Рівні господарського механізму управління підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський університет

РІВНІ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Князевич А.О., аспірант

Анотація

В статті запропоновано визначення поняття „господарський механізм управління”, його складові та класифікація по вертикалі національної економіки.

Annotation

The article is devoted to definition of concept "economic mechanism of management", its structure and classification by a vertical of national economy.

Вступ

Поняття „механізм” дуже часто використовується в сучасній економічній літературі у таких, наприклад, словосполученнях як „господарський механізм”, „економічний механізм”, „ринковий механізм” та багато інших. Це означає, що поняття „механізм” потрібне і визначає особливу послідовність дій, спеціальні методи або засоби їх виконання. Від точності визначення, чіткості тлумачення поняття „механізм” і його змісту в різних словосполученнях, які використовуються в управлінській та економічній літературі, залежить однозначність, конкретність розуміння і використання цих понять. В той же час, академік Чухно А.А. попереджує: „Створення господарського механізму, який би втілював і реалізовував увесь комплекс проблем і залежностей - справа надзвичайно складна” [1, с. 67].

Аналіз останніх досліджень

Серед наукових праць, присвячених господарським механізмам управління, слід відмітити дослідження ряду вітчизняних вчених, таких як Брюховецька Н.Ю., Гуменюк В.Я., Завадський Й.С., Костюкевич Р.М., Чухно А.А. та інші.

Методика досліджень

Більшість вчених відмічають необхідність і актуальність проведення спеціальних досліджень по розробці єдиної концепції господарського механізму управління та його складових.

Постановка завдання

Метою статті є більш чітке визначення і рівнева класифікація господарського механізму управління.

Спостерігаючи за тим, як чітко і злагоджено працюють складні машини, верстати і, навіть, годинники, виникло бажання налагодити управління підприємствами, як машину, механізм, що складається з великої кількості окремих блоків, елементів, систем, поєднаних між собою приводами у вигляді зубчастих шестерень, пасків, приводних ланцюгів тощо. В економічній науці поняття „механізм” використовується безумовно в переносному значенні, як внутрішня будова, система функціонування, апарат, алгоритм управлінської діяльності.

Поняття „господарський механізм” та „економічний механізм”, можна віднести до складних економічних категорій процесу управління, які відповідають дії об'єктивних економічних законів. В роботах різних вчених спостерігається деяка розбіжність в тлумаченні і змістовному наповненні цих понять і в переліку їх складових. Так, поняття „господарський механізм” визначається як система основних форм, методів і важелів використання економічних законів. В історії економічних наук існували різні погляди на поняття „господарський механізм” [2, с. 269], але всі ці погляди мають ряд недоліків: відсутність системного підходу при визначенні економічного змісту господарського механізму, теоретико-методологічна нечіткість при з'ясуванні останніх його елементів, відірваність визначень від реалій практики, відсутність чіткої характеристики господарського механізму та його еволюції в процесі розвитку економічної системи.

Окремі автори вважають [3, с. 8], що поняття „економічні механізми” стосується тільки мікроекономіки, а „господарські механізми” - макроекономіки: „Економічний механізм підприємства як економічна категорія - це система, що діалектично розвивається, видів і форм власності, методів ведення господарства, форм управління, інструментів і важелів державного регулювання та ринкової саморегуляції, які визначаються об'єктивними і суб'єктивними умовами певного історичного етапу розвитку держави, її інституціями для забезпечення ефективного функціонування підприємств.

Ядром економічного механізму є діалектична єдність державного регулювання та ринкової саморегуляції”. Вважається що ці економічні категорії на рівні управління діяльністю підприємства поєднують в собі всі функції і методи менеджменту виробничої фірми, економіку підприємства і маркетинг в їх діалектичній єдності і розвитку в залежності від зміни факторів зовнішнього середовища прямої і непрямої дії, а також факторів внутрішнього середовища. В економічному механізмі підприємства враховується економіка підприємства, менеджмент і маркетинг з урахуванням тільки факторів зовнішнього середовища непрямої дії, тобто тих, які не безпосередньо впливають на підприємство, а через інші визначені механізми [3, с. 8]. Господарський механізм підприємства включає ті ж складові, але з врахуванням дії змінних факторів впливу зовнішнього середовища тільки прямої дії, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства, і підприємство, в свою чергу, здійснює вплив на ці фактори.

Ряд вчених вважають [4, с. 8], що означення „економічний” та „господарський” механізм є синонімами. Вони пропонують дотримуватись принципу диференціації механізмів по горизонталі і вертикалі національної економіки. господарський механізм управління менеджмент

Професор Хміль Ф.І. вперше запропонував кінематичне зображення дії механізмів управління підприємством у вигляді „загальної схеми функціонування механізму менеджменту” [5, с. 213]. На схемі зображена вертикальна вісь (як привідний вал машини), яка відображає зв'язок між керуючою та керованою системами підприємства і за допомогою методів та інструментів менеджменту забезпечує внутрішнє функціонування (обертання) організації, а також горизонтальну вісь (ведучий вал), яка відноситься до функціонування організації, її обертання в зовнішньому середовищі. Крім того, автор ввів поняття „механізму менеджменту”, як процесу сумісної дії усіх механізмів та методів менеджменту між зовнішніми вхідними та вихідними приводами механізму менеджменту.

Під механізмом управління ряд авторів [6, с. 108] розуміють внутрішню будову системи управління. До механізму управління, на їх думку, входить: апарат вироблення цілей та завдань управління виробництвом; засоби реалізації законів і принципів управління; система функцій і методів управління. Між усіма компонентами механізму управління існують взаємозумовлені зв'язки. Закони породжують принципи управління; принципи, в свою чергу, - цілі і завдання управління; цілі та завдання визначають функції і методи управління; решта параметрів системи управління, включаючи стиль і засоби, які забезпечують процес управління, залежать від функцій і методів.

Окремі вчені [7, с. 354] вважають, що механізм управління є складною категорією управління, яка формується з наступних елементів: цілі управління; критерії управління (якісний апарат цілей); фактори управління (елементи об'єкта управління та їх зв'язки, на які здійснюється вплив в інтересах досягнення поставлених цілей); методи управління (на дані фактори управління); ресурси управління (матеріальні і фінансові ресурси, соціальний та організаційний потенціал, при використанні яких реалізується обраний метод управління і забезпечується досягнення поставленої мети).

Абстрагуючись від назв і складових, покладених різними вченими в поняття господарський та економічній механізм, більшість вважає: „варто визнати, що є різні „механізми” і кожний з них або певний їх різновид має термінологічно виділятися проміж інших. Більше того, за аналогією з існуючими класифікаціями в технічних та інших науках, було б добре розробити типологію механізмів в економіці, позначивши їх класи, типи і види відповідними термінами. Очевидно, що розробка типології і відповідної термінології потребує спеціальних досліджень і багато часу для їх визнання та запровадження в практику професійного спілкування” [4, с. 6].

Все це вказує на відсутність чіткого, однозначного визначення змісту господарського механізму управління та його складових елементів. Розгляд, аналіз та вдосконалення механізмів управління необхідні для подальшого використання в практичній діяльності будь-якого підприємства, тому заслуговують більш детального вивчення.

На основі проведеного аналізу наукової літератури, присвяченої управлінню, „механізмам” управління, їх сутності та складовим, ми прийшли до висновку, що поняття управління більш підходить до механічного виконання управлінських функцій і операцій. Менеджмент, як відомо, є поєднанням науки управління та управлінського мистецтва конкретного менеджера. Наука вказує всі складові елементи процесу управління, а вміння знаходити і використовувати з них найбільш ефективні в даній ситуації залежить від мистецтва керівників організації або фірми.

Таким чином, на наш погляд, менеджмент можна вважати процесом найкращого виконання функцій, використовуючи найбільш оптимальні методи, які існують в даний час в науці управління і які допомагають досягненню цілей організації, використовуючи наявні в організації резерви. Отже, менеджмент - це процес оптимізації використання людських, фінансових та матеріальних ресурсів для досягнення цілей організації.

Менеджмент потребує від менеджера-керівника знання наукових методів менеджменту, мистецтва і майстерності їх використання на практиці управління, в той час як для використання механізмів управління необхідні їх знання та майстерність використання, введення в дію у визначеній послідовності.

Функції менеджменту виконуються за допомогою методів, які на практиці постійно використовуються і вдосконалюються, їх виконання поступово стає механічним введенням в дію у певній послідовності чітко визначених складових елементів управління. Складові елементи стають як би інструментами системи управління. Набір інструментів та важелів, які входять до даного методу менеджменту в чітко встановленій послідовності, яка визначається дією об'єктивних економічних законів і відпрацьована на практиці, складає механізм управління.

Як відомо, в менеджменті виділяють три групи методів: економічні, організаційно-правові (адміністративні), соціально-психологічні. Усі ці методи взаємопов'язані між собою і складають інструменти управління. Чітко відпрацьований інструментарій виконання цих методів перетворюється на механізми управління.

Професор Завадський Й.С. об'єднує механізми управління під загальною назвою „господарський механізм” [8, с. 61], який складається з трьох частин (блоків): 1) організаційно-правового механізму; 2) економічного механізму; 3) сукупності соціально-психологічних методів. Слід відмітити, що соціологія і психологія людини практично не піддається „механізації”, тому третя складова частина господарського механізму так і залишається на рівні методів.

На наш погляд, це найбільш повний та обґрунтований поділ господарського механізму на складові частини, який показує можливість переходу окремих методів менеджменту в елементи господарського механізму управління будь-яким соціально-економічним утворенням: підприємством, комплексом, галуззю народного господарства.

Отже, можна стверджувати, що окремі, чітко відпрацьовані та випробувані на практиці методи менеджменту перетворюються, переходять в розряд механізмів управління. Якщо увімкнути механізм, то подальші події будуть виконуватися як би механічно: один елемент механізму приводить у дію наступний, пов'язаний з ним елемент і так далі. Таким чином, управління перетворюється на автоматичне вмикання у визначеному порядку різних, пов'язаних між собою, механізмів. В той час як менеджмент - це творчій підбір методів і механізмів для досягнення запланованої мети.

Менеджмент можна визначити як науку в поєднанні з мистецтвом та майстерністю управління. А механізм управління, те ж саме, за винятком елементів мистецтва. Для ефективного використання чітко налагоджених механізмів потрібно тільки знати їх можливості і мати деяку майстерність в управлінні ними.

Господарські механізми різних соціально-економічних утворень складаються з таких самих частин, але інструментарій кожної частини різний в залежності від галузевої спрямованості, економічних відносин, які сформувалися, впливу ринку і ступеня втручання держави.

В сучасній економічній літературі існує поділ управління на три рівні [9, с. 9], які, на наш погляд, можна розповсюдити і на господарські механізми управління. Так, механізми державного управління економікою в цілому відносяться до вищого - інституціонального рівня; механізми управління, які використовуються окремим комплексом, галуззю народного господарства на рівні комітетів та відомств відносяться до середнього - управлінського рівня; нижчий, технічний рівень господарських механізмів використовується на рівні окремого підприємства, організації.

Господарський механізм на рівні держави є головним, інституціональним, який задає напрямок дії для всіх останніх. Становлення на Україні ринкових умов господарювання викликало необхідність трансформування організаційно-економічних механізмів як елементів державного, так і ринкового регулювання, які діють на всіх трьох рівнях управління.

Господарський механізм кожного рівня управління можна розглядати як сукупність організаційно-правового і економічного механізмів управління та соціально-психологічних методів. Складові цих механізмів поділяються на дві частини. Перша залежить від державного регулювання, друга від впливу ринку.

Систему господарських механізмів і інструментів, необхідних для приведення їх в дію на всіх рівнях управління, можна представити в вигляді схеми (таблиця).

Таким чином, можна говорити про існування господарського механізму у масштабах національної економіки, який діє на рівні органів державної влади, тобто на вищому, інституційному рівні. Більшість проблем, які вирішуються на цьому рівні, стосується макроекономіки.

Таблиця

Рівні господарського механізму управління підприємствами

На рівні органів управління окремими галузями економіки діють господарські механізми середнього або управлінського рівня, які можуть відноситися як до макроекономічних, так і мікроекономічних аспектів. Господарські механізми, що використовуються на рівні окремих підприємств, на рівні мікроекономіки - складають нижчий, технічний рівень.

З органами державної влади дії господарського механізму управління поширюються на законодавчі і виконавчі гілки влади. Верховна Рада України, як законодавчий орган, затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального розвитку, затверджує державний бюджет та визначає напрямки внутрішньої і зовнішньої політики держави.

Кабінет Міністрів України, як законодавчий орган, керує усіма галузями народного господарства, спрямовує і координує діяльність Міністерств і Комітетів, здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, соціального захисту і освіти, науки і культури, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку.

На рівні органів управління окремими галузями економіки, державних комітетів та окремих підприємств дія господарських механізмів підпорядкована загальнодержавній стратегії економічного і соціального розвитку.

Висновки

Чітко відпрацьовані методи менеджменту переходять у розряд механізмів управління. Господарський механізм управління складається із сукупності організаційно-правових і економічних механізмів та соціально-психологічних методів. В залежності від суб'єкту господарювання механізми управління можна поділити на три рівні: інституціональний, управлінський і технічний. Склад механізмів управління визначається рівнем управління, на якому вони використовуються.

Література

1. Чухно А.А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі // Економіка України. №3(554). 2007, 60-67 с.

2. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Ред. кол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. 864 с.

3. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм забезпечення ефективного функціонування підприємств. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук 08.06.01 / Інститут економіки промисловості. Донецьк, 2001. 25 с.

4. Механізми ринкового господарювання: галузеві особливості. Монографія / Гуменюк В.Я., Король Б.О., Костюкевич Р.М., Мазур Н.О., Міщук Г.Ю., Орлов Г.Ю., Рощик І.А., / за ред. д.е.н., проф. Гуменюка В.Я. Рівне: НУВГП, 2005. 281 с.

5. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. К.: Академвидав, 2003. 608 с.

6. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В. Шегди. К.: Знання, 2005. 431 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 648 с.

8. Завадський Й.С. Менеджмент. У 3-х томах. Т. 2. 3-вид., доп. К.: Вид-во Європ. ун-ту. 2003. 640 с.

9. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. Львів: Світ, 1995. 296 с.

Размещено на Allbest.ru