Проблеми впровадження стратегічного підходу до управління персоналом на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”

Проблеми впровадження стратегічного підходу до управління персоналом на підприємстві

УДК 331.108.26

Дрогомирецька Мар'яна Іванівна, к.е.н. старший викладач кафедри управління персоналом і економіки праці

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічними змінами у зовнішньому середовищі, зумовили необхідність усвідомлення того, що одним із ключових факторів успіху будь-якого суб'єкта господарювання є персонал. З огляду на те, що інвестиції у персонал дають набагато більшу віддачу, ніж інвестиції, спрямовані лише на вирішення тих чи інших виробничих завдань, провідні компанії світу витрачають значні кошти на навчання і професійний розвиток своїх працівників.

Безумовно, все це вказує на те, що сьогодні відбувається становлення якісно нової парадигми управління, адже ще донедавна персонал прирівнювався до витрат, які необхідно постійно скорочувати, а тепер він справедливо вважається основною цінністю будь-якої компанії. Цю тезу підтверджують слова Джеймса Гуднайта [9], засновника американської ІТ-компанії “SAS Institute Inc.”, що є лідером на ринку програмного забезпечення і послуг у галузі бізнес-аналітики: “Кожного вечора 95 % всіх активів моєї компанії повертаються до своїх домівок. Моє завдання - створити такі умови, щоб наступного ранку у цих людей виникло бажання повернутися назад. Креативність, яку вони приносять у компанію, створює її головну конкурентну перевагу”. Такий стратегічний підхід до управління персоналом цілком виправдав себе і в 2010 р. компанія “SAS” черговий раз посіла перше місце у рейтингу “100 найкращих роботодавців світу”, який щорічно проводиться діловим журналом “Fortune” [5].

Звичайно, підприємства, які функціонують у тих чи інших галузях економіки України, могли б звернутися до аналогічної практики управління персоналом, однак просте копіювання методів роботи, які використовуються у провідних компаніях світу, навряд чи буде ефективним, оскільки вони відображають зовсім інше середовище господарювання, не характерне для нашої держави. У зв'язку з цим в основу розробки стратегічного підходу до управління персоналом на підприємствах України має бути покладений пошук тих найкращих методів управління, ідей та рішень, практичне використання яких неодмінно сприятиме підвищенню конкурентоспроможності суб'єктів господарювання у довгостроковій перспективі.

Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Значний внесок у вирішення проблеми стратегічного управління персоналом було зроблено багатьма українськими і зарубіжними вченими, серед яких слід назвати, насамперед, Виноградського М.Д. [1], Грузіну І.А. [2], Кім Л.С. [3], Ривкіну О.Л. [6] і Синіговець О.М. [7], Ситник Н.І. [8]. Однак, незважаючи на широкий спектр наукових досліджень, вважаємо, що проблеми впровадження стратегічного підходу до управління персоналом на підприємствах України все ще залишаються дискусійними і потребують подальшого вивчення з урахуванням змін, які наразі відбуваються у національній економіці.

Формулювання цілей статті. З'ясувати сутність стратегічного підходу до управління персоналом та виявити основні проблеми, які наразі перешкоджають його впровадженню на більшості підприємств України.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

В умовах прискореного розвитку економіки України на інноваційних засадах суттєво змінюються вимоги до основних характеристик персоналу підприємств та організацій. Зокрема, винятково важливого значення у наш час набувають знання, моральність, інтелектуальний і творчий потенціал та інші особистісні якості працівників. Ці якості, як правило, формуються роками, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов. Створити такі умови можна, на наш погляд, завдяки впровадженню стратегічного підходу до управління персоналом на підприємстві.

Як зазначає Кім Л.С. [4, с. 155], стратегічне управління персоналом - це багатогранний процес, спрямований на оптимізацію кадрової політики і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності підприємства у довгостроковій перспективі. У свою чергу, Синіговець О.М. [7, с. 233] зазначає, що стратегічне управління персоналом у сучасних умовах дає змогу забезпечувати узгодження цілей і можливостей підприємства, формувати потенціал розвитку останнього і його конкурентні переваги, визначати довгострокові цілі діяльності і систему мотивації їх досягнення, а також управляти персоналом із урахуванням особливостей розвитку підприємства і змін його оточення.

Водночас, не можна не погодитися з Ривкіною О.Л. і Дудко П.В. [6, с. 269], які розглядають стратегічне управління персоналом через призму двох сфер наукових досліджень: стратегічного управління і управління персоналом. На думку вчених, стратегічне управління персоналом являє собою не що інше, як процес формування, ефективного використання і розвитку людського потенціалу підприємства для досягнення стратегічних цілей його діяльності з урахуванням особливостей взаємовідносин, інтересів і потреб усіх його працівників.

Синтез наведених вище міркувань дає нам можливість сформулювати власне бачення даної категорії, згідно з яким стратегічне управління персоналом - це управління формуванням конкурентоспроможності кадрового потенціалу підприємства з урахуванням тих змін, які відбуваються і відбуватимуться у зовнішньому та внутрішньому середовищі функціонування останнього. Іншими словами, управління персоналом в сучасних умовах має бути невід'ємною складовою процесу розробки і реалізації загальної стратегії підприємства, адже досягнення стратегічних цілей можливе лише за наявності висококваліфікованого і належним чином мотивованого персоналу.

Як переконує нас світовий досвід господарювання, в основу стратегічного управління персоналом будь-якого підприємства мають бути покладені такі принципи, як:

визнання економічної доцільності інвестицій у розвиток персоналу;

демократизація управління підприємством, тобто залучення якомога більшої кількості працівників до процесу прийняття важливих управлінських рішень;

підвищення якості трудового життя працівників;

встановлення рівня оплати праці, достатнього для мотивації праці працівників на всіх рівнях управління підприємством;

формування корпоративної культури, яка сприятиме постійному навчанню персоналу;

систематичне управління знаннями працівників підприємства з метою одержання ним конкурентних переваг на ринку.

У даному контексті слід зазначити, що управління знаннями створює умови, за яких навчання перетворюється на різновид інвестицій, а професійний досвід працівника стає активом підприємства. Система управління знаннями на підприємстві не буде ефективною, якщо корпоративна культура не мотивує працівників до обміну досвідом та ідеями.

Загалом, процес стратегічного управління персоналом, як зазначає у одній зі своїх численних публікацій Кім Л.С. [4, с. 155], поєднує у собі:

стратегічне планування діяльності щодо управління персоналом, яке передбачає не лише встановлення цільових орієнтирів у галузі управління на довгостроковий період, але і вибір найбільш прийнятної стратегії управління персоналом;

стратегічну організацію діяльності щодо управління персоналом, ключовим моментом якої є здійснення стратегічних змін у системі управління персоналом, що склалася на підприємстві;

стратегічний контроль діяльності щодо управління персоналом, який передбачає, насамперед, проведення оцінки ділових якостей працівників.

З огляду на це, можна стверджувати, що стратегічне управління персоналом можна розглядати ще й як інтегрований підхід до розробки стратегії управління персоналом, яка має розкривати зміст основних напрямів кадрової діяльності підприємства: відбір, просування та розстановку кадрів; оцінку персоналу; формування системи винагороди, яка забезпечує адекватну компенсацію та мотивацію персоналу на всіх рівнях управління; розвиток персоналу, що включає механізм підвищення кваліфікації та кар'єрне просування працівників.

Отже, впровадження стратегічного підходу до управління персоналом дозволяє ефективно вирішувати такі завдання, як: забезпечення підприємства висококваліфікованими працівниками у необхідній кількості; створення умов для більш повного розкриття їх інтелектуального і творчого потенціалу; забезпечення умов для високопродуктивної праці, мотивації, розвитку всіх працівників; збалансування інтересів керівників підприємства та персоналу. Усе це, зрештою, сприяє зміцненню конкурентоспроможності підприємства на ринку. управління персонал економіка

В Україні подібна практика управління персоналом поки що не набула належного розвитку. Кадрова робота на підприємствах залишається винятково адміністративною діяльністю, сконцентрованою лише на вирішенні оперативних завдань. На наш погляд, впровадження стратегічного підходу до управління персоналом на більшості підприємств нашої держави наразі стримується через:

відсутність практики залучення працівників до розробки і реалізації концепцій управління персоналом;

недостатнє інформаційне забезпечення стратегічного управління персоналом;

недостатній рівень розробки методик оцінки ефективності управління персоналом;

опір стратегічним змінам та інноваціям;

слабку орієнтацію управлінського персоналу на перспективу;

ігнорування змін в цінностях працівників підприємства.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

На основі попередніх міркувань можна зробити висновок про те, що стратегічне управління персоналом має дати відповідь на два найважливіших питання: у якому напрямі, на думку вищого керівництва, має розвиватися персонал у відповідності зі стратегією розвитку підприємства; як має розвиватися персонал, щоб стати таким, який потрібен для виконання нових завдань підприємства у майбутньому. Іншими словами, стратегічне управління персоналом має на меті ефективне використання працівників підприємства не лише в даний момент часу, але і в перспективі, адже як свого часу зазначив відомий американський економіст, один із найбільш впливових теоретиків менеджменту ХХ ст. Пітер Друкер, “найкращий спосіб передбачити майбутнє - це створити його”.

Відтак, вважаємо, що подальші наукові пошуки у галузі дослідження перспектив використання стратегічного управління персоналом на підприємствах різних галузей економіки України мають бути зосереджені, насамперед, на вивченні сутності кадрової політики і філософії сучасного підприємства, виявленні основних цілей та засобів здійснення тих чи інших кадрових заходів.

Література

1. Виноградський М.Д. Управління персоналом: Навчальний посібник / М.Д. Виноградський, А.М. Виноградська, О.М. Шканова. - К.: ЦУЛ, 2009. - 502 с.

2. Грузина И.А. Применение стратегического подхода к управлению персоналом современного предприятия / И.А. Грузина // БизнесИнформ. - № 2. - 2010. - С. 100 - 102.

3. Кім Л.С. Концептуальні підходи до стратегічного управління персоналом / Л.С. Кім // Наукові праці МАУП. - № 2 (25). - 2010. - С. 72 - 75.

4. Кім Л.С. Стратегічний підхід до управління персоналом підприємства / Л.С. Кім // Наукові праці МАУП. - № 1 (24). - 2010. - С. 155 - 162.

5. Офіційний web-сайт IT-компанії SAS [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sas.com.

6. Рывкина О.Л. Подходы к определению сущности стратегического управления персоналом предприятия / О.Л. Рывкина, П.В. Дудко // Экономика Крыма. - № 4 (33). - 2010. - С. 267 - 269.

7. Синіговець О.М. Стратегічне управління персоналом підприємства / О.М. Синіговець // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2009. - № 26. - С. 231 - 233.

8. Ситник Н.І. Управління персоналом: Навчальний посібник. - К.: Фірма “ІНКОС”, 2009. - 472 с.

9. Цитати тижня / Менеджмент.com.ua: Інтернет-портал для управлінців [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.management.com.ua.

Анотації

Дрогомирецька Мар'яна Іванівна, к.е.н., старший викладач кафедри управління персоналом і економіки праці ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Визначено, що у світі відбувається становлення нової парадигми управління, згідно з якою персонал - це основна цінність будь-якого підприємства, ключовий фактор його успіху. Обґрунтовано необхідність впровадження стратегічного підходу до управління персоналом на підприємствах різних галузей економіки України. Розглянуто основні підходи до визначення сутності поняття “стратегічне управління персоналом”, зроблено висновок, що таке управління має на меті ефективне використання працівників підприємства не лише в даний момент часу, але і в перспективі. Виявлено основні проблеми, які перешкоджають впровадженню стратегічного підходу до управління персоналом на більшості підприємств України.

Ключові слова: інтелектуальний і творчий потенціал працівників підприємства, розвиток персоналу, стратегічне управління персоналом, управління знаннями.

Дрогомирецкая Марьяна Ивановна к.э.н., старший преподаватель кафедры управления персоналом и экономики труда ВУЗ Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли»

ПРОБЛЕМЫ ВНЕДРЕНИЯ СТРАТЕГИЧЕСКОГО ПОДХОДА К УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ НА ПРЕДПРИЯТИИ

В статье указано, что в современном мире происходит формирование новой парадигмы управления, согласно которой персонал следует рассматривать как основную ценность каждого предприятия. Обоснована необходимость внедрения стратегического подхода к управлению персоналом на предприятиях различных отраслей экономики Украины. Рассмотрены основные подходы к определению сущности стратегического управления персоналом, сделан вывод о том, что главная цель такого управления заключается в эффективном использовании персонала предприятия не только в данный момент времени, но и в перспективе. Определены основные проблемы, из-за которых предприятия все еще избегают внедрения стратегического подхода к управлению персоналом.

Ключевые слова: интеллектуальный и творческий потенциал сотрудников предприятия, развитие персонала, стратегическое управление персоналом, управление знаниями.

Mariana Drogomyretska Candidate of Economic Sciences, Senior Lecturer, Personnel Management and Labour Economy Department Poltava University of Economics and Trade, Higher Educational Establishment of the Ukrainian Central Union of Consumer Societies

THE MAIN PROBLEMS OF USING THE STRATEGIC APPROACH TO PERSONNEL MANAGEMENT IN THE ORGANIZATION

The essay is dedicated to the determination of the essence of new management paradigm, according to which personnel should be considered as the basic value of each organization. The necessity of using of the strategic approach to personnel management in organizations of various branches of Ukrainian economy is proved by the author. The basic approaches to the definition of personnel management essence are considered. It is also suggested that the main goal of this type of management is an effective utilization of personnel not only at present time, but also in long-term period. The main problems because of which organizations give not enough attention to strategic management are defined.

Key words: personnel development, intellectual and creative potential of employees, strategic management by personnel, management by knowledge.

Размещено на Allbest.ru