Дослідження рівня задоволеності працею персоналу промислових підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Дослідження рівня задоволеності працею персоналу промислових підприємств України

Т.П. Гітіс

В.Б. Гітіс

Д.П. Діденко

Постановка проблеми. Огляд деяких досліджень [1-3] дозволив виділити основні визначення поняття «задоволеність працею»:

Це позитивний емоційний стан людини, що виходить з оцінки його роботи; результат сприйняття самими працівниками того, наскільки їхня робота забезпечує задоволення важливих, з їх точки зору, потреб.

Це сила прихильності персоналу до підприємства.

Це соціальна задоволеність, найважливіший показник якості життя індивідів, груп, населення, нації.

У роботі [3] підкреслюється функціонально-виробнича значимість задоволеності працею, тобто вона впливає на кількісні та якісні результати роботи, терміновість і точність виконання завдань, обов'язковість щодо інших людей.

Задоволеність працею можна вважати однією з основних якісних характеристик робочої сили, яка в сучасних умовах господарювання є одним з основних ресурсів кожного підприємства.

Таким чином, визначення рівня задоволеності працівників повинно бути пріоритетним завданням системи управління персоналом. Особливо дослідження ступеня задоволеності працівників необхідно проводити у випадках, якщо [4]:

спостерігаються високі показники «текучості» кадрів;

відбулися організаційні зміни;

помічено відсутність лояльності (незгода працівника наказом, прийнятим рішенням, змінами, що відбуваються в організації).

У цілому, оцінка задоволеності робітників дає важливу інформацію про те, які моменти в управлінні персоналом знаходяться в позитивному стані, а які викликають у робітників негативні емоції і, отже, знижує їх продуктивність і якість роботи. Оцінка задоволеності дає зрозуміти, яким шляхом слід направити вдосконалення системи управління персоналом [5].

Виходячи з вище визначеного, вважаємо, що дослідження рівня задоволеності працею є особливо актуальним для підприємств промисловості, оскільки за даними Державної служби статистики [6] на них працює близько 12% зайнятого населення України віком від 15 до 70 років. Це найбільший рівень зайнятості серед усіх видів економічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень. Факторам, що обумовлюють задоволеність працею, та її впливу на мотивацію персоналу присвячено дослідження таких відомих зарубіжних вчених, як Ф. Герцберг, Дж. Хакман, Р. Олдхам, Е. Мейо, В. Врум, М. Аргайл та ін. Вітчизняні вчені розпочали дослідження проблем задоволеності працею порівняно недавно. На особливу увагу заслуговують наукові праці Д.П. Богині, І.К. Бондаря, Є.І. Булєєва [7], Ю.В. Губарєвої [2], В.М. Данюка, А.В. Калини, А.М. Колота, Т.А. Костішиної, Н.Д. Лук'янченко, А. В. Лобза, Л.Г. Петрової [8] та ін.

Метою статті є дослідження рівня задоволеності працею персоналу промислових підприємств України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізуємо рівень задоволеності працею на промислових підприємствах України за 2014-2017 рр. Інформаційним джерелом аналізу є статистичні спостереження Державної служби статистики України [6, 9, 10].

У табл. 1, 2 наведено динаміку зайнятого населення України віком 15-70 років та облікової кількості штатних працівників у промисловості у 20142017 рр.

Таблиця 1. Динаміка зайнятого населення України віком 15-70 років у 2014-2017 рр.

Таблиця 2. Динаміка облікової кількості штатних працівників промисловості у 2014-2017 рр.

В останні роки спостерігається падіння рівня зайнятості у промисловості України (табл. 2). Так, у 2015 р. порівняно з 2014 р. облікова кількість штатних працівників у промисловості знизилась на 10,29%. У 2016 р. облікова кількість штатних працівників у промисловості становила 1990,7 тис. осіб, що на 62,3 тис. осіб (або на 3,03%) менше порівняно з 2015 р. У 2017 р. порівняно з 2016 р. скорочення кількості склало 118,1 тис. осіб (або 5,93%). Усього за період з 2014 по 2017 р. кількість штатних працівників промислових підприємств України скоротилася на 415,8 тис. осіб (або 18,2%).

Скорочення облікової кількості штатних працівників у промисловості відбувається на фоні загального скорочення кількості зайнятого населення України віком 15-70 років.

На рисунку наведено порівняння темпів скорочення облікової кількості штатних працівників у промисловості та кількості зайнятого населення України віком 15-70 років у 2014-2017 рр.

Як бачимо з даних, що наведені на рисунку, темпи скорочення облікової кількості штатних працівників у промисловості значно перевищують зменшення зайнятого населення України віком 1570 років у 2014-2017 рр.

Збільшення темпів скорочення облікової кількості штатних працівників у промисловості на фоні гальмування темпів зниження зайнятості населення країни можна визначити як негативну тенденцію, яка свідчить про прагнення працівників промислових підприємств змінити вид діяльності та зниження рівню задоволеності працею у промисловості.

На протязі усього періоду аналізу інтенсивність вибуття перевищує інтенсивність прийняття, що є негативним моментом і свідчить про зменшення трудового потенціалу промислових підприємств.

Як визначено у роботі [8], збільшення рівня задоволеності професійною діяльністю веде до поліпшення робочої моралі серед працівників: зменшення кількості прогулів, зменшення випадків порушення трудової дисципліни, зменшення плинності кадрів.

У зв'язку з цим розглянемо динаміку звільнення працівників промисловості у 2014-2017 рр., приділяючи особливу увагу кількості звільнених з причин плинності кадрів (табл. 4).

Таблиця 3. Динаміка руху працівників у промисловості у 2014-2017 рр.

Таблиця 4. Динаміка звільнення працівників промисловості у 2014-2017 рр.

Результати розрахунків, що наведенні у табл. 4, демонструють позитивну динаміка щодо звільнення працівників промисловості у 2014-2016 рр. Так, протягом цього періоду зменшувалась кількість звільнених, як з приводу плинності кадрів, так і у зв'язку зі скороченням кадрів.

У 2017 р. ситуація змінилась: кількість звільнених з приводу плинності збільшилась на 35,1 тис. осіб (або 7,96%) порівняно з 2016 р. Взагалі близько 84% вибуття персоналу відбувається з причин плинності.

Необхідно відзначити, що в найближчий час ситуація може погіршитися. Про це свідчать данні про кількість працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка кількості працівників промисловості, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості у 2014-2017 рр.

Так, у 2016 р. значно (на 129,14%) зросла кількість робітників, що знаходились у відпустках без збереження заробітної плати, та у 2017 р. продовжує збільшуватися. Також у 2017 р. порівняно з 2016 р. значно (на 61,98%) зросла кількість робітників переведених з економічних причин на неповний робочий день (тиждень). Збереження цієї тенденції може привести у майбутньому до зниження мотивації персоналу, задоволеності працею і, як слідство, підвищити плинність кадрів.

Одним з основних факторів, що забезпечують задоволеність персоналу працею, є заробітна плата. Це, насамперед, пов'язано з тим, що заробітна плата є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту та якості життя самих працівників та членів їхніх сімей.

Значимість заробітної плати проявляється в її функціях [11]:

Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб стимулювати до постійного покращення результатів праці.

Регулююча функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями, підприємств з урахуванням ринкової кон'юнктури.

Соціальна функція заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і, по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

Функція формування платоспроможного попиту населення. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів - потреб та доходів населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

У табл. 6 наведено динаміку середньомісячної заробітної плати по Україні та в промисловості за 2014-2017 рр.

Таблиця 6. Динаміка середньомісячної заробітної плати по Україні та в промисловості за 2014-2017 рр.

З табл. 6 бачимо, що середньомісячна заробітна плата в Україні поступово збільшується, причому темпи зростання нарощуються. Так, у 2016 р. порівняно з 2017 р. зростання склало 23,55%, а у 2017 р. порівняно з 2016 р. - 37,06%. У промисловості спостерігається та ж сама тенденція. Необхідно відмітити, що рівень середньомісячної заробітної плати у промисловості є вищим порівняно із середнім по Україні. Так у 2017 р. перевищення склало 7,4%. Але, необхідно відзначити, що таке співвідношення не сприяє ні утриманню, ні притоку робітників на промислові підприємства, як видно з попередніх розрахунків.

Для забезпечення задоволеності працею та мотивації робітників до ефективної діяльності важлива не тільки стабільно підвищувати заробітну плату, а і своєчасно її виплачувати.

У табл. 7 наведено данні про заборгованість із виплати заробітної плати по Україні та у промисловості за 2014-2017 рр.

Таблиця 7. Заборгованість із виплати заробітної плати по Україні та в промисловості за 2014-2017 рр.

Упродовж 2017 р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 25,93%, або на 487,6 млн. грн. та на 1 січня 2018 р. становила 491,7 млн. грн. Зростання суми невиплаченої заробітної плати спостерігалось більше ніж у половині видів економічної діяльності. Зокрема найвагоміше збільшення суми невиплаченої заробітної плати спостерігалося у промисловості. Так, упродовж 2017 р. заборгованість з виплати заробітної плати на підприємствах промисловості збільшилася на 36,35%, що перевищує відповідне значення у середньому по Україні. Питома вага заборгованості по заробітної платі у промисловості складає близько 80% загальної заборгованості.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, в ході проведеного дослідження з'ясовано таке:

Кількість населення, що працює у промисловості поступово скорочується. Зростає прагнення працівників промислових підприємств змінити вид діяльності.

Більшість звільнень відбувається з приводу плинності кадрів.

Поступово зростає кількість робітників, що знаходились у відпустках без збереження заробітної плати, та переведених з економічних причин на неповний робочий день (тиждень).

Рівень середньомісячної заробітної плати у промисловості є вищим порівняно із середнім по Україні, але цієї різниці недостатньо для забезпечення стабільності кадрів, відновлення та нарощування трудового потенціалу промислових підприємств.

Найвагоміше збільшення суми невиплаченої заробітної плати в останні роки спостерігалося у промисловості. Збереження цієї тенденції негативно впливає на забезпечення персоналом промислових підприємств.

Таким чином, можна зробити висновок про зниження у 2014-2017 рр. зацікавленості працею у промисловості та відсутність дієвих чинників, які б сприяли підвищенню рівня зацікавленості.

Література

задоволеність праця робочий персонал

1. Дуракова И.Б., Волокова Л.П. Управление персоналом: учебник. Москва: ИНФРА-М, 2009. 569 с.

2. Губарева Ю.В. Задоволеність роботою як один з факторів плинності кадрів. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2010. Вип. 7. С. 113121.

3. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: учебник. Москва: ЮНИТИ, 2000. 407 с.

4. Мекшун Т. Исследование удовлетворенности условиями труда // HR Лига. URL: https://hrliga.com/index.php?module=pro fession&op=view&id=1676&print=true.

5. Джинчарадзе Г.Р. Процедура оценки персонала в рамках системы управления человеческими ресурсами. Интернет-журнал Науковедение. 2013. № 3 (16). URL: https://cyberleninka.rU/article/v/protsedura-otsenki-per sonala-v-ramkah-sistemy-upravleniya-chelovecheskimi-resursami.

6. Праця України: стат. збірник / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Булеев Е.И., Ревва А.Н. Институциональные аспекты мотивации труда в Украине. Економічний вісник Донбасу. 2015. № 1. С. 147-154.

8. Петрова Л.Г. Зв'язок між задоволеністю та успішністю професійної діяльності. Перспективні напрямки світової науки: зб. статей учасників Двадцять третьої всеукраїнської науково-практичної конференції «Іноваційний потенціал світової науки - XXI сторіччя». Науки гуманітарного циклу. Запоріжжя: Вид-во ПГА, 2013. Т. 1. С. 43-44.

9. Зайнятість та безробіття / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Оплата праці та соціально-трудові відносини / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru