Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ЕФЕКТИВНОГО КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Дробиш Людмила Володимирівна,

кандидат економічних наук

Анотація

У статті досліджено стан та якість профорієнтаційної роботи з молоддю, її роль у формуванні кадрового потенціалу підприємств на рівні регіону. Виявлено основні причини низької якості профорієнтаційних заходів та їх негативний вплив на процеси відтворення трудового потенціалу підприємства.

Summary

The current situation and the quality of professional orientation activity with the youth are considered in the article, the role of this activity in the forming of human resource at the enterprises of the region is determined by the author. The main reasons of the low quality of the professional orientation efforts are revealed. The negative influence of these reasons on the processes of human resource reproduction in each enterprise is shown in the article too.

The possible ways of quality improvement of profession orientation service of different population categories with the aim of effective human resource exploitation in the modern enterprises are suggested by the author.

Key words: professional orientation, the system of professional orientation, professional consultation, ability tests, human resource.

Постановка проблеми. Інтеграція України у міжнародне співтовариство на рівноправних засадах можлива за умови конкурентоспроможності національної економіки, якої можна досягти завдяки ефективному використанню людських ресурсів [1]. Ефективність використання людського ресурсу підприємства визначається якістю формування й ступенем реалізації професійно-трудового потенціалу кожного працівника, що, в першу чергу, залежить від обґрунтованості професійного вибору. Тому важливо на етапі професійного вибору сприяти молодій людині у виборі підходящої професії (спеціальності) залежно від її здібностей, щоб у майбутньому вона була конкурентоздатною на ринку праці, досягла високої продуктивності праці, професійно-кваліфікаційного зростання. Все це має забезпечувати ефективна система професійної орієнтації молоді як на рівні держави, так і на рівні регіону. Актуальність означеної проблеми та недостатній рівень її розробки за окремими аспектами зумовив вибір теми даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами профорієнтації населення в Україні займалися такі вітчизняні вчені як В. А. Савченко, К. П. Бондарчук, Т. О. Кожан та ін. Проте ними досліджувалися загальні проблеми профорієнтації населення, розглядалися напрями професійного навчання та проблеми становлення єдиної системи профорієнтації незайнятого населення, її роль у формуванні ефективного трудового потенціалу країни. Певна увага була приділена питанням профорієнтації окремих вразливих категрій населення. Разом з тим, мало уваги було приділено розробці єдиної системи профорієнтації молоді на рівні регіону, удосконаленню методів та інструментарію проведення профорієнтації, надто обмеженою є інформація про заходи з профорієнтації окремих її суб'єктів. Це заважає спрямувати вибір майбутньої професії випускниками загальноосвітніх навчальних закладів згідно особистих здібностей і нахилів до певного виду діяльності та негативно позначається на ефективності профорієнтаційної роботи серед молоді, а також ефективному формуванні кадрового потенціалу підприємств у регіонах. Тому дослідження стану та якості профорієнтаційної роботи, визначення ролі системи профорієнтації у формуванні трудового потенціалу підприємств на рівні регіону є досить актуальним.

Постановка цілей. Метою дослідження є пошук шляхів та важелів удосконалення профорієнтаційної роботи з молоддю та визначення її ролі у формуванні кадрового потенціалу підприємств регіону.

Виклад основного матеріалу. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоздатності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення.

За даними наукових досліджень професійна орієнтація впливає на збільшення продуктивності праці (залежно від галузі на 10-30 відсотків), скорочення плинності кадрів (на 20-25 відсотків), зниження аварійності та травматизму (на 35-45 відсотків), продовження періоду працездатності (на 8-10 відсотків), сприяє зниженню відрахування учнів з професійних навчальних закладів у 3-4 рази [2]. Професійна орієнтація водночас є фактором формування пропозиції праці і фактором попередження виникнення диспропорції між попитом і пропозицією праці. Тому формування ринку праці за професійними сегментами, а також формування кадрового потенціалу підприємств і організацій кожного регіону залежить від якості її проведення.

Розв'язання основних завдань профорієнтації передбачає: знання вимог різних професій до людини; знання кон'юнктури ринку праці щодо окремих професій та спеціальностей; оцінку здібностей особистості. У зв'язку з цим актуальності набуває питання створення в країні та регіонах сучасної ефективної системи професійної орієнтації населення, спрямованої на забезпечення трудоресурсної безпеки країни через залучення молоді до різних видів діяльності, з метою створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії, спеціальності з урахуванням здібностей, уподобань та інтересів особистості. Цим самим будуть створені умови щодо забезпечення узгодження системи “людина - професія - суспільство (ринок праці)”, що виражається трикутником професійної орієнтації [3].

Як видно з рис. 1, Є.О. Климов виділяє “три кита” профорієнтації - врахування бажань (хочу), можливостей (можу) і потреб ринку (треба).

Размещено на http://www.allbest.ru/

З огляду цього формування системи професійної орієнтації буде сприяти становленню та розвитку професійних сегментів ринку праці і пов'язано передусім із посиленням її соціальної функції - узгодженням інтересів суспільства й особистості, суттєвим розширенням ступеня свободи особистості у трудовій сфері, наповненням значною мірою формального права на вибір професії реальним змістом.

Однак проведені нами дослідження стану та якості профорієнтаційної роботи у ряді регіонів України показали, що до теперішнього часу не створено єдиної системи профорієнтації. Заходи з питань профорієнтації молоді, що проводяться державною службою зайнятості у більшості регіонів, носять переважно інформаційний характер і не забезпечують адекватного професійного самовизначення. Так, протягом 2009 р. з усієї кількості профорієнтаційних послуг Полтавського обласного центру зайнятості, наданих учням загальноосвітніх навчальних закладів, близько 15,4 % складали профконсультаційні послуги [5]. Однією з причин цього, на наш погляд, є втрата цілісності системи професійної орієнтації населення, а саме розрив зв'язків між школою, навчальними закладами професійної освіти та роботодавцями. Якщо раніше профорієнтація носила більш пасивну роль, використовувалась лише на етапі інформування молоді про професії і не розглядалася як фактор формування майбутньої пропозиції праці для підприємств та організацій регіону, то зараз профорієнтація має стати одним з основних факторів формування професійних сегментів регіонального ринку праці та ефективного кадрового потенціалу підприємств. В контексті сказаного професійна орієнтація розглядається нами як фактор, що виконує активну роль на ринку праці, тобто не лише інформування, але й виявлення здібностей людини залежно від її інтересів та попиту на певні види економічної діяльності [3]. Отже, залежно від потреб ринку праці конкретного регіону та вимог роботодавців ще на етапі профорієнтаційної роботи необхідно формувати майбутню пропозицію праці певних професій і спеціальностей. У зв'язку з цим слід звернути особливу увагу не лише на професійну інформацію молоді, але й на такі елементи професійної орієнтації як професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація. Нехтування щодо використання вказаних елементів профорієнтації та пасивна роль роботодавців у її проведенні справляють негативний вплив на формування кадрового потенціалу підприємств та низьку його віддачу. Тому важливо активізувати їх роботу до процесу добору та відбору спеціалістів для укомплектування кадрового складу підприємств і організацій. профорієнтаційний кадр конкурентоздатність молодь

Однак, як свідчать результати проведеного нами дослідження на Полтавському ринку праці, відсутність комплексності у проведенні профорієнтаційної роботи зумовила помилковий професійний вибір значною частиною громадян та стала однією з причин низької продуктивності праці, сприяла збільшенню плинності кадрів на підприємствах і росту рівня безробіття у регіоні. Разом з тим, така ситуація свідчить й про велику кількість нереалізованих обдарувань, здібностей, а відтак - матеріальних і моральних втрат як в особистісному, так і загальнонаціональному вимірі [1].

На нашу думку, невизначеність молоді у її професійному виборі пов'язана з низьким рівнем її інформованості про розмаїття професій, навчальні заклади, що готують фахівців тієї чи іншої професії, форми та умови здобуття професій, затребуваність професій на ринку праці, а також можливості реального працевлаштування за здобутою спеціальністю. Свідченням цього стали результати проведеного нами опитування школярів м. Полтави. Серед ціннісних орієнтацій у виборі майбутньої професії респондентами були виділені наступні: перспективність та можливість розвитку професійної кар`єри (33,6 %), висока матеріальна забезпеченість (32,7 %), контактування з людьми (30,0 %), сам процес трудової діяльності (26,8 %), корисність роботи (22,4 %), умови праці (24,3 %). Головною причиною професійної невизначеності опитуваних стало незнання своїх власних інтересів і здібностей (53,5 %) та відсутність необхідної інформації про професії (50,6 %). Після закінчення школи випускники переважно орієнтуються на вступ до вищого навчального закладу (55,2 %). Близько 43,0 % опитаних хотіли б відкрити власну справу і 36,2 % поки що не думали над цим. Як показали результати аналізу, випускники шкіл орієнтовані переважно на підприємництво в обслуговуючій сфері (11,8 %), оптовій та роздрібній торгівлі (13,1 %) [3].

Позитивним є те, що у 2008-2010 рр. відбулися певні зрушення у розвитку системи професійної орієнтації молоді в Україні, зокрема й Полтавському регіоні. Так, одним з пріоритетів діяльності обласного центру зайнятості стала професійна орієнтація шкільної молоді, а її основна мета - це профілактика молодіжного безробіття і забезпечення роботодавців кваліфікованими працівниками. З цією метою, як один з інструментів реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення на період до 2011 р., широко використовується „Профорієнтаційний діловий щоденник школяра”, розроблний Державним центром зайнятості. Реалізація нового інформаційного проекту на Полтавщині забезпечує надання профорієнтаційних послуг не лише школярам з міської місцевості, але й наблизила їх до учнів сільської місцевості, їх батьків та педагогічних працівників шкіл. Проведення комплексної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю через розважальні, інформаційні та інтерактивні творчі завдання, передбачені даним щоденником, надають можливість школярам отримати уявлення та початкові знання про світ праці, перспективи розвитку кар'єри, а також допомагають у ранньому віці напрацювати низку корисних навичок, які стануть запорукою правильного вибору професії у майбутньому [5].

Таким чином, початковим етапом у формуванні кадрового потенціалу підприємств й професійних сегментів ринку праці на Полтавщині має стати проведення профорієнтаційної роботи у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах освіти, що дасть змогу сформувати в учнів попит на окремі професії та спеціальності, вибрати навчальний заклад, де можна здобути відповідну вищу освіту чи набути робітничу спеціальність. Активну роль у проведенні професійної орієнтації молоді окрім служби зайнятості мають відігравати й інші суб'єкти ринку праці, а саме центри професійної орієнтації населення, роботодавці й вищі навчальні заклади, які зацікавлені у підборі кадрів та наборі контингенту студентів. Координувати ці процеси повинні органи виконавчої влади й підвідомчі їм установи у сфері освіти і науки, молодіжної політики.

Проте недоліки профорієнтаційного обслуговування населення, які існують у більшості регіонів України, характерні й для Полтавського обласного центру зайнятості. До них слід віднести: відсутність стандартів, нормативних вимог до якості послуг та уніфікованого їх обліку й підсумовування, здійснення роботи, в основному, за профінформаційним напрямом, що значною мірою зумовлено недостатньою чисельністю спеціалістів з профорієнтації. Саме цим зумовлена низька ефективність профорієнтаційної роботи, що не дає змоги сформувати у молоді професійну перспективу згідно потреб ринку праці та ефективно використовувати кадровий потенціал Полтавщини. Тому потрібні методи, розраховані на саморозвиток та самореалізацію молоді, а система профорієнтації має включати профосвіту, профконсультацію, профдіагностику та інші спеціальні заходи, починаючи уже з 5-6 класів загальноосвітньої школи. Адже недооцінка ролі системи профорієнтації у процесі відтворення трудового потенціалу кожного підприємства призводить до погіршення не лише якісного складу працівників, але й до зниження ефективності діяльності підприємства, втраті підприємством позиції на ринку товарів і послуг.

Отже, відсутність єдності у процесі професійної орієнтації починаючи з рівня загальноосвітніх закладів і кінчаючи рівнем вищих навчальних закладів, служби зайнятості, роботодавців і владних структур регіонів значно погіршує ситуацію, що складається на ринку праці окремих професій у регіонах України, і знижує ефективність процесу формування кадрового складу підприємств і організацій.

Висновки. Аналіз стану та якості профорієнтаційної роботи на Полтавщині та ряді регіонів України дає підстави зробити такі висновки.

1. Рівень проведення профорієнтаційних заходів серед молоді у більшості регіонів України залишається ще на низькому рівні.

2. Серед основних методів профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості упродовж останніх років були профінформаційні послуги. Такі як методи профконсультації, профвідбору, профдобору і професійної адаптації використовувалися недостатньо.

3. Основними причинами незадовільного профорієнтаційного обслуговування та факторами, що гальмують формування системи професійної орієнтації населення у більшості регіонів України, є: недосконалість нормативно-правової бази; відсутність розгалуженої мережі профорієнтаційних підрозділів для обслуговування різних категорій громадян; незадовільний рівень кадрового, науково-методичного забезпечення системи освіти, профорієнтаційних підрозділів державної служби зайнятості.

4. Неусвідомлений професійний вибір молоді призвів до таких негативних наслідків: не витрибуваності на ринку праці, збільшення рівня безробіття, низької продуктивності праці на робочих місцях, зниження ефективності використання трудового потенціалу підприємств тощо.

5. Недооцінювання ролі системи профорієнтації у процесі відтворення трудового потенціалу кожного підприємства слугує причиною зниження ефективності його використання, втраті позицій підприємства на ринку товарів та послуг, відставанню від сучасних стандартів економічно розвинутих країн.

6. Для підвищення якісного рівня профорієнтаційного обслуговування різних категорій громадян потрібно вдосконалити зміст, форми, методи роботи, затвердити стандарти з профорієнтації, розширити роботу з профконсультації, профвідбору, профдобору та професійної адаптації, реалізуючи на практиці положення концепції професійної переорієнтації населення.

7. Підвищенню ефективності профорієнтаційної роботи слугуватиме проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері професійної орієнтації населення; підготовка висококваліфікованих фахівців з профорієнтації; розробка та впровадження програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників та інших фахівців у сфері професійної орієнтації населення.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Невирішеність багатьох проблем щодо функціонування системи профорієнтації молоді як на рівні держави, так і на рівні регіонів, зокрема запровадження нових форм і методів проведення профорієнтаційних заходів, удосконалення нормативно-правової бази, дає підстави говорити про актуальність означених проблем і у перспективі. Надалі ефективність системи профорієнтації багато в чому залежатиме від вибору дієвих важелів активізації профорієнтаційної роботи серед молоді, що потребуватиме подальших досліджень цієї проблеми на регіональному рівні і тим самим забезпечить підвищення ефективності її функціонування.

Література

1. Бондарчук К.П. Механізм формування системи професійної орієнтації населення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / К. П. Бондарчук. - Київ, 2006. - 20 с.