Особистісний компонент у структурі готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистісний компонент у структурі готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління

Постановка проблеми

Ефективність якісної освіти визначається багатьма показниками. Серед яких - професіоналізм адміністрації навчального закладу. Не викликає сумніву, що на сьогодні серед численних освітніх реформ, необхідним є забезпечити суспільство висококваліфікованими професійними управлінськими кадрами. Серед яких значене місце посідають керівники загальноосвітніх навчальних закладів (далі - ЗНЗ).

Одним з важливих сучасних видів професійної діяльності керівника ЗНЗ є стратегічне управління. Для того, щоб керівник мав можливість ефективно здійснювати стратегічне управління йому необхідно творчо реалізовувати свої професійні уміння в нових умовах життя та в суперечливих процесах змін, які тривають в освіті. Однак аналіз програм підготовки майбутніх керівників ЗНЗ засвідчив про відсутність їх готовності до стратегічного управління. Отже, набуває актуальності проблема формування готовності майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління.

Готовність майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління ми визначаємо як особистісне інтегративне утворення, що являє собою єдність ціннісно-мотиваційного ставлення до стратегічних змін, прагнення до розширення й поглиблення професійних знань і вмінь з теорії стратегічного управління, володіння методами й технологіями розробки і реалізації стратегії розвитку, спрямованість на вдосконалення індивідуальних якостей, які забезпечують прийняття керівником ефективних стратегічних рішень. Означений вид готовності потребує детального структурно-функціонального аналізу, що передбачає розгляд змісту кожного з її компонентів. Нами виокремлено компоненти та критерії основного феномену дослідження, а саме готовності майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний.

Зупинимося на детальному аналізі особистісного компоненту готовності майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління.

Стан дослідження. Важливими для розуміння сутності поняття «готовність» та його структури є праці таких учених, як Б. Ананьєв, Г. Балл, С. Вітвицька, Н. Волкова, Н. Гнеденко, Н. Гнедко, М. Дьяченко, Б. Жебровський, Е. Зєєр, Л. Кандибович, М. Левітов, О. Маковська, Н. Меркулова, В. Сластьонін, Д. Узнадзе, В. Чічікін та інші.

Готовність майбутніх керівників закладів освіти до різних видів діяльності досліджується в контексті таких проблем як формування готовності до: використання Інтернет-технологій у професійній діяльності (М. Носкова); формування гендерної компетентності (О. Нежинська); інноваційного управління ЗНЗ (Н. Меркулова); до управління педагогічними працівниками (А. Вознюк); прогностичної діяльності (Д. Прасол); управління якістю освіти (Б. Жебровський, В. Лунячек, М. Сидоренко); професійно-рефлексивної діяльності (А. Свєтлорусова); управлінської діяльності (Т. Сорочан); прийняття управлінських рішень (О. Тополенко) та ін.

Виклад основного матеріалу

Досягти високого рівня готовності до стратегічного управління неможливо без наявності у майбутнього керівника ЗНЗ відповідних особистісних якостей.

Перш за все необхідно зупинитися на стратегічному мисленні, яке дослідники (В. Дикань, В. Колпаков, Г. Константінов, А. Романов, С. Тригоб?юк та ін.) розглядають як здатність бачити чіткі цілі майбутньої діяльності. Ця здатність забезпечує цілісність подій, явищ і бачення істотного в функції керівника, сутнісної бази, підкріпленої досвідом і реконструкцією чужого досвіду, професійну самоорганізацію, підпорядкування свого стану вимогам функції [9, с. 167]. На наш погляд, стратегічне мислення можна розглядати як здатність творчо і активно мислити, народжувати динамічні ідеї та цілі.

Згідно з К. Омає, стратегічне мислення є поєднанням аналітичного методу і гнучкості розуму, яка дозволяє керівнику правильно реагувати на зміну ситуації, а не просто бачити тонкі відмінності між різними відтінками сірого [13]. На думку дослідника, ця якість повинна підкріплюватися щоденними творчими зусиллями і постійним тренуванням логічного мислення. Керівники організацій повинні розвинути в собі звичку мислити стратегічно, підходити до стратегічного мислення з ентузіазмом.

Щодо стратегічного мислення керівників ЗНЗ, то воно дозволяє керівникові створювати нові стратегії розвитку ЗНЗ, які здатні переписати правила конкурентної гри, спираючись на передбачення майбутнього. З цього виходить, що сутнісними характеристиками стратегічного мислення керівника ЗНЗ є здатність ставити цілі та правильно розставляти пріоритети; бачити і знаходити нові можливості розвитку; проводити комплексний аналіз ситуації; передбачити різні сценарії розвитку подій; правильно розподіляти наявні ресурси. Тільки при органічному взаємодії цих складових можна досягти високих результатів.

Виходячи і зазначеного, вважаємо, що володіння майбутнім керівником ЗНЗ стратегічним мисленням здатне забезпечити ефективне впровадження стратегічне управління, а отже, стане свідченням його конкурентоспроможності.

Під час здійснення стратегічного управління майбутній керівник ЗНЗ доволі часто стає учасником складного процесу і перебуває в ситуаціях, де діє величезна кількість різних сил, більшість з яких часом знаходиться за межами його знання, розуміння і контролю в даний момент. Спираючись на наукові здобутки М. ДіПрі [12], ми виокремили як складову особистісного компонента ситуативна проникливість, яку визначили як якість особистості, що дозволяє швидко орієнтуватися в ситуації і приймати правильне стратегічне рішення.

Щодо терміну «проникливість», то він визначається як вдумливість, глибоке розуміння суті чогось, хвилююча щирість, задушевність, внутрішня переконаність [5]; складне психологічне утворення, властивість особистості, що інтегрує і систематизує спеціальні знання, особливі особистісні якості й важливі психологічні вміння, що дозволяють точно розбиратися в людях, спонукальних причинах їх поведінки, діяльності й відносин, будувати точні прогнози [8]. Отже, цим феноменом визначають психологічну здатність особистості розуміти і бачити реальне підґрунтя, яке ховається за видимою стороною явищ і подій, а також за зовнішніми проявами людей; якість особистості, яка залежить від уміння спостерігати, передбачити, аналізувати.

В свою чергу, ситуативна проникливість характеризується як здатність належно виконувати певні процедури зі стратегічного управління, застосовуючи інструментарій відповідно до ситуацій невизначеності, підсумовуючи і розробляючи пропозиції та рекомендації; у відповідності до ситуації, передбачати результат майбутньої діяльності.

Отже, ситуативну проникливість керівника ЗНЗ можна розглядати як характеристику поведінки, яка свідчить про широку варіативність поведінкових реакцій, спритного підстроювання під умови проблемної ситуації, невисокою ролі в поведінці стереотипних реакцій.

Наступною складовою особистісного компонента є схильність до ризику. На наш погляд, схильність до ризику як особистісна риса керівника ЗНЗ виражає прагнення здійснювати вірні оцінки, приймати і реалізовувати правильні рішення в ситуаціях невизначеності.

У науковій літературі схильність до ризику трактують як потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь [3, с. 1221]. Отже, науковці наголошують, що в людини, схильної до ризику, формуються стійкі особистісні риси ризикованості та навпаки - обережності [11, с. 213].

Слід зазначити точку зору О. Дронової, яка стверджує, що необхідно розрізняти поняття «схильність до ризику» і «готовність до ризику». «Готовність до ризику» вчена розглядає як більш загальне поняття, зазначаючи, що до його складу входять і ситуативні чинники, по відношенню до яких виникає така готовність, і особистісні мотиви, а також умови довкілля, в якому перебуває особистість, на відміну поняття «схильність до ризику» - це особистісна характеристика, на яку не мають визначального впливу умови довколишнього середовища та відсутні об'єктивні мотиви ризикованих дій [6, с. 10]. Так, «схильність до ризику» - це особистісна якість (характеризується демонстративністю, активністю та неочікуваністю), що в ситуації вибору проявляється через надання переваги, без очевидних на те причин, у більш небезпечному варіанті поведінки.

Схильність до ризику надає керівнику можливість своєчасно реагувати на несподівані й часто неприємні ситуації, які можуть негативно вплинути на організацію. Л. Лазоренко вважає, що працівники, які схильні до ризику, насамперед, здатні креативно мислити, брати відповідальність, виконувати роботу, яка вимагає творчого підходу, бути ініціативними, самостійними та творчими. Працівник, який не схильний до ризику, бажає уникати відповідальності, однак вправно та ретельно виконує роботу, яка чітко регламентована [10, с. 16]. Тому в процесі формування готовності майбутніх керівників ЗНЗ до стратегічного управління акцент має бути зміщений на формування здатності впоратися з наслідками, бачити перспективу і загальну картину ситуації, створювати широку структуру рішень і фокусуватися на тих деталях, які можуть мати значні наслідки, приймати рішення в умовах обмеженої і часто неповної інформації, робити розумні припущення щодо недоступної їм інформації.

Під час здійснення стратегічного управління майбутньому керівнику ЗНЗ доволі часто доводиться зіштовхуватись з екстремальними та загрозливими ситуаціями, які вимагають подолання страху перед невизначеністю. Тому, ми виокремили як складову особистісного компонента сміливість, яку визначаємо як здатність долати страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети.

Сміливість - це психологічна установка і поведінка, рішучість у вчинках, самовпевненість і здатність людини долати почуття страху і розгубленості; здатність у разі виникнення небезпеки для життя, здоров'я або престижу зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності [4]. Тобто, сміливість є здатністю долати страх і нерішучість заради певної мети; вміння йти по шляху реалізації поставленої мети, не зупиняючись перед труднощами і небезпеками, які можуть становити загрозу для благополуччя. Як вольова якість вона характеризується такими особливостями як осмисленість, своєчасність і розважливість під час прийняття рішень, подальше втілення їх в реальність, відсутність страху прийняття відповідальності за свій вибір і реалізація його навіть в умовах можливого ризику для власного здоров?я і життя.

На думку О. Анупрієнко, основним видом страху керівника, який заважає йому ефективно працювати, є страх невдачі [1, с. 266]. Науковець стверджує, що страх невдачі - це очікування неможливості досягти визначеної мети, страх перед негативними наслідками неналежного виконання поставленого завдання. А отже, страх можна розглядати як своєрідну підготовку до можливої екстремальної та загрозливої ситуації. Саме в цьому випадку буде спостерігатися зародження сміливості як якості особистості.

У своєму дослідженні Н. Черненко встановила залежність між сміливістю і управлінням. На думку дослідниці, завдяки сміливості керівник може контролювати страх і приймати ризиковані (але адекватні) рішення, проте сміливість може відігравати також і негативну роль, знижувати ефективність діяльності, якщо сміливі дії не є результатом розумного розрахунку і позбавлені раціональності [11, с. 215].

На наш погляд, сміливість з позиції стратегічного управління можна розглядати здатність керівника придушувати в собі страх і приймати на себе відповідальність за обраний спосіб вирішення проблеми стратегічного розвитку ЗНЗ. Сміливість керівника характеризується реалізацією рішучих дій, спрямованих на досягнення місії ЗНЗ; проявом вірності тим ідеалам, принципам і переконанням, якими керується керівник, навіть не дивлячись на екстремальність ситуації, в яку він потрапляє; чесним і відкритим вираження власних поглядів і життєвих позицій.

Наступною складовою особистісного компонента є підприємливість. На наш погляд, підприємливі керівники є тими фахівцями, які здатні вирішувати проблеми підвищення продуктивності праці та ефективності, конкурентоспроможності ЗНЗ в умовах ринкової економіки.

С. Дубовик і О. Щербак визначають підприємливість однією з важливих якостей людини, яка дозволяє їй досягти успіху в умовах недостатньо організованого середовища, коли потрібен швидкий пошук та реалізація рішення [7, с. 30]. Як зазначають вчені, підприємливому керівнику притаманне загострене відчуття нового та уміння мислити категоріями ефективності, потяг до пошуку неординарних альтернативних рішень традиційних задач, енергія і наполегливість у їх реалізації, готовність йти на ризик з усвідомленням відповідальності за наслідки своїх дій.

На нашу думку, підприємливість керівника ЗНЗ - це здатність ставити і творчо вирішувати проблеми, готовність брати відповідальність за прийняті стратегічні рішення та вміло поставлені завдання, бажання впроваджувати стратегічні зміни, вміння використовувати нові шанси й обставини, гнучка пристосованість до умов, що змінюються.

Вагомою складовою особистісного компонента готовності до стратегічного управління є здатність до рефлексії. На наш погляд, рефлексивна діяльність передбачає розвиток самосвідомості, яка проявляється в самопізнанні, самооцінці й саморегулюванні поведінки; прагнення до особистісного розвитку, самовираження і саморегуляції. Рефлексія у процесі здійснення стратегічного управління - це інтелектуальна та емоційна діяльність під час якої керівник осмислює свій управлінський досвід з метою отримання цілісного уявлення про оптимальний вибір шляхів та методів стратегічного управління.

Щодо рефлексії керівників ЗНЗ, то вона визначає ставлення керівника до самого себе як до суб'єкта управлінської діяльності, допомагає спостерігати, аналізувати, контролювати, оцінювати власні дії, поведінку; передбачати власну поведінку у різноманітних управлінських ситуаціях. І. Блохіна вважає, що рефлексія управлінської діяльності - спрямованість мислення керівника на самого себе, на власні процеси засвоєння соціального досвіду, на усвідомлення структури управлінської діяльності та її результатів [2, с. 48]. В свою чергу, науковець зазначає, що здібності керівника до рефлексії найбільш повно проявляються в наступних видах професійної управлінської діяльності: в оцінці виробничої ситуації, у тому числі поведінки інших людей; визначенні, постановці, виборі мети; аналізі виробничих проблем, прийняття рішень; визначенні відносин і дій в міжособистісній чи груповій взаємодії, а також виборі стратегії і тактики організаційної поведінки в цілому; оцінці й поясненні свого службового становища.

Стосовно здатності до рефлексії майбутнього керівника ЗНЗ в контексті стратегічного управління, то вона набуває своєї специфіки і рис, зумовлених характером стратегічного управління, яке полягає в постійному рефлексивному аналізі стратегічних змін, розумінні контексту як власних дій, так і дій іншої людини. У цьому контексті здатність до рефлексії керівника ЗНЗ визначається як якісна характеристика суб'єкта діяльності, що усвідомлює специфіку свого професійного «Я», осмислює процес і результати стратегічного управління, аналізує власні дії та співвідносить їх з особливостями розвитку ЗНЗ, оцінює адекватність обраної стратегії, вміє аналізувати та виправляти недоліки з метою підвищення конкурентоспроможності ЗНЗ.

Висновки

керівник стратегічний управління

Отже, розгляд особистісного компоненту готовності майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління показав, що стимулювання майбутніх керівників ЗНЗ до формування таких професійно важливих якостей як стратегічне мислення, схильність до ризику, сміливість, ситуативна проникливість, підприємливість, здатність до рефлексії сприятиме ефективному здійсненню стратегічного управління в ЗНЗ. Перспективи подальших досліджень полягають у необхідності більш детальної розробки мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів готовності майбутнього керівника ЗНЗ до стратегічного управління.

Література

1. Анупрієнко О.Л. Жінка-керівник у державному управлінні: подолання гендерних стереотипів суспільства / О.Л. Анупрієнко // Наукові записки : Вип. 42 / Ін-т політичних і етнонаціональних дослідж. ім. І.Ф. Кураса. - К. : Видавництво ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса, 2008. - С. 259-269

2. Блохіна І.О. Дослідження особливостей прояву рефлексивності майбутніми управлінцями навчальними закладами / І.О. Блохіна // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. - 2015. - № 3 (45). - С. 46-51

3. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. і гол. ред. В.Г. Бусел]. - К.-Ірпінь : Перун, 2003. - 1440 с.

4. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

5. Возрастная психология. Конспект лекций / М.Е. Хилько, М.С. Ткачева. - М., 2010. - 194 с.

6. Дронова О.С. Схильність до ризику як чинник агресивної поведінки неповнолітніх. Автореф. дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія» / О.С. Дронова. - К., 2012. - 21 с.

7. Дубовик С.Г. Підприємливість як елемент моделі сучасного менеджера / С.Г. Дубовик, О.Г. Щербак // Пріоритети, напрями та сучасні чинники розвитку міжнародних економічних відносин: збірник тез наукових робіт учасників МНПК (м.Одеса, 4-5 жовтня 2013 р.) / ГО «Центр наукових досліджень та розвитку. - Одеса : ЦЕДР, 2013. - С. 30-33.

8. Зазыкин В.Г. Психология проницательности: Методические рекомендации для государственных служащих систем федерального, регионального и муниципального управления. М., 1997.

9. Колпаков В. М. Стратегический кадровый менеджмент : учеб. пособ. / В. М. Колпаков, Г. А. Дмитренко. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - К. : МАУП, 2005. - 752 с.

10. Лазоренко Л.В. Мотивація праці в умовах ризику / Л.В. Лазоренко // Экономика Крыма. - 2009. - № 26. - С. 15-18

11. Черненко Н.М. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками в начальному закладі. Дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти / Наталія Миколаївна Черненко. - Одеса, 2016. - 511 с.

12. DePree M. Leadership jazz: the art of conducting business through leadership, followship, teamwork, touch, voice / M. DePree. - N.Y., 1993.

13. Ohmae K. The Mind of the Strategist / Kenichi Ohmae. - McGraw-Hill, 1982, 304 p.

Размещено на Allbest.ru