Аналіз управління готельним господарством регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз управління готельним господарством регіону

П.В. Гудзь

Анотація

Визначено пріоритетний розвиток туристичної галузі і готельного господарства у економіці регіону. Проведено аналіз управління готельним господарством на прикладі Запорізької області. Виявлено проблеми адміністрування готельного господарства з боку регіональних і міських влад. На основі аналізу стану надходження туристичного збору запропоновано організаційні та комунікаційні заходи із підвищення якості адміністрування туристичного збору, сплачуваного суб'єктами готельного бізнесу і домогосподар- ствами-власниками міні-готелів і номерного фонду.

Ключові слова: регіон, місто, управління, адміністрування, готель, готельні послуги, готельне господарство, туристичний збір

Determined the priority development of the tourism industry and hotel industry in the economy of the region. The analysis of management a hotel economy is conducted on the example of the Zaporizhzhya area. The problems of administration of hotel economy are educedfrom the side of regional and municipal power. On the basis of analysis of the state of receipt of tourist collection the organizational are offered and communication westfrom upgrading of administration of tourist collection, hotel business paid by subjects and by the, housekeeping-proprietorsmini- hotel and containing a number fund.

Key words: region, city, management, administration, hotel, hotel services, hotel economy, tourist collection.

Постановка проблеми. За оцінками голови Всесвітньої ради з туризму і подорожей (WTTC) тревел-сектор -- це 10 % світового ВВП і 292 млн. робочих місць, а також щорічне зростання в туристичному секторі, незважаючи на економічні і політичні складнощі у світі [1]. У провідних економіках європейських країн туризм є одним з основних джерел доходів регіонів: у літературі на прикладі Риму середня заповнюваність готелів складає біля 80 %, середня вартість проживання -- €80--85, витрати в середньому чеку приблизно €30 [2].

Сучасний стан розвитку готельної сфери у регіоні відзначається тим, що разом із локальними факторами на розвиток ринку готелів впливає глобалізація й інтернаціоналізація капіталу -- з кожним роком все більше число нерезидентів країн купують нерухомість під готель або готові готельні комплекси, інвестуючи в них мільйони доларів або повністю переозброюючи відповідно до власних планів. Особливо це властиво для курортних регіонів, яким виступає Запорізька область. За цих умов зростає потреба ефективної організації регіонального простору, регулювання ринків на використання місцевих ресурсів і задоволення потреб мешканців регіону, тобто активного впливу регіональних і місцевих влад на розвиток туризму в цілому та готельних послуг зокрема. готельний туристичний адміністрування

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми туризму як галузі та його підгалузей викликають пожвавлений інтерес дослідників. Це зумовлено як структурними трансформаціями у економіках регіонів, пов'язаними зі скороченням частки індустріальних галузей і зростанням сфери послуг, так і підвищенням капіталізації галузі готельно-ресторанного бізнесу, що робить його привабливою сферою капіталовкладень. Відповідно, підвищується значення наукової інформації, як прогнозно-наукової -- для стратегічного розвитку і прийняття рішень, так і статистично- аналітичної -- для ефективного управління готельним господарством.

У літературі наведено широкий спектр досліджень з питань функціонування регіонального туризму [3] і меншою мірою -- туристичних об'єктів, зокрема готелів. Так, С. В. Сидорук і Н. Є. Циганюк проводять оцінку територіальної організації ринку готельних послуг, яка передбачає визначення таких показників: доступності готельних закладів для туристів, бізнесменів, транзитників; категоризації готельних закладів у регіоні; функції попиту залежно від місця розташування готельного закладу; функції пропозици залежно від місця розташування готельного закладу [4, с. 210] І. Б. Андренко приділяє увагу організаційно-економічним аспектам розвитку готельного господарства регіону [5].

М. В. Босовська, Н. І. Ведмідь, О. В. Косар розглядають теоретичні засади формування ресторанних мереж, під якими розуміють специфічний формат інтегрування однотипних суб'єктів ресторанного бізнесу, що знаходяться під управлінням стратегічного центру, діють на підставі відносин власності/оренди, франчайзингу чи управління за контрактом, характеризуються уніфікованими внутрішніми параметрами і реалізують консолідовану стратегію розвитку [6, с. 27].

Мета дослідження -- аналіз управління готельним господарством регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективному функціонуванню регіонального ринку готельних послуг, його пропорційності, динамічній рівновазі та розвитку сприяє не менш ефективне адміністрування галузі на регіональному та міському рівні, а також професійна операційна діяльність суб'єктів ринку, цільове призначення і роль яких полягає у якості стандартів надання готельних послуг. Організаційно-управлінський вплив регіональної влади на розвиток туристичної і готельної діяльності може носити як стимулюючий, так і протидіючий характер. Залежно від цілей регіонального чи місцевого розвитку. Так, в окремих регіонах Європи, зокрема Венеції, посилюється протидія муніципалітету зростанню потоку туристів, оскільки зростання чисельності туристів понад критичну межу негативним чином впливає на екосередовище регіону [7]. Становлення регіонального ринку готельних послуг в Україні носить стимулюючий характер і потребує посилення чіткої регуляторної регіональної політики, інституційної підтримки, адміністрування просторового розміщення готельних закладів, стандартизації послуг тощо.

Проведені львівськими вченими дослідження вказують на пріоритетне значення розвитку готельної справи у великих містах, де індекс інвестиційної привабливості вище, аніж в невеликих містах обласного значення, як Мелітополь чи Бердянськ (табл. 1).

Таблиця 1

Індекси інвестиційної привабливості готельної діяльності в містах України [8, с. 123]

Аналіз даних вказує на те, що чим краще оснащений готель основними фондами, тим вище рівень комфортності, зовнішнього оформлення, технічного оснащення, тим вище ціна за проживання і, відповідно, прибутковість. У короткостроковій перспективі це призводить до насичення готельного ринку і збільшення прибутку операторів, а в довгостроковій -- дозволить інвестувати в проекти з ревіталізації капітальної нерухомості і розширення готельних мереж.

На регіональному рівні адміністративні функції управління галуззю готельного господарства здійснюються відповідними відділами туризму обласних рад, державних адміністрацій, виконкомами та постійними комісіями міськрад, а на рівні прийнятих рішень -- через механізм розробки, прийняття й контролю та реалізацією стратегій розвитку туризму, програм і плану заходів та способів їх реалізації на регіональному чи локальному рівні. Критичний аналіз відповідних документів з розвитку туризму і готельного бізнесу відображає не надто оптимістичний стан. Так, Стратегія соціально-економічного розвитку Запорізької області до 2020 року не містить безпосередньо стратегічних пріоритетів та цілей у розвитку туризму і готельно-ресторанного господарства, хоча область є провідним туристичним регіоном країни. Але разом з тим основні положення стратегії узгоджуються із національними пріоритетами розвитку державних секторів господарювання (табл. 2).

Аналіз операційних цілей Стратегії розвитку Запорізької області дозволив дійти висновку, що стимулювання створення понад 30 садиб зеленого туризму у сільських територіях області супроводжується облаштуванням міні-готелів як місць тимчасового проживання мандрівників.

Фахівці готельного бізнесу відверто визнають: «Основними складнощами в розвитку області як туристичного регіону можна назвати відсутність підтримки з боку міської влади, нерозвиненість міської туристичної інфраструктури і певну інформаційну обмеженість» [10], що вказує на низький рівень ефективності управління галуззю з боку органів публічного управління та адміністрування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Опосередковано це підтверджується і протиріччям інформації, яка надходить від регіональних і місцевих влад. Так, у преамбулі Стратегії розвитку м. Бердянськ на період до 2017 року вказано на величину потенціалу номерного фонду -- одночасно оздоровчі заклади можуть прийняти понад 15 тис. осіб, а місто Бердянськ користується великим попитом серед туристів: щороку в місті відпочивають 500--600 тис. осіб як з України, країн СНД, так і з далекого зарубіжжя [11]. Натомість «Паспорт м. Бердянськ Запорізької області» станом на 01 січня 2018 року, розміщений на офіційному сайті міськради, висвітлює номерний потенціал готелів у 20,0 тис. осіб і стверджується, що саме стільки одночасно оздоровчі заклади міста можуть прийняти відпочивальників [12].

Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 112 «План заходів щодо підготовки до літньо-оздоровчої кампанії та проведення курортного сезону 2018 року» від 10 квітня 2018 р. містить в частині «12. курортно-готельна діяльність» комплекс системних заходів із розбудови курортної і туристичної рекреації, а саме: перелік заходів інженерно-технічного, інфраструктурного, транспортного, безпекового, санітарного, організаційного, маркетингового, сервісного, інформаційного, що є суттєвим кроком підвищення якості управління, показом фахової компетентності менеджерів муніципального управління. Зокрема, серед дій зазначено заходи із інвентаризації санаторно-курортних, оздоровчих, готельних закладів, інших засобів розміщення, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, а також забезпечення в період курортного сезону прийому звернень громадян з питань підготовки та проведення курортного сезону, забезпечення безпечного відпочинку населення, підтримки санітарного стану міста, поліпшення якості послуг, що надаються мешканцям та гостям міста, -- усього 141 захід за 15 напрямками [13]. Разом з тим заходів, пов'язаних зі створенням та започаткуванням діяльності Асоціації приватних власників міні-готелів, адмініструванням туристичного збору, роботою з активними громадянами та залученням їх ініціативи до мікропроек- тів локального розвитку в межах вулиці, мікрорайону тощо не вдалося віднайти.

У виконаній Стратегії розвитку м. Бердянськ на період до 2017 року взагалі не згадувалося про розвиток готельного ринку в межах місцевого економічного розвитку. При розробці Стратегії розвитку міста до 2020 року та обґрунтуванні стратегічного вибору міста основна ідея розробки стратегії полягає у подоланні інерційного розвитку, що відбувався на засадах історично сформованих традиційних тенденцій тяжіння до моделі промислово-курортного міста. Йдеться про перехід від зазначеної моделі до дещо іншої моделі, де поступово переважною системою діяльності стає курортно-розважальна, дозвільно-туристична, активно-пізнавальна діяльність, яка підтримується інноваційною конкурентоспроможною екологічно-коректною промисловістю із енергозбереженням, адекватною умовам курортного міста [11]. Така модель розвитку базується на сучасних світових тенденціях, передбачає визначення точок росту, використання конкурентних переваг території та дозволяє активно залучати до міста зовнішні ресурси. Попри те, місія і стратегічне бачення розвитку курортного міста на етапі розробки поки не містять положень щодо організації розвитку готельного бізнесу, він перебуває в полоні стихійного формотворення, на відміну від розважальних закладів, закладів харчування, анімаційних, виставкових, культурних проектів, які належним чином адмініструються.

Аналіз документу «Про стан виконання у 2017 році Програми розвитку курортно-рекреаційної зони та туризму в місті Бердянську на 2017--2020 роки» дозволив виявити усього два інформаційних блоки, присвячених управлінню готельним господарством курортного міста: напрям публічного адміністрування готельних послуг шляхом забезпечення відповідності санаторно- курортних, готельних, сервісних послуг вимогам національних та міжнародних стандартів, а також проведення навчальних семінарів-тренінгів для керівників санаторно-курортних, оздоровчих та готельних закладів (проведено семінар щодо «Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, які використовуються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» [14], що є позитивним явищем).

Слід визнати, що активність місцевого самоврядування у курортних містах є вищою за інші типи міст і поселень, оскільки діловий цикл міського господарства підпорядкований циклам природнім і активізується із початком високого курортно-оздоровчого сезону та вимагає узгодження організаційних рішень, проведення дієвих комунікацій, налагодження партнерства між суб'єктами влади, громади, готельного бізнесу. Аналіз прийнятих упродовж 2017--2018 рр. рішень Бердянської міськради стосовно розвитку курорту, туризму і готельного господарства виявив вкрай низьку кореляцію адміністрування готельного господарства. В Україні виокремлюють також поняття «міні-готелі» -- готелі до 10 номерів з мінімумом сервісу [15, с. 71]. Слід додати, що суб'єктами розміщення туристів у курортному місті є офіційні юридичні особи -- готельні заклади різних типів, фізичні особи для упровадження підприємницької діяльності, та сектор домогосподарства. Готельні комплекси домогосподарств без юридичної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності за потужністю номерного фонду уже тепер конкурують із підприємницькими структурами (табл. 3).

Таблиця 3

Планування надходжень туристичного збору в місцевий бюджет м. Бердянська, 2016--2018 рр. (тис. грн.)

Аналіз даних табл. 3 вказує на найбільш прискорену динаміку зростання обсягів сплаченого туристичного збору саме фізичними особами -- за три роки у 2,6 раза. На нашу думку, потенціал зростання обсягів надходжень туристичного збору саме фізичними особами буде випереджальними темпами зростати і надалі, у міру переходу домогосподарств-власників готельного фонду на статус ФОП і залучення до реєстрації домогоспо- дарств як платників податків.

Проведене експертне обстеження домогос- подарств, що надають готельні послуги, лише по вул. Гостинній у м. Бердянську на початок курортного сезону 2018 р. виявило 120 житлових будинків, як приватних, так і багатоквартирної забудови, з кількістю не менше 865 місць готельних номерів різного типу і класу для відпочивальників, з яких має стягуватися туристичний збір як засіб доходної частини місцевого бюджету і, водночас, як засіб витратної частини бюджету для розвитку цих територій: благоустрою, вивезення сміття, розвитку електромереж, водовідведення та каналізації тощо. Згідно з Положенням про порядок справляння туристичного збору на території міста Бердянська, базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях тимчасового проживання за вирахуванням податку на додану вартість, а ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 1 відсотка вартості проживання за весь період перебування [16].

Враховуючи фактори формування доходної частини домогосподарств, що надають готельні послуги: а) вартість тимчасового проживання туристів в межах 300--1200 грн./добу; б) тривалість курортного сезону протягом 2,5 місяців -- із середини червня до кінця серпня; в) у середньому 10-денний термін перебування туриста на нічліги в осіб, які здають власне або орендоване житло в найм, але не зареєстровані як суб'єкти господарювання; г) 100 % зайнятість номерного фонду в курортний сезон; д) індекс обороту житлового фонду упродовж курортного сезону не менше 6--7 заїздів (60--70 днів), можна вирахувати при встановленій на сезон ставці туристичного збору орієнтовну вартість тимчасового проживання і максимальний і реальний обсяг туристичного збору.

Недоотримання коштів туристичного збору саме з числа неорганізованих відпочивальників у приватних міні-готелях, власники яких не зареєстровані як суб'єкти господарювання, зменшує можливості місцевого економічного розвитку, розвиток інфраструктури за принципом цільового використання коштів для конкретних мікрорайонів і локалітетів. Якщо влада і громада міста не будуть активними і конструктивними учасниками зазначених ринкових відносин, інтенсивний розвиток дозвільно-туристичної і санаторно-курортної галузей не зможе позитивно відобразитися на соціальному розвитку громади міста.

Тому важливими є не лише організаційні заходи із регулювання діяльності готелів, а й комунікативні -- залучення усіх власників готельного фонду до встановлених правовідносин та сплати готельного збору, співучасті у розбудові комунального господарства тощо.

Висновки

Готельне господарство регіону -- це інтегрована галузь сфери економіки із продукування послуг проживання та суміжних послуг гостинності з використанням регіональних переваг регіонального розподілу праці та місцевих ресурсів, спрямованих на задоволення потреб клієнтів і позитивний імідж території. Встановлено, що потенціал зростання обсягів надходжень туристичного збору саме фізичними особами буде випереджальними темпами зростати і надалі, у міру переходу домогосподарств-власників готельного фонду на статус ФОП і залучення до реєстрації домогосподарств як платників податків. Визначено, що ефективне впровадження організаційних заходів із регулювання діяльності готелів можливе на основі активності мешканців територіальної громади і комунікативній основі -- залученні усіх власників готельного фонду до встановлених правовідносин та сплати готельного збору, співучасті у розбудові комунального господарства.

Напрямом подальших досліджень має стати аналіз операційних факторів підвищення ефективності діяльності готелів і готельних мереж регіону.

Література

1. Ицковский Я. Мировой туризм демонстрирует рост [Электронный ресурс] / Ярослав Ицковский // Украинская туристическая газета. -- 2018. -- № 4 (147). -- Режим доступа : http://utg.net.ua/index.php?option=com_ content&task=view&id=1753&Itemid=31.

2. Евченко А. Если государство сделает правильные шаги в части развития туристической отрасли, количество туристов в стране утроится / Евченко Алексей // Академия гостеприимства. -- 2016. -- № 3.

3. Забалдіна Ю. Б. Економічна діагностика та прогнозування розвиту регіонального ринку туристичних послуг : автореф. дис. канд. екон. наук : спец. 08.00.01 / Ю. Б. Забалдіна. -- К. : Наук.-дослід. екон. ін-т М-ва економіки України, 2006. -- 20 с.

4. Сидорук С. В. Методичні дослідження регіонального ринку готельних послуг / С. В. Сидорук, Н. Є. Циганюк // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка» : збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. -- 2013. -- Вип. 10 (39). -- С. 204-213.

5. Андренко І. Б. Організаційно-економічні аспекти розвитку готельного господарства регіону : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.10.01 / І. Б. Андренко. -- Х. : ХДАМГ, 2003. -- 20 с.

6. Босовська М. В. Теоретичні засади формування ресторанних мереж / М. В. Босовська, Н. І. Ведмідь,

7. О. В. Косар // Економіка та держава. -- 2017. -- № 12. -- С. 27-32.

8. Венеция продолжает бороться с наплывом туристов [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://smallhotels.com.ua/veneciia-prodoljaet-borotsia-s- naplyvom-tyristov.

9. Скибінський С. В. Маркетинг готельних послуг / С. В. Скибінський, Л. О. Іванова, О. Ф. Моргун. -- Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2000. - 246 с.

10. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року : затверджено Рішенням обласної ради № 1 від 25.02.2016 [Електронний ресурс]. -- Режим доступа : http://www.zoda.gov.ua/files/ WP_Article_File/original/000055/55043.pdf.

11. Солонарь И. Запорожью не хватает туристической инфраструктуры / Ирина Солонарь // Академия гостеприимства. -- 2017. -- № 3. -- Режим доступа : http://hotel-rest.com.ua/article/zaporozhyu-ne-hvataet- turisticheskoy-infrastruktury.

12. Стратегія розвитку м. Бердянськ на період до 2017 року [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://bmr.gov.ua/index.php?id=34&type=0&jumpurl=file admin%2Fdocumentation%2Fdepartment_economy%2Fstr ategiya%2FSTATEGIJA Berdjansk sesija.pdf&juSecure= 1&mimeType=application%2Fpdf&locationData=34%3A tx_dam%3A26841&juHash=cb4dfb303eeda1027a5b1d8b13 d9dbea701fec27.

13. Паспорт м. Бердянськ Запорізької області» станом на 01 січня 2018 року [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://bmr.gov.ua/index. php?id=800000272.

14. Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 112 від 10 квітня 2018 р. «План заходів щодо підготовки до літньо-оздоровчої кампанії та проведення курортного сезону 2018 року» [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://bmr.gov.ua/fileadmin/ php/isp_decision.php?uid=11674.

15. Про стан виконання у 2017 році Програми розвитку курортно-рекреаційної зони та туризму в місті Бердянську на 2017--2020 роки : затверджено Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 111 від 11 квітня 2017 р. -- Режим доступу : bmr.gov.ua/ fleadmin/.../2017/rv_111dod_11_04_2017.doc.

16. Самойлова В. Малый отель: перспективно, но проблематично / Виктория Самойлова // Украинский туризм. -- 2010. -- № 4. -- C.70--73.

17. Положення про порядок справляння туристичного збору на території міста Бердянська : затверджено Рішенням восьмої сесії міської ради VI скликання № 3 від 31 березня 2011 р. -- Режим доступу : bmr.gov. ua/fileadmin/.../rs_8-3-dod_31.03.2011.doc.

18. References

19. Ytskovskyj, Ya (2018). Myrovoj turyzm demonstryruet rost [World tourism demonstrates an increase]. Ukraynskaia turystycheskaia hazeta, 4 (147). Retrieved from http://utg. net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=17 53&Itemid=31 (in Russ.).

20. Yevchenko, Oleksij (2016). Yakscho derzhava zrobyt' pravyl'ni kroky v chastyni rozvytku turystychnoi haluzi, kil'kist' turystiv zroste vtroie [If the state will do correct steps in part of development of tourist industry, the amount of tourists in a country will be tripled]. Akademiiahostynnosti, 3 (in Russ.).

21. Zabaldina, Yu. (2006). Ekonomichna diahnostyka ta prohnozuvannia rozvytu rehional'noho rynku turystychnykh posluh [Economic diagnostics and prognostication розвиту regional market of tourist services. Abstract of candidate's thesis]. Kyiv, Nauk.-doslid. ekon. in-t M-va ekonomiky Ukrainy Publ. (in Ukr.).

22. Sydoruk, S. V., Tsyhaniuk, N. Y. (2013). Metodychni doslidzhennia rehional'noho rynku hotel'nykh posluh [Methodical regional market of hotel services researches]. Eko- nomichni nauky. Seriia «Rehional'na ekonomika», 10 (39), 204-213 (in Ukr.).

23. Andrenko, I. B. (2003). Orhanizatsijno-ekonomichni aspekty rozvytku hotel'noho hospodarstva rehionu [Organiza- tionally-economic aspects of development of hotel economy of region. Abstract of candidate's thesis]. Kharkiv (in Ukr.).

24. Bosovska, M. V. & Vedmid, N. I. & Kosar O. V. (2017). Teoretychni zasady formuvannia restorannykh merezh [Theoretical principles of forming ofrestaurant networks] Ekonomika ta derzhava, 3, 27-32 (in Ukr.).

25. Venetsyia prodolzhaet borot'sia s naplyvom turystov [Venice continues to fight the influx of tourists]. Retrieved from http://smallhotels.com.ua/veneciia-prodoljaet-borot- sia-s-naplyvom-tyristov (in Russ.).

26. Skybinskyi, S. V., Ivanova, L. O., Morhun, O. F. (2000). Marketynh hotelnykh posluh [Marketing of guest services]. Lviv, Lvivska komertsijna akademiia Publ. (in Ukr.).

27. Stratehiia rehionalnoho rozvytku Zaporizkoi oblasti na period do 2020 roku [Strategy of regional development for the period up to 2020]. Retrieved from http://www.zoda.gov.ua/ files/WP_Article_File/original/000055/55043.pdf (in Ukr.).

28. Solonar, I. (2017) Zaporizhzhiu ne vystachaie turystychnoi infrastruktury [Zaporizhzhya does not have the touristinfrastructure]. Akademiia hostynnosti, 3 (in Russ.).

29. Stratehiia rozvytku m. Berdiansk na period do 2017 roku [Strategy of regional development for the period up to 2020]. Retrieved from https://bmr.gov.ua/index.php?id =34&type=0&jumpurl=fileadmin%2Fdocumentation% 2Fdepartment_economy%2Fstrategiya%2FSTATEGIJA

30. Berdjansk_sesija.pdf&juSecure=1&mimeType=applicati

31. on%2Fpdf&locationData=34%3Atx_dam%3A26841&juHa sh=cb4dfb303eeda1027a5b1d8b13d9dbea701fec27 (in Ukr.)

32. Pasport m. Berdians'k Zaporizkoi oblasti stanom na 01 sichnia 2018 roku [Passport of the city of Berdyansk Zaporizhzhia oblast as of January 1, 2018]. Retrieved from http://bmr.gov.ua/index.php?id=800000272 (in Ukr.).

33. Rishennia vykonavchoho komitetu Berdians'koi mis'koi rady vid 10 kvitnia 2018 r. № 112 «Plan zakhodiv schodo pidhotovky do litn'o-ozdorovchoi kampanii ta prove- dennia kurortnoho sezonu 2018 roku» [Decision of the Executive Committee of the Berdyansk City Council No. 112 dated April 10, 2018 «Action Plan for the Preparation for the Summer Health Campaign and the Resort Season 2018»] Retrieved from https://bmr.gov.ua/fileadmin/php/isp_deci- sion.php?uid=11674 (in Ukr.)

34. Pro stan vykonannia u 2017rotsi Prohramy rozvytku kurortno-rekreatsijnoi zony ta turyzmu v misti Berdians'ku na 2017--2020 roky. Retrieved from https://bmr.gov.ua/filead- min/./2017/rv_111dod_11_04_2017.doc (in Ukr.).

35. Samoilova, V. (2010). Malyy otel': perspektivno, no problematichno [Small hotel: promising, but problematic]. Ukrainskiy turizm, 4, 70-73 (in Russ.).

36. Polozhennia pro poriadok spravliannia turystychnoho zboru na terytorii mista Berdianska [Regulations on the procedure for collecting a tourist tax on the territory of the city of Berdyansk]. Retrieved from http://bmr.gov.ua/fileadmin/./ rs_8-3-dod_31.03.2011.doc (in Ukr.).

Размещено на Allbest.ru