Особливості впровадження методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впровадження методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін

Сергій БІЛЯВЕЦЬ

У статті представлено особливості впровадження методич-ної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військо во-спеціальних дисциплін. У дослідженні ця методична система розглядається як цілісна, багатокомпонентна система, яку утворюють інтегровані взаємопов'язані системотвірні зв'язки таких основних елементів: курсантів, викладачів, мети навчання військово-спеціальних дисцип-лін, їх змісту, методів, засобів й організаційних форм навчання, а також прийомів діагностики професійної компетентності. З'ясова-но, що суттєво покращити якість формування професійної компе-тентності майбутніх офіцерів-прикордонників і вивести з рівнова-ги замкнуту та інертну систему освітнього процесу закладу вищої освіти Державної прикордонної служби України можна лише шляхом покращення кількісних і якісних параметрів усіх підсистем методич-ної системи.

Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники, професійна ді-яльність, професійна підготовка, професійна компетентність, мето-дична система, підсистема мети і завдань, методи навчання, військо-во-спеціальні дисципліни, курсанти. професійний компетентність офіцер прикордонник

Постановка проблеми у загальному вигляді. Необхідність розроблення та впровадження методичної системи формування про-фесійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у про-цесі навчання військово-спеціальних дисциплін обумовлена низкою чинників. По-перше, стратегічними нормативно-правовими докумен-тами передбачено підвищення рівня боєздатності органів Державної прикордонної служби України (ДПСУ) та 'їх спроможності до вико-нання завдань із захисту державного кордону, що вимагає суттєво-го покращення професійної підготовки персоналу ДПСУ. По-друге, впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордон-ного контролю передбачає коригування змісту системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. По-третє, нормативно-правові документи, що регламентують професійну підготовку у ДПСУ, вима-гають від офіцерів мати високий рівень професійної компетентності, що передбачає здатність здійснювати організацію охорони державно-го кордону на ділянці відповідальності та управління діями прикор-донних підрозділів при проведенні спеціальних заходів щодо затри-мання правопорушників; аналізувати кримінологічну характеристику злочинності та виявляти причини й умови, які спричинили скоєння злочинів, розробляти та реалізовувати різноманітні заходи їх попе-редження; уміти працювати з людьми, виховувати підлеглих і вико-нувати інші завдання, які потребують творчого підходу. По-четверте, комплексного дослідження з питань розроблення, обґрунтування та удосконалення методичної системи формування професійної ком-петентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін на основі системного та компетентнісного підходів на сьогодні немає.

Посилюють актуальність теми дослідження і результати аналізу фахової підготовки майбутніх офіцери-прикордонників. Дані пілотно- го дослідження свідчать про те, що курсанти отримують недостатній обсяг теоретичних знань та не набувають достатнього рівня умінь та навичок - складників професійної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення зазначеної проблеми та на які опирається автор. Резуль-тати аналізу наукових джерел з проблеми дослідження дозволяють стверджувати, що питання проблеми формування і розвитку профе-сійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників неоднора-зово була предметом уваги дослідників. Зокрема, у працях А. Галімова, Ю. Дем'янюка, О. Діденка, О. Торічного та ін. представлено ідеї впливу на інструментальну сферу особистості майбутнього офіцера. Шляхи впливу на ціннісно-мотиваційну сферу майбутніх охоронців кордо-ну досліджували М. Кабачинський, В. Мірошніченко, О. Ставицький. Ідеї впровадження компетентнісного підходу у професійну підготовку майбутніх офіцерів були предметом уваги О. Тогочинського, Д. Іщен- ка, Л. Руденко, В. Ягупова та ін. Проте комплексного дослідження з питань розроблення, обґрунтування та удосконалення методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіце- рів-прикордонників у процесі навчання загальновійськових та війсь-ково-спеціальних дисциплін на сьогодні немає.

З огляду на це метою статті є висвітлення особливостей впрова-дження методичної системи формування професійної компетентнос-ті майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військо-во-спеціальних дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку вчених, формування особистості фахівця в умовах навчання у закладах вищої освіти повинно мати системний характер. Поняття “система” вико-ристовують, як відомо, для забезпечення дослідницьких інтересів до-волі спеціалізованої теоретичної сфери. Згодом воно поширилося на всі галузі наукової, технічної і суспільної практики. Сформульовану Л. Берталанфі дефініцію системи як комплексу взаємодіючих елемен-тів доволі ефективно застосовують до будь-яких об'єктів та проблем-них ситуацій. Система - це насамперед впорядкована множина вза-ємопов'язаних елементів, які мають певну структуру та організацію. Сформульована ще в античності теза про те, що цілісність є більшою, ніж сума її частин, мала вже не містичний смисл, а фіксувала знако-вий етап і проблему організації мислення [1, с. 4]. Соціальні системи, що мають функціональне походження, належать до найскладніших видів систем, оскільки вони є цілеспрямованими або телеологічними системами, які підпорядковані досягненню рефлексійно або цілеспря-мовано визначених цілей. Найбільш високий рівень організованості притаманний самоорганізованим системам: колективна пам'ять, а звідси - адаптативна властивість і спроможність навчатися, еволю-ціонувати в процесі становлення. Поведінка такої системи відповідає змінам у зовнішньому середовищі та сама залежить від нього [1, с. 4].

Поняття методичної системи навчання вперше ввів А. Пишкало, який досліджував методику навчання геометрії в середній школі [2]. На думку вченого, методична система навчання являє собою сукуп-ність п'яти ієрархічно підпорядкованих компонентів - цілей навчан-ня, його змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Кожен елемент системи має межу поділу і володіє функціональною та структурною специфічністю: курсантів (кого навчати?), мети (навіщо навчати?), змісту (чого навчати?), методів (як навчати?), засобів (за до-помогою чого навчати?), форм навчання (де і коли навчати?), контро-лю та діагностики (які результати навчання?). Однак своє функціо-нальне призначення елементи системи виконують лише у взаємодії з іншими [3].

Взаємозв'язок між елементами методичної системи науковці ви-світлюють по-різному. Так, наприклад, Н. Кузьміна об'єднує всі елемен-ти системотвірними зв'язками, демонструючи їх тісну взаємозалеж-ність і цілісність [4]. В. Химинець веде мову про відкриту педагогічну систему [5], що відповідає вимогам часу - соціальному замовленню. Усі елементи методичної (педагогічної) системи науковці об'єднують у два взаємозв'язаних блоки: методичне завдання і технологію його вирішен-ня. На їх думку, соціум через зміст нормативних освітніх документів ставить перед школою завдання сформувати в учнів здатність до самоо-світи, що реалізуються за допомогою мети і змісту предметних навчаль-них програм, підручників. Відповідно до мети визначаються адекватні методи навчання та контролю, організаційні форми [7].

З урахуванням результатів аналіз наукових досліджень, а також практики професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордон- ників з'ясовано, що методична система формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі нав-чання військово-спеціальних дисциплін є цілісною та багатокомпо-нентною, її утворюють інтегровані взаємопов'язані системотвірні зв'язки між такими основними елементами, як: курсанти, викладачі, мета навчання військово-спеціальних дисциплін, їх зміст, методи, засоби й організаційні форми навчання, а також прийоми діагнос-тики професійної компетентності. Ця система є цілісною, оскільки характеризується певними сутнісними ознаками, на які вказують учені. Йдеться про те, що, по-перше, система завжди складається з деякої сукупності елементів.

По-друге, система не є якимось механічним поєднанням різно-планових складників, а будується із сукупності взаємопов'язаних вза-ємодіючих елементів.

По-третє, системі притаманний певний рівень цілісності. Голов-ною рисою цілісності системи прийнято вважати її інтегративні якос-ті, які виникли в результаті взаємодії її елементів, але яких немає у кожного елемента окремо.

По-четверте, системі притаманна ієрархічність, яка характери-зується вертикальним підпорядкуванням підсистем і елементів у се-редині системи, правом втручання підсистем і елементів верхнього рівня в процеси підсистем нижнього рівня, а також залежністю дій підсистем верхнього рівня від фактичного виконання підсистемами нижнього рівня своїх функцій.

По-п'яте, наявність у об'єкта або процесу зв'язків субординацій- ного характеру між елементами, підпорядкованість елементів, яка вказує на особливе місце кожного з них у системі.

По-шосте, обов'язковою є взаємодія системи із зовнішнім середо-вищем.

По-сьоме, специфічною ознакою будь-якої соціальної системи, особливо соціально-педагогічної, є те, що вона створюється для до-сягнення певних цілей та є цілеспрямованою [6, с. 9].

У дослідженні ми виходимо з того, що кожен елемент методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіце- рів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дис-циплін повинен мати межу поділу і відрізнятися функціональною та структурною специфічністю: курсантів (кого навчати?), мети (навіщо навчати?), змісту (чого навчати?), методів (як навчати?), засобів (за до-помогою чого навчати?), форм навчання (де і коли навчати?), контролю та діагностики (які результати навчання?). Однак своє функціональне призначення елементи системи виконують лише у взаємодії з іншими. До основних структурних елементів педагогічного процесу як систе-ми часто відносять і суб'єктів навчання і виховання, завдання (що ви-тікають з мети), змістову складову (виховання, навчання (самоосвіта), професійна підготовка, розвиток), організаційну структуру, педаго-гічну діяльність, а також результат. З огляду на це у структурі мето-дичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін маємо виділити мету (для чого здійснюється педагогічний процес?), діяльність викладачів (хто організує педагогічний процес?), діяльність курсантів (хто є об'єктом педагогічного процесу?), зміст (чого навчати-виховувати, що розвивати?), методи навчання і вихо-вання (якими способами маємо досягти поставлених цілей?), форми навчання і виховання (де, коли, як і скільки часу має здійснюватися педагогічна взаємодія?), засоби навчання і виховання (за допомогою яких предметів середовища чи предметних ситуацій маємо здійснюва-ти педагогічну взаємодію?), контроль результатів у поєднанні з само-контролем (обов'язковий елемент будь-якої діяльності).

Для обґрунтування методичної системи формування професій-ної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін було використано ме-тод експертної оцінки. Застосування цього методу передбачало такі обов'язкові етапи, як розробку анкети, підбір експертів; організацію та проведення опитування; обробку та інтерпретацію результатів опи-тування. Експертами було обрано фахівців, які володіли необхідними для оцінки поставлених у дослідженні питань знаннями, досвідом та професійною інтуїцією. Основним критерієм відбору експертів була 'їхня компетентність та обізнаність з предметом опитування. Крім цієї якості, також було враховано креативність, ставлення до експертизи, аналітичність, широту мислення та ін.

У результаті відбору експертів було відібрано 14 фахівців з числа начальників та завідувачів кафедр, професорів і доцентів зі стажем пе-дагогічної роботи понад 10 років (6 з них були докторами наук у галузі педагогіки, психології та філософії освіти, а інші 8 - кандидати наук у галузі педагогіки, психології та військових наук). Для опитування експертів щодо педагогічних умов, які б забезпечили функціонування підсистем методичної системи формування професійної компетент-ності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання війсь-ково-спеціальних дисциплін, було розроблено анкету, що містила як відкриті, так і закриті запитання. Відкриті запитання передбачали вільну форму відповідей, закриті питання - вибір одного з пропоно-ваних інтерв'юером відповідей.

За результатами опрацювання анкет, а також з урахуванням да-них аналізу науково-теоретичних основ навчання майбутніх офіце- рів-прикордонників військово-спеціальних дисциплін, особливо-стей професійної діяльності та професійно-особистісних вимог, що викладені у нормативно-правових документах до офіцерів ДПСУ, а також результатів аналізу традиційної системи навчання майбутніх офіцерів-прикордонників військово-спеціальних дисциплін з позиції системного підходу зроблено висновок про те, що ефективність мето-дичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін обумовлена дієвістю кожного її елемента. Суттєво покра-щити якість формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників і вивести з рівноваги замкнуту та інерт-ну систему освітнього процесу закладу вищої освіти ДПСУ можна лише шляхом покращення кількісних і якісних параметрів усіх під-систем методичної системи. Для цього необхідно впровадити педаго-гічні умови, які б активізували функціонування усіх підсистем мето-дичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін.

Схематично методичну систему формування професійної ком-петентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін представлено у вигляді моделі.

Модель методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін

Для перевірки ефективності методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін було організова-но педагогічний експеримент.

У різних видах дослідження взяли участь 236 курсантів Націо-нальної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ) та 44 представники науково-педагогіч-ного складу.

Формувальний етап педагогічного експерименту тривав з вересня 2013 до травня 2017 року. Його було організовано на базі чотирьох факультетів НАДПСУ. Для формування професійної компетентнос-ті майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військо-во-спеціальних дисциплін використання методичної системи в екс-периментальній роботі передбачало виведення з рівноваги замкну-тої системи освітнього процесу закладу вищої освіти ДПСУ шляхом впливу на всі її підсистеми. Зокрема:

у підсистемі мети і завдань формування професійної компетент-ності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання війсь-ково-спеціальних дисциплін - було визначено цілі навчання офіце- ра-прикордонника на основі діяльнісного підходу та моделі випуск-ника військового закладу вищої освіти та результатів формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників;

у підсистемі методів навчання військово-спеціальних дисциплін - використано комплекс методів навчання військово-спеціальних дис-циплін, зокрема методів навчання, орієнтованих на викладача), та ін-терактивних методів навчання, орієнтованих на курсанта й викладача;

у підсистемі результатів формування професійної компетентнос-ті майбутніх офіцерів-прикордонників - забезпечено розвиток внут-рішньої форми відповідальності курсантів за результати навчальної діяльності та самостійності;

у підсистемі діяльності науково-педагогічного складу військово-го закладу вищої освіти - з урахуванням індивідуальної своєріднос-ті розвитку особистості курсантів з вимогами державного стандар-ту вищої освіти щодо сформованості їх професійної компетентності забезпечено варіативність вибору змісту і форм діяльності з вивчення військово-спеціальних дисциплін;

у підсистемі змісту навчання військово-спеціальних дисциплін забезпечено підготовку офіцера-прикордонника до виконання посад від молодшого інспектора прикордонної служби до начальника відді-лу прикордонної служби, визначивши зміст професійної підготовки на основі двох факторів: структури об'єкта вивчення діяльності та структури діяльності;

у підсистемі корекції змісту навчання військово-спеціальних дис-циплін забезпечено науково обґрунтованого відбір і конструювання змісту підготовки на засадах моніторингу навчальних досягнень та експертної оцінки чинників, що впливають на зміст освіти та визнача-ють пріоритети у підготовці офіцерів ДПСУ;

у підсистемі форм організації навчання курсантів військово-спе-ціальних дисциплін забезпечено професійну спрямованість у викла-данні військово-спеціальних дисциплін через упровадження в групові та практичні заняття елементів рольових ігор, комплексних практич-них і контрольно-перевірочних занять;

у підсистемі діяльності курсанта організовано моніторинг якості навчальної діяльності курсантів з урахуванням усіх її складових, зо-крема мотиваційного, операційного, інформаційного та регуляторно-го компонентів;

у підсистемі контролю результатів формування професійної ком-петентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін упроваджено систему внутріш-нього забезпечення якості освіти у військовому закладі вищої освіти ДПСУ, зокрема моніторинг робочих програм військово-спеціальних дисциплін; формування якісного контингенту майбутніх офіцерів; упроваджено систему оцінювання навчальних досягнень майбутніх офіцерів; забезпечено якість підготовки науково-педагогічного складу та необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтрим-ки здобувачів; упроваджено інформаційні системи для ефективного управління освітньою діяльністю; формування етосу, що не сприймає академічної нечесності;

у підсистемі засобів формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників розширено складові різних ка-тегорій засобів навчання, та забезпечено випереджальний характер використання засобів викладання засобів навчання.

Упровадження методичної системи забезпечило виведення з рів-новаги замкнутої та інертної системи освітнього процесу військового закладу вищої освіти ДПСУ, що було необхідно для покращення якос-ті підготовки офіцерів для прикордонного відомства, забезпечення взаємної відповідальності суб'єктів освітнього процесу за кінцеві ре-зультати навчання офіцерів-прикордонників.

Після завершення експериментальної роботи було перевірено результативність запропонованої концепції та методичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-при- кордонників у процесі навчання загальновійськових та військо-во-спеціальних дисциплін. Загалом було проведено діагностування на початку формувального етапу педагогічного експерименту, після закінчення курсантами 1, 2 і 3-го курсів та після закінчення форму-вального етапу.

Порівняння результатів вхідного й контрольного етапів дослід-но-експериментальної роботи засвідчило, що в курсантів експеримен-тальної групи значно підвищився рівень професійної компетентності. Результати проведеної роботи підтвердили якісні позитивні зрушен-ня, що відбулися в усіх компонентах професійної компетентності курсантів експериментальної групи. Цим самим підтверджено доціль-ність та результативність впровадження методичної системи форму-вання професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонни- ків у процесі навчання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін.

Загалом ефективність проведеної роботи та впровадження мето-дичної системи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін засвідчено такими результатами: переважна частина курсантів ЕГ навчилися системного бачення своєї професійної діяльності та організації діяльності прикордонного підрозділу в різних умовах, у тому числі й під час загальновійськового бою; курсанти ЕГ навчились більш результативно вирішувати проб-лемні ситуації, пов'язані з професійною діяльністю, в умовах обме-женості часу, невизначеності елементів обстановки, великих обсягів суперечливої інформації; невизначеності налагодженням роботи при-кордонного підрозділу; курсанти ЕГ усвідомили значущість своєї май-бутньої професійної діяльності, місце ДПСУ в системі національної безпеки та виявились більш зацікавленими щодо процесу і результа-тів свого професійного розвитку; курсанти ЕГ належним чином за-своїли систему засобів, необхідних і достатніх для успішної навчаль-ної діяльності, зокрема щодо оцінювання своєї діяльності (рефлексія), контролю та орієнтування в завданні, навчились більш ефективно здійснювати саморегуляцію власної навчально-пізнавальної діяльнос-ті, раціонально організовувати свою навчальну діяльність; курсанти ЕГ виявили себе здатними до командної роботи та взаємодії при ви-рішенні складних завдань професійного спрямування, налагодження оптимальних взаємовідносин у групі та підтримання необхідного мо-рально-психологічного клімату.

Результати експериментальної роботи також засвідчили важли-вість відповідної підготовки викладачів, які повинні постійно під-вищувати свій рівень знань щодо сучасної тактики прикордонних підрозділів, особливостей використання інформаційних систем для ефективного управління освітньою діяльністю та методики викладан-ня військово-спеціальних дисциплін.

Висновки. Упровадження методичної системи формування про-фесійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у про-цесі навчання військово-спеціальних дисциплін забезпечило виве-дення з рівноваги замкнутої та інертної системи освітнього процесу вищого навчального закладу прикордонного відомства, що було необ-хідним для покращення якості підготовки офіцерів-прикордонників, забезпечення взаємної відповідальності суб'єктів освітнього процесу за кінцеві результати їхнього навчання.

Перспективами подальших наукових розвідок є аналіз резуль-татів упровадження методичної системи формування у майбутніх офіцерів-прикордонників професійної компетентності у процесі нав-чання військово-спеціальних дисциплін.

Список використаної літератури

1. Аутопоезис соціальних систем : монографія / за науковою ред. В. П. Беха . К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. 746 с.

2. Пышкало A. M. Методическая система обучения геометрии в началь-ной школе. Авторский доклад по монографии “Методика обучения геомет-рии в начальных классах”. М. : Академия пед. наук СССР, 1975. 60 с.

3. Коростіль Л. А. Методична система формування в учнів основної шко-ли вмінь самоосвіти в навчанні хімії. Народна освіта : електронне фахове ви-дання. 2014. Вип. 3(24). URL : http://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2560

4. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. М. : Высшая школа, 1990. 119 с.

5. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль : Мандрі-вець, 2009. 360 с.

6. Лузан П. Г. Наукові основи організації педагогічного процесу в аграр-ному вищому навчальному закладі : монографія. Видавництво НУБіП Укра-їни. 224 с.

7. Веретільник В. В. , Діденко О. В. Розвиток військово-спеціальної ком-петентності офіцерів-прикордонників під час навчання у магістратурі: сут-ність і особливості змісту. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогічні науки. 2016. № 2 (4). С. 72-85.

Размещено на Allbest.ru