Моделювання прийняття управлінських рішень щодо оцінки та аналізу якості продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання прийняття управлінських рішень щодо оцінки та аналізу якості продукції підприємства

Гаврильченко О.В.

Обґрунтовано необхідність управління витратами на забезпечення якості продукції підприємства. В ході теоретичного аналізу обраної проблематики визначено, що в сучасних умовах господарювання підприємства будуть продовжувати активно шукати нові шляхи зниження витрат на якість без шкоди корисним власти-востям самої продукції, що зумовлює необхідність прийняття відповідних управлінських рішень. Розглянуто сутність та зміст витрат на якість продукції. Побудовано модель залежності темпів росту товарної продукції від частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції. На підставі побудованої моделі доведено, що з метою розширення товарної продукції підприємства необхідно більше уваги приділяти управлінню якістю про-дукції шляхом збільшення частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції.

Ключові слова: управлінські рішення, моделювання управлінських рішень, якість продукції, аналіз якості про-дукції, витрати на якість продукції, конкурентоспроможність підприємства.

МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ
ПО ОЦЕНКЕ И АНАЛИЗУ КАЧЕСТВА ПРОДУКЦИИ ПРЕДПРИЯТИЯ

Гаврильченко Е.В.

Обоснована необходимость управления затратами на обеспечение качества продукции предприятия. В ходе теоретического анализа выбранной проблематики определено, что в современных условиях хозяйствования предприятия будут продолжать активно искать новые пути снижения затрат на качество без ущерба полез-ным свойствам самой продукции, что обусловливает необходимость принятия соответствующих управленче-ских решений. Рассмотрены сущность и содержание затрат на качество продукции. Построена модель зависи-мости темпов роста товарной продукции от доли расходов, направленных на повышение качества продукции. На основании построенной модели доказано, что с целью расширения товарной продукции предприятия необхо-димо больше внимания уделять управлению качеством продукции путем увеличения доли расходов, направлен-ных на повышение качества продукции.

Ключевые слова: управленческие решения, моделирование управленческих решений, качество анализ каче-ства продукции, затраты на качество продукции, конкурентоспособность предприятия.

MODELING THE ADOPTION OF MANAGERIAL DECISIONS
ON THE ASSESSMENT AND ANALYSIS OF THE QUALITY OF THE ENTERPRISE PRODUCTS

Havrylchenko O.

The necessity of managing expenses for ensuring the quality ofproducts of the enterprise is substantiated. During the theoretical analysis of the chosen problem, it is determined that under current conditions of enterprise management, enter-prises will continue to actively search for new ways to reduce costsfor quality without compromising the useful properties of the product itself, which necessitates the adoption of appropriate managerial decisions. The essence and content of expenses for quality ofproducts are considered. The model of the dependence of the growth rate of commercial products on the share of expenses aimed at improving the quality ofproducts is constructed. On the basis ofthe constructed model it is proved that in order to expand the marketable products of the enterprise it is necessary to pay more attention to the quality management of products by increasing the share of expenses aimed at improving the quality of products. управління витрата якість продукція

Keywords: managerial decisions, modeling of managerial decisions, quality ofproducts, analysis ofproduct quality, costs for product quality, competitiveness of the enterprise.

Постановка проблеми. Забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства зумов-лює необхідність управління витратами на підтри-мання якості продукції на різних етапах її життєвого циклу.

Витрати на якість включають витрати на капі-тальні вкладення щодо недопущення браку та поточні витрати на його усунення. Найбільш ефективною єтака структура цих витрат, в якій переважають вкла-дення, що можуть приносити підприємству додаткові надходження порівняно зі своїм минулим станом або витратами конкурентів [4]. Аналіз витрат на якість про-дукції передбачає використання різних методів їх фор-мування. В умовах жорсткої конкуренції сучасні під-приємства будуть продовжувати активно шукати нові шляхи зниження витрат на якість без шкоди корисним властивостям самої продукції, що зумовлює необхід-ність прийняття відповідних управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослі-дженню питань управління якістю на підприємстві, аналізу її впливу на конкурентоспроможність під-приємства присвятили роботи провідні зарубіжні та вітчизняні вчені. Зокрема, дане питання досліджу-вали Т.І. Лепейко, А.В. Котлик [2], А.В. Вакуленко [1], С.С. Слава, В.Ю. Горбоконь, В.І. Павлович [4] В.М. Нижник [3], Шадрін А.Д. [6], Шаповал М.І. [7] та інші. Питання структурування та виокремлення ефек-тивних підходів до управління витратами на якість залишаються актуальними.

Формулювання цілей статті. Мета статті - визна-чити напрями прийняття управлінських рішень щодо підвищення якості продукції підприємства на основі побудованої моделі залежності темпів росту товарної продукції від частки витрат, спрямованих на підви-щення якості продукції.

Виклад основного матеріалу. З метою визначення впливу витрат на якість продукції на обсяг товарної продукції проведено кореляційно-регресійний аналіз.

Регресійним аналізом називається метод статис-тичного аналізу залежності випадкової величини у від змінних Xj, розглянутих у регресійному аналізі як невипадкові величини, незалежно від істинного закону розподілу х. Це побудова та аналіз економіко-матема- тичної моделі у вигляді рівняння регресії (рівняння кореляційного зв'язку), що виражає залежність резуль-тативної ознаки від однієї або кількох ознак-факторів і дає оцінку міри щільності зв'язку.

У загальному вигляді регресійна модель запису-ється наступним чином:

Y = а0 + а х xj + a2 х x2 + a3 x x3

де Y - залежна змінна;

х₁, х₂, х₃ - незалежні змінні;

а₁, а₂, а₃ - параметри моделі.

Оцінка параметрів регресії можна провести багатьма методами, зокрема методом найменших ква-дратів. Для оцінки підібраної лінійної моделі вико-ристовують множинний коефіцієнт кореляції R та коефіцієнт детермінації D=R². Чим ближче значення R та D наближаються до 1, тим краще є побудована модель [5].

Критеріями перевірки регресійної моделі на адек-ватність є критерій Фішера, що використовується для порівняння дисперсій двох варіаційних рядів; крите-рій Стьюдента, порівняння розрахункового значення якого з табличним є критерієм оцінки адекватності незалежних змінних, включених в модель; коефіцієнти кореляції, що характеризують щільність зв'язку між показниками, та коефіцієнт детермінації, який показує відсоток варіації залежної змінної, зумовленої варіа-цією показників, включених в регресійну модель [5].

Завданням кореляційно-регресійного аналізу є побу-дова та аналіз економіко-математичної моделі рівняння регресії (рівняння кореляційного зв'язку), що відобра-жає залежність результативної ознаки від кількох фак-торних ознак і дає оцінку міри щільності зв'язку.

Кореляційні зв'язки встановлюються в середньому для великої сукупності даних з інформаційної бази, яка має достатньо типові та надійні статистичні характе-ристики, а також якісну однорідність (наближеність умов формування результативних і факторних ознак) та кількісну однорідність (відсутність одиниці спосте-реження, яка за числовими характеристиками суттєво відрізняється від основної маси даних). Ці особли-вості потребують розв'язання двох задач: знаходження форми функціонального зв'язку та визначення міри наближення кореляційного зв'язку за ним.

Для аналізу щільності зв'язку в багатофакторній кореляційно-регресійній моделі складають матрицю парних коефіцієнтів кореляції, які вимірюють щіль-ність лінійного зв'язку кожного фактора з результа-тивною ознакою і з кожною з решти ознак-факторів (кореляційна матриця). За формою зв'язку розрізняють кореляційні зв'язки прямі й обернені, лінійні й нелі-нійні, одно й багатофакторні. Прямі й обернені зв'язки розрізняють залежно від напряму зміни результативної ознаки при зміні факторної ознаки. Якщо співпада-ють напрями - прямий зв'язок, якщо ні - обернений. Залежно від характеру зміни показника Y при зміні фактора Х виділяють лінійні та нелінійні зв'язки.

Отже, першочерговим етапом аналізу є визначення парних коефіцієнтів кореляції між залежною та неза-лежними змінними.

Оскільки метою аналізу є прийняття управлінських рішень на основі визначення впливу витрат на якість продукції на обсяг товарної продукції, то в якості залежної змінної (Y) обрано показник темпу росту товарної продукції, який характеризує динаміку обся-гів виробництва підприємства; в якості незалежної (Х) - відсоток витрат на якість продукції, який харак-теризує частку витрат, спрямованих на підвищення якості продукції. Значення парних коефіцієнтів коре-ляції між цими показниками представлені на рис. 1.

Коефіцієнт кореляції між показниками темпу росту товарної продукції та часткою витрат, спрямованих на підвищення якості продукції, складає 0,837870. Додатне значення коефіцієнта кореляції між досліджу-ваними показниками свідчить про прямий характер зв'язку між ними, а величина (0,84) - про високу тіс-ноту зв'язку відповідно до шкали Чеддока.

Зв'язок між показниками темпу росту товарної про-дукції та часткою витрат, спрямованих на підвищення якості продукції, наглядно демонструється на рис. 2, 3.

Як видно з рис. 2-3, обидва досліджуваних показника демонструють динаміку зниження. Односпрямована динаміка свідчить про наявність зв'язку між темпами росту товарної продукції та часткою витрат, спрямова-них на підвищення якості продукції. Для визначення характеру такого зв'язку та встановлення функціональ-ної залежності побудовано регресійну модель.

Сукупність інформаційних вхідних даних необхідно перевірити на наявність лінійної залежності між усіма або кількома факторними ознаками (мультиколінеар- ність). В економічних процесах об'єктивно існують співвідношення між окремими факторами. Мультико- лінеарність, як правило, проявляється в стохастичній (прихованій) формі. її наявність призводить до серйозного зни-ження точності оцінок пара-метрів регресії, скривлення оцінки дисперсії залишків, дис-персії коефіцієнтів регресії і коваріації між ними.

Коефіцієнти регресії стають ненадійними, їх неможливо трактувати як міру впливу від-повідного фактора на неза-лежну змінну. Оцінки стають дуже чутливими до вибіркових даних, тобто невелике збіль-шення об'єму вибірки може спричинити до значних змін в значеннях оцінок.

Оскільки в даному випадку для побудови моделі використо-вується тільки одна незалежна змінна, перевірка моделі на муль- тиколінеарність є недоцільною.

Побудована регресійна модель залежності темпів росту товарної продукції від частки витрат, спрямованих на підви-щення якості продукції, пред-ставлена на рис. 4.

Показниками оцінки адек-ватності побудованої моделі та статистичної значимості показ-ників є:

R - коефіцієнт множинної кореляції, який характеризує тісноту лінійного зв'язку між залежною й всіма незалежними змінними;

R² - коефіцієнт детермінації, який чисельно виражає частку варіації залежної змінної, пояс-нену за допомогою регресій- ного рівня;

abjusted R - скоректований коефіцієнт множинної кореляції;

abjusted R² - скоректований коефіцієнт детермінації;

F - розрахункове значення F-критерію для моделі;

t - розрахункове значення t-критерію для показників; p - рівень помилки.

Значення показників оцінки адекватності побудованої моделі та статистичної значимості показ-ників представлені на рис. 5.

Дані моделі свідчать про високу щільність зв'язку між незалежними змінними та результуючим фактором (коефі-цієнт кореляції R = 0,96). Коефіцієнт детермінації R² = 0,92 свідчить про те, що мінливість темпів росту товарної продукції на 92% пояснюється мінливістю частки витрат, спря-мованих на підвищення якості продукції. Решта 8%

Рис. 5. Показники оцінки адекватності моделі залежності темпів росту товарної продукції від частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції

пояснюються впливом інших факторів, не включених в модель.

Розрахункове значення критерію Фішера (101,43) значно переважає над табличним (5,12), що не під-дає сумніву адекватність побудованої моделі в цілому. Розрахункове значення критерію Стьюдента свідчить про значущість показника частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції (10,07 > 2,26). Рівень помилки при цьому (р) наближається до нуля.

Значення показників кореляції, детермінації, кри-терію Фішера свідчать про адекватність побудованої моделі, значення критерію Стьюдента та рівень помилки - про статистичну значимість незалежної змінної.

Модель залежності темпів росту товарної продукції від частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції, має вигляд:

Y = 20,5967 х X

де Y - темпи росту товарної продукції;

Х - частка витрат, спрямованих на підвищення якості продукції.

Окрім описаних критеріїв, про адекватність моделі свідчить і аналіз залишків моделі (рис. 6).

Оскільки залишки добре лягають на пряму, то це свідчить про адекватність побудованої моделі.

Висновки. В результаті проведення кореляційно- регресійного аналізу зроблено наступні висновки: частка витрат, спрямованих на підвищення якості продукції, має істотний прямий вплив на темпи росту товарної продукції. Зазначене зумовлює необхідність прийняття відповідних рішень, зокрема з метою роз-ширення товарної продукції підприємства необхідно більше уваги приділяти управлінню якістю продукції шляхом збільшення частки витрат, спрямованих на підвищення якості продукції.

Размещено на Allbest.ru