Кадрова безпека через призму понятійно-категоріального апарату економічної безпеки підприємства

КАДРОВА БЕЗПЕКА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Живко З.Б.

Постановка проблеми. Кадрова безпека на сучасних підприємствах передбачає формування дієвих методів та механізмів управління ефективністю праці своїх працівників. Кожен працівник організації з метою відповідального виконання поставлених завдань повинен бути впевнений в належному стимулюванні його праці. Недієві способи мотивування персоналу підприємства тягнуть за собою неякісне виконання посадових обов'язків, що в майбутньому позначається на готовій продукції підприємства, яка потрапляє до споживача. Варто зазначити, що такий негативний кінцевий результат призводить до зменшення прибутковості підприємства та відображається на його економічних, соціальних та міжнародних показниках. Таким чином, ефективність та якість виробництва продукції чи послуг підприємства багато в чому залежить від налагодженої системи мотивування та стимулювання працівників, налагодженої підсистеми кадрової безпеки, а питань тут більше, ніж відповідей, тому тема актуальна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробка шляхів трансформації суспільства в ринкову соціокультурну систему за умов кризової ситуації в Україні потребує нових методологічних підходів до проблеми активізації діяльності підприємств та інших організаційних формувань. Останнім часом багато вітчизняних і зарубіжних дослідників стали звертати більше уваги на проблеми мотивації поведінки людини. Це пов'язане з розвитком процесів демократизації суспільства, підвищенням кваліфікаційного рівня працюючих, необхідністю пошуку ефективних підходів до управління соціально- економічними процесами, що відбуваються в країні. Питання кадрової безпеки вивчали як закордонні, так і вітчизняні науковці, зокрема

О.В. Ареф'єва [1], З.Б. Живко [6; 7], Д.В. Коваленко [8], Г.В. Козаченко [9], О.Ю. Лащенко [10], Н.І. Логінова [12], А.А. Митрофанов [14], Н.В. Подлужна [17], В.П. Пономарьов [9], А.Г. Шаваєв [21], проте поняття «кадрова безпека» за умов розвитку сучасних механізмів потребує постійного докладного дослідження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. З урахуванням зазначеного невідкладного вирішення потребують такі проблеми, як, зокрема, подолання масового відчуження людей від результатів трудової діяльності і зниження суспільної активності виконавців, відповідність конкурентних можливостей управлінських кадрів стану їх мотивації, структуризація трудових мотивів.

Мета статті полягає в дослідженні місця кадрової безпеки як підсистеми в системі економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Понятійно-категоріальний апарат у найбільш широкому розумінні є системою узгоджених та взаємозалежних понять і категорій (позначених словами і словосполученнями), необхідних для теоретичного пізнання явищ і процесів [7; 13; 15]. Понятійно-категоріальний апарат також розглядають як завершену систему поглядів, засновану на категоріях, що мають ключовий характер у структурі будь-яких вчень.

Перед аналізом понятійно-категоріального апарату економічної безпеки підприємства визначимо, що таке наукова категорія. Категорією, згідно з науковим підходом, є найбільш широке за обсягом поняття, яке не може підлягати подальшому узагальненню. На відміну від категорії, поняття є думкою, яка відображає суттєві ознаки та характерні риси досліджуваного предмета. Отже, поняття -- це основний атрибутивний елемент коректного мислення. Однак це не означає, що будь-яке міркування складається з понять подібно до того, як стіна будинку складається з окремих цеглин чи виготовлених на заводі залізобетонних блоків [5, с. 50]. Обсяг поняття характеризується сукупністю знань про коло предметів, суттєві ознаки та характерні риси, які були відображені в поняттях. Дефініція (лат. definitio) є коротким визначенням певного поняття, яке показує істотні ознаки предмета чи явища. Дефініція є логічною операцією, що дає змогу розкрити зміст поняття або встановити значення певного терміна [5, с. 52].

Понятійно-категоріальний апарат економічної безпеки підприємства -- це ієрархічно організована когнітивно-інформаційна система, яка включає логічно взаємопов'язані та струк- турно-впорядковані категорії, поняття, терміни та їх визначення і відрізняється цілісністю та відносною самостійністю функціонування в понятійному колі юридичної науки. Когні- тивно-інформаційна сутність такої системи пояснюється парадигмою знань, яка спирається на необхідність передачі знань, накопичених людством. Розширення понятійного апарату економічної безпеки підприємства, збагачення науки новими поняттями, зокрема за рахунок понять, безпосередньо не пов'язаних з безпекою наук, дадуть змогу окреслити перспективи розвитку безпекознавства загалом [7, с. 231].

Таке трактування безпеки є підґрунтям для уточнення сутності безпеки на мікрорівні, тобто стосовно кожного окремого суб'єкта підприємницької діяльності. В науковій літературі до цього рівня управління існує кілька визначальних підходів (табл. 1).

Узагальнення трактування категорії «безпека» з усіх охарактеризованих вище позицій, зокрема як пріоритетної потреби для кожної людини, сучасного трактування в довідковій та спеціальній економічній літературі, дає змогу стверджувати, що безпека підприємства -- це бажаний стан, що характеризується стабільністю функціонування, захищеністю та можливістю реалізації життєво важливих інтересів.

Існує суттєва різниця між концептом і визначенням поняття «економічна безпека». Наявні концепти економічної безпеки умовно можна поділити на три групи. До першої групи концептів належать визначення безпеки, які словники та інші енциклопедичні видання тлумачать як певний стан або як функцію.

Таблиця 1 Підходи до трактування поняття «безпека»

До другої групи концептів належать визначення поняття «економічна безпека», що використовуються в науковій літературі, представники якої визначають поняття через його системні властивості. До третьої групи концептів належать визначення нормативно-правових актів України, які подають «економічну безпеку» як відсутність ризику чи стан захищеності від загроз.

Теорія економічної безпеки підприємства отримала широке висвітлення у вітчизняній економічній науці порівняно недавно, а саме на початку 90-х рр., отже, дослідження питань економічної безпеки підприємства проводяться спеціалістами протягом останніх двадцяти років. Протягом цього періоду сформовано теоретичні та практичні основи економічної безпеки, охарактеризовано основні складові, функції, принципи, цілі завдання з проблем економічної безпеки, проте це поняття за умов розвитку сучасних механізмів потребує постійного докладного дослідження.

М.О. Туленковим [20] та А.Д. Шеремет [22] проводились ретельні дослідження апарату економічної безпеки підприємства, внаслідок чого економічній науці став відомим ресурсно-функціональний підхід до вивчення поняття економічної безпеки. Таким чином, спираючись на вказаний вище підхід, зосередили увагу на використанні корпоративних ресурсів. Тобто якість та ефективність використання ресурсів підприємства сприяла розвитку економічної безпеки.

З огляду на отримані результати доцільно звернути увагу на той факт, що основною різницею між кадровою безпекою та іншими складовими економічної безпеки підприємства є те, що в рамках кадрової безпеки персонал виступає як об'єктом, так і суб'єктом безпеки в розрізі функціональної сфери.

Запропонована структура і зміст економічної безпеки вказують на те, що саме від ефективності управління кадровою безпекою фактично залежить загальний рівень безпеки, а отже, особливої важливості набуває розробка відповідного механізму забезпечення кадрової безпеки в системі економічної безпеки підприємства. Окрім того, першочерговість розгляду кадрової безпеки зумовлена сучасною роллю людського фактору в міжнародній економіці [3; 18].

Якщо з визначенням об'єкта та суб'єкта переважно не виникає суперечностей, з чим погоджується більшість науковців, то доцільною, на думку авторів, є деталізація складових системи економічної безпеки підприємства в розрізі функціональних складових (рис. 1).

Забезпечення кадрової безпеки підприємства в системі його економічної безпеки має ґрунтуватися на визначенні відповідного понятійного апарату, який на сучасному етапі розвитку наукової думки об'єднає значну кількість термінів, таких як «робоча сила», «людські ресурси», «людські чинники», «людський капітал», «людський потенціал», «трудовий потенціал», «кадровий потенціал», «кадри», «персонал», «працівники», що мають різний зміст і когнітивне навантаження. Перелічені поняття є взаємопов'язаними, взаємодоповнюючими та з різних боків характеризують їх носія, тобто людину.

Водночас пріоритетна роль економічної безпеки в процесі забезпечення життєздатності та розвитку кожного підприємства вимагає конкретизації об'єктів та суб'єктів кадрової безпеки.

В результаті проведеного порівняння понять «кадри» та «персонал» можемо стверджувати, що вони теоретично тотожні, а відрізняються історією використання та інтенсивністю наукових досліджень, а отже, для потреб кадрової безпеки можуть застосовуватись одночасно.

З огляду на вищезазначене саме кадровий потенціал, на відміну від інших розглянутих понять, найбільш повно та всебічно характеризує людину як основу сучасного виробничого процесу, тому надалі доцільно зосередити увагу на дослідженні та вдосконаленні для потреб кадрової безпеки процесу формування кадрового потенціалу.

Оскільки дослідження безпосередньо стосується розроблення методичного забезпечення кадрової безпеки для підприємств сучасного підприємства, то обґрунтуємо важливість формування кадрового потенціалу з урахуванням необхідності забезпечення високого рівня безпеки для підприємницьких структур цього виду діяльності.

По-перше, складність виконуваних робіт на сучасних підприємствах вимагає відповідного рівня підготовки та кваліфікації працівників і тривалого терміну адаптації до основної спеціалізації, що спричиняє суттєвий дефіцит персоналу, а отже, і зростання загрози неповної укомплектованості та невідповідності професійно-кваліфікаційного рівня, що негативно впливає на конкурентоспроможність продукції та підприємства.

По-друге, швидкі темпи технічного оновлення, переоснащення та використання новітніх інноваційних технологій вимагають систематичного підвищення кваліфікації персоналу з метою уникнення загроз невідповідності вмінь, знань та навичок працівників потребам виробничого процесу. економічний безпека кадровий кваліфікація

По-третє, сьогодні в Україні підготовкою кадрів займається низка навчальних закладів, що за умови специфіки та спеціальних знань суттєво впливає на освітній рівень працівників, зменшує кадровий потенціал підприємств, створює передумови виникнення відповідної загрози та вимагає розроблення адекватних механізмів формування кадрового потенціалу.

По-четверте, попри те, що персонал за сучасних умов господарювання є найважливішим.

Рис. 1. Функціональні підсистеми, об'єкти та суб'єкти системи економічної безпеки підприємства

Джерело: авторська розробка ресурсом на будь-якому підприємстві, він є джерелом внутрішніх загроз, що вимагає при- ділення цьому аспекту особливої уваги перш за все в межах кадрової безпеки.