Інноваційні підходи до управління соціальним закладом

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.92

Інноваційні підходи до управління соціальним закладом

Горобець А.І.,

Галімов Д.В.,

Ісакова О.Ю.,

Фрольченко І.Ю.

В статті представлені інноваційні підходи до управління соціальним закладом. Показано проблеми освітніх установ педагогічної системи. Узагальнення моделей управляння. Показано специфіку управління керівника його цілі, причини, які викликають необхідність впровадження інновацій в організацію. педагогічний управління інновація

Ключові слова: моделі стратегії, концепції управління.

In the statute presented inovatsiyni pidhodi to manage social mortgage. Showing problems osvinh install pedagogic system. Usagalnennya control models. It is shown to the specificity of the management of the center of the young person, cause, or that it is necessary to pay attention to the organization.

Key words: models of strategies, concepts of management.

Постановка проблеми. Розвиток напряму управління в педагогічній науці розпочався у другій половині XX століття. Це напрям педагогіки, який вивчає аспекти управлінської діяльності в соціальних закладах.

Реалії сьогодення показують, наскільки сучасному керівнику необхідні знання з теорії та практики управління. Це потребує нової професійної компетентності. Щоб бути ефективним, управління закладом освіти має спиратись на сучасні наукові підходи, перспективний педагогічний досвід. Сучасна наука пропонує підходи управління, які ґрунтуються на теорії управління людськими ресурсами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність впровадження управлінських інновацій обумовлена створенням на підприємствах адаптованого організаційно - економічного механізму, орієнтованого на розробку і модернізацію перспективної, конкурентоспроможної продукції та технологій, перебудову організаційно- планової підготовки виробництва, підвищення рівня автоматизації проектування, зміну стилю управління комунікаційної та ціновою політикою.

Теорія управління, яка вирішує задачу забезпечення ефективності управлінського процесу, представлена в працях вітчизняних і зарубіжних вчених: М. Альберта, В.Г. Афанасьева, М. Мескона, А. Файоля, Ф. Хедоурі та інших.

Проблеми освітніх установ як педагогічної системи, питання управління педагогічними системами, необхідність застосування наукових підходів відображені в роботах: А.К. Бондаренко, В.П. Беспалько, Ш.М. Волобуєвої, Т.П. Колодяжної, Ю.А. Конаржевського, В.Ю. Крічевського, Н. В. Кузьміної, В.С. Лазарєва, Г.П. Новікової, С.В. Савінової, В.П. Сімонова, І.А. Селіверстової, І. В. Тімофеєвої, Р.Х. Шакурова та інших науковців.

Мета статті - розкрити інноваційні підходи до управління соціальним закладом.

Термін «управління» широко застосовується в різних сферах людського життя, проте не завжди розуміється правильно. І на побутовому рівні, і серед керівників, і в наукових колах важливо розуміти сутність управління.

Управління, в найзагальнішому сенсі, є вплив на кого-небудь (що-небудь) з метою зміни (збереження) його стану, поведінки або дії. Іншими словами, при всьому різноманітті підходів до розуміння управління суть всякого управління зводиться до керуючого впливу.

Головна думка полягає в тому, що якщо немає керуючого впливу керівника, якщо немає результатів такого впливу, якщо керівник не вміє домагатися бажаних змін в системі управління, то немає і управління, є лише вміла його імітація, маніпулювання свідомістю підлеглих і громадськості. [1]

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Найбільш загальна модель системи управління організацією включає два основних елементи: суб'єкт і об'єкт управління, пов'язані між собою каналами прямого і зворотного зв'язку, за якими за допомогою сил і засобів управління здійснюється управлінський вплив, в тому числі сприймається вплив зовнішнього і внутрішнього середовища, забезпечуючи тим самим функціонування (працездатність) цієї системи.

Суб'єкт управління - керуючий елемент (ланка) системи управління, який генерує процес її функціонування, надаючи керуючий вплив на інші елементи цієї системи. І від того, хто і як управляє, в значній мірі залежить ефективність діяльності організації.

Залежно від положення суб'єкта в тій чи іншій системі управління розрізняють два основних види управлінської діяльності.

Перший вид управлінської діяльності, який можна назвати управлінням в індивідуальній діяльності, або індивідуальним самоврядуванням, є невід'ємним компонентом самої виробничої діяльності (планування робочих операцій, контроль справності використовуваних приладів і інструментів і т.п.).

Другий вид управлінської діяльності - управління як відносно самостійний вид службової діяльності, що з'явилося в результаті спеціалізації праці і має на меті створення необхідних умов для спільної роботи колективу за рішенням загальних завдань [3].

В управлінській діяльності мета забезпечує концентрацію сил співробітників і самого керівника на те, що повинно бути досягнуто в даний час і в даному місці, на тій чи іншій ділянці. Без чітко поставленої мети не може бути ефективного контролю за ходом і результатами процесу управління.

Існують кілька моделей стратегії управління:

* управління на основі контролю - використовується, коли передбачається стабільний розвиток тієї чи іншої системи управління і умов її функціонування;

* управління на основі екстраполяції - застосовується, коли на перспективу прогнозується прояв таких же тенденцій, як і в минулому періоді;

* управління на основі розробки принципово нових стратегій - застосовується, коли стають очевидними нові тенденції розвитку обстановки, самої організації;

* управління на основі прийняття оперативних рішень - використовується при виникненні несподіваних ситуацій, різко змінюють обстановку, характер і основні напрямки діяльності організації в цілому або найважливіших напрямів її діяльності.

Успіх роботи будь-якого керівника значною мірою залежить від того, наскільки правильно він розуміє своє місце в системі управління діяльністю очолюваного органу (підрозділу).

Специфіка посадового становища керівника обумовлена низкою обставин [2].

1. У діяльності керівника представлені практично всі основні функції управління діяльністю очолюваного колективу.

Управління - не тільки прийняття рішень (що, безумовно, є прерогативою керівника). Це і підготовка рішень, організація їх виконання, проведення аналітичних досліджень, кадрова робота, інформаційне забезпечення і здійснення ряду інших управлінських функцій, без яких неможливо управління діяльність колективу.

2. Керівник - єдина посадова особа в організації, наділене при призначенні на посаду певними владними повноваженнями, що володіє правом віддавати підлеглим в межах своєї компетенції накази, вказівки, розпорядження, обов'язкові для виконання

3. Керівник несе особисту відповідальність за стан справ в органі (підрозділі) в цілому - не тільки за результати його діяльності, але і за морально -психологічне стан очолюваного ним колективу.

4. Кожен керівник при виконанні своїх управлінських функцій виступає як повноважний представник очолюваного колективу не тільки у вищих органах управління, а й у взаємодії з органами державного управління, правоохоронними та іншими органами того ж рівня, в тій чи іншій мірі ототожнює себе з колективом, відстоює його інтереси.

5. Керівник одночасно є не тільки суб'єктом системи управління діяльністю довіреного органу (підрозділу), а й об'єктом управління в рамках системи управління більш високого рівня, стоїть у ряду собі подібних.

6. Для діяльності керівника характерні велика кількість, різноманітність і короткочасність виконуваних операцій і тому його праця відрізняється особливою складністю і психологічною напруженістю.

Зазначені обставини визначають і авторитет керівника, який розуміється як інтегруюча характеристика його професійних, особистих і ділових якостей, що відображає їх оцінку більшістю оточуючих (насамперед, підлеглими).

У даний час для того, щоб вижити на ринку, організації повинні діяти швидко. У цих умовах критично важливо постійно розробляти і впроваджувати на підприємствах нові методи і структури управління, тобто безперервно впроваджувати інновації в управлінську діяльність організації.

Під управлінськими інноваціями в даний час розуміється нова управлінська технологія або новий бізнес-процес. В основному «інновація» створюється шляхом реформування існуючих управлінських систем, технологій, процесів.

Управління інноваційним розвитком розглядається як елемент загального стратегічного розвитку організації. Його сенс полягає в постановці цілей і завдань інноваційної діяльності, визначенні способів їх досягнення, розробки і реалізації інноваційної програми, в формуванні інноваційного потенціалу організації [5].

Цілями управління по відношенню до впровадження інновацій в організацію є наступні [1]:

1) добитися прийняття цієї інновації;

2) відновити групову рівновагу і особистіше пристосування, порушене рівновагою.

Не всі інновації є потрібними й обов'язковими в організації, тому керівники зобов'язані пересвідчитися, що в даних інноваціях є потреба.

Характер і глибина проведених змін в організації зобов'язані враховувати стадію життєвого циклу організації, адже кожній стадії властиві власні характерні процеси [1].

Причини, які викликають необхідність впровадження інновацій в організацію:

* Зовнішні (зміни в загальному і специфічному середовищі організації, зміни в економічній ситуації, зміни в державному регулюванні, зміни технологічній складовій, зміни в міжнародних аспектах, зміни в соціально-культурних компонентах, результати розвитку організації;

* Внутрішні (наслідок прямого або непрямого впливу змін у зовнішньому середовищі, результати розвитку організації).

В даний час налічується велика кількість підходів до здійснення управлінської діяльності, що базуються на загальних поглядах на місце і роль управління, що склалися в світі.

Існуючі концепції управління можна умовно розділити на 3 групи:

* технократичні;

* людиноцентристського;

* синтетичні.

В даний час триває активний пошук управлінських технологій і методологічних підходів до управління. Різноманітність існуючих в управлінні освітньою установою підходів пов'язано в першу чергу зі складністю об'єкта управління - соціального закладу, а також обумовлено акцентуацією виділення напрямків в управлінні ним.

Для того, щоб управлінський процес протікав нормально, необхідне дотримання такого важливого принципу як забезпечення єдності прав і відповідальності в кожному його ланці. Надлишок прав порівняно з відповідальністю призводить на практиці до управлінського сваволі, а недолік паралізує ділову активність та ініціативу працівників.

Необхідність впровадження інновацій в управлінську діяльність організації пов'язана із невідповідністю процесу управління потребам, зумовлена середовищем її функціонування.

Висновки. Впровадження інновацій в управлінську діяльність організації допомагає уникнути таких негативних ефектів і чинників, як зниження продуктивності, активний і пасивний супротив змінам, виключення працівників з трудового процесу, конфлікти в колективі, професійне виснаження, звільнення працівників за власним бажанням, повільне засвоєння змін, ухилення від роботи тощо.

Література

1. Краевский В.В., Бережнова Е. В. Методология педагогики: новый этап: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / В.В. Краевский, Е.В. Бережнова. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 400 с.

2. Социальное управление: Словарь-справочник. /Под ред. В.И.Добренькова, И.М.Слепенкова. - М.: Издательство МГУ, 1994. - 208 с.

3. Управління загальноосвітнім навчальним закладом у сучасних умовах / за ред. А.Ф. Шегеди .- Х. : Основа , 2015 .- 128с.

4. Чупрасова В. И. Современные технологии в образовании / В.И. Чупрасова. - Владивосток: ТИДОТ ДВГУ, 2000. - 204 с.

5. Шамова Т.И., Давыденко Т.М., Шибанова Г.Н. Управление образовательными системами: учебное пособие для вузов / Т.И. Шамова идр. - М.: Академия, 2002. - 384 с.

Транслітерація

1. Kraevsky V.V., Berezhnova E.V. Methodology of pedagogics: a new stage: a manual for students of higher educational institutions / V.V. Kraevsky, E.V. Berezhnova. - M .: Publishing Center "Academy", 2006. - 400 p.

2. Social management: Vocabulary reference. / Ed. V.I. Dobrenkov, I.M. Slepenkova. - M .: Publishing House of Moscow State University, 1994. - 208 p.

3. Management of the initial mortgage in the central bank / ed. A.F. Shegedi .- H.: Basis, 2015 .- 128s.

4. Chuprasova V. I. Modern technologies in education / V.I. Chuprasov. - Vladivostok: FIDU TIDOT, 2000. - 204 p.

5. Shamova T.I., Davydenko T.M., Shibanova G.N. Management of educational systems: a textbook for universities / T.I. Shamov - M .: Academy, 2002. - 384 p.

Размещено на Allbest.ru