Сервіс - це коли будь-який клієнт в будь-який момент може звернутися з питанням до будь-якого співробітника компанії.

Сервіс - це коли на офіційному сайті компанії клієнт може знайти всю необхідну інформацію про всьому автопарку, про ціни на вантажоперевезення і знижки, спеціальні пропозиції та акції.

У кризовий час персонал компанії виконав дуже великий обсяг роботи по вивченню ситуації, що склалася, і прийшли до висновку, що для клієнта вигідніше всього використання декількох тарифних планів одночасно. Транспортна компанія не робить ставку на націночну частину, вона зробила ставку на об'єм. У результаті вийшло кілька тарифних планів, які гарні кожен по-своєму. Але найцікавіша думка прийшла тоді, коли компанія аналізувала вигідність кожного тарифного плану для клієнта. Виявилося, що найвигіднішим буде сукупне використання тарифів.

Стимулювання продажу (збуту) в комплексі просування являє собою систему спонукальних заходів, спрямованих на отримання відповідної реакції цільової аудиторії на різні заходи в межах маркетингової стратегії підприємства загалом та його комунікаційної стратегії зокрема. Це засіб короткострокового впливу на ринок. Однак ефект від стимулювальних заходів досягається швидше, ніж від використання інших елементів комплексу просування (рис.1).

Рис.1. Зростання продажу після компанії стимулювання продажу.

З огляду на специфічні особливості та можливості, стимулювання використовують здебільшого для пожвавлення попиту, підвищення обізнаності споживачів про товари чи послуги, що пропонуються, створення необхідного іміджу. Особливу роль стимулювання продажу відіграє в період виведення нового продукту на ринок (рис.2).

Рис.2. Стимулювання продажу на етапі впровадження продукту на ринок

Збільшення асигнувань на стимулювання продажу в сумі загальних витрат підприємств зумовлене такими причинами:

зниженням ефективності реклами внаслідок збільшення її вартості, перенасиченості засобів масової інформації рекламними зверненнями та наявністю обмежень на законодавчому рівні, заборона використання деяких прийомів, наприклад, порівняння товарів;

збільшенням кількості купівель, які здійснюються імпульсивно, що спонукає роздрібну торгівлю вимагати від постачальників реалізацію заходів стимулювання продажу;

можливістю визначення ефективності заходів стимулювання продажу, наприклад, завдяки інформації, отриманій зі сканерів електронних пунктів продажу;

загостренням конкурентної боротьби, у процесі якої активно використовуються засоби стимулювання продажу, що вимагає від фірми-конкурента аналогічних дій.

З-поміж ситуацій, за яких підприємству найбільш доцільно скористатися засобами стимулювання продажу, виділяють такі:

1) зменшення або відсутність попиту на послугу;

2) виведення нового товару на ринок;

3) вихід підприємства на новий ринок;

4) товари-конкуренти, представлені на ринку, мають однакові споживчі характеристики;

5) товар переходить з етапу зростання до етапу зрілості життєвого циклу;

6) споживачі недостатньо поінформовані про товари, пропоновані підприємством.

Процес стимулювання продажу умовно можна поділити на п'ять етапів (рис.3).

Рис.3. Процес стимулювання продажу

Під час планування заходів стимулювання продажу підприємство повинно визначитися, на яку цільову аудиторію слід спрямовувати ці заходи. Саме тому впродовж першого етапу визначають: споживачів; торгових посередників; торговий персонал підприємства.

Залежно від адресатів стимулювання продажу, визначають цілі та засоби стимулювання (табл.2).

Таблиця 2. Співвідношення цілей та очікуваних результатів стимулювання продажу

На другому етапі формується арсенал засобів стимулювання. У практиці маркетингу використовують багато стимулювальних засобів:

1. Знижки - сприяють короткостроковому зростанню обсягу продажу.

2. Безкоштовні зразки товарів - споживачам пропонують на пробу невелику кількість товару: надсилають поштою, роздають у магазинах тощо.

3. Купон-сертифікат - фірма видає покупцеві; надає йому право на певну знижку в разі купівлі певного товару.

4. Надання товарів на пробу - потенційним споживачам безплатно у тимчасове користування надають товари-новинки.

5. Призи - існують три засоби стимулювання продажу за допомогою призів: конкурси, лотереї, ігри.

6. Різні форми підсилення товару - надання: споживчого кредиту, безплатних послуг, гарантій.

7. Залікові талони - сертифікати (подібні до купонів), які надають споживачеві право після купівлі товару обміняти його на інший або такий самий товар після купівлі, а не під час відвідування магазину.

8. Компенсації - короткострокові цінові стимули, які дають змогу споживачеві повернути частину сплаченої раніше суми за товар.

9. Премія - подарунки, які пропонують покупцям безплатно або за низькою ціною і використовують як стимул для купівлі рекламованого товару.

10. Заохочення постійних клієнтів - грошові або інші види винагороди, які пропонують постійним покупцям товару або послуг підприємства.

11. Стимулювання збуту на місцях торгівлі - розміщення в магазинах плакатів, стендів, вивісок, зображень товарів, пропонованих виробником.

12. Спільне просування - об'єднання зусиль двох або більше підприємств під час стимулювання продажу своїх товарів.

Засоби стимулювання посередників - це заходи, орієнтовані на оптових і роздрібних торгівців з метою спонукати їх мати в запасі товари підприємства та збільшувати обсяги закупівлі. Найбільшого поширення набули такі засоби:

знижка за великий обсяг партії товару;

знижка залежно від обсягу та обороту й повторних купівель;

знижка за придбання нового товару;

компенсація за товар - виплати виробниками посередникам витрат на рекламу в разі проведення спільної з посередником рекламної кампанії;

залік за включення товарів фірми-виробника у номенклатуру торгового посередника, якщо посередники раніше цей товар не купували;

організація конкурсів дилерів, покликаних підвищити продуктивність їхньої праці;

проведення з'їздів дилерів та розважальних програм для них;

навчання та підвищення кваліфікації дилерів;

реклама на місцях реалізації товару;

безплатне надання певної кількості товару посередникові, зумовленої в договорі купівлі-продажу за умови закупівлі певного обсягу товару;

надання постачальником посередникові торгового інвентарю та устаткування, необхідних для реалізації певного товару (демонстраційні холодильні шафи, які надають продавцям прохолоджувальних напоїв, морозива, пива).

До засобів стимулювання власного торгового персоналу належать:

премії найкращим працівникам;

надання додаткових днів відпустки найкращим працівникам;

організація відпочинку і туристичних поїздок за рахунок фірми;

конкурси продавців фірми;

проведення конференцій продавців;

залучення працівників до обговорення результатів роботи та планів;

участь найкращих працівників у розподілі прибутків фірми;

моральні заохочення працівників - присвоєння почесних звань, поздоровлення та вручення пам'ятних подарунків керівництвом фірми з нагоди свят та особистих урочистостей.

Починаючи з 2004 року, компанія "ТехноГранд" розвинулася завдяки співпраці з постійними партнерами. Це такі компанії, як ООО "Авелана М", ООО "Байрос", ЗАО "БАСФ", ЗАО "Бизнеском", ООО "Вега-Принт", ООО "Ви Ар Саплай" та інші.

У 2009 році було зареєстровано торговельний знак "Джміль", з тих пір всі вантажоперевезення здійснюються під цим торговим знаком. В даний час бренд компанії "Техногранд / Джміль" дуже часто можна побачити на дорогах Москви і Московської області на бортах машин нашої компанії.

Клієнт може поспілкуватися та дізнатися нові тенденції у розвитку ринку автотранспортних перевезень маркетолога компанії.

Сервіс - це коли будь-який клієнт в будь-який момент може звернутися з питанням до будь-якого співробітника компанії "ТехноГранд". Сервіс - це коли на офіційному сайті компанії клієнт може знайти всю необхідну інформацію про всьому автопарку, про ціни на вантажоперевезення і знижки, спеціальні пропозиції та акції.

У кризовий час персонал компанії виконав дуже великий обсяг роботи по вивченню ситуації, що склалася, і прийшли до висновку, що для клієнта вигідніше всього використання декількох тарифних планів одночасно. Транспортна компанія не робить ставку на націночну частину, вона зробила ставку на об'єм. У результаті вийшло кілька тарифних планів, які гарні кожен по-своєму. Але найцікавіша думка прийшла тоді, коли компанія аналізувала вигідність кожного тарифного плану для клієнта. Виявилося, що найвигіднішим буде сукупне використання даних тарифів.

Тому компанія створила кілька тарифних ставок і надала клієнту самому вибирати, за яким тарифним планом він буде працювати. Але найцікавішим вийшов тарифний план "Універсальний", спочатку клієнт отримує автомобіль на мінімальний час експлуатації, і якщо він працював до 6: 00, то клієнт отримує стандартну ставку 4 +1 Тарифний план "Погодинний", але далі якщо, наприклад, автомобіль більше 6 годин, клієнт автоматично отримує ставку Тарифний план "Машина день", але вже без години подачі (порівнявши ці два тарифи можна побачити, що ставки різні).

Розрахунки компанії показали, що якщо робочий день до 6 годин, то клієнтові вигідний тарифний план "Часовий", після 6 годин роботи для нашого клієнта найбільш прийнятним стає тарифний план "Машина-день".

Взагалі компанія пропонує такі тарифи:

Основою законодавчої бази діяльності підприємства "ТехноГранд" є система статусних або компетенційних законів, які визначають правове становище господарюючих суб'єктів. Так, загальні закони "Про підприємництво", "Про підприємства в Росії" поширюються на це підприємство і на всіх підприємців у ньому. До статусних відносяться закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки. До них відносяться закони: "Про господарські товариства", "Про режим іноземного інвестування" та ін.

Фундаментальним інститутом господарського законодавства є система нормативних актів, які на основі закону Росії "Про власність" регулюють відносини щодо управління (володіння, користування) нерухомим майном у народному господарстві. До даного інституту входять нормативні акти:

· про управління державною власністю;

· про оренду державного та комунального майна;

· про приватизацію державного майна.

Окремим інститутом господарського законодавства є інститут господарського договірного права. Система законодавства про договірне право грунтується на кодифікованих законах і нормативних актах про окремі види договорів. До них слід віднести Цивільний кодекс Росії, Закон "Про підприємства в Росії", Господарський процесуальний кодекс тощо.

До наступних інститутів можна віднести законодавство про регулювання ринків капіталу, законодавство про зовнішньоекономічну діяльність, законодавство про господарські суди та господарський процес, законодавство про страхування та ін.

Основою законодавчої бази діяльності підприємства "ТехноГранд" є система статусних або компетенційних законів, які визначають правове становище господарюючих суб'єктів. До статусних відносяться закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки. До них відносяться закони: "Про господарські товариства", "Про режим іноземного інвестування" та ін.

Стан законодавства часто характеризується не тільки його складністю, а й рухливістю, а інколи навіть невизначеністю, особливо, в Україні, яка стоїть на шляху перетворення економіці на ринкову.

У законодавчій системі України існують декілька Законів, в яких визначається юридичний статус здійснюваної діяльності. Тут приведений не повний перелік Законів України, який керується підприємство при здійсненні виробничо-господарської і комерційної діяльності:

Закон України "Про підприємства";

Закон України "Про суспільство, що господарює,";

Закон України "Про податок на додану вартість";

Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності";

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

Закон України "Про ціни і ціноутворення";

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

Митний кодекс України;

Закон України "Про єдиний митний тариф";

інші Закони України необхідні для здійснення виробничо-комерційної діяльності.

Трохи докладніше про деяких з основних Законів:

1. Закон України "Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності" №2132 від 18.02.92 р. Цей Закон визначає правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності і здійснення державного контролю за дотриманням норм антимонопольного законодавства.

2. Закон України "Про захист від несумлінної конкуренції" №236 від 07.06.96 р. Цей Закон визначає правові основи захисту суб'єктів, що господарюють, (підприємців) і споживачів від несумлінної конкуренції. Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових і інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.

Кожний із Законів перебуває з поділів, що у свою чергу діляться на статті. Як і всі закони, Закони регулюючі відношення з приводу конкуренції, постійно доповнюються й уточнюються вищими органами державної влади.

Нижче приведені категорії який визначаються Законом України "Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності":

товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації;

ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару однієї споживчої вартості, у рамках якої визначається монопольне положення;

конкуренція - змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, у яких бідуває споживач;

монопольне положення - домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку конкретного товару. Монопольним є положення підприємця, частка якого на ринку конкретного товару перевищує 35%;

монопольна ціна - ціна, що встановлюється підприємцем, що займає монопольне положення на ринку, і приводить до обмеження конкуренції і порушенню прав споживача;

монопольна діяльність - дія (бездіяльність) підприємця (підприємців) в умовах монопольного положення на ринку одного підприємця (групи підприємців) у виробництві і реалізації товарів, а також дія (бездіяльність) органів влади і керування, спрямовані на недопущення, корінне обмеження або усунення конкуренції;

суб'єкт, що господарює, (підприємець) - юридична особа незалежно від форми власності, що займається діяльністю по виробництву, реалізації, придбанню товарів (робіт, послуг), громадянин, що робить самостійну підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, група зазначених юридичних і / або фізичних осіб, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, тобто має вирішальний вплив на їхню господарську діяльність, у тому числі і на прийняття управлінських рішень на підставі: володіння їхніми акціями (паями, частинами); володіння або права використання їхніх активів; прав, зафіксованих в установчих документах або договорах (контрактах); відповідності більше, ніж чверті складу органів керування і / або наглядацьких рад, ін.

До третього підрозділу можна зробити такий висновок:

1. Керівник підприємства має враховувати зовнішнє середовище в цілому, оскільки організація є відкритою системою, яка залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності із зовнішнім світом.

2. Значіння зовнішніх факторів змінюється від організації до організації та від підрозділу до підрозділу.

3. Всі фактори зовнішнього середовища взаємозалежні та взаємодіють між собою.

Висновки