Створення дескриптивної моделі впровадження комплексу інноваційних технологій управління підприємствами харчової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТВОРЕННЯ ДЕСКРИПТИВНОЇ МОДЕЛІ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Гончаренко О.М.

доктор економічних наук, доцент, Одеський державний економічний університет,

кандидат економічних наук, доцент, Міжнародний гуманітарний університет

У статті розглянуто процес формування дескриптивної моделі створення та впровадження комплексу інноваційних технологій управління підприємствами харчової промисловості. Встановлено взаємозв'язок функціональних складників процесу впровадження комплексу інноваційних технологій управління з факторами впливу. Визначено межові значення на основі світових та вітчизняних досліджень і стандартів, результативності технологій управління. Проведено аналіз та обґрунтовано результативність підприємств харчової промисловості за сигнітивними групами.

Ключові слова: дескриптивна модель, інноваційна динаміка, карта функціональних взаємозв'язків, межові значення результативності, технології управління, матриця сигнітивної результативності.

В статье рассмотрены процессы формирования дескриптивной модели создания и внедрения комплекса инновационных технологий управления предприятиями пищевой промышленности. Установлена взаимосвязь функциональных составляющих процесса внедрения комплекса инновационных технологий управления с факторами влияния и выявлена степень влияния каждого. Определены интервальные значения и сформированы границы на основе зарубежных и отечественных исследований и стандартов, а также результативности технологий управления. Проведен анализ и обосновано повышение результативности пищевых предприятий после внедрения технологий управления по сигнативным группам.

Ключевые слова: дескриптивная модель, инновационная динамика, карта функциональных взаимосвязей, предельные значения результативности, технологии управления, матрица сигнативной результативности.

CREATION OF DESCRIPTIVE MODEL OF IMPLEMENTATION OF A COMPLEX OF INNOVATIVE MANAGEMENT TECHNOLOGIES FOR FOOD INDUSTRY ENTERPRISES

The article deals with the process of formation of a descriptive model for the formation and implementation of a complex of innovative technologies for management by food industry enterprises. The interconnection of functional components of the process of implementation of the complex of innovative management technologies with the factors of influence is established. The boundary values are determined on the basis of world and domestic research and standards, and the effectiveness of management technologies. Also, the analysis and substantiation of the performance of food industry enterprises by the syndicative groups was carried out.

Key words: descriptive model, innovation dynamics, map of functional interconnections, boundary values of results, management technologies, matrix of results of the signatory group.

Вступ

Харчова промисловість є однією з найважливіших та перспективніших для подальшого розвитку галузей в Україні, ефективна діяльність якої здатна не тільки значно збільшити бюджет країни, а й створити внутрішню продовольчу безпеку та забезпечити соціальні аспекти: робочі місця та стабільність доходу персоналу, випуск якісної харчової продукції підприємствами за контролю держави над її безпекою та якістю, що призведе до зменшення обсягів поставок у країну неякісної іноземної продукції та зміцнення на внутрішньому ринку вітчизняного виробника, створить умови здорової конкуренції в галузі, за якої реалізація власної харчової продукції можлива за умови виробництва якісного та смачного продукту, підвищить соціально-економічний стан економіки держави. Тому наукове обґрунтування створення дескриптивної моделі впровадження комплексу інноваційних технологій управління, особливо для підприємств харчової промисловості, дасть змогу визначити головні напрями розвитку та формування конкурентних позицій в умовах динамічного бізнес-середовища.

Аналіз останніх наукових досліджень

Теоретико-методологічне підгрунтя інноваційного управління заклали видатні вчені Й. Шумпетер, П. Друкер, Б, Твіс, Г Хємєл, Е. Абрахамсон, Дж. Коттер, Л. Стіл та ін. Прикладні аспекти створення інноваційних технологій у сфері управління, їх поширення у практику підприємств досліджувалися у працях відомих західних учених: Т.Х. Девенпорта, Ж.Г. Харріса, Р Морісона, А. Кейзера, Р. Дарела, Б. Билодеау, М. Мола та українських науковців: А. Іващенка, В. Пирогова, Н. Ракши, Е. Смірнова, З. Шацької та ін.

Але, незважаючи вагомий науковий внесок, нині існує багато проблем теоретичного і методологічного характеру, пов'язаних із формуванням дієвої моделі формування та впровадження комплексу інноваційних технологій управління підприємствами розвитку, особливо для харчових підприємств, у динамічному бізнес-середовищі.

Кількісною суттю еволюції моделі підприємства виступає інноваційна динаміка. Якісною характеристикою еволюції дескриптивної моделі підприємства виступають інноваційний саморозвиток та дисипація систем [2; 9].

Обґрунтований вибір оптимального комплексу інноваційних технологій із позиції управлінсько-технологічної зрілості ініціює процес організаційних змін у системі підприємства. Для того щоб отримати швидко результати від упровадженого комплексу інноваційних технологій управління та відшкодувати всі витрати на її впровадження та адаптацію, необхідно ґрунтовно підійти до процесу впровадження, оскільки відомо, що помилки, допущені на перших етапах упровадження, можуть нівелювати позитивний вплив і призвести до суттєвих збоїв та збитків у діяльності підприємства. Для досягнення встановлених стратегічних тригерів: підвищення ефективності управління, підвищення керованості системи, зменшення витрат часу, праці, коштів на виконання окремих організаційно-управлінських функцій необхідно враховувати фактори успіху та невдач під час упровадження нових технологій управління, дотримуватися рекомендованої послідовності етапів упровадження технології та здійснювати рекомендовані запобіжні заходи щодо попередження збоїв, опору персоналу тощо. Серед факторів, що впливають на впровадження нової технології управління, слід виділити [1; 3; 7]:

- глибину змін, яку спричинить упровадження комплексу технології;

- рівень компетентності особи (групи осіб), що відповідають за впровадження;

- рівень когнітивно-професійної компетентності всього колективу підприємства і безпосередніх користувачів технології;

- чіткість позиції керівництва щодо мети та результатів від упровадження нового комплексу технології або модернізації наявного;

- узгодженість очікувань керівництва підприємства й осіб, що відповідають за впровадження комплексу або окремих технологій управління;

- рівень готовності персоналу підприємства до змін, що відбудуться внаслідок упровадження інноваційних технологій управління;

- здатність персоналу до навчання і розвитку;

- здатність керівництва підприємства, за необхідності, до жорстких рішень;

- ефективність системи раннього інформування персоналу підприємства щодо майбутніх змін;

- визначення сучасного рівня інформаційно-комунікативного потенціалу;

- методи та систему мотивації персоналу.

Глибина змін, спричинених упровадженням нової технології управління (рис. 1), зумовлює підвищення рівня професійно-когнітивної компетентності відповідальних за ефективність упровадження. Якщо аналіз персоналу підприємства показав, що його фахівці не мають достатнього рівня знань, умінь, навичок та досвіду з упровадження та використання нової технології, то доцільно звернутися до зовнішніх консультантів, рівень компетентності яких буде визнано достатнім для реалізації запланованих змін на підприємстві. Але варто зауважити, що фахівці з реінжинірингу бізнес-процесів підприємства, спеціалісти з налаштування систем управління наголошують, що успіх від упровадження технологій залежить від злагодженості праці та від якості співпраці представників підприємства та зовнішніх консультантів, тому цілком покладатися на аутсорсинг є ризиковим рішенням.

Фактор компетентності, таким чином, є кумулятивним, оскільки містить компетентність не тільки персоналу підприємства і компетентність зовнішніх консультантів, а й здатність їх до злагодженої співпраці. У цьому разі добре простежується зв'язок із фактором «здатність персоналу до навчання і розвитку». Впровадження нового комплексу технології управління є нестандартним випадком для спеціалістів підприємства, тому необхідність тісно взаємодіяти з представниками консалтингових агенцій також є нестандартною робочою ситуацією і потребує від персоналу підприємства, задіяного в проекті, швидко адаптуватися та навчатися.

Розглянуті фактори впровадження комплексу технологій управління тісно пов'язані між собою і впливають один на одного. Але опитування, проведені на підприємстві, показали, що респонденти вважають окремі фактори більш важливими з погляду успішності впровадження технологій управління. Після впровадження комплексу технологій управління здійснюється оцінка отриманих результатів та виявлення ефекту впливу на діяльність підприємства. Результати досліджень упровадження і використання різних технологій управління на діяльність підприємств подані в табл. 1 [1-9].