Теоретико-методичні засади діагностики в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Теоретико-методичні засади діагностики в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Унаслідок світової фінансово-економічної кризи суттєво ускладнилася господарська діяльність вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК). Однак у докризовий період результати їх діяльності були найкращими з досягнутих за останнє десятиліття. Різке погіршення економічного стану ГЗК вказує на неготовність до кризи. Таким чином, вони потребують удосконалення процесу антикризового управління, однією з основних складових якого є діагностика.

Вагомим внеском у розвиток сучасної теорії й практики антикризового управління є праці, авторами яких є зарубіжній вітчизняні вчені: Е. Альтман, І.Т. Балабанов, В. Бівер, І.О. Бланк, В.О. Василенко, А.П. Градов, А.Г. Грязнова, C. Б. Довбня, С.М. Іванюта, Г.Г. Кірейцев, М.О. Кизим, В.В. Ковальов, Е.М. Коротков, В.І. Кошкін, В.П. Кукоба, Л.О. Лігоненко, А.П. Наливайко, В.Я. Нусінов, О.І. Пушкар, Н.В. Родіонова, Л.С. Ситник, О.О. Терещенко, А.М. Турило, Е.А. Уткін, А.Д. Шеремет, А.М. Штангрет та інші.

Визнаючи значущість наукових розробок учених, слід зауважити, що більшість підходів до діагностики кризового стану не передбачають її здійснення в режимі реального часу, у зв'язку з чим підприємство не може в такому режимі контролювати зміни у своєму фінансово-економічному стані та зокрема в процесі бюджетування. Ефективність же антикризового управління залежить, у більшості випадків, від можливості оцінювати й контролювати ступені кризового станув будь-який момент діяльності підприємства. При цьому питання використання показників діагностики в процесі оперативного планування та при виконанні бюджетів підприємства не знайшли остаточного вирішення. Крім того, потребують удосконалення підходи до антикризового управління, які б відповідали сучасним умовам господарювання й ураховували особливості функціонування ГЗК.

Разом з тим відсутність єдності теоретичних і методичних розробок у цій сфері вказує на потребу в комплексному дослідженні теоретико-методичних і практичних засад діагностики в процесі антикризового управління ГЗК і на актуальність теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводилися в межах виконання науково-дослідної роботи кафедри обліку, аудиту і фінансового аналізу Криворізького технічного університету «Аналіз та оцінка постійних витрат гірничо-металургійного підприємства» (м. Кривий Ріг, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», №ДР 0108U008006, 2008 р.). Особисто здобувачем розроблено методичні підходи до діагностики кризового стану підприємства на основі використання комплексного показника експрес-діагностики.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення й розробка теоретичних і методичних положень, інструментарію та практичних рекомендацій щодо діагностики в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами.

Відповідно до мети дослідження визначено й вирішено такі основні завдання:

- виявлено особливості класифікації ступенів кризового стану на гірничо-збагачувальних комбінатах;

- розроблено науково обґрунтований комплексний показник експрес-діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів, який можна використовувати в процесах оперативного планування, виконання бюджетів та інвестування;

- удосконалено методичні підходи до нормування довгострокових зобов'язань на гірничо-збагачувальних комбінатах з метою визначення їх граничної величини;

- удосконалено методичні підходи до планування поточних зобов'язань на гірничо-збагачувальних комбінатах з метою уникнення кризового стану або досягнення його заданого ступеня;

- удосконалено методичні підходи до бюджетування (в частині виконання бюджетів) з метою можливості контролю змін у фінансово-економічному стані підприємства в режимі реального часу;

- удосконалено методичні підходи до визначення обмежень в одиницях часу, пов'язаних зі змінами фінансово-економічного стану підприємств при впровадженні інвестиційних проектів.

Об'єктом дослідження є процес діагностики в антикризовому управлінні гірничо-збагачувальними комбінатами.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади та практичні аспекти діагностики в антикризовому управлінні гірничо-збагачувальними комбінатами.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень. У роботі використано такі методи дослідження: аналіз - при виявленні особливостей розвитку кризового стану на ГЗК і вдосконаленні класифікації його ступенів; індукція і дедукція - для формування висновків про наявність і ступені кризового стану на ГЗК на основі відповідних показників діагностики; математико-статистичний - для доведення репрезентативності комплексного показника експрес-діагностики до ступенів кризового стану та визначення його інтервальних значень; порівняння - при дослідженні існуючих підходів до діагностики кризового стану; систематизації та узагальнення - для уточнення й упорядкування понятійного апарату; системний підхід - при обґрунтуванні методичних підходів до впровадження діагностики в процеси бюджетування та інвестування; статистичний і кореляційний аналіз - при визначенні динаміки показників оцінки кризового стану та залежності допоміжних нормативів дебіторської заборгованості від часу.

Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Інформаційну базу дослідження складають законодавчо-нормативні акти України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики, фінансова, статистична та внутрішня звітність ГЗК Криворізького басейну.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше:

- розроблено комплексний показник експрес-діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів без використання загальновідомих фінансових коефіцієнтів, який дозволяє оцінити та контролювати ступені кризового стану в процесі оперативного планування й виконання бюджетів, а також інвестування. Цей показник визначається відношенням суми грошових коштів і ліквідаційної вартості дебіторської заборгованості, зменшеної на поточні зобов'язання, до величини виручки від реалізації продукції;

удосконалено:

– методичні підходи до планування поточних зобов'язань, які, на відміну від відомих, дозволяють попередити кризовий стан на підприємстві або досягти його заданий ступінь. Шукана сума поточних зобов'язань розраховується на основі нормування комплексного показника експрес-діагностики кризового стану. Знайдена величина порівнюється з максимально можливою сумою боргу, погодженою з кредиторами та корегується в разі її перевищення;

– методичні підходи до бюджетування (в частині виконання бюджетів), які, на відміну від існуючих, дають змогу в оперативному режимі контролювати зміни ступенів кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів при здійсненні ними господарської діяльності. У режимі реального часу сума видатків контролюється таким чином, щоб забезпечувалась відповідність фактичного значення комплексного показника експрес-діагностики запланованому;

– методичні підходи до визначення обмежень в одиницях часу при оцінці доцільності реальних інвестицій, що характеризують проміжок часу, після завершення якого фінансово-економічний стан підприємства при впровадженні інвестиційного проекту характеризуватиметься як безкризовий. Запропоновані підходи, на відміну від відомих, дозволяють визначити періоди перебування підприємства в кризовому стані окремо за поточними і довгостроковими зобов'язаннями, виходячи з умов досягнення нормативних значень відповідно комплексним показником експрес-діагностики та коефіцієнтом фінансової стабільності;

дістало подальший розвиток:

– теоретичні підходи до класифікації ступенів кризового стану, у яких, на відміну від відомих, запропоновано в процесі порівняльної діагностики для виключення суб'єктивних тенденцій розвитку кризового стану та штучних причин упровадження процедури банкрутства на підприємствах, об'єднати важкий кризовий стан і стан банкрутства в один ступінь під загальною назвою «критична ситуація»;

– методичні підходи до нормування довгострокових зобов'язань, які дають змогу визначити їх граничну величину на підприємстві. Ці підходи базуються на нормуванні коефіцієнта фінансової стабільності та, на відміну від існуючих, передбачають використання не фактичної, а нормативної величини поточних зобов'язань, яка характеризує відсутність кризового стану.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методик і пропозицій стосовно діагностики кризового стану ГЗК, що дає змогу об'єктивно оцінювати й контролювати зміни ступенів кризового стану при бюджетуванні та інвестуванні, використовувати результати діагностики для запобігання кризовому стану.

Практична значущість теоретичних і методичних положень дослідження підтверджується їх використанням планово-економічними службами ВАТ «Центральний ГЗК» (акт від 30.09.2008 р.), ВАТ «Північний ГЗК» (акт від 14.10.2008 р.), ВАТ «Інгулецький ГЗК» (акт від 29.10.2008 р.), ВАТ «Південний ГЗК» (акт від 25.01.2010 р.).

Окремі результати дисертаційного дослідження, що становлять його наукову новизну, використовуються в навчальному процесі Криворізького технічного університету під час викладання дисциплін «Економічний аналіз», «Планування і контроль на підприємстві», «Управління витратами», «Економічна діагностика» (акт від 12.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних наукових досліджень здобувача й містить виклад авторського підходу до розв'язання наукових завдань щодо діагностики в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука и технологии: шаг в будущее -2006» (м. Бєлгород, 2006 р.), «Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України» (м. Тернопіль, 2007 р.), «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (м. Тернопіль, 2008 р.), «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), «Найновите научни постижения - 2009» (м. Софія, 2009 р.), «Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством» (м. Луцьк, 2010 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2010 р.); міжвузівській науково-методичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2005 р.), міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковано в 20 наукових працях, серед яких 1 монографія обсягом 18,5 друк. арк. (частка автора складає 1,6 друк. арк.), 9 статей у наукових фахових виданнях, 9 тез доповідей на наукових конференціях і 1 стаття в збірнику наукових праць, загальним обсягом 4,73 друк. арк., з яких здобувачеві належить 3,42 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 193 найменувань і 7 додатків, містить 24 таблиці, 28 рисунків, викладена на 170 сторінках.

Основний зміст роботи

кризовий планування гірничий оперативний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретичні засади діагностики в процесі антикризового управління підприємством» - з'ясовано причини та сутність кризового стану підприємства; узагальнено підходи до антикризового управління; визначено напрямки вдосконалення процесу діагностики, доведено необхідність розробки комплексного показника експрес-діагностики кризового стану, його використання в процесах оперативного планування, виконання бюджетів та інвестування.

Ураховано, що в більшості робіт, присвячених питанням економічного розвитку ГЗК, ступені кризового стану класифікуються як легкий, середній, важкий і банкрутство.

Виявлено, що в різні періоди часу на вітчизняних ГЗК були впроваджені процедури банкрутства, але жоден комбінат не був доведений до стадії ліквідації. У зв'язку з цим визначено необхідність додаткових досліджень щодо особливостей перебування в стані банкрутства та наслідків упровадження відповідної процедури.

Реалізацію антикризового управління в процесі поточної господарської діяльності доцільно здійснювати під час бюджетування, коли необхідно планувати зобов'язання та витрати підприємства таким чином, щоб запобігти кризовому стану або полегшити його ступінь.

Разом з тим, у бюджетах відображається вартісне вираження запропонованого керівництвом плану дій на майбутній період часу, що в кінцевому результаті повинен забезпечити досягнення поставлених цілей, у тому числі бажаний для підприємства рівень його фінансово-економічного стану.

Своєю чергою, досягнення поставлених цілей здійснюється під час виконання бюджетів. Останнє може супроводжуватися відхиленнями показників від їх запланованих значень, тому на підприємстві повинен бути чітко визначений механізм дій щодо недопущення небажаних змін у його фінансово-економічному стані.

У зв'язку з цим у процесі бюджетування перед підприємством постає завдання не тільки спланувати бюджети, але й виконати їх таким чином, щоб не погіршити його стан. Тому в ході виконання бюджетів усіх рівнів у режимі реального часу необхідно контролювати зміни в фінансово-економічному стані підприємства.

Такий контроль за допомогою загальновідомих методик діагностики є ускладненим, оскільки вони передбачають визначення цілої низки коефіцієнтів (які при цьому дуже часто дублюють один одного) або одного комплексного (інтегрального) показника, який також передбачає оцінку кількох з цих коефіцієнтів і відповідних їм коефіцієнтів вагомості. У ході виконання бюджетів підприємства не можна одночасно контролювати та утримувати на заданому рівні значення широкої номенклатури показників діагностики.

Доведено, що більш доцільним у цьому разі є використання одного комплексного показника, який враховуватиме 2-3 найбільш значущих фактора. З метою його використання при оперативному плануванні та виконанні бюджетів обґрунтовано, що складовими комплексного показника повинні бути величини, значення яких можуть бути визначені на підприємстві в режимі реального часу, і зокрема обов'язково поточні зобов'язання.

Звідси виникає необхідність розроблення комплексного показника таким чином, щоб висновки щодо ступенів кризового стану за результатами діагностики на основі загальновідомої методики за минулий період збіглися з висновками, отриманими за результатами його розрахунку за цей же період.

Запропоновано для контролювання ступенів кризового стану утримувати значення комплексного показника на заданому рівні в кожен момент часу діяльності підприємства.

Виходячи з нормативного значення комплексного показника діагностики, запропоновано нормувати поточні зобов'язання. Їх величина впливає на рівень платоспроможності підприємства, а тому ефективне планування поточних зобов'язань дозволяє, у більшості випадків, уникнути погіршення стану підприємства до кризового. Таким чином, за умови планування поточних зобов'язань підприємство може запобігти кризовому стану, досягти заданого або утримуватися на бажаному його ступені. У зв'язку з цим установлено необхідність пошуку нових підходів до їх планування.

Для того, щоб зробити остаточні висновки про безкризовий стан на підприємстві, окрім складових комплексного показника діагностики, додатково необхідно дослідити структуру капіталу. З цією метою запропоновано використовувати коефіцієнт фінансової стабільності. Поряд з цим також необхідно визначити нормативну величину довгострокових зобов'язань, залучення якої не погіршить фінансово-економічний стан підприємства.

Ураховано, що величина довгострокових зобов'язань може збільшуватися в результаті впровадження інвестиційних проектів. Їх залучення для здійснення реальних інвестицій може суттєво погіршити фінансово-економічний стан підприємства на початковому етапі. Крім того, при реалізації інвестиційного проекту змінюється склад поточної заборгованості: до зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням операційної діяльності, додаються поточні інвестиційні зобов'язання. Останні включають частину довгострокових зобов'язань, яка переходить до поточної заборгованості у зв'язку з настанням строку погашення. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення обмежень на періоди досягнення прийнятних значень поточними зобов'язаннями відокремлено від довгострокових.

Між тим, виявлено, що в більшості існуючих підходів до визначення обмежень при оцінці ефективності інвестування використовується період нормалізації економічного стану, тобто відрізок часу, після закінчення якого стан підприємства характеризується як безкризовий, і при його розрахунку враховується, здебільшого, загальна величина заборгованості підприємства, без її розмежування на поточну й довгострокову. В якості обмеження на період нормалізації в науковій літературі використовується коефіцієнт нормалізації, який характеризується відношенням зазначеного періоду до періоду експлуатації інвестиційного проекту.

У другому розділі «Розробка методичних основ діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів» досліджено особливості кризового стану ГЗК Криворізького басейну; розроблено комплексний показник експрес-діагностики кризового стану для досліджуваних ГЗК; запропоновано методичні підходи до нормування поточних і довгострокових зобов'язань.

Ураховано, що з 1998 по 2010 рр. на ГЗК Кривбасу (ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК») неодноразово порушувалася процедура банкрутства. На деяких ГЗК мала місце процедура санації, але санаторами при цьому виступали особи, афілійовані до власників цих підприємств.

З'ясовано, що впровадження процедури банкрутства відбувалося в більшості випадків незалежно від значень показників діагностики кризового стану підприємств.

Зокрема у 2006 р. значення фінансово-економічних показників діяльності ВАТ «Північний ГЗК» були значно кращими, а на ВАТ «Інгулецький ГЗК» і ВАТ «Центральний ГЗК» не гіршими, ніж на ВАТ «Південний ГЗК», проте цього року саме на останньому підприємстві припинилася процедура банкрутства, яка тривала на інших комбінатах навіть у 2007 р., коли значення всіх фінансово-економічних показників характеризували відсутність кризового стану.

Підприємства по кілька років не виходили з процедури банкрутства, не погашаючи при цьому заборгованість минулих періодів. Тому з урахуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів процедура банкрутства, у певному сенсі, є захисним інструментом у кризовому стані з боку власників ГЗК і може розглядатися як один з антикризових заходів.

На основі зазначеного зроблено висновок про можливість штучного характеру впровадження процедури банкрутства на ГЗК.

У той же час наявність цієї процедури є індикатором, який для всіх третіх осіб характеризує незадовільний фінансово-економічний стан підприємств.

Доведено, що для здійснення діагностики необхідно виключити суб'єктивні тенденції розвитку кризового стану ГЗКі штучні причини впровадження процедури банкрутства. Для цього запропоновано не виділяти банкрутство в окремий ступінь кризового стану, а об'єднати його з важким ступенем. Отриманий ступінь кризового стану названо «критична ситуація».

Проведені дослідження дозволили встановити, що стан ВАТ «Північний ГЗК» і ВАТ «Центральний ГЗК» протягом 1998-2003 рр., ВАТ «Південний ГЗК» у 1999-2000 рр. можна охарактеризувати критичною ситуацією. Найкращий рівень фінансово-економічного стану був на ВАТ «Інгулецький ГЗК», у якого за 1998-2009 рр. він не погіршувався до критичної ситуації.

У роботі здійснено діагностику кризового стану досліджуваних ГЗК на основі загальновідомої методики з використанням фінансових коефіцієнтів і визначено ступені кризового стану на кожному з цих підприємств у 1998-2009 рр.

Результати діагностики використано для пошуку одного показника - індикатора кризового стану ГЗК, для чого в роботі проаналізовано ряд відомих показників, які є керованими в поточній діяльності підприємства. Виявлено, що їх динаміка не відображає зміни ступенів кризового стану на досліджуваних ГЗК.

Розроблено комплексний показник експрес-діагностики кризового стану, який базується на величині грошових коштів і прирівняної до них дебіторської заборгованості, поточних зобов'язань, скорегованих на понаднормативний надлишок (нестачу) запасів і виручки від реалізації, та розраховується за формулою

, (1)

де Нк - комплексний показник експрес-діагностики кризового стану, частка од.; Дзл - ліквідаційна вартість поточної дебіторської заборгованості, грн.; Гк - грошові кошти та їх еквіваленти, грн.; ПЗ - величина поточних зобов'язань, грн.; ?З - понаднормативний надлишок (нестача) запасів, грн.; В-виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), грн.

При цьому ліквідаційна вартість поточної дебіторської заборгованості визначається за існуючою в науковій літературі методикою: шляхом корегування її первісної вартості на коефіцієнт, який враховує частку ймовірних втрат, що виникають при негайному погашенні боргу кожного конкретного дебітора. Визначено, що чим кращий фінансово-економічний стан підприємства, тим вище значення цього коефіцієнта. У роботі його значення встановлено окремо для кожного виду поточної дебіторської заборгованості.

Здійснено розрахунок комплексного показника експрес-діагностики за досліджуваний період за всіма ГЗК Кривбасу.

Поквартальну динаміку комплексного показника (Нк) протягом 1998-2009 рр. на ВАТ «Центральний ГЗК» представлено на рис. 1.



Рис. 1. Динаміка комплексного показника експрес-діагностики кризового стану на ВАТ «Центральний ГЗК» з 1 кварталу 1998 р. по 4 квартал 2009 р.

З'ясовано, що величина розробленого показника має найменші від'ємні значення в критичній ситуації, при покращенні фінансово-економічного стану підприємства ця величина зростає і при відсутності кризового стану характеризується найбільшими додатними значеннями.

Динаміка запропонованого показника на інших досліджуваних ГЗК є аналогічною до вказаної закономірності.

Проведені розрахунки свідчать, що розподіл значень комплексного показника експрес-діагностики є нормальним. Це дозволило застосувати методику знаходження довірчих інтервалів при нормальному законі розподілу випадкової величини, який для комплексного показника (Нк) задається диференціальною функцією

. (2)

За вказаною вище методикою, яка передбачає використання розподілу Ст'юдента при знаходженні критичних точок, було доведено репрезентативність розробленого комплексного показника (Нк) по відношенню до ступенів кризового стану на ГЗК Кривбасу та визначено довірчі інтервали для його значень.

Застосування апарату математичної статистики дозволило запропонувати для діагностики ступенів кризового стану на ГЗК такі інтервальні значення комплексного показника експрес-діагностики:

- у критичній ситуації (? -0,3329);

- у середньому ступені кризового стану (-0,3329… - 0,0615);

- у легкому ступені кризового стану (-0,0615…0,142);

- при відсутності кризового стану (?0,142).

У роботі прийнято: якщо комплексний показник експрес-діагностики (Нк) свідчить про безкризовий стан підприємства, а коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) при цьому не відповідає своєму нормативному значенню (одиниці), то ступінь кризового стану на підприємстві слід вважати легким.

Результати діагностики за 2008-2009 рр. наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Результати діагностики кризового стану на ГЗК Кривбасу, 2008-2009 рр.

Підприємство	2008 р.	2009 р.
	Показник	Ступінь кризового стану	Показник	Ступінь кризового стану
	Нк	Кфс		Нк	Кфс
ВАТ «Північний ГЗК»	0,0733	2,00	Легкий	0,1091	1,77	Легкий
ВАТ «Центральний ГЗК»	0,1296	2,50	Легкий	0,5736	3,88	Відсутній
ВАТ «Південний ГЗК»	0,1384	2,33	Легкий	0,1301	1,88	Легкий
ВАТ «Інгулецький ГЗК»	0,1234	2,94	Легкий	0,5413	2,91	Відсутній

На основі проведеної діагностики визначено, що наприкінці 2009 р. тільки ВАТ «Центральний ГЗК» і ВАТ «Інгулецький ГЗК» подолали кризовий стан.

На основі нормування комплексного показника експрес-діагностики визначено нормативну величину поточних зобов'язань (ПЗн), при якій стан підприємства характеризується як безкризовий з точки зору їх покриття.

Установлено: якщо значення комплексного показника експрес-діагностики не менше нормативного (0,142), то для остаточного висновування про відсутність кризового стану необхідно на основі нормування коефіцієнта фінансової стабільності (Кфс) порівняти фактичну величину довгострокових зобов'язань з нормативною (Дз_н), яка визначається таким чином:

Дз_н = ВК - ПЗн, (3)

де ВК - фактична величина власного капіталу підприємства, грн.

Використання нормативної величини поточних зобов'язань (ПЗн) обумовлене таким: при відсутності кризового стану їх фактична величина не перевищує нормативну. Таким чином, створюється «резерв», який передбачає можливість збільшення загальної суми поточної заборгованості підприємства в процесі його господарської діяльності.

З'ясовано, що в 2009 р. на ВАТ «Центральний ГЗК» і ВАТ «Інгулецький ГЗК» нормативне значення довгострокових зобов'язань значно перевищувало їх фактичну величину. У зв'язку з цим вони можуть при необхідності додатково залучити довгострокові зобов'язання для впровадження та реалізації інвестиційних проектів і при цьому стан підприємств залишиться безкризовим (табл. 2).

Таблиця 2. Визначення граничної величини довгострокових зобов'язань на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», 2009 р.

Підприємство	Фактична величина довгострокових зобов'язань, тис. грн.	Нормативна величина довгострокових зобов'язань, тис. грн.	Сума, яку можна додатково залучити, тис. грн.
ВАТ «Центральний ГЗК»	650458	2941186,4	2290728,4
ВАТ «Інгулецький ГЗК»	1016655	3723602	2706947

У третьому розділі «Використання методики експрес-діагностики кризового стану в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами» запропоновано методичні підходи до планування поточних зобов'язань в процесі оперативного планування; сформульовано методичні положення та практичні рекомендації до процесу виконання бюджетів з урахуванням комплексного показника експрес-діагностики кризового стану; наведено методику визначення обмежень при оцінці доцільності інвестування; удосконалено організаційне забезпечення антикризового управління на ГЗК.

У роботі проаналізовано існуючий процес бюджетування на ГЗК Кривбасу. Виявлено, що його здійснення не супроводжується контролем кризового стану в режимі реального часу. Зокрема, при розробці місячних бюджетів не планується загальний рівень фінансово-економічного стану, а тільки окремі його показники; ступені цього стану не контролюються в процесі виконання бюджетів усіх рівнів.

У процесі розробки бюджетів запропоновано планувати значення комплексного показника експрес-діагностики в залежності від бажаного ступеня кризового стану або вимоги його відсутності.

Планування комплексного показника (Нк) необхідно здійснювати з урахуванням реальних можливостей контрагентів підприємства. При цьому визначаються суми, у межах яких дебітори та кредитори підприємства готові відповідно зменшувати дебіторську заборгованість та збільшувати поточні зобов'язання на момент оцінки. Досягнення компромісу формалізується у вигляді обмежуючих величин дебіторської заборгованості й поточних зобов'язань.

З метою оперативного планування поточних дебіторської заборгованості та зобов'язань запропоновано використовувати так звані «допоміжні нормативи». Для нормативів дебіторської заборгованості визначаються обмежуюче та найбільш імовірне значення, для нормативів поточних зобов'язань - обмежуюче та нормативне.

При плануванні дебіторської заборгованості визначаються обидва значення відповідного допоміжного нормативу, з яких обирається мінімальне.

Планування поточних зобов'язань запропоновано здійснювати поетапно. Спочатку величина поточних зобов'язань розраховується, виходячи з умови рівності комплексного показника експрес-діагностики його заданому значенню відповідно до поставленої мети на бюджетний період (ПЗ_м). Далі визначається обмежуюче значення поточних зобов'язань (ПЗобм). Серед визначених величин обирається мінімальна (ПЗmin), яка потім розподіляється між усіма кредиторами підприємства,

ПЗmin = min {ПЗобм; ПЗ_м}. (4)

Після завершення етапу планування здійснюється наступний етап бюджетування - виконання бюджетів.

На цьому етапі для контролю за змінами у фінансово-економічному стані підприємства використовується запланована величина поточних зобов'язань, яка умовно розподіляється на кожен вид його витрат. Після чого визначається пріоритетність запланованих видатків (витрат і погашення поточних зобов'язань) та здійснюється їх ранжування. У разі погіршення фінансово-економічного стану підприємства до небажаного рівня при здійсненні запланованих видатків не здійснюються ті з них, які мають найменший ранг у цьому бюджетному періоді.

Забезпеченню комплексного показника експрес-діагностики на заданому рівні повинен підпорядковуватися весь процес бюджетування в режимі реального часу.

Алгоритм визначення величини видатків у режимі реального часу наведено нарис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Алгоритм визначення величини видатків у режимі реального часу

Апробація запропонованих методичних підходів виконана на прикладі планування й виконання бюджетів на ВАТ «Північний ГЗК». Ураховано, що його місячний бюджет доходів і витрат, який складається з бюджетів фінансових потоків і постачань, є дефіцитним. Для визначення найбільш імовірного значення дебіторської заборгованості виявлено залежність між часткою дебіторської заборгованості, наданої одному покупцеві у виручці від реалізації (у), та часом (х). Отримана залежність вказує на сформовану несприятливу тенденцію до зростання цього показника та описується функцією

y = 0,0051x +0,0495. (5)

Коефіцієнт детермінації (R²) моделі (5) дорівнює 0,9079, що підтверджує дуже високу достовірність вказаної залежності. Тому з метою збільшення грошових надходжень запропоновано планове значення дебіторської заборгованості прийняти на рівні обмежуючого, яке менше, ніж найбільш імовірне.

Поряд зі збільшенням доходної частини визначено необхідність скорочення витратної частину бюджету фінансових потоків ВАТ «Північний ГЗК» на 12%.

Ураховано, що крім поточних зобов'язань, необхідно оцінювати значення також довгострокових зобов'язань. У роботі визначено їх нормативну величину, яку підприємство може залучити в процесі господарської діяльності, - див. (3). Очевидно, що залучення довгострокових зобов'язань є доцільним для здійснення реальних інвестицій. При цьому їх сума може знаходитися не тільки в межах нормативної величини, але й перевищувати її. Однак у такому разі необхідно, щоб період нормалізації довгострокових зобов'язань не перевищував заданого обмеження.

Своєю чергою, залучення довгострокових зобов'язань змінює не тільки загальну структуру капіталу, але й структуру та величину поточних зобов'язань. Тому необхідно також визначати період нормалізації поточних зобов'язань при оцінці доцільності інвестування.

З метою визначення обмежень на періоди досягнення прийнятних значень окремо довгостроковими та поточними зобов'язаннями в роботі запропоновано визначати два проміжки часу. Перший проміжок характеризується періодом (Тн_к), після завершення якого значення комплексного показника експрес-діагностики (Нк), що ураховує суму операційних та інвестиційних поточних зобов'язань, відповідатиме його нормативу. Обмеженням на цей період прийнято один рік. Другий проміжок часу (Т_кфс) - це період, після завершення якого коефіцієнт фінансової стабільності, визначений з урахуванням нормативної величини поточних зобов'язань, дорівнюватиме нормативному значенню. Обмеженням на цей період виступає граничний період нормалізації (Тгр), який визначається на основі нормування коефіцієнта нормалізації.

Інвестиційний проект запропоновано вважати доцільним при виконанні обох зазначених вище обмежень:

(6)

Практичне застосування пропонованої методики розглянуто на прикладі інвестиційного проекту з підтримання виробництва на ВАТ «Інгулецький ГЗК». Період впровадження проекту - 2011-2020 рр. Загальну суму інвестицій -6568,9 млн. грн. - планується спрямувати на підтримку виробничих потужностей комбінату, упровадження другої черги технології магнітно-флотаційного доведення концентрату, оновлення та модернiзацiю виробничого обладнання.

У результаті оцінки ефективності інвестиційного проекту стандартними методами визначено, що чистий приведений дохід складає близько 1250,84 млн. грн., індекс доходності - 1,34, недисконтований період окупності - 5,2 року.

Додатково визначено обмеження на періоди нормалізації довгострокових і поточних зобов'язань. Для фінансування проекту в першому році планується залучення банківського кредиту на п'ять років під 15% річних в сумі 1762 млн. грн., яка не перевищує нормативну (див. табл. 2), що вказує на виконання обмеження стосовно періоду нормалізації довгострокових зобов'язань. Крім цього, оцінено період нормалізації поточних зобов'язань, який складає менше одного року, тобто обмеження на нього також виконується.

Здійснені розрахунки стандартними методами та на основі запропонованої методики дозволяють зробити висновки про доцільність інвестиційного проекту.

Висновки

У дисертації на основі проведеного наукового дослідження на теоретичному й прикладному рівнях наведено нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в удосконаленні теоретико-методичних засад діагностики в процесі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами. Науково обґрунтовано теоретичні підходи та розроблено методику діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів на основі запропонованого в роботі комплексного показника, що дозволить в режимі реального часу відстежувати зміни в ступенях кризового стану та запобігати йому.

Основні наукові й практичні результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки, що відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети:

1. Ураховано, що класифікація ступенів кризового стану для гірничо-збагачувальних комбінатів в основному передбачає поділ цих ступенів на легкий, середній, важкий та банкрутство.

З'ясовано, що на гірничо-збагачувальних комбінатах протягом тривалого часу значення показників, які характеризують кризовий стан, свідчили про потенційне банкрутство. У цей період на ряді комбінатів було впровадження процедури банкрутства, але на жодному з них банкрутство не дійшло до стадії ліквідації. Установлено, що фінансово-економічні показники підприємств, які не перебували в процедурі банкрутства, були не кращими, ніж у тих комбінатів, для яких вона була впроваджена.

Виявлено, що здійснення заходів щодо визнання гірничо-збагачувальних комбінатів банкрутами більшою мірою залежало від суб'єктивних причин; при цьому мали місце й спроби штучного банкрутства, ініційовані афілійованими особами. Для виключення суб'єктивних моментів при оцінці кризового стану запропоновано його найважчим ступенем вважати так звану «критичну ситуацію». У цьому ступені банкрутство як останній етап розвитку кризового стану окремоне розглядається, а сполучене з важким ступенем.

З'ясовано, що найдовше (1998-2003 рр.) у критичній ситуації перебували ВАТ «Центральний ГЗК» і ВАТ «Північний ГЗК». Стан ВАТ «Південний ГЗК» характеризувався критичною ситуацією в 1999-2000 рр. На ВАТ «Інгулецький ГЗК» за 1998-2009 рр. рівень фінансово-економічного стану не погіршувався до критичної ситуації.

2. Аналіз існуючих підходів до діагностики кризового стану підприємств дозволив виявити, що вони в основному передбачають розрахунок широкої номенклатури фінансових коефіцієнтів. Проте в режимі реального часу при оперативному плануванні та виконанні бюджетів не можна одночасно контролювати значення їх усіх. Наявні підходи до діагностики за допомогою комплексних показників також засновані на визначенні цих коефіцієнтів, приведених до інтегральної форми, що не позбавляє їх указаного недоліку.

Запропоновано комплексний показник експрес-діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів, що являє собою дріб, де чисельник - це різниця між сумою грошових коштів і прирівняною до них дебіторською заборгованістю та поточною заборгованістю підприємства, а знаменник - дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) гірничо-збагачувального комбінату. Обґрунтовано можливість використання запропонованого комплексного показника при оперативному плануванні та контролі за виконанням бюджетів на гірничо-збагачувальних комбінатах. Доведено його репрезентативність відповідно до ступенів кризового стану.

3. Обґрунтовано, що для остаточного висновування про відсутність кризового стану, окрім оцінки значення комплексного показника експрес-діагностики кризового стану, необхідно також враховувати структуру капіталу. Установлено: коли значення комплексного показника експрес-діагностики відповідає нормативу, необхідно ще порівняти фактичну величину довгострокових зобов'язань з величиною власного капіталу, зменшеного на нормативне значення поточних зобов'язань. Обґрунтовано, що у випадку, коли отримана величина буде меншою або дорівнювати нульовому значенню, робиться висновок про відсутність кризового стану. При цьому нормативне значення поточних зобов'язань визначається з умови рівності комплексного показника експрес-діагностики його нормативу.

На основі нормування коефіцієнта фінансової стабільності були розраховані граничні значення довгострокових зобов'язань на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», які у 2009 р. подолали кризовий стан. З'ясовано, що на цих комбінатах нормативне значення довгострокових зобов'язань у 2009 р. значно перевищувало їх фактичну величину. Тому ВАТ «Центральний ГЗК» і ВАТ «Інгулецький ГЗК» можуть при необхідності додатково залучити довгострокові зобов'язання для здійснення реальних інвестицій, що не призведе до погіршення фінансово-економічного стану комбінатів.

4. Ураховано, що за умови ефективного планування витрат і зобов'язань гірничо-збагачувальні комбінати мають можливість у більшості випадків запобігти кризовому стану.

Подібне планування поточних зобов'язань на гірничо-збагачувальних комбінатах пропонується здійснювати поетапно. Обґрунтовано, що на першому етапі величину поточних зобов'язань необхідно розрахувати, виходячи з умови рівності комплексного показника експрес-діагностики його заданому значенню у плановому періоді. Запропоновано на другому етапі визначити максимально можливу суму всієї короткострокової заборгованості шляхом досягнення відповідних домовленостей окремо з кожним кредитором. На третьому етапі необхідно обрати мінімальне значення з величин поточних зобов'язань, знайдених на попередніх етапах. Обране значення необхідно розподілити між усіма кредиторами підприємства.

5. З'ясовано, що існуючий порядок бюджетування на гірничо-збагачувальних комбінатах не супроводжується контролем кризового стану в режимі реального часу. Зокрема ступені цього стану не контролюються в процесі виконання бюджетів усіх рівнів.

Установлено, що для забезпечення такого контролю необхідно утримувати значення комплексного показника експрес-діагностики кризового стану на заданому рівні в кожен момент часу діяльності підприємства. Для цього запланована величина поточних зобов'язань гірничо-збагачувального комбінату умовно розподіляється на кожен вид його витрат. Заплановані видатки (витрати та погашення поточних зобов'язань) ранжуються відповідно до їх пріоритетності в оцінюваному періоді. У ситуації, коли здійснення запланованих видатків може призвести до погіршення фінансово-економічного стану підприємства до небажаного рівня, не здійснюються видатки з найменшим рангом у цьому періоді.

На основі запропонованої методики визначено необхідність скорочення витратної частину бюджету фінансових потоків на ВАТ «Північний ГЗК».

6. Ураховано те, що довгострокові зобов'язання поступово переходять в поточні у зв'язку з необхідністю їх погашення у визначені моменти часу згідно з інвестиційним проектом. Таким чином, при впровадженні інвестиційного проекту принципово змінюється структура поточних зобов'язань: окрім поточної заборгованості, наявної в процесі операційної діяльності, мають місце і так звані «інвестиційні поточні зобов'язання».

У зв'язку з цим установлено необхідність визначення обмежень на періоди нормалізації поточних і, відповідно, довгострокових зобов'язань. Для цього запропоновано визначати проміжок часу, після завершення якого значення комплексного показника експрес-діагностики, що враховує суму операційних та інвестиційних поточних зобов'язань, відповідатиме його нормативу. Окрім цього, обґрунтовано необхідність розраховувати інтервал часу, після закінчення якого коефіцієнт фінансової стабільності, визначений з урахуванням нормативної величини поточних зобов'язань, дорівнюватиме нормативному значенню. Обмеженням на період нормалізації поточних зобов'язань прийнято один рік, на період нормалізації довгострокових зобов'язань - граничний період, який визначається на основі існуючих методик нормування коефіцієнта нормалізації. Запропоновано висновувати про доцільність інвестування при виконанні обох обмежень на кожен знайдений період.

На основі стандартної та запропонованої методики оцінки ефективності реальних інвестицій зроблено висновок про доцільність впровадження інвестиційного проекту з підтримання виробництва на ВАТ «Інгулецький ГЗК».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Оценка кредитоспособности промышленных предприятий: авторские методики: монография / В.Я. Нусинов, Н.Н. Круглая, Е.В. Нусинова, Е.В. Мищук, Ю.А. Максак, С.П. Лобов; под ред. В.Я. Нусінова. - Кривой Рог: Издательский дом, 2007. - 315 с. - Особистий внесок: підрозділ 2.3, де здобувачем запропоновано підходи до визначення допоміжних нормативів, здійснена їх оцінка (1,6 друк. арк.).

2. Телега Є.В. Критична ситуація в діяльності підприємства / В.Я. Нусінов, Є. В. Телега // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Мінерал, 2005. - Вип. 8. - С. 216-220. - Здобувачем досліджено систему небажаних подій на прикладі впровадження процедури банкрутства.

3. Телега Є. В. Ризик-нормативи в системі управління фінансовими ризиками підприємства / Є.В. Телега // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: [Економічні науки]. - Кіровоград: КНТУ, 2005. - Вип. 7. - Ч. 3. - С. 49-55.

4. Телега Є. В. Ризик-нормування в менеджменті гірничо-збагачувальних комбінатів / В.Я. Нусінов, Є.В. Телега // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Мінерал, 2006. - Вип. 12. - С. 225-229. - Здобувачем удосконалено методичний підхід до нормування дебіторської заборгованості та зобов'язань підприємства.

5. Міщук Є.В. Організаційно-фінансовий механізм управління фінансовими ризиками / Є.В. Міщук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 229: у 4 т. - Т. 2. - С. 535-540.

6. Міщук Є.В. Лімітування як дієвий механізм обмеження фінансових ризиків / В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Бухгалтерський облік і аудит: науково-практичний журнал, 2007. - №12. - С. 19-24. - Здобувачем удосконалено підходи до подолання критичної ситуації.

7. Міщук Є.В. Особливості діагностики критичної ситуації на гірничо-збагачувальних підприємствах / Є.В. Міщук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 241. - Т. 4. - С. 854-860.

8. Міщук Є.В. Діагностика та попередження кризового стану підприємств у процесі бюджетування/ В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Мінерал, 2009. - Вип. 23. - С. 268-272. - Здобувачем розроблено методичний підхід до діагностики та запобігання кризовому стану підприємства в процесі бюджетування.

9. Міщук Є.В. Організація бюджетування з урахуванням контролю за ступенем кризового стану на промислових підприємствах / В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Вісник Луцького національного технічного університету: [Економічні науки]:зб. наук. праць. - Серія «Облік і фінанси». - Луцьк, 2010. - Вип. 7 (25). - Ч. 2. - С. 363-372. - Здобувачем удосконалено методичний підхід до виконання бюджетів, який дає змогу контролювати зміни ступенів кризового стану підприємств.

10. Міщук Є.В. Особливості оперативного планування на гірничо-збагачувальних комбінатах в умовах кризи / В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. праць. - Кривий Ріг: Мінерал, 2010. - Вип. 26. - С. 320-323. - Здобувачем удосконалено підходи до оперативного планування поточних дебіторської заборгованості та зобов'язань.

11. Телега Є.В. Визначення гранично можливих сум дебіторської заборгованості / Є.В. Телега // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес: міжвуз.наук.-метод. конф., 25.11.2005 р. - Кривий Ріг: Мінерал, 2005. - С. 152-153.

12. Телега Є.В. Визначення гранично допустимих сум зобов'язань підприємства / Є.В. Телега // Наука и технологии: шаг в будущее - 2006: І міжнар. наук.-практ. конф., 20-31.03.2006 р. - Бєлгород: Руснаучкнига, 2006. - Т. 19. - С. 111-112.

13. Міщук Є.В. Антикризове управління підприємством в умовах невизначеності зовнішнього середовища/ Є.В. Міщук // Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України: міжнар. наук.-практ. конф., 21-22.11.2007 р.-Тернопіль: Економічна думка, 2007.-С. 291-293.

14. Міщук Є.В. Криза на підприємстві: передумови виникнення та шляхи попередження / Є.В. Міщук // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес: міжвуз.наук.-практ. конф., 30.11.2007 р. - Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2007. - С. 82-83.

15. Міщук Є.В. Планування фінансових ресурсів підприємства з урахуванням нормативного періоду погашення дебіторської заборгованості/ Є.В. Міщук // Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи: І міжнар. наук.-практ. конф., 16-17.10.2008 р. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С. 165-166.

16. Міщук Є.В. Оцінка обмежень при визначенні доцільності інвестування /Є.В. Міщук // Проблеми економіки: освіта, теорія, практика: міжнар. наук.-практ. конф., 28.11.2008 р. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. - С. 84-85.

17. Міщук Є.В. До питання про експрес-діагностику кризового стану підприємств на основі комплексного ризик-нормативу / Є.В. Міщук // Найновите научни постижения - 2009: V міжнар. наук.-практ. конф., 17-25.03.2009 р. - Софія: «БялГРАД-БГ» ООД, 2009. - Т. 7. - С. 11-13.

18. Міщук Є.В. Врахування обмежень, пов'язаних зі змінами фінансового стану підприємств/ В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством: міжнар. наук.-практ. конф., 29-30.06.2010 р. - Луцьк, 2010. - С. 37-38. - Здобувачем розроблено методичний підхід до визначення обмежень, пов'язаних зі змінами фінансового стану підприємств при впровадженні інвестиційних проектів.

19. Міщук Є.В. Контролювання змін в економічному стані гірничо-збагачувальних комбінатів у режимі реального часу/ В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Теорія і практикасучасної економіки: XІ міжнар. наук.-практ. конф., 6-8.10.2010 р. - Черкаси, 2010. - Т. ІІ. - С. 188-190. - Здобувачем розроблено методичний підхід до контролювання змін в економічному стані підприємства в режимі реального часу.

20. Міщук Є.В. Удосконалення системи оперативного планування на промислових підприємствах та механізм його забезпечення / В.Я. Нусінов, Є.В. Міщук // Вісник МНТУ: [Економіка]: зб. наук. праць. - Київ, 2010. - Вип. 1 (4). - С. 62-67. - Здобувачем запропоновано методичний підхід до забезпечення комплексного показника експрес-діагностики кризового стану на заданому рівні.

Размещено на Allbest.ru

...