Логістична інтеграція як елемент антикризового управління машинобудівними підприємствами

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Вінницький національний технічний університет, кафедра ПМЕН

Логістична інтеграція як елемент антикризового управління машинобудівними підприємствами

К.е.н. Шварц І.В., к.е.н. Безсмертна О.В.

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність впровадження інтеграційних механізмів роботи у процесі антикризового управління машинобудівними підприємствами. Систематизовано основні переваги такого підходу та класифіковано основні форми його реалізації.

Ключові слова: машинобудування, промисловість, криза, логістична взаємодія, інтеграція, інтеграційний механізм.

The summary

The necessity of implementing the integration mechanisms in the process of crisis management of machine-building enterprises has been grounded in the article. Тhe basic advantages of this approach have been systematized and the major forms of its realization have been classified.

Keywords: engineering, industry, crisis, logistic cooperation, integration, integration mechanisms.

Актуальність проблеми. Однією з найбільш важливих за своїм бюджетоутворюючим та стратегічним значенням для країни є галузь машинобудування. Роль машинобудування в економічному розвитку країни визначає також його обслуговуюча функція в усіх міжгалузевих комплексах - паливно-енергетичному, агропромисловому, будівельному, лісовиробничому тощо; участь у територіальному поділі праці (внутрішньодержавному та міждержавному). Саме від частки машинобудівної продукції в експортному секторі багато в чому залежить статус країни, її місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах.

Проте внаслідок кризи 2008 року протягом останніх двох років спостерігається скорочення обсягів виробництва у більшості машинобудівних підприємств, сьогодні вони працюють на половину, а то й третину своїх докризових обертів. В той же час значення підприємств галузі є надзвичайно істотним, що підсилює важливість застосування до них комплексу оздоровчих антикризових заходів, які є особливо актуальними на фоні зменшення частки машинобудування у щорічних обсягах промислового виробництва. антикризовий управління машинобудівний логістичний

Подолання наслідків фінансової кризи у машинобудуванні, окрім стандартних процедур антикризового управління, вимагає впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних систем, зокрема розширеної логістичної взаємодії машинобудівних підприємств.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Окремі аспекти логістичної взаємодії та управління новими формами співпраці суб'єктів господарювання достатньо повно досліджені вітчизняними та зарубіжними вченими. Так, означені питання частково досліджувалися стосовно теоретичних засад активізації інтеграційних процесів (А. Бутиркін, М. Долішній, О. Корольчук, О. Уильямсон, Н. Чапаєв) та розробки систем управління безпосередньо інтеграційними об'єднаннями (С. Авдашева, І. Алексєєв, І. Булєєв, А. Горбунов, О. Кизим, В. Курченков, Г. Мінс, Г. Уманців) [2 - 4].

Найбільш повне відображення питань інтеграційного розвитку можна знайти в набутках інституціональної теорії (А. Аузан, В. Вольчик, А. Гріценко, В. Деменьтьев, Р. Коуз, А. Олейник, А. Шаститко).

Проте ефективність інтеграційних процесів стосовно антикризового управління і досі залишається мало дослідженою.

Метою даної статті є обґрунтування доцільності розширеної логістичної взаємодії машинобудівних підприємств України з метою подолання кризи та посткризового розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як свідчать дані останніх років, машинобудування є однією з тих галузей, які зазнали найбільшого негативного впливу кризи 2008 року.

До кризи швидше за інші сегменти машинобудівного ринку розвивалося транспортне машинобудування -- внаслідок високого внутрішнього попиту на легкові й вантажні автомобілі, рухомий залізничний склад. Також досить швидко зростав сегмент гірничошахтного обладнання -- через бурхливий розвиток металургійного ринку у 2007 р. -- першій половині 2008 р.. Однак з осені 2008 р. інвестиційні програми більшості металургійних підприємств припинені, попит на автомобілі, вантажні машини та обладнання різко знизився [7, c. 57-63]. Можна виділити дві основні причини означеного стану справ. По-перше, попит істотно зменшився через неплатоспроможність багатьох потенційних замовників. По-друге, чимало машинобудівних компаній виробляють продукцію з імпортних комплектуючих, які також закуповують за валюту. У результаті підприємства почали підвищувати ціни на свою продукцію, що знову ж таки негативно вплинуло на продажі компаній. Окрім цього, деякі підприємства залучали великі закордонні кредити, які тепер необхідно віддавати за вищим курсом долара.

Загалом, тенденціями ринку машинобудування у 2009-2010 рр. були:

- диверсифікація виробництва та ринків збуту;

- подальше збільшення кількості неплатежів за поставлену продукцію;

- збиткова діяльність.

Скорочення робочого тижня та урізання зарплат співробітникам - один зі стандартних методів боротьби з кризою на підприємствах важкої промисловості, у тому числі машинобудівних. Машинобудівні заводи також спішно здійснюють реструктуризацію активів - продають будинки відпочинку, соціальне житло, дитячі садочки іншим компаніям або державі[1, c. 4].

Проте означені заходи є екстенсивним шляхом боротьби з кризовими явищами, і дають лише тимчасовий ефект. В умовах, що склалися, необхідно шукати інші, більш прогресивні методи подолання кризових явищ на підприємствах машинобудування.

Саме тому, перспективною є можливість застосування стратегії логістичної інтеграції для українських підприємств машинобудування.

Стратегія інтеграції підприємств передбачає розробку стратегії злиття декількох підприємств в єдину компанію на певних умовах і тим самим утворення певного інтеграційного об'єднання. Ця стратегія стосується всього новоутвореного об'єднання і передбачає розробку загальної інтеграційної структури управління і використання підходів, які застосовуються для управління групою видів бізнесу. Позитивні наслідки стратегії інтеграції підтверджуються й іноземним досвідом, оскільки найбільші машинобудівні підприємства у світі є одночасно найбільшими ПФГ світу, серед них - General Motors, Ford Motor, Daimler-Chrysler [3].

Самий термін „інтеграція” в перекладі з латинської означає „поєднання окремих частин в єдине ціле”. В широкому розумінні інтеграцію трактують як розвиток та посилення економічних і виробничих зв'язків між різними країнами, окремими сферами і суміжними галузями, а також між різними підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами ринку [2, с. 156].

В більш вузькому розумінні інтеграція означає організаційне поєднання технологічно пов'язаних між собою різних за змістом видів діяльності з метою виробництва кінцевого продукту і доведення його до споживача, а також досягнення на цій основі вищих економічних результатів.

Щодо юридичного механізму взаємодії у сфері логістичної інтеграції, дослідники виділяють такі види угод між сторонами цих відносин (рис.1).

Рис. 1 Види угод між сторонами інтеграційних відносин [2, с.162]

За складом учасників прийнято розрізняти два види інтеграції - вертикальну і горизонтальну. До вертикальної інтеграції залучають підприємства різних підгалузей машинобудування та комплементарних галузей (переважним чином металургії).

Горизонтальна інтеграція передбачає поєднання підприємств однієї сфери зі збереженням їх традиційних функцій [2, c. 159].

Вертикальна та горизонтальна інтеграції мають власні напрями (рис. 2).

Рис. 2 Основні напрями вертикальної та горизонтальної інтеграції [2, с.163]

Порівнюючи вертикальний і горизонтальний види інтеграції, слід визнати, що організація вертикально побудованих об'єднань, на відміну від горизонтальних формувань, охоплює усі стадії виробничого процесу, включаючи переробку, зберігання та продаж готової продукції. При цьому досягається безперервність технологічного процесу, наскрізний контроль за кількістю та якістю продукції, підвищується ефективність виробництва.

Окремо слід відмітити такий різновид горизонтальної інтеграції, як науково-виробничі системи, які вперше стали створюватися в 1986-1987 рр. з метою одержання підприємствами кваліфікованої допомоги від головного підприємства - науково-дослідної організації - у впровадженні в практику прогресивних технологій, інших досягнень НТП і передового досвіду, а також в удосконаленні форм і методів організації праці і виробництва.

Як вертикальна інтеграція, так і горизонтальна мають виробничу складову, однак виробнича інтеграція по вертикалі, зокрема в машинобудуванні, передбачає діяльність машинобудівного підприємства та виробників необхідних ресурсів в єдиному комплексі, тоді як інтеграція по горизонталі означає співпрацю лише в межах машинобудівного підприємства.

Для машинобудівних підприємств та їх постачальників найбільш прийнятною з представлених на рис.2 є контрактна форма інтеграції, оскільки саме вона дозволяє корегувати систему поставок в залежності від дії сезонних та інших факторів, змінювати кількість учасників та обсяг взаємних зобов'язань відповідно до мінливої ринкової кон'юнктури.

На практиці в умовах інтеграції розвивається кооперація машинобудівних підприємств, формуються високопродуктивні технології виробництва і переробки сировини, поглиблюється спеціалізація підприємств, поліпшується техніко-технологічне обслуговування господарських структур, оптимізуються транспортні роботи.

Переваги партнерської співпраці у процесі машинобудівного виробництва можна побачити через синергічний ефект, що проявляється у вищій економічній ефективності інтегрованого виробництва порівняно з відокремленим. Так, зокрема, істотними перевагами є такі:

- здешевлення матеріалів та комплектуючих через усунення впливу «посередників»;

- учасники інтеграційного процесу стають обопільно зацікавленими в об'єктивному визначенні якості сировини і комплектуючих;

- інтеграційний механізм орієнтований на економію витрат;

- досягнення постійності поставок високоякісної сировини та комплектуючих, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств;

- розширення можливостей впровадження новітніх матеріало- та енергозберігаючих технологій;

- створення умов для виходу на зовнішні ринки збуту та утримання на них;

- розподіл інвестицій здійснюється в оптимальних пропорціях, що дає змогу реалізувати всі можливі резерви підвищення ефективності учасників інтеграційного об'єднання;

- підвищується ефективність роботи машинобудівних підприємств за рахунок спеціалізації та концентрації виробництва;

- поліпшуються інформаційні зв'язки між металургійними, приладобудівними та машинобудівними підприємствами, що, в свою чергу, підвищує якість прогнозування та планування їх діяльності;

- скорочення транспортних витрат на доставку матеріалів та комплектуючих до місць подальшої обробки. Це особливо важливо в умовах високої вартості паливно-мастильних матеріалів [6, с. 145].

Висновки та перспективи подальших наукових розробок

Таким чином, основою ефективності інтегрованих формувань у сфері машинобудування можна вважати створення сприятливих умов для задоволення інтересів учасників цих формувань, посилення зацікавленості партнерів у поліпшенні якості кінцевої продукції, комплексне вирішення питань виробництва та реалізації продукції. Процес співпраці між основними учасниками інтеграційного процесу передбачає також оптимізацію розміщення та протяжності сировинних зон переробних підприємств, транспортних потоків сировини і технологічних відходів переробки, сприяння процесам спеціалізації та концентрації, вирішення соціальних проблем.

Актуальність переходу машинобудівних підприємств на систему логістичної інтеграції особливо очевидна в умовах структурної кризи промисловості країни.

Розвиток інтеграції у машинобудуванні зумовлений необхідністю забезпечення технічної, технологічної, організаційно-управлінської, економічної єдності й безперервності етапів транспортування, зберігання та виробництва, що сприяє стабілізації економічного стану машинобудівних підприємств та їх контрагентів і підвищенню ефективності їх спільної діяльності.

Перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямку заключаються у виявленні форм і механізмів максимально ефективного використання переваг інтеграції, які полягають в удосконаленні форм виробничих відносин, у розвитку науки та практичному застосуванні її досягнень, у підвищенні рівня підготовки працівників, у створенні розгалуженої і взаємопов'язаної системи економічних важелів та методів регулювання міжгалузевих виробничих зв'язків.

Список використаних джерел

1. Данилишин Б. Машинобудування відновлює свої позиції // Урядовий кур'єр. - 2009. - №194 - С.4.

2. Джонсон, Джеймс, Вуд, Дональд, Ф., Вордлоу, Дэниель, Л., Мерфи-мл., Поль, Р. Современная логістика, 7-е издание: Пер. с англ. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2005. - 624 с.

3. Долгов А.П. Теория запасов и логистический менеджмент: методология системной интеграции и принятия эффективных решений. - СПб.: Изд. СПб. ГУЭФ, 2004. - 272 с.

4. Кислий В.М., Біловодська О.А., Олефіренко О.М., Соляник О.М. Логістика: теорія і практика : навч. посіб. для студ. вузів. К. ЦУЛ, 2010. - 360 c.

5. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент : навч. посіб. для студ. вузів ;Нац. авіац. ун-т. К. ЦУЛ, 2009. - 568 c.

6. Тридід О.М., Таньков К.М., Леонова Ю.О. Логістика: навч. посіб. для студ. вузів. К. Професіонал, 2008. - 176 c.

7. Шагуров О.О. Стан і тенденції розвитку машинобудування в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №3. - С. 57 - 63.

Размещено на Allbest.ru