Фактори відтворення кадрового потенціалу регіону

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

УДК 331.522.4:330.31:332.122

Фактори відтворення кадрового потенціалу регіону

О.В. Григор'єва, к. е. н., доцент кафедри

економіки підприємства та управління персоналом

м. Полтава

Вступ

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в усіх сферах суспільного життя України, потреби в забезпеченні її сталого розвитку постійно вимагають від українського суспільства і держави принципово нового ставлення до питання формування та розвитку кадрового потенціалу. Це пов'язано передусім із становленням інформаційного суспільства, потребами в інноваційно-інвестиційному розвитку країни, розбудові новітньої економіки, що базується на знаннях, забезпечення всіх сфер життєдіяльності держави кваліфікованими, творчими кадрами, необхідними для реалізації національних інтересів у контексті розвитку України як демократичної, соціальної держави з розвинутою ринковою економікою.

Як відмічалося у науковій доповіді «Державна кадрова політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку» «…розвиток якісного і різнопрофільного кадрового потенціалу держави є питанням національної безпеки України, її міжнародного іміджу» [4, с. 7] .

Катастрофічна втрата Україною виробничих позицій на світовому ринку конкурентоспроможності, що об'єктивно призводить до перетворення її в країну третього світу, у зв'язку з цим є певною пересторогою для суспільства і держави. Сьогодні в Україні склалися несприятливі умови щодо збереження і відтворення людських ресурсів, людського потенціалу, який є природним джерелом формування якісного складу працівників усіх сфер державного розвитку.

Насамперед, це несприятливі соціально-економічні умови; проблеми, пов'язані із забезпеченням гарантованого конституційного права громадян на працю, вільний вибір професії та роду трудової діяльності; зниження зацікавленості в розвитку якісного трудового потенціалу в умовах занепаду вітчизняного виробництва; старіння населення, бідність; незатребуваність за нинішньої організаційно-кадрової моделі державного управління знань та інтелекту, сучасних перспективних способів їх застосування у різних сферах, низький рівень інвестування в освіту. Освіта, яка для сучасного суспільства становить загальносоціальну цінність, вже не має колишнього інструментального значення.

Втрачаються позиції за якістю освіти, стимулами її здобуття та фаховою різноманітністю. Це при тому, що світовою тенденцією початку нинішнього тисячоліття є визнання того, що розвиток людського потенціалу є основним ресурсом сталого економічного зростання і конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Це довела і нещодавня світова фінансово-економічна криза. Тому першочерговими заходами щодо після кризового відновлення економік у провідних країнах світу стали інвестиції у сфери розвитку інфраструктури, охорони здоров'я і освіти населення. Питання значення розвитку людського потенціалу є актуальним і в Україні [4].

Проблемним є процес відтворення й нарощування якісного кадрового потенціалу держави і його розвитку. За визначенням науковців, негативними факторами тут насамперед є: несприятливі соціально-економічні умови формування трудового потенціалу до досягнення людиною працездатного віку; проблеми соціально-економічної захищеності працівників; недосконалість законодавства в соціально-трудовій сфері, нескоординованість його положень із господарським, міграційним, податковим, фінансово-бюджетним, цивільним законодавством тощо; небезпечне усталення тіньових трудових відносин; значний відплив економічно активного, професійно підготовленого населення за межі України; зруйнованість системи спадковості передачі трудових навичок і досвіду в багатьох галузях суспільного виробництва; неадекватна нинішнім умовам система державного управління у цій сфері та ін. Все це разом обумовлює актуальність дослідження чинників процесу відтворення кадрового потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням, які присвячені дослідженню поняття кадровий потенціал, ефективності його формування та використання, чинників, що впливають на його відтворення присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як Амосов О.Ю., Лібанова Е.М., Гусєв В.О., Новікова О.В, Курошева Г.М., Губанов С.К. та інші. Проте нові тенденції у розвитку економіки та зростаюча роль людського чинника поширюють можливості формування кадрового потенціалу територій, тому необхідним є визначення чинників, що впливають на відтворення кадрового потенціалу саме на регіональному рівні.

Постановка завдання. Виходячи з наведеного вище, завданням цієї роботи є дослідження процесу відтворення кадрового потенціалу шляхом визначення чинників, що впливають на чисельність та якість кваліфікованих кадрів регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загальновизнаною у світовій науці є визначальна роль та значення у розвитку суспільства головної продуктивної сили - людини, яка володіє можливостями брати участь своєю працею у процесі відтворення.

Для цього людина як продуктивна сила природою наділена певними фізіологічними можливостями до праці (розумовими та фізичними) і набуває якісних властивостей (знання, професію, спеціальність, певні навики), що в сукупності з фізіологічними можливостями створює її кадровий потенціал, який реалізується в процесі праці на підприємстві та обумовлює певний рівень її продуктивності.

Поняття кадровий потенціал включає в себе особистісні якості людини - працівника підприємства; суспільно-психологічні якості (мотивація діяльності, ідеали, адаптація в колективі); кваліфікаційний ресурс (професійні знання, загальна й професійна культура, прагнення до професійного росту); формальну структуру колективу (склад по статі, по віку і стаж роботи, освітньо-кваліфікаційну структуру, посадову структуру); неформальну структуру колективу (соціально-психологічний клімат); організаційно-управлінські фактори (зміст праці й ступінь задоволеності ним і ін.); фактори макроструктури (існуюча система оплати праці, регіональні особливості). міжрегіональний міграція ринковий персонал

Ці фактори по-різному впливають на кадровий потенціал, визначаючи поводження працівника в праці. Все це разом дає можливість визначити кадровий потенціал підприємства як сукупність наявних кадрів, які забезпечують господарську діяльність підприємства і є головною рушійною силою його функціонування [1].

Крім того, кадровий потенціал є важливою складовою сукупного особистісного потенціалу, оскільки останній не обмежується лише соціально-економічним статусом, місцем, яке він посідає у системі суспільного розподілу праці.

Особистісний потенціал може бути охарактеризований як потенційна можливість найбільш ефективного використання у різних сферах суспільної діяльності динамічної сукупності (інтеграції) особистісних якостей (задіяних і незадіяних) людини в їх взаємозв'язку і взаємозамінності, які цілеспрямовано, з урахуванням рівня розвитку виробничих сил та соціально-трудових відносин, використовуються у теперішньому періоді і перспективі [3].

Кадровий потенціал слід розглядати не тільки з позицій підприємства, а й з точки зору того чи іншого виду економічної діяльності. Це дає підстави для існування такого поняття, як «кадровий потенціал виду економічної діяльності», під яким слід розуміти можливість найефективнішого використання зайнятих у відповідному виді економічної діяльності за допомогою системи цілеспрямованого впливу на їх кількісні та якісні параметри у періоді, що розглядається, і у перспективі.

Розглядати відтворення кадрового потенціалу необхідно в контексті загального суспільного відтворення, яке складає процес безперервного оновлення матеріальних благ та послуг, який є необхідною умовою існування суспільства будь-якої суспільно-економічної формації.

Це відновлення сукупного суспільного продукту, робочої сили, виробничих відносин, а також окремих видів природних ресурсів та навколишнього середовища.

Відтворення кадрового потенціалу можна розглядати як форму розвитку людського фактору - відтворення окремих елементів його структури, робочої сили, підприємств, а також тих суспільних зв'язків, що їх об'єднують. Тобто відтворення кадрового потенціалу можна вважати елементом саморозвитку продуктивних сил та виробничих відносин [2].

Процес відтворення кадрового потенціалу є дещо специфічним і включає в себе не лише процес відтворення носія кадрового потенціалу, тобто кваліфікованих кадрів, але й ті відносини, які виникають в процесі відтворення кадрового потенціалу: відносини наймання, ринку праці, зайнятості тощо [5].

Процес відтворення кадрового потенціалу - це, по-перше, «виробництво» кваліфікованих кадрів, тобто підтримання і відновлення фізичних і розумових здібностей людей до кваліфікованої праці, у тому числі й пов'язаних із заміною працівників, які вибувають з процесу виробництва; по-друге, розподіл кваліфікованих кадрів за галузями, підрозділами та сферами економіки, по-третє, обмін між носієм кваліфікованої робочої сили та її «приймачем», тобто роботодавцем, в ході якого одна сторона віддає кваліфіковану працю, а друга приймає її результати; та в четверте, споживання кваліфікованих кадрів, тобто використання кваліфікованої праці в процесі виробництва.

Отже, процес відтворення кадрового потенціалу включає в себе чотири основні фази:

1. Формування кваліфікованих кадрів, до якої належать, з одного боку постійне відновлення робочої сили та її якісне вдосконалення, зростання рівня загальної освіти та спеціальної підготовки, а з іншого - природне відтворення та виховання нових контингентів працездатного населення.

2. Розподіл та перерозподіл кваліфікованих кадрів за сферами зайнятості, галузями економіки, економічними регіонами.

3. Обмін, який служить з'єднанню кваліфікованої робочої сили та засобів виробництва.

4. Споживання (використання) кваліфікованих кадрів, що отримує своє матеріальне втілення в кінцевому продукті праці.

Про наявність взаємозв'язку і взаємозалежності окремих фаз досліджуваного процесу можна говорити, виходячи з таких загальновідомих явищ. Темпи і розміри підготовки кваліфікованих кадрів (перша фаза) залежить не тільки від створення необхідних для цього умов (матеріально-технічних та соціально-економічних), але й від темпів і розмірів, які змінюють стосунки між кваліфікованими працівниками в процесі виробництва.

Ці зміни визначаються соціальними факторами, об'єднаними в систему. В останній виділяють декілька груп, які безпосередньо впливають на розвиток кваліфікованих кадрів, наприклад, фактори, які виявляються через ставлення до праці; фактори, які відображають відповідність між рівнями розвитку кваліфікованих кадрів та знаряддями праці; фактори, що поєднують моральне та матеріальне зацікавлення в процесі праці; фактори, які характеризують зміну умов відтворення кваліфікованих кадрів [6].

Особливе значення при дослідженні процесу відтворення кваліфікованих кадрів та кадрового потенціалу на регіональному рівні має виявлення зовнішніх та внутрішніх зв'язків регіону, тому що регіон - це відкрита система, що ускладнює взаємозв'язок показників, що характеризують всі фази відтворення кадрів.

Основною особливістю регіонального відтворення кадрів полягає у тому, що цей процес часто носить незавершений характер, обумовлений міжрегіональною міграцією кадрів, у результаті якої частина кадрів, підготовлених у одному регіоні, використовується у іншому.

Крім того, регіональне відтворення кваліфікованих кадрів повинно здійснюватися з урахуванням рівня розвитку регіонів, галузевої приналежності підприємств, розташованих на території регіону, наявності трудових ресурсів та системи освіти та підготовки кадрів [2].

Визначення показників підготовки, розподілу та використання кваліфікованих кадрів повинна враховувати вплив факторів, що впливають на чисельність, професійно-кваліфікаційний склад та ефективність відтворення кадрів на регіональному рівні.

Основними факторами, що впливають на процес відтворення кваліфікованих кадрів регіону, виступають: територіальний, демографічний, зайнятості за сферами та галузями, інвестиційний, інноваційний, соціальний.

Група територіальних факторів характеризується показниками: рівень економічного розвитку регіону (обсяг валового регіонального продукту в перерахунку на душу населення регіону, вартість основних фондів на душу населення, галузева приналежність підприємств регіону тощо), кліматичні умови, наявність та умови використання природних ресурсів, рівень розвитку регіональної системи освіти та підготовки кадрів. Всі перераховані вище фактори впливають на чисельність та склад кваліфікованих кадрів, на зростання ефективності їх відтворення.

Демографічні фактори відображають рівень народжуваності та смертності в регіоні, його статеву та вікову структуру, механічний приріст населення.

Фактор цієї групи визначають величину та склад кадрів, а статева та вікова структура населення регіону впливає на зростання ефективності відтворення кваліфікованих кадрів.

Фактор зайнятості характеризує розподіл кадрів за видами участі у господарстві: суспільне виробництво, домашнє, підсобне та особисте господарство, навчання з відривом від виробництва; за сферами та галузями економіки; видами праці: кваліфікована, некваліфікована, фізична, розумова, ручна, механізована, автоматизована; категоріями персоналу: робітники, службовці, фахівці, керівники.

Фактори цієї групи, як правило, впливають на ефективність відтворення кадрів, крім факторів розподілу за видами праці та категоріям працівників, які здійснюють вплив на кваліфікаційний склад кадрів.

Інвестиційний фактор включає: створення сприятливих умов для інвестицій, обсяг інвестицій в економіку регіону, створення нових робочих місць.

Інноваційний фактор характеризується наступним змістом: впровадження новітніх технологій та матеріалів у виробництво, робототехніки та автоматизованих систем, скорочення ручної праці.

Зовнішньою формою прояву змін у змісті праці під впливом цих чинників є зміни у професійно-кваліфікаційній структурі кадрів: поява робітничих професій з домінуванням розумової праці, збільшення питомої ваги спеціалістів з вищою освітою у загальній чисельності працюючих, збільшення спеціалістів на робочих місцях, інтеграція та суміщення професій тощо.

До групи соціальних факторів можна віднести: потреба населення регіону в отриманні освіти і здобутті кваліфікації, підвищення життєвого рівня в зв'язку із отримання освіти і кваліфікації, рівень соціального забезпечення населення регіону (рівень мінімальної заробітної плати, її співвідношення із споживчим кошиком, допомога по безробіттю, пенсійне забезпечення), рівень розвитку соціально-культурної системи регіону тощо.

Висновки

В результаті дослідження можна зробити ряд висновків та узагальнень.

Сучасні тенденції відтворення кадрового потенціалу регіону в умовах сьогодення набувають особливого значення та вимагають розроблення ефективних механізмів його вдосконалення. Вплив структурних зрушень знаходить відображення у дисбалансі галузевих та регіональних ринків праці, скороченні чисельності зайнятих в пріоритетних галузях регіону, відтоку кваліфікованих працівників, порушеннях професійного та вікового заміщення. Погіршення стану якості та кількості кваліфікованих кадрів є результатом сукупності дії негативних чинників: погіршення умов праці, зниження життєвого рівня, нестабільності соціально-економічної ситуації.

Для покращення ситуації необхідно вирішення демографічних проблем, зокрема, з метою підвищення народжуваності - зростання рівня доходів, покращення житлових умов, наявність та доступність закладів дошкільного виховання дітей, профілактика негативних соціальних явищ; з метою зниження смертності - розвиток ефективної системи охорони здоров'я, підвищення її профілактичної направленості, перш за все, захист тих груп населення, які відчувають на собі вплив негативних чинників виробничого та життєвого середовища. Гострота проблем відтворення кадрового потенціалу на регіональному рівні має свій прояв у конфлікті інтересів роботодавців та мотивації працівників, в протиріччі між підготовкою кваліфікованих кадрів та відтворенням кадрового потенціалу, що обумовлює необхідність створення ефективної системи державного регулювання підготовки кадрів, в основі якого повинно бути державне замовлення на підготовку кваліфікованих працівників у відповідності з вимогами регіонального ринку з урахуванням чинників, що впливають на процес відтворення регіонального кадрового потенціалу.

Література

1. Григор'єва О.В. Кадровий потенціал підприємства в системі трудового потенціалу / О.В. Григор'єва, А.П. Безима //Економіка і регіон, №3 (18) - 2008. - С. 145-148.

2. Курошева Г.М. Методы оценки экономической эффективности систем управления воспроизводством кадрового потенциала транспортного комплекса /Г.М. Курошева, А.А. Самсонов // Журнал университета водных коммуникаций. - 2012. - № 1. - С. 230-237.

3. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз: [монографія] / за ред. Е. М. Лібанової. - К. : Ін-т демографії та соціал. дослідж. НАН України, 2007. - 327 с.

4. Державна кадрова політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку: наук. доп. / авт. кол.: Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, Ю. П. Сурмін та ін. ; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Ю. В. Ковбасюка, д-ра політ. наук, проф. К. О. Ващенка, д-ра соц. наук, проф. Ю. П. Сурміна (кер. проекту). - К. : НАДУ, 2012. - 72 с.

5. Губанов С.К. Конкурентоспособность экономики - функция системы воспроизводства /С.К. Губанов - М.: Экономист, 2010. - 512 с.

6. Озерова Л. Методология анализа управления воспроизводством квалифицированных кадров в сельском хозяйстве. [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://uesc.ru/economika-truda/item/

References

1. Hryhorieva O.V. and Bezyma A.P. (2008), “Kadrovyj potentsial pidpryiemstva v systemi trudovoho potentsialu”, Ekonomika i rehion, vol.3 (18), pp. 145-148.

2. Kurosheva H.M. and Samsonov A.A. (2012), “Metody otsenky ekonomycheskoj effektyvnosty system upravlenyia vosproyzvodstvom kadrovoho potentsyala transportnoho kompleksa”, Zhurnal unyversyteta vodnykh kommunykatsyj, vol. 1, pp. 230-237.

3. Libanova E. M. (2007), Liuds'kyj rozvytok rehioniv Ukrainy: analiz ta prohnoz: [Human development of regions of Ukraine: analysis and prognosis], In-t demohrafii ta sotsial. doslidzh. NAN Ukrainy,Kyiv, Ukraine.

4. Surmina Yu.P. (2012), Derzhavna kadrova polityka v Ukraini: stan, problemy ta perspektyvy rozvytku [Public skilled policy in Ukraine: the state, problems and prospects of development], NADU, Kyiv, Ukraine.

5. Hubanov S.K. (2010), Konkurentosposobnost' ekonomyky - funktsyia systemy vosproyzvodstva [A competitiveness of economy is a function of the system of reproduction], Ekonomyst, Moskva, Russia.

6. Ozerova L. (2013), “ Methodology of analysis of management by reproduction of skilled shots in agriculture” [Online], available at: http://uesc.ru/economika-truda/item/ (Accessed 10 Nov 2013).

Анотація

УДК 331.522.4:330.31:332.122

Фактори відтворення кадрового потенціалу регіону. О. В. Григор'єва, к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

В статті розглянуто сутність кадрового потенціалу та процесу відтворення; охарактеризовано фази відтворення та виокремлено особливості відтворення кадрового потенціалу, які полягають у тому, що воно включає в себе не лише процес відтворення носія кадрового потенціалу, тобто кваліфікованих кадрів, але й ті відносини, які виникають в процесі відтворення кадрового потенціалу: відносини наймання, ринку праці, зайнятості тощо; виділені особливості, притаманні відтворенню кадрового потенціалу на регіональному рівні, визначено, що особливість регіонального відтворення кадрів полягає у тому, що цей процес часто носить незавершений характер, обумовлений міжрегіональною міграцією кадрів, у результаті якої частина кадрів, підготовлених у одному регіоні, використовується у іншому; висвітлено сучасні проблеми формування та використання кадрового потенціалу; виділено та обґрунтовано фактори відтворення кадрового потенціалу регіону.

Ключові слова: кадровий потенціал, відтворення кадрового потенціалу, кваліфіковані кадри, фактори відтворення, регіон.

Annotation

Factors of recreation of skilled potential of region. O. Hryhorieva, Poltava national technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

Essence of skilled potential and process of recreation is considered in the article; the phases of recreation are described and features are distinguished recreations of skilled potential, that consist in that it includes for itself not only the process of recreation of transmitter of skilled potential, id est skilled shots but also those relations that arise up in the process of recreation of skilled potential, : relations of renting, labour-market, employment and others like that; distinguished features inherent to the recreation of skilled potential at regional level, certainly, that the feature of regional recreation of shots consists in that this process carries the uncompleted character, conditioned by interregional migration of shots, as a result of that part of the shots prepared in one region is used in other; the modern problems of forming and use of skilled potential are reflected; the factors of recreation of skilled potential of region are distinguished and reasonable.

Keywords: skilled potential, recreation of skilled potential, skilled shots, factors of recreation, region.

Размещено на Allbest.ru