Науково-методичні підходи та методи здійснення діагностики стратегічних можливостей підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 65.01:330.33

Рівненський державний гуманітарний університет

Науково-методичні підходи та методи здійснення діагностики стратегічних можливостей підприємства

Р. М. Стрільчук, викладач

Анотація

стратегічний управління ситуативний

Для реалізацій цілей та завдань управління стратегічними можливостями підприємства важливу роль відіграє дослідження науково-методичних підходів та методів здійснення діагностики, від яких залежить її результативність, повнота, достовірність та обґрунтованість. Також слід приймати до уваги чинники вибору розглянутих до застосування методів.

Діагностика стратегічних можливостей підприємства має всеохоплюючий характер, а тому повинна включати елементи усіх існуючих її концепцій - аналітичної, інформаційної, антикризової та консультаційно-дорадчої.

Аналіз наукових джерел свідчить про широку різноманітність використовуваних у науці та практиці господарювання методик діагностики стратегічних можливостей підприємств. За методом, що покладений в основу діагностики, доцільно виділити такі групи: методи діагностики стратегічної позиції підприємства; методи діагностики стратегічного потенціалу; методи діагностики ефективності стратегій; методи діагностики конкурентних переваг; методи діагностики кризового стану. За полікритеріальністю використовуваних показників слід виокремити такі групи: засновані на теорії нейронних мереж, трансформаційні, експертно-формалізовані, матричні, дискримінантного аналізу, інтегральні, комбіновані. За обов'язковістю використання пропонується застосовувати нормативні методи та застосовувані на розсуд дослідника.

В процесі діагностики стратегічних можливостей підприємства також доцільне застосування ситуативного підходу, зважаючи на підпорядкування діагностики управлінню діяльністю підприємства. Ідентифікація ситуації внаслідок діагностики здатна спростити процес управління, оскільки досягнення поставлених цілей розглядається як задача зміни однієї ситуації із менш задовільними параметрами на іншу, що володіє більш привабливими характеристиками.

Застосування пропонованих методів діагностики стратегічних можливостей підприємства дозволяє вирішити складну науково-методичну проблему пошуку шляхів підвищення ефективності стратегічного управління діяльністю підприємства.

Ключові слова: науково-методичні підходи, метод, діагностика, управління, стратегічні можливості, стратегічне управління.

Annotation

An important role to implement objectives and tasks of management of enterprise's strategic opportunities plays research of scientific-methodological approaches and methods of implementing diagnostics that affect its effectiveness, completeness, accuracy and validity. Also it should be taken into account the factors of choice, considered before using the methods.

Diagnostics of enterprise's strategic opportunities have a comprehensive nature and therefore should include elements of its all existing concepts - analitical, informational, anti-crisis and consultational-deliberative.

Analysis of scientific sources indicates that the wide variety of methods of diagnosis of enterprises' strategic opportunities is used in science and economic practice. According to the method, which is the basis of diagnostics, there should be allocated following groups: methods of diagnostics of enterprise's strategic position; methods of diagnostics of strategic potential; methods of diagnostics of strategies efficiency; methods of diagnostics of competitive advantages; methods of diagnostics of crisis state. According to variety of criteria of used indicators there should be distinguished the following groups: based on theory of neural networks, transformational, expert-formalized, matrix, discriminant analysis, integrated, combined. According to mandatory of using, use of normative methods and ones used at the discretion of researcher is offered.

It is also expedient to use situational approach in the process of diagnostics of enterprise's strategic opportunities, given the subordination of diagnostics to enterprise's management. Identification of the situation as a result of diagnostics could simplify the management process because the achieving setted goals considered is as task of changing one situation with less satisfactory parameters to another that has more attractive characteristics.

The use of offered methods of diagnostics of enterprise's strategic opportunities allows solving complicated scientific-methodological problem of search of ways to improve efficiency of strategic management of enterprise activity.

Keywords: scientific-methodological approaches, method, diagnostics, management, strategic opportunities, strategic management.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Пріоритетним питанням реалізації діагностики стратегічних можливостей підприємства є аналіз науково обґрунтованих методичних підходів до діагностування та вибір методики, адекватної цілям дослідження. Відтак, найбільш важливим завданням, яке як правило ставиться перед методикою, що спрямовується на виявлення стратегічних можливостей, є формування комплексної оцінки внутрішнього та зовнішнього середовища, на основі якої можна судити про зміни, що відбулися за аналізований період і приймати відповідні стратегічні рішення, діагностика кризового стану підприємства та оцінювання ефективності стратегічного управління діяльністю за період, не менш як 3-5 років.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існуючу різноманітність застосовуваних у науці та практиці методик, що призначені для стратегічного аналізу розвитку підприємства [2; 4; 5; 9], оцінки конкурентоспроможного потенціалу підприємства [3; 7; 8; 15; 19; 20], прогнозування банкрутства чи загрози виникнення кризового стану [11; 12; 16; 18; 22-27], оцінки ефективності управління в довгостроковій перспективі [17] пропонуємо вважати такими, що присвячені проблематиці діагностики стратегічних можливостей підприємства, оскільки кожна із них, так чи інакше, досліджує стан підприємства або ефективність прийняття господарських рішень.

Тому подальше дослідження вимагає опрацювання підходів вітчизняних та зарубіжних учених щодо формування методичної бази діагностики стратегічних можливостей підприємства, визначення умов їх застосування та з'ясування сильних і слабких сторін розглянутих методик.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є обгрунтування методів здійснення діагностики стратегічних можливостей підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Щоб вибір методів здійснення діагностики не був випадковим, дозволяв отримати достовірні та об'єктивні результати, слід уточнити чинники, що визначають вибір методів діагностики стратегічних можливостей підприємства: цілі та завдання діагностики, об'єкт діагностики, інформаційне забезпечення, кваліфікацію персоналу, задіяного в діагностичному процесі, програмне забезпечення, стабільність середовища, досвід і традиції діагностики, ресурсне забезпечення, горизонт діагностики, рівень її деталізації та призначення діагностики. Адже результативність, повнота, достовірність та обґрунтованість діагностики діяльності підприємства, як стверджує О.Г. Мельник [13, с. 124], суттєво залежить від методів, що використовувались у цьому процесі, вибір яких здійснюється виходячи з цілей діагностики, інформаційного забезпечення, кваліфікації працівників, стабільності середовища функціонування, технічного та програмного забезпечення тощо.

Процес здійснення діагностики підприємства передбачає використання різних методів, прийомів, концепцій. На даний час склалося кілька концепцій діагностики, в кожній з яких існують свої об'єктивні особливості [7, с. 223]:

1. Аналітична концепція передбачає систематичне оцінювання діяльності підприємства за обраними параметрами на підставі даних фінансового, податкового, управлінського, оперативного обліків.

2. Інформаційна концепція розглядає діагностику як систему ідентифікації проблем підприємства, причин, що їх зумовили, з метою інформаційного забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

3. Антикризова концепція має на увазі діагностику поточних та потенційних кризових явищ на підприємстві з метою запобігання їхньому негативному впливу на діяльність.

4. Консультаційно-дорадча концепція прирівнює систему діагностики до дорадчих інформаційних систем економічного спрямування локального типу, які базуються на використанні сучасних програмних продуктів, і спрямовані на вирішення конкретних завдань діагностики.

Діагностика стратегічних можливостей підприємства має всеохоплюючий характер, а тому повинна включати елементи усіх існуючих її концепцій.

Стратегічні можливості підприємства не є статичною його характеристикою, а постійно змінюються під впливом зміни окремих факторів середовища його функціонування. Тому діагностування стратегічних можливостей підприємства полягає не тільки в їх дослідженні та оцінці на момент здійснення такого діагностування, а й шляхом прогнозування умов, що дозволяють позитивно (або негативно) впливати на їх розвиток у стратегічному періоді [2, с. 6].

Діагностування стратегічних можливостей розвитку підприємства в цілому здійснюється диференційовано, а його узагальнені результати використовуються в процесі розробки стратегії.

Аналіз наукових джерел [1-27] свідчить про широку різноманітність використовуваних у науці та практиці господарювання методик діагностики стратегічних можливостей підприємств, що зумовлює необхідність їх класифікації (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація методичних підходів до здійснення діагностики стратегічних можливостей підприємства

(складено автором)

За методом, що покладений в основу діагностики, доцільно виділити такі групи: методи діагностики стратегічної позиції підприємства; методи діагностики стратегічного потенціалу; методи діагностики ефективності стратегій; методи діагностики конкурентних переваг; методи діагностики кризового стану.

Більшість пропонованих методів має пряме відношення до поняття “стратегічна діагностика”. Стратегічна діагностика являє собою інтегральну концепцію діагностики стратегічних позицій підприємства, ефективності його стратегій та діагностику конкурентних переваг. Оскільки, на думку Корнійчук А.А., метою проведення стратегічної діагностики є оцінка ефективності вибраної стратегії діяльності, дослідження стратегічної позиції підприємства за окремими напрямами його діяльності, оцінка сильних та слабких сигналів, що отримує підприємство із зовнішнього середовища [7, с. 223], можна зробити висновок, що діагностика організації і стратегічний аналіз є складовими елементами стратегічної діагностики.

Дослідження Штимера Л.Т. [20, с. 137] вказують, що у процесі проведення стратегічного аналізу об'єкта зазвичай застосовуються такі прикладні прийоми і методи як SТЕР-аналіз, SWОТ-аналіз, SРАСЕ-аналіз, GАР-аналіз, метод аналізу LОТS, РІМS-аналіз, вивчення профілю об'єкта, модель GЕ/МсКіnsey, система 111-555. Схожі методи пропонують до використання в своїх дослідженнях й інші автори [5; 9; 15]. Доцільність застосування даних методів є безсумнівною, але значний вплив на їх вибір мають чинники внутрішнього та зовнішнього середовища. Слід відмітити, що використання даних методів для українських підприємств має обмежену практику.

В роботі Швиданенко Г.О. [19, с. 221] наголошується на важливості проведення конкурентної діагностики, яка є комплексом методів оцінювання зовнішнього середовища діяльності підприємства, який формується з врахуванням основних і додаткових внутрішніх факторів, що виражають специфіку діяльності підприємства, а також характерних для кожного підприємства динамічних параметрів таких, як цільовий ринок, галузь функціонування, вид діяльності, інтенсивність конкуренції, обсяг необхідної інформації, життєвий цикл продукції, перспективність застосування отриманих даних у майбутньому, сутності стратегічних намірів і цілей.

Слід також зупинитись на аналізі застосування методів діагностики стратегічного потенціалу підприємства.

Зокрема, колектив авторів І.М. Писаревський, О.М.Тищенко, М.М. Поколодна та Н.Б. Петрова пропонує використання наступних методів [17, с. 93-101]: SWOT- аналіз; матриця Градова, яка дозволяє продіагностувати рівень розвитку за елементами потенціалу і окремими ресурсами, а її перевагою є зручність проведення аналізу розрахованих результатів; розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможного потенціалу підприємства за А.Воронковою, який дозволяє в цілому оцінити положення аналізованого господарюючого суб'єкта по відношенню до конкурентів, а також проводити аналіз окремих елементів потенціалу; інтегральний показник С.А. Попова, який оцінює ринковий потенціал, що складається з аналітичного, виробничого і комунікаційного потенціалів; модель еластичності з використанням таксономічного аналізу О.М. Тищенка, яку доцільно використовувати за цільового підходу.

Т.Ф. Косянчук в статті “Діагностика конкурентного потенціалу підприємства” [8, с. 51-54] пропонує розглядати та оцінювати потенціал підприємства як конкурентний, тобто у взаємозв'язку з процесом формування та діагностики конкурентних переваг. В якості методів діагностики пропонується використовувати метод, заснований на теорії ефективної конкуренції. Така оцінка конкурентоспроможності охоплює всі найбільш важливі сторони господарської діяльності підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко та ефективно отримати оцінку стану підприємства на галузевому ринку. Також пропонується використання методів, що засновані на теорії конкурентних переваг, зокрема метод бенчмаркінгу. Для оцінки конкурентоспроможності підприємств та діагностики використання конкурентного потенціалу також можуть бути використані методи різниць, рангів, балів. Підсумковими методами рекомендують SWОТ-аналіз, а також матричні моделі, що використовуються для оцінки конкурентних переваг підприємства.

Дикань В.В. виділяє такі методи діагностики потенціалу розвитку як аналітичні, експертні, динамічне та лінійне програмування. Також при оцінюванні економічного потенціалу в процесі діагностики використовуються ресурсно-регресійний, параметричний, індексний, метод грошової оцінки та метод побудови залежностей “витрати - ефективність” [3, с. 95-96]. Домінуючим автор виділяє системний підхід, про що свідчить його наступний висновок: “Виявлення потенціалу розвитку підприємств вимагає наявності системного мислення, що дозволяє виявити характер зв'язків між функціональними підрозділами, зрозуміти, як в результаті їх взаємодії виникають інтегральні характеристики підприємства. При відсутності такого цілісного системного бачення ситуації не можливо ухвалювати ефективні рішення” [3, с. 98].

Загальним недоліком при використанні методів діагностики стратегічного потенціалу підприємства слід виділити відсутність комплексної динамічної оцінки потенціалу, перевірки умов його нарощування.

Методи діагностики ефективності стратегій розкрито в роботі Ю.П. Яковлєва [21, с. 125]. Зокрема, пропонується використовувати такий ефективний метод аналізу стратегії підприємства як аналіз розриву. Також рекомендується розробляти профіль стратегії підприємства. Для складання такого профілю усі найважливіші характеристики стратегії підприємства оцінюють у балах; усі оцінки заносять у спеціальну таблицю. Потім аналогічно оцінюють оптимальну стратегію підприємства, і оцінки заносять у ту саму таблицю. Порівнюючи профілі, складені по балах, виявляють можливості зближення фактичної й оптимальної стратегії підприємства. Чим ближчий фактичний профіль до оптимального, тим ближча стратегія підприємства до оптимальної. Якщо за окремими характеристиками стратегія підприємства далека від оптимальної, саме тут і перебувають «вузькі місця» в стратегії й саме сюди потрібно спрямувати основні зусилля для ліквідації стратегічного розриву.

Окрім зазначеного, продіагностувати ефективність стратегій підприємства дозволяє розглянута вище стратегічна діагностика.

Але в сучасних умовах поглиблення кризових явищ на всіх рівнях економічних систем все більш важливого значення набуває ідентифікація кризового стану підприємства. В зв'язку із чим нової ваги набуває застосування моделей діагностики банкрутства.

В працях зарубіжних вчених [22-27], можна виділити такі інтегральні моделі діагностики кризового стану підприємства авторства зарубіжних учених: Z - рахунок Альтмана, модель Спрінгейта, модель Бівера, модель Фулмера та ін. В ряді робіт вітчизняних вчених також представлено інтегральні моделі, розроблені на основі детального аналізу зарубіжних методик. Це стосується досліджень О. Терещенка [18], А. Матвійчук [12], С. Матвеевої [11] тощо.

За існуючих в Україні обставин вдосконалення та розробка інтегральних методик є одним із перспективних напрямів методичного забезпечення діагностики кризового стану підприємств України, що вимагає значної уваги в рамках сучасних економічних досліджень.

Більш детально проаналізувати методи діагностики управління стратегічними можливостями підприємства дозволяє їх класифікація на основі використовуваних полікритеріальних показників.

Такі вчені, як Ю. Колісник [6], Р. Павлов [16] з метою ідентифікації сфери ризику діяльності підприємства пропонують здійснювати діагностику на основі використання нейронних мереж. Це дає змогу надати кількісну оцінку рівню фінансової стійкості чи загрози банкрутства підприємства. Такі моделі використовують коефіцієнтний метод та в деякому роді є похідними від нього.

Застосування трансформаційних методик є необхідним для перетворення звітності в більш зручний для сприйняття вигляд (агрегування статей, трансформація в закордонні форми звітності і т.д.). Однак адекватність подібних методів обмежує ряд факторів [1, с. 65]: рух коштів звичайно відбувається нерівномірно протягом періоду, приведення ж здійснюється на окремі звітні дати; реальні темпи інфляції звичайно істотно відрізняються для окремих категорій активів і навіть різних видів активів у групі, у той час як приведення здійснюється єдиним усередненим індексом; не враховуються аспекти зміни ринкової вартості активів під впливом мінливих оцінок ризиків. Тобто блок трансформаційних методик носить суто дескриптивний характер.

В останній час все більше уваги, як стверджує Дикань В.Л. [4], приділяється використанню експертних методів при виборі стратегічних альтернатив. Експертні методи прийняття рішень у стратегічному виборі передбачають урахування суб'єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства у випадку реалізації обраної стратегії. Найпоширенішими експертними методами в стратегічному виборі є наступні: метод «мозкової атаки»; метод Дельфи; метод складання сценаріїв.

Застосування експертного підходу при оцінці економічної стратегії в переважній кількості випадків виправдане і пояснюється тією обставиною, що дана задача є багатопараметричною і являє собою, як правило, складну економіко-математичну модель, у якій більшість параметрів якісні [14, с. 66].

Прибічники застосування матричних моделей [5; 15; 17; 20] наголошують на можливості проведення комплексної діагностики стану підприємства за допомогою матричного методу. Його використання дозволить виявити тенденції у динаміці стану управління стратегічними можливостями, зокрема в реалізації стратегій та дозволить здійснити її прогнозування.

Проте стан управління стратегічними можливостями, як це буває досить часто, складно виміряти одним сукупним показником. Інтегральний метод передбачає побудову математичної оцінки сукупності індикаторів залежно від їхньої значущості для моделі [10, c. 69]. Інтегральні методики широко використовуються в прогнозуванні стану банкрутства та виявлення загрози кризового стану. Вони детально розкриті в багатьох дослідженнях [11; 12; 16; 18; 22-27]. Застосування інтегральних методик для діагностування управління стратегічними можливостями на антикризових засадах нині є не лише доречним, але й життєво необхідним.

В процесі діагностики стратегічних можливостей підприємства також доцільне застосування ситуативного підходу. Доцільність його застосування пояснюється тим, що управління сучасним підприємством, яке виступає і як результат, і як передумова його функціонування й розвитку, мають здатність відображати економічні ситуації, в які потрапляє суб'єкт господарювання. Будь-яка ситуація може бути розпізнана за допомогою системи параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища й інтерпретована як сприятлива, нейтральна чи загрозлива. Водночас, використання ситуативного підходу є доцільним, зважаючи на підпорядкування діагностики управлінню діяльністю підприємства. Ідентифікація ситуації внаслідок діагностики здатна спростити процес управління, оскільки досягнення поставлених цілей розглядається як задача зміни однієї ситуації із менш задовільними параметрами на іншу, що володіє більш привабливими характеристиками.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Зважаючи на різноманіття методичних напрацювань, в межах діагностування управління стратегічними можливостями підприємства слід реалізовувати методи, що найбільш адекватно відображають реальний стан та перспективи розвитку підприємства, його сильні та слабкі сторони, адаптовані до сучасних умов його функціонування. Зважаючи на проведений аналіз переваг та недоліків методів, які використовуються, оптимальним є застосування комплексного підходу.

Тому перспективи подальших розвідок у даному напрямі повинні бути пов'язані із застосуванням комплексного підходу до діагностики управління стратегічними можливостями підприємства на основі стратегічного аналізу розвитку підприємства на основі багатокритеріального підходу, діагностики кризового стану та оцінювання ефективності стратегічного управління діяльністю підприємства.

Література

1. Бородкин К.В. Анализ инструментария финансовой диагностики / К.В. Бородкин, Б. Г. Преображенский // Финансы. - 2004. - № 3. - С. 65-69.

2. Блакита Г.В. Систематизація об'єктів діагностування стратегічних можливостей фінансового розвитку торговельних підприємств / Г.В. Блакита // Вісник запорізького національного університету. - 2010. - № 4 (8). - С. 5-9.

3. Дикань В.В. Діагностика потенціалу розвитку машинобудівного комплексу України / В.В. Дикань // Економічний простір. - 2013. - № 74. - С. 93-101.

4. Дикань В. Л. Стратегічне управління [текст] : навч. посіб. / В. Л. Дикань, В. О. Зубенко, О. В. Маковоз, І. В. Токмакова, О. В. Шраменко - К. : Центр учбової літератури, 2013. - 272 с.

5. Кайлюк Є. М. Стратегічний менеджмент [текст] : навч. посіб. / Є. М. Кайлюк, В. М. Андрєєва, В. В. Гриненко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 279 с.

6. Колісник Ю.О. Використання нейронних мереж у моделюванні фінансово-господарської діяльності підприємства / Ю.О. Колісник // Держава та регіони. - 2007. - № 4. - С. 98-102. - (Серія: Економіка та підприємництво).

7. Корнійчук А.А. Сутність стратегічної діагностики як основи стійкого розвитку підприємства / А.А. Корнійчук // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. - 2011. - № 1 (55). - С. 222-224.

8. Косянчук Т.Ф. Діагностика конкурентного потенціалу підприємства / Т.Ф. Косянчук // Наукові записки. Серія “Економіка”. - 2013. - Випуск 23. - С. 51-54.

9. Кривов'язюк І.В. Економічна діагностика [текст]: навч. посіб. / І. В. Кривов'язюк. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 450 с.

10. Кунцевич В.О. Підходи до діагностики фінансового потенціалу підприємства / В.О. Кунцевич // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №1 (43). - С. 68-74.

11. Матвеева С. Диагностика предприятия и ее модели / Светлана Матвеева // Проблемы теории и практики управления. - 2006. - № 2. - С. 112-118.

12. Матвійчук А. Діагностика банкрутства підприємств / А. Матвійчук // Економіка України. - 2007. - № 4. - С. 20-28.

13. Мельник О.Г. Методи діагностики виробничо-господарської діяльності підприємства / О.Г. Мельник // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. - № 647. - С. 120-124.

14. Місько Г.А. Методичні підходи до оцінки економічної стратегії підприємства харчової промисловості в конкурентному середовищі / Г.А. Місько // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 3(7). - С. 61 - 67.

15. Нижник І.В. Діагностика конкурентних переваг підприємств: методи і моделі / І.В. Нижник // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Том 2. - 2009. - № 5. - С. 135-138.

16. Павлов Р.А. Методика ранньої діагностики банкрутства банківських установ України з використанням карт Кохонена / Р.А. Павлов // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 2 (68). - С. 152-162.

17. Писаревський І.М. Стратегічний менеджмент [текст] : Підручник / І.М. Писаревський, О.М.Тищенко, М.М. Поколодна, Н.Б. Петрова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х .: ХНАМГ, 2009. - 287 с.

18. Терещенко О. Дискримінантна модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства / О. Терещенко // Економіка України. - 2003. - № 8. - С. 38-44.

19. Швиданенко Г.О. Формування конкурентної діагностики діяльності підприємства / Г.О. Швиданенко // Формування ринкової економіки [Електронний ресурс] : зб. наук. праць. - Спец. вип. : у 2 ч. Економіка підприємства: теорія і практика / М-во освіти і науки України, ДВНЗ “Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана” ; відп. ред. А. Ф. Павленко. - К. : КНЕУ, 2010. - Ч. 1. -- С. 213-222.

20. Штимер Л.Т. Методичний інструментарій стратегічного аналізу потенціалу підприємств / Л.Т. Штимер // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - № 3 (19). - 2012. - С. 136-139.

21. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій: навчальний посібник / Ю.П. Яковлєв. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 318 с.

22. E. Altman, “Financial Ratios, Discriminant Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy,” Journal of Finance, September 1968.

23. E. Altman, R. Haldeman and P. Narayanan, “Zeta Analysis: A New Model to Identify Bankruptcy Risk of Corporations,” Journal of Banking & Finance, 1, 1977. pp. 29-54.

24. Baetge J. Die Frueherkennung von Unternehmenskrisen anhand von Abschlusskennzahlen / J. Baetge // Rьckblick und Standortbestimmung, in DB. - 2002. - S. 2281-2287.

25. Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure // Empirical Research in Accounting, Selected Studies. Journal of Accounting Research. - 1966. - Vol. 4. - P. 71-111.

26. Fulmer, J. G. et al. (1984): A Bankruptcy Classification Model For Small Firms. Journal of Commercial Bank Lending, July 1984, 25-37 pp.

27. Springate, G. L.V. (1978): Predicting the Possibility of Failure in a Canadian Firm. Unpublished M.B.A. Research Project, Simon Fraser University, January. In: Insolvency prediction, E. Sands & Associates Inc.

Размещено на Allbest.ru