Методологія концептуального підходу до управління життєдіяльністю підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологія концептуального підходу до управління життєдіяльністю підприємств

Розробка методологічних положень у галузі комплексного управління процесом життєдіяльності підприємств їх зростанням і розвитком обумовлює звернення до поняття «методологія», ідентифікацію складових елементів методологічних положень, що підлягають розкриттю, і підходів до них. З позиції сучасних методологів економічної науки, термін «методологія» означає дослідження концепцій, теорій і основних принципів міркування, вживаних у тій або іншій науці. Подібна концепція поділяється і представниками філософської науки - дослідження методів наукового пізнання є предметом методології науки.

В умовах розвитку ринкових відносин актуальним для економічної безпеки підприємств є питання управління життєдіяльністю підприємств шляхом формування концептуальних засад. Ці питання досліджувалися закордонними і українськими науковцями, а саме В. І. Романчиним, І. В. Скобляковою, В.Т. Смирновим [1]. Кублін І. М., Махметова А.Е. [2] дослідили можливості використання дескриптивного аналізу в процесі управліния промисловими підприємствами і особливості його застосування при управлінні життєдіяльністю підприємств у сучасних умовах. Смирнов В.Т., Романчин В. І., Скоблякова І. В. [3] визначили комплексний взаємозв'язок елементів теорії управління господарюючими суб'єктами економіки, теорії економічного аналізу, теорії економічного зростання, методів рішення управлінсько - методологічних проблем економічного зростання і розвитку підприємства, у процесі вивчення і вдосконалення методології оцінки, діагностики і прогнозування зростання і розвитку підприємства. Бурманн К., Ханжина В., Попов Е. [4, 5] пов'язують

життєдіяльність підприємств з можливістю використання ринкового потенціалу та нематеріальними організаційними можливостями зростання вартості підприємств в майбутньому та забезпечення подальшого їх розвитку. Життєдіяльність підприємств A.A. Агєєнко [6] та І. М. Бойчук, П.С. Харів [7] пов'язують з інвестиційною привабливістю, що забезпечить фінансову стійкість та платоспроможність підприємств у майбутньому. Але невирішеними залишаються питання щодо формування концептуального підходу методології управління життєдіяльністю та розвитком підприємства.

Метою статті є розробка теоретико-методологічних засад виявлення впливу концептуального підходу до управління життєдіяльністю підприємств на обґрунтування пріоритетних напрямків їх розвитку та можливості забезпечення системного підходу до контролю над діяльністю підприємств у цілому. Для досягнення визначеної мети в статті було поставлено такі завдання: досліджено теоретико-методичні підходи до визначення сутності поняття методологія з позиції сучасних методологічних положень економічної науки; встановлено взаємозв'язок методологічних положень управління розвитком підприємства; визначено методологічні основи формування системи управління розвитком підприємства з урахування реальних процесів проектування, аналізу і оцінки управління підприємством; розкрито методологічні положення з позиції системного аналізу; запропоновано використання визначеної послідовності дій, яка забезпечить врахування критеріїв інноваційності, ресурсозбереження, ефективності та інтенсифікації, сталого розвитку та зростання.

Методологія дає основу виділити основні підходи до розкриття поняття «методологія» як наукового методу обґрунтування знань стосовно досліджуваного процесу:

- методологія - це вчення про принципи, методи і способи наукового обґрунтування системи знань про комплексний взаємозв'язок процесів життєдіяльності, зростання і розвитку підприємства, вчення про методи наукового пошуку ефективних способів управління цими процесами в їх комплексному взаємозв'язку;

- методологія - це наука, що вивчає вплив економічних законів на процеси життєдіяльності, зростання і розвитку підприємства як складної соціально-економічної системи, що постійно розвивається під впливом зовнішнього середовища, що змінюється;

- методологія - це наука, покликана відбивати нові знання про основні закономірності функціонування, зростання і розвитку підприємства відповідно до теоретичних положень концепції життєвого циклу організації, на системному рівні - відбивати методологічні проблеми управління досліджуваним процесом як необхідної бази для здійснення прикладних методичних розробок [1, с. 74].

Ця характеристика поняття «методологія» прийнята нами за основу розкриття методологічних положень управління розвитком підприємства, яке перебуває в постійному взаємозв'язку із зовнішнім середовищем. Якщо взяти до уваги, що результативність функціонування підприємства визначається використанням потенціалу його внутрішнього середовища і взаємодією із зовнішнім середовищем, то розкриття методологічних положень має бути конкретизоване з обліком:

- застосування методу системного аналізу в управлінні зростанням і розвитком підприємства (у економічній літературі системний аналіз розглядається як методологія дослідження важких для спостереження і розуміння властивостей об'єктів і відносин між ними за допомогою представлення цих об'єктів як цілеспрямованих систем, вивчення властивостей цих систем і взаємовідносин між цілями і засобами їх реалізації; з нашої позиції системний аналіз розглядається як поширений інструмент методології дослідження об'єктів управління за допомогою представлення їх як систем і аналізу цих систем з урахуванням їх системного характеру);

- застосування маркетингового підходу як системи управління діяльністю підприємства по розробці, виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг) на основі комплексного дослідження і прогнозування ринку, а також реальних запитів і потреб споживачів; це обумовлює необхідність виявлення маркетингово-методологічних проблем на рівні внутрішнього середовища підприємства (визначення, класифікація, оцінка і пояснення сильних і слабких сторін підприємства) і його зовнішнього середовища (мікро- і макросередовища як прояви потенційних загроз і можливостей для підприємства);

- комплексному взаємозв'язку елементів теорії управління господарюючими суб'єктами економіки, теорії економічного аналізу, теорії економічного зростання, методів рішення управлінсько-методологічних проблем економічного зростання і розвитку підприємства, вивчення і вдосконалення методології оцінки, діагностики і прогнозування зростання і розвитку підприємства, що відбивають комплекс, оцінки ефективності управління його розвитком як соціально-економічної системи, взаємозв'язку процесів розвитку зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства [2, с. 91].

У зв'язку з цим системне відображення методологічних положень управління розвитком підприємства як необхідної бази методичних розробок у цій галузі управління визначає необхідність розкриття поняття «методологія».

По-перше, це розкриття методології як наукового методу пізнання закономірності зміни зовнішнього середовища, виявлення загальної тенденції розвитку і оцінки міри ризиків у взаємовідношенні підприємства із зовнішнім середовищем. У зв'язку з цим дослідження має бути спрямоване на розвиток методів економічного аналізу, методів підвищення ефективності адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища, методів мінімізації ризиків у взаємовідносинах зовнішнього середовища і підприємства як еко - соціально-економічної системи [3, с. 102].

По-друге, це розкриття методології як наукового методу пізнання закономірності розвитку внутрішнього середовища підприємства, його економічного і соціального розвитку в комплексному взаємозв'язку із закономірностями розвитку зовнішнього середовища і можливостями по нарощуванню і реалізації власного соціально - економічного потенціалу. У цьому випадку зусилля мають бути спрямовані на пошук і вдосконалення оптимального шляху розвитку підприємства в поєднанні з глибоким методологічним опрацюванням теоретичних основ обґрунтування оптимального варіанта розвитку підприємства, оптимального використання його соціально-економічного потенціалу і формування методологічних основ цілепокладання при стратегічному плануванні розвитку підприємства, а також на пошук методів мінімізації ризиків, що обмежують процеси життєдіяльності підприємства як соціально-економічної системи.

По-третє, це розкриття методології як сукупності методів формування ефективної системи управління соціально-економічним розвитком підприємства. У цьому випадку повинні розглядатися методи підвищення ефективності управління розвитком підприємства з урахуванням обґрунтування оцінки ефективності управління цим процесом, методи оптимізації управлінських рішень, спрямованих на комплексне управління процесами життєдіяльності підприємства, методи підвищення його конкурентоспроможності, інноваційні методи розвитку виробництва, методи виявлення, оцінки і реалізації потенціалу системи управління підприємством.

Узагальнюючи, слід визнати, що розкриття методологічних основ формування системи управління розвитком підприємства неможливе без урахування реальних процесів проектування, аналізу і оцінки управління підприємством, його економічного і соціального розвитку, взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем у взаємозв'язку з процесом його адаптації до змін зовнішнього середовища.

Управління підприємством і його розвитком як складною соціально-економічною системою розглядається нами, як слабоструктурована проблема, що складно піддається детальному якісному і кількісному аналізу. Коли йдеться про вивчення функціонуючих систем, що розвиваються, системне представлення методології як наукового методу пізнання процесу комплексного управління економічним зростанням і розвитком підприємства в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється, доцільно розглядати з позиції розкриття питань:

- методології як методу пізнання закономірності зміни зовнішнього середовища і оцінки міри її дії на життєдіяльність, темпи економічного зростання і розвитку підприємства;

- методології як методу пізнання закономірності зміни процесів і темпів економічного і соціального розвитку підприємства в умовах необхідної адаптації до змін зовнішнього середовища, у тому числі в умовах економічної і фінансової нестабільності;

- методології як методу економічного аналізу і оцінки потенціалу економічного і соціального розвитку підприємства у взаємозв'язку з методами оцінки ефективності управління його розвитком і оцінки ризиків, стримуючих можливості зростання і розвитку підприємства на різних стадіях його життєвого циклу;

- методології як методу пізнання закономірностей і тенденцій зміни процесів економічного зростання і розвитку підприємства у взаємозв'язку зі зміною процесу взаємодії підприємства з учасниками інвестиційно-будівельної діяльності, зі змінами кон'юнктури на ринку підрядних робіт, ринку матеріалів, ринку робочої сили та ін. [4, с. 100].

Системне представлення методології як методу пізнання досліджуваного явища дозволяє структурувати розкриття методологічних положень у вирішенні проблеми управління розвитком підприємства із застосуванням системного аналізу. Розкриття методологічних положень з позиції системного аналізу відбиває необхідність:

- виявлення закономірностей у забезпеченні і реалізації комплексних процесів життєдіяльності, економічного зростання і розвитку підприємства у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем і концепцією життєвого циклу підприємства як соціально - економічної системи;

- дослідження особливостей прояву системних властивостей реалізації процесу комплексного управління економічним і соціальним розвитком підприємства у взаємозв'язку з екологічними процесами (обумовленими результатами його діяльності) і рівнем нестабільності змін зовнішнього середовища, у тому числі фінансовою;

- обґрунтування методу ідентифікації процесів і параметрів економічного зростання і розвитку підприємства у взаємозв'язку з удосконаленням методів управління потенціалом розвитку підприємства (плануванням, аналізом, оцінкою, контролем);

- застосування методу аналогій (моделювання соціально-економічних процесів і явищ з урахуванням потенціалу оптимізації їх розвитку стосовно концепції життєвого циклу підприємства як системи);

- обґрунтування методологічних принципів формування системи управління соціально - економічним розвитком підприємства;

- розкриття методологічних основ цілепокладання при стратегічному плануванні розвитку підприємства, методів формування і узгодження стратегічних цілей його розвитку;

- методологічного опрацювання теоретичних основ стратегічного управління підприємством у комплексному взаємозв'язку з пошуком оптимального шляху соціально - економічного розвитку підприємства;

- дослідження і обґрунтування методів удосконалення стратегічного управління розвитком підприємства в комплексному взаємозв'язку з обґрунтуванням методів оцінки пріоритетного розвитку, узгодженням стратегічних цілей розвитку і обґрунтуванням механізму їх досягнення;

- дослідження і обґрунтування методів оцінки ефективності управління розвитком підприємства [5, с. 121].

Це концептуальне представлення методологічних положень у вирішенні проблеми управління розвитком підприємства з системної позиції дозволяє:

- по-перше, системно структурувати характеристики розкриття методологічних положень комплексного управління процесом життєдіяльності, а також зростанням і розвитком підприємства;

- по-друге, виділити основні методологічні проблеми досліджуваного явища, орієнтовані на комплексність процесів знання закономірностей зміни зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства в їх взаємозв'язку з урахуванням основ концепції життєвого циклу организации;

- по-третє, розглядати системне розкриття методологічних положень управління розвитком підприємства, як науково-методологічної бази для цілей подальшого здійснення прикладних (організаційно-управлінських і методичних) розробок у вирішенні досліджуваної проблеми.

Застосування системного підходу до розкриття методологічних положень управління розвитком підприємства актуалізує методи вирішення досліджуваної проблеми, що знаходяться на стику ряду наукових напрямів, зокрема:

- знання закономірностей зміни зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства в їх комплексному взаємозв'язку з урахуванням концепції життєвого циклу організації;

- прояви дії законів, що визначають зміни процесів життєдіяльності, зростання і розвитку підприємства в їх комплексному взаємозв'язку [6, с. 31; 7, с. 135].

Застосування елементів системного аналізу в комплексному підході управління підприємством, які розробляються з урахуванням загальних принципів дослідження складних явищ і об'єктів шляхом їх системного характеру, розглядається нами, як раціональний інструмент і для розкриття системної характеристики методології як сукупність методів стосовно управління економічним зростанням і розвитком підприємства. У зв'язку з цим розкриття методологічних положень як сукупності методів, використаних в управлінні підприємством, у тому числі його розвитком, розглядається нами не як єдине, нероздільне ціле, а як система взаємозв'язаних складених методів, їх властивостей і якостей.

Подібний концептуальний підхід дозволяє структурувати зміст методології досліджуваного явища в серію взаємозв'язаних методів, які потрібні в управлінні розвитком підприємства. У вирішенні проблеми комплексного управління зростанням і розвитком підприємства, як засадничі доцільно розглядати такі методи:

- методи (аналітичні, експертні), орієнтовані на об'єктивну ідентифікацію процесів і параметрів економічного зростання і соціально-економічного розвитку підприємства і які сприяють розмежуванню процесів і параметрів його економічного зростання і розвитку;

- методи, спрямовані на об'єктивний вимір рівня економічного зростання і розвитку підприємства, аналіз і оцінку цих процесів у взаємозв'язку з концепцією життєвого циклу організації;

- методи проведення моніторингу економічного зростання і розвитку підприємства, а також процесів, що стримують його зростання і розвиток;

- методи моделювання процесів управління економічним зростанням і розвитком підприємства;

- методи підтримки економічного зростання і розвитку підприємства, орієнтовані на зниження ризиків, що дестабілізують ці процеси;

- методи оптимізації процесів економічного зростання і розвитку підприємства, у тому числі оптимізації його бізнес-процесів, виробничих і соціальних процесів у їх комплексному взаємозв'язку;

- методи обґрунтування вибору кращого варіанта розвитку підприємства виходячи з відповідних критеріїв оптимальності і обмежень;

- методи стратегічного планування процесів економічного зростання і розвитку підприємства;

- методи комплексного аналізу, оцінки і прогнозування рівня економічного зростання і розвитку підприємства, включаючи методи кількісної оцінки дії чинників на його зростання і розвиток;

- методи управління процесом нарощування і реалізації потенціалу зростання і розвитку підприємства, у тому числі потенціалу конкурентоспроможності підприємства, його продукції (робіт, послуг);

- методи обчислення, аналізу і оцінки ефективності управління процесами економічного зростання і розвитку підприємства.

Для кожного промислового підприємства характерний свій комплекс проблем, що впливають на результати господарської діяльності.

Пропонується для управління життєдіяльністю підприємств та аналізу проблем сучасних або потенційних, використати таку послідовність дій:

1. Розділяти усю діяльність підприємств на види бізнес-процесів (основні, допоміжні, розвивальні та ін.).

2. Дотримуватися принципу ресурсозабезпеченості, що дозволяє розраховувати необхідний і достатній, а також резервний рівні забезпеченості ресурсами усіх процесів підприємства і реалізовувати, виходячи з цього, основні функції менеджменту.

3. Дотримуватися принципу якісності ресурсів.

4. Проводити оцінку ефективність використання ресурсів.

5. Враховувати критерій інноваційності, що показує, наскільки ресурси, процеси і технології відповідають передовому досвіду як у своїй, так і в інших галузях світового і вітчизняного виробництва.

6. Віддавати перевагу рішенню проблем з точки зору їх актуальності і міри впливу на бізнес. Використовуючи цей алгоритм, керівництво компаній може визначити своїми силами причини виникнення проблем і розробити заходи по їх усуненню і попередженню.

Особливо важливим моментом є опис усієї діяльності промислового підприємства у вигляді сукупності бізнес-процесів. Це дозволяє організувати системне управління і контроль усіх операцій з сировиною, матеріалами, устаткуванням, продукцією і іншими товарно-матеріальними цінностями (як по окремих напрямах, так і в цілому по підприємству). При цьому завжди можна простежити ланцюжок послідовних перетворень сировини і матеріалів у готову продукцію, на підставі чого зробити розрахунки ефективності роботи усієї системи виробничих процесів у цілому і кожного процесу зокрема. На практиці ефективність будь-яких процесів залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх чинників, через що кінцевий результат виходить нижче ідеального (теоретично можливого).

Література

управління методологічний життєдіяльність

1. Кублин И.М. Дескриптивный анализ особенностей постлеталентного управления промышленными предприятиями / И.М. Кублин, А.Е. Махметова // Поволжский торговоэкономический журнал. - 2011. - №2. - С. 162-173.

2. Смирнов В.Т. Кризис как фаза бизнес-цикла / В.Т. Смирнов, В.И. Романчин, И.В. Скоблякова. - М.: Машиностроение-1, 2003. - 277 с.

3. Ханжина В. Структура рыночного потенциала предприятия / В. Ханжина, Е. Попов // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - №6. - С. 118-122.

4. Агеенко A.A. Методологические подходы к оценке инвестиционной привлекательности отраслей экономики региона и отдельных хозяйствующих субъектов / A.A. Агеенко // Вопросы статистики. - 2003. - №6. - С. 48.

5. Бойчук І.М. Економіка підприємств: навч. посіб. / І.М. Бойчук, П.С. Харів. - Львів: Вид-во «Сполом», 1998. - 220 с.

Размещено на Allbest.ru