Еволюція управлінських технологій як віддзеркалення проблематики та завдань розвитку підприємств

Верба В.А., д.е.н. директор

Інституту управлінського консультування ДВНЗ

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація

У статті визначено тенденції розвитку управлінських технологій, виявлено динаміку використання управлінських інструментів з контексті актуалізації вирішення проблематиці та завдань розвитку підприємств. Представлено результати емпіричних досліджень чинників, пріоритетів і тенденцій розвитку вітчизняних підприємств. Наведено аналітичну оцінку практики впровадження найпоширеніших у світі управлінських технологій в українських компаніях.

Ключові слова: управлінські технології, розвиток підприємств, проблеми розвитку підприємства, управління розвитком підприємств.

управлінський технологія розвиток

Феномен сталого інтересу наукової спільноти до питань створення і впровадження інновацій у сфері управління пояснюється турбулентними змінами умов господарювання економічних суб'єктів, зокрема процесами глобалізації, становленням інформаційної економіки, зростанням нематеріальної складової у процесі забезпеченні довгострокового успіху підприємства. Становлення постіндустріальної епохи, що утворила передумови формування знаннєвої економіки, змінило акценти та чинники конкурентної боротьби, які змістилися із зони мінімізації бюджетів у бік створення доданої цінності, із контролю витрат - на швидкість розроблення і комерціалізації нових продуктів, впровадження технологічних і організаційних інновацій [1, с. 535].

Сучасна багатоваріантність методологічних підходів і концепції управління підприємством та його розвитком породжують широку палітру управлінських моделей і технологій [2, с. 25--35; 3]. За таких умов актуалізується потреба у визначенні чинників розвитку управлінських технологій, ідентифікації передумов впровадження нових принципів, процедур і методів керівництва, нововведень у організаційну конфігурацію підприємств.

Постановка завдання. Світова управлінська спільнота за останні десятиліття створила чимало інструментів, які сприяють ефективному досягненню довгострокового успіху [4]. Проте досвід бізнесової практики застосування управлінських технологій, неоднозначність ставлення керівників підприємств до результативності впроваджених інновацій у сфері менеджменту, унагальнюють потребу у виявленні чинників вибору методів подолання протиріч функціонування підприємств, напрямів, методів і технологій управління їх розвитком.

Необхідно наголосити, що дослідження генезису управлінської теорії і практики, вивчення підприємницького досвіду використання інновацій у сфері менеджменту традиційно викликали пильну увагу науковців. Теоретико-методологічне підґрунтя інноваційного управління заклали видатні вчені Й. Шумпетер, П. Друкер, Б, Твіс, Г. Хємєл, Е. Абрахамсон, Дж. Коттер, Л. Стіл, Дж. Грейсон та ін.

Прикладні аспекти створення інноваційних технологій у сфері управління, їх поширення у практику підприємств досліджувалися у працях відомих західних учених Т.Х. Девенпорта, Ж.Г. Харріса, Р. Морісона, Дж. Біркіншау, А. Верра, А. Кейзера, Червнявської, Р. Дарела, Б. Билодеау, М. Мола, російських та українських науковців А. Іващенка, М. Клюквіна, В. Первушина, В. Пірогова, В. Платова, Н. Ракши, Е. Смірнова, З. Шацької та ін.

Виявленню проблем функціонування та розвитку підприємств присвячено праці багатьох зарубіжних і вітчизняних дослідників. Найвідоміші в західній літературі типології проблем організацій належать Д. Дірборну і Г. Сімону, Дж. Волшу, Д. Ковану, Д. Терпстру і Ф. Олсон та ін. Серед досліджень, які дозволяють виявити проблематику розвитку підприємств пострадянського простору, виділимо праці російських дослідників С. Авдашевої, Г. Широкової, Т. Козирєвої, С. Гуркова, Т. Андрєєвої. Методологічні аспекти дослідження протиріч як джерел розвитку вітчизняних підприємства розвинуті у працях вітчизняних учених О. Раєвнєвої, М. Лепи, Р. Лепи, А. Пушкарь, С. Турлакової та ін.

Не зважаючи на активність наукового пошуку у сфері управління розвитком підприємств, слід констатувати, що серед науковців, експертів і практиків триває дискусія навколо концептуальних підходів щодо ідентифікації чинників розвитку підприємств, ролі управлінських технологій у забезпеченні якісних покращень у компаніях. Відкриті для подальших наукових досліджень питання узагальнення практики застосування управлінських технологій на вітчизняних підприємствах, мотивації впровадження інновацій у сфері менеджменту та їх оцінювання з боку керівництва.

Метою цього дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів розвитку управлінських технологій, аналітична оцінка еволюції управлінських технологій на зарубіжних і вітчизняних підприємствах у контексті діагностування проблематики їх розвитку.

Результати дослідження. Зміна джерел і природи конкуренції, які є ключовими чинниками розвитку підприємств, змушують дослідників активізувати пошук тих значущих факторів, що спричиняють виникнення суперечностей між зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємств, між бажаним і наявним станом економічної системи, між поточними завданнями і стратегічними цілями компаній тощо.

Спираючись на емпіричні дослідження проблем розвитку понад ста американських компаній, які швидко зростають, Р. Андерсену і Дж. Дункелбергу [5] виявили, що найважливішими завданнями для керівництва цих підприємств (мірою зниження вагомості) були: 1) збереження темпів зростання; 2) необхідність пристосування до мінливості умов ринку; 3) потреба у навчанні і забезпеченні мотивації співробітників; 4) утримання персоналу та його розвиток. Порівнюючи відповіді керівництва ефективних компаній з оцінками ключових проблем збанкрутілих підприємств, дослідники зазначають, що домінантними проблемами при виникненні кризових явищ стали: 1) недостатні знання ринку; 2) низька продуктивність; 3) неефективність маркетингу і продажу; 4) швидке старіння продукції; 5) недостатня поінформованість про конкурентне середовище; 6) недостатній обсяг інвестицій і фінансові труднощі. Схожий перелік причин банкрутства навели А. Бруно, Дж. Лейдекер, Дж. Хардер [6], які запропонували до трійки найвідчутніших бізнесових невдач включити проблеми, пов'язані із продуктово-ринковою сферою, фінансовими труднощами та управлінням.

На сучасному етапі розвитку економіки підприємства, незалежно від географічної належності, масштабів і бізнес-профілів, стикаються як з означеними труднощами функціонування, так і з новими викликами, що породжують зміну правил гри, змушують керівників шукати нові ідеї і приймати нестандартні організаційно-управлінські рішення [8]. Для визначення інноваційних завдань менеджменту, що зумовлені викликами зовнішнього середовища та суперечностями у функціонуванні підприємства, відома консалтингова компанія Bain & Company протягом останніх двадцяті років проводить масштабні дослідження проблематики розвитку підприємства та рівня використання управлінських інструментів у практиці підприємств.

Узагальнення результатів дослідження, які у 2013 році компанія провела з опитуванням 1208 керівників підприємств [9], дало змогу виявити домінантні тенденції функціонування підприємств у глобальному середовищі, ідентифікувати зміни у першочергових завданнях, які має вирішувати керівники підприємства та динаміку популярності використання управлінських інструментів, які дозволяють забезпечити довгостроковий успіх компаніям.

Аналізуючи результати проведеного опитування, слід відмітити, що найвагомішими чинниками впливу, які змінюють підприємницьку поведінку, обумовлюють вектори стратегічних рішень керівників підприємств, є: 1) ускладнення умов господарювання внаслідок фінансово-економічної кризи, яка значною мірою вплинула на суттєве зниження позитивних очікувань керівників підприємств, 55 % з яких стурбовані майбутнім рівнем доходності і прибутковості своєї компаній; 2) можливість адаптації до змін зовнішнього середовища вважають ключовим чинниками розвитку підприємства 75 % респондентів, а потенціал інноваційної діяльності мають використовувати 74 % з опитаних керівників; 3) домінуючими критеріями відбору управлінських рішень стають довгострокові результати, а не заробітки короткострокового періоду (з такою тезою погодилися 64 % респондентів); 4) нові виклики часу (поява нової генерації молодого покоління, інформаційна трансформація суспільства, підвищення соціальної відповідальності бізнесу та ін.) змушують підприємства переглянути свою політику у сфері інвестицій, найму, організації бізнесу, диференціації продуктів, програм лояльності [10].

Другим напрямом глобальних досліджень Bain & Company є оцінювання механізмів подолання тих проблем зовнішнього і внутрішнього характеру, які мають вирішувати керівники підприємств, зокрема управлінських інструментів, які використовують для ефективного функціонування і розвитку підприємств. Для визначення рівня популярності та ефективності використання управлінських інструментів і технологій компанія проводить опитування понад 30 тис. респондентів, які представляють керівництво підприємств різних сфер діяльності, масштабів та регіональної приналежності. За результатами вивчення оприлюднених звітів досліджень [10--14], які проводилися у період з 1999 по 2013 роки ми склали рейтинг популярності управлінських інструментів (табл. 1).

Динаміка зміни рівня популярності управлінських технологій у 1999--2013 рр. Таблиця 1.