Антикризові механізми стратегічного податкового менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.225

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Міністерства освіти і науки України, м. Дніпропетровськ

АНТИКРИЗОВІ МЕХАНІЗМИ СТРАТЕГІЧНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Г.В. Ползікова

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасних кризових умовах розвитку економіки України податки є основним важелем фіскальної політики держави і, одночасно, - потужним інструментом регулювання економічної діяльності підприємств [1, c. 398]. Утім податкова політика країни має визначатися не тільки потребами наповнення доходної частини бюджету, але й базуватися на аналізі економічного стану, орієнтуватися на довгострокові цілі стимулювання конкурентоспроможності країни, регіонів, окремих галузей національної економіки, вітчизняних виробників [2, c. 201]. Масивне вливання коштів у банківську систему та зниження доходів, викликане кризою 2014 р., скоротили масштаби економічної діяльності та призвели до зростання безробіття в Україні. Відношення боргу до ВВП зросло через одночасне зменшення податкових надходжень у результаті зумовленого кризою економічного застою та зростання урядових витрат. Тому удосконалення стратегічного управління податками як складною соціально-економічною системою є одним із ключових шляхів стабілізації української економіки в цілому. Світовий досвід переконує, що передумовою подолання економічної нестабільності є ефективний антикризовий податковий менеджмент.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Стратегічне управління державними і приватними фінансами було і залишається гострою проблемою розвитку економіки країни, що віддзеркалюється у працях багатьох учених. Хомутенко В., Хомутенко А. дослідили євроінтеграційні процеси, які зумовили необхідність трансформації вітчизняної податкової політики і встановили, що в Україні поки що відбувається лише адаптація національного податкового правового поля до вимог ЄС [3, c. 137]. Утім європейські країни з метою боротьби з фінансовою кризою активно використовували різні механізми впливу і податкові інструменти. Згідно з даними Єврокомісії протягом 2009 - 2010 рр. було реалізовано близько 140 податкових заходів, які варіюють від зміни ставок податків до введення змін у режимах оподаткування та податкової бази. В Україні тим часом, на що вказує Молдован О., у ході реалізації податкової реформи протягом 2010 - 2014 рр. багато проблем залишилися невирішеними [4, c. 36].

Фіскальна практика переконливо свідчить про те, що короткострокова тактика скорочення податків має тільки тимчасові позитивні зрушення і не вирішує стратегічної мети діяльності суб'єктів господарювання. Протягом останнього часу з'явилося багато робіт, присвячених стратегічному менеджменту підприємства, зокрема Чалапко Л. успішно опрацьовано проблему вартісно-орієнтованого управління підприємством [5, c. 139]. Проте, низка запитань стратегічного податкового менеджменту підприємства залишається відкритою. У ринковій економіці діяльність суб'єктів фінансових відносин супроводжується різноманітними ризиками: фінансово-економічними, технологічними, інституціональними, соціальними, політичними тощо. Мещеряков А., Панасейко С. роблять акцент на тому, що в умовах кризи ризики посилюються, спричиняючи погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання, проблеми у сфері державних фінансів і руйнування національної економіки [6, c. 45]. Існує також і зворотний зв'язок, на якому наголошує Т. І. Богославець, коли податкова політика держави істотно впливає на діяльність вітчизняних підприємств в умовах кризи [7, c. 229]. Тому потребують подальшого опрацювання принципи, підходи до формування стратегічних пріоритетів антикризової податкової політики на різних економічних рівнях.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень щодо розробки антикризових механізмів стратегічного податкового менеджменту держави та суб'єктів господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Динамічне і невизначене середовище, підвладне швидким якісним перебудовам, висуває нові вимоги до систем управління, серед яких - швидка адаптація суб'єктів до вказаних змін шляхом оперативного коректування тактичних завдань та уточнення податкових стратегій.

Стратегія - це якісна послідовність дій і станів, які використовуються для досягнення цілей. Процес формування стратегії розвитку включає етапи аналізу середовища і стану потенціалу економічного суб'єкта, формування цілей розвитку і критеріїв досягнення цілей, формулювання завдань, виявлення і виділення наявних ресурсів на меті розвитку, виявлення чинників ризику і форс-мажору і вживання заходів по їх нейтралізації. Оскільки податкова система нерозривно пов'язана зі стратегічним розвитком держави, то вагомим інструментом у реалізації поставлених завдань має бути стратегічний податковий менеджмент. В умовах реформування податкової системи ефективність податкового менеджменту на рівні держави полягає в умінні розпізнавати стратегічні проблеми та швидко вирішувати їх, зменшуючи негативний вплив на збалансованість фінансової системи та на обсяги податкових надходжень до Державного бюджету.

Податковий менеджмент являє собою сукупність прийомів та методів організації податкових відносин із метою забезпечення формування дохідної частини бюджету, централізованих цільових фондів держави й впливу податків на розвиток виробництва й соціальної сфери [8, c. 128]. Залежно від часової перспективи цілей та завдань, на вирішення яких спрямований державний податковий менеджмент, розрізняються наступні його види [9, c. 6]:

- стратегічний - має на меті виконання довгострокових цілей та завдань державної податкової політики, закріплених у податковому законодавстві, а також у відповідних програмах економічного та соціального розвитку держави загалом, виконання яких передбачено на термін до 5 років;

- тактичний - забезпечує виконання середньострокових цілей та завдань державної податкової політики в межах одного бюджетного року, які закріплені в основному фінансовому плані держави - законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік;

- оперативний - спрямований на виконання поточних цілей та завдань податкової політики держави в межах одного календарного місяця або кварталу - це облік платників податків, контроль за дотриманням платниками податків порядку розрахунків із бюджетом та вимог до складання та подання податкової звітності тощо, а отже, можна виділити й оперативний державний податковий менеджмент.

Одним із принципів податкового регулювання є раціональне сполучення стратегічного й тактичного підходів у податковому регулюванні, але, виходячи з принципу пріоритетності, перевага в податковому регулюванні має віддаватися саме використанню податкових інструментів стратегічного характеру [10, c. 267].

Стратегія і тактика мають тісний діалектичний зв'язок. Стратегія зумовлює досягнення поставлених цілей, але сама по собі вона існувати не може, без конкретних дій (тактики) вона є відірваною від життя абстракцією. Тактика - це сукупність управлінських рішень, що відображають найкращий варіант реалізації стратегії в існуючих умовах із урахуванням нових і непередбачених обставин, вона є інструментом реалізації стратегії і підпорядкована її основній меті. Процес вироблення стратегії податкової політики держави включає: аналіз попередньої стратегії податкової політики держави; обґрунтування стратегічних цілей податкової політики; визначення термінів дії стратегії податкової політики; конкретизацію стратегічних цілей податкового характеру, періодів їх виконання та критеріїв оцінки ефективності податкового менеджменту.

Стратегічний податковий менеджмент визначає, як органи державної податкової служби мають діяти в сучасних умовах, щоби досягти бажаного розвитку (результату) у майбутньому, виходячи зі змінних чинників оточення, тобто оцінюється сучасний стан податкового менеджменту з точки зору пріоритетів майбутнього. Відповідно не лише прогнозується бажаний рівень розвитку чи модернізації податкової системи, але й виробляється її здатність адекватно реагувати на зміни в багатопараметричному середовищі для досягнення визначених цілей [11, c. 17]. Відповідно, пріоритетне значення має стратегічна проблема - формування податкової системи, яку більшість платників податків будуть вважати справедливою.

Відповідно до процесного підходу податкова стратегія виражається у визначенні фактичного та бажаного стану економічного суб'єкту (податкового навантаження та потенціалу податкового планування) і сукупності способів переходу до кінцевого результату. У такому підході вона ототожнюється з планом та моделлю дій, що випливає з теорії ігор, згідно з якою податкову стратегію коректно розглядати як сукупність дій у певній ситуації, формування якої відбувається під впливом вчинків суб'єктів податкових відносин. Таке розуміння тісно пов'язане зі стратегічним податковим плануванням дій щодо досягнення цілей розвитку економічного суб'єкта.

Необхідність стратегічного планування на макрорівні задля формування ефективної діяльності підприємства є очевидною і залежить, перш за все, від того, наскільки ефективно будуть вирішені завдання досягнення соціальної справедливості, фінансово-економічної стабільності, прискорення реформування й модернізації галузей економіки. Важливою передумовою при цьому є стратегічний план розвитку держави на період 25-30 років та відповідна програма його забезпечення [12, c. 71].

Ефективність податкового планування завжди слід співвідносити з витратами на його проведення, а цілі податкового планування -- зі стратегічними і фінансовими пріоритетами підприємства. Оскільки цілі податкового планування базуються на гіпотезах розвитку в майбутньому, їх обґрунтованість залежить від правильності бачення і точності припущень щодо зміни податкових умов діяльності та перспектив економічного суб'єкту. Чим більше віддалений період розглядається, тим вище невизначеність майбутнього і тим у більш загальному вигляді формулюються основні положення фінансової політики та цілі економічного суб'єкту. Якщо основоположні знання про перспективи достатньо надійні, доцільно чітко слідувати сформованій податковій стратегії.

Процес аналізу ризику стратегічного рішення в податковому плануванні підприємства складається з наступних взаємопов'язаних елементів: визначення, оцінка ризику та управління ним.Остаточний вибір податкової стратегії суб'єкта господарювання має ґрунтуватися на такій моделі дій, яка максимально відповідатиме прийнятному рівню ризику. Оскільки результати податкового планування тісно пов'язані з певним рівнем ризику, виникає необхідність у перегляді складових обраного плану дій. Коригування податкової стратегії в рамках фінансової має відбуватися за результатами оцінки її відповідності стану зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. У стратегічному податковому плануванні особливу увагу необхідно приділити можливості отримання синергетичного ефекту, який найбільш яскраво проявляється на рівні корпоративної стратегії, коли створено умови передачі позитивного організаційного досвіду, спільного використання інформаційних джерел методів діагностики правового поля та податкових наслідків діяльності тощо. Стратегічною метою податкового планування є забезпечення стійкої фінансової переваги, яка і може утворювати статичний синергетичний ефект. Використання у практиці тимчасових пільгових режимів, перехідних положень під час реформування податкової системи може надавати можливість формування динамічного синергетичного ефекту.

Різні фактори (які характеризують особливості функціонування підприємства у зовнішньому і внутрішньому середовищі) мають значний вплив на податкову стратегію, яка є результатом управлінських рішень в сфері фінансової діяльності і податкових відносин, та процес її формування. Найбільш впливовими серед них є: вид фінансових ресурсів, періодичність та податкові ризики залучення коштів, фінансовий потенціал джерел і їх концентрація, характер дотримання умов податкового законодавства та сконцентрованість податкових платежів у часі, наявність стійких та динамічних фінансових переваг, можливість досягнення синергізму у податковому плануванні, загальні цілі діяльності та специфіка фінансової політики, умови формування партнерських відносин, характер ринку тощо.

Податковий менеджмент, зокрема така його ланка, як податкове планування, виступає суттєвим важелем забезпечення ефективної діяльності підприємства шляхом балансування руху грошових коштів і формування позитивного фінансового результату. Обрана податкова стратегія підприємства має бути узгоджена з загальною стратегією розвитку та спрямовуватись на реалізацію його головної мети. Корпоративне податкове планування - це цілеспрямована діяльність суб'єкта господарювання, яка передбачає оцінку та прийняття управлінських рішень виходячи із цілі підприємницької структури та врахування величини майбутніх податкових наслідків. Суб'єкти господарювання прагнуть максимізувати свій дохід і прибуток. Виходячи з цих міркувань основним завданням податкового планування є вибір такого варіанта сплати податків, який дозволить оптимізувати систему оподаткування. Таке планування передбачає розроблення та дотримання «податкового календаря», стратегічного плану податкових платежів (податкової стратегії) суб'єкта господарювання на основі використання усіх дозволених податкових пільг та «пробілів» законодавства. стратегічний податковий менеджмент господарювання

Метою стратегічного планування податкових платежів є визначення податкової стратегії на майбутній період як складової загальної частини фінансової стратегії. Головним завданням цих планів є підвищення добробуту власників організації за рахунок збільшення отриманих доходів і прибутку та зменшення податкових платежів, які є частиною загальних витрат суб'єкта господарювання [13, c. 335].

Розроблення стратегічного плану податкових платежів тісно пов'язана з податковою політикою суб'єкта господарювання. Податкові прогнози суттєво впливають на загальну стратегію розвитку підприємницької структури і вносять корективи у її формування. Виробнича стратегія суб'єктів господарювання також залежить від податкової, оскільки вони повинні розробляти цю стратегію виходячи з загальнодержавної системи оподаткування, ставок і розмірів податкових платежів. У свою чергу, розмір більшості податкових платежів, які підлягають сплаті до бюджету, безпосередньо залежить від обсягів діяльності. При податковому прогнозуванні актуальною є проблема виявлення можливостей легальної оптимізації податкових платежів на основі застосування особливостей оподаткування, до яких, у першу чергу, відносять наявність різноманітних пільг. Таким чином, ту ж виробничу стратегію можливо будувати, виходячи з тієї діяльності, яка має пільги по сплаті податкових платежів. Негативним фактором при складанні стратегічних планів є непередбачувані зміни податкового законодавства та ефекти «оголошення» податків.

Стратегічну мету корпоративного податкового менеджменту визначає обраний сценарій поведінки підприємства у податкових відносинах з державою. В умовах складного і нестабільного законодавства поведінка може бути обережною, зваженою, ризиковою [14, c. 521]. Метою стратегічного податкового менеджменту є врахування впливу податкового навантаження на прийняття управлінських рішень. Досягнення стратегічної мети податкового менеджменту вимагає розв'язання таких завдань, що визначають його функціональні напрямки: неперервний моніторинг податкового законодавства і нормативних актів в податковій сфері; визначення напрямків оптимізації податкових платежів шляхом вибору прийнятної податкової політики; дослідження динаміки податкового навантаження як критерію оптимальності податкових платежів; аналіз причин зростання податкового навантаження; розробка стратегічних змін щодо усунення виявлених причин зростання податкового навантаження через зміни в податковій політиці.

Соціально-економічні системи, які перебувають в умовах кризи, або стані порушення загальної рівноваги, потребують певного типу впливу. Антикризові механізми стратегічного податкового менеджменту передбачають комплекси заходів фіскальної політики стимулюючого характеру, що включають у себе бюджетне стимулювання і зменшення податкового навантаження. Заходи бюджетного стимулювання розвитку реального сектора економіки можна розділити на дві групи: прямі, які представляють собою безпосереднє надання суб'єктам реального сектора економіки коштів з державного бюджету у формі субсидій, субвенцій, дотацій; опосередковані, що полягають в бюджетному стимулюванні розвитку фінансового сектора. Ефект таких заходів полягає в спрощенні для суб'єктів реального сектора отримання коштів у кредитних установах, зниженні процентної ставки по таким кредитам тощо.

Світовий досвід переконує, що найбільш розгорнуті комплекси антикризових заходів, спрямованих на стимулювання підприємств реального сектора економіки, провадилися в країнах з найвищими та високими показниками економічного розвитку, де більшість впроваджених податкових пільг і дотацій спрямовувалася на стимулювання інноваційного розвитку. Заходи антикризової податкової політики передбачали: запровадження нових екологічних податків, зокрема на викиди в повітря окису вуглецю; збільшення податків на енергоресурси; використання механізму прискореної амортизації. Заходами, спрямованими на покращення фінансового стану підприємств, є: відстрочка сплати ПДВ і корпоративного податку; збільшення податкових кредитів на науково-дослідні роботи; зниження ставки корпоративного податку та внесків на соціальне страхування працівників; скасування імпортних мит на ввезення певних видів обладнання тощо.

У країнах із середнім і невисоким рівнем ВВП податкове стимулювання підприємств було менш розгорнутим, а обсяг бюджетних дотацій невеликим. Тут застосовувалися заходи, що сприяли пом'якшенню податкового тиску, але їх обсяг був невеликим. При цьому в частині держав було збільшено податкові платежі за непрямими або майновими податками. Характерним для країн Прибалтики, економічна ситуація в яких була однією з найгірших в Європі, стало посилення податкового тягаря за непрямими податками. Найбільш типовими були такі заходи: підвищення ефективності адміністрування податків; збільшення прибуткового податку з громадян; створення певних заходів, спрямованих на лібералізацію оподаткування, у т.ч. податкова амністія. У багатьох країнах із низьким економічним розвитком в період кризи відбулися податкові реформи, внаслідок яких зменшено податковий тиск за основними податками, спрощено податкове адміністрування тощо.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Стратегічний податковий менеджмент є підсистемою стратегічного фінансового менеджменту і реалізується на рівні держави, регіону, суб'єкта господарювання. Стратегічний податковий менеджмент є пріоритетним, але має тісну діалектичну єдність із тактичним податковим менеджментом, який дозволяє адаптуватися до мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Цільові орієнтири податкового менеджменту матеріалізуються у податковій стратегії, яка визначає бажаний стан економічного суб'єкту в податковій сфері, а також якісну послідовність дій і станів, які використовуються для досягнення встановлених таргетів. Принципами розробки податкової стратегії має бути: ризикоорієнтований підхід, альтернативність, розробка сценаріїв розвитку подій у податковій сфері, досягнення статичних і динамічних синергетичних ефектів. Ланкою стратегічного податкового менеджменту є стратегічне податкове планування, яке визначає індикатори розвитку суб'єктів податкових відносин на основі обраної податкової стратегії. Антикризові механізми стратегічного податкового менеджменту мають бути адекватними поточному та імовірному стану економіки країни, вони передбачають комплекси заходів фіскальної політики стимулюючого характеру і спрямовані на розвиток інноваційної діяльності суб'єктів господарювання, охорону навколишнього середовища, покращення фінансового стану підприємств. Збільшення або зменшення податкового навантаження носить ситуативний характер.

Перспективою подальших досліджень є обґрунтування концепції удосконалення механізмів податкового менеджменту в умовах кризи.

Література

1. Гурська О. М. Податковий менеджмент--механізм покращення управління підприємством / О. М. Гурська // Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. - 2010. - Вип. 7(1). - С. 395-400.

2. Найденко О. Є. Інструментарій податкової підтримки економічного розвитку в країнах світу в умовах фінансово-економічної кризи / О. Є. Найденко, О. В. Костяна // Бізнес Інформ. - 2012. - № 10. - С. 199-204.

3. Хомутенко В. Стратегічні орієнтири трансформації податкової політики України на шляху до євроінтеграції / В. Хомутенко, А. Хомутенко // Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. - 2014. - № 3. - С. 134-140.

4. Молдован О. О. Стратегічні пріоритети реформування податкової системи України / О. О. Молдован // Стратегічні пріоритети. - 2014. - № 1. - С. 32-40.

5. Чалапко Л. Д. Формування стратегії підприємства на принципах концепції Value Based Management / Л. Д. Чалапко // Економіка і регіон. - 2011. - № 2. - С. 137-141.

6. Мещеряков А. А. Особливості державного податкового ризик-менеджменту в умовах економічної кризи / А. А. Мещеряков, С. М. Панасейко // Вісник Академії митної служби України. Серія : Економіка. - 2014. - № 2. - С. 43-48.

7. Богославець Т. І. Вплив податкової політики держави на діяльність вітчизняних підприємств в умовах кризи / Т. І. Богославець // Вісник Національного транспортного університету. - 2010. - № 21(1). - С. 227-231.

8. Карпінський Б. А. Стратегічний податковий менеджмент як механізм управління економічним розвитком держави / Б. А. Карпінський, Н. С. Залуцька // Стратегічні пріоритети. -2007. - № 4 (5). - С. 126-133.

9. Тарасюк М. В. Теоретичні засади державного податкового менеджменту / М. В. Тарасюк // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 3. - С. 3-8.

10. Ревенко О. В. Стратегічні та тактичні аспекти податкового менеджменту / О. В. Ревенко, Т. В. Ревенко // Теорія та практика державного управління. - 2013. - Вип. 1. - С. 261-270.

11. Воробйов Ю.М. Прогнозування податкових надходжень в контексті Податкового кодексу України / Ю.М. Воробйов, Л.З. Сітшаєва // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. - 2012. - №4(9). - С. 13-23.

12. Левицька С. О. Податковий менеджмент на макрорівні: вітчизняна та міжнародна практики впровадження / С. О. Левицька, А. Ф. Цимбалюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Економіка. - 2011. - Вип. 16. - С. 69-76.

13. Ткачик Л. П. Особливості функціонування корпоративного податкового менеджменту / Л. П. Ткачик // Бізнес Інформ. - 2013. - № 12. - С. 333-338.

14. Чеснакова Л. С. Концептуальна модель податкового менеджменту підприємства / Л. С. Чеснакова, Ю. А. Малахова // Вісник Національного транспортного університету. - 2013. - № 28. - С. 519-524.

Анотація

Предметом дослідження є теоретичні основи стратегічного податкового менеджменту як підсистеми стратегічного фінансового менеджменту, суб'єктами якої є держава, регіон, суб'єкт господарювання. Об'єктом дослідження є взаємопов'язані процеси стратегічного і тактичного податкового менеджменту, розробки податкової стратегії, обґрунтування стратегічних податкових планів та їх реалізації. У процесі підготовки статті використано сучасні методи проведення наукових досліджень: системний, процесний, сценарний підходи, теорію ігор. Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень щодо розробки антикризових механізмів стратегічного податкового менеджменту держави та суб'єктів господарювання. Основним науковим результатом статті стало обґрунтування вимог до антикризових механізмів стратегічного податкового менеджменту: адекватність поточному та імовірному стану економіки країни, наявність заходів фіскальної політики стимулюючого характеру, спрямованість на розвиток інноваційної діяльності суб'єктів господарювання, охорону навколишнього середовища, покращення фінансового стану підприємств, ситуативний підхід до збільшення або зменшення їх податкового навантаження.

Ключові слова: податковий менеджмент, стратегічний, антикризові механізми, держава, підприємство.

The subject of research is the theoretical basis of strategic tax management as subsystem of strategic financial management, the state, region, entity are that subjects. Object is interrelated processes of strategic and tactical management of tax, development tax strategy, the strategic rationale tax plans and their implementation. In preparing the article used modern methods of research: a systematic, process, scenario approaches, game theory. The purpose of the article is the scientific substantiation of theoretical positions to develop crisis mechanisms for strategic tax management and state entities. The main scientific article is the result of study requirements for anti-crisis mechanisms of strategic tax management, the adequacy of the current and the likely state of the economy, the availability of fiscal policy incentive-based, focus on the development of innovative businesses, protection of the environment, improve the financial condition of enterprises, situational approach an increase or decrease their tax burden.

Keywords: tax management, strategic, anti-crisis mechanisms, state, enterprise.

Размещено на Allbest.ru