Забезпечення персоналом підприємств готельного господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Забезпечення персоналом підприємств готельного господарства України

О. В. Полтавська,

асистент кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Київського національного торговельно-економічного університету

Незважаючи на певний прогрес в минулі роки, пов'язаний з підготовкою та проведенням Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, за показником зайнятості населення в сфері готельного господарства Україна займає останні місця в Європі. Характерною рисою розвитку готельного господарства в Україні є те, що його основу складають готелі, розташовані у великих адміністративних центрах та в регіонах, що мають значні туристичні ресурси. Порівнюючи результати показника забезпечення приїжджих в регіони України штатним персоналом, отриманого за методом кластерізації та показника укомплектованості підприємств готельного господарства, доведено, що в Україні недостатнє забезпечення приїжджих штатним персоналом обумовлене недостатньою середньою і навіть штатною укомплектованістю підприємств готельного господарства персоналом. Слід зазначити, що причиною недостатнього забезпечення приїжджих штатним персоналом є недостатня укомплектованість підприємств готельного господарства персоналом, обумовлена відсутністю зв'язку між зарплатою та навантаженням і, як наслідок, перевантаженням персоналу.

Despite some progress in recent years associated with the preparation and holding of the European Football Championship in 2012, in terms of employment in the field of hotel management Ukraine occupies the last place in Europe. Analysis in hospitality sector in view of the geographical and cultural differences regions, contingent personnel require sophisticated statistical methods. The purpose of the article is to study the staffing business hotel of Ukraine and identifies key problems of his process. Comparing the results of the indicators of the visitors to the regions of Ukraine the staff obtained by the method of clustering index staffing companies and hotel industry can promote a working hypothesis that the lack of Ukraine providing visitors due lack the staff and even the nominal average staffing business hotel management staff. In other words, businesses hotel industry chronically short of staff.

A characteristic feature of the hotel industry in Ukraine is that its basis is the hotel located in the administrative centers and regions with significant tourist resources. Comparing the results of the indicators of the visitors to the regions of Ukraine the staff obtained by the method of clustering index staffing companies and hotel industry, proved that Ukraine insufficient provision visitors due lack the staff and even the nominal average staffing business hotel management staff. Summarizing the results of the study should be noted that the cause of insufficient visiting the staff is insufficient staffing business hotel management staff due to the lack of communication between wages and load and, consequently, overloading staff.

Ключові слова: персонал, матеріальне стимулювання, управління матеріальним стимулюванням персоналу, підприємство готельного господарства, кластер.

Keywords: personnel, financial incentives, material incentives management staff, hotel management company, cluster.

готельний господарство персонал

Туризм є однією з високоприбуткових і найбільш динамічних галузей світової економіки, прогресивний розвиток якого має великий вплив на такі галузі національної економіки, як транспорт, зв'язок, готельне і ресторанне господарство, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання. Таким чином, формування розвинутої індустрії туризму виступає одним з ефективних напрямків структурної перебудови економіки України.

Готельне господарство - базова складова національного туризму, внесок якого у ВВП України складає 2,2%. За останні три роки (2010-2012рр.) спостерігаються позитивні тенденції у розвитку туризму в Україні. Зокрема кількість в'їздного туристичного потоку збільшилася на 1,1 млн. і склала 24,6 млн. осіб на рік, що на 2,8 відсотка перевищує показники 2011 року, з них послугами вітчизняних туроператорів скористалися 500 тис. іноземних туристів у складі організованих груп. За прогнозами до 2022 року в Україні планується збільшити у 2,5 разів, що складе 1 млн. кількість робочіх місць в сфері туризму. Станом на кінець 2012 року в Україні функціонує понад 3800 готелів та інших аналогічних засобів розміщення. Разом з тим кількість вітчизняних готелів, що отримали свідоцтва про встановлення категорій “одна зірка” - “п'ять зірок”, становить 181 одиницю.

Незважаючи на певний прогрес, пов'язаний з підготовкою та проведенням Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, за показником зайнятості населення в сфері готельного господарства Україна займає останні місця в Європі. Аналіз сфери готельного господарства з огляду на географічні та культурні відмінності регіонів, контингенту персоналу, вимагає складних статистичних методів дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний період наукового пошуку відображений в працях Д. Богині [1], М. Гавкалова [2], А. Колота [3], Т. Костишиної [4], В. Лагутіна [5], В. Лича [6], А. Турило [7] та інших. На рівні підприємств готельного господарства проблеми забезпечення персоналом були представлені в роботах М. Бойко [8], М. Босовської [9, 10], Н. Бунтової [11],А. Мазаракі [10], С. Мельниченко [9], Т.І. Ткаченко [8,9] та інших. Недостатня розробленість актуалізованої проблеми та її значущість для підвищення ефективності функціонування підприємств готельного господарства визначили вибір теми статті та її мету.

Постановка проблеми. Мета статті полягає у дослідженні забезпечення персоналом підприємств готельного господарства України та визначення основних проблем цього процесу.

Результати дослідження.

На даний час індустрія гостинності перетворилася на одну з високоприбуткових галузей світового господарства. Вона забезпечує зайнятість понад 250 млн осіб, тобто кожного восьмого працівника в світі [12].

Для кращого використання туристичного потенціалу країни необхідно вирішити завдання створення сучасної інфраструктури і, перш за все, сектора розміщення, який би відповідав міжнародним стандартам. Готельні підприємства, надаючи умови для проживання та харчування є найважливішою ланкою туризму.

За даними Всесвітньої організації туризму у світі зареєстровано більш як 308 тис. готельних підприємств. Основна їх кількість - 171 тис. готелів - зосереджена в Європі (лідером є Італія), 88 тис. - у Сполучених Штатах Америки [13].

Динаміка розвитку готельного фонду в Україні на основі даних Держкомстату представлена на рис. 1.

Рис. 1. Кількість готелів в Україні

(складено автором за [14])

Як видно з рис. 1, розвиток готельного фонду України має позитивну динаміку, оскільки кількість готелів постійно збільшується. Так, у 2013 р кількість готельних підприємств порівняно з 2006 р збільшилася в 1,6 раз. Стійка тенденція збільшення кількості підприємств готельного господарства, що пов'язано (1) з поліпшенням інвестиційного клімату в країні, збільшенням обсягів туристичних потоків і зростанням туристичної привабливості України; (2) тривалої наявності на українському готельному ринку незадоволеного попиту в сегменті «люкс», що сприяло підвищенню інтересу інвесторів. Значний приріст в 425 підприємств з 2011 по 2012 роки пов'язаний з підготовкою України до проведення міжнародного чемпіонату з футболу «Євро-2012».

Характерною рисою розвитку готельного господарства в Україні є те, що його основу складають готелі, розташовані у великих адміністративних центрах та в регіонах, що мають значні туристичні ресурси. Аналізуючи кількістні характеристики розміщення по регіонах країни (рис. 2), встановлюємо, що найбільша кількість готелів знаходяться в Автономній республіці Крим (154), Львівській (136), м. Києві (120), Дніпропетровській (81) та Одеській (77) областях. Найменша кількість готелів розташована у Рівненській (16), Тернопільській (17) та Кіровоградській (18) областях.

Рис. 2. Кількість готелів в регіонах Україні на початок 2014 р.

(складено автором за [14])

Такий розподіл пояснюється широкою інформацією про туристичні, природні ресурси та курорти в Автономній республіці Крим, Одеській та Львівській областях. Для м. Києва як столиці України це посилюється його значенням як бізнес-центру та осередку екскурсійного туризму, а Дніпропетровська - як великого промислового і ділового центру.

Простежується стійка тенденція до збільшення кількості приїжджих у готелях України з 3,5 млн. осіб в 2006 р. до 4,2 млн. осіб в 2013 р, що свідчить про збільшення зацікавленості до України як у світі (з 0,7 до 1.1 млн.чол. іноземців), так і громадян самої держави (рис.3).

Дослідження, проведене в 2008 р. університетом Cornell (Великобританія) серед 243 керівників вищої та середньої ланок підприємств готельного господарства в різних країнах світу, допомогло виявити п'ять основних факторів, що викликають занепокоєння у представників галузі: 1) кадри, 2) загальна економічна ситуація, 3) зростання витрат, 4) рівень сервісу, 5) конкуренція. Показово те, що саме кадрові проблеми посідають перше місце серед перерахованих факторів [15].

Рис. 3. Обслуговано приїжджих у готелях України

(складено автором за [14])

На даний час, частка населення України, зайнята в такій сфері економічної діяльності, як готельне та ресторанне господарство, складає близько 1,7% від загальної кількості працездатного населення (рис. 4).

Рис. 4. Частка населення, зайнятого в деяких сферах економічної діяльності в Україні станом на 2013 рік (складено автором за [14])

Європейські показники [16] загалом складають від 2 до понад 6 відсотків працездатного населення кожної країни. Таким чином, вже за показником зайнятості населення в даній сфері Україна є аутсайдером.

Проте у готельному господарстві України тенденції нарощуванням кадрового складу вже більш відчутні. Аналіз статистичної звітності про чисельність кадрів і спостережених структурних зрушень в кадровому потенціалі з 2006 по 2013 рр. свідчить про зростання чисельності штатних працівників в середньому по Україні на 7,8 %.

Дослідження стану забезпечення персоналом підприємств готельного господарства України є утрудненим внаслідок наявності множини чинників географічного характеру, етнокультурних відмінностей регіонів, закритості інформації щодо контингенту персоналу, механізмів їх взаємодії та взаємоузгодження. Наявність випадкової складової у формуванні параметрів об'єкта дослідження обумовлює доцільність використання методу системного аналізу та математичного моделювання [17-19], що дозволяє дослідити ці процеси у взаємозв'язках і різноманітності причин.

У зв'язку з цим, все зростаючу роль у багатьох наукових дослідженнях відіграє багатовимірний аналіз даних, який використовує для вивчення взаємовпливу вихідних параметрів імовірнісний підхід. Основи багатовимірного статистичного аналізу, закладені Т. Андерсоном, Ю.В. Прохоровим, М.Н. Шипко, Г.А. Шмельовою, отримали глибокий теоретичний розвиток і ефективні результати практичного застосування в багатьох областях науки та техніки [19-21]. Перевага використання даного статистичного апарату у порівнянні з іншими математичними методами дозволяє при одночасній оцінці кількох змінних отримати додаткову інформацію про їх взаємозв'язки і сформувати більш повні висновки. У математичній статистиці результативне застосування знайшли методи кореляційного, дисперсійного, факторного, кластерного і таксономічного аналізів. Для аналізу стану забезпечення персоналом підприємств готельного господарства України доцільно використати методологію кластерного аналізу - поділу сукупності даних на групи (кластери) за сукупністю певних ознак.

На рис. 5 показані результати кластеризації середньооблікової кількості штатних працівників готелів по регіонах України. Можна бачити, що межі кластерів проходять приблизно по виділених вище групах регіонів за кількістю готелів. Для оцінки укомплектованості готелів штатним персоналом використаємо питомий показник, який розраховується через відношення середньооблікової кількості штатних працівників готелів по регіонах і кількості готельних місць в регіонах.

На рис. 6 показані результати кластеризації показника укомплектованості підприємств готельного господарства в регіонах України штатним персоналом. Доцільно виділити 4 кластери: 1 - включає Автономну республіку Крим; 2 та 2' - включає Вінницьку, Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Житомирську, Київську, Луганську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Херсонську, Черкаську, Чернівецьку, області; 3 та 3' - включає Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Кіровоградську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Хмельницьку, Чернігівську області; 4 - включає тільки м. Київ.

Рис. 5. Групування середньооблікової кількості штатних працівників готелів по регіонах України (складено автором за [14])

Це свідчить про значну нерівномірність показника укомплектованості підприємств готельного господарства по всіх регіонах України штатним персоналом. В 16 регіонах з 25 (64%) укомплектованість є недостатньою.

Для оцінки забезпечення приїжджих в регіони штатним персоналом використаємо показник, який показує відношення кількості приїжджих, обслугованих у готелях по регіонах, до середньооблікової кількості штатних працівників готелів по регіонах.

Рис. 6. Групування підприємств готельного господарства в регіонах України за ознакою укомплектованості працівниками

На рис. 7 показані результати угрупування показників забезпечення приїжджих в регіони України штатним персоналом підприємств готельного господарства за кластер ним підходом.

Рис. 7. Забезпечення приїжджих штатним персоналом готелів по регіонах України

(складено автором за [14])

Доцільно виділити 3 кластери:

1 - підприємства Автономної республіки Крим, Донецької, Вінницької, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Житомирської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей;

2 - включає підприємства Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської, Херсонської, Чернівецької областей та м. Київ;

3 - включає підприємства Волинської, Київської, Хмельницької, Тернопільської областей.

В 1 кластері підприємства готельного господарства, які мають показник забезпечення приїжджих в регіони України штатним персоналом менший за середній по країні. В 2-му кластері цей показник близький до середнього, а в 3 кластері - вищий за середній рівень.

Порівнюючи результати показника забезпечення приїжджих в регіони України штатним персоналом, отриманого за методом кластерізації та показника укомплектованості підприємств готельного господарства, можна висунути робочу гіпотезу, що в Україні недостатнє забезпечення приїжджих штатним персоналом обумовлене недостатньою середньою і навіть штатною укомплектованістю підприємств готельного господарства персоналом. Іншими словами, підприємствам готельного господарства хронічно не вистачає персоналу.

Для доведення робочої гіпотези, покажемо динаміку щорічної потреби підприємств готельного господарства України в персоналі (рис. 8) та динаміку працевлаштування в підприємствах готельного господарства України не зайнятих трудовою діяльністю громадян.

Можна бачити, що щорічно в підприємствах готельного господарства влаштовується на роботу від 16,3 до 23, 0 тис. осіб. При цьому дефіцит трудових ресурсів складає від 0,6 до 2,6 тис.осіб. Співставляючи наведені показники з середньообліковою кількістю штатних працівників готельного господарства, робимо висновок, що кадровий склад працівників протягом року оновлюється на (60…82)%, причому на (4…9)% штат постійно залишається неукомплектованим.

Рис. 8. Динаміка потреби готельних підприємств України у працівниках в 2002-2013рр. готелів

(складено автором за [14])

Для оцінки завантаження персоналу підприємств готельного господарства роботою використаємо показник, що дорівнює помноженому на 1000 відношенню середньооблікової кількості штатних працівників готелів по регіонах до загального часу перебування приїжджих у готелях по регіонах (людино-діб). На рис. 9 показані показники завантаження персоналу підприємств готельного господарства регіонах України, які отримані за методом кластерізації. Доцільно укрупнити кластери за двома групами областей: 1 - Автономна республіка Крим, Дніпропетровська, Полтавська області та м. Київ; 2 - включає решту областей.

Можна бачити, що в 1 кластері (укрупленому) показник завантаження персоналу підприємств готельного господарства роботою близький до середнього по країні, а в 2 кластері цей показник перевищує середній рівень. Це свідчить про перевантаженість персоналу роботою підприємств в більшості регіонів України.

Рис.9. Завантаження персоналу підприємств готельного господарства роботою по регіонах України

(складено автором за [14])

В той же час, співставляючи показник завантаження з середньою зарплатою персоналу (рис. 10), бачимо, що з імовірністю 70% коефіцієнт кореляції складає всього 8%, тобто залежність між завантаженням персоналу та його середньою зарплатою практично відсутня.

Рис. 10. Завантаження персоналу підприємств готельного господарства по регіонах України

(складено автором за [14])

Висновки

Резюмуючи результати дослідження, слід зазначити, що причиною недостатнього забезпечення приїжджих штатним персоналом є недостатня укомплектованість підприємств готельного господарства персоналом, обумовлена відсутністю зв'язку між зарплатою та навантаженням і, як наслідок, перевантаженням персоналу.

Література

1. Богиня Д. Мотивація і стимулювання праці в системі соціально-трудових відносин / Д. Богиня // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький, 2003. - № 4. - Ч. 1. - Т. 1 (52). - С. 7-10.

2. Гавкалова Н.Л. Соціально-економічні аспекти забезпечення ефективності кадрового менеджменту: монографія/ Н.Л. Гавкалова, Т.В. Кайнова. - Харків: Вид.ХНЕУ, 2010. - 236 с.

3. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. / А.М. Колот.- Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 340 с.

4. Костишина Т.А. Конкурентоспроможна система оплати праці: проблеми теорії та практики: Монографія. / Т.А. Костишина. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008.- 389с.

5. Лагутін В.Д. Політика заробітної плати у стратегії економічної стабілізації: Монографія. / В.Д. Лагутін. - Луцьк: „Вежа”, 2000. - 109 с.

6. Лич В.М. Трудовий потенціал: теорія і практика відтворення: Монографія. / Лич В.М. - К.: Науковий світ, 2003. - 313 с.

7. Турило А.М.. Організація матеріального стимулювання персоналу на промислових підприємствах: Монографія. / А.М. Турило, М.В. Адаменко - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - 136 с.

8. Ткаченко Т.І. Фактори ефективного розвитку підприємництва у сфері готельного господарства України / Т.І. Ткаченко, М.Г. Бойко // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. праць - К.: КНТЕУ. - 2001. - С. 189-192.

9. Ткаченко Т.I. Управління якістю послуг готелів: методологія та практика: монографія / Т. І. Ткаченко, С. В. Мельниченко, М. В. Босовська, О.В. Полтавська. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - с. 728

10. Mazaraki A., Bosovskaya M. Integration strategy as permanent componrnt of business development / A. Mazaraki, M. Bosovskaya // Strategy of enterprises in the waiting period of the crisis:economic, social and legal aspect: XI International Scienific Symposium. May 15-16, 2013.- K.: Kyiv National University of Trade and Economics, 2013. pр., 197-210.

11. Бунтова Н.В. Стратегічні напрями розвитку кадрового забезпечення готельного господарства України / Н.В. Бунтова // Демографія та соціальна економіка. - К., 2007. - № 1. - C. 3-8.

12. Гостиничный бизнес и индустрия размещения туристов. / И.С. Барчуков, Л.В. Баумгартен, Ю.Б. Башини др. - М.:Кнорус, 2013. 166 с.

13. UNWTO World Tourism Barometer - [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www2.unwto.org/en

14. Державний комітет статистики України - [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/

15. Федулин, А. А. Подготовка кадров для туризма: проблемы и задачи / А. А. Федулин // «Бюджет». - 2009. - № 4. - [Електронний ресурс]. Режим доступа: http://bujet.ru/article/55618.php

16. Commission staff working document. Regions 2020 an assessment of future challenges for eu regions - [Електронний ресурс]. Режим доступа:http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docoffic/working/regions2020/pdf/regions2020_en.pdf.

17. Айвазян С.А. Классификация многомерных наблюдений / С.А. Айвазян, З.И. Бежаев, О.В. Старова. - М.: Статистика, 1974, 238 с.

18. Айвазян С.А. Прикладная статистика: исследование зависимостей / С.А. Айвазян, И.С. Енюков . М.: Финансы и статистика, 1985, 487 с.

19. Иберла К. Факторный анализ. / К. Иберла. - М.: Статистика, 2000. - 398с.

20. Андерсон Т. Введение в многомерный статистический аналіз / Т. Андерсон. - М.: Физматгиз, 1963. - 500 с.

21. Прохорова Н.В., Шипко М.Н., Шмелева Г.А. Специализированные проблемно-ориентированные фонды физико-технологических эффектов и особенности применения их в учебном процессе / Н.В. Прохорова, М.Н. Шипко, Г.А. Шмелева // Наука и Школа,.2009. - № 2. - С. 36-38

Размещено на Allbest.ru