Удосконалення процесу діагностування фінансової нестабільності суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Удосконалення процесу діагностування фінансової нестабільності суб'єктів господарювання

Артамонова Наталія

Artamonova N., CherepV. The perfect of the process by diagnostics of financial insolvent enterprises

To the article examines the problem of improvement diagnostics of financial insolvent enterprises. The analysis of scientific researches of problems of diagnostics is presented in works of home and foreign specialists. The propose innovation “crises-drivers” for revelation menace of bankruptcy, early recognition of threat of bankruptcy, determination of factors of negative development. It is suggested to use these indexes for determination of facts intentional and fictitions bankruptcy and diagnosticians of economic offences in the field of business.

Keywords: the innovation crises-management instruments, the system of “crises-drivers”, insolvency, bankruptcy, administrative decisions.

Постановка проблеми

В Україні дедалі залишається актуальною проблема запобігання банкрутству вітчизняних підприємств. Соціально - економічні перетворення, що відбуваються в країні, мають суперечливий характер, супроводжуються кризовими явищами, що викликають спад виробництва, кризу неплатежів, інфляційні процеси, безробіття тощо. Це вказує на необхідність застосування інноваційних антикризових інструментів щодо діагностування можливості банкрутства.

Метою впровадження цих інструментів є озброєння менеджерів, антикризових керуючих механізмом об'єктивного та оперативного прийняття управлінських рішень, тобто створення системи запобіжних заходів визначення можливості кризи, складовими якої повинні бути:

- раннє розпізнавання загрози банкрутства;

- визначення факторів, що негативно впливають на діяльність та розвиток підприємства (екзогенні та ендогенні);

- наявність “відкладеної погрози” банкрутства;

- визначення можливості її ліквідації за рахунок власного потенціалу, або залучення інвестиційних ресурсів.

Це можливо завдяки розробці та впровадженню системи “криза-драйверів” (crisis-drivers), тобто своєрідних маркерів, що вказують окремо, чи в купі, на нестабільну діяльність підприємства та привертають увагу менеджерів щодо вирішення наявних проблем, не очікуючи, поки вони суттєво вплинути на фінансово-господарський стан суб'єкту підприємництва. Ці маркери складаються з аналітичних показників діяльності підприємства, знайомі менеджерам і аналітикам, але представлені в системі та підстраховують керівництво у вірному виборі заходів щодо запобігання банкротству.

Аналіз досліджень та публікацій з розв'язання проблеми

Діагностування має за мету визначення та виділення найбільш суттєвих проблем, так званих “вузьких місць”, у виробничо-господарській та фінансовій діяльності підприємств, встановлення причини їх виникнення задля запобігання можливості банкрутства, а в разі унеможливлення цього процесу - забезпечення суттєвого пом'якшення дії кризових явищ . Для проведення аналізу та встановлення діагнозу використовуються фінансові показники, що розраховуються на базі детального вивчення даних бухгалтерської звітності Для більш детального аналізу в практиці діяльності підприємств застосовуються спеціальні форми дослідження на базі даних виробничого та управлінського обліку. Розгляданню цієї проблеми присвячені труди багатьох вчених, як українських, так і закордонних спеціалістів в галузі антикризового управління, а саме: Грязнової А.Г., Федотова М.А., Бланка І.А., Бакланова М.І., Шеремета А.Д., Жарковської Є.П., Бродського Б.Ю., Єфімової О.В., Ковальова А.В.,Терещенко О.О., Ю. Бригхем, Л. Гапенски, Дж.К. Ван Хорн та інших, а також авторів моделей прогнозу банкротства: Р. Тафлера, Г. Тишоу, У. Бівера, Альтмана та інших. Усі вони внесли значний вклад в теорію та практику розвитку антикризового менеджменту, запропонували інструменти для прийняття управлінських рішень в умовах нестійкості ринкового середовища. Але ці показники застосовуються роздріблено, безсистемно, бо не створено механізму превентивного виявлення ознак можливого банкрутства, який би будувався на системі взаємопов'язаних показників, що вказували би на певний стан суб'єкту, що діагностується. Цей важливий інструмент антикризового управління потрібен сучасному менеджменту для прийняття стратегічних рішень як для розвитку свого підприємства, так і для визначення стану клієнтів, що його оточують.

Виклад сутності основних досліджень

Ранніми ознаками кризових явищ та загрози банкрутства підприємства прийнято вважати зазначені нижче:

- затримки з наданням звітності. Вони свідчать про незадовільну роботу фінансових служб підприємства, низький рівень кваліфікації персоналу, або про свідомі дії щодо затягнення надання звітності для виграшу часу і нерозповсюдження негативної інформації;

- проведення поспішних та недостатньо обґрунтованих дій щодо реорганізації підприємства (організаційно-структурні: відкриття або закриття підрозділів підприємств, філіалів, дочірніх фірм, їх злиття);

- низька якість планово-економічної та фінансової роботи, відсутність перспективних та поточних планів діяльності, плану руху грошових коштів, внутрішніх нормативів використання фінансових ресурсів, зокрема на оплату праці, необґрунтовані функціональні стратегії та політика діяльності;

- незадовільний стан виробничого потенціалу підприємства (матеріально-технічної бази, технології виробництва тощо), перенесення термінів проведення планових поточних та профілактичних ремонтів обладнання, відмова від реальних інвестиційних проектів щодо розвитку матеріально-технічної бази,

- вимушені зупинки, а також порушення ритмічності виробничо-технологічного процессу,

- необґрунтована зміна постачальників головних видів матеріальних ресурсів, застосування ризикованих схем закупівлі сировини і матеріалів,

- погіршення якості продукції (робіт, послуг), наявність негативних відгуків споживачів на низьку якість продукції або обслуговування,

- введення жорсткого режиму економії поточних витрат - зменшення розмірів орендованих виробничих та офісних приміщень, орієнтація на дешеві варіанти закупівлі господарського інвентарю та матеріалів тощо,

- зміни у порядку та умовах оплати праці робітників, скорочення розмірів основної заробітної плати, зменшення соціальних виплат та пільг, затримки у виплаті заробітної платні, або наявність заборгованості по виплатам заробітної платні,

- підвищена увага до можливостей отримання податкової економії, зменшення відносних розмірів сплати окремих видів податків та зборів, наявність заборгованості по платежах до бюджету та позабюджетних фондів.

- зміна джерел отримання фінансових ресурсів та (або) умов їх надання. Отримання фінансових ресурсів на відносно невигідних умов ах є свідченням або нагальної потреби в них у зв'язку з кризою платоспроможності, або визнанням високого рівня ризику, притаманного діяльності підприємства (за оцінками фахівців фінансово-кредитної сфери),

- втрата ключових господарських партнерів (контрагентів), несприятливі зміни в портфелі замовлень (зменшення обсягів збуту, цін продажу, потреба в оновленні асортименту тощо),

- відмова від збільшення власного (акціонерного) капіталу з боку власників підприємства,

- участь підприємства в судових розглядах з непередбаченими наслідками, особливо з питань, що пов'язані із здійсненням господарсько-фінансової діяльності або окремих операцій,

- велика кількість перевірок контролюючими органами, накладання на підприємство та його керівників штрафних санкцій за порушення законодавства,

- недостатня диверсифікація діяльності підприємства, здійснення занадто великих проектів та комерційних угод, як наслідок - надмірна залежність фінансових результатів діяльності підприємства від будь-якого конкретного проекту, типу обладнання, виду активів, контрагента тощо [3].

Ці проблеми необхідно враховувати при здійсненні аналізу діяльності підприємства, виявлені ознак погіршення фінансового стану та встановленні причин, що свідчать про реальні загрози.

Ранню діагностику банкрутства підприємства можна здійснити за допомогою системи тест-драйверів, що застосовуються для оцінці задовільності структури балансу й можливості відновлення платоспроможності. Для цього використовуються показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами. Розрахунок останнього здійснюється за формулою:

К(звок) = ВК - НА /ПА > 0,1 (1)

Квп = Клікв заг(к) + 6/Т (Клкв заг(к) - Клікв заг(н)) / Клікв заг(рек) (2)

де Квп - коефіцієнт відновлення платоспроможності у найближчі 6 місяців;

Клікв заг. (к,н, рек) - значення коефіцієнта загальної ліквідності (покриття) на кінець, початок періоду та рекомендоване значення, яке дорівнює 2;

Т - період, за який проводиться аналіз.

Якщо Квілнов. >1, то у підприємства є реальна можливість у найближчі шість місяців відновити платоспроможність.

Якщо Квіднов < 1, то розраховується коефіцієнт можливої втрати платоспроможності у найближчі три місяці за формулою:

Квтр = Клікв заг(к)+ 3/Т (Клікв заг(к) - Клікв заг(н))/ Клікв заг(рек) (3)

Якщо Квтр більше 1- то є можливість не втратити платоспроможність, якщо він менше 1, то існує загроза втрати платоспроможності у найближчі 3 місяці.

Стійка тенденція до зниження вищезазначених показників свідчить про “відкладену загрозу” банкрутства.

Можливість нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього потенціалу підприємства діагностується по двом основним показникам:

1. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу дає подання про те, якою мірою підприємство здатне формувати додаткові джерела для задоволення зростаючих грошових зобов'язань.

РСК = 100 Прибуток після оподаткування / СКкг, (4)

де СКкг - величина власного капіталу, відображена у звітності на кінець періоду, тис. грош. од.

2. Коефіцієнт оборотності активів показує швидкість формування цих потоків, тобто виступає як мультиплікатор формування прибутку підприємства.

Коб.с.а = ЧВ / СВСА, (5)