Організаторські уміння у моделі сучасного спеціаліста з менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ УМІННЯ У МОДЕЛІ СУЧАСНОГО СПЕЦІАЛІСТА З МЕНЕДЖМЕНТУ

Долгопол О.О.

Анотація

У статті розглядається проблема створення моделі менеджера. Дано аналіз досягнень відомих шкіл та течій освіти з питання створення моделі сучасного менеджера у відповідності до вимог сьогодення. Запропоновано принципи роботи інституту у відповідності до поставленої проблеми.

Аннотация

Долгопол Е.А.

Организаторские умения в модели современного специалиста по менеджменту

В статье рассматривается проблема создания модели менеджера. Дан анализ достижений известных школ и течений образования по вопросу создания модели современного менеджера в соответствии с современными требованиями. Предложены принципы работы института в соответствии с поставленной проблемой.

Annotation

O. Dolgopol

Organizational Skills in Modern Management Specialist Model

The problem of manager model creation is being considered in the article. The achievements are analysed of the well-khown schools and educational trends concerning the creation of a manager model corresponding to up-todate demands. The working principles of the educational establishment are suggested that answer the problem.

Постановка проблеми. Швидкі темпи розвитку всіх галузей промисловості, невиробничої сфери економіки, сфери торгівлі і послуг, фінансової системи ставлять перед ВНЗ торговельно-економічного профілю ряд сучасних задач і вимагають їх вирішення у короткі строки. Для забезпечення економіки та сфери послуг висококваліфікованими працівниками пропонується створити модель спеціаліста конкретного профілю. У такому випадку модель стає своєрідним еталоном, який належить втілити у конкретних заходах навчального процесу в ході освіти студентів-менеджерів у ВНЗ. Практична цінність моделі залежить від того, наскільки повно та адекватно вона відображає основні вимоги, які пред'являються студентові на даному етапі розвитку економіки нашої країни.

На жаль, у педагогічній літературі проблема створення моделі менеджера висвітлена недостатньо, бо питання підготовки спеціалістів певної професії вважалася прерогативою фахівців даної галузі. Вирішення проблеми створення моделі сучасного спеціаліста у педагогіці дасть відповідь на питання про застосування найефективніших форм та методів під час аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами-менеджерами, про зміст і наповнення занять з майбутніми менеджерами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання створення моделі сучасного менеджера цікавило зарубіжних і, меншою мірою, вітчизняних психологів, соціологів, менеджерів з початку 20-х років 20-го століття (Ф. Тейлор, А. Файоль, М. Вудкок, Д. Френсис, І. Сігов, Ю. Лавриков та ін.). У розробці моделі менеджера дослідники бачили вирішення проблеми підготовки спеціаліста, який би відповідав потребам сучасності. Поняття „модель спеціаліста” розробники цієї проблеми наповняють різним змістом. Більшість учених розуміє під моделлю спеціаліста описовий аналог, що відбиває основні характеристики об'єкта вивчення, яким є узагальнений образ спеціаліста даного профілю. Таке розуміння не вступає у протиріччя з філософським визначенням моделювання як «відтворення характеристик деякого об'єкта, спеціально створеного для вивчення» 10, с. 273.

Цікавими є визначення моделі спеціаліста, запропоновані І. Сіговим, Ю. Лавриковим, І. Хайстером. Наприклад, І. Хайстер пропонує „модель знань” і спосіб отримання відомостей для її конструювання - збір і аналіз «вражень підприємств». [5, 70].

Концепція, згідно з якою за модель приймаються безпосередньо навчальні плани, програми і документи, здається нам такою, що не витримує критики, бо не передбачає вивчення діяльності спеціаліста.

Розробка моделі спеціаліста за принципом його діяльності дає можливість ширше подивитися на проблему підготовки та використання спеціалістів, оцінки якості роботи різних підрозділів ВНЗ і вибудувати модель як еталон, за яким ВНЗ спланує та організує свій розвиток.

За таким розумінням модель спеціаліста - аналог його діяльності, модель ця знакова, емпірична, створена на основі аналізу діяльності спеціалістів та умов, у яких вони перебувають. Така модель включає найбільш суттєві характеристики і відповідає сучасним вимогам до підготовки спеціалістів. Модель спеціаліста потрібна для розуміння ситуації в цілому (тобто виходячи за рамки ВНЗ) та для передбачення змін у сфері діяльності спеціалістів у даній області діяльності для того, щоб врахувати ці зміни в процесі підготовки.

Розробка конкретної моделі є необхідністю, оскільки дозволяє вирішити ряд насущних задач. До теперішнього часу маємо достатню кількість досліджень, які займаються даною проблематикою, виконані розробки базуються на відмічених принципах і дозволяють отримати результати різного рівня та спрямованості за областями використання.

Вимоги до сучасного спеціаліста з менеджменту достатньо багатогранні та широкі, вони змінювалися протягом періоду існування професії у сучасному її розумінні.

У питанні щодо основи критеріїв моделі спеціаліста допустима позиція О. Смирнової. На її думку, найбільш прийнятною є концепція, в якій в основу моделі спеціаліста покладено модель його діяльності. Критерієм обґрунтування цієї концепції виступає практика з її сучасними та перспективними вимогами. У цьому ми погоджуємося з дослідницею проблеми.

Постановка завдання. Метою даної статті є на основі аналізу стану дослідження проблеми, узагальнення та систематизації знань про кваліфікаційні вимоги визначити місце і роль організаторських умінь як складової професійних умінь у моделі сучасного менеджера.

Виклад основного матеріалу. За визначенням О. Смирнової, модель спеціаліста - «аналог його діяльності, модель ця знакова, емпірична, створена на основі аналізу діяльності спеціалістів та умов, у яких вони перебувають» 8, с. 41. Така модель включає найбільш суттєві характеристики і відповідає вимогам. Модель спеціаліста потрібна для розуміння ситуації в цілому (тобто виходячи за рамки ВНЗ) та для передбачення змін у сфері діяльності спеціалістів у даній області діяльності для того, щоб врахувати ці зміни в процесі підготовки менеджерів.

Розробка моделі спеціаліста за принципом його діяльності дає можливість ширше подивитися на проблему підготовки та використання спеціалістів, оцінки якості роботи різних підрозділів ВНЗ і вибудувати модель як еталон, за яким ВНЗ спланує та організує свій розвиток. Вимоги до сучасного спеціаліста з менеджменту достатньо багатогранні та широкі, вони змінювалися протягом періоду існування професії у сучасному її розумінні.

Ф.Тейлор, один із фундаторів науки управління, найважливішими рисами керівника вважав розум, освіченість, спеціальні і технічні знання, фізичну силу та спритність, тактовність, енергійність, рішучість, чесність, розсудливість та здоровий глузд, а також міцне здоров'я. [4, с.62]

А. Файоль так визначає вимоги до керівника: «Перша вимога, якій повинен задовольняти голова великого підприємства, бути хорошим адміністратором; тобто бути здатним передбачувати, організовувати, узгоджувати і контролювати...» [4, с.84]

За радянських часів при доборі управлінських кадрів на теренах тогочасної ідеології керувалися чотирма основними вимогами: політична грамотність, моральна стійкість, компетентність, організаторські здібності.

Сучасні теоретики в розробку моделі менеджера включають основні властивості і риси ідеального управлінця. У Великій Британії, наприклад, беруть до уваги такі кваліфікаційні вимоги до менеджерів: розуміння природи управлінських процесів, знання основних видів організаційних структур, функціональних особливостей і стилів роботи, володіння засобами підвищення ефективності управління, ораторські здібності та вміння висловлювати думки, володіння мистецтвом управління людьми, здатність налагоджувати стосунки між клієнтами та між працівниками фірми, уміння робити правильні висновки та здатність підвищувати кваліфікацію.

Інститут діагностики менеджменту (м. Гамбург, Німеччина) розділяє вимоги до менеджерів на чотири напрямки: розумові здібності (здатність давати оцінки, творче, комплексне, системне, аналітичне мислення), ставлення до оточуючих (контактність, комунікабельність, сила переконання, наполегливість, вміння співробітничати, здатність працювати у команді), особисті риси (інтереси, мотивація, прагнення до успіху, гнучкість, товариськість, надійність), ставлення до праці (сприйняття навантаження, ініціатива під час прийняття рішення, здатність до планування, організованість).

У системі управління США (Інститут Геллапа) виділяють п'ять основних вимог до менеджера: здоровий глузд, знання справи, впевненість у своїх силах, високий загальний рівень розвитку, здатність доводити справу до кінця. Інші американські дослідники додають до цього переліку ще лідерство, ініціативність, рішучість, розсудливість, незалежність, комунікабельність, уміння ризикувати, наполегливість.

Цікавим є підхід до ділових та особистісних якостей менеджерів у Франції. Після опитування та анкетування самих менеджерів виявилося, що „дар Божий” відіграє в успішній кар'єрі менеджера 41%, неординарність - 36%, життєвий досвід - 10%, компетентність - 8%, авторитет - 4%, зовнішні дані - 1%.

Деякі вчені (М. Вудкок, Д. Френсис) підійшли до проблеми набору якостей менеджера з іншого боку, так з'явилася відома концепція обмежень, яка викладає перелік факторів, які заважають повній реалізації всіх особистих можливостей менеджера.

На думку В. Травина та В. Дятлова, «керівництво та менеджмент - справа набагато важливіша та в багато разів складніша за найскладніші технічні професії» 9, с. 36.

Отже, питанню визначення комплексу ділових знань, умінь і якостей та особистих рис менеджерів приділялося і приділяється багато уваги. Професія менеджер досить довго залишалася поза увагою вітчизняних дослідників з причини офіційної відсутності у нашій країні такої професії. Та по суті керівник будь-якої ланки у сфері економіки, виробництва, торгівлі і є менеджер, бо виконує ті ж функції, тому в українській лексиці слова керівник і менеджер є синонімами.

Зупинимо увагу на деяких суттєвих організаторських уміннях у моделі сучасного менеджера.

У природі існує стільки умінь, скільки є різноманітних видів людської діяльності. Модель діяльності менеджера включає різнопланові складові, які у більшості випадків вимагають сформованих на достатньому рівні організаторських умінь. Існує багато визначень поняття «організаторські уміння» співвідносно до виду діяльності спеціаліста. Під організаторськими уміннями розуміємо надбану досвідом ступінь готовності особистості легко та швидко знаходити оптимальні шляхи у вирішенні будь-якої практичної проблеми індивідуального або колективного характеру.

До загальноорганізаторських умінь менеджера у широкому розумінні можна віднести уміння впливу на людей, створювати обстановку, яка сприяє творчості та ентузіазму підлеглих, уміння прогнозувати певні події та приймати вірні рішення, уміти вести роз'яснювальну роботу тощо. У професійному розумінні це означає уміння бути організатором, що значить бути цілеспрямованим, порядним, комунікабельним, готовим до виправданого ризику, мати чітко виділені лідерські тенденції, здатність вести за собою підлеглих до поставленої мети. Організаторські уміння обіймають доволі широкий спектр діяльності менеджера. Для визначення сутності організаторських умінь потрібно враховувати наступне:

· організаторська діяльність менеджера спрямована на організацію діяльності як колективу в цілому, так і кожного з підлеглих та своєї власної;

· організаторська діяльність завжди обумовлена метою, а кінцева мета організаторської діяльності - успішне завершення дій як єдності мети та змісту;

· організаторська діяльність здійснюється на основі знань, досвіду, і на цій же основі формуються уміння”.

Автори, які досліджують організаторську діяльність у моделі менеджера, виділяють різну кількість організаторських умінь. Так, З.Матвєєва, В.Ніколаєв називають 14 умінь. Л.Уманський указує на 11 організаторських умінь. В.Кузнєцова виділяє їх лише 7:

1. визначення мети та задач діяльності конкретного колективу та окремого працівника;

2. планування діяльності установи, підприємства, організації, підрозділу тощо;

3. уміння сформувати колектив шляхом залучення працівників у спільну діяльність;

4. усвідомлення усіма членами колективу методів організації праці;

5. координація дій колективу;

6. своєчасний і суворий облік та контроль;

7. підведення підсумків діяльності.

Більшість дослідників об'єднує думка, що на сучасному етапі розвитку значимих професійних умінь організаторські уміння не виступають як предмет спеціального навчання. Розвиток організаторських умінь набуває більш цілеспрямованого характеру за умови усвідомлення студентами-менеджерами значення цього процесу, чіткої постановки перед ними мети - оволодіння конкретними уміннями розкриття логіки та послідовності дій, що складають те чи інше уміння. Тому, на нашу думку, формування організаторских умінь у майбутніх менеджерів має носити цілеспрямований характер. У моделі спеціаліста з менеджменту сформовані на високому рівні організаторські уміння посідають важливе місце, а в діяльності менеджера є запорукою професійного успіху.

Важливою умовою цілеспрямованого розвитку умінь є „ступінчата програма” діяльності студентів, де на кожному наступному ступені будуть формуватися особистісні організаторські уміння, а результатом буде формування узагальнених організаторських умінь.

В удосконаленні науково-методичного забезпечення підготовки фахівців, у пошуку оптимальних шляхів навчання майбутніх менеджерів полягає завдання ВНЗ торговельно-економічного профілю.

Саме на вирішення цих завдань спрямована Комплексна програма організації навчального процесу та змісту освіти в ХТЕІ КНТЕУ. Ця програма ґрунтується на таких принципах:

· Забезпечення високоякісної професійної підготовки фахівців, яка здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» - «спеціаліст», «магістр».

· Поєднання гуманітарної освіти з якісною професійною підготовкою;

· Реалізація дуальної системи підготовки фахівців, що припускає поєднання теоретичної підготовки з практичною. Від того, як вирішується ця проблема у ВНЗі, на наш погляд, залежить конкурентоспроможність наших випускників, а отже, і їх соціальна захищеність;

· Забезпеченість логічної структури підготовки фахівців, що знаходить відображення в структурно-логічних схемах побудови навчальних планів, кредитно-модульній системі навчання та організації навчального процесу;

· Комплексний підхід до створення систем, що забезпечують навчальний процес, до яких належать: кадрове забезпечення, науково-методичне забезпечення, матеріально-технічне забезпечення, інформаційне забезпечення;

· Максимально ефективне використання навчального часу шляхом впровадження активних форм навчання та інноваційних технологій;

· Створення чіткої системи контролю за рівнем засвоєння знань та якості знань. В ХТЕІ КНТЕУ створено наскрізну систему поточного, рубіжного, семестрового контролю знань, комплексного заміру знань з дисципліни та комплексної системи кваліфікаційних замірів рівня спеціальної підготовки;

· Наскрізна комп'ютеризація навчального процесу.

У навчальному процесі ВНЗ задача формування професійно важливих умінь майбутніх менеджерів у ВНЗ має теоретичний, практичний і науково-методичний блоки. Усі ці блоки мають за мету вироблення середнього, достатнього та високого рівнів сформованості професійних знань та умінь, у тому числі організаторських. Це досягається шляхом використання специфічних методик викладання дисциплін для студентів-менеджерів, викладання дисциплін варіативної частини «Вступ до фаху», «Основи риторики», «Етика ділового спілкування», «Управління якістю товарів та послуг», «Діловодство», «Ситуаційний менеджмент», «Методика прийняття управлінських рішень» тощо; проведення тренінгів, дебатних турнірів, рольових ігор, інших інноваційних технологій; залучення студентів у позааудиторну роботу, розвиток студентського самоврядування.

Врахування вищезгаданих важливих професійних якостей під час створення моделі спеціаліста з менеджменту гарантує підготовку конкурентоспроможних, висококваліфікованих, адаптованих до умов сучасності майбутніх керівників.

Отже, тривалий час проблема створення моделі сучасного менеджера була прерогативою спеціалістів з менеджменту. Розгляд даної проблеми педагогікою дає можливість визначити головні завдання, принципи освіти та виховання майбутніх менеджерів, що забезпечить вищий рівень підготовки спеціалістів-керівників різних рангів. В основі моделі менеджера має лежати модель його діяльності. У моделі сучасного менеджера однією з головних характеристик є лідерські якості і, як їх складова частина, - організаторські уміння та здібності. Розвиток цих здібностей у студентів-менеджерів в аудиторній, позааудиторній, практичній діяльності забезпечить у майбутньому професійний ріст фахівців.

освіта менеджер професійний бізнес

Література

1. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер.- М.: Дело, 1998. - 336 с.

2. Лавриков Ю. А. О модели профессиональной подготовки экономистов и экономической подготовки инженеров. - Л., 1999. - 191 с.

3. Ладанов И.Д. Лидерство в менеджменте // Управление персоналом. - 2001. - № 8. - С. 11-21.

4. Наука управляти: з історії менеджменту. - К.: Либідь, 2003. - 278 с.

5. О профессиональной подготовке руководителей для среднего и малого бизнес // Alma Mater. Апрель. 2001. - С. 66-75.

6. Попов А. Генезис менеджмента и управления // Высшее образование в России. - № 2. - 1997. - С. 27-33.

7. Сигов И. И. Проблемы разработки конкретного содержания моделей специалистов широкого профиля. Научно-методические проблемы разработки конкретного содержания моделей специалистов широкого профиля. - Л., 2004, с. 84.

8. Смирнова Е. Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 2005. - 344 с.

9. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. - М., 1999. - 336с.

10. Философский энциклопедический словарь. - М.: Инфо-М. - 576 с. - С. 273.

Размещено на Allbest.ru