Рис. Система стандартів освіти академії (УІПА)

Факультетами і кафедрами були розроблені у встановлені строки всі освітньо-кваліфікаційні характеристики і освітньо-професійні програми всіх спеціальностей стосовно до умов підготовки інженерно-педагогічних кадрів. Велика увага в академії приділяється розробці навчальних планів спеціальностей та профілів підготовки. Ми керувались тим положенням, що навчальні плани були і залишаються основою бізнес-освіти, вони зараз становлять певний ступінь свободи і варіативності для кафедр і деканатів. Останнє вже отримало своє відображення в нових навчальних планах спеціальностей у вигляді включення дисциплін за вибором.

Не менш важливим стала розробка навчальних програм дисциплін - одного з конкретних інструментів управління навчальним процесом.

Вчена рада академії затвердила в 2002 році нову форму навчальної програми, в якій при розробці нової форми робочої програми була поставлена задача - максимально врахувати в ній кваліфікаційні вимоги та ефективні засоби діагностування.

Методика складання робочих програм дисциплін передбачає також ґрунтовне врахування в навчальній роботі не тільки вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик, але і умов, які визначають взаємодію всіх кафедр, що беруть участь в процесі підготовки кадрів за даною спеціальністю.

В робочій програмі обов'язково міститься необхідна навчальна база перед вивченням конкретної дисципліни, зміст робочої програми в обов'язковому порядку узгоджується з усіма кафедрами, які забезпечуються даною дисципліною.

Серйозна увага приділяється відображенню, за всіма складовими змісту навчальної дисципліни, переліку умінь і навиків, які повинні бути сформовані у випускників в процесі навчання.

Вищесказане знаходить відображення також в управлінні самостійною роботою студентів і, особливо, в запланованих методиках і формах контролю за якісними показниками навчальної роботи.

Велику роль в оптимізації змісту освіти відіграють процеси управління найважливішими складовими підготовки кадрів: безперервною економічною підготовкою, безперервною математичною підготовкою, а на окремих спеціальностях безперервною технологічною або конструкторською підготовкою. Значна увага також приділяється управлінню навчальним процесом в плані його педагогічної спрямованості по всьому комплексу дисциплін.

В даний момент розробки вчених академії з формування структурно-логічних схем педагогічної спрямованості дисциплін знаходяться в стадії завершення і, найближчим часом, будуть апробовані на двох факультетах академії.

Позитивними наслідками вжитих в академії заходів стали розширення демократизації системи управління шляхами делегування додаткових прав деканам, завідувачам кафедр, начальникам відділів і служб.

Ця робота продовжується і в 2003/2004 навчальному році з переведенням її на більш високий рівень. Зокрема, в цьому році ми передаємо частину питань підвищення кваліфікації на факультети, істотно розширяємо тематику вчених рад факультетів. Передбачається також суттєво проаналізувати на предмет розумного скорочення того великого обсягу інформації, який кафедри і деканати повинні подавати до відділів управління.

Особливе місце в системі стандартів освіти академії відведено нормативним положенням за всіма напрямками діяльності.

На жаль, більша частина вкрай необхідних вищим навчальним закладам нормативних положень не розроблена централізовано Міністерством освіти і науки України. Враховуючи цю обставину, за рішенням Вченої ради академії були розроблені положення, які визначають, по суті, основний зміст діяльності всіх підрозділів академії. До їх числа належать положення про ректорат, деканат, кафедру, факультет, положення з організації методичної роботи, положення про підготовку науково-педагогічних кадрів, положення про навчально-методичне управління, науково-дослідну частину, бібліотеку, інформаційно-обчислювальний центр та ін.

Поряд з тим, що в положеннях ґрунтовно відображений зміст роботи підрозділів, в них наведені правові та організаційні основи їх діяльності. В тому ж плані побудовані і положення, що відображують навчальну, наукову, методичну, організаційну діяльність академії.

Використання цих документів в роботі дозволяє значно підвищити ефективність як оперативних, так і перспективних заходів, що вживаються. Істотно скорочується час на всілякого роду узгодження, проведення інструктивних нарад, підвищується виконавська дисципліна на всіх рівнях. Процес управління стає системним.

Менеджмент освіти вважає одним з найбільш оптимальних критеріїв - критерій якості підготовки, що включає рівень засвоєння знань, навичок та умінь випускниками вузу у відповідності до державних стандартів освіти.

В академії тривалий час діє обґрунтована система контролю якості підготовки, яка включає: тестову діагностику рейтингових показників рівня підготовки студентів споріднених вищих навчальних закладів; методику і технологію використання дидактичних тестів у контролюючих системах та навчально-виховному процесі; тест-системи; комплекти - фонди тестів; тест-стандарти; системи типу „експрес-тест” та ін.

Результати контролю за прийнятою методикою регулярно аналізуються, узагальнюються і служать основою для прийняття оперативних управлінських рішень щодо усунення недоліків та удосконалення процесу підготовки кадрів.

Як вже відзначалось, одним з основних підрозділів вищого навчального закладу є кафедра. Багаторічний досвід показує, що ефективність управління кафедрою залежить від умов роботи професорсько-викладацького складу.

Це, насамперед, стосується забезпечення науково обґрунтованого підходу до формування чисельності і складу кафедр.

До речі, однієї з основних функцій менеджменту є мотивація, яка передбачає процес обґрунтованого формування колективу і стимулювання його діяльності з найбільш успішного просування до поставленої мети.

Проблема розрахунку чисельності професорсько-викладацького складу кафедр завжди була і продовжує залишатися актуальної для удосконалення керування навчальним процесом.

На жаль, досить корисні науково-методичні розробки, виконані в різні роки в Харківському національному політехнічному університеті і Вінницькому політехнічному університеті, у яких були закладені основні принципи розрахунку чисельності професорсько-викладацького складу в цілому по вищих навчальних закладах, не були використані плановими органами колишнього Міністерства вищої і середньої фахової освіти і, у силу суб'єктивних причин, не були доведені до повного завершення і використання в практичній роботі навчальних закладів.

У вищих навчальних закладах немає єдиного підходу до методики розрахунку чисельності професорсько-викладацького складу кафедр. Найчастіше розрахункові обсяги навчальної роботи з кафедр установлюються з урахуванням профілю кафедри, фактичного складу викладацьких кадрів. Рідше з урахуванням інших видів діяльності викладачів: науково-дослідної, видавничої, методичної.

Звичайно ж, у колективах вузів прекрасно відомі фактори, що визначають трудомісткість окремих видів навчальних занять, інших видів діяльності, що входять до індивідуальних планів викладачів, однак використовувати їх при розрахунку штатів при відсутності єдиної методики у вузі дуже складно, а в більшості випадків неможливо.

В академії на основі узагальнення багаторічного досвіду навчальної роботи розроблена та використовується методика розрахунку чисельності професорсько-викладацького складу кафедр. При розробці методики була поставлена задача максимально врахувати специфіку навчальної роботи викладачів загальнонаукових, загально інженерних і спеціальних кафедр, необхідність створення рівних умов діяльності для всіх кафедр академії, стимулювання розвитку інноваційних процесів підготовки кадрів, підвищення ефективності наукових досліджень і науково-методичної роботи, активізації видавничої діяльності.

Інші види діяльності викладачів кафедр, як показує практика, істотно не відрізняються по кафедрах, тому їхній вплив на середні розрахункові обсяги навчальної роботи можна прийняти рівноцінними.

Методика розрахунку чисельності професорсько-викладацького складу кафедр передбачає врахування наступних складових їх діяльності:

- обсяг активної навчальної роботи (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, іспити, заліки, ДЕК);

- обсяг лекційної роботи;

- обсяг дипломного проектування;

- обсяг навчальної роботи в регіональних центрах;

- кількість навчальних дисциплін (за найменуванням);

- виконання науково-дослідних робіт (з держбюджетної тематики), підготовка кандидатів наук, докторів наук;

- видавнича діяльність (написання, видання в навчальному році підручників, навчальних посібників, монографій);

- обсяг навчальної роботи викладачів, що виконують крім основної роботи по кафедрі, загальновузівські функції.

Чисельність професорсько-викладацького складу кафедр визначається за наступною розрахунковою формулою:

,(1)

де N_п.п. - чисельність професорсько-викладацького складу кафедри, чіл;

V₀ - загальний обсяг навчальної роботи по кафедрі на навчальний рік;

П₀ - погодинний фонд по кафедрах на навчальний рік;

V_A - обсяг навчальної роботи викладачів кафедрі з фіксованим навантаженням

N_A - кількість одиниць професорсько-викладацького складу з фіксованим навантаженням;

Р_р - середній розрахунковий обсяг навчальної роботи викладачів кафедри.

Таблиця

Коефіцієнти, що враховують вплив зміни складових навчального процесу

Коефіцієнти L_(1-5) - враховують вплив змін обсягів складових навчальної роботи порівняно з аналогічними середніми даними по академії, вони визначені досвідним шляхом на основі узагальнення матеріалів, що характеризують організацію і планування навчального процесу в академії і ряді вищих навчальних закладів України.

Обсяг навчального навантаження викладачів з фіксованим навчальним навантаженням (V_А) і, відповідно, кількість одиниць професорсько-викладацького складу (N_A) затверджуються ректоратом за два тижня до розрахунку штатів і передаються в навчально-методичне управління академії.

Розрахунковий обсяг навчальної роботи викладачів кафедр (Р_р) залежить, як це відзначалося, від обсягів складових навчальної роботи та інших видів діяльності по кафедрі, а точніше від розмірів відхилень цих обсягів від аналогічних середніх обсягів по академії.

Р_р = Р_РА ± Q₁ ± Q₂ ± Q₃ ± Q₄ ± Q₅ ± Q₆ ± Q₇,(2)

де Р_РА - середній обсяг навчальної роботи викладачів по академії встановлюється ректоратом на кожний навчальний рік (при цьому слід мати на увазі, що максимальний обсяг навчальної роботи викладачів не повинний перевищувати 900 годин у навчальному році);

Q₁ - Q₇ - обсяги скорочення або збільшення розрахункового обсягу навчальної роботи (годин) у зв'язку зі зміною відповідних складових по кафедрі у порівнянні із середніми даними по академії.

Значення Q₁ - Q₅ визначаються за наступною формулою:

Q₁ - Q₅ =±L_1-5^. h_1-5 ,(3)

де h_1-5 - перевищення, зниження (у годинах) обсягу складових навчальної роботи по кафедрі у порівнянні із середніми даними по академії.

Значення Q₆ ; Q₇ - визначається на підставі експертної оцінки даних по кафедрах, що передаються в навчально-методичне управління академії за тиждень до проведення розрахунку штатів.

Отримані розрахункові дані штатної чисельності округляються до 0,25; 0,5 або 1,0 з відповідним коректуванням погодинного фонду по кафедрі.

Після завершення розрахунків чисельності професорсько-викладацького персоналу по кожній кафедрі та у цілому по академії, а також погодинного фонду, отримані розрахункові дані зіставляються з плановими даними, затвердженими для вищого навчального закладу Міністерством освіти і науки України, і при необхідності, вносяться відповідні корективи в розрахунки і, насамперед, у значення коефіцієнтів, що враховують вплив зміни складової навчальної роботи та інших видів діяльності.

Розроблена методика ухвалена кафедрами академії та колегами з багатьох вищих навчальних закладів, успішно використовується в практичній роботі.

Як відзначалось на початку статі, проблема розробки менеджменту інженерно-педагогічної освіти як в теоретичному, так і в практичному аспектах є дуже багатогранною. Враховуючи ці обставини, автори не претендують на вичерпне вирішення як розглянутих в статті проблем, так і проблем, які не розглянуті і є вельми актуальними, а також виражають впевненість в тому, що цій проблемі буде постійно приділятись велика увага в колективах вищих навчальних закладів.

Література

1. Закон України „Про вищу освіту”. Київ, 2002.

2. Крижко В.В. Теорія і практика менеджменту в освіті: Навчальний посібник. Запоріжжя: ”Просвіт”, 2003. 270 стор.

3. Сероштан Н.А., Дудко П.Д. Проблемы менеджмента: Учебное пособие. Харьков: ХГЭУ, 1996. 324 с.

4. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: Учебное пособие. Москва: Педагогическое общество России., 1999. 423 с.

5. Головатый Н. Менеджмент образования в Украине. // Персонал. К: МАУП, 2001. С. 5.

6. Гамаюлов В. Становлення дидактичного менеджменту в системі управління освітою // Освіта і управління, т.5, 2002. С. 4.

Анотація

менеджмент вища освіта управління

Коваленко О.Е., Лобунець В.І.

Досвід розробки менеджменту інженерно-педагогічної освіти

В статі розглянутий ряд теоретичних положень і практичних заходів, які визначають конкретну сутність менеджменту вищої освіти.

З урахуванням діяльності Української інженерно-педагогічної академії докладно висвітлюються принципи менеджменту - принцип оптимізації управління і принцип правової та методичної захищеності управлінських рішень, з показом конкретних дій та виконаних в академії розробок.

В статі відведено значне місце вузівським стандартам освіти, показані на конкретних прикладах їх роль в управлінні процесом підготовки кадрів. В заключній частині статі показана роль однієї з головних функцій менеджменту - мотивації в діяльності кафедр академії.

Аннотация

Коваленко О.Е., Лобунец В.И.

Опыт разработки менеджмента высшего образования

В статье рассмотрен ряд теоретических положений и практических мероприятий, которые определяют конкретную сущность менеджмента высшего образования.

С учётом деятельности Украинской инженерно-педагогической академии подробно освещаются принципы менеджмента - принцип оптимизации управления и принцип правовой и методической защищенности управленческих решений, с показом конкретных действий и выполненных в академии разработок.

В статье отведено значительное место вузовским стандартам образования, показаны на конкретных примерах их роль в управлении процессом подготовки кадров. В заключительной части статьи показана роль одной из главных функций менеджмента - мотивации в деятельности кафедр академии.

Annotation

Kovalenko O.E., Lobunez V.I.

Experience of Development of Higher Education Management

The article deals with a number of theoretical points and practical procedure that define the specific essence of higher education management.

The Ukrainian Engineering Pedagogics Academy taken as an example. The management principles are being considered, among them: the principle of management optimisation and the principle of law and methodological provision of managerial decisions illustrated with a specific procedure and Academy's developments.

Higher education standards are paid special attention to, their role in the management of personnel training process is being illustrated with particular examples. In the concluding part of the article the role of one of the major functions of management, motivation in the Academy department activities, is being shown.