Оцінка конкурентоспроможності підприємств готельного господарства Одеської області

Проаналізовано рівень конкурентоспроможності підприємств готельного господарства Одещини та визначено її основних конкурентів. Запропоновано та обґрунтовано рекомендації для підвищення конкурентоспроможності сукупності готельних підприємств регіону.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2019
Размер файла 144,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка конкурентоспроможності підприємств готельного господарства Одеської області

Галасюк С.С.

к.е.н, доцент,

Одеський національний економічний університет, м. Одеса

В статті проаналізовано рівень конкурентоспроможності підприємств готельного господарства Одещини та визначено її основних конкурентів. Запропоновано рекомендації для підвищення конкурентоспроможності сукупності готельних підприємств Одеської області.

Ключові слова: підприємства готельного господарства, конкурентоспроможність, конкуренти, показники діяльності готельних підприємств.

Постановка проблеми. Готельна індустрія є найважливішим компонентом сфери туристичних послуг. Саме від розвитку засобів розміщення, розташованих на території конкретної дестинації, залежить спроможність даного регіону приймати та обслуговувати іноземні та внутрішні туристичні потоки. Потужність та спеціалізація підприємств готельного господарства, їх здатність виробляти високоякісні послуги за сприятливими цінами, відповідність матеріально-технічної бази готелів та умов обслуговування клієнтів вимогам професійних стандартів є основою для успішного функціонування регіонального готельного комплексу в конкурентному середовищі.

Дослідження, проведене за допомогою методів оцінювання рівня конкурентоспроможності сукупності підприємств готельного господарства певного туристичного регіону, дасть змогу виявити існуючі проблеми в їх діяльності та запропонувати конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам конкурентоспроможності у сфері туризму та гостинності присвячені дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких: С. П. Гаврилюк [1], Л. В. Баумгартен [2], В. Г. Герасименко [3], С. Г. Нездоймінов та Н. М. Кузнєцова [4], Л. С. Абрамова та О. І. Михайлова [5] тощо. Проте детальніший аналіз рівня конкурентоспроможності сукупності підприємств готельного господарства певного регіону України з точки зору офіційних статистичних даних дотепер не проводився. Формування цілей статті. Метою статті є дослідження рівня конкурентоспроможності готельного господарства Одеської області серед інших адміністративно-територіальних одиниць України за офіційними статистичними даними.

Виклад основного матеріалу. Під «підприємствами готельного господарства» розуміються готелі та аналогічні засоби розміщення, оформлені як юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності. Оцінювання конкурентних позицій сукупності готельних підприємств проведено за офіційними статистичними даними, представленими у статистичних бюлетенях України по засобах розміщення. Для дослідження рівня конкурентоспроможності підприємств готельних господарств Одеської області серед інших регіонів України було обрано метод, що ґрунтується на визначенні ринкової частки.

Головною проблемою застосування даного методу оцінювання конкурентоспроможності у сфері туризму є неповнота інформації для повноцінного дослідження конкурентної ситуації на ринку готельних послуг, що пов'язано з її неповною достовірністю, оскільки вітчизняні підприємства схильні фальсифікувати дані фінансової звітності з метою ухилення від сплати податків. Проте відомості форми № 1-КЗР, оприлюднені в масштабах країни в розрізі її конкретних адміністративно-територіальних одиниць, на сьогоднішній день являються єдиним офіційним джерелом інформації, завдяки якому можна визначити місце Одеської області в конкурентному середовищі для пропонування окремих шляхів підвищення її конкурентоспроможності.

По аналогії оцінювання конкурентоспроможності туристичного підприємства, що пропоноване С. П. Гаврилюк, рівень конкурентоспроможності сукупності підприємств готельного господарства Одеського регіону доцільно визначити за такими основними етапами: вибір конкурентів з числа туристичних регіонів України для порівняння; збір необхідної інформації про конкурентів; розробка системи оцінних показників; розрахунок одиничнихпоказників конкурентоспроможності досліджуваного регіону (тобто Одеського) та конкурентів; побудова порівняльних таблиць, визначення та оцінювання рівня конкурентоспроможності регіону за найбільш прийнятним методом [1, с. 76].

Щодо вибору конкурентів з числа туристичних регіонів України для порівняння зазначимо наступне. Український ринок готельних послуг включає 27 структурних підрозділів (регіонів): Автономну Республіку Крим, 24 області та два міста - Київ та Севастополь. Дослідження рівня конкурентоспроможності здійснювалось протягом 20112013 рр.

Шляхом зіставлення статистичних даних про основні показники діяльності підприємств готельного господарства Одеського регіону з узагальненими даними по всій країні визначена питома вага участі готельних підприємств Одещини у загальному обсязі обслуговування туристів та обчислено їх рейтинг у масштабах України (табл. 1).

Аналіз даних таблиці 1 свідчить про низку суперечностей у розвитку діяльності підприємств готельного господарства Одеського регіону. Зокрема, Одеській області належить стабільно високий рейтинг практично за всіма показниками розвитку готельного господарства. Поряд з тим, варто звернути увагу на невелику частку, яку займає Одеський регіон за багатьма показниками, представленими у таблиці 1.

конкурентоспроможність готельний господарство одеський

Таблиця 1

Рейтинг Одеської області серед інших адміністративно-територіальних одиниць України за основними показниками діяльності підприємств готельного господарства

Показник

Рік

2011

2012

2013

Кількість підприємств

готельного господарства, од.

Рейтинг

4

4

5

Частка, %

6,2

6,1

5,9

Одноразова місткість ПГГ, од.

Рейтинг

4

4

4

Частка, %

8,5

6,2

5,9

Загальна кількість обслугованих приїжджих, осіб

Рейтинг

4

5

6

Частка, %

5,1

4,6

4,6

Кількість обслугованих

іноземців, осіб

Рейтинг

4

4

4

Частка, %

6,0

4,8

5,0

Тривалість перебування

приїжджих, людино-діб

Рейтинг

6

5

5

Частка, %

4,7

4,6

4,6

Кількість структурних

підрозділів сфери сервісу, од.

Рейтинг

3

3

3

Частка, %

7,0

5,9

6,8

Доходи від наданих послуг, тис. грн.

Рейтинг

4

5

5

Частка, %

5,7

4,5

4,4

Доходи від надання додаткових послуг, тис. грн.

Рейтинг

5

6

7

Частка, %

4,9

2,5

2,9

Середньооблікова кількість

штатних працівників, осіб

Рейтинг

4

4

4

Частка, %

6,0

5,4

6,1

Так, якщо середньостатистичне значення окремого регі-ону в цілому по Україні дорівнює 3,7% (100% - 27 регіонів), то показники Одеської області мало відріз-няються від зазначеної цифри. Крім того, питома вага і рейтинг Одеської області протягом 2011-2013 рр. знижуються за більшістю показників.

Згідно рейтингу, до числа основних конкурентів Одещини відносяться м. Київ, АР Крим, Львівська область, а у деяких випадках - Донецька, Дніпропетровська та Харківська області. Аналізуючи дані таб-лиці, можна зробити висновок, що Одеський регіон поступово втрачає власні конкурентні позиції з окре-мих показників. Наприклад, за показником «Кількість підприємств готельного господарства» Одещина пе-ремістилася з четвертого на п'яте місце, питома вага її у загальнодержавних показниках скоротилася (з 6,2% до 5,9%) за рахунок закриття двох обєктів.

Найбільш вагоме зниження рейтингу Одеської області спостерігається за такими показниками, як «Кількість обслуговуваних приїжджих» та «Доходи від надання послуг». Так, готельні підприємства Одещини у 2013 році обслужили на 3,5 тис. осіб менше, ніж у 2011 році (у тому числі на 2,4 тис. менше іноземних туристів). Загальні доходи від надання готельних послуг за досліджувані три роки скоротилися на 20,7 млн. грн., а доходи від додаткових видів обслуговування - на 18,4 млн. грн. Темпи росту протягом 2011-2013 рр. сказаних показників Одеського регіону негативні - 91% та 64,2% відповідно.

До показників, за якими Одеська область займає лідируючі позиції в структурі готельного господарства України, належать «Тривалість перебування приїжджих» (за рахунок збільшення терміну проживання у засобах розміщення) та «Середньооблікова чисельність обслуговуючого персоналу» (за рахунок збільшення штату працівників на 198 осіб) [9].

Збір необхідної інформації про конкурентів проведено за даними статистичного бюлетеня, розробленого на підставі звітів готельних підприємств за формою № 1-КЗР [8].

Детальний аналіз частки перших шести регіонів України, що лідирують за основними показниками розвитку готельного бізнесу, дозволяє констатувати, що Одеський регіон значно відстає від основних лідерів - м. Києва, Автономної Республіки Крим та Львівщини, однак має схожі показники діяльності підприємств готельного господарства з Донецькою та Дніпропетровською областями, саме яких можна враховувати її найближчими конкурентами.

Розрахунок усереднених показників конкурентоспроможності проведено для підприємств готельного господарства Одеського регіону та його найближчих конкурентів за 2013 р. - Донецької та Дніпропетровської областей, а також для м. Києва, АР Крим та Львівщини за методикою, пропонованою С.С. Галасюк [10, с. 8993]. На підставі офіційних статистичних даних для всіх регіонів-конкурентів розраховані такі показники: «Середня місткість ПГГ», «Середня тривалість перебування приїжджих у ПГГ», «Коефіцієнт використання місткості», «Частка обслугованих іноземців у ПГГ», «Середній дохід ПГГ», «Середня вартість обслуговування», «Ефективність роботи підрозділів сфери сервісу» та «Продуктивність роботи персоналу». Результати аналізу рівня конкурентоспроможності підприємств готельного господарства окремих регіонів України за 2013 рік представлені в таблиці 3, де узяті за основу (100%) середні показники діяльності ПГГ України і проведено порівняння показників окремих адміністративно-територіальних одиниць України у пропорціональному відношенні до даної бази.

Порівняння розрахункових показників діяльності підприємств готельного господарства Одеської області з аналогічними суб'єктами підприємницької діяльності регіонів-конкурентів свідчить про те, що готелі та аналогічні засоби розміщення Одещини:

мають середньостатистичні значення за п'ятьма показниками: «Середня вартість обслуговування» (95%), «Середня місткість ПГГ» (99%), «Середня тривалість перебування приїжджих» (100%), «Коефіцієнт використання місткості» (100%) та «Частка обслугованих іноземців» (107%);

мають низькі значення за такими показниками, як: «Середній дохід ПГГ» (75%), «Продуктивність роботи персоналу» (72%), «Ефективність роботи підрозділів сервісу» (42%).

Разом із тим, варто зазначити, що лідер ринку готельних послуг України - м. Київ - має значення представлених показників, що у 2-7 перевищують їх середній рівень. Таким чином, Одеська область за показниками роботи підприємств готельного господарства у цей час не може бути визнана конкурентом готелям та аналогічним засобам розміщення м. Києва та АР Крим (рис. 1).

Варто зазначити, що у туристично розвинених країнах світу сфера туризму та гостинності приносить суттєвий дохід. В Україні, на жаль, ситуація протилежна (за виключенням м. Києва та АР Крим). Згідно зі статистичними даними, протягом 20082013 рр. кількість підприємств готельного господарства України зменшилася у 1,2 рази, що в абсолютному вимірі склало 297 одиниць. Середній показник ємкості у розрахунку на один готельний заклад становить майже 93 місця, що вказує на перевагу в структурі засобів розміщення підприємств із середнім та великим номерним фондом. Тобто у формах статистичної звітності не вистачає даних про малі готелі, багато яких з'явилось в Україні протягом останнього десятиріччя.Таблиця 2

Порівняння показників діяльності підприємств готельного господарства окремих регіонів України з їх усередненими значеннями за 2013 рік

Показник

Од.

вим.

В цілому

по Україні

у т.ч. по окремих адміністративно-територіальних одиницях України

Одеська

м. Київ

АР Крим

Львівська

Донецька

Дніпропетр.

Середня місткість ПГГ

од.

93

92

154

154

93

81

86

О/%

100

99

166

166

100

87

92

Середня тривалість перебування

діб

2,4

2,4

2,2

4,8

2,7

2,1

1,9

о/

100

100

92

200

113

88

79

Коефіцієнт використання місткості

коеф

0,23

0,23

0,25

0,36

0,16

0,17

0,21

о/

100

100

109

157

70

74

91

Частка обслугованих іноземців у

ПГГ

коеф

0,27

0,29

0,53

0,32

0,25

0,23

0,06

о/

100

107

196

119

93

85

22

Середній дохід ПГГ

тис.грн.

3 819

2 851

17 690

5 361

3 695

3 521

1 523

о/

100

75

463

140

97

92

40

Середня вартість обслуговування

грн.

1 191

1 126

1 940

2 139

1 218

1 269

382

о/

100

95

163

180

102

107

32

Ефективність роботи підрозділів сфери сервісу

тис.грн.

196

83

1 497

137

228

313

64

о/

100

42

764

70

116

157

33

Продуктивність роботи персоналу

тис.грн.

148

107

222

141

123

124

76

о/%

100

72

150

95

83

84

51

Середнє завантаження українських підприємств готельного типу катастрофічно падає: якщо ще у 2005 р. воно становило 33%, то у 2013 році зупинилося на позначці 23%, що надто мало. Так, наприклад, за інформацією Всесвітньої туристичної організації, у країнах Європи рівень використання місткості готельних підприємств становить приблизно 60%, а в інших регіонах світу він ще вище: у Північній Америці - 65%, Азії й Австралії - 70%.

Рис. 1. Багатокутник конкурентоспроможності за розрахунковими показниками діяльності підприємств готельного господарства Одеської, Донецької, Дніпропетровської, Львівської областей, АР Крим та м. Києва на фоні відхилення від їх усереднених значень по Україні

Дослідження одноразової місткості готельної бази свідчить про її зменшення в 1,4 рази протягом останніх років. Так, на 1 січня 2009 р. в Україні налічувалось біля 162 тис. місць у ПГГ, а у 2013 р. - тільки 121,0 тис. місць. Варто зазначити, що для порівняння загальної ємкості засобів розміщення різних країн найчастіше використовується показник, що характеризує кількість готельних місць у розрахунку на 1 тисячу місцевих жителів, середньоєвропейське значення якого становить 10. У провідних туристичних державах даний показник варіюється від 26-ти у Швейцарії й Іспанії до 55-ти у Греції [11]. В Україні він дорівнює лише 2,7 (де готельні місця враховуються поряд з житлом у гуртожитках), що свідчить про явно недостатній розвиток ринку готельних послуг. Крім того, в Україні діє досить недосконала система категоризації засобів розміщення, яка не сприяє туристам у свідомому виборі готелю.

Висновки

Для підвищення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства Одеського регіону доцільно зробити комплекс заходів, серед яких першочерговими пропонуються такі:

- розробка регіональних програм розвитку готельного господарства, у тому числі для готелів малої місткості;

- формування сприятливих умов в регіоні для залучення інвестицій, спрямованих на будівництво нових та модернізацію діючих готельних підприємств;

- залучення державної підтримки для популяризації регіонального турпродукта на світовому туристичному ринку;

- сприяння входженню на туристичний ринок Одещини міжнародних готельних операторів (зараз в Одеському регіоні немає жодних мережевих готелів, що працюють під відомими світовими брендами);

- сприяння розповсюдженню на території регіону національних готельних мереж (у цей час тільки декілька готелів м. Одеси знаходяться в структурі національних мереж: «Брістоль» 5* та «Лондонська» 4* належать до «Vertex Hotel Group», «Юність» 3* - до групи «Акорд Готелі»; відома українська готельна мережа із 26 підприємств «Reikartz Hotels & Resorts» в Одеському регіоні не представлена взагалі) [12]; позитивним фактором є створення готельної мережі «Чорне море», яка включає дев'ять засобів розміщення в Одесі та один - у Києві;

- створення потужного Інтернет-ресурсу для висвітлення всіх подій відносно розвитку туризму та готельного господарства в регіоні, як для туристів, так і для професіоналів турбізнесу;

- впровадження системи постійних статистичних та соціологічних спостережень у сфері туристичного та готельного бізнесу;

- поглиблення спеціалізації готельної пропозиції регіону з урахуванням структури іноземного та внутрішнього туристопотоків за цілями подорожей;

- збільшення туристичного сезону за допомогою використання комплексу маркетингових заходів тощо.

Список використаної літератури

1. Гаврилюк С. П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері туристичного бізнесу: навч. посіб. / С. П. Гаврилюк. - К.: КНТЕУ, 2006. - 180 с.

2. Баумгартен Л. В. Стратегический менеджмент в туризме: учебн. пособ. / Л. В. Баумгартен. - М.: Академия, 2007. - 352 с.

3. Герасименко В. Г. Оцінка конкурентоспро-можності готельного господарства крупного міста на основі матричних методів стратегічного аналізу / В. Г. Герасименко // Экономика и управление: научно-практический журнал. Вып. 6. - Симферополь: НАПКС, 2009. - С. 64-69.

4. Кузнєцова Н. М. Регіональний вимір розвитку туристичного та готельного бізнесу: монографія / Н. М. Кузнєцова, С. Г. Нездоймінов. - Одеса: Астропринт, 2010. - 256 с.

5. Абрамова Л. С. Проблемы конкурентоспособности гостиничного хозяйства Украины / Л. С.Абрамова, Е. И. Михайлова // Вісник СевНТУ. Сер.: Економіка і фінанси: зб. наук. праць. Вип. 109. - Севастополь: СевНТУ, 2010. - С. 3-7.

6. Колективні засоби розміщування в Україні у 2011 році: статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2012. - 190 с.

7. Туристична діяльність в Україні у 2012 році: статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2013. - 272 с.

8. Туристична діяльність в Україні у 2013 році: статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2014. - 272 с.

9. Галасюк С. С. Конкурентні позиції підприємств готельного господарства Одеського регіону / С. С. Галасюк // Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. 18-19.09.2014 р. - Одеса: Атлант, 2014. - С. 8-10.

10. Галасюк С. С. Аналіз рівня конкурентоспроможності регіонального ринку туристичних послуг / С. С. Галасюк // Вісник Хмельницького національного університету: науковий журнал. Сер.: Економічні науки. Том 1. - Хмельницький: ХмНУ, 2010. - С. 89-93.

11. Галасюк С. С. Проблеми визначення ємкості готельної бази в Україні / С. С. Галасюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету: зб. наук. праць. Сер.: Економіка. Вип. 33. Ч. 3. - Ужгород: УжНУ, 2011. - С. 36-41.

12. Ринки туристичних послуг: стан і тендеції розвитку: монографія / за заг. ред. професора В. Г. Герасименка; авт. кол.: В. Г. Герасименко, С. С. Галасюк, С. Г. Нездоймінов [та ін.]. - Одеса: Астропринт, 2013. - 304 с.

Галасюк С.С. Оценка конкурентоспособности предприятий гостиничного хозяйства Одесской области

В статье проанализирован уровень конкурентоспособности предприятий гостиничного хозяйства Одесского региона и определены его основные конкуренты. Предложены рекомендации для повышения конкурентоспособности гостиничных предприятий Одесской области.

Ключевые слова: предприятия гостиничного хозяйства, конкурентоспособность, конкуренты, показатели деятельности гостиничных предприятий.

Halasiuk S.S. Estimation of competitiveness of the hotel industry enterprises in Odessa region

In this paper the competitiveness of Odessa region hotel enterprises is analyzed and its main competitors are identified. The recommendations directed to improving the competitiveness of the hotel enterprises in Odessa region are proposed.

Keywords: hotel industry enterprises, competitiveness, competitors, indicators of the hotel enterprises activity.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.