Під створенням систем якості розуміє їх розробка і впровадження в діяльність підприємства. Створення систем якості може бути ініційоване керівництвом підприємства або замовником.

Раніше вже зазначалося, що система якості являє собою сукупність структур, що виконують функції управління і забезпечення якості встановленими методами. Тому розробка системи якості в основному полягає в тому, щоб спочатку визначити, які структури слід включити в систему якості і які функції вони повинні виконувати, щоб забезпечити необхідну якість продукції, а потім розробити всі необхідні нормативні документи для виконання цих функцій.

Впровадження системи якості передбачає проведення внутрішніх перевірок системи і, при необхідності, її доопрацювання для того, щоб всі підрозділи могли чітко виконувати свої функції.

Оцінка системи якості після її створення здійснюється шляхом сертифікації, що проводиться незалежним органом з метою підтвердження відповідності системи стандартам ІСО 9000.

Створення систем якості у ТОВ "Хлібозавод № 10" доцільно проводити в наступній послідовності.

1. Інформаційне нараду.

Проведення такої наради необхідно для того, щоб довести до керівництва та управлінського персоналу інформацію, що містить такі відомості:

- роль і значення системи якості для забезпечення успішної діяльності підприємства;

- порівняння існуючої системи в роботі за якістю з рекомендаціями міжнародних стандартів ІСО 9000;

- основні обов'язки і відповідальність керівництва підприємства, управлінського і виробничого персоналу в створюваній системі;

- структура системи якості і принцип її функціонування;

- структура та функції служби якості та її статус;

- процедура створення та сертифікації системи якості.

При цьому, як показує практика, керівництво підприємства набагато краще сприймає зазначену інформацію, коли про це говорять запрошені з боку фахівці, особливо іноземці. Правило "немає пророка у своїй вітчизні" діє тут повною мірою. Тому, навіть якщо на підприємстві є свої фахівці, здатні надати таку інформацію, в інтересах справи буває краще підкоритися цьому правилу, хоча воно дійсно здається ірраціональним і потребують чималих витрат.

2. Прийняття рішення про створення системи якості.

Наступний крок у створенні системи якості - прийняття керівництвом офіційного рішення про її створення. Таке рішення може бути оформлено у вигляді наказу, відповідно до якого:

- призначається представник керівництва, відповідальний за створення та функціонування системи якості;

- формується служба якості, як правило, у складі ВТК, відділу управління якістю, метрологічної служби, відділу стандартизації та центральної заводської лабораторії;

- встановлюються основні етапи, виконавці та терміни розробки та впровадження системи якості.

3. Розробка плану-графіка створення системи якості.

На виконання рішення керівництва розробляється план-графік створення системи якості, в якій передбачається виконання наступних робіт:

- розробка політики в сфері якості;

- визначення функцій і завдань (елементів) системи якості з урахуванням рекомендацій стандартів ІСО 9000 і особливостей підприємства;

- визначення складу структурних підрозділів, які повинні виконувати функції в системі якості, розробка структурної і функціональної схем системи якості;

- визначення складу та стану документації системи якості;

розробка нових і коригування діючих нормативних документів системи якості та випуск "Керівництва з якості";

- внутрішні перевірки системи якості в процесі її впровадження та доопрацювання системи за результатами перевірок.

4. Визначення функцій і завдань (елементів) системи якості.

На цій стадії спочатку потрібно провести ретельний аналіз процесу створення продукції та представити його у вигляді докладного переліку етапів робіт. Основу цього переліку складають стадії життєвого циклу продукції, характерні для даного підприємства. Повний цикл охоплює проектування, виготовлення, монтаж, випробування продукції та її обслуговування при експлуатації.

Для організації ефективного управління якістю перелік етапів повинен бути достатньою мірою деталізований, щоб жоден з них не залишився без впливу системи якості.

5. Визначення складу структурних підрозділів системи управління якістю.

Після визначення етапів створення продукції і функцій (елементів) системи якості потрібно визначити структурні підрозділи, які будуть виконувати ці функції.

Для цього необхідно проаналізувати функції існуючих підрозділів і порівняти їх з переліком функцій, прийнятим для створюваної системи якості з урахуванням рекомендацій ISO 9000.

У результаті встановлюються виконавці кожної функції і кожному виконавцю його нові функції офіційно включаються у функціональні обов'язки. До складу виконавців, крім підрозділів служби якості, входять, як правило, конструкторські, технологічні, виробничі та інші підрозділи, що вносять істотний внесок у формування (забезпечення) якості продукції. Після визначення виконавців та їх функцій система якості набуває цілком конкретне обрис, що може бути представлено на двох схемах: структурної та функціональної.

6. Розробка структурної схеми системи якості.

Структурна схема системи якості будується на основі структурної схеми підприємства та дає можливість показати "пристрій" системи - склад і взаємозв'язок усіх структурних підрозділів в системі якості і її керуюче ядро ??- службу якості, до якої, як було зазначено, включаються, як правило, відділ технічного контролю, метрологічна служба, центральна заводська лабораторія, служба стандартизації, а також відділ управління якістю, що виконує функції організації, координації та методичного керівництва роботою за якістю. Додатково на схемі доцільно вказати основні функції представлених підрозділів. Склад підрозділів і виконувані ними функції в сукупності повинні охоплювати весь обсяг робіт, потрібних для забезпечення якості продукції, що випускається.

7. Розробка функціональної схеми управління якістю.

На відміну від структурної схеми, що показує "пристрій" системи якості, побудова функціональної схеми дозволяє наочно представити "роботу" системи якості - процес управління якістю. Така схема будується у вигляді петлі якості.

При розробці функціональної схеми необхідно враховувати всі етапи виробництва і всі управлінські функції, наведені на петлі якості: політику і планування якості, організацію робіт, навчання та мотивацію персоналу, контроль якості, інформацію, розробку заходів, прийняття рішень і впровадження їх у виробництво, а також - взаємодія з зовнішнім середовищем.

При цьому для кожної функції на схемі доцільно вказати структурні підрозділи, які будуть їх виконувати на всіх етапах виробництва. Наприклад, функцію контролю якості на етапі розробки будуть виконувати експертна комісія і науково-технічна рада, а на етапі виготовлення відділ технічного контролю, а також - технологічний та конструкторський відділи, які здійснюють контроль за дотриманням технологічної дисципліни та авторський нагляд за виготовленням продукції в цехах.

8. Визначення складу та стану документації системи якості.

Після визначення складу і взаємозв'язку структурних підрозділів та їх функцій у системі якості наступний етап - визначення складу нормативно-методичних документів системи якості. Справді, визначивши, хто і що повинен робити в системі якості, треба сказати, якими методами це повинно робитися, за якою документації.

Для цього відділу управління якістю спільно зі службою стандартизації необхідно розглянути склад всієї наявної на підприємстві нормативної документації та визначити ті документи, які служать для виконання функцій (елементів), зазначених у першій графі таблиці. При цьому для виконання більшості функцій буде потрібно, як правило, кілька документів.

9. Розробтка нормативних документів і "Настанови з якості".

Після визначення складу та стану документації системи якості наступний етап - розробка і коректування конкретних нормативних документів, в яких повинні бути викладені методи виконання функцій і завдань у системі якості.

Це буде етап наповнення системи якості внутрішнім змістом.

Для виконання цих робіт відділу управління якістю буде потрібно скласти, затвердити у керівництва і відстежувати план-графік розробки конкретних документів із зазначенням виконавців і термінів робіт.

При цьому потрібно звернути увагу на те, щоб виключити можливе дублювання документів, що розробляються різними виконавцями.

Найбільш поширеними документами системи якості є стандарти підприємства. Але крім них можуть використовуватися інструкції, інструкції та інші нормативні документи.

"Керівництво", як правило, служить не тільки для внутрішнього використання, але й для подання замовникам при укладанні контрактів, а також - незалежним експертам при перевірках системи якості з метою її сертифікації.

Після виконання перерахованих етапів робіт можна вважати, що система якості розроблена, і в ній враховані рекомендації стандартів ІСО 9000.

10. Впровадження системи якості.

Після розробки системи якості необхідно перевірити її функціонування і якщо потрібно, провести її коригування. Для цього проводяться внутрішні перевірки системи якості.

За результатами перевірок, як правило, проводиться коригування системи, з тим, щоб усунути виявлені недоліки для забезпечення її чіткого функціонування.

Само собою зрозуміло, що вирішення проблем якості буде залежати не тільки від того, як розроблена система якості, а й від того, як вона функціонує, тобто як виконуються на практиці функції і завдання системи всіма її учасниками: від керівництва до рядового виконавця.

2.4 Забезпечення ефективності функціонування системи управління якістю продукції

Функціонування системи якості - це виконання керівництвом і всіма підрозділами своїх функцій і завдань з метою забезпечення якості продукції.

У цьому полягає змістовна сторона діяльності системи, тобто те, для чого вона призначена.

При цьому в реалізації функцій системи якості в тій чи іншій мірі беруть участь практично всі підрозділи підприємства, кожне з яких вирішує свої завдання.

У зв'язку з цим виникає необхідність виконання допоміжних завдань для "обслуговування" самої системи якості. До таких завдань належать: проведення внутрішніх перевірок та вдосконалення системи, координація і методичне забезпечення робіт підрозділів у системі якості, організація діяльності гуртків якості, а також - сертифікація продукції та системи якості.

Вагомість змістовної діяльності по відношенню до діяльності з "обслуговування" самої системи показує, наскільки раціонально організована система якості. Тому слід побоюватися надмірного розростання допоміжної діяльності. У соціології це явище відоме як "виродження бюрократії", коли будь-яка система замиваються на самообслуговуванні, на шкоду виконання тих функцій, для яких вона була створена.

Відповідно до рекомендацій стандартів ІСО 9000 очолювати систему якості і відповідати за її ефективне функціонування повинен представник керівництва підприємства. Як правило, йому безпосередньо підпорядковується служба якості, що є центральною частиною системи якості та об'єднує відділ управління якістю, відділ технічного контролю, метрологічну службу, центральну заводську лабораторію і службу стандартизації.

В обов'язки служби якості входить як виконання змістовних функцій, так і допоміжних завдань. Серед основних завдань служби якості:

1. Організація роботи з якості - розробка та вдосконалення системи якості.

2. Розробка політики та планування якості.

3. Контроль якості розробки, виготовлення та випробувань готової продукції.

4. Метрологічне забезпечення виробництва.

5. Проведення робіт із стандартизації та нормоконтролю.

6. Ведення претензійної роботи.

7. Підготовка заходів та організаційно-розпорядчих документів у сфері якості, контроль і аналіз їх виконання.

8. Перевірки функціонування системи якості.

9. Організація робіт з сертифікацію продукції та системи якості.

10. Методичне керівництво при навчанні персоналу питанням якості.

11. Методичне забезпечення та координація робіт підрозділів у системі якості.

12. Організація діяльності "гуртків якості".

Звернемо увагу на проведення перевірок та вдосконалення системи якості, а також на організацію гуртків якості.

Перевірки функціонування системи якості можуть проводитися самим постачальником (внутрішні перевірки), його замовниками (другою стороною) або незалежними органами (третьою стороною).

Про внутрішні перевірки системи якості в процесі її впровадження ми вже говорили.

Внутрішні перевірки діючої системи якості необхідні керівництву підприємства для того, щоб постійно оцінювати її ефективність і вживати заходів для її вдосконалення.

Для проведення внутрішніх перевірок на підприємствах розробляється нормативно-методичний документ (стандарт, інструкція) і складається план проведення перевірок, зазвичай на рік.

Для кожної перевірки передбачається інспекційна група (комісія), як правило, під керівництвом працівника служби якості (аудитора) за участю кваліфікованих фахівців. Для об'єктивності перевірок до них залучаються фахівці, безпосередньо не зайняті у перевіреній діяльності.

Комісія може перевіряти як виконання функцій (елементів) системи якості, так і окремих нормативних документів.

Для проведення перевірки складається програма (чек-лист), де зазначається підстава для перевірки, перевіряється підрозділ, зміст перевірки, а також нормативні документи.

За результатами перевірки складається акт, в якому наводяться підсумки перевірки. При перевірках найчастіше за все виявляється недотримання окремих положень нормативних документів і недосконалість самих документів. Для усунення недоліків у акті встановлюються строки і виконавці робіт. Акт затверджується керівництвом підприємства і розсилається всім зацікавленим підрозділам.

Перевірки системи якості другою стороною проводяться представниками замовників, як правило, перед укладанням контрактів. Призначення цих перевірок полягає в тому, щоб замовник отримав додаткову гарантію стабільності якості продукції, переконавшись, що у постачальника є система в роботі з якості (система якості), що відповідає вимогам стандартів ІСО 9000.

Для цього перед проведенням перевірки замовник, виходячи з рекомендацій відповідного стандарту серії 9000, направляє постачальнику перелік питань, на які той має дати аргументовані відповіді під час перевірки.

При поданні замовнику діючої на підприємстві системи якості потрібно бути готовим пояснити специфіку підприємства і системи якості, особливо в разі відступу від рекомендацій стандартів ІСО 9000.

У процесі перевірки замовник може вимагати, що на його вироби були розроблені програми забезпечення якості, а також обумовити особливі умови контролю, випробувань і приймання продукції.

Після перевірки замовник подає звіт, в якому дається оцінка системи якості на відповідність стандарту ISO 9000 та наводяться пропозиції щодо поліпшення організації робіт.

Перевірки системи якості незалежної "третьою стороною" проводяться, як правило, або з метою видачі сертифіката на продукцію чи систему якості, або для підтвердження раніше виданого сертифіката. При наявності у постачальника сертифіката на систему якості, виданого авторитетним незалежним органом, обсяг перевірок системи якості замовниками зазвичай значно скорочується.

Удосконалення системи якості, як правило, передбачає:

- проведення змін в організації робіт;

- впровадження більш ефективних методів контролю та випробувань;

- покращення технологічного та метрологічного забезпечення виробництва;

- застосування нових форм і методів мотивації персоналу;

- активізацію маркетингової і рекламної діяльності;

- розвиток сфери послуг;

- більш тісну співпрацю з постачальниками матеріалів;

- коригування нормативних документів системи якості і "Настанови з якості".

Організовує та координує цю роботу відділ управління якістю. При цьому треба мати на увазі, що факт проведення цієї роботи легко перевіряється за частотою внесення змін до документів системи якості.

Удосконалення системи якості за результатами внутрішніх перевірок та самооцінки підприємства - неодмінна умова ефективного функціонування системи в умовах, що змінюються.

Висновок

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної та екологічної безпеки.

Якість - комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.

У відповідності зі стандартом ISO 9000: якість - це сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.

Ключовим завданням менеджменту компаній є створення, практична реалізація і подальша сертифікація системи менеджменту якості (сучасний термін, який замінив раніше використовувався термін - "системи управління якістю"), та продукції протягом певного періоду часу (дії контракту, терміну випуску продукції даного виду і т. д.).

Управління якістю продукції є, по суті, наскрізним аспектом системи управління підприємством - аналогічним таким, як час, витрати, управління персоналом. Саме це положення знаходиться в основі основоположних принципів, що знаходяться в основі сучасних систем менеджменту якості.

У ТОВ "Хлібозавод № 10" здійснюється планування якості продукції, під яким розуміється встановлення обгрунтованих завдань з випуску продукції з потрібними значеннями показників якості. Планування підвищення якості відбувається на різних рівнях управління та етапах життєвого циклу виробів. Проте, у ТОВ "Хлібозавод № 10" відсутній спеціальний структурний підрозділ чи окремі працівники, що професійно займаються плануванням якості продукції. У результаті виникають труднощі в інформаційному та нормативному забезпеченні процесів планування якості, зустрічаються методологічні недоліки. Самі плани підвищення якості продукції випливають з укладених договорів на постачання продукції. Тому в ТОВ "Хлібозавод № 10" є значні резерви щодо поліпшення планування якості продукції.

В роботу з контролю якості залучені всі основні служби та підрозділи підприємства. Самоконтроль якості широко використовується в діяльності робочого колективу ТОВ "Хлібозавод № 10". Однак на підприємстві відсутня координуючий штабний орган, що виконує контрольні функції. Такий орган (відділ) або інженер з технічного контролю повинен здійснювати координацію та організаційно-методичне керівництво всіма роботами з контролю та управління якістю продукції.

Організація робіт з управління якістю продукції на підприємствах передбачає створення системи якості та прийняття необхідних заходів щодо забезпечення їх ефективного функціонування. Тому ТОВ "Хлібозавод № 10" було запропоновано створення системи менеджменту якості, що відповідають рекомендаціям стандартів ІСО 9000.

Впровадження системи якості передбачає проведення внутрішніх перевірок системи і, при необхідності, її доопрацювання для того, щоб всі підрозділи могли чітко виконувати свої функції. Оцінка системи якості після її створення здійснюється шляхом сертифікації, що проводиться незалежним органом з метою підтвердження відповідності системи стандартам ІСО 9000.

Функціонування системи якості - це виконання керівництвом і всіма підрозділами своїх функцій і завдань з метою забезпечення якості продукції.

У цьому полягає змістовна сторона діяльності системи, тобто те, для чого вона призначена.

Таким чином, в ході виконання роботи були вивчені теоретичні та практичні аспекти управління якістю продукції; дано поняття та визначено функції управління якістю; вивчена сучасна концепція менеджменту якості; розглянуто порядок сертифікації продукції та систем якості; проаналізовано менеджмент якості ТОВ "Хлібозавод № 10" запропоновані рекомендації щодо створення та забезпечення ефективності системи менеджменту якості на досліджуваному підприємстві.

Список використаної літератури

1. Ал'перін Л. Сучасний погляд на системи якості та їх розвиток / / Стандарти та якість. - 1998. - № 10.

2. Басовский Л.Е. Протасьев В.Б. Управління якістю: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001, 212 с.%

3. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підруч. - Львів: Вид-во Haц. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - 500 с.

4. Брун М., Георгі Д. Управління якістю: витрати і прибуток // http://www.management.com.ua/qm/qm002.html

5. Василенко О.П. Виробничий менеджмент. -- К.: Либра, 2004. -- 511 с.

6. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підруч. для вузів. - К.: Лібра, 2006.-220 с.

7. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2004.-420 с.

8. Державна система стандартизації. - К.: Держстандарт України, 2004.-120с

9. Держстандарт України "Державна система стандартизації" - К. - 1994.-180 с.

10. Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991.-312 с.

11. ДСТУ 1.1-2001 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

12. ДСТУ 3921. 1-1999 (ISO 10012-1: 1992) Вимоги до забезпечення якості засобів вимірювальної техніки. Частина 1. Система метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки.

13. ДСТУ 3921. 2-2000 (ISO 10012-2: 1997) Забезпечення якості засобами вимірювальної техніки. Частина 2. Настанови щодо контролю процесів вимірювань.

14. ДСТУ ISO 10011-1-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 1. Перевірка.

15. ДСТУ ISO 10011-2-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з систем якості.

16. ДСТУ ISO 10011-3-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 3. Управління програмами перевірок.

17. ДСТУ ISO 14001-97 Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування.

18. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник. Цей стандарт замінює ДСТУ 3230-95 "Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення".

19. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги. Цей стандарт замінює ДСТУ ISO 9001-95 "Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування", ДСТУ ISO 9002-95 "Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування", ДСТУ ISO 9003-95 "Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань".

20. ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування. Діє до 15.12.2003 р. під час сертифікації.

21. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Цей стандарт замінює ДСТУ ISO 9004-1-95 "Управління якістю та елементи системи якості. Частина 1. Настанови".

22. Дубров А.М. Последовательный анализ в статистической обработке информации. - М.; Статистика, 1976. - 243 с.

23. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2009. - 328 с.

24. Єськов П.О. Українська асоціація якості - запорука якості в Україні. // Факти, 25.10.2005 р. с. 3-4

25. Жариков В.Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. - М.: Экономика, 2006.-125 с.

26. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 200 с.

27. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление. - М.; Финансы и статистика, 2008 г. - 215 с.

28. Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др. Инновационный менеджмент. Учебник. - М.; Изд. "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1997 г. - 456 с.

29. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2008 - 367 с.

30. Кайфман Ю.І. "Управління якістю і забезпечення якості" Довідник. - К. - 2006.-256 с.

31. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 2007.-185 с.

32. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. - К.: Вища школа, 1985. - 189 с.

33. Карначева Т.Г. Оценка затрат на качество продукции // Автоматизация и современные технологии, №6, 2009 - с. 15-16

34. Кожекин Г.Я., Синица А.М. Организация производства: Учеб. пособие. - Минск: Экоперспектива, 2008. - 334 с.

35. Кошонько О.В. Оцінка систем управління якістю.-Режим доступу: http://intkonf.org/koshonko-ov-otsinka-sistem-upravlinnya-yakistyu/

36. Л.А. Конорева. М.: Экономика, 2011- 251 с.

37. Лапидус В.А. Звезды качества // Стандарты и Качество. - 2009. - №7. - с. 47-53.

38. Лаштдуо В.А. Статистические методы, всеобщее управление качеством, сертификация и кое-что еще…, Стандарты и качество. - 2009, №4, с. 68-70.

39. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами: Справочник для профессионалов. - М.: Высшая школа, 2001. - 875 с.

40. Менеджмент систем качества: Учеб. пособие / М.Г. Круглов, С.К. Сергеев, В.А. Такташов и др. - М.: ИПК Издательство стандартов, 1997. - 368 с.

41. Мережко Н.В., Слмойлеяко A.A., Сімячко О. І. Сертифікація товарів: Опорний конспект лекцій. - К.: КНТБУ, 2004. - 172 с.

42. Міжнародний стандарт ISO 9002 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при виробництві, монтажі й обслуговуванні".

43. Міжнародний стандарт ISO 9003 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі і випробуваннях".

44. Міжнародний стандарт ISO 9004 "Загальне керівництво якістю й елементи системи якості".

45. Міжнародний стандарт ISO 9001 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні, розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні".

46. Нємцов Р.Н. Менеджмент організацій. -- К.: Діло, 2006.

47. Онищенко В.О., Редкін О.В., Старовірець А.С., Чевганова В.Я. Організація виробництва. Навчальний посібник. -- К.: Лібра, 2003. -- 336 с.

48. Онищенко Н. "Сертифікація по-українськи: платять усі" // Галицькі контракти - 2010 - №5-с. 23-27

49. Переалина Н.С. Качество в системе маркетинга. - М.: Система, 1992. - 200 с.

50. Пинто Дж. К. Управление проектами. - СПб: Питер, 2004. - 464 с.

51. Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства" Т 2. - К. - 2005

52. Рабинович П.М. Резервы предприятия и статистика. - М.; Статистика, 1967. - 298 с.

53. Ребрин И.Ю. Управление качеством. Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004.-258 с.

54. Роберт К. Кемпа "Бенчмаркінг: пошук найкращого промислового досвіду, що веде до вищості у сфері виробництва".

55. Самойленко А.А. Сертифікація продовольчих товарів: Навч. посібн. - К.: Ки" нац. торгов.-екон. ун-т, 2006. - 212 с.

56. Сертифікація в Україні. Нормативні акти: У 3-х ч. - 1С: Держстандарт України 1998--2002. - 811 с.

57. Сертифікація продукції: Міжнародні системи сертифікації: Організаційно-методичні документи. Ч. 3. - М.: Изд-во стандартов, 1991.

58. Сертифікація харчової продукції в Україні: Довідник. - Львів: Леонорм 1997. - 166 с.

59. Сертифікація. Принципи та практика. - М.: Изд-во стандартов, 2007.

60. СмирновА. Н., Дементьев В.В.. Панфилова Т. С, Олейников А.А. Основы идентификации и сертификации продукции: Учеб. пособ. - Донецк: ДонГТУ, 1999. - 150с

61. Устав Постоянной Международной Комиссии//Сертификация продукции Основные положения, нормативы, организация, методика и практика. - Изд-во стандартов, 1991. - Ч.З. - С. 194--197.

62. Фейгенбаум. А. Контроль якості продукції. К.: Діло, 2005. - 318 с.

63. Ш. Шиба, А. Грехем, Д. Вальдо. " Нове американське тотальне управління якістю".

64. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікації. - К; Укр. фін. ін-т, 2001. - 167 с

65. Шаповал М.І. Менеджмент якості: Підручник. - Київ: ТОВ "Знання", 2003. - 475 с.

66. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник. 2-е вид. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2008. - 152 с.

67. Швец В.Е. "Менеджмент качества" в системе современного менеджмента. Стандарты и качество, 2007, №6, с. 48.

68. Шонбергер Р. Японские методы управления производством. Девять простых уроков / Сокр. пер. с англ. / Под ред.

Размещено на Allbest.ru

...