"Я, перш за все, служу підприємству" (Е. Майер) – головний девіз контролера

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань контролінгу зробили західні вчені-економісти: Й. Вебер, А. Дайле, Д. Джексон, Р. Ентоні, Е. Майєр, Т. Райхман, К. Серфлінг, Х. Фольмут, Д. Хан, П. Хорват, а також вчені економісти України та країн СНД, зокрема: О.О. Ананькіна, С.Ф. Голов, Н.Г. Данілочкіна, О.М. Кармінський, С.Н. Петренко, М.С. Пушкар, В.П. Савчук, Л.А. Сухарева, О.О. Терещенко та ін.

Мета статті. При всій значущості проведених наукових досліджень окремі теоретико - методичні та практичні питання контролінгу, місія та вимоги, що постають перед контролером визначені та вивчені недостатньо.

Метою дослідження є визначення сутності контролінгу, аналіз зарубіжного досвіду щодо практики організації служби контролінгу на підприємстві та необхідность впровадження посади контролера, його ролі в здійсненні контролінгу, у сприянні керівництву щодо розробки місії підприємства, встановленні основних показників діяльності, розробці стратегії їх досягнення, визначенні факторів успіху та заходів, які необхідні для досягнення поставлених цілей. Розглянути вимоги, які необхідно пред'являти до особи контролера підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Історично перше згадування контролінгу відмічено в ХV ст. Контролінг на підприємствах з'явився в США наприкінці XIX ст.. В економічній літературі відмічено, що в компанії Atchison посада контролера введене з 1880 року, а в компанії General Electric - в 1892 року. Проте, перші ростки контролінгу довгий час залишались непоміченими та стали розвиватися лише в 20-і роки ХХ століття. Слово "контролінг" та посада "контролер" на підприємствах залишались невідомими до великої депресії. На розвиток системи контролінгу мала вплив світова економічна криза. Саме в цей час, в період великої депресії, керівництво багатьох компаній усвідомило необхідність формування системи внутрішнього планування, обліку та контролю.

Контролінг постає як новий інструмент в теорії та практики управління, що поєднує в собі елементи бюджетування, управлінського обліку, економічного аналізу та управління. Він забезпечує виконання основних функцій управління, а саме: планування, організація, керівництво, мотивація та контроль. Виступає тим інструментом, який адекватно розуміє та реагує на ситуацію всередині підприємства для прийняття оперативних, поточних та стратегічних управлінських рішень.

Контролінг відноситься до системи управління, яке можна розглядати з функціональної та з інституціональної точок зору. З функціональної точки зору контролінг може являти собою підсистему задач управління (контролінг як функція управління), або задачі підтримки управління (контролінг як функція підтримки управління). З інституційної точки зору контролінг може здійснюватись менеджерами, контролерами (помічниками керівника, спеціалістами в своїй області, які виконують переважно задачі контролінгу), іншими спеціалістами підприємства (поряд зі власними задачами виконують задачі контролінга), сторонніми особами або організаціями. Отже, фахівцем, що здійснює контролінг є контролер.

Контролер (титул "контролер" історично зв'язаний з бухгалтерським обліком, а не з "управлінням", оскільки термін "controller" походить від "comptroller", який, у свою чергу, походить від французького іменника "compte" - рахунок) не контролює, він турбується про те, щоб кожний міг контролювати сам себе самостійно. Контроль є важливим, перш за все, як самоконтроль. Робота контролера має багато спільного з роботою тренера: допомогти іншим навчитись надавати допомогу самим собі. Для контролера контролінг - це функція менеджменту, а для менеджерів - просто філософія. Контролер - це фахівець, який повинен подати сигнал, якщо виникає загроза. У відповідності до цього він не контролює, а турбується про те, щоб кожний міг контролювати сам себе в процесі досягнення поставлених керівництвом цілей, перш за все головної цілі - отримання прибутку.

Проаналізувавши існуючий досвід щодо практики організації служби контролінгу на підприємстві та необхідності впровадження посади контролера, треба зазначити, що не існує єдиного рецепту з цього приводу.

Так, практика діяльності німецьких фірм засвідчує, що на підприємствах з чисельністю працюючих до 100 осіб взагалі відсутня посада контролера. Його функцію бере на себе керівник секції обліку та звітності. Посада контролер вводиться на великих і середніх підприємствах. Зі звичайної структури заводоуправління контролеру в адміністративне підпорядкування передають виробничу бухгалтерію, відділи статистики, планування та прогнозування. Головний бухгалтер і його служба безпосередньо контролеру не підпорядковуються. Проте й цьому немає єдності, ні в теорії, ні на практиці.

У США в більшості випадків контролер - це комерційний директор підприємства або, згідно з нашою термінологією, заступник директора з економічних питань, головний економіст. Йому підпорядковані відділи та служби зовнішнього аудиту (фінансова бухгалтерія), виробничої бухгалтерії, ревізії, організації виробництва страхування і доволі часто - інформаційно-обчислювальний центр [4].Ми погоджуємося з думкою Поліщук Є.О. та Тюріною Н.М. відносно того, що для вітчизняного малого бізнесу також не може бути й мови про створення відокремленого підрозділу чи навіть введення у штатний розклад посади контролера. Найкраще в наших умовах для виконання функціональних обов'язків контролера на вітчизняних підприємствах підходить головний бухгалтер або ж керівник такого підприємства.

На підприємствах з чисельністю працюючих 500 - 900 осіб може бути введена посада контролера. Але, звичайно ж, контролер на середньому підприємстві буде зайнятий не лише контролінгом. Він може виконувати й інші завдання, наприклад керувати комерційним відділом, фінансовою бухгалтерією, обчислювальним центром, займатися кадровими питаннями і т. ін. Але у випадку необхідності він має бути готовим взяти на себе відповідальність за систему контролінгу. Контролер має бути незалежним від інших організаційних структур і підпорядковуватись лише керівнику організації. Щоб володіти усією необхідною інформацією, і не тільки документально зафіксованою, контролеру слід входити у менеджмент організації. Адже не секрет, що безпосередня участь його в різних виробничих нарадах, теоретичних семінарах, зборах акціонерів стимулюватиме підготовку найбільш вдалих управлінських рішень.

Зі зростанням кількості працівників до 1000 і більше осіб одному контролеру не під силу виконувати свої функціональні обов'язки. У такому випадку, на думку Поліщук Є.О. та Тюріною Н.М., доцільно передбачити у штатному розкладі ще й посаду помічника контролера. При цьому слід чітко продумати та розподілити між ними обов'язки [7].

Важливого значення, безперечно, набувають вимоги, що ставлять до контролера.

Згідно з Е Майер контролером є або стає той, хто:

1) більше, ніж інші, вчиться,

2) бачить і у всіх ситуаціях думає,

3) діє з думками про майбутнє з бажанням краще управляти підприємством.[6]

На підприємстві "управляють менеджери"; контролер-- це всього лише штатний співробітник [4]. Контролінг не є альтернатива менеджменту, а контролери не звільняють менеджерів від виконання їх основних обов'язків: планування, організації, управління та контролю ресурсів компанії. Місія контролерів є інформаційною та консультаційною в процесі планування, організації та використання ресурсів.

Контролери, в американському розумінні, є помічниками керівника, їхні різні завдання можуть носити назву "Controllership". Вони здійснюють підтримку менеджера як при плануванні, так і при контролі, проте, самостійно не здійснюють контролінг. Отже, "Controllership" являє собою функцію підтримки керівника [3].

Задачі та відповідальність контролера чітко сформульовані в місії контролера, розробленою Міжнародною групою контролінгу (International Group of Controlling). У варіанті місії контролера, затвердженому у вересні 2002 року, підкреслюється відповідність контролера за досягнення цілей підприємства. Відповідність зумовлена тим, що контролер несе відповідальність за вірність зібраної та підготовленої ним інформації. За визначенням Міжнародної групи контролінгу (International Group of Controlling), контролери:

1. Організують та супроводжують процес постановки цілей, планування та управління, при цьому несуть відповідність за досягнення цілей.

2. Забезпечують прозорість результатів, фінансів, процесів та стратегій, сприяючи тим самим досягненню більш високої ефективності.

3. Координують інші цілі та плани, в межах єдиного плану, організують систему звітності в середині фірми.

4. Будують процес постановки цілей, планування та управління для орієнтації співробітників, які приймають рішення, на цілі компанії.

5. Забезпечують збір необхідних даних та інформації.

6. Створюють та обслуговують контролінгові системі [5].

Контролер є економічною совістю підприємства. Він повинен, перш за все, піклуватися про те, щоб: здійснювалося внутрішнє, інвестиційне і стратегічне планування; планування підрозділів на всьому підприємстві відбувалося по єдиних керівних лініях; був можливий збір, розрахунок і аналіз показників системи планування; аналізувалося відхилення фактичних показників від планових і нормативних; була можливість розробляти альтернативні стратегії (глобальні і локальні); аналізувати вплив асортиментних зсувів на беззбитковість функціонування підприємства, управляти на цій основі асортиментною політикою.

В Європі сформульовані вимоги, які необхідно пред'являти до особи контролера:

1) Кваліфікація: освіта вища, бажано в області економіки промисловості, бухгалтерського обліку, фінансів (для банку - фінанси, фінансовий менеджмент), управління. Значну увагу слід приділяти практичній діяльності і спеціальній підготовці.

2) Знання та навички:

- в області бухгалтерського обліку, фінансового аналізу, економіки підприємства, планування і управління;

- володіння сучасними методами обліку витрат за допомогою зіставлення нормативних і фактичних витрат, обліку капітальних вкладень, методів оцінки ефективності;

- навички в організації бізнес-процесів, у використанні ПЕОМ, програмного забезпечення для планування, маркетингових досліджень і реінжинірингу, спеціальної термінології;

- знання і досвід розрахунку сум покриття;

- створення і запровадження оперативних і стратегічних методів планування і контролінгу;

- володіти інструментами контролінгу;

- знати і уміти використовувати технології маркетингу, менеджменту фінансового аналізу і управління;

- володіти методами фінансової математики, статистичного аналізу побудови адитивних і мультиплікативних моделей;

- вміти формувати інформаційні потоки і управляти ними.

3) Риси особи:

- контролерами можуть працювати практиканти і випускники ВНЗ з аналітичним образом мислення;

- вони повинні швидко і гнучко діяти і реагувати, добре володіти методами оперативного і стратегічного контролінгу;

- контролер повинен бути комунікабельним, уміти мобілізувати команду на реалізацію концепції контролінгу [2].

Головним девізом контролера повинен бути: "Я, перш за все, служу підприємству" (Е. Майер) [6]. Він вже сьогодні повинен робити те, про що інші думатимуть завтра.

У зв'язку з цим, на думку голови правління Controller Akademie AG. Мартіна Хаузера [8] контролер - це людина, яка виконує сервісну функцію, що полягає у впровадженні системи контролінгу. В цьому процесі контролер відіграє роль так званого "архітектора методів", який вміє правильно вибрати необхідний в тій чи іншій ситуації економічний інструмент для рішення конкретних проблем підприємства. Оскільки основою системи контролінгу є внутрішньо фірмова система управлінського обліку (без цифр контролінг не буває!), тому контролера іноді називають "диваком, який помішаний на цифрах".

Проте, останнім часом місія контролера, як свідчить зарубіжний досвід, змінюється на підприємстві. Він починає виступати як спарінг-партнер менеджера. Так, контролери покликані оцінювати зі сторони раціональність управлінських рішень, що приймаються. Ця оцінка робиться на аналізі доцільності створення методичної та інструментальної бази по управлінню рентабельністю та ліквідністю підприємства. Місія контролера змінюється, виходить на новий рівень, який потребує аналізу правильності прийняття кінцевого рішення керівництвом підприємства. Контролер аналізує динаміку управлінського процесу, бачить та ставить проблеми в умовах невизначеності, оцінює новизну та сприяє її впровадженню.

Висновки. Отже, з вище поданого можна зробити висновок, що контролер відіграє "зустрічну роль" в управлінні процесами на підприємстві. Контролера можна назвати "економічним сумлінням" підприємства, який відповідає за створення системи обліку та звітності, що задовольняє потреби менеджменту. Він не контролює інших, а лише піклується про те, щоб керівник міг контролювати себе сам у процесі досягнення поставлених перед підприємством цілей. контролінг управління посада

На думку зарубіжних науковців контролінг постає архітектурною будовою, а контролери відповідають за досягнення стратегічних та оперативних цілей бізнес-структур. До основної їх діяльності належить робота з планування, формування та подання звітності і вимірювання продуктивності фірми. Контролери є внутрішніми навігаторами у прийнятті управлінських рішень. А приклади європейської бізнес-практики свідчать, що основне завдання контролерів полягає у вимірюванні економічних наслідків в прийнятті управлінських рішень [1].

Враховуючи зарубіжний досвід практики застосування контролінгу керівниками багатьох підприємств саме в період економічної кризи, Україна саме сьогодні, у складний економічний період, повинна займатися впровадженням контролінгу в управління промисловим підприємством. Ми погоджуємося з тим, що, в скрутний час для економіки України, впровадження контролінгу в управління підприємством коштує дуже дорого і впроваджувати його доцільно лише на великих підприємствах і в холдингах. Саме контролер є тим фахівцем в реалізації системи контролінгу на підприємстві, який зуміє мобілізувати свою команду задля досягнення ефективності та конкурентоспроможності на вітчизняному та світовому ринку.

Бібліографічний список

1. Дорош В.Ю. Контролінг як філософія управління [Электронный ресурс]. - Режим доступа: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...

2. Ільїна С.Б. Контролінг процесів господарської діяльності на підприємствах харчової промисловості: [навч. посіб ] / Ільїна С.Б., Журба Т.С. - К.: "Видавничий дім "Професіонали", 2008 - 592 с.

3. Карминский А.М. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / [ А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько] - М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.

4. Контролер - стратег корпорації, його функції та обов'язки / [ Давидович І.С. Контролінг: Курс лекцій] - Тернопіль: ТАНГ, 2003. --186 с.

5. Концепция контроллинга: Управленческий учёт. Система отчётности. Бюджетирование / Horvart Partners; Пер.с нем. - 3-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс.2008. - 269с.

6. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: [ пер. с нем. ] - М.: Финансы и статистика, 1993. - 96 с.

7. Поліщук Є.О. та Тюріною Н.М. Основні аспекти організації та впровадження контролінгу на підприємствах.[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. bookss.in.ua/.../17_osnovni-aspekti-organizaci-ta-vprovadzh.

8. Экономический лоцман бизнес-морей: Контроллинг в Германии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.library/management…v-germanii.html.

Размещено на Allbest.ru