Облікові комунікації: класифікація, етапи та компоненти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

ОБЛІКОВІ КОМУНІКАЦІЇ: КЛАСИФІКАЦІЯ, ЕТАПИ ТА КОМПОНЕНТИ

В.В. Муравський,

кандидат економічних наук

Анотація

Мета дослідження полягає у з'ясуванні теоретичних положень облікових комунікації через дослідження їх видів, етапів і компонентів. Дослідження сучасних облікових комунікацій здійснено у напрямі їх класифікації за критеріями рівня взаємодії, засобу передачі, формалізованості, ієрархічності управління, синхронності та спрямованості; виділення етапів передачі інформації між наступними складовими: відправник, кодування даних, інформаційне повідомлення, канал передачі інформації, декодування, одержувач і механізм зворотного зв'язку. Проведені дослідження забезпечують вироблення понятійного апарату щодо облікових комунікацій, що сприятиме уникненню порушень комунікаційного порядку, що загрожує існуванню облікової системи.

Ключові слова: система обліку, комунікаційний процес, інформаційні технології, облікові комунікації, комп'ютерно-комунікаційні технології.

Цель исследования заключается в выяснении теоретических положений учетных коммуникации через исследование их видов, этапов и компонентов. Исследование современных учетных коммуникаций осуществлено в направлении их классификации за критериями уровня взаимодействия, средства передачи, формализованости, иерархичность управления, синхронности и направленности. Выделены этапы передачи информации между следующими составляющими: отправитель, кодировка данных, информационное сообщение, канал передачи информации, декодирование, получатель и механизм обратной связи. Проведенные исследования обеспечивают выработку понятийного аппарата относительно учетных коммуникаций, что будет способствовать избеганию нарушений коммуникационного порядка, который угрожает существованию учетной системы.

Ключевые слова: система учета, коммуникационный процесс, информационные технологии, учетные коммуникации, компьютерно-коммуникационные технологии.

V.V. Muravskyi. Accounting communications: classification, stages and components.

The aim of research consists in finding out of theoretical positions of registration communication through research of their kinds, stages and components. The research of modern accounting communications in direction of their classification by the criteria of co-operation level, mean of transmission, formalizations, management hierarchy, synchronousness and orientation are given.

Developed the stages of information transactions between the followings constituents: sender, codes given, information message, channel, decoding, recipient and mechanism of feed-back. This research is provide the theory statutes of accounting communications, that will be instrumental of the violations avoidance of communication order which threatens existence of an accounting system.

Keywords: accounting system, communication process, information technologies, accounting communications, computer-communication technologies.

Наявність структурних елементів, об'єднаних комунікаційними зв'язками, дозволяє зарахувати бухгалтерський облік до систем з позиції системології. Система обліку інформаційно поєднана з іншими системами, завдяки чому реалізуються облікові функції. Інформаційна функція передбачає надання інформації про факти господарської діяльності підприємства для прийняття управлінських рішень. Таке інформування відбувається не лише у внутрішньому контурі інформаційного простору підприємства, але й виходить за його межі. Інформаційна система підприємства, складовою якої є бухгалтерський облік, пронизана обліковими комунікаціями.

Облікові комунікації у більшості вітчизняних та іноземних наукових працях розглядалися епізодично у ракурсі комунікації з управлінською, маркетинговою та логістичною системами підприємства. З позиції бухгалтерського обліку комунікації досліджувало чимало науковців, зокрема М.С. Пушкар, який наголошує на необхідності поряд із суто обліковими процедурами збору і обробки інформації виокремити нову процедуру - доведення інформації до споживача [5, с. 63]. В. Г Крючков дослідив комунікаційну взаємодію елементів обліково-податкової системи та спрямування інформаційних потоків у її межах [2, с. 94]. Комунікаційний процес у системах обліку, аналізу й контролю відображається у працях О.А. Лаговської [3, с. 169]. Натомість Н.А. Єрмакова [1, с. 41] досліджувала специфіку комунікаційних процесів між компонентами економічного простору управлінського обліку.

Мета дослідження - систематизувати розрізнені наукові напрацювання, а для цього необхідно виокремити теоретичні положення облікових комунікації, дослідивши їх види, етапи та компоненти.

Облікова комунікація (від латинського "communicatio" - зв'язок чи спілкування) - пряме або зворотне передавання початкових даних про соціально-економічні процеси; частково або повністю опрацьованої інформації від однієї особи до іншої (групи осіб); з місця виникнення до місця її обробки; між методичними прийомами обліку, аналізу, контролю та управління. Комунікаційний процес можна класифікувати на внтурішньосистемний, міжсистемний і зовнішній по відношенню до системи обліку. Облікові комунікації внтурішньосистемного типу відбуваються між елементами системи обліку. Міжсистемний комунікаційний процес передбачає розподіл облікової інформації між різними ієрархічними рівнями системи управління підприємством. Зовнішні комунікації реалізуються через надання інформації про діяльність підприємства користувачам, які перебуваються за межами підприємства і не є працівниками апарату управління. Крім того, облікові комунікації класифікуються за критеріями засобу передачі, формалізованості, ієрархічності управління, синхронності та спрямованості (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація облікових комунікацій

Розвиток комп'ютерно-комунікаційних технологій призвів до значного заміщення усних і письмових комунікацій на електронні в системі обліку, що значно вплинуло на класифікацію комунікаційних потоків. Донедавна ефективність облікових комунікацій залежала від рівня їх формалізованості, тобто від чіткого опису процедур пересилання облікової інформації від відправника до одержувача. Формалізація інформаційних потоків вимагала значної регламентації організаційної будови управління підприємством. Передбачалася необхідність попереднього прописування каналів передачі облікової інформації. обліковий комунікація управління формалізованість

З часом, розвиток комунікаційних технологій призвів до зменшення потреби у формалізації інформаційних потоків, унаслідок чого відбулася трансформація ролі відправника та одержувача. Сам відправник тепер може ініціювати комунікаційний процес, попередньо сформувавши критерії необхідності в інформації. В момент виникнення облікової інформації, що відповідає критеріям пошуку, одержувач автоматично без попереднього обу- мовлення інформаційних каналів зможе здійснювати вибірку даних із суцільного інформаційного простору підприємства. Таким чином, зростає роль зворотних облікових комунікацій, які можуть випереджати навіть прямі інформаційні потоки. Облікові комунікації безпосередньо залежать від організаційної структури підприємства та стилю управління, що впливає на схему потоків облікової інформації між працівниками різних структурних одиниць.

Дерегламентація інформаційних каналів стирає межі між класифікаційними ознаками вертикальних, горизонтальних або діагональних комунікацій в ієрархічній структурі управління. Сучасні комунікаційні технології дають можливість сформувати хаотичне інформаційне середовище з керованим описом параметрів облікової інформації. Незалежно від ієрархічного рівня управління підприємства облікова інформація автоматично акумулюється з хаотичних інформаційних потоків і передається реципієнту відповідно до його запитів. Необхідним є лише максимальний опис характеристик і змісту облікових даних для коректного їх пошуку в майбутньому.

Комунікаційні зв'язки можуть бути лише ефективними за умови збільшення кількості синхронних і випереджуючих інформаційних потоків. Значний інформаційний лаг може стати причиною прийняття несвоєчасних і неефективних управлінських рішень. Сучасні комп'ютерно-комунікаційні технології забезпечують одномоментність виникнення і передачі облікової інформації. Комунікаційний процес відбувається синхронно зі збором даних про факти господарської діяльності, що забезпечує актуальність облікової інформації і усієї системи обліку загалом. Випереджальні облікові комунікації містять прогнозну облікову інформацію з метою вироблення альтернативних управлінських рішень ще до моменту виникнення господарської операції. Така інформація є корисною для антикризового менеджменту і сприяє попередженню отримання негативного економічного результату діяльності.

Комунікаційний процес неможливий без наявності обов'язкових складових: відправника (комунікатора), інформаційного повідомлення, каналу передачі інформації, отримувача (реціпієнта) та механізму зворотного зв'язку для контролю за вірністю інформаційної інтерпретації. Якщо відправник і одержувач в обліку є традиційно інертними і незмінними, то канали прямої та зворотної передачі історично вдосконалюються з розвитком інформаційних технологій. Автоматизація обліку також стала причиною зменшення участі людського чинника при автоматизованому ініціюванні інформаційного обміну. Іншими словами, сучасні технічні пристрої здатні самостійно збирати та відправляти облікові дані на обробку. Аналогічно й результативна інформація відправляється до одержувача й акумулюється до моменту реакції на її зміст. Зворотний зв'язок дає змогу відправнику переконатися у тому, що зміст відправленого повідомлення одержувач максимально правильно трактує.

Обліково-комунікаційний процес розпочинається в момент прийняття відправником рішення про необхідність передачі інформації одержувачу. Таке рішення доцільно приймати одразу після або до виникнення факту господарської діяльності та збору інформації про нього для забезпечення максимальної своєчасності обліку. Облікові дані необхідно подавати у формі, прийнятній для зрозумілості та вірності інтерпретації одержувачем, відповідно до його професійних і психо-когнітивних здібностей. З метою забезпечення ефективності комунікації облікова інформація передається у зручному для сприйняття вигляді, щоб досягти її своєчасності та актуальності.

Актуальною облікова комунікація може бути лише за умов потрапляння інформації до одержувача, якому вона потрібна та дозволена для використання. Отримання неактуальної інформації призводить до затрат часу на її опрацювання, що погіршує продуктивність праці фахівця з обліку та управління. У разі надмірного накопичення зайвої облікової інформації погіршуються селективні можливості одержувача, унаслідок чого зростає імовірність пропущення корисних даних для прийняття управлінського рішення. На думку А.Г. Маміконова, інформаційне перенасичення потребуватиме часу та зусиль системи управління хоча б на осмислення її змісту, навіть елементарний аналіз даних для визначення можливості їх використання потребує певних затрат ресурсів на її сприйняття, приносить певну шкоду управлінському процесу [4, с. 107]. Натомість, потрапляння даних до осіб, несанкціонованих на їх опрацювання, може призвести до порушення комерційної таємниці підприємства та завдання йому економічної шкоди.

Недопущення інформаційного перенасичення, нецільової комунікації та несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації потребує вибору оптимальних методів кодування та декодування облікових даних. Кодування як структурний елемент облікової комунікації передбачає формування системи показників і обрання форми їх відображення для забезпечення комунікаційної зручності. Здебільшого в бухгалтерському обліку регламентовано порядок кодування облікової інформації у формі первинних документів, накопичувальних регістрів і форм звітності. Затвердження типових форм документів із переліком обов'язкових реквізитів і порядком їх заповнення забезпечує регламентованість у декодуванні облікової інформації одержувачем. Іншими словами, незалежно від особи, яка сформувала облікове повідомлення, одержувач зможе з високим рівнем імовірності правильно його інтерпретувати.

Проте така зарегульованість процесу кодування облікової інформації містить бар'єр неможливості відображення в типових формах документів додаткової інформації, яка може бути корисною для прийняття ефективного управлінського рішення. З розвитком комп'ютерно-комунікаційної техніки проблема інформаційного мінімуму в типових формах документів була розв'язана завдяки переведенню облікової інформації в електронну форму. Кодування облікових даних в електронному режимі сприяє відображення актуальних для одержувача показників у вільному форматі або регламентованому первинному документі з додатково необхідними реквізитами, які не відображатимуться під час друку. Аналогічно й у звітних документах може відображатися інформація, яка не передбачена законодавством, але необхідна для коректного управління підприємством. І навпаки, зайві або заборонені для огляду облікові показники можуть вилучатися з документів для певного кола осіб, відповідно до їх права доступу чи посадових повноважень. Ефективність декодування реалізується через графічний і діалоговий інтерфейс взаємодії одержувача облікової інформації з автоматизованою системою обліку. Через використання вікон запитів, табличного, графічного та відеорежиму відображення контенту інформаційного повідомлення реалізується комунікаційна зручність облікового процесу, що сприяє оптимізації сприйняття облікового повідомлення.

Отже, дослідження сучасних облікових комунікацій здійснено у напрямі їх класифікації за критеріями рівня взаємодії, засобу передачі, формалізованості, ієрархічності управління, синхронності та спрямованості; виділення етапів передачі інформації між такими складовими: відправник, кодування даних, інформаційне повідомлення, канал передачі інформації, декодування, одержувач і механізм зворотного зв'язку; узагальнення характеристик залежно від таких організаційних чинників, як місце перебування одержувача по відношенню до господарюючого суб'єкта, доступ до інформації відповідно до посадових обов'язків, стиль управління, організаційна структура, ініціатор комунікації та форма інформаційного запиту.

Література

1. Ермакова Н.А. Контрольно-информационные системы управленческого учета / Н.А. Ермакова. - М. : Экономистъ, 2005. - 296 с.

2. Крючков В.Г. Теоретико-методологическое исследование современных моделей информационной учетно-налоговой системы и концепция коммуникационного взаимодействия ее элементов / В.Г. Крючков. - М. : Финпресс, 2009. - 112 с.

3. Лаговська О.А. Морфологічний підхід до формалізації комунікаційних зв'язків системи бухгалтерського обліку / О.А. Лаговська // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. - 2011. -Ч. 2 (21). - С. 169-178.

4. Мамиконов А.Г. Принятие решений и информация / А.Г. Мамиконов. - М. : Наука, 1983.184 с.

5. Пушкар М.С. Створення інтелектуальної системи обліку: монографія / М.С. Пушкар. - Тернопіль: Карт-бланш, 2007. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru