Типологізація систем ранжування вищих навчальних закладів: світовий досвід та міжнародні стандарти якості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТИПОЛОПЗАЦІЯ СИСТЕМ РАНЖУВАННЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЯКОСТІ

І.В. Станкевич



Анотація

ранжування навчальний стандарт якість

В статті узагальнено міжнародні стандарти якості IREG та кращий світовий досвід побудови систем ранжування вищих навчальних закладів. Запропоновано та розкрито сутність основних критеріїв типологізації систем ранжування вищих навчальних закладів, визначено змістовний перелік ключових елементів даних систем.

Ключові слова: критерії типологізації, ключові елементи, вищі навчальні заклади, системи ранжування, рейтинг, якість освіти.



Аннотация

В статье обобщены международные стандарты качества IREG и лучший мировой опыт построения систем ранжирования высших учебных заведений. Предложена и раскрыта сущность основных критериев типологизации систем ранжирования высших учебных заведений, определён содержательный перечень ключевых элементов данных систем.

Ключевые слова: критерии типологизации, ключевые элементы, высшие учебные заведения, системы ранжирования, рейтинг, качество образования.



Annotation

This article states that university ranking is considered by many researchers as a tool for entry into the global space of higher education, including major changes in today's educational community. In particular, in terms of changes in the structure and needs of consumers. That, in turn, makes the decision to university main objectives of the development - improving the competitiveness and credibility, both at national and international levels. In this case, the ranking of universities engaged in motivational influence on the activities of educational institutions, the impact of which is measured by certain indicators.

In the course of the research the author has concluded that there are a number of scientific developments that interpret the rating institution of higher education as an assessment of the quality and effectiveness of the university, an assessment of its competitiveness, both at the national and international educational space; others believe that the main mission, which should be used by a system of ranking universities - the definition of credibility among employers and graduates, or popularity in web-space and the scientific community, consisting of the press and / or independent agencies (renkers). Thus, a critical review of existing systems is carried out by resear-chers, comparing the different between a ranking system type, indicating that the lack of a single coherent approach to the typology system of ranking and identifying their key elements that will allow for the comparison and analysis of these systems.

In this paper the determination of the main features of the typology of the ranking based on the regulations in this area and the best international experience in building various types of ranking, accumulated over the last few years.

Official document in the ranking of universities are international standards of quality construction rankings - «Berlin Principles ranking of higher education institutions» and «Rules of Audit Ra-ting», proposed by the expert group of university rankings (IREG). The author of the article presents a scheme of the relationship between audit criteria and principles of ranking universities.

With regard to international best practices and the most high-quality ranking applicable at present to assess the quality of educational institutions and training programs, in this article the characteristics of such systems as the ARWU, THE, QS World University Rankings, Webometrics and U-Multirank. Given the above characteristics, the author states that any rating - not absolute and objective, and, most likely as a relative measurement.

After analyzing and summarizing research on the abovementioned issues, the paper proposes a typology of the basic criteria for ranking universities: the level of aggregation of data, the method implementation, methodology, structure and contains a list of key elements that will enable the comparison and analysis of different types of systems.

Keywords: criteria typology, key elements, higher education institutions, ranking system, rating, the quality of education.



Постановка проблеми

В умовах глобальної конкуренції та співпраці вищі навчальні заклади (надалі - внз) прагнуть оцінити, які позиції вони займають у світі та регіоні [1], а також якими є позиції інших вишів - що поліпшує співпрацю між ними, полегшує процеси взаємовизнання дипломів та зарахування дисциплін тощо. Як зазначають автори [2], саме для задоволення цих всіх потреб і слугують рейтинги вищих навчальних закладів.

Рейтинги, незважаючи на безперервну хвилю критики [2-8], розглядаються внз як один з інструментів входження в глобальний простір вищої освіти, враховуючи зміни у сучасному освітньому суспільстві, основними з яких є:

- перехід до «економіки знань», при якій основою зростання стають блага та послуги, що розробляються новим поколінням обдарованих, талановитих працівників;

- демографічні зміни, що пов'язані із скороченням чисельності молодого населення, а відповідно і зміни у якісному складі та чисельності студентського контингенту;

- інтернаціоналізація вищої освіти та залучення іноземних студентів, особливо на післядипломне навчання;

- скорочення обсягів державного фінансування на сферу вищої освіти, що потребує відповідного перегляду політики державного управління у цій сфері, як невід'ємної складової сучасної економіки;

- клієнтоорієнтованість вишів, яка спрямована на забезпечення здобуття окремими особами певними професійними кваліфікаціями залежно від їх можливостей та рівня життя.

Досить довгий час у суспільстві домінувала точка зору, що основними споживачами освітніх послуг є студенти та їх батьки, але сьогодні, з огляду глобалізаційних процесів, слід говорити про зміни у структурі та потребах споживачів. Внз повинні бути відкритими та прозорими, як для абітурієнтів та працедавців, так і широкого кола суспільства. Що у свою чергу, висуває перед внз рішення основних завдань свого розвитку - підвищення рівня конкурентоспроможності та авторитетності, як на національному, так і світовому рівнях. У такому випадку, системи ранжування вишів здійснюють мотиваційний вплив на діяльність навчальних закладів, результативність якої оцінюється певними показниками [9]. Але не всі існуючі системи ранжування виконують місію оцінювача якості внз та результативності його діяльності, певні з них дають оцінку вишу з точки зору його популярності у певному середовищі, наприклад серед працедавців, випускників та наукового співтовариства тощо. При цьому, певного значення набувають як географічна, мовна ознака, так і цільова аудиторія, на яку спрямовано результати ранжування. З огляду чого, при розкритті та виділенні певних особливостей тих чи інших систем ранжування, слід враховувати тип рейтингу за тим або іншим критерієм, мету його визначення, клієнтоорієнтованість та методологію його побудови, джерело первинних даних тощо. Що відповідно потребує єдиного узгодженого підходу до типологізації систем ранжування та визначення їх ключових елементів, які дозволять забезпечити співставлення та проведення аналізування різних за типами систем.

Огляд останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти ранжування ВНЗ ґрунтовно описуються в роботах Азгальдова Г.Г. [10], Ашера А. [3], Балацького Є.В. [4-6], Дубинського А.Г. [7], Єкимової Н.А. [4-6], Заварикіної Л.В. [2], Загірняка М.В. [11], Костіна А.В. [10], Ларіонової М.В. [8], Лопатіної А.С. [2], Михайліченко М.В. [12], Ніколаєнко С.М. [13], Перфільєвої О.В., [2], Савіно М. [3], Садовова В.В.[10], Сергієнко С.А. [11], Удода О.А. [14], Шевченко С.О. [15], Ямкового В. [16] та ін.

Але, при цьому, як серед науковців, що досліджують дану проблематику, так і самих розробників систем ранжування, відсутній єдиний узгоджений підхід стосовно місії, яку повинен виконувати рейтинг на різних рівнях його формування. Існує ряд наукових досліджень, які інтерпретують рейтинг внз як оцінку якості та результативності діяльності вишу, оцінку його конкурентоспроможності, як на національному, так і світовому освітньому просторі; інші вважають, що головна місія, яку повинна виконувати система ранжування внз - це визначення авторитетності серед працедавців та випускників, чи то популярності у web-просторі та науковому співтоваристві, що складаються пресою та / чи незалежними агентствами (ренкерами). З одного боку, системи ранжування формалізують підходи до оцінювання вхідних ресурсів та результатів діяльності внз, з іншого сприяють більш критичному усвідомленню та більш глибокому аналізу закладом своєї діяльності, впливаючи на оптимізацію та підвищення якості самої діяльності.

Слід зазначити, що співставлення та аналіз систем ранжування внз здійснюється у різних наукових працях за різними ознаками, або за масштабністю охоплення внз чи географічною ознакою, або методикою проведення процедури ранжування, співставляючи різні між собою системи ранжування за типом, що свідчить про відсутність єдиного узгодженого підходу щодо типологізації систем ранжування та визначення їх ключових елементів, які дозволять забезпечити співставлення та аналіз даних систем.

Завдання дослідження

Метою статті є виділення та розкриття сутності основних критеріїв типологізації систем ранжування внз, а також визначення змістовного переліку їх ключових елементів, що дозволить забезпечити об'єктивне співставлення та аналіз даних систем з урахуванням світового досвіду та міжнародних стандартів якості побудови систем ранжування навчальних закладів.

Основний матеріал дослідження

Ряд вчених й практиків (Азгальдов Г.Г., Костіна А.В., Садовов В.В., Ларіонова М.В.) розглядають ранжування навчальних закладів як кваліметричну кількісну оцінку якості освітнього процесу та якості науководослідної діяльності у внз [8, 10], інші (Ашер А., Савіно М.) - як «універсальний» підхід у вирішенні суперечливого питання стосовно визначення «якості освітніх послуг» [2]. Балацький Є.В. та Єкимова Н.А. у праці [4] розглядають глобальні рейтинги внз як один із значущих інструментів конкурентної боротьби та освітньої політики, адаптації внз до існуючої системи оцінки, а у праці [5] трактують рейтингові системи, зокрема глобальні, як один із методів маніпулювання первинними даними внз, які починаючи «працювати» над поліпшенням деяких рейтингових показників втрачають їх первісну індикативну ефективність, що у свою чергу призводить лише до формальної адаптації внз до існуючої системи оцінки. В роботі [6] автори підкреслюють те, що використання глобальних університетських рейтингів призводить до «первинної» та «вторинної» реакції. Перша пов'язана з орієнтацією на дані рейтингів під час вироблення економічної стратегії та тактики господарюючих суб'єктів, друга передбачає подальшу аналітич-ну обробку даних рейтингів для вирішення більш тонких, як правило, дослідницьких завдань.

Дубинський А.Г. вважає, що міжнародні рейтинги якості освіти, складені відповідно до Берлінських принципів ранжування вишів, є найважливішим інструментом порівняння різних внз [7].

Такі науковці, як Заварикіна Л.В., Лопатіна А.С., Перфільєва О.В. в роботі [2] при аналізі та порівнянні міжнародних методологій ранжування внз відштовхуються від того, що «рейтинги є головним відображенням світової боротьби за якість і застосовуються як інструмент визначення статусу окремих інститутів вищої освіти, оцінки якості та результативності систем вищої освіти, як міра глобальної конкурентоспроможності вишів» (тут і надалі - переклад автора статті).

Дослідники національних систем рейтингового оцінювання ВНЗ, такі як Загірняк М.В., Ніколаєнко С.М., Сергієнко С.А., Удод О.А., Ямковий В. та ін. розглядають систему ранжування навчальних закладів суто як складову національної системи моніторингу якості освіти з метою оцінювання результативності діяльності навчальних закладів та системи освіти в цілому [11, 13, 14, 16].

Михайліченко М.В. в роботі [12] зазначає, що «рейтинги представляють об'єктивну, прозору та максимально повну інформацію про якість освітніх послуг. Також рейтинги дають можливість зрозуміти механізм ціноутворення в сфері платної освіти у внз й відповісти на запитання про оптимальність співвідношення “ціна / якість освіти”».

Автор роботи [15] розглядає можливість використання процедури ранжування вищих навчальних закладів як інструменту в механізмі державного управління якістю вищої освіти.

Узагальнюючи аналіз наведених визначень та підходів щодо інтерпретації проблеми ранжування та визначення місії, яку виконує рейтинг внз, можна констатувати наступне - рейтинг вишу - це один із можливих варіантів моніторингу, оцінки якості та результативності діяльності навчального закладу, процес визначення якого може бути різноманітним, залежно від мети, сфери охоплення, кількості обраних показників (ознак, факторів, параметрів, індикаторів), процедури та методики проведення, а також цільової аудиторії тощо. Зокрема, залежно від того, що ми визначатимемо і яким чином, результат ранжування (рейтинг) внз можна представити як популярність чи авторитетність вишу серед працедавців, випускників та ін., визначений за допомогою соцопитувань (голосування), а можна дати порів-няльну оцінку навчального закладу серед інших навчальних закладів за його результатами діяльності у певній сфері (сферах) протягом певного періоду часу на підставі офіційних (статис-тичних) даних, що дозволяє говорити про рейтинг об'єктів освіти за результатами діяльності, чи то рейтинг за популярністю (авторитетністю), як було зазначено нами в роботі [17]. Усе це свідчить про наявність основних критеріїв типологізації, за допомогою яких можна визначати типи систем ранжування та здійснювати їх аналіз і порівняння, а також певних ключових елементів, притаманних будь-яким системам у тій чи іншій мірі.

Типологізація (грец. tipos - відбиток, форма, зразок і logos - слово, вчення) - метод наукового пізнання, спрямований на розбиття деякої досліджуваної сукупності об'єктів на володіють певними властивостями впорядковані і систематизовані групи за допомогою ідеалізованої моделі або типу (ідеального або конструктивного). При цьому, типологія осмислюється як результат складної і багаторівневої реконструкції досліджуваної безлічі елементів (об'єктів), можливої одночасно за різними критеріями типологізації [18].

Визначення основних критеріїв типологізації систем ранжування внз потребує, перш за все, дослідження нормативної бази у даній сфері та розгляду кращого світового досвіду побудови різних типів систем ранжування, накопиченого за останні кілька років.

Основними нормативними документами у сфері ранжування внз є «Берлінські принципи ранжування вищих навчальних закладів» [19] та «Правила аудиту рейтингів» - міжнародні стандарти якості побудови ранжування [20].

Берлінські принципи ранжування вищих навчальних закладів (16 принципів, прийнятих на других зборах конференції Міжнародної експертної групи з ранжування університетів (International Ranking Expert Group, IREG) в Берліні у 2006 році) - визначають вимоги до дій, яким повинні задовольняти при ранжуванні внз: постановки цілей та завдань; вибору методології; визначенню ваги індикаторів; збору та обробки даних, а також визначенню форми представлення результатів. Згідно з Берлінськими принципами, ключовими елементами методологій ранжування внз повинні бути транспарентність, релевантність та валідність порівнюваних даних [19]:

транспарентність - забезпечення прозорості використовуваної методології у визначенні рейтингової позиції. Методи, задіяні у підготовці рейтингів, повинні бути зрозумілі та одно

значні. Ця прозорість стосується принципів аналізу показників та джерел інформаційних даних (6 принцип);

- релевантність - обрані індикатори повинні відображати бажані характеристики діяльності (7 принцип);

- валідність - знайдені оцінки індикаторів повинні відображати їх істинні значення (7 принцип).

При аналізі методологій ранжування використовуються «Правила аудиту рейтингів» (IREG Ranking Audit Rules) [20], які формулюють критерії оцінки елементів методології. Правила були прийняті на засіданні виконавчого комітету наглядової ради IREG, що пройшов у рамках глобального форуму «Рейтинг та оцінка якості вищої освіти - сильні і слабкі сторони» (16-17 травня 2011 р., штабквартира ЮНЕСКО, Париж), спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Світовим банком (СБ). Аудит покликаний сприяти підвищенню прозорості рейтингів і повинен використовуватися як інструмент визначення їх надійності, вдосконалення якості академічних рейтингів та підвищення рівня довіри до них.

Правила аудиту визначають 20 критеріїв оцінки, відповідних Берлінським принципам ранжування внз, схожі критерії яких об'єднано у п'ять груп [20]:

Група 1. Чіткість у постановці мети та визначенні цільових груп споживачів:

- критерій 1) мета та ключові (цільові) групи повинні бути визначені;

- критерій 2) ранжування повинні відбивати різноманітність навчальних закладів;

- критерій 3) ранжування повинні уточнювати культурний, мовний, економічний та історичний контексти.

Група 2. Надійність способу збору даних:

- критерій 9) дані отримані з надійних джерел з дотриманням належних процедур збору даних;

- критерій 18) при ранжуванні необхідно забезпечити якість самих процедур ранжування.

Група 3. Надійність і релевантність індикаторів:

- критерій 4) індикатори повинні бути релевантними і валідними;

- критерій 5) поєднання різних точок зору (повинні бути розроблені індикатори, що відбивають різні точки зору);

- критерій 6) індикатори повинні відбивати результат діяльності навчального закладу;

- критерій 10) базова методика повинна залишатися постійною (не змінювати індикатори та їх ваги);

- критерій 15) необхідно скоротити помилки, викликані ранжуванням (повинна враховуватися можливість помилки, яка може з'явитися при оцінці такої комплексної системи, як освіта).

Група 4. Транспарентність:

- критерій 7) транспарентність методології;

- критерій 8) опублікування ваги індикаторів;

- критерій 11) доступність результатів ранжування для споживача протягом року;

- критерій 12) опис методів та індикаторів;

- критерій 13) інформація про бали для кожного окремого індикатора;

- критерій 16) наявність механізму реагування на запити споживачів;

- критерій 17) наявність контактної адреси рейтингу організації;

- критерій 19) документація процедур;

- критерій 20) заходи з підвищення довіри до рейтингу.

Група 5. Інтерактивність:

- критерій 14) можливість для споживача виділити з ранжування навчальні заклади, які найбільшою мірою задовольняють його потребам та скласти власний рейтинг.

На рис. 1 наведено схему взаємозв'язку між критеріями аудиту та принципами ранжування внз, прийнятими міжнародною співдружністю в освітянській сфері.

Проведене дослідження існуючих сьогодні міжнародних стандартів якості побудови систем ранжування внз та їх критеріїв, з урахуванням розробленої та наведеної на рис. 1. схеми, дозволили нам дійти наступного висновку, що основними характеристиками систем ранжування вишів є: мета та задачі системи; цільові групи; предметні сфери; статус установи, яка здійснює процес ранжування; джерело первинних даних та методи їх збору; період проведення ранжування; представлення результатів ранжування; методика проведення та методологія побудови системи; рівень агрегації даних (масштаб охоплення об'єктів ранжування) тощо. При цьому, серед даних характеристик виділяються такі, що притаманні будь-якій системі (ключові елементи), так і такі, за допомогою яких досліджувана сукупність об'єктів, у даному випадку системи ранжування внз, розбивається на впорядковані і систематизовані групи (типи), що володіють певними властивостями (критерії).

Для виділення критеріїв, які дозволять забезпечити певну типологізацію систем ранжування вишів, доцільно розглянути світову практику побудови таких систем.

Серед кращих світових практик та найбільш якісних систем ранжування, застосовних у даний час для оцінки якості діяльності навчальних закладів та програм підготовки, виділяються наступні: Times Higher Education World Reputation Rankings (THE), World Universities Web Ranking, URAP (University Ranking by Academic Performance), Шанхайський рейтинг університетів світу (Academic Ranking of World Universities - ARWU), QS World University Rankings, US News, Webometrics, рейтинг внз за показниками наукометричної бази даних Scopus, CWTS Leiden Ranking, U-map, CHE, U-Multirank, Times, Guardian, Forbes [2, 21]. Кожна із наведених систем має свої особливості, параметри (індикатори), за якими здійснюється визначення рейтингу навчального закладу, масштаб охоплення, цільову аудиторію тощо. Для виявлення критеріїв типологізації систем ранжування та основних їх елементів, за якими можна здійснювати аналіз та співставлення наведемо характерні особливості та параметри (індикатори) оцінок деяких із перерахованих систем (див. табл. 1), які представляють інтерес з огляду на те, що у найбільшій мірі:

- являють собою найбільш відомий зарубіжний досвід;

- задовольняють сучасним вимогам побудови якісного ранжування, зокрема вимогам Міжнародної групи експертів IREG (Берлінським принципам ранжування внз та критеріям для аудиту рейтингів (IREG Ranking Audit Rules));

- враховують досвід різних країн;

- використовують підходи, різні за методологією;

- методології та результати ранжування наявні у відкритому доступі;

- можна у подальшому застосувати для розвитку національної системи вищої освіти.

Узагальнення характерних особливостей та параметрів (індикаторів) оцінок досліджених у роботі систем ранжування: ARWU, THE, QS World University Rankings, Webometrics та UMultirank ще раз підкреслює те, що будь-яка система ранжування та її результати (рейтинг вишу) - не є абсолютним та об'єктивним, а, швидше за все, відносним вимірюванням якості. Кожна система ранжування, набір індикаторів та їх вага відбивають погляди її укладачів, виходячи із мети, цільової аудиторії та напрямків застосування результатів рейтингу.

З огляду проведених досліджень можна зробити ряд висновків, а саме:

- між системами ранжування існують великі відмінності у тому, що і яким чином вони вимірюють, а найголовніше - як інтерпретують;



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- відмінності між системами ранжування, пов'язані з їх віднесенням до того чи іншого типу залежно від певних критерів, що відповідно позначаються і на різноманітті поглядів щодо якості та результативності діяльності внз;

не можна виділяти певні переваги та недоліки різних за типом та елементами систем ранжування, а тим більше проводити їх порівняння та співставлення. Кожна система, з огляду її місії та призначення, пропонує власний підхід щодо оцінки ді-яльності навчального закладу. Але, на жаль, жодна із систем ранжування внз не приділяє належної уваги усім ключовим елементам та основним параметрам (індикаторам), які можуть дати найбільш об'єктивну інтегральну оцінку діяльності вишу (найбільш найближеною у цьому сенсі сьогодні є система ранжування U-Multirank).

Враховуючи вищевикладене, а також наукові розробки у даній сфері [2-8, 10, 12-17], виділимо основні критерії типологізації, відповідно яких системи ранжування слід відносити до того чи іншого типу залежно від: рівня агрегації даних, методики проведення та методології побудови (див. табл. 2).

Таблиця 2

Номер з/п	Критерії	Тип системи ранжування вищого навчального закладу	Приклади систем ранжування
1	2	3	4
1.	Рівень агрегації даних	1) Глобальна (загальносвітовий) - охоплює навчальні заклади з усього світу та інформує світову спільноту про кращі з них	ARWU, THE, QS, URAP, US News, Webometrics, World Universities Web Ranking, U-Multirank, Scopus, CWTS Leiden Ranking тощо
		2) Національна - розробляється держаними установами та / чи незалежними рейтинговими агентствами (ренкерами певної країни, охоплює навчальні заклади даної країни та / чи внз за мовою викладання	«Компас» (Україна), «Топ 200 Україна», «Кореспондент: Топ-10 внз України», рейтинг МОН України, рейтинг журналу «Деньги» (Україна), Carnegie (США), Forbes (США), CHE (Германія та університети Австрії Швейцарії, Нідерландів Бельгії, Італії та Угорщини, в яких викладання ведеться німецькою мовою), Times, Guardian, Guardian Specialist Institutions League Table (Великобританія) тощо
1	2	3	4
		3) Регіональна - охоплює навчальні заклади з урахуванням регіо-нальних (географічних) та / чи лінгвістичних, та / чи культурних характеристик	Е3М (Європа), U-map (Європа) тощо
		4) Спеціалізована - розробляється спеціалізованими установами та охоплює внз з урахуванням програм спеціалізації	Economist, Financial Times (рейтинги за програмами MBA), Busi-ness Week (спеціалізу-ється на програмах, пропонованих в США) тощо
		5) Внутрішньоінституційн а - розробляється самим ВНЗ та налаштовується під особливості конкретного навчального закладу	рейтинг оцінювання діяльності професорськовикладацького складу, кафедр та інших структурних підрозділів Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова тощо
2.	Методи ка проведе ння	1) За результатами діяльності навчального закладу (традиційний) - заснована на оцінці досить великого числа об'єктивних показників діяльності внз	QS World University Rankings, U-Multirank
1	2	3	4
		2) За популярністю (авторитетністю): репутаційна - базується на обробці думок експертів, отриманих в результаті спеціальних опитувань (популярність вишу серед працедавців, випускників, спільноти);	THE, «World Reputation Rankings» (WRR), ARWU «Performance Ranking of Scientific Papers for World Universities» (PRSP)
		віртуальна - базується на обробці даних пошукових систем (популярність вишу в мережі інтернет);	Webometrics
		бібліометрична - базується на обробці бібліографічних баз даних (популярність вишу в наукометричних та бібліографічних базах даних)	Scopus
		3) Інтегрована (змішана) - при складанні рейтингу внз використовують поєднання з різних методик	рейтинг МОН України, «Топ-200 Україна» тощо
1	2	3	4
3.	Методо логія побудо ви	1) Одномірне ранжування - відбиває вертикальну різноманітність навчальних закладів за допомогою різних індикаторів оцінки в одному агрегованому показнику. Результатом ранжування є таблиця ліг внз за агрегованим показником (індикатором)	ARWU, THE, QS, US News, Leiden, Times, Guardian, Guardian Sp, Forbes, Financial Times, Bloomberg Business Week, The Economist
		2) Багатомірне ранжування - не дає оцінку освітньої та дослідницької діяльності внз в одному агрегованому показнику. Орієнтовано на різноманітні потреби різних категорій споживачів. Результатом ранжування є набір рейтингів за окремими показниками (індикаторами) предметних областей	U-multirank, CHE University тощо
1	2	3	4
		3) Класифікація - поділ об'єктів на класи за найсуттєвішими ознаками, притаманними об'єктам цього роду та такими, що відрізняють їх від об'єктів іншого роду. Відбиває горизонтальну різноманітність, де відмінності між категоріями не засновані на принципах порядкової шкали. Дозволяє представити різноманітність внз повною мірою. Результатом ранжування є кластер внз на основі схожих характеристик.	U-map, Carnegie тощо

Представлені в табл. 2 критерії типологізації систем ранжування внз дозволяють виділити основні типи даних систем та розкрити їх сутність, що до сьогодні розглядалась або фрагментарно, або однобічно, а характеризування систем здійснювалось лише за однією із ознак.

При цьому, слід зазначити, що незалежно від типу систем ранжування внз, кожній із них притаманні певні ключові елементи, змістовний перелік яких наведено в табл. 3.

Наведені елементи дають можливість схарактеризувати будь-яку систему ранжування внз та визначитися з її об'єктивністю та корисною цінністю для тієї чи іншої цільової групи, перш за все, для потенційних споживачів освітніх послуг.

Таблиця 3

Типологізація систем ранжування вищих навчальних закладів

Номер з/п	Наймену вання	Різновиди
1	2	3
1.	Мета	- систематизація об'єктів освіти; - упорядкування об'єктів освіти; - оцінювання об'єктів освіти; - порівняння об'єктів освіти; - демонстрація різноманіття об'єктів освіти; - побудова ієрархії об'єктів освіти.
1	2	3
2.	Задачі	- сприяння модернізації та гнучкості освітянської сфери; - забезпечення прав молодої людини на працевлаштування за рахунок забезпечення якості освіти; - визначення внутрішньої самооцінки, аналізу та прийняття рішень керівництвом внз; - еталон (модель) при побудові інших типів систем ранжування внз; - своєчасне надання потенційним споживачам адекватної порівнювальної інформації про статус внз; - надання вихідної інформації для інших типів систем ранжування внз.
3.	Об'єкт (предметна сфера)	- навчальні заклади, залежно від предметної області діяльності (технічні, економічні, природничі науки тощо); - навчальні заклади, що реалізують підготовку фахівців за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (бакалаврат, магістратура, аспірантура, докторантура); - широке коло навчальних закладів; - окремі освітні програми навчальних закладів.
4.	Цільові групи	- потенційні споживачі (абітурієнти, студенти, батьки, керівники та працівники навчального закладу, працедавці); - широка аудиторія (інші внз, засоби масової інформації, держструктури (міністерства та відомства), експертне співтовариство).
1	2	3
5.	Статус установи, що проводить ранжування вишів	- державна структура; - незалежне агентство; - преса.
6.	Метод збору первинних даних	- обстеження - дані, отримані за результатами експертних (соціологічних) опитувань; - незалежне джерело - дані, отримані в державних органах, мають фінансову природу та засновані на адміністративній звітності; - дані, надані самими об'єктами ранжування (внз).
7.	Періодичність проведення	- щорічно; - двічі на рік; - один раз на кілька років; - інше.
8.	Напрямки використання результатів ранжування	- оцінка якості та результативності діяльності внз; - оцінка конкурентоспроможності внз; - інструмент державного управління системою вищої освіти, зокрема при прийнятті рішень про фінансування; - критика внз; - механізм ціноутворення в сфері платної освіти у внз («ціна» / «якість освіти»).



Висновки

Комплексне дослідження міжнародних стандартів якості побудови систем ранжування та кращого світового досвіду у цій сфері, дозволили нам виділити основні критерії типологізації систем ранжування внз (рівень агрегації даних, методика проведення ранжування та методологія побудови системи) та визначити перелік їх ключових елементів (мета, задачі, об'єкт ранжування, цільові групи, статус установи рейтингу, метод збору первинних даних, періодичність проведення та напрямки використання результатів), що забезпечить узгоджене співставлення та аналіз різних типів систем.

Узагальнення міжнародних критеріїв якості IREG, світового досвіду побудови систем ранжування внз та певних критеріїв й елементів, що характеризують дані системи, є першим кроком на шляху до побудови об'єктивної національної системи ранжування, яка передбачає:

- чітке визначення її головної мети;

- окреслення об'єкту чи предметної сфери ранжування;

- обрання певного інструментарію та методології, за допомогою яких буде здійснено збирання первинних даних, побудову рейтингу та представлення результату ранжування;

- забезпечення надійності та релевантності показників (індикаторів), спираючись на всебічну інформацію про діяльність вишу, отриману із різних джерел. У свою чергу, виконання такої вимоги висуває необхідність розроблення єдиних систем внутрішьоінституційного ранжування, заснованих на використанні узгоджених важливих та релевантних національній системі освіти показників, що забезпечить доступність та можливість отримання об'єктивних даних, кількісно оцінюючих якість та результативність діяльності внз;

- перш за все, орієнтир на потенційних споживачів освітніх послуг, а саме - абітурієнтів та їх батьків, працедавців тощо;

- забезпечення транспарентності та інтерактивності системи, враховуючи різноманітність інтересів цільової аудиторії та можливість власного вибору показників ранжування;

- спирання на існуючий національний досвід оцінювання якості та результативності діяльності вишів, наприклад акредитаційні експертизи чи то моніторинг якості освіти, інтегруючи систему ранжування з національною системою вищої освіти, що слід використовувати у подальших розробках у даному напрямку.

Список літератури

1. Станкевич І.В. Якість освіти в світлі сучасних вимог інформаційного суспільства: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф.«Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства», секція 1 «Інноваційна складова розвитку трансформаційної економіки». (м. Одеса, 17-18 квітня 2014 р.); у 3-х ч. / І.В. Станкевич, Т.В. Гавриленко. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова. 2014. Ч. 1. C. 124-127.

2. Заварыкина Л.В. Сравнительный анализ международных методологий ранжирования высших учебных заведений [Текст] /Л.В. Заварыкина, А.С. Лопатина, О.В. Перфильева // Вестник международных организаций. 2012. № 1. С. 70-121.

3. Ашер А., Савино М. Глобальные рейтинги и рейтинговые таблицы [Текст] / Пер. с англ. Б. Покатович // Вопросы образования. 2007. № 4. С. 201-216.

4. Балацкий Е.В. Международные рейтинги университетов: практика составления и использования [Электронный ресурс] / Е.В. Балацкий, Н.А. Екимова // Журнал Новой экономической ассоциации. 2011. № 9. Режим доступа к журн.: http://journal. econorus. org/pdf/NEA9.pdf.

5. Балацкий Е.В. Глобальные рейтинги университетов: проблема манипулирования [Электронный ресурс] / Е.В. Балацкий, Н.А. Екимова // Журнал Новой экономической ассоциации. 2012. № 1(13). С. 126-146. Режим доступа к журн.: http://journal. econorus. org/pdf/NEA-13.pdf.

6. Балацкий Е.В. Глобальные рейтинги университетов: практика составления и использования [Электронный ресурс] /Е.В. Балацкий, Н.А. Екимова // Капитал Страны. Федеральное интернет-издание (сетевой ресурс). 24.07.2012. Режим доступа: http:// www. kapital-rus. ru/articles/article/182904/.

7. Дубинский А.Г. Первоочередные меры для повышения позиции вуза в международном рейтинге Webometrics [Текст] / А.Г. Дубинский // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2012. № 6/2(60). С. 5256.

8. Ларионова М.В. Методология сравнительного анализа международных подходов к ранжированию высших учебных заведений [Электронный ресурс] / М.В. Ларионова // Вестник международных организаций. 2012. № 1. С.34-69. Режим доступа: http:// ecsocman. hse. ru/data/2012/03/26/1269124896/3. Pdf.

9. Станкевич І.В. Рейтинг вищого навчального закладу як інструмент оцінки його якості та результативності діяльності: матеріали ХІХ міжнар. наук.-метод. конф. «Управління якістю підготовки фахівців», секція 1 «Актуальні проблеми освіти та шляхи їх вирішення», (м. Одеса, 17-18 квітня 2014 р.); у 2-х ч. / І.В. Станкевич. Одеса: Одеська державна академія будівництва. 2014. Ч 1. С. 102-103.

10. Азгальдов Г.Г. Квалиметрия для всех: Учебн. пособие [Текст] / Г.Г. Азгальдов, А.В. Костин, В.В. Садовов. М.: ИнформЗнание, 2012. 166 с.

11. Загірняк М.В. Ранжування у вищій освіті - національний досвід та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / М.В. Загірняк, С.А. Сергієнко. Режим доступу: http://ees.kdu.edu.ua/wp-content/ uploads/2013/04/83.pdf.

12. Михайліченко М.В. Рейтингування як механізм оцінювання якості освітніх послуг [Текст] / М.В. Михайліченко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова (Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи). Вип. 27. 2011. С. 180-185.

13. Ніколаєнко С.М. Рейтингові системи - складова національного моніторингу якості вищої освіти [Текст] / С.М. Ніколаєнко // Вища школа. 2007. № 4.С. 3-14.

14. Удод О.А. Систему рейтингового оцінювання внз визнано об 'єктивною і відкритою [Електронний ресурс] / Удод О.А. // Освітній портал ПедПРЕСА. Режим доступу: http://pedpresa.com.ua/blog/ oleksandr-udod-systemu-rejtynhovoho-otsinyuvannya-vnzvyznano-obektyvnoyu-i-vidkrytoyu.html.

15. Шевченко С.О. Ранжування вищих навчальних закладів - впливовий чинник державно-громадського управління якістю вищої освіти / С.О. Шевченко [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive. nbuv. gov. ua/e-journals/tppd/2008-3/R_ 2/ 08ssoyvo.pdf.

16. Ямковий В. Аспекти оцінювання релевантності системи ранжування вищих навчальних закладів [Текст] / В. Ямковий // Вища школа: науковопрактичне видання. 2009. № 6. С. 14-38.

17. Станкевич І.В. Ранжування внз: термінологія та визначення базових понять [Текст] / І.В. Станкевич // Проблеми економіки: міжнародний науковий рецензований журнал із відкритим доступом. Харків: науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. 2013. № 4. С. 140-150.

18. Новейший философский словарь / Сост. и гл. н. ред. А.А. Грицанов; 3-е изд., испр. Мн.: Книжный Дом, 2003. 1280 с. (Мир энциклопедий).

...