Вплив національного менталітету на організаційну культуру та характер мотивації праці на українських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив національного менталітету на організаційну культуру та характер мотивації праці на українських підприємствах

Помаз О.М., к.е.н., доцент кафедри менеджменту ПДАА

Помаз Ю.В., к.і.н., доцент кафедри економіки підприємства ПДАА

Шульженко І.В., к.е.н., доцент кафедри менеджменту ПДАА

In the article problems, related to introduction of organizational culture on ukrainian enterprises are determined, research of influence of national mentality is carried out on its (organizational culture) forming. The analysis of national differences of Ukrainians. Thus, research of intercommunication of management labor potential with the mental features of attitude toward labor of personnel gives an opportunity of forming of new tool for the increase of the labor and system of development of personnel productivity.

Keywords: organizational culture, national mentality, betweencultural perception, creation.

Постановка проблеми

В умовах, коли Україна здійснює процеси інтеграції у європейський та світовий економічний простір, вимоги до вітчизняних працівників змінюються. По-перше, це пов'язано зі змінами у внутрішньому середовищі вітчизняних підприємств, необхідністю більш якісного виконання службових обов'язків, все більшою актуальністю біхевіористських підходів. По-друге, ряд іноземних фірм працюють або мають на меті працювати в Україні, при цьому наймаючи українських працівників і висуваючи до них вимоги, звичні для їх іноземних колег. На думку О. В. Юринець та М. М. Федоріва [9], іноземні підприємства, що діють в нашій державі стикаються з необхідністю пристосування до місцевої культури, а управління мультинаціональним колективом вимагає особливих підходів щодо формування організаційної культури та глибокого аналізу впливу національного менталітету на її формування.

Сліпе копіювання іноземних методів управління та мотивації персоналу на вітчизняних підприємствах без урахування українських реалій та менталітету українських працівників приречене на невдачу. Таким чином, потребують подальшого вивчення питання впливу національного менталітету на організаційну культуру та характер мотивації праці на вітчизняних підприємствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

менталітет український працівник національний

Дослідженню сутності міжкультурних відносин, крос-культурного менеджменту та ведення бізнесу, факторів національної культури, які визначають способи структурування і управління організаціями присвятили свої праці західні учені Ричард Льюіс (Richard D. Lewis) [11], Ричард Гестеланд (Richard R. Gesteland) [10], Г. Хофштеде (G. Hofstede) [12]. Вплив національного менталітету на формування організаційної культури розглядається у працях вітчизняних науковців В. М. Гриньової [1], Г. М. Захарчина [3], В. М. Шаповала, М. С. Пашкевич, Д. А. Дратвера [8], О. В. Юринець, М. М. Федоріва [9], І. І. Радюк [7] та інших.

Постановка цілей

Вплив національного менталітету на побудову відповідної організаційної культури, системи мотивації праці, створення сприятливого середовища для трудової діяльності персоналу, потребує всебічного вивчення. Мета дослідження - визначення основних національних відмінностей українських працівників, аналіз впливу національного менталітету на організаційну культуру. Одним з першорядних завдань роботи є визначення умов, що сприяють використанню позитивних рис менталітету вітчизняного персоналу і нівелюванню негативних рис.

Виклад основного матеріалу

Як відомо, поняття «ментальність» походить від латинського слова «mens» (дух, ум, спосіб мислення). Менталітет - це характер та лад людського мислення, що реалізується на рівні колективної та індивідуальної свідомості, але ґрунтується на структурних елементах сфери підсвідомого, що включають в себе архетипи як окремої особистості, так і етносу загалом. В складі менталітету виділяють і господарський менталітет, тобто певну підсистему колективного підсвідомого, що відображає модуси й форми сприйняття і поведінки великих суспільних груп: символів, стереотипів та ментальних антиподів, які в певний спосіб зумовлюють ціннісні орієнтації у ставленні до економічної діяльності. Його вплив на корпоративну культуру проявляється через закладені в ньому модуси господарської поведінки, які проявляються у ставленні до праці, до розподілу, обміну та споживання, до власності й підприємництва та суспільної ділової активності загалом [3, 9].

Менталітет українця складався тривалий час під впливом суспільно-історичних обставин. Українці завжди були землеробською нацією. Постійний зв'язок із землею, який називають українським антеїзмом, наклав на їхню духовність відбиток психічної селянськості. Культ Землі, землеробської Праці є основою світобачення українського селянина [4].

Українці -- інтроверсна нація. Поширеними рисами українського народу є замкненість, тихий норов, почуття всепрощення, підпорядкованості, терпимості, прагнення до духовного усамітнення, певний життєвий аскетизм, невибагливість. Українця характеризує також висока чуттєвість, домінування почуттєвого над інтелектуальним і вольовим [4].

Для українських працівників важливі дохід, успіх в конкурентній боротьбі рівною мірою як і дружелюбна атмосфера, стабільність становища, солідарність. Землеробська культура, залишки матріархату зумовили активну, пріоритетну роль жінки в сім'ї. В той же час активність, волелюбність і демократизм, пріоритет чоловіка почали фіксуватися і закріплюватися в українській ментальності за часів існування Запорозької Січі [9].

Значною мірою негативно на національний менталітет вплинула довготривала відсутність власної держави. Здійснювані протягом століть цілеспрямоване знищення та денаціоналізація української еліти надзвичайно звужували коло політичних лідерів народу. В результаті, з одного боку, посилилась консервативність національного характеру як засобу захисту своїх традицій та цінностей від зовнішніх чинників, а з іншого, - поглибилась недовіра народу до власної еліти [2].

Загалом українця можна охарактеризувати такими рисами, як адаптивність, гнучкість, гостинність і товариськість, приземлений прагматизм, розвинена інтуїція, працьовитість, хазяйновитість, універсальність, широкий кругозір, жвавість, нестандартні ходи, креативність, що є обов'язковою передумовою інноваційної активності співробітників [9].

Менталітету українських працівників та менеджерів притаманна певна двоїстість та парадоксальність:

- з одного боку - креативність, з іншого - консерватизм і опір змінам («Хай хоч би як, аби не гірше»);

- з одного боку - схильність до анархії («в душі кожного українця живе махновець»), з іншого боку - Російська та Австрійська імперії багаторазово рекрутували для себе в Україні науковців, чиновників та офіцерів (канцлер О.А. Безбородько, генерал-фельдмаршал І.Ф. Паскевич, письменник, громадський діяч І.П. Котляревський та ін.);

- з одного боку - прагнення до спокою та стабільності, певною мірою навіть байдужість («моя хата з краю»), з іншого - активна участь громадян у суспільно-політичному житті країни, відстоювання своєї позиції, поширення різного роду волонтерських рухів;

- прагнення применшувати перед оточуючими свої досягнення та доходи («аби не заздрили»), що абсолютно не відповідає принципам людини «західного» типу, з її орієнтацією на успіх.

Реалії сучасного світу вносять свої корективи до менталітету українських працівників, цьому сприяють:

- вплив західної культури і ментальності (частина громадян побувала в країнах Заходу і отримала новий досвід);

- вплив всесвітньої інформаційної мережі «Інтернет», ЗМІ, соціальних мереж, які мають значний вплив на ментальність української молоді і часто пропагують західний стиль поведінки (наприклад, прагнення досягти успіху, побудувати кар'єру, слідування так званій «американській мрії»).

В той же час ментальність значної частини громадян, переважно старшого віку, несе відбиток радянського менталітету, що складався протягом семи десятиліть на усій території СРСР незалежно від національної приналежності. ЇЇ головними рисами є опір змінам, пасивність, безініціативність, бажання мати над собою сильного лідера, вислужитись перед керівництвом, завищені очікування від нього, комплекс меншовартості, в роботі - «зрівнялівка», вдавана діяльність, надія на зовнішню допомогу («керівник завжди правий», «як би чого не вийшло…»).

Однією з нагативних рис характеру українських працівників ряд учених вважають недостатню дисциплінованість, точність та педантичність у роботі. При цьому відзначається, що суттєвим мотиваційним стимулом для персоналу може бути неодноразове засудження, яке викликає відчуття сорому і бажання реабілітуватись в очах колективу та керівництва [8, с. 287].

У дослідженнях А. Панченко [6], а також О. В. Юринець та М. М. Федоріва [9] було визначено числове значення чотирьох індексів Хофштеде для української культури. Дослідження, проведені на базі спільного українсько-американського підприємства показали, що величина таких змінних, як «Дистанція влади» і «Уникнення невизначеності» в Україні приблизно вдвічі перевищує середні значення, а характеристика індивідуалізму набагато нижча від середнього рівня. Числове значення такої змінної, як «Мужність» не набагато перевищує середній показник за результатами Хофштеде [6].

Ці результати в цілому підтверджують вище сформульовані особливості українських працівників. Високий показник дистанції влади демонструє поки що значний відрив влади від народу, небажання керівництва взаємодіяти з підлеглими на рівних, переважання автократичного стилю керівництва, що, безумовно, є негативним пережитком радянського минулого. Високе значення індексу «Уникнення невизначеності» свідчить про значний ступінь невпевненості українців у майбутньому, що пояснюється непростими умовами перехідного періоду, нестабільністю економічної та політичної ситуації в країні.

Можна цілком погодитись із твердженням В. М. Шаповала, М. С. Пашкевича та Д. А. Дратвера про те, що світосприйняття середньостатистичного українця стало симбіозом західної, радянської та української культури [8].

В табл. наведено авторське бачення сильних та слабких сторін менталітету українських працівників.

Таблиця 1

Сильні та слабкі сторони менталітету українських працівників

Як справедливо відзначає В. М. Гриньова, трансформація ментальних особливостей завжди являє собою довготривалий та складний процес, що пов'язаний з труднощами відходу від існуючих правил та звичок, що супроводжується перебудовою соціальних настанов та не сприяючим реагуванням «старого менталітету» [1].

Велике значення в цьому процесі відіграє освітня, просвітницька діяльність. Як відзначає Г. Михалишин, менталітет є найвищою цінністю, ієрархічно визначальною метою і результативністю освіти. Це фундаментально вирішальний ефект освітнього процесу, що включає грамотність, освіченість, професійну компетентність, культуру. З одного боку, характер навчальної діяльності залежить від ментальних пріоритетів. З іншого, самі ці пріоритети, життєві цінності та ідеали залежать від освітніх потенцій суспільства, його прагнення до відтворення в кожному наступному поколінні власних культурних традицій і моральних підвалин до їх безперервного збагачення і розвитку. Якщо освіта володіє унікальними властивостями, котрі передбачають наявність власних цінностей та норм, то за відповідних умов вона здатна виконувати домінуючу роль і, таким чином, привести суспільство до кардинальних змін [5].

Висновки

Таким чином, національний менталітет є важливим чинником впливу на організаційну культуру, характер мотивації праці та системи менеджменту підприємства. Менеджерам підприємств варто аналізувати та враховувати ментальні особливості своїх співробітників для ефективного управління узгодженою діяльністю підрозділів. Беззаперечними перевагами українських працівників, викликаних їх ментальними особливостями, є працьовитість та хазяйновитість, доброзичливість та толерантність до інших національностей, гнучкість та адаптивність до змін. В той же час в подальшому варто позбутися таких слабких сторін, викликаних ментальними особливостями, як відсутність ініціативи, відсутність здорових амбіцій, дистанціювання від особистої відповідальності, часті роздуми та зволікання з виконанням наказів, недостатня точність та педантичність у роботі, надія на зовнішню допомогу. Певною мірою цьому сприятиме поступовий відхід від радянської ментальності, викликаний зміною поколінь та зростанням впливу західної культури та традицій.

Список використаних джерел

1. Гриньова В.М. Вплив трудового менталітету на конкурентоспроможність підприємства / В.М. Гриньова, В.В. Сідоренко // Бизнес Информ. - 2009. - № 12(2). - С. 25-30.

2. Довідник з історії України (А-Я): посіб. для сер. загальноосвітн. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шаста. - 2-ге вид., доопр. і доповн. - К.: Ґенеза, 2001. - 1136 с.

3. Захарчин Г.М. Вплив господарського менталітету на формування й розвиток корпоративної культури / Г.М. Захарчин // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Пробл. економіки та упр. - 2007. - С.174-178.

4. Колодний А. М. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан / Анатолій Миколайович Колодний, Людмила Олександрівна Филипович. - Львів: «Логос», 1996. - 182 с.

5. Михалишин Г. Український менталітет в ієрархії цінностей освіти / Г. Михалишин // Гірська школа українських карпат. - 2013. - № 10. - С. 89-92.

6. Панченко А. Украина в системе культурных координат бизнеса / А. Панченко, И. Тихомирова / Менеджмент и менеджер. - 2002. - № 8. - С. 15-19.

7. Радюк І. І. Особливості управління трудовим потенціалом з урахуванням трудового менталітету / І. І. Радюк // Економічний простір. - 2014. - №92. - С. 232-240.

8. Шаповал В.М. Вплив менталітету нації на характер мотивації праці на українських підприємствах / В.М. Шаповал, М.С. Пашкевич та Д.А. Дратвер // Економічний простір. - 2012. - № 68. - С. 282-289.

9. Юринець О.В. Аналіз впливу національного менталітету на формування організаційної культури / О.В. Юринець, М.М. Федорів // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. - 2007. - Вип. 6. - С. 206-214.

10. Gesteland R. R. Cross-Cultural Business Behavior: Marketing, Negotiating, Sourcing and Managing Across Cultures / Richard R. Gesteland. - Copenhagen Business School Press, 2012. - 395 p. Режим доступу: http://www.boghandleren.dk/productsamples/9788763099356.pdf

11. Lewis R. D. When Cultures Collide: Leading across Cultures / Richard D. Lewis. - 3 rd. ed. - Boston, London: Nicholas Brealey Publishing, 2006, 1999, 1996. - 625 p. Режим доступу: http://www.utntyh.com/alumnos/wp-content/uploads/2011/11/When-Cultures-Collide.pdf

12. Hofstede. G. Culture's Consequences, Comparing Values, Behaviors, Institutions, and Organizations Across Nations / G. Hofstede. Thousand Oaks CA: Sage Publications, 2001.

Размещено на Allbest.ru