Логістичні підходи до управління процесами на торговельному підприємстві як фактор конкурентноздатності

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний торговельно - економічний університет, м. Київ

Логістичні підходи до управління процесами на торговельному підприємстві як фактор конкурентноздатності

Сидоренко О.В., аспірант, асистент

Анотація

В даній статті були розглянуті поняття логістичний підхід, принципи логістичного підходу, завдання логістичного підходу та надано характеристику управління процесами на торговельному підприємстві. Проаналізовано логістичні підходи до управління процесами на торговельному підприємстві та надано рекомендації щодо застосування логістичного підходу на торговельних підприємствах.

Annotatіon

In this article concepts were considered logistic approach, principles of logistic approach, task of logistic approach and description of management processes is given on an auction enterprise. Logistic approaches are analysed to the management processes on an auction enterprise and recommendations are given in relation to application of logistic approach on auction enterprises.

Останніми роками в господарській практиці України відбулися істотні зміни, стали використовуватися нові методи і технології управління, які базуються на концепції логістики.

Найважливіший аспект логістики - можливість впливати на стратегію і тактику роботи підприємства і на створення нових конкурентних переваг для підприємства на ринку, тобто на її кінцеву мету. Застосування логістики прискорює процес отримання інформації, підвищує рівень сервісу. Логістика координує діяльність всього підприємства в цілому.

Логістика як сьогодні, так і в майбутньому буде основним чинником в конкурентній боротьбі. Успіх в конкурентній боротьбі між підприємствами і мережами єдиного ланцюжка створення вартості, між країнами і економічними регіонами визначається в першу чергу рівнем компетенції в логістиці. Так, дослідження, проведені на підприємствах, доводять позитивний взаємозв'язок між ефективною логістикою і успіхом в підприємницькій діяльності.

Саме проблему розвитку логістичного підходу розглядали в своїх працях такі українські та російські вчені як: Крикавський Є.В., Москвітіна Т.Д., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В., Смиричинський А.В., Смиричинський В.В., Мартинюк В.Ф., Пашков А.К., Полярин Ю.Н., Курганов В.М., Волгин В.В., Гаджинский А.М., Рязанцева Н.А., Рязанцев Д.Н., Миротин Л.Б., Ташбаев І.Є. управління конкурентний логістичний торгівля

Оцінка рівня функціонування логістичного підходу до управління процесами на торговельному підприємстві.

На сьогоднішній день в Україні відбувається збільшення об'ємів виробництва в різних областях. Але, не дивлячись на це підприємства, що функціонують у виробничій інфраструктурі, стикаються з серйозними проблемами: висока собівартість продукції, низька конкурентоспроможність товарів (робіт, послуг), дефіцит оборотних коштів, недоступність кредитів і т.д. Проте, найбільш істотною проблемою, з якою стикаються підприємства в своїй діяльності, - збільшення собівартості продукції із-за підвищення вимог споживача. Тому першочерговий підхід підвищення організаційно-економічної стійкості підприємств є зниження собівартості продукції (робіт, послуг) при задоволенні попиту споживача, що дозволить укріпити і розширити українським виробникам своє положення на ринку.

Використання логістичного підходу в економіці Україні стикається з такими труднощами як:

· Нераціональний розвиток систем розподілу товарів і послуг;

· Слабкий рівень розвитку сучасних систем електронних комунікацій, електронних мереж, систем зв'язку і телекомунікацій;

· Відстала інфраструктура транспорту;

· Відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних транспортних засобів, що відповідають світовим стандартам;

· Високий ступінь фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту;

· Низький рівень розвитку виробничо-технічної бази складського господарства;

· Недостаток сучасного технологічного устаткування по переробці продукції;

· Слабкий рівень механізації і автоматизації складських робіт;

· Недостатній розвиток промисловості по виробництву сучасної тари і упаковки і т.п.

Огляд вітчизняної і зарубіжної літератури дозволив зробити вивід, що одним з ефективних способів рішення вище перерахованих проблем є використання логістичного підходу в операційних процесах. При логістичному підході дії, що управляють, додаються з боку єдиної логістичної системи управління до окремих стадій виробничий-збутового процесу. Ці дії, що управляють, формуються виходячи із загальних цілей і критеріїв ефективності досліджуваного логістичного ланцюга таким чином, що вихідні параметри крізного матеріального потоку виявляються достатньо передбаченими і контрольованими. Просування матеріального потоку по всьому ланцюгу починає здійснюватися з мінімальними витратами унаслідок поліпшення значення параметрів системи.

За формою тлумачення всю сукупність визначень логістики можна розділити на два напрями. Перше зводиться до трактування логістики як області господарської діяльності по управлінню матеріальними і інформаційними потоками в сферах виробництва і торгівлі. Другий представляє логістику як міждисциплінарний науковий напрям, що має прагматичний характер і пов'язане з пошуком нових можливостей підвищення ефективності управління процесів будь-якого характеру. Об'єднуюча ідея, яка виражає принципову відмінність логістичного підходу до управління процесами від традиційного, - це інтеграція окремих ланок ланцюга в єдину систему, здатну швидко адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, що відбуваються, а також інтеграція всіх аспектів планування і управління процесами.

Основні принципи ефективного використання логістичного підходу в управлінні торговельним підприємством:

1. Принцип системного підходу. Підхід до об'єктів дослідження як систем - одна з головних особливостей логістики. Максимальний ефект можна отримати тільки у разі, коли МП оптимізується на всьому протязі від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача, а не в рамках окремого підприємства або підрозділу. При цьому всі ланки ЛЦ повинні працювати як єдиний злагоджений механізм. Тому всі ланки ЛЦ необхідно розглядати як цілісну систему, щоб погоджувати економічні інтереси окремих її елементів, технічні питання, технологічні процеси і т.д. Принцип тотальних витрат. Одне з основних завдань логістики - мінімізація сукупних логістичних витрат впродовж всієї ЛЦ від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Необхідною умовою ефективного рішення цієї задачі є можливість точного вимірювання логістичних витрат, але це можливо лише за умови, якщо система обліку витрат виробництва і звернення дозволяє виділяти витрати на логістику. Тому необхідно окремо виділяти і аналізувати витрати на реалізацію ЛО, визначати найбільш значущі витрати, виявляти їх взаємообумовленість і т.д.

2. Принцип глобальної оптимізації. В процесі оптимізації структури або управління ЛС необхідне узгодження приватних цілей функціонування окремих елементів системи для досягнення глобального оптимуму.

3. Принцип логістичної координації і інтеграції. В процесі логістичного менеджменту необхідне досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок ЛС або ЛЦ від її початку і до кінця в управлінні всіма видами потоків при реалізації цільової функції. Використання теорії компромісів для перерозподілу витрат. Під компромісом розуміється гармонізація економічних інтересів учасників логістичного процесу. На початку становлення логістичного підходу при формуванні системи логістичного управління використовувався критерій мінімуму загальних витрат на матеріальний розподіл. Це з одного боку відкривало нові можливості в ухваленні рішень, але разом з тим певним чином обмежувало ефективність отримуваних рішень. Тому надалі прийшло розуміння того, що критерієм повинен бути максимальний прибуток від ЛО всіх фірм-учасниць.

Таким чином, зниження прибули (збільшення витрат) в одній з ланок ЛС допустимо і необхідно за умови, що це спричинить збільшення прибули (зниження витрат) всім ЛС в цілому.

4. Відмова від випуску універсального технологічного і підйомний-транспортного устаткування. Сенс цього положення у використанні устаткування, відповідного, в основному, конкретним умовам. Оптимізація потокових процесів за рахунок використання спеціалізованого устаткування, можлива тільки в умовах масового випуску і використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Це означає, що для втілення цього принципу на практиці потрібний високий рівень науково-технічного розвитку суспільства.

5. Принцип розвитку логістичного сервісу. В порівнянні з підвищенням якості товару або випуском нового товару існує набагато менш витратний шлях підвищення конкурентоспроможності підприємства, а саме досягнення сучасного рівня логістичного сервісу і його розвиток (забезпечення гнучкості, надійності і високої якості: своєчасна доставка, зручна тара, прийнятні партії, підібраний асортимент і т.п.).

6. Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в ЛС широко використовуються різні моделі: математичні, графічні, фізичні, імітаційні і ін. Реалізація логістичного менеджменту в даний час неможлива без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

7. Принцип розробки необхідного комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і ін.

8. Принцип TQM (total quality management) - загального управління якістю. Забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу ЛС для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

9. Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в ЛС. Всі рішення повинні відповідати екологічним вимогам з довкілля охорони, ергономічним, соціальним, етичним вимогам до роботи персоналу і т.п. Наприклад, одним з найважливіших елементів ЛС є кадри, здатні з необхідною часткою відповідальності виконувати свої функції. Для залучення дисциплінованого, кваліфікованого персоналу в область управління МП необхідні сучасні умови праці, перспективи кар'єрного зростання, підвищення престижу подібної роботи і т.д.

10. Принцип стійкості і адаптивності. Зовнішнє середовище підприємств характеризується високим ступенем невизначеності і коливаннями ринкового попиту на товари і послуги, різкими коливаннями цін на сировині, транспортними послугами, коливаннями якісних і кількісних характеристик МП, зміною умов постачань і закупівель і т.д. У цих умовах ЛС повинна уміти перебудовуватися, міняючи цілі, параметри, критерії оптимізації, програму функціонування, тобто пристосовуватися до нових умов зовнішнього середовища. Це є істотним чинником стійкого положення на ринку.

Перевага використання логістичного підходу полягає в наступному:

· у виділенні єдиній функції управління раніше розрізненими матеріальними потоками;

· технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління крізними матеріальними потоками.

Використання логістичного підходу в операційних процесах дає можливість понизити витрати на транспортування і зберігання в середньому на 15 - 20 %, понизити рівень запасів на 50%, понизити тривалість робочого циклу приблизно на 50 - 70 %, скоротити час переміщення продукції приблизно на 25 - 30 %, забезпечити комплексний облік всіх витрат на завезення і вивіз вантажів, підвищити рівень транспортного обслуговування. Разом із зниженням витрат, використання логістичного підходу забезпечує 100 % виконання договірних зобов'язань, тобто високий рівень якості сервісу.

Таким чином, понад 95 % часу обороту доводиться на логістичні операції. Скорочення даної складової прискорить оборотність капіталу, відповідно збільшить прибуток, що підприємство отримує в одиницю часу, понизить собівартість продукції (робіт, послуг).

Логістика займається управлінням матеріальних, інформаційних і інших потоків, передбачаючи ефективне використання потенційних можливостей для вирішення завдання по фізичному переміщенню продукції усередині підприємства і в зовнішньому середовищі з метою задоволення потреб споживачів в транспортний-експедиційних послугах і постачальницький-збутових роботах.

Особлива увага з боку торгового менеджменту до концепції логістики обумовлена тим, що більше приділяється увага до балансу і ефективності комплексу функцій: постачання, виробництва, розподіли і реалізації. Порушення в одній з вище перелічених комплексних функцій може розладнати роботу всієї виробничо-господарської системи. Здійснення логістичної діяльності тісно переплітається з іншими видами діяльності на підприємстві. Часто логістична функція «розтягується» по різних службах. Наприклад, один підрозділ виробничого підприємства займається закупівлями матеріалів, друге -- змістом запасів, третє -- збутом готовій продукції. При цьому цілі цих підрозділів часто можуть не співпадати з цілями раціональної організації сукупного матеріального потоку, що проходить через підприємство.

Логістичний підхід до функціонального планування на підприємстві припускає виділення спеціальної логістичної служби, яка повинна управляти матеріальним потоком, починаючи від формування договірних відносин з постачальниками і кінчаючи доставкою покупцеві готової продукції.

Підприємство, як основний суб'єкт ринкової економіки, для виконання своєї корпоративної місії, досягнення поставлених цілей і рішення завдань (збільшення прибули, розширення ринкового сегменту, зниження витрат виробництва і звернення, зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції і т.д.) оснащено могутнім господарським механізмом, що базується на інструментах і досягненнях маркетингу і менеджменту. Необхідність пошуку нових джерел підвищення конкурентоспроможності підприємств і відносна вичерпаність їх в рамках самого підприємства привели до розширення зони знаходження резервів, їх пошуку не тільки в підрозділах підприємства (як виробничих, так і невиробничих), але і за його межами. Система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації матеріальних потоків є концепцією логістики. Логістика дозволяє економічним суб'єктам формувати стратегію ефективної політики по забезпеченню свого конкурентної переваги виходячи не з абстрактної орієнтації на ринок, а на основі орієнтації на конкретного споживача.

Необхідність широкого застосування логістичного підходу в сучасній економіці пояснюється причиною - розвиток конкуренції, викликаний переходом від ринку продавця до ринку покупця.

Впровадження логістичних методів управління є актуальним для українських підприємств і організацій. Це обумовлено наступними причинами:

· високими витратами на виробництво і реалізацію вітчизняної продукції (по різних оцінках вони в 2 - 8 разів вище за світовий рівень);

· історичним відставанням сфери звернення продукції від виробничої сфери, особливо сфери торгівлі;

· відсутністю продуманої стратегії розвитку систем розподілу продукції.;

· недоліком організованих торгових ринків на великі і середньо оптовому рівнях;

· слабким рівнем розвитку сучасних засобів електронних комунікації;

· відсталістю транспортної інфраструктури, перш за все в якості і кількості автомобільних доріг;

· високим ступенем фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту;

· низьким рівнем розвитку виробничо-технічної бази складського господарства; слабким розвитком промисловості по виробництву сучасних видів тари і упаковки.

Для переходу до логістичної стратегії підприємству необхідно вирішити ряд правових, організаційних, технічних і інших питань, зокрема впровадження сучасних інформаційних технологій. Логістика відображає загальну стратегію і тактику діяльності господарських структур в економіці ринкового типу.

Очевидно, що вибрана стратегія фірм і підприємств, що перейшли на логістичні принципи функціонування, повинна бути широко орієнтована на споживача, тобто призначення логістики полягає в адаптації до бажань споживачів.

Практичне використання логістичної концепції в рамках структури, що діє, дозволяє поліпшити багато функцій циклу управління: підвищити об'єктивність аналізу і результативність контролю; упорядкувати процеси розробки, відбору, ухвалення і реалізації вірного рішення; розширити сферу застосування економіко-математичних методів; оптимізувати дослідницьку і практичну діяльність суб'єктів господарювання; підвищити ефективність відбору і формалізації цільових установок.

Інтеграція стратегічних цілей підприємства і цілей логістики здійснюється природним чином в різних сферах діяльності і на різних рівнях управління. В той же час практика показує, що чим вище інтеграція методології логістики у функціональну діяльність підприємства аж до окремих операцій, тим вище ефективність проміжних і кінцевих результатів цієї діяльності.

Для реалізації логістики на практиці необхідний так званий логістичний підхід до організації виробничий-збутової діяльності. Це пред'являє високі вимоги до менеджменту і кваліфікації персоналу. Приступаючи до створення логістичних систем, на початковому етапі вивчається та сукупність цілей (подцелей), яка впливає на взаємодію елементів даної системи і яка зачіпає такі визначальні аспекти, як задоволення попиту на ринку, кількість підприємств, що входять в логістичну систему, потужність і розміщення, обслуговувану території, персонал і ін. Обмеженнями при цьому виступають рівень рентабельності, забезпеченість, матеріальними, трудовими, фінансовими і інтелектуальними ресурсами.

На наступному етапі для впровадження логістичного управління в повсякденну діяльність підприємства необхідне було створення самостійного підрозділу в організаційній структурі підприємства - служби логістики. На підприємстві, що має службу логістики всі функції, необхідні для ефективного виконання замовлень, об'єднуються в могутній централізований керований механізм, що дозволяє вирішувати завдання практично будь-якого ступеня складності відповідально, складно і професійно. При цьому служба логістики не підміняє собою відповідні структурні підрозділи.

У організаційній структурі підприємства майже всі функціональні області взаємодіють з нею, забезпечуючи оптимізацію діяльності і стійкість підприємства. Перед фахівцями служби логістики не ставиться завдання усунення збоїв і дозволу виникаючих проблем і конфліктних ситуацій, їх функція - аналіз і координація виконання укрупнених блоків завдань. Завдання управління на основі логістичного підходу - - погоджувати потреби в операціях на між функціональній основі для досягнення глобальної мети підприємства.

Таким чином можна зробити наступні висновки:

Системи планування і управління підприємством повинні охоплювати весь ланцюжок руху сировини, матеріалів і готової продукції. Одна з важливих переваг розвитку підприємства на основі логістичного підходу полягає в управлінні системою бізнесу в цілому і підвищенні рівня взаємодії і координації ланок логістичного ланцюга. Ефективність виконання локальних операцій і процедур повинна оцінюватися з погляду внеску в кінцеві результати діяльності підприємства.

Впровадження логістичного підходу до управління процесами на торговельному підприємстві дозволить:

· гармонізувати внутрішні бізнес процеси підприємства, підвищити ефективність діяльності функціональних підрозділів;

· скоротити витрати і зменшити собівартість продукції;

· збільшити кількість потенційних і фактичних споживачів, утримати і розширити ринок збуту;

· підвищити якість обслуговування замовлень споживачів, укріпити репутацію і авторитет підприємства;

· підвищити конкурентоспроможність підприємства в умовах жорсткої конкуренції на ринку.

Застосовуючи логістичний підхід для закупівель, виробництва і розподілу продукції, можна добитися істотного зниження рівня загальних витрат. Це сприяє зниженню кінцевої вартості продукції, що, у свою чергу, забезпечить доступність потрібного товару за потрібною ціною в потрібній кількості в потрібному місці в потрібний час для нашого споживача.

До сучасних тенденцій розвитку логістичного підходу відноситься:

1. Розширення асортименту пропонованих логістичних послуг:

· відстрочення, що полягає в тому, що в розподільну систему передається майже готова продукція, при цьому її модифікація або облік останніх вимог споживачів відкладаються до найостаннішого можливого моменту, що істотно знижує рівень запасів;

· перевалювання, використання прямого відвантаження, які зводять до нуля запаси і відповідні витрати в розподільних центрах;

· масовий випуск продукції на замовлення, об'єднуюче вигоди масового виробництва з гнучкістю продукції на замовлення (B2С);

· пряма доставка через електронні мережі передачі даних, через кур'єрські служби, служби експрес-доставки посилок;

· послуга управління запасами продавцем, яка полягає в тому, що постачальники управляють як власними запасами, так і запасами, що зберігаються в нижніх ланках ланцюга постачань, що знижує загальні витрати;

· синхронізоване переміщення матеріалів, при якому інформація про рух МП доводиться до всіх учасників ланцюга постачань одночасно, що дозволяє оперативно координувати переміщення МР.

2. Аутсорсин - передача функцій контролю над розподілом ГП від виробників до спеціалізованих фірм. Це дозволяє їм, по-перше, використовувати більший досвід спеціалізованих логістичних фірм в розподілі продукції, по-друге, більшою мірою зосередитися на своїй основній діяльності - виробництві, розвитку і просуванні на ринок своєї продукції, і, по-третє, скоротити свої накладні витрати.

3. Скорочення числа постачальників і формування довгострокової співпраці з логістичними фірмами. У минулому фірми мала велика кількість постачальників, що конкурували один з одним відношення, що допомагало укладати вигідні операції. В даний час логістичні фірми все більш притягуються до управління всіма процесами в ланцюзі постачань, а фірми-клієнти все частіше знайомлять їх з своїми довгостроковими цілями, щоб спільно виробляти взаємоприйнятні рішення. Клієнти все більше цінують свій час і все більше довіряють професіоналам - логистікам, з якими співробітничають, прагнуть обмежити їх число, але розвивати довгострокову співпрацю з тими, кого вони вибрали в партнери.

4.Удосконалення методів управління логістичними процесами. Розробляються нові і удосконаляться існуючі методи управління логістичними процесами, покликані вирішити відомі логістичні цілі: скоротити складські запаси, оперативно реагувати на зміни попиту, понизити собівартість продукції, оптимізувати транспортні потоки, скоординувати діяльність всіх елементів ЛЦ і т.д.

Література

1. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. - М.. Экономика, 1W5 -251с.

2. Долгова А.П. Теория запасов и логистический менеджмент: методология системной интеграции и принятия ээффективных решений. - СПб.:Изд - во СП6 ГУЄФ, 2004. - 272с.

3. Ингрид Гопферт. Состояние развития логистики и тенденции будущего.//Логинфо №7-8, 2001

4. Логистика / Учеб. пособие / Сивохина Н. П., Фирма «Издательство АСТ», 2000.

5. Логистика в бизнесе / Учебник / Сергеев В.И., ИНФРА-М, 2001.

6. Логистика товародвижения / Монография / Гордон М.П., Центр экономики и маркетинга, 1999.

7. Логистика. Учебник. Чудаков А.Д. РДЛ, 2001.

8. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. - 3-е издание., перераб. И доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

9. Логистика: Ученик / Под ред. Б. А. Аникина: 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2000.

10. Основы логистики: Учеб. Пособие / Под ред. Л. Б. Миротина и В. И. Сергеева. - М.: ИНФРА - М, 2000.

11. Саркисов С.В. Управление логистикой. - М., 2001.

12. Сток Джеймс Р. Теория и практика логистики: перспективы развития // http://www.madi.ru/logistics/liter/1/.

13. Зибер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия // Проблемы теории и практики управления. № 3. 2000.

14. Шпотов Б. Корпоративное управление в ХХ веке: история и перспективы // Проблемы теории и практики управления. № 1. 2000.

Размещено на Allbest.ru