Алгоритм становлення нових механізмів управління водогосподарсько-меліоративним комплексом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський університет

АЛГОРИТМ СТАНОВЛЕННЯ НОВИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ВОДОГОСПОДАРСЬКО-МЕЛІОРАТИВНИМ КОМПЛЕКСОМ

Князевич А.О., аспірант

м. Рівне

Анотація

Необхідність подолання кризової ситуації в водогосподарсько-меліоративному комплексі країни вимагає здійснення кардинальних змін всіх складових його господарського механізму управління. В статті запропоновано поділ господарського механізму по рівнях управління, визначені його складові та алгоритм становлення нових механізмів управління комплексом.

The crisis situation in water economic and meliorative complex of our country is requires necessity executing to cardinal change of all components its economic mechanism of management. In the article is offered division of economic mechanism on levels of management, are determined its components and algorithm establishing of new management mechanisms of the complex.

Водогосподарсько-меліоративний комплекс (далі - ВГМК) представляє собою єдине соціально-економічне утворення, яке поєднує в собі підприємства водного господарства та виробників сільськогосподарської продукції на меліорованих землях, кінцевим результатом діяльності яких є отримання якісної сільськогосподарської продукції в обсязі достатньому для забезпечення продовольчий безпеки держави. Вони стоять в одному ланцюгу сільськогосподарського виробництва. Порушення у роботі будь-якої ланки даного ланцюга призведе, в кінцевому випадку, до незадовільної роботи всього комплексу. Тому, будь-які зміни в управлінні діяльністю ВГМК слід розглядати сумісно для всіх його підприємств і організацій. Ці зміни повинні відображати і відповідати сучасним змінам, які відбуваються в економіці держави. Окремі вчені вважають [1, с. 5], що для ВГМК "стратегічною метою є забезпечення басейнової збалансованості розвитку водного господарства". "При відсутності єдиного державного органу басейнового управління, що відповідає за стан водних об'єктів у басейні, право такого управління законом надано великій кількості державних органів, для яких воно не є головним обов'язком. Внаслідок цього спостерігається паралелізм і дублювання при здійсненні ряду функцій управління" [1, с.292].

Розвиток економіки України і трансформація організаційно-економічних механізмів господарювання на принципах ринку в різних галузях національної економіки проходить нерівномірно. Найшвидше такі перетворення відбуваються у сферах з високою нормою прибутковості і швидким кругообігом капіталу. ВГМК відноситься до виняткових галузей економіки, до яких відносять сфери діяльності пов'язані з задоволенням загально-соціальних потреб, в тому числі: збереження та захист довкілля; забезпечення сталого розвитку природокористування країни; природні монополії; галузі соціальної інфраструктури - освіта, медицина, житлово-комунальні послуги [3, с. 9]. Перехід цих галузей до ринкових механізмів саморегулювання на практиці носить поки що незадовільний характер, потребує постійної державної фінансової підтримки і регулювання. Для забезпечення ефективної діяльності підприємств ВГМК, відмови від адміністративно-командної систему управління та 100% залежності від державного фінансування і для початку розвитку в галузі елементів ринкових економічних відносин, більшість дослідників вважають необхідним встановити і запустити в дію нові господарські механізми управління комплексом, які відповідали б вимогам сучасного етапу соціально-економічного розвитку.

Поняття "механізм" дуже часто використовується в сучасній економічній літературі, наприклад у таких словосполученнях як "господарський механізм", "економічний механізм", "ринковий механізм" та багато інших. Це означає, що поняття "механізм" потрібне і визначає особливу послідовність дій, спеціальні методи або засоби їх кращого виконання. Але поки що різні вчені вкладають різний зміст в це поняття.

Серед наукових праць, присвячених створенню та становленню господарських механізмів управління підприємствами, в тому числі підприємствами ВГМК, слід відмітити дослідження ряду вітчизняних вчених, таких як Брюховецька Н.Ю., Гуменюк В.Я., Завадський Й.С., Костюкевич Р.М., Чухно А.А., Яцик А.В., Сташук В.А., Гуменюк В.Я. та інших. Більшість вчених відмічають необхідність і актуальність розробки єдиної концепції становлення господарського механізму управління. Академік Чухно А.А. підкреслює: "Створення господарського механізму, який би втілював і реалізовував увесь комплекс проблем і залежностей - справа надзвичайно складна" [2, с. 67].

Поняття "господарський механізм" та "економічний механізм", можна віднести до складних економічних категорій процесу управління, які відповідають дії об'єктивних економічних законів. Спостерігаючи за тим, як чітко і злагоджено працюють складні машини, верстати і, навіть, годинники, виникло бажання налагодити процес управління підприємствами, як машину, як механізм, що складається з великої кількості окремих блоків, елементів, систем, поєднаних між собою приводами у вигляді зубчастих шестерень, пасків, приводних ланцюгів тощо. В економічній науці поняття "механізм" використовується безумовно в переносному значенні, як внутрішня будова, система функціонування, апарат, алгоритм управлінської діяльності.

В роботах різних вчених спостерігається деяка розбіжність в тлумаченні та змістовному наповненні цих понять. Все це вказує на відсутність чіткого, однозначного визначення змісту господарського механізму управління та його складових елементів. Розгляд, аналіз та вдосконалення механізмів управління необхідні для подальшого використання в практичній діяльності будь-якого підприємства або галузі національної економіки, тому заслуговують більш детального вивчення.

Дослідження проблеми управління, "механізмів" управління, їх сутності та складових, вже своєю назвою свідчить про те, що поняття механізм управління вказує на процес механічного виконання управлінських функцій і операцій. Менеджмент, як відомо, є поєднанням науки управління та управлінського мистецтва конкретного менеджера. Наука вказує всі складові елементи процесу управління, а вміння знаходити і використовувати з них найбільш ефективні в даній ситуації залежить від мистецтва керівників організації або фірми.

Таким чином, менеджмент можна вважати процесом найкращого виконання функцій, використовуючи найбільш оптимальні методи, які існують в даний час в науці управління і які допомагають досягненню цілей організації, використовуючи наявні в організації резерви. Отже, менеджмент - це процес оптимізації використання людських, фінансових та матеріальних ресурсів для досягнення цілей організації. Менеджмент потребує від менеджера-керівника знання наукових методів менеджменту, мистецтва і майстерності їх використання на практиці управління. В той час як для використання механізмів управління необхідні тільки їх знання та майстерність застосування, тобто введення в дію у визначеній послідовності.

Функції менеджменту виконуються за допомогою методів, які на практиці постійно використовуються і вдосконалюються, їх виконання поступово стає механічним введенням в дію у певній послідовності чітко визначених складових елементів управління. Складові елементи стають як би інструментами системи механічного управління. Набір інструментів та важелів, якій входить до даного методу менеджменту в чітко встановленій послідовності, відповідає дії об'єктивних економічних законів, відпрацьований теоретично і перевірений на практиці, складає механізми управління.

Як відомо, в менеджменті виділяють три групи методів: економічні, організаційно-правові (адміністративні) та соціально-психологічні. Чітко відпрацьований інструментарій виконання цих методів перетворюється на механізми управління. Так професор Завадський Й.С. об'єднує механізми управління під загальною назвою "господарський механізм" [4, с. 61], який складається з трьох частин (блоків): 1) організаційно-правового механізму; 2) економічного механізму; 3) сукупності соціально-психологічних методів. На першому місці він ставить організаційно-правовій механізм, від його будови і дії залежить економічний стан підприємства. Економічний механізм - друга складова частина господарського механізму управління. Соціологія і психологія людини практично не піддається "механізації", тому третя складова частина господарського механізму так і залишається на рівні методів. меліоративний водогосподарський управління

Це найбільш повний та обґрунтований поділ господарського механізму на складові частини, який показує можливість переходу окремих методів менеджменту в елементи господарського механізму управління будь-яким соціально-економічним утворенням: підприємством, комплексом, галуззю національної економіки. Якщо прийняти вірні початкові організаційно-правові методи і тим самим увімкнути механізм господарського управління, то подальші події будуть виконуватися як би механічно: один елемент механізму приводить у дію наступний, пов'язаний з ним елемент, і так далі. Таким чином, управління перетворюється на автоматичне вмикання у визначеному порядку, алгоритм приведення в дію різних, пов'язаних між собою, механізмів і їх інструментів.

Господарські механізми різних соціально-економічних утворень складаються з таких самих частин, але інструментарій кожної частини різний в залежності від галузевої спрямованості, економічних відносин, які сформувалися, впливу ринку та ступеня втручання держави.

В менеджменті процес управління прийнято поділяти на три рівні, які, на наш погляд, можна розповсюдити і на господарські механізми управління. Так, механізми державного управління економікою в цілому відносяться до вищого - інституціонального рівня; механізми управління, які використовуються окремим комплексом, галуззю народного господарства на рівні комітетів та відомств відносяться до середнього - управлінського рівня; нижчий, технічний рівень господарських механізмів використовується на рівні окремих підприємств, організацій.

Господарський механізм на рівні держави є головним, інституціональним, який задає напрямок дії для всіх останніх. Становлення на Україні ринкових умов господарювання викликало необхідність трансформування організаційно-економічних механізмів як елементів державного, так і ринкового регулювання, які діють на всіх трьох рівнях управління. На рівні органів управління окремими галузями економіки діють господарські механізми середнього або управлінського рівня, які можуть відноситися як до макроекономічних, так і мікроекономічних аспектів. Господарські механізми, що використовуються на рівні окремих підприємств, на рівні мікроекономіки - складають нижчий, технічний рівень. Складові господарських механізмів управління поділяються на дві частини. Перша залежить від державного регулювання, друга від впливу ринку. Становлення нових господарських механізмів і інструментів управління підприємствами ВГМК потребує часу і певної послідовності, етапів введення їх в дію. Алгоритм становлення цих механізмів управління наведений у таблиці.

Для інших галузей економіки вказаний в таблиці порядок введення в дію інструментів господарського механізму управління буде аналогічним, але враховуватиме певні галузеві особливості.

Таблиця. Алгоритм становлення механізмів управління підприємствами ВГМК

Умовні позначення: перша цифра вказує рівень управління; друга буква - складову господарського механізму управління; третя цифра - його інструмент.

Висновки

Чітко відпрацьовані методи менеджменту переходять у розряд механізмів управління. Господарський механізм управління складається із сукупності організаційно-правових і економічних механізмів та соціально-психологічних методів. В залежності від суб'єкту господарювання механізми управління можна поділити на три рівні: інституціональний, управлінський і технічний. Склад механізмів управління визначається рівнем управління на якому вони використовуються.

Проведення реконструкції існуючої меліоративної мережі країни і її підтримка у робочому стані вимагає значних коштів, яких поки що не може забезпечити державний бюджет України. Натомість, подальше недофінансування галузі може призвести до її повної руйнації. Особливості історичного розвитку ВГМК в Україні не дозволяють безпосередньо орієнтуватися на зарубіжний досвід. Необхідно шукати нові, власні шляхи формування фінансових ресурсів і відповідних механізмів управління, за допомогою яких ВГМК України не буде тягарем для державного бюджету, а стане допомогою сільськогосподарським виробникам у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур.

Становлення нових господарських механізмів і інструментів управління підприємствами ВГМК потребує певної послідовності, алгоритму їх використання. Введення в дію нових механізмів управління ВГМК повинно початися з інституційного рівня, з формування інфраструктури на ринку меліоративних послуг. Продовжитися далі на управлінському рівні шляхом організації нової структури управління комплексом за басейновим принципом і завершитися на технічному рівні організацією процесу управління кожним окремим підприємством ВГМК.

Література

1. Сташук В.А. Еколого-економічні основи басейнового управління водними ресурсами / За заг. Ред. П.І. Коваленка. - Дніпропетровськ: Зоря, 2006. - 480 с.

2. Чухно А.А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі // Економіка України. - №3(554). - 2007, 60-67 с.

3. Механізми ринкового господарювання: галузеві особливості. Монографія / Гуменюк В.Я., Король Б.О., Костюкевич Р.М., Мазур Н.О., Міщук Г.Ю., Орлов Г.Ю., Рощик І.А., / за ред. д.е.н., проф. Гуменюка В.Я. - Рівне: НУВГП, 2005. - 281 с.

4. Завадський Й.С. Менеджмент. - У 3-х томах. - Т. 2. - 3-вид., доп. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2003. - 640 с.

5. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм забезпечення ефективного функціонування підприємств. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук 08.06.01 / Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2001. - 25 с.

6. Князевич А.О. Синергетична модель становлення механізмів управління водогосподарсько-меліоративним комплексом України // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Випуск 228: В 4 т. - Т. IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - с. 780-785.

Размещено на Allbest.ru