Управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Курсова робота

З дисципліни «Операційний менеджмент»

На тему «Управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві»

Виконала:

Дешко Д.С.

Викладач:

Запорожець І.М.

Миколаїв 2019 р

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи управління запасами

1.1 Суть і мета створення товарно-матеріальних запасів

1.2 Типи запасів, витрати на їх формування

1.3 Системи і моделі управління запасами

Розділ 2. Управління товарно-матеріальними запасами на торгівельному підприємстві ТОВ “Ритм”

2.1 Характеристика та структура управління підприємства

2.2 Управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві

Розділ 3. MRP-системи в управлінні запасами

3.1 Система планування матеріальних потреб MRP

3.2 Алгоритм роботи системи MRP

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність теми. Для ефективного функціонування та ведення виробничо-господарської діяльності більшість підприємств повинні використовувати виробничі запаси, які є невід'ємною та найбільш значною частиною активів підприємства.

Виробничі запаси - це важлива економічна та облікова категорія, невід'ємна умова функціонування будь-якого підприємства. Це пояснюється тим, що виробничі запаси приймають безпосередню участь у процесі виробничої діяльності підприємства. Враховуючи це, виробничі підприємства дуже ретельно ставляться до обліку, аналізу і контролю виробничих запасів. Ефективне використання виробничих запасів, незалежно від виду діяльності та форми власності, безпосередньо впливає на отриманий прибуток, що є метою діяльності будь-якого підприємства.

Питання сутності товарно-матеріаьних запасів з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглядали такі вітчизняні та зарубіжні вчені як: Андрос С. В., Безруких П. С., Бондар І. Ю., Бутинець Ф. Ф., Гливенко В. В., Іваниєнко В. В., Ковальов В. В., Лень В. С., Покропивний С. Ф., Пушкар М. С., Сопко В. В., Чаюн І. Ю., Швец І. Б., Велш Г. А., Шорт Д. Г.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених свідчить, що не достатньо розкрито питання обліку, контролю та аналізу ефективності використання запасів, що зумовили вибір та основні напрямки дослідження.

Мета дослідження є вивчення та узагальнення теоретичних та методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення системи внутрішнього контролю операцій з товарно-матеріальними запасами на підприємстві.

Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання: - визначити сутність виробничих запасів як об'єкту обліку, контролю та аналізу;

- систематизувати ознаки класифікації запасів, розглянути порядок їх визнання та оцінки;

- визначити фінансовий стан та фінансові результати діяльності досліджуваного підприємства;

- охарактеризувати особливості документального оформлення і обліку виробничих запасів у ТОВ «Ритм»;

- розглянути сутність, завдання та джерела контролю товарно-матеріальних запасів;

- провести економічний аналіз виробничих запасів ТОВ «Ритм»;

Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ «Ритм» в частині операцій, які пов'язані з формуванням обліково-аналітичної інформації про стан обліку та контролю наявності і руху виробничих запасів.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретично-методичних основ та надання практичних рекомендацій щодо удосконалення системи внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами в системі управління виробничою діяльністю підприємства.

Методи дослідження. Теоретично-методичні основи дослідження ґрунтувались на загальнонаукових методах пізнання. При проведенні діагностики розвитку виробництва та оцінки його результативності використовувались абстрактно-логічні, конкретно-наукові методи: індукції - на етапі збору, систематизації й обробки інформації для проведення дослідження; дедукції - у процесі теоретичного осмислення ситуації та пошуку першопричин її виникнення; аналізу та синтезу, конкретизація - для обґрунтування змісту та форм облікових регістрів, їх відповідність вимогам стандартів.



Розділ 1. Теоретичні основи управління запасами

1.1 Суть і мета створення товарно-матеріальних запасів

Товарно-матеріальний запас -- це запас якого-небудь ресурсу або предметів, які використовуються в організації. Система керування товарно-матеріальними запасами -- це сукупність правил і способів регулювання, за допомогою яких можна контролювати рівні запасів і визначати, які рівні Ритмо підтримувати, який запас Ритмо поповнювати і яким повинен бути обсяг замовлення.

Мета управління запасами -- підтримувати рівні матеріальних запасів достатньо високими, щоб процес виробництва залишався стабільним, дотримуючись заявлених стандартів обслуговування, і водночас достатньо невеликими, щоб звести сукупні витрати до мінімуму.

Прийнято вважати, що у виробничий запас включаються предмети, які стають частиною випускаємої продукції фірми (або вносять той або інший внесок у цю продукцію). Виробничі запаси, як правило, підрозділяють на сировину, готову (кінцеву) продукцію, комплектуючі, допоміжні матеріали й незавершене виробництво. У сервісних системах товарно-матеріальний запас звичайно становлять товари, призначені для продажу, а також допоміжні матеріали, необхідні для процесу надання послуг.

Основне призначення аналізу товарно-матеріальних запасів у сфері виробництва й складських послуг - показати, коли необхідно замовляти ті або інші компоненти і який повинна бути величина замовлення. Багато фірм схильні вступати в довгострокові відносини з постачальниками, які повинні в цьому випадку забезпечувати їхні потреби, наприклад, протягом цілого року. Всі фірми зберігають певний запас товарно-матеріальних цінностей. При цьому вони керуються наступними міркуваннями.

1. Забезпечення незалежності своєї виробничої діяльності. Запас матеріалів на робочому місці забезпечує певну гнучкість у виробництві.

2. Незалежність робочих місць бажана й на складальних лініях. Час, що потрібно на виконання ідентичних операцій, природно, міняється від одного виробу до іншого.

3. Необхідність обліку коливань попиту на продукцію. Якщо попит на продукцію відомий точно, її можна виробляти в точній відповідності із цим попитом (хоча це й не завжди економічно виправдано).

4. Забезпечення гнучкості виробництва. Наявність товарно-матеріальних запасів дозволяє послабити тиск обсягу випуску продукції на

виробничу систему.

5. Забезпечення захисту від коливань періоду поставки сировини. Коли у постачальника замовляють той або інший матеріал, можуть виникати різні затримки, які пояснюються рядом причин.

Встановлення правильної величини замовлення й розміру партії продукції, необхідної для повного використання виробничих потужностей фірми, пов'язане з визначенням мінімальних загальних витрат, що випливають зі спільного впливу чотирьох видів витрат: витрати зберігання, витрати на пуско-наладочні роботи, витрати на розміщення замовлень і втрати, пов'язані з дефіцитом. Зрозуміло, на витрати по підтримці рівня запасів впливає й складання графіка поставок.

Щоб визначити кількість незалежних виробів, які необхідно виготовити, фірми звичайно прибігають до послуг своїх відділів збуту й досліджень ринку. Ці відділи використають ряд методів, зокрема опитування споживачів, методи прогнозування, визначення економічних і соціологічних тенденцій. Оскільки незалежна потреба величина невизначена, у запас доводиться включати додаткові вироби.

1.2 Типи запасів, витрати на їх формування

Запаси -- це будь-який ресурс, який використовується для того, щоб задовольнити поточну або майбутню потребу. Заготовки і матеріали, напівфабрикати, що знаходяться у виробничому процесі, готові вироби тощо -- усе це відноситься до запасів.

З точки зору управління виробничою системою запаси поділяють на чотири типи:

1. Запаси матеріалів, закуплених комплектуючих деталей, сировини та інших інгредієнтів, необхідних для створення буфера між обсягом закупок і обсягом їх споживання у виробництві.

2. Запаси різних видів, що використовуються безпосередньо у виробництві.

3. Запаси запасних частин для ремонту обладнання та механізмів. Існують вони тому, що час і потреба в ремонті обладнання невідомі.

4. Запаси готової продукції у вигляді нереалізованих кінцевих товарів, що зберігаються на складах підприємства чи підприємств торгівлі.

З точки зору формування запасів розрізняють детерміновані (планові) та стохастичні (неплановані, випадкові, "стихійні") запаси.

Перераховані вище типи запасів мають детермінований, об'єктивнозумовлений характер. Вони мають бути чітко визначеними, спланованими і забезпечувати оперативну гнучкість виробництва. їх кількість, якість та величина поставок залежать від характеру призначення продукції, часу виробничих циклів та особливостей виробничого процесу.

Але запаси можуть формуватися і стохастичним шляхом, що пов'язано з різними відхиленнями в операційній системі. Причини цих відхилень в основному суб'єктивні. Деякі з них виникають внаслідок того, що:

· робітники, машини, постачальники виробляють деталі та вузли, що не відповідають стандартам, невчасно чи невідповідної якості;

· конструкторська документація та креслення не точні;

· виробничий персонал пробує організувати виробництво до отримання креслень та специфікацій у комплекті;

· купівельний попит невідомий, вироблені партії продукції більші від партій споживання, непогодженість режиму роботи постачальників і споживачів тощо.

Усе це може призвести до того, що надходження в запаси та їх споживання стають некерованими. Вони відхиляються від запланованих за часом та кількістю, що вказує на невисоку якість менеджменту в даній організації.

Отже, формування запасів організації має базуватися на розрахунку об'єктивної потреби в їх конкретних видах з гарантованим забезпеченням процесу виконання виробничої програми та інших видів господарської діяльності підприємства. При цьому необхідно враховувати витрати, пов'язані з формуванням та зберіганням запасів фірми. Основним завданням у зв'язку з цим є визначення оптимального співвідношення між величиною виробничих запасів та витратами на їх створення й зберігання.

Види витрат на формування запасів Найбільш поширені види витрат, пов'язаних із запасами, такі:

1. Вартість предметів закупівлі. Ціна при закупівлі може залежати від скидок, які надаються залежно від: а) кількості предметів, що закуповуються за одним замовленням; б) загальної вартості замовлення по декількох позиціях, що видаються одному постачальнику; в) пори року, в яку розміщується замовлення.

2.Витрати на замовлення, тобто витрати на оформлення замовлення, куди входять:

а) конторські витрати на оформлення замовлення та оплату праці конторських службовців;

б) транспортні витрати та витрати обліку вантажів тощо.

3. Витрати на налагоджування та переналагоджування обладнання. Це витрати на підготовку машини чи процесу для виготовлення замовлення.

4. Витрати на зберігання. Ці витрати пов'язані зі зберіганням чи "рухом" запасів у часі. До них входять:

· витрати на приміщення (оренда чи амортизація, його належний стан, податок на приміщення, страхування, опалення, освітлення, персонал тощо);

· операції з переміщення запасів (транспорт, обладнання, його амортизація, обслуговування);

· витрати на інвестування (вартість капіталу, інвестованого в запаси, кредит, податки на запаси, страхування тощо);

· витрати, пов'язані з ризиком втрат унаслідок старіння, псування, крадіжок, відходів, продажу за зниженими цінами, сповільнення споживання даного виду матеріальних ресурсів тощо.

1.3 Системи і моделі управління запасами

Система управління запасами реалізує організаційну структуру й поточну політику, що забезпечують підтримку запасу виробів і ефективне керування їм. За допомогою цієї системи здійснюється розробка графіків розміщення замовлень, розміщення замовлень, одержання матеріалів і контроль виконання замовлень. Ця система дозволяє відслідковувати проходження замовлень і одержувати відповіді на наступні питання: чи одержав постачальник замовлення, чи відвантажив він замовлені матеріали, чи дотримуються строки, чи передбачені процедури повторної видачі замовлень і повернення непотрібних або дефектних матеріалів?

Існують дві основні моделі систем керування товарно-матеріальними запасами -- модель із фіксованим обсягом (називана також модель економічного розміру замовлення, або Q-модель) і модель із фіксованим періодом (називана також періодичною моделлю, моделлю періодичного контролю, або Р-моделью).

Основне розходження між ними укладається в наступному. У моделі з фіксованим обсягом провадиться чергове замовлення на поставку, коли запас матеріалу знижується до певного рівня. Ця подія може відбутися в будь-який момент, залежно від швидкості споживання матеріалу. Що ж стосується моделі з фіксованим періодом, то в ній здійснюється розміщення чергового замовлення через заздалегідь визначений (контрольний) період часу.

Використання моделі з фіксованим обсягом (при якій чергове замовлення розміщається, коли залишок запасу знижується до заздалегідь певного рівня) припускає постійний контроль залишку запасу. Таким чином, модель із фіксованим обсягом являє собою безперервно діючу систему, що вимагає, щоб щораз, коли проводиться вилучення матеріалів із запасу або додавання їх у запас, обновлялися відповідні записи й виконувалася перевірка, чи досягнута крапка чергового замовлення. У моделі з фіксованим періодом обчислення залишку запасу проводиться лише після закінчення контрольного періоду часу.

Нижче перераховані деякі додаткові розходження, які звичайно впливають на вибір тієї або іншої системи (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1 Розходження між моделями з фіксованим обсягом і періодом.

Модель із фіксованим періодом у середньому має більший запас, оскільки запасу матеріалів повинне вистачати до моменту наступної поставки через фіксований інтервал поставок Т. У моделі з фіксованим обсягом ніякого фіксування інтервалу поставок не передбачається, тобто чергові поставки здійснюються по потребі й додатковому запасу на якийсь період часу створювати не потрібно.

Модель із фіксованим обсягом використається для керування запасами дорогих матеріалів, оскільки вона забезпечує менший середній розмір запасу.

Модель із фіксованим обсягом більше підходить для відповідальних (важливих) матеріалів, оскільки в ній передбачається більш твердий контроль за запасами, а отже, і більш швидка реакція на погрозу вичерпання запасу.

Модель із фіксованим обсягом має більшу трудомісткість обслуговування, оскільки кожне додавання або вилучення матеріалу повинне реєструватися в системі.

З таблиці 1.1 видно, що робота системи з фіксованим обсягом замовлення ґрунтується на безперервному порівнянні запасу й крапки чергового замовлення. Із процедурної точки зору, щораз, коли матеріал вилучається із запасу, це вилучення реєструється в системі, а кількість матеріалу, що залишився, негайно рівняється із крапкою чергового замовлення. Якщо кількість виробів, що залишилися в запасі, упало до цієї крапки, розмішається замовлення на Q виробів. Якщо ні, система продовжує залишатися в стані спокою до наступного вилучення.

У системі з фіксованим періодом поставок рішення про розміщення замовлення приймається після підрахунку запасу через контрольний період часу.



Розділ 2. Управління товарно-матеріальними запасами на торгівельному підприємстві ТОВ “Ритм”

2.1 Характеристика та структура управління підприємства

ТОВ “Ритм” являє собою єдиний господарський комплекс, основою якого є мережа магазинів роздрібної торгівлі промисловими товарами. Головна мета існування компанії (її місія) - це надання торговельних послуг населенню міста. Для її досягнення компанія здійснює ряд функцій, головні з яких:

- пошук партнерів-виробників продукції;

- організація закупівельної діяльності;

- відбір, сортування, зберігання, маркування товарів.

За старих часів частина магазинів була вузько спеціалізованою: "Тканини", "Трикотаж", "Парфумерія", "Радіо". В умовах товарного дефіциту спостерігалася тенденція універсалізації. На сьогоднішній момент недостачі товарів різного профілю не спостерігається, а тому при наявності приблизно однакових асортиментів товарів за подібною ціною більш успішною є така маркетингова стратегія, що забезпечує вузьку спеціалізацію й насиченість однорідними товарами магазинів різних напрямків.

У цей час спостерігається тенденція до універсалізації магазинів. Магазини компанії розташовані як у самих престижних районах міста, так і на окраїнах. Більша частина магазинів - у престижній частині міста. При різноманітному товарному асортименті магазини, що входять у ТОВ "Ритм" не є монополістами в наданні торговельних послуг, так і в компанії є широке коло конкурентів: оптові бази з фірмовими магазинами, дрібнооптові фірми - перекупники, товарні біржі, універмаги, нові магазини невеликих комерційних фірм, вільна вулична торгівля й промислові підприємства. Кожний з конкурентів має як достоїнства, так і недоліки. Для покупця наявність конкурентів у цій сфері це сприятливий фактор. А ТОВ "Ритм" у цьому випадку будує свою стратегію для того, щоб захистити й утримати свої конкурентні переваги. А саме: це пошук нових видів тканин і нові способи задоволення потреб покупців, тобто розширення сфери послуг. Що у свою чергу, нехай побічно, але впливає на структурну перебудову виробництва.

Для успішної діяльності ТОВ "Ритм" має гарні виробничі можливості, маючи досить торговельних і виробничих площ, висококваліфікований персонал зі здоровим соціально-психологічним кліматом. Компанії вдається зберегти основних постачальників товарів і сировини на основі прямих договорів з підприємствами-виробниками.

ТОВ “Ритм” складається з магазинів різного профілю, розмірів і місця розташування. Серед 38 магазинів: 50% - великих, 29,5% - середніх, 20,5% - дрібних підприємств.

Для досягнення головної мети ТОВ “Ритм” здійснює наступні функції:

· активно шукає партнерів-виробників продукції з метою укладення договорів поставки товарів;

· організує комерційну й закупівельну діяльність із метою підтримки товарних запасів на необхідному рівні;

· проводить відбір товарів, їхнє сортування при складанні необхідних асортиментів;

· надає споживачам інформацію про реалізовані товари;

· проводить різні операції по зберіганню, маркуванню товарів, установленню цін;

· здійснює оплату товарів, прийнятих від постачальників;

· задовольняє потреби населення в торговельних послугах шляхом здійснення роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Структура підприємства ТОВ “ “Ритм”:;

- Апарат управління;

- Дирекція;

- генеральний директор;

- заступник генерального директора;

- головний бухгалтер;

- заступник директора з комерційних питань;

- заступник директора з економічних питань;

- заступник директора з правових питань;

- заступник директора з підбору персоналу.

Основними джерелами формування і поповнення обігових коштів є:

- власні обігові кошти;

- кредити банків;

- бюджетні кошти;

- прибуток підприємства

Прибуток у відповідності з усіма законодавчими і нормативними актами України є обов'язковим фінансовим результатом господарської діяльності будь-якого підприємства. У теперішній час прибуток підприємства виконує наступну основну роль - є основним джерелом поповнення особистих оборотних коштів; основним джерелом розвитку підприємства; джерелом мотивації праці; основним джерелом прибуткової частини бюджету; джерелом розвитку регіонів (області, міста).

2.2 Управління товарно-матеріальними запасами на підприємстві

Забезпеченість безперервності процесу реалізації товарів і обслуговування покупців потребує створення на торговельному підприємстві певного обсягу товарних запасів.

Товарний запас являє собою масу товарів, які призначені для наступного продажу, які знаходяться у сфері обігу, у процесі переміщення від підприємства до споживачів.

Необхідність утворення товарних запасів обумовлюється такими причинами:

- невідповідністю ритму споживання (реалізації) і виробництва товарів;

- сезонністю виробництва і споживання окремих видів товарів;

- нерівномірність розміщення виробництва і районів споживання товарів;

- необхідність перетворення виробничого асортименту у торговий;

- необхідність утворення страхових резервів для згладжування коливань

у попиті і пропозиції товарів, обумовлених різними факторами.

Для характеристики стану процесів утворення і розробки стратегії управління товарними запасами торгівельних підприємств їх класифікують за наступними ознаками:

1. запаси поточного зберігання;

2. сезонного зберігання;

3. цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання (приблизно 80-85 % усієї суми запасів) і призначені для забезпечення безперервного продажу товарів. їх розмір обумовлений обсягом реалізації товарів і інтервалом поставки.

Товарні запаси сезонного зберігання необхідні для формування торгової пропозиції у періоди сезонних змін попиту і пропозиції товарів (ялинкові прикраси, гумове взуття).

Товарні запаси цільового призначення створюються за розпорядженнями органів влади для виконання певних цілей, які не пов'язані з поточною діяльністю підприємства.

Для обліку, аналізу і планування товарних запасів використовуються різні показники змін: абсолютні (у натуральних і Вартісних одиницях) і відносні (у днях, в % до товарообігу, в разах).

Показники натурального виміру товарних запасів використовуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, організації роботи складської мережі, для розрахунку потреб матеріально-технічної бази підприємства, для оперативного обліку залишків товарів.

Вартісні одиниці змін дозволяють оцінити рівень забезпеченості запасами в цілому по підприємству. Вони використовуються в обліку, звітності, в аналізі і плануванні товарних запасів, а також у інших показниках діяльності.

Відносні показники використовуються для оцінки забезпеченості товарообігу товарними запасами, аналізу періоду і швидкості обігу товарних запасів.

Асортимент товарів - сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних за певними ознаками. Основними групувальними ознаками товарів є виробничі, сировинні і споживчі.

Треба враховувати, що асортимент товарів постійно оновлюється. На роздрібних підприємствах постійно повинна проводитися робота по формуванню попиту шляхом активного включення нових товарів у запропонований асортимент. Крім того, у період сезонної торгівлі роздрібні торгові підприємства повинні розширювати асортимент відповідних товарів, що саме і робить ТОВ “Ритм”.

Серед непродовольчих товарів виділяють наступні товарні групи: взуття, панчішно-шкарпеткові вироби, галантерейні товари, парфюмерно-косметичні товари, канцелярські товари, іграшки, господарські товари, електроні товари, посуд, побутова техніка.

Таким чином побудова асортименту товарів у магазинах, торгуючих непродовольчими товарами, виходить з розподілу усієї номенклатури товарів на комплекси, мікро-комплекси і найменування.

Попит населення на товари формується під впливом багатьох економічних, соціальних, демографічних, природно-кліматичних і інших факторів. Тому тільки за допомогою методів маркетингу комерційні робітники можуть отримати необхідну інформацію про товари, про ціни, які споживачі готові заплатити, про місткість ринку у окремих регіонах.

ТОВ “Ритм” використовує наступні методи вивчення і прогнозування попиту: оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за певний період.

Для розрахунку потреби у товарах використовуються різні методи. У кожному конкретному випадку вибір методики диктується умовами, у яких працює торгове підприємство, умовами прогнозу, інформаційним забезпеченням і іншими факторами.

Одним із важливих елементів закупівельної роботи є виявлення і вивчення джерел закупівлі, вибір постачальників і каналів просування товарів.. З цією метою комерційні робітники постійно аналізують рекламні оголошення у ЗМІ, слідкувати за іншою інформацією про виробництво і вироблення товарів. Вони повинні відвідують виробничі підприємства, які виробляють товари, ознайомлюються з їх виробничими можливостями, асортиментом і якістю товарів, які випускаються.

Господарські зв'язки з постачальниками товарів включають економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і інші відносини, які складаються між покупцями і постачальниками товарів у процесі поставок товарів. товарний матеріальний запас виробничий

Ріст товарообігу здійснюється за рахунок розширення товарного асортименту традиційних для ТОВ "Ритм" товарних груп: тканини, товари для шиття, побутову техніку, посуд та ін.

Для фінансового забезпечення нормальної діяльності ТОВ "Ритм" використовує кредити, власний прибуток, притягнуті кошти партнерів. Для покращення фінансового стану передбачається зменшити витрати за рахунок відмови від оренди чужих приміщень і збільшити доходи зі рахунок здачі в оренду власних площ, розширення сфери наданих послуг (складування, транспортування, ремонт і збільшення товарообігу).

Звідси видно, що метою діяльності підприємства є використання комбінації "ринок-товар", орієнтація на географічні ринки, можливість інвестицій, технічні розробки. Цілями також є рентабельність, частка участі у ринку, технологія.



Розділ 3. MRP-системи в управлінні запасами

3.1 Система планування матеріальних потреб MRP

Система MRP (Material Requirements Planning) - це система планування потреби у матеріалах, що дозволяє оптимально завантажувати виробничі потужності, і при цьому закуповувати саме стільки матеріалів і сировини, скільки необхідно для виконання поточного плану замовлень і саме стільки, скільки можливо обробити за відповідний цикл виробництва.

Основними цілями систем MRP є:

- задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

- підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

- планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

Системи MRP основані на виробничих графіках, що зв'язують інформацію про попит і пропозицію. Спочатку визначається попит, і в залежності від нього програма розраховує загальний об'єм необхідних матеріальних ресурсів. Потім, зіставляючи з рівнем запасів, розраховується об'єм замовлень, їх параметри з урахуванням об'єму і часу доставки. Результати розрахунків передаються системі управління для прийняття рішень (рис. 3.1). Вхідною інформацією системи MRP є замовлення споживачів та прогнози попиту на готову продукцію фірми, які закладені у програму виробництва, а також бази даних про матеріальні ресурси і запаси ресурсів. Програма виробництва - це графік розподілу часу для виробництва певної кількості кінцевого продукту за плановий період або діапазон періодів. Цей вхідний елемент створюється в результаті аналізу об'ємно-календарного плану виробництва.



Рис. 3.1. Блок-схема системи MRP

Програмний комплекс MRP заснований на:

· систематизованих виробничих розкладах (графіках випуску кінцевої продукції) залежно від споживчого попиту;

· комплексній інформації, отримуваній з баз даних про матеріальні ресурси та їх запаси.

Основними кроками MRP-системи є:

· планування випуску кінцевого продукту;

· планування замовлень на комплектуючі;

· підрахунок повної потреби;

· підрахунок чистої потреби;

· підтримка раніше спланованих замовлень.

Використання систем MRP дозволило компаніям досягти значних результатів, а саме:

· знизити рівень запасів сировини і матеріалів на складах;

· знизити рівень запасів у незавершеному виробництві;

· підвищити ефективність виробничого процесу;

· скоротити терміни виконання замовлень.

Незважаючи на просту логіку, системи MRP вимагають використання могутніх засобів обчислювальної техніки в зв'язку з великою кількістю оброблюваної інформації й обсягом обчислень.

Основним недоліком системи MRP є те, що вона займається тільки одним ресурсом - матеріалами, а підприємству потрібно складати графіки і по інших виробничих ресурсах: співробітникам, устаткуванню, спорудженням, фінансам, транспорту і т.д. Зазначені обмеження застосування MRP стимулювали розробку другого покоління цих систем, яке отримало назву системи MRP-ІІ.

Система MRP II (Manufacturing Resource Planning) - це система планування виробничих ресурсів, що поєднує виробниче, маркетингове, фінансове планування і логістичні операції. Технологія планування виробничих ресурсів підприємства направлена на забезпечення випуску продукції в заданий термін і в необхідній кількості. Вона тісно пов'язана з функціями закупівель сировини і напівфабрикатів, збуту готової продукції, фінансового менеджменту, доповнена можливостями прогнозування і моделювання.

Суть концепції MRP II полягає в тому, що планування виробництва будується на основі деякого циклічного алгоритму.

Система MRP II має такі властивості:

1. фінансові дані (рахунки) надходять точно від торгових угод та є розширенням виробничих рахунків;

2. припускається можливість моделювання ситуації так, щоб можна було віртуально перевірити за допомогою відповідних методів прийняті рішення;

3. підприємство розглядається як єдина система, що інтегрує всі найважливіші в процесах планування і контролю елементи: продаж, виробництво, запаси, планування, фінансові потоки.

Впровадження MRP П не полягає тільки у впровадженні на підприємстві інформаційної системи. Воно полягає насамперед у заміні на підприємстві неформальної системи управління виробництвом системою формальною (тобто системою, що ґрунтується на єдиному плануванні виробництва). Власне завдяки такій інтеграції засобів в системі MRP П одночасно досягають інтеграції функціональних стратегій, зокрема логістичної, фінансової, виробничої і маркетингової.

Системи MRP орієнтовані на компанії із серійним виробництвом, де головне - точне і своєчасне забезпечення виробничого процесу необхідними ресурсами виробництва і процесу, а також на невеликі підприємства, де функції управління обмежуються бухгалтерським, складським, оперативним обліком, управлінням запасами на складах і управлінням кадрами. Вони рідко застосовується для таких галузей, як сфера обслуговування, нафтопереробка, роздрібна торгівля, транспорт і т.п., тому що системи MRP - це виробничі системи, в основному, які використовується на виробництвах дискретного типу.

3.2 Алгоритм роботи системи MRP

MRP-система забезпечує синхронну роботу виробничого циклу з доставкою матеріалів і створення кінцевого продукту без додаткових затримок. Вона прискорює доставку першочергових матеріалів і затримує передчасність надходження в такий спосіб, щоб усі матеріали й комплектуючі надходили у виробництво одночасно відповідно до технологічного ланцюжка.

Масив опису стану матеріалів (ISF - Inventory Status File) є основним вхідним елементом MRP-системи. У ньому максимально повно відображено інформацію про всі матеріали й комплектуючі вироби, необхідні для виробництва кінцевого продукту. У масиві має бути зазначено статус кожного матеріалу, його запаси, розміщення на складі тощо.

Масив виробничої програми (MPS - Master Production Schedul) містить інформацію про обсяг виробництва й оптимізований графік розподілу часу для виробництва необхідної партії готової продукції на запланований період. Система передбачає створення спочатку пробної програми виробництва, яка згодом тестується на можливість її виконання за допомогою програми CRJP (Capacity Reguirements Planning). Програма CRP визначає, чи достатньо виробничих ресурсів для виконання пробної програми виробництва.

У процесі роботи CRP-програми розробляється план розподілу виробничих потужностей для виконання кожного конкретного циклу виробництва протягом планового періоду. Також установлюється технологічний план послідовності виробничих операцій відповідно до пробної програми виробництва, визначається ступінь завантаження кожної виробничої одиниці на термін планування.

Якщо аналіз показує, що виробнича програма забезпечена ресурсами й може бути виконана, то вона автоматично набуває статусу основної та стає вхідним елементом MRP-системи.

Така попередня перевірка необхідна для того, щоб уникнути неузгодженості між показниками забезпеченості програми виробництва потрібними матеріалами і графіком виникнення потреб у матеріалах, який формує MRP-система і в якому не передбачено механізму аналітичних розрахунків щодо забезпечення виробничої програми ресурсами.

У свою чергу, у разі браку деяких матеріалів або неможливості виконати план замовлень з погляду CRP-програми MRP-система вказує на необхідність внести в неї корективи.

Масив складових елементів виробу (BMP - Bills of Material File) містить інформацію про матеріали, складальні одиниці, деталі, покупні комплектуючі вироби та їхню кількість, необхідну для виробництва кінцевого продукту. Крім опису структури кінцевого продукту масив містить докладну інформацію про технологію його виготовлення, тобто на яких операціях технопроцесу, які елементи і в якій кількості використовуються під час складання виробу. Для масиву складових елементів виробу надзвичайно важливим є підтримання його в актуальному стані, тобто своєчасне внесення змін до масиву в разі змін у структурі чи технології виробництва.

Масиви-довідники містять інформацію про назви реквізитів (виробів, матеріалів тощо), розшифровку й детальний опис показників.

Маючи необхідні вхідні дані, MRP-система виконує відповідні логічні кроки роботи, які подано на рис.1 у вигляді п'яти взаємопов'язаних програмних модулів.

Перший модуль аналізує прийняту програму виробництва й формує оптимальний графік виробництва на плановий період для кожного складового елемента виробу.

У другому модулі аналізуються і включаються в план окремим пунктом матеріали, не передбачені виробничою програмою, але наявні в поточних замовленнях.

Третій модуль на основі затвердженої програми виробництва й замовлень на матеріали та комплектуючі, що не входять до неї, визначає для кожного окремо взятого матеріалу чисту його потребу відповідно до переліку складових елементів кінцевого продукту.

Точкою замовлення називається мінімальний рівень запасу матеріалу, який складається зі страхового й зарезервованого запасів та очікуваної середньої потреби в матеріалі в період відтворення запасу матеріалу. Відповідно до цього під час визначення точки замовлення необхідно враховувати страховий і зарезервований запаси, а також середньоденну потребу в матеріалі та кількість робочих днів на відтворення запасу матеріалу.

Отже, мінімальний рівень запасу, страховий і зарезервований запаси є основними параметрами управління під час планування потреби в матеріалах за точкою замовлення. Переваги такого методу полягають у тому, що мінімальний рівень запасу враховує стан витрат і постачань матеріалів, а відтак запаси на зберігання матеріалів наближаються до оптимальних.

П'ятий модуль аналізує всі замовлення на матеріали й вибирає ті з них, які створені раніше за поточний період планування, а в разі потреби вносить зміни, щоб запобігти передчасним постачанням матеріалу.

Модуль формує певні зміни до наявних замовлень і в разі необхідності створює нові для забезпечення оптимальної динаміки виробничого процесу. Ці зміни автоматично модифікують масив "Опис стану матеріалу", що, у свою чергу, веде до зміни статусу матеріалу й відображає реальну картину забезпечення виробничої програми ресурсами.

Вихідні повідомлення MRP-системи такі:

1. План замовлень матеріалів (POS - Planned Order Schedule) містить кількісні показники на замовлення у відповідний період часу протягом терміну планування. Він є документом, що регламентує подальшу роботу відділу маркетингу з постачальниками, а також визначає забезпечення виробничої програми для внутрішнього виробництва комплектуючих, якщо таке мас місце.

2. Зміни до плану замовлень (СРО - Changes in Planned Orders) містять уточнені (модифіковані) показники до раніше спланованих замовлень. Окремі замовлення можуть бути затримані або перенесені на інший період.

Крім того, формуються деякі додаткові звіти, мета яких - звернути увагу менеджерів на ті проміжки часу, коли потрібен додатковий контроль за поточними замовленнями, а також вчасно сповістити про можливі системні помилки, що виникають у роботі програми. Такими є виконавчий звіт, звіт про забезпеченість (вузькі місця), звіт про прогнози.

Виконавчий звіт (PR - Performance Report) є основним індикатором конкретної роботи MRP-системи, який сповіщає користувача про критичні ситуації, що виникли у процесі планування, наприклад, про повну витрату страхового запасу з окремих матеріалів, а також про всі системні помилки в процесі роботи MRP-системи: звіт про забезпеченість та звіт про прогнози.

Як видно із зазначеного вище, MRP-система являє собою алгоритм оптимального управління замовленнями на готову продукцію, її виробництвом і запасами матеріальних ресурсів, дозволяє оптимально завантажувати виробничі потужності і при цьому купувати стільки матеріалів, скільки необхідно для виконання поточного плану. Власне методологія MRP є практичною реалізацією двох принципів - Just-in-time (вчасно замовити) і КапВап (вчасно зробити). Зрозуміло, що ідеальна реалізація методології MRP у реальному житті майже неможлива, наприклад, через можливість зриву термінів постачань з різних причин і внаслідок цього через зрив виробництва продукції. Тому в життєвих ситуаціях використання MRP-системи на кожний передбачений заздалегідь випадок визначається страховим запасом матеріалів і комплектуючих (safety stock), обсяг якого встановлює компетентне керівництво компанії.



Висновки

Система керування товарно-матеріальними запасами -- це сукупність правил і способів регулювання, за допомогою яких можна контролювати рівні запасів і визначати, які рівні варто підтримувати, який запас варто поповнювати і яким повинен бути обсяг замовлення. Основне призначення аналізу товарно-матеріальних запасів у сфері виробництва й складських послуг - показати, коли необхідно замовляти ті або інші компоненти і який повинна бути величина замовлення. Багато фірм схильні вступати в довгострокові відносини з постачальниками, які повинні в цьому випадку забезпечувати їхні потреби, наприклад, протягом цілого року. У цьому випадку питання "коли" і "який повинна бути величина замовлення" перетворюються в питання "коли" і "скільки поставляти".

При організації керування товарно-матеріальними запасами дуже важливо розуміти різницю між залежною й незалежною потребою. Якщо говорити коротко, то різниця між залежною й незалежною потребою, або попитом, складається в наступному. Коли ми говоримо про незалежну потребу, мова йде про потреби в різних виробах, які не залежать один від іншого. Наприклад, підприємство може випускати безліч товарів, не зв'язаних між собою, але задовольняючи вимоги деякої "зовнішньої потреби". Коли ж ми говоримо про залежну потребу, потреба в якомусь одному виробі виступає безпосереднім слідством потреби в іншому виробі - звичайно виробі більш високого рівня, частиною якого він є.

Система управління запасами реалізує організаційну структуру й поточну політику, що забезпечують підтримку запасу виробів і ефективне керування їм. За допомогою цієї системи здійснюється розробка графіків розміщення замовлень, розміщення замовлень, одержання матеріалів і контроль виконання замовлень.



Список використаної літератури

1. Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А.П. Челенков. - М. : Новости, 2000. - 256 с.

2. Алесинская Т. В. Основы логистики Общие вопросы логистического управления / Т. В. Алесинская. - Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2005. - 121 с.

3. Алькема В. Г. Логістика: навчальний посібник / В. Г. Алькема, О. М. Сумець. - К. : ВД «Професіонал», 2008. - 272 с.

4. Аникин Б. А. Аутсорсинг : создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций : учебное пособие / Б. А. Аникин. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 186 с.

5. Аникин Б. А. Логистика : учебное пособие. / Б. А. Аникин. - М. : ИНФРА-М, 2011. - 326 с.

6. Ансоф І. Стратегічне управління: підручник / І. Ансоф. - К. : ВД «Товариство», 2009. - 520 с.

7. Балабанова Л. В. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика: навчальний посібник / Л. В. Балабанова, А.М. Германчук. - К. : Професіонал, 2004. - 143 с.

8. Банько В. Г. Логістика: навчальний посібник / В. Г. Банько. - К. : КНТ, 2007. - 435 с.

9. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій : навч. посібник / П. І. Белінський. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.

10. Бєлявцев М. І. Маркетинг : навчальний посібник. / М. І. Бєлявцев, Л. М. Іваненко. - К. : ЦНЛ, 2005. - 328 с.

11. Бочкарев А. А. Планирование и моделирование цепи поставок : учебно-практическое пособие / А. А. Бочкарев. - М. : Издательство «АльфаПресс», 2008. - 192 с

12. Золоторев А.И. Эффективное использование оборотных средств // Экономика Украины, 2000 - №3, - С.5-7.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1998 - 432с.

14. Козлова Е.П., Парашутин Н.В., Бабченко Т.Н. Бухгалтерский учет в промышленности. - М.: Финансы и статистика, 2000 - 172с.

15. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: "ЮНИТИ", 1999 - 271 с.

16. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники // Фінанси України, 1998 - №11, - С.21-24.

17. Лопатников Л.И. Популярный экономико-математический словарь. - М.,1999 - 632с.

18. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 1999 - 320с.

Размещено на Allbest.ru

...