Контролінг як економічна категорія: історичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

КОНТРОЛІНГ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Цюга М.М.

Анотація

У статті проведено аналіз еволюції дефініцій контролінгу. Обґрунтовано та уточнено його сутність. Визначено місце та роль контролінгу в системі управління підприємством.

Ключові слова: контролінг, контроль, система контролінгу.

Annotation

The article analyzes the evolution of controlling definitions. Investigated and clarified the definition. The place and role in controlling system management.

Key words: controlling, control system controlling.

Аннотация

В статье проведен анализ эволюции дефиниций контроллинга. Обосновано и уточнено его сущность. Определено место и роль контроллинга в системе управления предприятием.

Ключевые слова: контроллинг, контроль, система контроллинга.

Виклад основного матеріалу

Контролінг як нова філософія управління уже давно зайняв чільне місце як об'єкт досліджень у наукових колах, набув практичного застосування у багатьох високорозвинутих підприємницьких структурах. Однак порівняно стрімкий розвиток та визнання контролінгу як нового підходу до розвитку підприємства супроводжується низкою негативних явищ. Серед яких чи не на першому місці стоїть неготовність багатьох визнати такий підхід, насамперед, через багатогранність позитивних рис контролінгу, його неформальний характер, відсутність однозначності трактування та дублювання, саме ці проблеми і зумовили актуальність обраної теми дослідження.

Проблеми уточнення та тлумачення контролінгу, знайшли своє відображення в численних працях зарубіжних дослідників: представників німецької економічної школи Й. Вебера, Г. Кюппера, Д. Хана, П. Хорвача, К. Штайнле та інших, представників американської школи контролінгу (в європейському розумінні) Р. Ентоні, Р. Каплана, Р. Хілтона, Ч. Хорнгрена, та в працях вітчизняних дослідників - О.О. Ананькіної, М. Білухи, А. Бодюка, Ф. Бутинця, С.В. Данілочкіна, А.М. Кармінського, В. Мурашко, Н.І. Оленєва, А.Г. Приймака, М.С. Пушкаря, Є. Романіва, Л.О. Сухарєвої, С.Г. Фалько, М.Г. Чумаченка та інші. Усі автори по-різному трактують суть контролінгу, тому в літературних джерелах ще досі не сформовано єдиного підходу стосовно визначення його сутності.

Мета статті - на основі аналізу еволюції дефініцій контролінгу уточнити його сутність і обґрунтувати роль контролінгу в управлінні підприємством.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити певні завдання, основними з яких є: уточнення поняття контролінгу; обґрунтування його сутності; визначення місця і ролі контролінгу в управлінні підприємством.

Однією з основних передумов виникнення та швидкого розповсюдження контролінгу була необхідність об'єднання воєдино різноманітних аспектів управління діяльністю в організаційних системах. Контролінг забезпечує інтегроване управління підприємством, тобто управління "під єдиним кутом зору", що стає можливим завдяки наявній широкій методичній та інструментальній базі.

В Україні контролінгу приділяється не досить уваги, хоча причин для його активного запровадження достатньо, зокрема:

· зростання нестабільності зовнішнього середовища, що висуває додаткові вимоги до системи управління підприємствами, а саме: переміщення акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;

· збільшення швидкості реакції на зміни у навколишньому середовищі, підвищення гнучкості підприємства;

· необхідність у безперервному відстеженні змін, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищах підприємства;

· необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства й уникнення кризових ситуацій;

· ускладнення системи управління підприємством, що потребує механізму координації всередині системи управління; наявність інформаційного буму при недостатності релевантної (істотної, значущої) інформації, що потребує побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

· зростання загальнокультурного прагнення до синтезу, інтеграції різних галузей знань і людської діяльності.

Для кращого розуміння сутності контролінгу коротко розглянемо його історичний розвиток, який відбувався по-етапно:

15 ст.- вперше згадується посадова особа "Controller auf Accounts" при дворі англійського короля. Основне завдання контролінгу: перевірка правильності проведень грошових та товарних потоків;

1778 р. (США) - американський конгрес вперше дозволив державним службам застосувати посаду "контролер". Завдання: відповідальність за рівновагу державного бюджету та нагляд за використанням бюджетних коштів.

1880 р. (США) - першою з приватних ввела посаду контролера залізнична компанія "Atchison, Topeka&Santa Fe Railway System". Передове завдання: орієнтація посади переважно на виконання завдань у фінансовій сфері.

1892 р. (США) - General Electric Company першою з промислових компаній ввела посаду контролера

з 1930 р. (Німеччина / США) - банкрутство багатьох компаній внаслідок cвітової економічної кризи та неімовірних інфляційних стрибків підкреслило особливе значення зовнішньої звітності, яка до цього часу не сприймалася як окремий інструмент для аналізу. Тепер пропонується використати її разом з інструментарієм планування та перетворити на діючий засіб майбутньоорієнтованого управління підприємством.

1931 р. (США) - заснування Інституту контролерів Америки/"Controller's Institute of America"/ як фахової організації. З цього часу цей заклад мав великий вплив на загальне становлення контролінгу та його подальший розвиток. З 1962 р. - переіменовано на Financial Execution Institute.

З часом і в інших країнах починає розвиватися власне бачення та розуміння контролінгу. Проте піонером в розвитку систем контролінгу стала Німеччина, модель якої застосовується в багатьох країнах Європи, що безперечно, підвищує ефективність діяльності західних компаній.

Виходячи із умов етапів розвитку контролінгу, у теорії та практиці існує чимало підходів до тлумачення змісту «контролінгу» вченими різних періодів, розглянемо деякі з них та проаналізуємо.

Поняття «контролінг» походить від англійського «to control», яке в економічному розумінні означає управління, спостереження, регулювання, контроль. Спеціальна література по контролінгу на відміну від публікацій по контролю досить обширна, і для неї характерна наявність різноманітних визначень контролінгу.

Дослідження відповідної літератури свідчить, що серед представників різних наукових шкіл немає єдності у трактуванні цілей, сутності й функцій контролінгу. Проблема полягає в тому, що, з одного боку, одна й та сама дефініція досить часто окремими авторами трактується по-різному, а з другого - один і той самий функціональний інструментарій характеризується різними термінами.

Відомі представники німецької економічної школи (Й. Вебер, Г. Кюппер, Д. Хан, П. Хорвач, К. Штайнле та інші) під поняттям «контролінг» здебільшого мають на увазі систему координації планування і контролю або інформаційної підтримки менеджменту. У німецькомовній професійно орієнтованій літературі, присвяченій контролінгу, поняття «управлінський облік» та «управлінський контроль» зустрічаються досить рідко. Ці терміни вживаються переважно як синоніми при характеристиці процесу обліку й аналіз доходів і витрат. Тобто, управлінський облік за цим підходом є складовою системи контролінгу на підприємстві.

Представники американської школи оперують здебільшого поняттями «управлінський облік» та «управлінський контроль». Як синонім до цих термінів інколи вживається також поняття «контролінг». Р. Ентоні та Д. Янг відстоюють позицію, за якою інформаційне забезпечення менеджменту, планування і контроль є компетенцією управлінського обліку. Інший підхід, сформований Ч. Хорнгреном, полягає у тому, що управлінський облік є складовою системи управлінського контролю.

Під терміном «контролінг» зарубіжний вчений Є. Майєр розуміє спеціально сконструйовану систему на основі інтеграції методів планування, обліку, аналізу, нормування, контролю та управління, яка забезпечує отримання, обробку та узагальнення інформації про діяльність підприємства». Іншими словами, автор пов'язує контролінг із системою забезпечення діяльності підприємства у двох аспектах: короткотерміновому (оптимізація прибутку) і в довготерміновому (зберігання та підтримка гармонійних відносин і взаємозв'язків певного підприємства із зовнішнім середовищем - природою, соціальною, господарською сферами) [6, с.18].

Р. Манн характеризує контролінг як систему регулювання витрат і результатів діяльності, що допомагає в досягненні мети підприємства та дає змогу уникнути несподіванок (коли економіці підприємства загрожує небезпека), що потребує гарантії заході для протидії [6, c.19]. При такому тлумаченні сутності контролінгу, його застосування на підприємстві набуває актуальності лише при виникненні надзвичайних ситуацій.

Трактування контролінгу як системи, що орієнтована на облік, зустрічаємо у працях окремих вітчизняних авторів. Так, професор В.В. Сопко фактично ототожнює контролінг із внутрішньогосподарським (управлінським) обліком, завданням якого є розкриття відповідності або невідповідності витрат бізнес-плановим показникам. На нашу думку, таке трактування звужує функціональні можливості контролінгу до рівня перевірки ступеня виконання планового завдання підприємства.

Як зазначає професор М.С. Пушкар: «контролінг - це система перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети [с. 305]. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючи дії. Метою контролінгу є підтримання ефективного функціонування підприємства, вона формується вищим керівництвом і може уточнюватися в залежності від змін факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Згідно цього формулювання, метою контролінгу може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін, підвищення прибутку, незалежність від кредиторів.

З погляду Е.Л. Попченко «контролінг - це новітня концепція ефективного управління підприємства для забезпечення його довготермінового існування на ринку» [5, с.20].

А.М. Кармінський, Н.І. Оленєв, А.Г. Приймак, С.Г. Фалько розглядають контролінг, як нову концепцію системного управління, породжену практикою сучасного менеджменту [4, c.5].

Ю.П. Яковлєв вбачає майбутнє контролінгу в розвитку інформаційних технологій [3, с.7]. контролінг контроль управління підприємство

Отже, різні трактування терміну контролінг можна згрупувати в чотири типи дефініцій та визначити їх співвідношення з контролем:

1. Представники німецької школи розуміли контролінг як функцію інформаційного забезпечення. Основним джерелом інформації тут виступає, як правило, бухгалтерський облік. Сам контроль в цьому розумінні не відноситься до задач контролінгу. Вважаємо, що функція інформаційного забезпечення необхідна, але не достатня для контролю у сфері управління.

2. Такі автори, як Є. Майєр, Р. Манн, визначають контролінг як орієнтований на результат управління підприємством. Його завдання заключається в перетворенні цілей в дії по їх виконанню та визначення відхилень, а також забезпеченні реакції на них. Якщо відволіктися від орієнтації на результат, який став загальноприйнятим в економічному контексті, то контроль на рівні з реалізацією цілей представляє собою суттєве завдання контролінгу.

3. Представники американської економічної школи розглядають головну задачу контролінгу в координації різних підсистем управління підприємством. Контроль на рівні з плануванням, інформаційним забезпеченням і іншими системами, включає управління кадрами, організацію та ціннісні орієнтації, являється підсистемою управління, яка потребує координації. Таким чином, контроль - не завдання, а об'єкт контролінгу. Для виконання координаційних завдань та інших цілей, область завдань контролінгу охоплює також контрольну діяльність.

4. У працях А.М. Кармінського, Н.І. Оленєва, А.Г. Приймака, С.Г. Фалько контролінг розуміється як специфічна функція по забезпеченню раціонального управління підприємством. Це досягається діями по підвищенню можливості того, що реалізація управлінської діяльності відповідає наперед встановленими відношеннями між цілями та засобами. При цьому на початку слід розрізняти заходи як дії по прийняттю виконавцем відносин між цілями та засобами, а потім безпосередньо контроль як дія по виявленню і зменшенню відхилень шляхом зміни вказаних відношень чи способу їх виконання. Вважаємо, що поняття контролінгу в цьому випадку вивляється менш широким, чим при координаційному варіанті, який включає в себе на рівні з управлінської діяльності і контролем також їх організацію чи попереднє узгодження.

Вчені намагаються реконструювати поняття контролінгу і контролю з урахуванням оперативного і стратегічних аспектів двох функцій. З урахуванням цього оперативний і стратегічний контролінг являє собою дві управлінські функції, які раціонально доповнюють контроль при конкретних умовах господарського контексту:

Ш ціллю оперативного контролінгу є швидка адаптація підприємства до змін навколишнього середовища. Це досягається завдяки представленню загальносистемної, агрегованої інформації для координації проблем, що виникли, шляхом само налаштування;

Ш задачею стратегічного контролінгу є координація підфункцій при формулюванні цілей, їх реалізації і контролі в процесі стратегічного управління. Це здійснюється за допомогою організації і обслуговування стратегічних ланок управління, а також шляхом створення обмежених умов для обмінну інноваційною інформацією.

Незважаючи на велику кількість публікацій, варто зазначити, що і на теперішній момент залишаться досить багато невирішених питань, таких як проблеми термінології, функції контролінгу та його роль у системі управління сучасним суб'єктом господарської діяльності.

В сучасних умовах ефективне управління підприємством вимагає створення такої інформаційної системи, яка б забезпечила якісні, надійні та своєчасні дані для прийняття рішень, що призвело б до підвищення ролі контролінгу як складової системи управління підприємством. Проте серед сучасних дослідників немає єдиної думки про сутність, функції і завдання контролінгу.

Розглядаючи проблеми термінології того, що поняття контролінгу з'явилося в національних виданнях з багатьох переведених іноземних видань в галузях економіки, обліку та фінансів, зрозуміло, потягнуло за собою різноманітність у трактуванні цього поняття на національному рівні, це називається «неоднозначність перекладу». Як, наприклад, так: «внутрішній контроль», «управлінський облік», «комерційна таємниця» і нарешті окрема складова управління «контролінг». Також були спроби аналізу терміну за історичним походженням, тобто наведено мовне значення слова від латинського походження до трактувань у англійській та німецькій мові. Проте питання залишилися в основному невирішеними. Автори економічних праць не прийшли до спільної думки.

Проаналізувавши праці відомих вчених, ми вважаємо, що кожен із авторів ототожнював поняття контролінг із уже набутими і сформованими напрямками управління підприємством, а саме управлінським обліком, системою інформаційного забезпечення, контролем, проте, як зазначалося, контролінг є достатньо новим поняттям і наповнювати та розуміти його зміст необхідно новими для нього поняттями та категоріями, які б не обмежували його функціональних можливостей. В свою чергу, цей процес потребує систематизації значного обсягу інформації з бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. Саме вирішення цих задач і привели до того, що в економічній практиці з'явився контролінг, як процес, здатний поєднати функції обліку, контролю і аналізу для здійснення ефективного управління економічною інформацією сучасного підприємства.

Контролінг - це функціональна система управління, що інтегрує елементи, обліку, аналізу, контролю, планування, бюджетування, реалізація яких забезпечує вироблення альтернативних підходів при здійсненні оперативного і стратегічного управління процесом досягнення кінцевої мети і результатів діяльності підприємства. Тобто контролінг є системою спостереження та вивчення економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою; це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства.

Для визначення місця і ролі контролінгу в системі управління підприємством варто зазначити, що він є складовою виробничо-організаційної та фінансово-економічної структури й здійснює координацію елементів управлінської системи, значення якої полягає у визначені основної мети діяльності підприємства (організації), формулюванні основних завдань, в основному, на багаторічну перспективу (перспективний план), складання кошторисів (бюджетування) і координація підрозділів, служб та організацій підприємства для вирішення основних планів (завдань). При цьому всі стадії управлінського процесу повинні бути логічно пов'язані між собою і утворювати повний управлінський цикл.

Місце і роль контролінгу в системі управління підприємством подано на рис. 1.

Система контролінгу є новим поєднанням методів та принципів управління, що дозволяє в іншій площині поглянути на проблему довгострокового існування підприємства в умовах ринку.

В даному контексті система контролінгу розглядається не як облікова система, а як концепція управління, виникнення та необхідність застосування якої зумовлені сучасними реаліями ринкової економіки: жорсткою конкурентною боротьбою, великими потоками різноманітної інформації, наявністю великої кількості альтернативних варіантів вирішення проблем.

Отже, контролінг відіграє дуже важливу роль в системі управління підприємством, будучи відособленою системою, економічна сутність якої полягає в динамічному процесі перетворення та інтеграції існуючих методів обліку, аналізу, планування, контролю і координації в єдину систему отримання, оброблення інформації для прийняття на її основі управлінських рішень, а точніше в систему управління підприємством, орієнтовану на досягнення всіх завдань, що постають перед підприємством.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Контролінг у системі управління підприємством

Щоб запровадити контролінг на підприємствах, мають бути створені вихідні рамкові умови. Однією з них є специфічний засіб мислення фахівця з контролінгу, для якого характерним є:

· чітке визначення та постійна робота в напрямку реалізації узгоджених загальних цілей підприємства та цілей за окремими підрозділами;

· зустрічне управління в умовах багатостороннього співробітництва та командної співпраці;

· врахування побічних факторів впливу на процес управління;

· розуміння підприємства як відкритої для управління системи;

· орієнтація на кругообіг завдань.

Одним із важливих кроків формування системи контролінгу в Україні має стати визнання необхідності розвитку фінансового контролю як у напрямі вдосконалення ревізії, так і через запровадження фінансового аудиту й аудиту ефективності, в тому числі на мікрорівні. Ці форми контролю разом із управлінським обліком мають забезпечити спрямованість на підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання в Україні.

Список використаних джерел

1. Шефер У. Должен ли контроллинг выполнять функцию контроля? // Проблемы теории и практики управления. 2002. №5. С. 62-67.

2. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др.; Под. ред. Н.Г. Данилочкиной. М.: Аудит, ЮНИТИ, - 1988

3. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій. К.: Центр навч. Літ-ри, 2006. 318 с.

4. Карминський А.М., Оленев Н.И., Приймак А.Г., Фалько С.Г. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основи построения контроллинга в орнанизациях. М. узд-во «Финансы и статистика» 2003. 256 с.

5. Попченко Е.Л., Ермаков Н.Б., Бизнес. Контроллинг. М.: Альфа-Пресс, 2006. 288 с.

6. Манн Р., Майєр Є., Контроллинг для начинающих. Система управления прибылью. М.: изд-во «Финансы и статистика», 2004. 301 с.

Размещено на Allbest.ru