Проблема визначення "професійної підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва" у котексті компаративного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема визначення «професійної підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва» у контексті компаративного дослідження

Постановка проблеми

театральний мистецтво професійний кваліфікація

Розвиток сучасного урбанізованого та глобалізованого суспільства вбачається неможливим без врахування особистісного та ціннісного аспекту життя соціуму. Агентами, які впливають на формування «нових цінностей» та «світобачень» завжди виступало мистецтво у різних його проявах. Одну із найвпливовіших ніш у цьому аспекті займає театральне мистецтво, а відтак вагомого потенціалу набуває професійна підготовка фахівців означеної галузі з огляду на те, що саме майбутні фахівці одні із найперших мають можливість донести загальнолюдські цінності до свідомості кожного члена суспільства. У контексті зазначеного професійна підготовка фахівців театрального мистецтва має базуватися на найвищих морально-етичних цінностей, а від майбутнього театрала на сучасному етапі вимагається не лише акторська майстерність, але й, насамперед, професійна компетентність, що забезпечує цілісність особистості майбутнього фахівця у галузі мистецтва.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. У вітчизняній науковій теорії проблемі професійної підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва у зарубіжних країнах надається значна увага. Однак, як засвідчив проведений аналіз, інтерес учених переважно зосереджується на дослідженні окремих аспектів підготовки: Т. Коваль досліджувала особливості студентського літературного театру в контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду [8]; предметом дослідження М. Дергач є зміст і напрями формування особистості засобами театрального мистецтва через призму історії педагогічної думки та школи України в ХХ ст. [3]. Проблему використання засобів театрального мистецтва і театральної педагогіки у професійній підготовці педагогів в аспекті формування професійної майстерності досліджували В. Абрамян [1], І. Зайцева [4], І. Зязюн [6], В. Ковальов [7], Л. Лимаренко [11], та інші.Менш дослідженими виявилися проблеми професійної підготовки у галузі театру і кіно в США, де не знайшли висвітлення питання підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва засобами хореографічних технік, інноваційних підходів та технологій тощо.

Професійна підготовка майбутнього фахівця театрального мистецтва - багатогранний процес, спрямований на забезпечення, з одного боку, ґрунтовних знань з предметів спеціалізації, фізичної підготовленості, а з іншого - глибокого розуміння сутності людини як суб'єкта освітньо- культурного процесу, котрий включає особистіс- ний аспект формування духовних та загальнолюдських цінностей. З огляду на зазначене важливо окреслити кілька напрямів наукового аналізу категоріального апарату започаткованого компаративного дослідження:

- по-перше - є потреба в уточненні та визначенні сутності ключових понять «професійна підготовка», «майбутні фахівці» та «театральне мистецтво» у вітчизняному та зарубіжному науково-освітньому вимірах з метою формулювання коректного розуміння феномена «професійна підготовка майбутніх фахівців театрального мистецтва»;

- по-друге - постає необхідність загальної характеристики методолого-методичних аспектів професійної підготовки майбутніх акторів та визначення структури їх професійної компетентності у розумінні українських та зарубіжних дослідників;

- по-третє - визначення значення хореографічної підготовки у професійній підготовці майбутніх фахівців театрального мистецтва в американській практиці.

Виклад основного матеріалу. Аналізу поняття професійна підготовка у вітчизняній теорії і практиці присвячено чимало наукових теоретичних досліджень. В цілому, підготовка майбутніх фахівців у закладах вищої освіти (далі у ЗВО) передбачає наявність сформованого сприйняття майбутньої професійної діяльності студентами під час навчання у вищій школі. Смислоутворю- вальними основами людського буття, що визначають напрямки та мотивованість життя і професійної діяльності людини, є комплекс моральних, етичних, культурних, фахових та інших цінностей, які осмислюються у контексті філософсько- методологічного аналізу сутності професійної підготовки майбутніх фахівців. Оскільки у вищій школі підготовка студентів спрямовується на формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, відтак освітній процес у ЗВО має ґрунтуватися на філософсько-педагогічній стратегії, що спрямована на використання педагогічних ресурсів для розвитку особистості та проектує перспективи вдосконалення системи освіти з урахуванням філософсько-методологічних засад розуміння сутності професійної підготовки студентів [12]. У звітному документі Міжнародного інституту планування освіти «Учасники та партнерство у секторі професійної підготовки» від 2018 року підкреслено, що професійна підготовка виступає одним із основних компонентів реалізації концепції «освіти впродовж життя» виступає одним із 4 основних пунктів стратегії «сталого розвитку», що стоїть на порядку денному до 2030 року [22].

В цілому поняття «підготовка» тлумачиться як отримання знань, умінь, навичок, досвіду, які здобуваються у процесі навчання, практичного досвіду [2, с. 952]. В «Енциклопедії освіти» підготовка трактується у контексті трудової діяльності: «...підготовка до трудової діяльності - це планомірні, організовані заходи, спрямовані на засвоєння професійних знань, оволодіння вміннями і навичками, формування професійно важливих якостей особистості, що відповідають вимогам професії. Здійснюється в системі неперервної професійної освіти, починаючи з трудового виховання і профільного навчання у вищих навчальних закладах, інститутах післядипломної освіти та на курсах перепідготовки кадрів» [17, с. 676]. Зазначимо, що українському освітньому просторі вирізняють два поняття пов'язаних з терміном «підготовка» у контексті отримання освіти за певним профілем чи спеціальністю, а саме: «професійна підготовка» та «професійна освіта». За визначенням Міністерства освіти і науки України «Професійна освіта (ПО) є невід'ємною складовою системи освіти України. Це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками певної професії, розвиток їхньої компетентності та професіоналізму, виховання загальної і фахової культури» [17]. За С. Батишевим «професійна освіта - процес і результат професійного становлення і розвитку особистості, які супроводжуються набуттям знань, навичок і умінь за конкретними професіями і спеціальностями» [19].

Професійна освіта передбачає такі етапи: допрофесійна підготовка -здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії;

первинна професійна підготовка - здобуття профосвіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності;

перепідготовка - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;

підвищення кваліфікації - професійне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг [18]. Водночас важливо зазначити, що термін «професійна освіта» відповідно до закону України «Про професійну (професійно- технічну) освіту» виживається у розумінні професійно-технічної освіти [18], а відтак у започаткованому дослідженні диференціюємо як різні за змістом і наповненням поняття «професійна підготовка» та «професійна освіта».

Диференціює термін і С. Батишев вказуючи, що «професійна підготовка - це сукупність спеціальних знань, навичок та умінь, якостей, трудового досвіду і норм поведінки, які забезпечують можливість успішної роботи за відповідною галуззю діяльності. Залежно від кваліфікації розрізняють чотири основні види професійної підготовки, які потребують відповідної професійної освіти: вищої, середньої спеціальної, початкової професійної чи елементарної» [19]. Диференціального підходу до визначень професійної підготовки та професійної освіти дотримується у своїх працях

О.Лейбович [10], який «професійну підготовку» визначає в широкому та вузькому значеннях. Відповідно, за О. Лейбовичем, «професійна підготовка» в широкому сенсі - це організація навчання професійних кадрів, різні форми здобування професійної освіти; у вузькому сенсі - прискорена форма набуття професійних навичок». Дослідник трактує «професійну освіту» як процес і (або) результат професійного становлення і розвитку особистості, який супроводжується набуттям наперед визначених знань, умінь і навичок за конкретними професіями і спеціальностями [12].

Щодо словосполучення «професійна підготовка», то в доробках українських дослідників воно трактується у контексті різних підходів. У працях присвячених педагогічній підготовці поняття «професійна підготовка» розуміється як система організаційних та педагогічних заходів, які забезпечують формування в особистості професійної спрямованості, системи знань, навичок, умінь і професійної готовності, що в свою чергу, визначається як суб'єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною і підготовленою до виконання певної професійної діяльності та прагне її виконати [21, с. 16].

За визначенням Н. Мельник сучасна професійна підготовка розуміється як стратегічний комплексний поліфункціональний процес безперервної професійної педагогічної освіти, що в цілому ґрунтується на компетентнісній парадигмі освіти, а відтак передбачає формування професійної компетентності осіб, які безпосередньо залучені до сфери [14, с. 133].

На думку Н. Мукан, система професійної підготовки - багатогранний феномен, що передбачає розвиток професійних знань, встановлення мінімальних меж компетентності на етапі завершення педагогічної підготовки, а також реалізацію відповідної системи оволодіння компетентністю [16]. Основними компонентами системи професійної підготовки можна вважати мету, функції, структуру, зміст, форми і методи її реалізації і контроль. Водночас ефективність професійної підготовки за-лежить від рівня розробленості і взаємодії зазначених складових і від умінь застосовувати теоретичні знання на практиці [13].

З філософського підходу до розуміння поняття «професійна підготовка» - це набуття студентами знань, формування вмінь навичок, норм професійної поведінки, ціннісних орієнтирів, ідеалів, що спрямовується на процес професіоналізації особистості через застосування комплексу взаємопов'язаних принципів (об'єктивності, конкретності, історичності, науковості, протиріччя, детермінізму) та взаємодоповнюючих підходів (гносеологічного, системного, комплексного, осо- бистісного, діяльнісного, єдності свідомості та діяльності, праксеологічного, аксіологічного, акмеологічного та синергетичного) [15].

Психологічні джерела пропонують потрактуванням поняття «професійна підготовка» у контексті процесів формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей та їх інтеграцію, готовність до постійного професійного росту, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності у відповідності до індивідуально-психологічних особливостей особистості [5]; поняття тлумачать як процес особистісного зростання майбутнього фахівця під час навчання, розвитку його професійного мислення, комунікативної сфери, ціннісно-смислового ставлення до професії, умов формування професійно значущих якостей, визначена роль активних методів навчання та інтерактивних методик у процесі професійної підготовки, схарактеризовано вплив виховного чинника на становлення його особистості, особливості підготовки до різних аспектів професійної діяльності тощо [9].

У дослідженнях, присвячених професійній підготовці власне фахівців театральної галузі «професійну підготовку» Н. Стадніченко тлумачать у контексті розгляду готовності майбутнього актора до комунікативної діяльності: «складного системного феномен, що інтегрує в собі мотиваційну, когнітивно-емоційну, творчо-емпатійну, комунікативно-діяльнісну складові, зумовлює ефективність майбутньої професійної діяльності, професійний розвиток фахівця та відповідно є показником успішного фахового спілкування в йоготворчій діяльності» [20, с. 7].

Специфіка компаративного дослідження та розв'язання сформульованих дослідницьких завдань спрямовують науковий пошук на з'ясуванні особливостей розуміння поняття «професійна підготовка» і в зарубіжному освітньо-науковому вимірі, оскільки на основі застосування зіставного контент-аналізу, запропонованого Н. Мельник [14], що забезпечить автентичну їх інтерпретацію та розуміння в українській науковій термінології. Важливо зазначити, що досліджуючи окремі поняття і терміни, які мають місце у європейській та американській теорії професійної підготовки доцільно звернутися до визначень запропонованих авторитетними європейськими та американськими організаціями з професійної підготовки фахівців, а саме: Європейським центром розвитку професійної підготовки (ЄЦРПО) - European Centre for the Development of Vocational Training (Cedefop); Освітнім довідковим методологічним глосарієм ЮНЕСКО, Міжнародним стандартним класифікатором освіти ЮНЕСКО, Американською стандартною класифікацією професій, Департаментом зайнятості США (United State Department of Labor) тощо.

Поняття «підготовка» представленого у Глосарії двома англомовними варіантами: «training» тлумачиться як «освіта призначена для досягнення конкретних цілей навчання, особливо в професійній освіті» [31] та «education», що передбачає процес, за допомогою якого суспільство свідомо передає накопичену інформацію, знання, розуміння, погляди, цінності, навички, компетенції та поведінку поколінь, «освіта» передбачає спілкування, призначене для навчання [24]. Відповідно до визначення американського департаменту зайнятості (United State Department of Labor) «training» також передбачає передачу викладачем накопиченого з певної професії досвіду через постійну комунікацію з людьми, використанні презентацій, проведення лекцій та тренінгової діяльності [26]. За визначенням британського дослідника М. Амстронга «training» - систематичний розвиток знань, умінь та навичок, необхідних людині для адекватного виконання певного завдання чи роботи [23]. За визначенням CEDEFOP «професійна підготовка» (англ. Professional training, professional education) - це освіта та навчання, які спрямовані на забезпечення людей знаннями, «знаю як»-навичками та/або компетенціями, необхідними для професійної діяльності та реалізації на ринку праці. У цьому контексті поняття «training» розуміється у двох значеннях: у вузькому - як навчання, а в широкому - як підготовка до професійної діяльності і реалізується в європейських країнах та США у системі ступеневої освіти [30]. За визначенням Міжнародної стандартної класифікації освіти «професійна освіта» розуміється як «освіта, розроблена для учнів з метою отримання знань, навичок та компетенцій, специфічних для певної професії або виду професійної діяльності. Програми професійної освіти можуть передбачати практико-орієнтовану складову. Успішне завершення таких програм призводить до того, що відповідні національні органи управління та/або ринок праці орієнтуються на професійну кваліфікацію випускника таких програм [25, с. 14].

З огляду на представлені дефініції, поняття «training» - вужче за значенням, «education» ширше. Отже, для започаткованого дослідження доцільним є дотримання синонімічного підходу до окреслених понять [29], оскільки освіта може передбачати свідому передачу інформації, знань, розуміння, погляди, цінності, навички та компетенції, які стосуються окремої спеціальності, у нашому дослідженні - професійної підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва. У зв'язку з впровадженням європейської кваліфікаційної рамки [27, с. 53] цього ж підходу доцільно дотримуватись у тлумаченні двох англомовних відповідників поняття «професійний» - «vocational» та «professional», оскільки «vocational» позначає фах, професійне покликання, справу чи заняття пев- ною діяльністю, яка здійснюється на професійному рівні, а «professional» - професійну ступеневу освіту, яка надає права здійснювати професійну діяльність з офіційною кваліфікацією повної (магістерської) чи неповної (бакалаврської) професійної підготовки. Однак, зауважимо, що зовсім до недавна поняття «vocational education and training» вживалося лише стосовно тих категорій освіти [28] та осіб, які здобували лише середню освіту, не закінчуючи заклади університетського рівня. Здійснений аналіз понять та їх потрактувань у вітчизняних та зарубіжних наукових джерелах уможливлює висновок про те, щоу започаткованому дослідженні присвяченому професійні підготовці фахівців театрального мистецтва доцільно дотримуватися синонімічного потрактування понять «professional» та «vocational», якого дотримуватимемось в подальших наукових розробках проблеми професійної підготовки майбутніх акторів.

Висновки. Підсумовуючи зазначимо, що проведений теоретичний аналіз категорій пов'язаних з визначенням сутності феномена «професійної підготовки» та підходів до розуміння сутності феномена в українському та зарубіжному науковому вимірі свідчить про наявність таких ключових складників у її структурі, як: професійні якості, професійні здібності, готовність, майстерність, компетентність тощо. Щодо сутності професійної підготовки у контексті театрального мистецтва, то за результатами теоретичного дослідження можемо констатувати, що як для вітчизняної так і для зарубіжної науки професійна підготовка - це процес складний багатофункціональний процес, який передбачає оволодіння майбутніми фахівцями знань, умінь та навичок у певній сфері людської діяльності, передбачає формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей та їх інтеграцію у процесі професійної діяльності, готовності до професійної діяльності та професійного росту, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання професійної діяльності у відповідності до індивідуально- психологічних особливостей особистості.

З огляду на зазначене, ґрунтовного вивчення потребує структура професійної підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва у контексті дослідження феномену в українських та зарубіжних наукових доробках вчених, що становить перспективудля здійснення подальших наукових розвідоку розв'язанні питань пошуку та вдосконалення професійної підготовки майбутніх акторів з урахуванням досвіду США.

Список використаних джерел

1. Абрамян, В. (1996).ТеатральнапедагогікаК.: Лібра. (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. (2005).уклад. Бусел В. Т. Київ ; Ірпінь : Перун.

3. Дергач, М. А. (2012). Театральне мистецтво як засіб формування особистості в історії педагогічної думки та школи України в ХХ столітті : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ.

4. Зайцева, І. (2001). Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 /І.Є.Зайцева; Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПНУкраїни. Kyiv.

5. Зеер, Э.Ф. (2003). Психологияпрофессий М.: Академическийпроект; Екатеринбург: Деловаякнига,.

6. Зязюн, І. А. (2011). Наука і мистецтво педагогічної дії. Педагогічна майстерність як система професійно-мистецьких компетентностей: зб матеріалів ІХ міжнародних педагогічно-мистецьких читань пам'яті професора О. П. Рудниць- кої / гол.ред. І. А. Зязюн. Чернівці: Зелена Буковина.3 (7). 21 - 29.

7. Ковалев, В. (1999). Учебный театр как средство профессиональной подготовки учителя русского языка: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.02/В.И.Ковалев; Луганский педагогический университет ім.ТарасаШевченка. Луганск.

8. Коваль, Т. Студентський літературний театр як освітня інновація у контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду / Т. Коваль // Порівняльна професійна педагогіка. -. - № 7 (2). - С. 93-101.

9. Крикля, К. П. (2012) Психологічні особливості професійного становлення майбутнього психолога в умовах сучасного суспільстваНауковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна. 2(1). - С. 409-417.

10. Лейбович, А.Н. (1991). Структура и содержание государ-ственного стандарта профессионального образовании. М.

11. Лимаренко, Л. (2016). Загальнопедагогічнізасади діяльності студентського театру у системі професійної підготовки майбутніх педагогів: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 Херсон,

12. Максимчук, Л. В. (2013). Філософсько-методологічний аналіз понятійно-категоріального апарату професійної підготовки економістів-міжнародників в системі вищої. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 3. (17).

13. Матвієнко, О. В. (2014). Професійна підготовка майбутніх психологів як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 1(1) 215-220. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvkhp_2014_1%281%29_41

14. Мельник, Н. І. (2017). Теоретичні і методичні засади професійної підготовки дошкільних педагогів у країнах Західної Європи : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04; 13.00.08. Умань,.

15. Мельничук, І. М. (2012). Філософсько-методологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців соціономіч- них професій [Текст] Медична освіта. 3. 55-60.

16. Мукан, Н.В. (2006). Система професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університе-тах Канади : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти».

17. Підготовка до трудової діяльності. (2008). Енциклопедія освіти. К.: Юрінком Інтер,. С. 676.

18. Про професійну (професійно-технічну) освітуДокумент 103/98-ВР, чинний, поточна редакція -- Редакція від 01.01.2019, підстава - 2443-VIII, 2300-VIIIhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80

19. Профессиональная педагогика (1999). М. : Ассоциация «Профессиональное образование».

20. Стадніченко, Н. В. (2018). Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього актора до професійного спілкування [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Стадніченко Надія Василівна ; Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя.

21. Танько, Т.П. (2004). Теорія та практикамузично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах: Автореф. дис. ...доктора пед. наук/ХДПУім. Г.С.Сковороди. Херсон.

22. Actors and Partnerships in the Vocational Training: Synthesis document UNESCO's International Institute for Educational Planning. (2018). SectorIIEP-Pфle de Dakar, October.

23. Armstrong Michael, A Handbook of Personnel Management Practice, reproduced in Personnel inPractice, Currie, Donald: Blackwell Business (Oxford, UK); 1997

24. Education [Electronic resource] : Definition // UNESCO. -Retrieved from: http://uis.unesco.org/en/glossary-term/ competence. Title from the screen. Date of retrieving:

25. International Standard Classification of EducationISCED (2011). UNESCO Institute for Statistics.

26. Measures of education and training [Electronic resource] : Definitionhttps://www.bls.gov/ooh/business-and-financial/ training-and-development-specialists.htm

27. Mortaki, S. The Contribution of Vocational Education and Training in the Preservation and Diffusion of Cultural Heritage in Greece: The Case of the Specialty "Guardian of Museums and Archaeological Sites''.International Journal of Humanities and Social Science Vol. 2 No. 24 - c. 51-58

28. Patiniotis, N. & Stavroulakis, D. (1997. The development of vocational education policy in Greece: a critical approach. Journal of European Industrial Training, 21 (6), 192-202.

29. Slagstad, R. (2008. )Profesjoner og kunnskapsregimer. Profesjonsstudier. eds.: Anders Molander, Lars Inge Terum. Oslo. P. 54-70.

30. Terminology of European Education and Training Policy : a selection of 100 key terms (2008 ). CEDEFOP. European Centre for the Development of Vocational Training. Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities.

31. Training [Electronic resource] : Definition // UNESCO. -Retrieved from: http://uis.unesco.org/en/glossary-term/ competence. - Title from the screen. - Date of retrieving: 17.02.2019

References

1. Abramian, V. (1996).Teatralna pedahohika [Theatrical pedagogy] K. : Libra. (Transformatsiia humanitarnoi osvity v Ukraini).

2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. [A great explanatory dictionary of modern Ukrainian] (2005).uklad. Busel V. T. Kyiv ; Irpin : Perun.

3. Derhach, M. A. (2012). Teatralne mystetstvo yak zasib formuvannia osobystosti v istorii pedahohichnoi dumky ta shkoly Ukrainy v KhKh stolitti [Theatrical art as a means of personality formation in the history of pedagogical thought and school of Ukraine in the twentieth century]: dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.01 / Luhan. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. Luhansk.

4. Zaitseva, I. (2001). Rozvytok estetychnoi kultury maibutnikh uchyteliv zasobamy teatralnoho mystetstva [Development of the aesthetic culture of future teachers by the means of theatrical art]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk : 13.00.04 /I.Ie.Zaitseva; Tsentralnyi instytut pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity APN Ukrainy. Kyiv.

5. Zeer, Э.F. (2003). Psykholohyia professyi [Psychology of Professions] M.: Akademycheskyi proekt; Ekaterynburh: Delovai- aknyha,.

6. Ziaziun, I. A. (2011). Nauka i mystetstvo pedahohichnoi dii. Pedahohichna maisternist yak systema profesiino-mystetskykh kompetentnostei [Science and art of pedagogical action. Pedagogical Skills as a System of Professional and Artistic Competences]: zb materialiv IKh mizhnarodnykh pedahohichno-mystetskykh chytan pamiati profesora O. P. Rudnytskoi / hol.red. I. A. Ziaziun. Chernivtsi: Zelena Bukovyna.3 (7). 21 - 29.

7. Kovalev, V. (1999). Uchebnyi teatr kak sredstvo professyonalnoi podhotovky uchytelia russkoho yazyka [Educational theater as a means of professional training of Russian language teachers]: dyss. ... kand. ped. nauk : 13.00.02/V.Y.Kovalev; Luhanskyi pedahohycheskyi unyversytet im.Tarasa Shevchenka. Luhansk.

8. Koval, T. Studentskyi literaturnyi teatr yak osvitnia innovatsiia u konteksti vitchyznianoho ta zarubizhnoho dosvidu [Student literary theater as educational innovation in the context of domestic and foreign experience] Porivnialna profesiina pedahohika. -. - № 7 (2). - S. 93-101.

9. Kryklia, K. P. (2012) Psykholohichni osoblyvosti profesiinoho stanovlennia maibutnoho psykholoha v umovakh suchasnoho suspilstva [Psychological peculiarities of professional formation of the future psychologist in the conditions of modern society]. Naukovyi visnykLvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. seriia psykholohichna. 2(1). - S. 409-417.

10. Leibovych, A.N. (1991). Struktura y soderzhanye hosudarstvennoho standarta professyonalnoho obrazovanyy. [Structure and content of the state standard of vocational education] M.

11. Lymarenko, L. (2016). Zahalnopedahohichni zasady diialnosti studentskoho teatru u systemi profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv [General pedagogical principles of student theater activity in the system of professional training of future teachers]: dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.04 Kherson,

12. Maksymchuk, L. V. (2013). Filosofsko-metodolohichnyi analiz poniatiino-katehorialnoho aparatu profesiinoi pidhotovky ekonomistiv-mizhnarodnykiv v systemi vyshchoi osvity. [Philosophical and methodological analysis of the conceptual- categorical apparatus of professional training of international economists in the higher system]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. 3. (17).

13. Matviienko, O. V. (2014). Profesiina pidhotovka maibutnikh psykholohiv yak psykholoho-pedahohichna problema. [Professional training of future psychologists as a psychological and pedagogical problem]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Psykholohichni nauky. 1(1) 215-220. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2014_1%281%29__41

14. Melnyk, N. I. (2017). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky doshkilnykh pedahohiv u krainakh Zakhidnoi Yevropy [Theoretical and methodological principles of preschool teachers professional training in the countries of Western Europe]: dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.04; 13.00.08. Uman.

15. Melnychuk, I. M. (2012). Filosofsko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Philosophical and methodological principles of professional training of future specialists of socio-economic professions] Medychna osvita. 3. 55-60.

16. Mukan, N.V. (2006). Systema profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv zahalnoosvitnikh shkil v universyte-takh Kanady [he system of vocational training for future general education teachers at Canadian universities]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity».

17. Pidhotovka do trudovoi diialnosti. [Preparation for employment] (2008). Entsyklopediia osvity. K.: Yurinkom Inter,. S. 676.

18. Pro profesiinu (profesiino-tekhnichnu) osvitu [On Vocational (Vocational) Education]. Dokument 103/98-VR, chynnyi, po- tochna redaktsiia -- Redaktsiia vid 01.01.2019, pidstava - 2443-VIII, 2300-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/103/98-%D0%B2%D1%80

19. Professyonalnaia pedahohyka [Professional pedagogy] (1999). M. : Assotsyatsyia «Professyonalnoe obrazovanye».

20. Stadnichenko, N. V. (2018). Orhanizatsiino-pedahohichni umovy pidhotovky maibutnoho aktora do profesiinoho spilkuvan- nia [Organizational and pedagogical conditions of preparation of future actor for professional communication]: avtoref dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04 / Stadnichenko Nadiia Vasylivna ; Zaporiz. nats. un-t. Zaporizhzhia.

21. Tanko, T. P. (2004). Teoriia ta praktykamuzychno-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh zakladiv u pedahohichnykh universytetakh [Theory and PracticeMusical and Pedagogical Training of Future Preschool Educators in Pedagogical Universities]: Avtoref. dys. ...doktora ped. nauk/KhDPUim. H.S.Skovorody. Kherson.

22. Actors and Partnerships in the Vocational Training: Synthesis document UNESCOs International Institute for Educational Planning. (2018). SectorIIEP-Pole de Dakar, October.

23. Armstrong Michael, A Handbook of Personnel Management Practice, reproduced in Personnel inPractice, Currie, Donald: Blackwell Business (Oxford, UK); 1997

24. Education [Electronic resource] : Definition // UNESCO. -Retrieved from: http://uis.unesco.org/en/glossary-term/ competence. Title from the screen. Date of retrieving:

25. International Standard Classification of Education ISCED (2011). UNESCO Institute for Statistics.

26. Measures of education and training [Electronic resource] : Definition https://www.bls.gov/ooh/business-and-financial/ training-and-development-specialists.htm

27. Mortaki, S. The Contribution of Vocational Education and Training in the Preservation and Diffusion of Cultural Heritage in Greece: The Case of the Specialty "Guardian of Museums and Archaeological Sites". International Journal of Humanities and Social Science Vol. 2 No. 24 - s. 51-58

28. Patiniotis, N. & Stavroulakis, D. (1997. The development of vocational education policy in Greece: a critical approach. Journal of European Industrial Training, 21 (6), 192-202.

29. Slagstad, R. (2008. )Profesjoner og kunnskapsregimer. Profesjonsstudier. eds.: Anders Molander, Lars Inge Terum. Oslo. R. 54-70.

30. Terminology of European Education and Training Policy : a selection of 100 key terms (2008 ). CEDEFOP. European Centre for the Development of Vocational Training. Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities.

31. Training [Electronic resource]: Definition // UNESCO. - Retrieved from: http://uis.unesco.org/en/glossary-term/ competence. - Title from the screen. - Date of retrieving: 17.02.2019

Размещено на Allbest.ru