Основні підходи до управління запасами в системі операційного менеджменту підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні підходи до управління запасами в системі операційного менеджменту підприємства

Вихід нашої країни на міжнародні ринки у сучасних умовах супроводжується активізацією підприємництва, що дозволяє постачати в країну імпортні товари та представляти закордоном продукцію українських виробників. В свою чергу, це сприяє укріпленню міжнародних зв'язків та зростанню насиченості ринків товарами на будь-який вибір. Важливу роль в даному процесі займає підприємництво в сфері торгівлі. Якщо дослідити його розвиток, то останній супроводжується такими складностями, як нераціональне виконання торговельних операцій, уповільнення оборотності запасів, неефективна обробка великих товарних потоків. Це у сукупності дозволяє окреслити проблему ефективного управління запасами в торгівлі. В таких умовах запорукою ефективного розвитку підприємств торгівлі є удосконалення управління запасами, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання управління запасами досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема Чейз Р. Б, Джейкобз Ф. Р., Аквилано Н. Дж., Антонець О.О., Хомяков В.І., Кошеленко С.В. та інші [1-3]. Так, в роботі [1] виконано ґрунтовне дослідження основних моделей систем управління запасами підприємства в умовах залежного та незалежного попиту, виявлено їх характеристики, переваги та недоліки. Вивченням основних моделей систем управління запасами підприємства та пошуком шляхів їх адаптації до умов діяльності вітчизняних підприємств займалися науковці [3,4]. У [3] розглядається класифікація запасів та моделей систем управління ними, у [4] висвітлюються теоретичні особливості управління запасами. Схема формування запасу з обов'язковим визначенням оптимального розміру замовлення (модель EOQ) та контролем запасів за методом ABC пропонується у [5]. У роботі [2] запропоновано підхід до управління запасами промислового підприємства, що базується на використанні АВС - аналізу запасів за критерієм їх актуальності та пропозиції різних моделей систем управління запасами для А, В, С груп, а саме моделей, що мінімізують витрати (групи А, В), MRP - моделей (групи А, В) та стандартних моделей регулювання запасів (групи В, С). Однак потрібно відзначити чіткий критерій актуальності запасів, що покладено в основу АВС - аналізу та конкретизувати вибір моделей для кожної з груп АВС.

Невирішені частини загальної проблеми. Не зважаючи на багатоаспектні дослідження питань управління запасами, результати яких представлені у вивченій науковій літературі, невирішеним залишається питання розробки обґрунтованого підходу до управління запасами торговельного підприємства, який враховував би основні характеристики моделей систем управління товарно-матеріальними запасами в умовах незалежного попиту та був би формалізованим за допомогою певних процедур.

Метою статті є розробка методичного підходу до управління запасами підприємства торгівлі на підставі основних моделей систем управління товарно-матеріальними запасами в умовах незалежного попиту, який базується на сукупності формалізованих процедур, що ідентифікуються через логічні схеми та інформограми.

Основний матеріал дослідження. Аналіз наукових доробок вчених щодо управління запасами показав, що всі науковці одностайно стверджують про необхідність оптимізації величини запасів, адже накопичення їх значного обсягу призводить до замороження коштів на тривалий строк, зниження їх ліквідності, зростання витрат на утримання, а їх нестача - до простоїв виробництва та незадоволення вимог споживачів.

Для торговельного підприємства питання управління запасами є не менш актуальним. Ситуація ускладнюється по мірі зростання товарообігу підприємств торгівлі (рис. 1), а також збільшення запасів товарів торгівлі (рис. 2).

Рис. 1. Динаміка товарообігу підприємств торгівлі України, млрд. грн.

замовлення управління запас

Відомо, що основними критеріями вибору торговельного підприємства для покупця є рівень цін та асортимент товарів. Для того, щоб краще обслуговувати клієнтів торгівельне підприємство повинно не тільки збільшувати асортимент товарів, що пропонуються, але й мати їх на складі у достатній кількості. В такому разі клієнту, що зробив замовлення, не прийдеться довго чекати на його виконання. Разом з тим, якщо підприємство бути накопичувати великі запаси за всіма торговельними позиціями, воно буде мати справу з покриттям великих витрат на зберігання, що буде "з'їдати" весь прибуток. Тому необхідним заходом у даному напрямку є аналіз прибутковості асортиментних груп товарів та розробка певного логічного порядку здійснення поставок товарів за групами. Так, в рамах даного заходу, підприємство буде вести політику значних складських запасів відносно тих категорій товару, що користуються попитом у покупців, та надавати під замовлення ті товари, що купуються рідко.

Рис. 2. Динаміка запасів товарів торгівлі України, млн. грн.

Таблиця 1. Основні характеристики моделі систем управління ТМЗ з фіксованим обсягом та з фіксованим періодом замовлення [ 1

Сьогодні торгівельні підприємства, більшою мірою, реалізують управління запасами, не маючі в його основі науково-обґрунтованого підходу. Запаси поповняються при їх зниженні до рівня, що є, за думкою менеджера, критичним. Проте це не виключає можливість виникнення дефіциту, що не підходить для затребуваних товарів.

Ми вважаємо за потрібне запропонувати використання моделі систем управління запасами з фіксованим обсягом та визначати оптимальний (економічний) розмір замовлення для товарів, що входять до групи А. Модель системи управління запасами з фіксованим обсягом оперує чотирма основними видами витрат: на придбання ресурсу та альтернативні до них виробничі витрати, на замовлення та на зберігання запасів. Загальновідома модель будується на таких припущеннях:

- інтенсивність споживання ресурсу відома та постійна;

- споживання відбувається меншими партіями, ніж поповнення запасу;

- поповнення запасу відбувається миттєво;

- дефіцит ресурсу на складі виключений;

- ціна виробу та витрати на розміщення замовлення незмінні;

- витрати на зберігання визначаються за середньою величиною запасів;

- можливість невиконання замовлення виключається.

Математично модель має наступний вигляд:

(1)

де Q - оптимальний розмір замовлення;

Б - річна потреба у матеріалі;

8 - витрати на розміщення одного замовлення;

Н - річні витрати збереження одиниці середнього запасу матеріалу.

Своєрідним сигналом про необхідність розміщення повторного замовлення буде крапка повторного замовлення - величина запасу товару на складі, що розраховується:

R = d*L (2)

де R - крапка повторного замовлення, од; d - середньоденна потреба у товарі, од;

Ь - термін виконання замовлення, днів.

Для товарів, що потрапили до групи В та складають продукцію середньої важливості, пропонуємо використати модель системи управління ТМЗ з фіксованим періодом замовлення, яке слід проводити з певною періодичністю. Також для даної моделі необхідно встановити певний рівень обслуговування як відсоток всіх клієнтів, що звернулися за товаром, що фактично відображає можливість дефіциту, що з певним ступенем вірогідності може виникнути в системі.

Математично згадана модель виглядає наступним чином:

де q - розмір замовлення;

Т - кількість діб між контрольними точками;

Ь - час виконання замовлення, діб;

d - прогнозована середньодобова потреба у товарі, од.; ау

X - кількість стандартних відхилень для заданого рівня обслуговування;

а^ + ^ - стандартне відхилення потреби впродовж

контрольного періоду та часу виконання замовлення;

І - поточний рівень запасу товарів на складі, нат. од.

Стандартне відхилення за період Т+Ь визначається за формулою:

де а²; - стандартне відхилення за добу.

Кількість стандартних відхилень для заданого рівня обслуговування X визначається її відповідністю очікуваній величині дефіциту товарів Е^) та спеціальною таблицею:

де Е^) - очікувана величина дефіциту виробів (товарів); Р - рівень обслуговування, що вимагається, часток одиниці.

Для відображення основних операцій процесу управління запасами торговельного підприємства запропонуємо відповідну логічну схему, що зображена на рисунку 3.

Рис. 3. Логічна схема процесу управління запасами товарів торговельного підприємства

Всі товари, що потрапили у категорію С, будуть поставлятися під замовлення споживача.

Після того, як для кожної групи А, В, С обрано спосіб розрахунку партії поставок товарів (відповідно й модель системи управління запасами), необхідно скласти календарний план-графік поставок товарів на підприємство, організувати його виконання та контроль.

З метою визначення інструкцій та методів перетворення вхідної інформації на вихідну за операціями, а також переліку цієї інформації, нами розроблено інформограму процесу управління запасами товарів підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Інформограма процесу управління запасами товарів торговельного підприємства

Література

1. Чейз Р. Б. Производственный и операционный менеджмент / Р. Б. Чейз, Н. Дж. Эквилайн, Р. Ф. Якобс.; 8-е издание: перевод с англ. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2004 - 950 с.

2. Антонець О. О. Методичний підхід до управління запасами на промисловому підприємстві / О. О. Антонець // Бізнес Інформ. - 2013. - № 11. - С. 262-265.

3. Хомяков В. І. Сучасні тенденції в управлінні запасами підприємств та їх моделювання / В. І. Хомяков, С. В. Кошеленко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Сер.: Економічні науки. - 2012. - Вип. 32(1). - С. 3-8.

4. Чуприна Л.В. Роль управління запасами у підвищенні ефективності управління підприємством / Л.В. Чуприна, В.М. Намазова // Молодий вчений - № 4 (44) - 2017. - С.784-788.

5. Круш П. В. Теоретичні основи управління матеріальними запасами підприємств / П. В. Круш, Ю. В. Орлюк // Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2017. - № 14. - С. 239-245.

Размещено на Allbest.ru