Ефективність системи управління на ПСП "Чапаєвське" Березанського району в сучасних умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність системи управління на ПСП "Чапаєвське" Березанського району в сучасних умовах господарювання

В статті було розглянуто теоретичні, методичні та практичні аспекти формування ефективної системи управління. Виділено складові системи управління на аграрних підприємствах та зазначено особливості визначення ефективності системи управління в цілому. Проведено оцінку ефективності системи управління ПСП «Чапаєвське» Березанського району Миколаївській області. Надано пропозиції щодо підвищення ефективності виробничої (впровадження нового сорту озимої пшениці), фінансової підсистем (впровадити центри відповідальності, що сприятимуть подальшому розвитку підприємства: центр витрат; центр доходу; центр прибутку; центр інвестицій) та підсистеми управління людськими ресурсами (залучати до роботи молодих спеціалістів та покращити систему морального заохочення) на досліджуваному підприємстві. Результатом удосконалення системи управління на досліджуваному підприємстві є підвищення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах господарювання. Ключові слова: менеджмент, система управління, виробнича підсистема, фінансова підсистема, підсистема управління трудовими ресурсами.

Розвиток та ефективне функціонування Будь-якого підприємства, в перше чергу, залежить від ефективної системи менеджменту, яка охоплює всю діяльність підприємства та поділяється на певні підсистеми. Для посилення конкурентних позицій потрібно вибрати ефективну систему управління, яка буде відповідати умовам сьогодення та забезпечувати конкурентоздатність підприємства галузі сільськогосподарського виробництва Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним та методичним аспектам управління діяльністю сільськогосподарських підприємств присвячені дослідження багатьох провідних вітчизняних учєних-єкономістів, зокрема І.А. Бланка, О.Є. Ґудзь, Й.С. Завадського, В.К. Збарського, Ю.О. Лупенка, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, В.М. Опаріна, А.М. Под- дєрьогіна, П.Т. Саблука, Г.М. Чорного, В.В. Юрчишина та інших.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на цінність проведених досліджень, на позитивні зрушення в системі управління діяльністю сільськогосподарських підприємств України, але все ще зберігається тенденція щодо недооцінки ролі професійного менеджменту в ефективній організації діяльності суб'єктів господарювання на селі.

Мета статті. Проаналізувати та систематизувати знання про ефективні системи управління підприємствами. Оцінити ефективності системи управління ПСП «Чапаєвське» Березанського району.

Виклад основного матеріалу. Діяльність Будь-якої організації потребує такої форми управління, без якого неможливо не тільки її ефективне функціонування і розвиток, але і саме існування. Більше того, управління організацією зумовлює ставлення до неї з боку інших суб'єктів.

Таблиця 1

У діяльності сільськогосподарських підприємств ми розглядаємо систему управління як процес впливу на виробничі, майнові, фінансові відносини, їх організацію та реалізацію стратегічної політики господарюючого суб'єкта, спрямованої на результат. Крім того, систему управління можна визначити як сукупність усіх органів апарату управління сільськогосподарського підприємства та їх управлінських дій. Основною метою системи управління діяльністю є отримання прибутку, зростання ефективності та збереження і примноження капіталу підприємства.

Для ефективного управління діяльністю підприємств важливим є механізм, який визначає порядок формування виробничого потенціалу, джерел фінансування та інформаційного забезпечення.

Система управління діяльністю не залежить від форми власності і має суттєве значення для зростання ефективності як самої діяльності, так і використання ресурсного потенціалу підприємства. Разом зі змінами обсягів і темпів виробництва змінюються і джерела формування ресурсного потенціалу підприємств [і, с. 273].

Для визначення ефективності системи менеджменту аграрних підприємств необхідно дослідити її окремі складові та розрахувати показники, які характеризують дані складові. Ефективність системи менеджменту можна проаналізувати за допомогою використання якісних та кількісних показників комплексно, так як вони доповнюють один одного і дають нам більше можливостей побачити систему менеджменту підприємства повністю. За допомогою них ми можемо дослідити всі сфери діяльності підприємства, так як ці показники включають в себе аналіз фінансової, виробничої, оперативної, стратегічної та управлінської діяльності підприємства [2, с. 389].

Процес управління сільськогосподарськими підприємствами повинен врахувати також специфіку аграрного виробництва, вплив природних факторів, склад і структуру виробничих витрат, особливість тєхнологічного процесу, стан забезпеченості сільськогосподарською технікою тощо.

Важливою обов'язковою складовою в управлінні підприємств є проведення діагностики розвитку, яка передбачає здійснення повного аналізу за результатами господарської діяльності. Основними складовими економічної діагностики на основі аналізу можуть бути: оцінка фінансового стану та економічної стійкості підприємства; оцінка динаміки ліквідності та платоспроможності підприємства; ефективність використання ресурсів; оцінка конкурентоспроможності та стану на ринку.

Отже, наступним кроком нашого дослідження буде аналіз основних підсистем управління на ПСП «Чапаєвське» Березанського району, а саме: виробничої, фінансової та підсистема управління людськими ресурсами.

На виробничу діяльність підприємства, його структуру управління впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх відноситься насамперед створене державою підприємницьке середовище, яке забезпечує умови діяльності сільськогосподарського підприємства [2].

Для аналізу розміру досліджуваного господарства розглянемо табл. і.

Аналізуючи показники розміру виробництва ПСП «Чапаєвське» за останні три роки показує, що у звітному 2018 році в порівнянні з базисним 2016 роком відбулось скорочення майже всіх показників окрім вартості основних засобів, який збільшився на 4466,2 тис. грн, що у відсотковому значення складає 12,1%. Збільшення даного показника відбулось за рахунок закупівлі нового плуга у 2018 році.

Порівнюючи показники 2018 року з попереднім 2017 роком слід відмітити збільшення всіх показників розміру виробництва, що обмовлено збільшенням обсягів виробництва, посівних площ та обсягами реалізації продукції. Найбільше зріс показник валова продукція у постійних цінах 2010 року (в 2 рази), вартості основних фондів (на 18,6%), грошова виручка від реалізації товарної продукції (на 9,3%), середньорічна чисельність працівників (на 4,5%), площа сільськогосподарських угідь (на 1,2%). Тенденція збільшення показників вказує на «розширення» масштабів основної діяльності товаровиробника.

Наступним етапом нашого дослідження буде визначення забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання у досліджуваному підприємстві (табл. 2).

Таблиця 2

За даними таблиці 2 можна зробити висновки, що ПСП «Чапаєвське» Березанського району забезпечене виробничими ресурсами і ефективно їх використовує. Таким чином, в середньому за З останні роки на одного середньорічного працівника зайнятого в сільськогосподарському виробництві припадає 115,6 га, в 2018 році -- 135,0 га, що на 86,5% більше ніж у базисному 2016 році, але на З,2% менше ніж у попередньому 2017 році. На 100 га сільськогосподарських угідь було одержано 165,5 тис. грн валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.) в середньому за З роки, при цьому у 2018 році порівняно з базисним 2016 роком цей показник зменшився на 36,2%, а у порівняння з 2017 роком збільшився на 99,8%, що зумовлено збільшенням обсягів виробництва у 2018 році. В середньому за З роки на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 499,8 тис грн та 123,9 тис грн прибутку. На одного працівника припадає 171,7 тис. грн вартості валової продукції (в постійних цінах 2010 р.), 564 тис. грн грошової виручки та 128,8 тис. грн прибутку, при цьому спостерігається тенденцію збільшення у 2018 році вказаних показників в порівнянні з 2017 роком та з базисним 2016 роком.

Щодо рівня рентабельності (збитковості) слід відмітити, що за аналізований період підприємство отримувало прибутки. Рівень рентабельності склав 51,2%, 12,7%, 36,7% відповідно у 2016, 2017 та 2018 роках.

ПСП «Чапаєвське» спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, грошова виручка від якої займає в середньому за аналізований період

45,7% його грошових надходжень та соняшнику з питомою вагою в структурі (39%).

Для поглиблення аналізу обсягів виробництва проаналізуємо динаміку врожайності сільськогосподарських культур досліджуваного підприємства.

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що врожайність культур є досить низькою, що зумовлено кризовою ситуаціє, яка унеможливлює купівлю добрив та засобів захисту рослин, а також порушення сівозмін з метою максимізації прибутків, що негативно впливає на якість ґрунтів і знижує врожайність культур. Виявлені недоліки ми плануємо усунути шляхом впровадження змін у виробничу підсистему системи менеджменту досліджуваного підприємства в наступному розділі.

Головною метою управління виробничою підсистемою є виробництво продукції своєчасно та з мінімальними витратами. Задачі кожного окремого виробничого підрозділу є різними, але головна управлінська ціль є однією для всіх: реалізація наявної виробничої програми та досягнення при цьому найбільш підходящого рівня затрат ресурсів, праці, часу та фінансів.

Таким чином, нами розроблено інвестиційний проект з впровадження нового сорту озимої пшениці на ПСП «Чапаєвське». Для реалізації даного проекту підприємство може використовувати частину вже наявної площі 400 га сільськогосподарських угідь. Устаткування для виробництва озимої пшєниці, як і для інших культур підприємство вже має своє. Порівняємо ефективність нового сорту озимої пшениці з тим, який вирощує підприємство.

Таблиця 4

Таблиця 5

Отжє, з розрахунків таблиці 4 ми бачимо, що новий сорт озимої пшєниці є більш ефективний ніж старий, і таким чином на 1 га старого сорту озимої пшєниці ми отримували прибуток в розмірі 1523,3 грн, а нового -- 16285,8 грн, що на 14762,5 грн більше. Додатково мінімізувати ризики вирощування озимої пшєниці допоможе страхування культури, закупівля якісного сортового посівного матеріалу, впровадження досягнень науки, техніки передового досвіду, постійне планування і аналіз робіт агропідприємств.

Жодне підприємство не може здійснювати виробничу діяльність без відповідного матеріального і фінансового забезпечення, що є майновою складовою підприємства.

Фінансова підсистема забезпечує присутність у певний час та в необхідному розмірі фінансових ресурсів. Дана підсистема бере на себе взаємозв'язки з: іншими підприємствами (плата за постачання сировини, продукції, певних матеріальних цінностей, реалізацію продукції), засновниками (розподілення прибутку), персоналом (оплата праці, розподілення доходів та прибутку, виплата дивідендів по акціях), державними органами управління (сплата податків) [4, с. 59].

Для аналізу фінансової підсистеми менеджменту ПСП «Чапаєвське» Березанського району нами використано метод «ККК», розроблений викладачами МНАУ, який складається з п'яти показників, у т.ч. рівня рентабельності активів (норматив знаходиться в межах >0), коефіцієнта автономії (норматив знаходиться в межах >0,5) і трьох показників ліквідності: абсолютної ліквідності (норматив знаходиться в межах 0,2-0,35 і вище), швидкої ліквідності (норматив знаходиться в межах 0,7-1,0 і вище) та покриття (норматив знаходиться в межах 1-2,5 і вище). Якщо рівень рентабельності має позитивне значення, а коефіцієнти фінансового стану знаходяться в межах нормативу, показник оцінюється в 20 балів. Якщо підприємство отримує менше 60 балів -- йому загрожує банкрутство. Метод «ККК» складається з показника фінансових результатів і показників фінансового стану [4, с. 61].

Таким ЧИНОМ, ДЛЯ ПСП «Чапаєвське» даний показник має наступний рівень В період З 2016 ПО 2018 РОКИ (табл. 5).

За методом «ККК» ПСП «Чапаєвське» протя¬гом аналізованого періоду знаходиться В дале¬кому від банкрутства фінансовому стані, так ЯК розраховані показники В більшості випадків від¬повідають, або більші нормативних.

Але слід ВІДМІТИТИ погіршення ситуації у 2017 та 2018 роках, на ЩО вплинули показники абсолютної та ШВИДКОЇ ЛІКВІДНОСТІ. ЛІКВІДНІСТЬ підприємства характеризується наявністю В ЙОГО розпорядженні ЛІКВІДНИХ засобів у формі залиш¬ку грошей у касі, ГРОШОВИХ КОШТІВ на рахунках у банку та ТИХ елементів оборотних активів, ЩО легко реалізуються [5, С. 96]. На зниження вка¬заних показників вплинули інвестиції В ОСНОВНІ засоби (підприємство закупило нову техніку для обробітку землі).

ДЛЯ підтримки наявного стану фінансової під¬системи МИ пропонуємо впровадити центри відпо¬відальності, ЩО сприятимуть подальшому розвитку підприємства: центр витрат (структурний підроз¬діл, керівник ЯКОГО несе відповідальність тільки за витрачання КОШТІВ у відповідності із доведеним йому бюджетом); центр доходу (структурний під¬розділ, керівник ЯКОГО несе відповідальність тіль¬ки за формування доходів у встановлених обсягах); центр прибутку (структурний підрозділ, керівник ЯКОГО несе відповідальність за доведені йому зав¬дання ЩОДО формування прибутку); центр інвес¬тицій (структурний підрозділ, керівник ЯКОГО несе відповідальність за використання наданих йому інвестиційних ресурсів і отримання необхідного прибутку від інвестиційної діяльності).

Підсистема управління ЛЮДСЬКИМИ ресур¬сами Є дуже важливою для підприємства. ДЛЯ підвищення ефективності функціонування системи управління ЛЮДСЬКИМИ ресурсами на ПСП «Чапаєвське» Березанського району, МИ мо¬жемо використати систему мотивації працівни¬ків. Спочатку визначимо ЯК на даний момент на підприємстві мотивують працівників (табл. 6).

Таблиця 6

Таблиця 7

Аналізуючи дані таблиці бачимо різке скорочення кількості штатних працівників у 2017 році, що було спричинено економічною ситуацією в країні. Плинність кадрів у 2017 році становила 48,8%, але у 2018 році бачимо стабілізацію ситуації, на що вплинуло вдосконалення системи матеріального стимулювання і нормування праці. У звітному 2018 році в порівнянні з базисним 2016 роком спостерігається погіршення всіх показників, що спричинено кризою. В порівнянні з 2017 роком відбулось зменшення плинності кадрів на 44,3%, збільшилась кількість найманих працівників.

Середня заробітна плата одного штатного працівника за місяць у 2018 рік складала 2956,16 грн, що менше за мінімальну заробітну плату (3200 грн), але требі враховувати, що у 2018 році з 23 штатних працівників 4 особи прийняті на умовах неповного робочого дня.

Для збільшення ефективності системи управління праці ми пропонуємо залучати до роботи молодих спеціалістів та покращити систему морального заохочення.

Висновки

Аналіз діючої системи менеджменту на ПСП «Чапаєвське» Березанського району дав змогу виявити дєякі її нєдоліки: виробнича підсистема потребує збільшення виробництва продукції, але не за рахунок розширення посівних площ, а за рахунок підбору нових сортів культур; фінансова підсистема знаходиться на відповідному рівні, але враховуючи мінливе середовище потребує більшої гнучкої; підсистема управління людським ресурсами включає в себе лише матеріальне стимулювання працівників, що є недосконалим підходом керівництва та додатковими затратами, коли є дієві нематеріальні стимули.

У підсумку проведеного дослідження зазначимо, що сучасний менеджмент має складну природу. Управління передбачає виконання суспільно необхідних завдань щодо формування, організації, регулювання, контролю та координації процесів, тобто функцій менеджменту.

Основною передумовою підвищення ефективності процесу управління діяльністю сільськогосподарських підприємств є використання внутрішніх та зовнішніх механізмів управління, орієнтованих на максимальне використання сукупного потенціалу, кожен з яких реалізується на певному рівні діяльності підприємства

Список літератури

управління теоретичний ефективний

1.Завадський Й.С. Менеджмент : навчальний посібник. КИЇВ : Українсько-фінський інститут менеджменту І бізнесу, 2007. 543 С.

2.Назарчук Т.В., КОСІЮК О.М. Менеджмент організацій : навчальний посібник. КИЇВ : Центр учбової літератури, 2015. 560 С.

3.Збарський В.К. Управління розвитком малих сільськогосподарських ПІДПРИЄМСТВ. Вісник Сумського національного аграрного університету. Фінанси і кредит. 2013. № І. С. 108--115.

4.Шапурова 0.0. Моделі ОЦІНКИ банкрутства та кризового стану підприємств. Економіка і держава. 2015. № 4. С. 59-64.

5.БОЙЧИК І.М. Економіка підприємства : навчальний посібник. КИЇВ : Центр учбової літератури, 2007. 528 С.

Размещено на Allbest.ru