Управління процесу залучення капіталу на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління процесу залучення капіталу на підприємстві



Вступ

Управління процесом залучення капіталу підприємства є однією з найосновніших ланок системи фінансового менеджменту. При залучені капіталу з різних джерел, фінансові менеджери мати на меті оптимізувати структуру капіталу, для того, щоб зменшити середньозважену його вартість. Процес управління капіталом підприємства вимагає врахувати те, що вартість капіталу залежить від рівня фінансового ризику, пов'язаного із залученням позикових коштів та підвищенням долі позикових засобів у структурі капіталу, оскільки з'являються фінансові витрати по обслуговуванню боргу. Залучення позикового капіталу у розумних межах дає можливість отримати так званий ефект фінансового левериджу, що також повинні враховувати фінансові менеджери, регулюючи структуру капіталу підприємства. Вибір напряму управління капіталом підприємств прямо залежить від його поточного фінансового стану та можливостей. Актуальність даної теми, присвяченої проблемі управління капіталом підприємств, обґрунтовується необхідністю оперативного і ефективного управління ним на підприємствах різних форм власності в ринкових умовах.

Окремим аспектам управління капіталом підприємств присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як О.І.Бідник І.А. Бланк, В.І. Блонська, І.В. Викиданець, Є.В. Мних, І.П. Мойсеєнко, А.М. Поддєрьогін, А.Г. Семенов, А. Стельмащук, К.О. Танащук, О.О. Терещенко, Н.М. Чиж, В.М. Шелудько, С.В. Юшк. Проте надзвичайно актуальним є визначення стратегічних напрямів управління капіталом вітчизняних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предмет дослідження - виступає управління процесу залучення капіталу на підприємстві.

Об'єктом дослідження курсової роботи є ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Мета роботи полягає у всебічному аналізі теоретико-методологічних основ управління процесом залучення капіталу на підприємство, а також виявлення основних проблем фінансового менеджменту і надання рекомендацій по удосконаленню напрямків формування та використання фінансових ресурсів досліджуваного підприємства - ПрАТ «Тернопільський молокозавод».

Відповідно до мети курсової роботи, сформовано наступні завдання:

Розкрити сутність залученого капіталу на підприємство

Визначити роль та етапи управління залучення капіталу

Провести аналіз фінансово господарської діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Дослідити кількісну та якісну структуру капіталу на ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Запропонувати напрями удосконалення управління процесу залучення капіталу на ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Методи дослідження. Було застосовано методи порівняння та експертних оцінок; при аналізі господарської діяльності (у тому числі імпортних операцій) було застосовано статистичні методи дослідження числових даних: вертикальний (структура показників) та горизонтальний (динаміка показників) аналіз.

Інформаційною базою для дослідження фінансового стану підприємства було використано фінансову звітність ПрАТ «Тернопільський молокозавод» за 2016-2018 роки.

У якості джерел інформації були опрацьовані та використані підручники, посібники, монографії, публікації періодичних та інтернет видань, аналітичні матеріали з питань оптимізації структури та її проблемних аспектів, а також з фінансового менеджменту, оцінки фінансового стану.



1. Теоретичні основи управління процесу залучення капіталу на підприємстві

1.1 Сутність та зміст поняття залучений капітал підприємства

капітал управління фінансовий

Для створення сприятливих умов для накопичення капіталу, інвестування та раціонального розміщення капіталу в виробничих сферах, особливо при інтенсивних змінах економічної системи, першочерговим завданням має бути чітке визначення самого поняття «капітал».

Капітал - це економічна категорія, яка відома давно, але отримала нове наповнення в умовах ринкових відносин.

Дослідження видів, форм, елементів і функцій капіталу, які відіграють ключову роль в економіці і використовуються в повсякденному житті, має спиратися на базове поняття «капітал».

У сучасній економічній теорії спостерігається різноманіття поглядів щодо визначення «капітал підприємства».

Відомі економісти розкривають поняття «капітал» з двох сторін. З одного боку, капітал підприємства це в повному обсязі вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що використовуються у формуванні його активів. Тобто характеризуємо напрямок вкладення засобів. З другого боку, розглядаючи джерела фінансування, можемо сказати, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Розглянемо визначення поняття капітал від різних вчених у табл 1.1.



Таблиця 1.1. Погляди вчених на поняття «капітал»

З поданих визначень випливає, що капітал є лише сукупністю елементів, що до нього входять. Відсутність глибини підходів до визначення позикового капіталу, на наш погляд, не дозволяє в повній мірі розкрити його сутність, не дає чіткого уявлення про його структуру.

Існують і інші думки вчених. так, згідно Р.Л. Бенці і Р.Н. Холта капітал - це сума прав різних суб'єктів на активи об'єкта.

Вони виділяють наступні види прав - зобов'язання перед кредиторами (залучений капітал) і частка власника (ів) (власний капітал) [7]. Таким чином, автори визначають правової ознака в якості вирішального при розмежування власного і позикового капіталу.

Такої ж точки зору притримується і В.В. Ковальов, він вважає, що «принципова відмінність між джерелами власних і позикових коштів криється в юридичній причини ... » - в випадку ліквідації організації його власники мають право на ту частину майна організації, яка залишиться після розрахунків з третіми особами [15]. Також В.В. Ковальов говорить про інші ознаки, що відрізняють позиковий капітал від власного.

Таблиця 1.2. Ознаки відмінностей між видами капіталу

Між різних зобов'язань чільне місце відведено позиковому капіталу, тобто фінансовим зобов'язанням. До нього входять: довгостроковий позиковий капітал - довгострокові кредити банків, довгострокові позикові кошти; короткостроковий позиковий капітал - короткострокові кредити банків, короткострокові позикові кошти, кредиторська заборгованість, інші короткострокові зобов'язання.

Довгострокові кредити банків переважно беруться для придбання обладнання чи виконання інвестиційних проектів. Основною ознакою довгострокових кредитів є великі ризики, складніші умови за якими вони обслуговуються і виконання у вигляді забезпечення. Ось як проектні кредити (кредити що надаються під інвестиційні проекти) які видають банки після глибинного аналізу, бізнес-планів інвестиційних проектів і під надійне забезпечення. Це найбільш ризикові кредити. Іпотечні кредити даються під заставу нерухомості і земельних ділянок. Іпотека є одним з надійних видів застави.

Наведемо характеристику залученого капіталу за різними класифікаціями в табл. 1.3.



Таблиця 1.3. Характеристика залученого капіталу підприємства

Отже, за термінами виконання зобов'язань вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку позиковий капітал ділять на довгостроковий і короткостроковий (поточний). Довгострокові зобов'язання, а отже довгостроковий позиковий капітал організації можна класифікувати за такими типами: позики в банках та інші позики, термін сплати яких більший за 12 календарних місяців, довгострокові зобов'язання за емітованими облігаціями; податкові зобов'язання, що були відстрочені; довгострокові векселі; довгострокові зобов'язання з фінансової оренди та оренди цілісних майнових комплексів; інші довгострокові зобов'язання, зокрема відповідно до законодавства відстрочена заборгованість з податків (інших обов'язкових платежів), фінансова допомога на поворотній основі.

Під поточними (короткостроковими) зобов'язаннями розуміють зобов'язання, які мають бути погашеними за наступний операційний цикл або протягом 12 місяців після дати, коли було складено баланс.

Він складається з наступних видів зобов'язань: короткострокові банківські кредити; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (частина довгострокових зобов'язань, яку необхідно сплатити протягом одного року з дати складання балансу); векселі видані (сума заборгованості за виданими векселями для забезпечення поставок (робіт, послуг) від постачальників, підрядників та інших кредиторів, термін погашення якої не перевищує 12 календарних місяців) кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (сума заборгованості перед постачальниками і підрядниками за отримані матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселями) поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів (сума внесків, отриманих від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника); поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом (заборгованість підприємства за всі ма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, а також зобов'язання за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету); поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування (заборгованість по зборах на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, розрахунках за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, зі страхування майна і по іншим розрахунками за страхуванням) поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (заборгованість по нарахованій, але не виплаченої оплати праці, премій) інші поточні зобов'язання (суми зобов'язань, що не можуть бути включені до інших статей, зокрема заборгованість за нарахованими відсотками та ряд інших) [18].

В основному залучений капітал формується за рахунок:

1) Грошових коштів, які тимчасово вільні для використання в процесі кругообігу промислового і торгового капіталів, накопичуються як амортизаційні відрахування, частини оборотного капіталу (як результат неспівпадіння часу продажів товарів і купівлі предметів праці - сировини, палива, матеріалів), тимчасово звільнених коштів, призначених для виплати заробітної плати та для капіталізації додаткової вартості (внаслідок плавного акумулювання потрібної величини для купівлі нових машин, устаткування, будівництва складів і т.п.);

2) Власні грошові доходи і збереження населення країни;

3) Грошові заощадження держави, спричинені процесами одержавлення економіки і перш за все національного доходу.

До головних зовнішніх джерел формування залученого капіталу організацій можна віднести: банківські (фінансові) кредити; кошти, залучені в результаті емісії облігацій; комерційні позики.

Всі витрати (відсотки, комісійні тощо) фірм, які здійснюються для залучень і обслуговування позикового капіталу, знаходяться в статті «Фінансові витрати» Звіту про прибутки і збитки.

Без залученого капіталу майже неможливо на високому і ефективному рівні досягти стійких фінансових результатів та позитивного фінансового стану. Тому, позиковий капітал підприємств стає в центрі дослідження не лише обліку й аналізу, а й безпеки підприємств, адже в даному контексті закономірним є збільшення екстенсивних шляхів економічного розвитку і забезпечення фінансової безпеки підприємства, як основи стійкості і стабільності господарюючого суб'єкта.

Добре відомим є те, що залучений капітал - це капітал, який одержують в грошовій або натуральній формі від інших учасників економічного процесу для того, щоб отримати економічну вигоду в результаті економічної діяльності суб'єкта господарювання. На відмінну від позикового капіталу, характерною рисою якого є умови повернення у визначені строки і з визначеною платою, залучений капітал включає також і необумовлені форми залучення недопустимої кредиторської заборгованості [12].

З одного боку залучений капітал це частина фінансових ресурсів організації, залучених від банківських установ або інших учасників ринкового процесу, які використовують для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і забезпечують безперебійну діяльність підприємства. Проте, розглядаючи залучений капітал крізь призму фінансової звітності, а саме через баланс підприємства, то залучений капітал - характеризує сумарний обсяг зобов'язань суб'єктів господарювання або загальну суму заборгованості і відображається у 2,3,4,5 розділах пасиву балансу підприємства.

Проте, необхідність використання саме поняття «капіталу» в процесі залучення ресурсів спростовується саме природою цього поняття, яке трактується як вартість, що утворює додаткову вартість (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, К. Маркс)[1-2]. А зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікують, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Отже, зобов'язання не є тотожністю капіталу, оскільки вони є результатом залучення капіталу. Капітал, в тому числі й залучений, дає можливість здійснювати діяльність підприємства. Тільки капіталу притаманно приносити дохід.

1.2 Роль та етапи управління залучення капіталу на підприємстві

Управління капіталом здійснюється через сукупність принципів і методів розробки управлінських рішень, зв'язаних з оптимальним його формуванням з різних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання [21]. Ефективне управління капіталом підприємства забезпечують дотриманням таких головних принципів:

Інтегрованість із загальною системою управління підприємством

Комплексність характеру формування управлінських рішень

Високий динамізм управління

Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень

Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Головною метою управління капіталом є здобуття максимальної ринкової вартості фірми, у результаті чого забезпечується максимізація добробуту власників фірми в поточному і наступних періодах.

До структури механізму управління капіталом на підприємстві відносять наступні складові [5]:

Система регулювання фінансової діяльності підприємства, до якої входять наступні елементи: державне нормативно-правове регулювання фінансової діяльності; ринкові механізми регулювання фінансової діяльності підприємства (виникає передусім в галузі ринку капіталів в розрізі видів і сегментів); внутрішні механізми регулювання вибраних аспектів фінансової діяльності фірми (деякі з них регулюються вимогами прописаними в статуті підприємства, частина - фінансовою стратегією і цільовою фінансовою політикою).

Система зовнішньої підтримки фінансової діяльності підприємства, яка вміщує в собі: державне та інші зовнішні форми фінансування підприємства; кредитування підприємства; лізинг (оренда); страхування; інші форми (ліцензування, державна експертиза, селенг).

Система фінансових важелів, до яких належать: ціни та відсотки; прибутки і дивіденди; чисті грошові потоки; пені, штрафи, неустойки; інші економічні важелі.

Система фінансових методів, що складаються з: технічно-економічного розрахунку; методу дисконтування вартості; методу хеджування та диверсифікації; балансовий та експертні методи (метод експертної оцінки); методи нарощування вартості (компаундингу); економіко-статистичні та економіко-математичні методи; інші фінансові методи.

Система фінансових інструментів, до якої відносять наступні складові:

а) платіжні інструменти (платіжні доручення, чеки, акредитиви і т. ін.);

б) депозитні інструменти (депозитні договори, сертифікати і т. ін.);

в) інструменти інвестування (акції, інвестиційні сертифікати і т. ін.);

г) кредитні інструменти (договори про кредитування, векселі і т. ін.);

д) інструменти страхування (страховий договір, страховий поліс);

е) інші види фінансових інструментів.

При ефективному механізмі управління капіталом можна повністю реалізувати цілі і завдання, які перед ним стоять, це як правило сприяє покращенню результатів здійснення функцій даного управління, особливо в сучасних нестабільних умовах в країні.

Управління процесом залучення позикового капіталу є ціленаправленим процесом його утворення з різних джерел і в різних формах згідно з потребами фірми в позиковому капіталі на різних етапах його розвитку.

Управління процесом залучення капіталу проводиться за такими основними етапами [9]:

1. Проведення аналізу залучення і використання позикових засобів в завершеному періоді. Це допоможе виявити обсяг, склад і форми залучення капіталу на підприємстві. згідно з отриманими результатами визначаємо доцільність використання залучених позикових засобів.

2. Формування цілей залучення капіталу у наступному періоді. Цей капітал залучають на строго визначеній цільовій основі, такій як: збільшення потрібного обсягу постійної складової оборотних активів; забезпечення формування складової оборотних активів, що змінюється; визначення обсягу інвестиційних ресурсів, який необхідний для проведення інвестиційної діяльності; забезпечення соціально-побутових потреб своїх працівників; інші потреби.

3. Формулювання максимального обсягу залученого капіталу. Граничний обсяг даного залучення вимагають виконання основних умов: по-перше, граничний ефект фінансового левериджу, після якого розраховують обсяг залученого капіталу, що забезпечує ефективне використання власного капіталу; по-друге, забезпечення високої фінансової стійкості фірми. Враховуючи ці вимоги фірма встановлює ліміт використання залученого капіталу у своїй господарській діяльності.

4. Оцінювання вартості залученого капіталу з різних джерел. Згідно з результатами проведеної оцінки розробляємо управлінські рішення відносно вибраних альтернативних джерел залучення позикового капіталу.

5. Визначення відношення обсягу позикових засобів, що залучаються на короткостроковій основі до капіталу, що залучається на довгостроковій основі. Обчислення роблять в розрізі окремих напрямів їх наступного використання.

6. Визначення в яких формах будуть залучатись позикові засоби. Форми визначають у розрізі фінансових, комерційних кредитів та інших форм.

7. На даному етапі визначається склад головних кредиторів.

8. Визначення найбільш ефективних умов для позик. Основними умовами є: строк надання кредиту, відсоткова ставка за кредит, умови виплати суми відсотка, умови сплати основної суми заборгованості.

9. Забезпечення ефективних показників використання кредитів. Мірилом ефективності виступають показники оборотності і рентабельності залученого капіталу.

10. Забезпечення вчасних виплат за отриманими кредитами. Доцільним є формування спеціального поворотного фонду для виплати за найбільш масштабними кредитами.

Управління процесом залучення капіталу підприємства в умовах нестабільності ґрунтується на деякому механізмі. Він є сукупністю основних складових дії на процес розробки і реалізації управлінських рішень в області формування і використання капіталу підприємства в умовах економічної, соціальної та політичної невизначеності країни [23]



2.Аналіз структури капіталу ПраТ «Тернопільський молокозавод»

2.1 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

ПрАТ «Тернопільський молокозавод» було засновано у 1957 в м. Тернопіль, на той час його потужності були невеликими, він переробляв до 10 тонн молока за рік. У 1969 році було здано в експлуатацію новий завод, збільшився асортимент продукції (топлене молоко, кефір, ряжанка, айран).

Піку виробництва підприємство досягло у 1987 р., переробили понад 108т. молока та вершків. Проте вже у 90-х рр. завод почав занепадати.

У 2000 р. провели реорганізацію ПАТ «Тернопільський молокозавод» змінили на ПрАТ «Тернопільський молокозавод». У 2002 р. створили торгову марку «Молокія». Підприємство почало розробляти інноваційні напрями розвитку. Було випущено перше в Україні молоко з йодованим білком та запроваджено новітню поглиблену очистку молока.

У 2005 році на підприємстві розпочато масштабну реконструкцію, третій етап якої завершився у 2017 року. Щоб забезпечити щоденну доставку в регіони, відкрито перші філії у Львові, Івано-Франківську, Рівному та Стрию. Зараз підприємство налічує 13 власних торговельних представництв у західних областях та у місті Київ, планується також відкриття представництв в інших регіонах.

ПрАТ «Тернопільський молокозавод» працює без дистриб'юторів та посередників, аби контролювати усі етапи - від фермерського господарства до доставки продукції.

У 2014 р. вперше в Україні на потужностях ПрАТ «Тернопільський молокозавод» запроваджено німецьку технологію «FRESH MILK TECHNOLOGY» ( що перекладається як «Свіже молоко») FRESH MILK TECHNOLOGY - це інноваційна технологія очистки молока з подальшою низькотемпературною пастеризацією [13].

Основним видом діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод» є переробка молока.

В загальному підприємство ПрАТ «Молокія» Тернопільський молокозавод працює успішно, використовує усі методи для забезпечення потреб споживачів і одержання вищого прибутку та кращої організації виробництва; реалізовує свою продукцію не лише на національному, але і на міжнародному ринку товарів і продовжує шукати нові ринки збуту власної продукції. Тернопільський молокозавод на протязі 1997-2003 років брав участь в спільних українсько-голландських проектах в рамках програми співдружності з Східною Європою PSO, яка фінансувалася Міністерством економіки Нідерландів. Дані господарства отримали нові доїльні апарати. Це й дозволило збільшити заготовку молока і молокозавод отримав можливість не переривати роботу в зимовий період, як це було декілька років назад. Заготовка молока збільшилась майже вдвічі. Продукція заводу включена до Національного реєстру кращих товарів України, вона нагороджена знаком «Standard ISO 22000: 2005».

Асортимент продукції складається із 30 найменувань. Всю продукцію можна поділити на 8 видів: молоко, кефір, айран, йогурт, йогурти білі солодкі, сметана, сир кисломолочний, масло.

Вся продукція випускається під наступними назвою «Молокія».



Рис. 2.1 Організаційна структура ПрАТ « Тернопільський молокозавод»

Сьогодні ПрАТ «Тернопільський молокозавод» - одне з найпотужніших молочних підприємств України. Щоденна переробка молока становить понад 300 т., а кількість працівників зросла до 1500 людей. На заводі повним ходом впроваджуються новітні технології. Станом на 2019 рік ПрАТ «Тернопільський молокозавод» налічує 15 власних регіональних представництв у Західній Україні та у місті Київ. Основним напрямком діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод» в даний час є виробництво широкого асортименту класичної молокопродукції (молоко, сметана, масло, кисломолочний сир, кефіри та йогурти), які мають короткі терміни зберігання, при цьому максимально зберігаючи природні цінні якості молока.



Таблиця 2.1. Загальна характеристика ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Основним видом діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод» є переробка молока. Предмет діяльності «Молокії» є виробництво широко товарного асортименту цільномолочної продукції, масла, сметани, йогуртів , сиру, казеїну технічного та багато інших. Вироблення продукції ведеться згідно із затвердженими технологічними інструкціями та технічними умовами.

В великій мірі результат діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод» залежить від складу та ефективності використання фондів. Фонди підприємства в процесі виробництва здійснюють свій кругообіг - це такий їх рух, в якому вони послідовно проходять усі три стадії і три функціональні форми: грошову, виробничу і товарну. В процесі обороту фондів підприємства виробничі фонди розпадаються на основні і оборотні. Основні виробничі фонди - це ті елементи виробничих фондів, які повністю беруть участь у процесі виробництва, але переносять свою вартість на продукт по частинах. Їх вартість поступає в процесі обігу після кожного виробничого циклу не повністю, а частково, і відповідно повертається після реалізації товару по частинах. Уся вартість цієї частини виробничих фондів може повернутися лише після ряду активів виробництва і обігу. До основних фондів відносяться будинки і споруди, транспортні шляхи, машини, обладнання і механізми, інструменти.

ПрАТ «Тернопільський молокозавод» третій за рейтингом в списку лідерів цільномолочного ринку Західної України. Основні конкуренти: «Milkiland Україна», «Молочний Альянс», «Волошкове поле». Велика частка сировини (80%) постачається фермерськими господарствами і лише 20% домогосподарствами.

На заводі працює 1,4 тис працівників, середня зарплата складає 7,2 тис грн, що на 2 тис більше, ніж середня по області. В місяць в середньому на одну особу припадає 7,8 т переробки молока [13].

Фінансовий аналіз - це процес оцінки бізнесу, проектів, бюджетів та інших суб'єктів, пов'язаних з фінансуванням, для визначення їх ефективності та придатності. Як правило, фінансовий аналіз використовується для аналізу того, чи є суб'єкт господарювання стабільним, платоспроможним, достатньо ліквідним або вигідним, щоб гарантувати грошові інвестиції. Поглянувши на конкретну компанію, фінансовий аналітик проводить аналіз, зосереджуючи увагу на звіті про прибутки та збитки, баланс і звіт про рух грошових коштів.



Таблиця 2.2. Оцінка фінансової стійкості

Отже, провівши аналіз фінансової стійкості підприємства можна зробити висновок, що вона знизилась впродовж останнього року, ПрАТ «Тернопільський молокозавод» має певні проблеми, недостатню кількість власного капіталу порівняно з поточними та довгостроковими зобов'язаннями. Якщо тенденція зниження показників коефіцієнтів фінансової стійкості буде продовжуватись, то буде значний ризик подальшої діяльності підприємства.

Таблиця 2.3. Оцінка ліквідності

Провівши оцінку ліквідності ПрАТ «Тернопільський молокозавод» можна зробити висновки, що підприємство є ліквідним, всі показники знаходяться в межах норми, проте стан ліквідності погіршився в порівнянні з минулим, 2017 роком.



Таблиця 2.4. Оцінка ділової активності

Отже, провівши оцінку ділової активності підприємства можна зробити висновок, що підприємство мало певні проблеми у 2017 році, та долало їх в 2018, простежується повільне підвищення ефективності використання власного капіталу, матеріальних запасів та основних засобів виробництва, проте для подальшого розвитку необхідно вжити заходів для перспектив розвитку.

2.2 Кількісний та якісний аналіз структури капіталу підприємства ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Фінансовий аналіз не вважатиметься завершеним, якщо він складається тільки з чисел. Кількісний аналіз обов'язково повинен поєднуватися з врахуванням всіх проблем, що стосуються бізнесу, оскільки зміна рівня цін, доступності сировини та матеріалів, процентної ставки, рівня інфляція може мати вагомі наслідки для конкурентної позиції підприємства.

Тож кількісний аналіз слід робити лише в поєднанні з якісним, тому що лише в цій комбінації можна визначити ступінь проблем і показників, які найбільше цікавлять підприємство. Своєчасне передбачення дає нам можливість використовувати необхідні ресурси для того, щоб уникати чи пом'якшувати наслідки такої ситуації.

Процес оптимізації структури капіталу компанії здійснюємо відповідно до етапів аналізу, запропонованих І. А. Бланком:

Завданням аналізу є визначення тенденцій обсягу та динаміки складу капіталу та їх вплив на фінансову стабільність та ефективність використання капіталу.

Рисунок 2.2 Етапи структури капіталу підприємства

Структура капіталу характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської діяльності для фінансування активів. Проведемо аналіз структури та динаміки капіталу за допомогою узагальнених в табл. 2.5



Таблиця 2.5. Структура та динаміка капіталу ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

Отже, бачимо, що приріст валюти балансу є нестабільним, у 2017 році показники збільшились на 131,31%, це було зумовлено збільшенням нерозподіленого прибутку та іншого додаткового капіталу. У 2018 році в порівнянні з 2017 сума капіталу підприємства знизилась на 96,49%, причиною цього стало різке збільшення поточних зобов'язань, зокрема кредиторської заборгованості за товари та послуги, відхилення становить 194,67% 2018/2017, проти 138,74% у 2017/2016.

Найбільшу частку у власному капіталі становить інший додатковий капітал 40,38% у 2016, 40,94% - 2017 та 42,43% у 2018 році, а у структурі поточних зобов'язань найбільшу питому вагу становить кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги 20,73% у 2016, 21,90% - 2017, 22,70% у 2018 році.

Iншi зобов'язання становлять 154283 тис. грн., в тому числі, короткострокові кредити банків -17256 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 91867 тис. грн., по оплаті праці -8956 тис. грн., за одержаними авансами - 29648 тис. грн., по розрахунках з бюджетом - 3270 тис. грн.; по розрахунках зi страхування - 2100 тис. грн., доходи майбутніх перiодiв - 97 тис. грн., iншi поточні зобов'язання 7359 тис. грн. [13].

Розраховані показники фінансової стійкості були проаналізовані у пункті 2.1. У загальному фінансова стійкість є стабільною.

Проведемо розрахунок показників рентабельності ПрАТ «Тернопільський молокозавод», одержані результати занесемо в табл. 2.6

Таблиця 2.6. Показники рентабельності ПрАТ «Тернопільський молокозавод»

При розгляді показника рентабельності операційної діяльності разом з показником валової рентабельності можна встановити причини змін рентабельності. Так як протягом ряду років валова рентабельність коливалась, а показник операційної рентабельності поступово зростав, причина скоріш за все у зменшенні адміністративних і збутових витрат.

Ділова активність поряд з рентабельністю є важливою характеристикою ефективності використання фінансових ресурсів. Зміна коефіцієнтів відповідає нормативу, коефіцієнти оборотності поступово збільшуються, крім оборотності активів, що свідчить про зменшення часу від вкладення коштів до отримання доходу віл реалізації продукції.

Характер галузевих особливостей визначає передусім структуру активів та їх ліквідність, що сформовані внаслідок фондомісткості виробництва. При визначенні операційного циклу його менше значення дозволяє в більшій мірі використовувати позиковий капітал.

ПрАТ «Тернопільський молокозавод» знаходиться в стадії зрілості і може використовувати власний капітал якісніше.

Впродовж останніх 5 років ПрАТ «Тернопільський молокозавод» активно розвивається, що істотно впливає на зростання попиту на продукцію «Молокія». Щороку збільшується асортимент пропонованої продукції та покращується якісний склад.

Удосконаленням фінансової роботи на ПрАТ «Тернопільський молокозавод» може бути введення такого обліку витрат, який би дозволяв прослідкувати формування валової маржі та сили впливу операційного важелю. На даний час отримання достовірних значень таких витрат досить проблематичним, наприклад, інформація про заробітну плату керівників містить у собі як постійну частину, так і змінну, залежну від обсягу виробництва та реалізації продукції, і в цілому є комерційною таємницею підприємства. Зовнішній фінансовий аналіз не дає можливості проведення повноцінного операційного аналізу, тому на ПрАТ «Тернопільський молокозавод» не можливо визначити рівень операційного ризику, адекватний дійсності.

За останні роки акціонерами ПрАТ «Тернопільський молокозавод» проводилися лише чергові загальні збори акціонерів, де кожен раз приймалося рішення про направлення чистого прибутку на розвиток підприємства. Отже, дивідендну політику підприємства можна визначити як консервативну, із залишковою методикою виплати дивідендів.

Проведений аналіз управління майном, капіталом, фінансовими результатами діяльності та грошовими потоками дає можливість визначити фінансовий менеджмент на ПрАТ «Тернопільський молокозавод» як консервативний.

Відповідно до запропонованої І. О. Бланком схеми аналізу структури капіталу наступним етапом буде:

- Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності.

Як уже зазначалося, ПрАТ «Тернопільський молокозавод» залучає позиковий капітал кредитуванням у формі овердрафту. Таке кредитування означає, що позичальник надійний, його кредитоспроможність висока, у наявності є активи, які виступають кредитним забезпеченням.

Отже якщо наше підприємство використовує позикові кошти, рентабельність власного капіталу збільшується під впливом використання кредиту. Проведемо аналіз дії фінансового важелю на ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (табл. 2.7)

Як бачимо з табл. 2.7 підприємство має можливість впливати на плече фінансового важелю для збільшення ефекту фінансового важелю, оскільки саме його невеликий розмір найбільше впливає на низьке значення ефекту фінансового левериджу.

Таблиця 2.7. Характеристика ефекту фінансового важелю



Диференціал фінансового важелю значно зростає у 2017 році порівняно з попереднім та різко зменшується у 2018 році, при цьому становлячи більше, ніж 2,5 диференціала 2016 року. З одного боку це зумовлено більшими темпами зростання НРЕІ порівняно зі зростанням загальної суми активу, з іншого - зменшенням використовуваної суми кредиту та терміну залучення, що приводить до зниження середньої розрахункової ставки відсотку.

У 2018 році приріст власного капіталу склав 10,21 %, при збереженні такого темпу сума власних коштів у 2019 році мала б становити: 1506,55 Ч 1,1021=1660,36 тис. грн.

Отже, використання позикових коштів для забезпечення зростання ЕФВ повинно збільшуватися до 184,48-711,58 тис. грн.. (питома вага у структурі капіталу 10-30 %), тобто принаймні у 2,5 рази.

Якщо оптимальне значення ЕФВ дорівнює ?-Ѕ економічної рентабельності активів, то для 2019 року таке значення повинно бути 16,00 % Ч 1/2(1/3) = 8 (5,3) %.

Як бачимо, для досягнення даного значення при незмінному диференціалі потрібне плече фінансового важелю 0,73-1,8, яке б негативно 52 позначилося на фінансовій стійкості і взагалі малоймовірне для ПрАТ «Тернопільський молокозавод».

Отже підприємству, поряд з нарощенням сум кредитування, необхідно також впливати на диференціал фінансового важелю: збільшувати економічну рентабельність та зменшувати вартість залучення позик.



3. Напрями удосконалення управління процесу залучення капіталу ПраТ «Тернопільський молокозавод»

Основу управління процесом залучення капіталу організації складає управління формуванням його фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємстві повинна бути розроблена спеціальна фінансова політика, спрямована на залучення фінансових ресурсів з різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді.

Політика формування фінансових ресурсів представляє складову основної фінансової стратегії компанії, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Залучення додаткових коштів шляхом випуску облігацій може відбутись навіть без ліквідної застави, використовуючи тільки ім'я підприємства та довіру до нього. Порівнюючи ставки по кредитах в банках і по облігаціях, перші значно вищі, а у випадку зростання ринкових відсоткових ставок - вони тю залишаються сталими.

Проте публічний випуск облігацій, через великі витратами, можуть робити тільки відомі підприємства з великими прибутками. У невеликих фірмах випуск облігацій може проводитись тільки під реального інвестора.

У порівнянні з емісією акцій перевагою облігації є змога залучати додатковий капітал, зберігаючи структуру акціонерного капіталу та незалежність компанії.

В процесі випуску облігацій підприємство зобов'язується систематично сплачувати визначені відсотки. Незалежно від прибутку Підприємство не може їх понизити чи не виплатити, незалежно від отриманих прибутків.

Випуск облігацій обмежений є певними вимогами - емісія може відбуватись тільки коли всі раніше випущені акції було розміщено. Не дозволяється випуск облігацій з метою поповнення чи формування статутного фонду, щоб покрити збити, що зв'язаних з господарською діяльністю. Повний обсяг емісії не повинен перевищувати трикратного розміру власного капіталу підприємства.

Тому для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» прийнятним для формування позикового капіталу є кредит. На даний момент перед ПрАТ «Тернопільський молокозавод» стоїть завдання завершити оновлення основних засобів. Протягом періоду, що аналізується, придбання відбувається за рахунок реінвестування прибутку та використання амортизаційних відрахувань.

Таблиця 3.1. Використання власних коштів на оновлення основних фондів

Отже, на оновлення основних фондів було використано близько половини власних джерел фінансування, а у 2017 році лише - 18,1 % власних коштів.

Проведемо порівняльний аналіз витрат на фінансування оновлення активів при придбанні за рахунок власних фінансів та за рахунок довгострокового банківського кредиту.

Результати свідчать про те, е використання кредитних коштів є ефективніше. Також простежується тенденція того, що зі зростанням суми придбання (залучення кредитних коштів), тим дешевшим є використання кредиту у порівнянні з використанням власних коштів.



Таблиця 3.1. Ефективність різних умов придбання основних засобів

Позаяк зростання залучених коштів збільшує витрати по їх залученню, а отже і СРСВ, нам необхідно розрахувати для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» межі залучення позикових коштів та ефективність такого залучення.

Найбільш стабільний ріст у ПрАТ «Тернопільський молокозавод» спостерігається у показника чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, тому прогнозоване значення буде дорівнювати: 9318,2 тис. грн. Ч 1,17 = 10902,29 тис. грн.

Зі збереженням рівня рентабельності продажу 2019 року, визначимо мінімальний прогнозний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування як 10902,29 Ч 249,8/9318,2 = 292,27 тис. грн.

Власні кошти повинні бути не меншими 1506,55 тис. грн., при цьому врахуємо ситуацію виплати чистого прибутку планового періоду у вигляді дивідендів, виплату половини чистого прибутку та невиплати дивідендів. 68

Проведемо аналіз отриманих результатів від різних варіантів залучення позикового капіталу дотримуючись структури капіталу 70:30.



Таблиця 3.2. Прогнозне значення ефекту фінансового важелю

Кредит, що залучений на строк 12 та більше місяців, означає, що СРСВ буде не меншою річної відсоткової ставки. При цьому песимістичний варіант щодо отримання прибутку (валової рентабельності активів) призведе до негативного значення диференціалу фінансового важелю, що зведе нанівець підвищення рентабельності власного капіталу шляхом залучення позикових коштів у будь-яких розмірах.

Для уникнення від'ємного значення диференціала фінансового важелю, не варто допускати перевищення витрат по залученню кредиту над економічною рентабельністю активів.

Отже, для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» при заданому рівні рентабельності можливим є тільки кредит строком до 6 місяців або вже використовуваний підприємством овердрафт. Такий варіант дозволить підвищувати ефект диференціалу фінансового важелю шляхом збільшення суми позикових коштів.

Сума позикових коштів за умов короткострокової позики також має бути скоригована, оскільки на фінансування оборотних активів підприємству необхідна менша сума, ніж 30 % всього наявного капіталу. Тобто, виходячи з мети максимізації рентабельності власного капіталу, потрібно переглянути цільову структуру, визначену у розділі 2 як 70 до 30.

Скористаємося для пошуку критичного значення СРСВ процедурою пошуку рішення, описаною вище. Дотримання цільової структури 90:10 не дає можливості отримати ЕФВ 1,5 та 2 %, лише 1 % при критичному значенні СРСВ 2,9 %. При нарощенні ЕФВ величина СРСВ перетворюється на від'ємне значення, що не відповідає реальним умовам.

Нашою метою є максимізація рентабельності власного капіталу при дотриманні фінансової стійкості. Як уже було розраховано у пункті 2.4, досягнення значення ЕФВ, що дорівнює ?-Ѕ економічної рентабельності активів, для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» не є оптимальним. Тому проаналізуємо формування таких цільових значень ЕФВ, як: 1 %, 1,5 %, 2 % для структури 80:20 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Формування цільового показника ЕФВ

Коефіцієнт автономії при рівні поточних балансових зобов'язань 2018 року та їх врахуванні поряд з сумою кредитних коштів у такому разі буде становити при варіантах 1-3 0,65. Можна сказати, що така зміна не йде в розріз зі ще однією метою зміни структури капіталу - забезпеченням фінансової стійкості. Значення коефіцієнта фінансової стійкості ПрАТ «Тернопільський молокозавод», розрахованого по даним балансу зросте за рахунок зростання 70 нерозподіленого прибутку, а при включенні позикових коштів до розрахунку становитиме 1,84, при цьому відповідаючи нормативу більше одиниці.

Отже, найбільш ефективною для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» буде така зміна у структурі капіталу - збільшення частки власного капіталу, за рахунок якого відбувається оновлення основних фондів та компенсація цієї частки за рахунок кредиту. Результатами цих заходів є: підвищення фондовіддачі, ріст рентабельності власного капіталу на 1-2 % при збереженні задовільного фінансового стану.



Висновки

Управління залученням капіталу підприємства є одним з найбільш важливих ланок системи фінансового менеджменту. Під вдосконаленням процесу управління залученням капіталу слід розуміти систему принципів і методів розробки, а також реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним його формуванням з різних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання в різних видах господарської діяльності підприємства.

Сучасна система управління капіталом має великий арсенал прогресивних технологій і інструментів, що дозволяють успішно вирішувати головну мету управління і функціонування капіталу підприємства - забезпечувати підвищення добробуту власників на основі зростання його ринкової вартості.

Отже, ми можемо констатувати, що позиковий капітал - це частина залученого капіталу організації. Наведене дослідження дозволяє сформулювати наступне визначення: позиковий капітал - це джерела коштів, які отримані суб'єктом господарювання в грошовій або натуральній формі від організацій, осіб, держави на умовах повернення і за певну плату шляхом добровільної угоди сторін з метою отримання економічного прибутку (вигоди) в результаті продуктивного їх використання.

У курсовій роботі було розкрито сутність залученого капіталу на підприємство, визначено важливість управління процесом залучення капіталу для компанії. Наведено етапи за якими відбувається управління залучення капіталу на підприємстві.

Було проведено аналіз діяльності ПрАТ «Тернопільський молокозавод», що є лідером на ринку Західної України і є одним з найпотужніших молочних підприємств України. Компанія активно розширює географію збуту продукції, на сьогодні вона налічує 15 власних регіональних представництв у Західній Україні та у місті Київ. Основний вид діяльності підприємства це переробка молока та продаж продукції під торговою маркою «Молокія». Щоденна переробка молока становить понад 300 т., а кількість працівників зросла до 1400 людей.

У даній роботі ми аналізували фінансовий стан ПрАТ «Тернопільський молокозавод» в 2016-2018 роках. На основі проведених розрахунків можемо зробити висновок, що підприємство мало деякі проблеми в 2016 році, а саме сильне зниження чистого прибутку, збільшення адміністративних витрат, витрат на збут, сировину та матеріали.

Зміна структури власного капіталу характеризується найбільшим ростом нерозподіленого прибутку та його частки. Співвідношення власних і позикових коштів на підприємстві за досліджуваний період зменшується з 4,9:1 до 2,98:1, однак таке співвідношення забезпечує достатній запас фінансової стійкості.

У структурі поточних зобов'язань найбільша питома вага кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Баланс відображає залишки по рахунках лише на початок і кінець періодів, тому використані за рік кредитні ресурси не враховуються при аналізі структури капіталу.

Провівши кількісний та якісний аналіз структури капіталу ПрАТ «Тернопільський молокозавод» запропонували взяття кредиту строком до 6 місяців або вже використовуваний підприємством овердрафт. При заданому рівні рентабельності це найкраще рішення для покращення управління процесом залучення капіталу. Такий варіант дозволить підвищувати ефект диференціалу фінансового важелю шляхом збільшення суми позикових коштів. Отже, найбільш ефективною для ПрАТ «Тернопільський молокозавод» буде така зміна у структурі капіталу - збільшення частки власного капіталу, за рахунок якого відбувається оновлення основних фондів та компенсація цієї частки за рахунок кредиту. Результатами цих заходів є: підвищення фондовіддачі, ріст рентабельності власного капіталу на 1-2 % при збереженні задовільного фінансового стану.



Список використаної літератури

капітал управління фінансовий

1.Бідник О.І. Теоретичні аспекти управління капіталом підприємства / О.І. Бідник // Придніпровський науковий вісник. - 2007. - Вип. 5. - С. 19-24.

2.Бланк И.А. Управление формированием капитала : научное издание / И. А. Бланк. К.: Ника-Центр, 2008. - 510 с. <

3.Блонська В.І. Діагностика управління капіталом підприємства / В.І. Блонська, Т.М. Хватамуха // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. ? Вип. 19.11. - С. 252-258.<

4.Викиданець І.В. Методи оптимізації структури капіталу підприємства / І.В. Вики ­данець // Вісник ДонНУЕТ. - 2009. - № 3(43). - С. 208-215.

5.Городня Т.А. Сучасна стратегія управління капіталом підприємства / Т.А. Городня, О.Р. Стефанюк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 250-253.

6.Золотаренко В.О. Функціонально-структурна модель управління структурою капіталу підприємства / В.О. Золотаренко // Управління розвитком. - 2011. - № 1(98). - С. 147-150.

7.Ілюхін О.О. Ефективність виявлення та урахування економічних та організаційних передумов раціонального управління капіталом промислового підприємства / О.О.Ілюхін // Вісник економічної науки України. - Донецьк. - 2011. - № 2. - С. 49-51.

Размещено на Allbest.ru

...