Методичний супровід педагогічного вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичний супровід педагогічного вдосконалення

Браїла Віра

В статті акцентується увага на особливостях методичого супроводу професійного вдосконалення педагогів засобами та можливостями районного методичного кабінету. Охарактеризовано основні форми та методи роботи, які забезпечують ефективний методичний супровід та задовольняють освітні інтереси, запити та потреби кожного педагога.

The article focuses on the features of methodological support of teachers' professional development with the help of district instructional capabilities and means. Basic forms and methods of work that provide effective methodological support and meet the educational interests, requests and needs of each teacher were characterized. професійний супровід педагог

Сучасна освіта перебуває на шляху модернізації змісту та форм роботи. В умовах розбудови національної системи освіти важливого значення набуває інноваційна діяльність методичних служб, яка характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі.

Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів - один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Головний нормативно-правовий документ Міністерства освіти і науки України свідчить: „Педагогічні та науково-педагогічніпрацівники зобов'язані постійно підвищувати

професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру”. Саме тому на сучасному етапі модернізації системи освіти й виховання в Україні особливої гостроти й актуальності набувають питання підвищення й розвитку професійної компетентності вчителів загальноосвітніх шкіл.

Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє модернізація методичних служб через впровадження сучасних навчальних, виховних, управлінських технологій, стимулювання професійного зростання педагогічних кадрів, підвищення їхньої професійної майстерності. На нашу думку основні зусилля мають бути зосереджені на вирішенні загальнодержавних освітніх пріоритетів як складової інноваційної моделі розвитку суспільства, забезпеченні європейського рівня якості й доступності освіти, духовної зорієнтованості освіти, демократизації та гуманізації освітнього процесу.

Методична робота з педагогічними кадрами в Хустському районі Закарпатської області спрямована на здійснення науково -методичного забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів та розвиток їхньої творчої ініціативи. Районний методичний кабінет виконує функцію координатора організації системи безперервного навчання педагогічних кадрів у міжкурсовий період.

Сучасний методичний кабінет - це установа, яка:

• здійснює свою діяльність на основі нормативно -правової бази;

• забезпечує науково-методичну роботу як систему з високим рівнем ефективності;

• є центром інноваційних ідей та організатором їх реалізації ;

• здійснює управління інноваційним процесом;

• використовує і створює інтелектуальні продукти;

• має професійно підготовлений творчий колектив.

Методична діяльність РМК здійснюється на діагностичній основі, основними аспектами якої є вдосконалення педагогічної майстерності, оволодіння новітніми технологіями навчання, моніторинг навчально - виховного процесу. Продумане та правильне діагностування допомагає ліквідувати формальний підхід до організації методичної роботи, обрати ті форми, які задовольняють інтереси, запити, потреби кожного педагога в постійному підвищенні професійного рівня відповідно до вимог сьогодення. Аналіз ситуації і вивчення потреб ринку праці довели необхідність формування педагога нового типу - з високим рівнем професійної компетентності, педагога - майстра.[4] У цьому процесі провідна роль належить методичному моніторингу, об'єктами якого є: рівень професійної компетентності педагогів;аналіз педагогічної діяльності; аналіз

результативності інноваційної діяльності.

Варто зазначити, що ефективність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами значною мірою визначається рівнем творчого потенціалу районних (міських) методичних кабінетів (центрів), технологічною компетентністю та сформованістю інноваційної культури методичних працівників.

На нашу думку методист повинен бути професійно компетентним, мати високий рівень загальної і психолого-педагогічної культури, різнобічні знання, які дозволяють використовувати в своїй діяльності кращі досягнення вітчизняного і зарубіжного досвіду. Суспільні трансформації спонукають методистів до рефлексивного мислення, бути фасилітаторами, тобто створювати умови для особистісного розвитку педагога, володіти змістом сучасної освіти і тенденціями змін в освітньому просторі та методологією організації роботи педагогічних кадрів.

Аналіз літератури дає можливість виділити наступні змістові блоки в діяльності методиста:

координація діяльності районних, шкільних методичних формувань; керівництво методичним активом;

• діагностика професійної компетентності педагогічних працівників;

• керівництво підвищенням професійної майстерності педагогічних кадрів; керівництво процесом виявлення, моделювання, вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;

• науково-методичний супровід наукової та пошукової діяльності вчителів;

• співпраця з науковими установами, інститутами післядипломної педагогічної освіти, іншими районними (міськими) методичними кабінетами; організація роботи з обдарованими дітьми; консультування; підготовка та видання друкованої продукції [5]. Вчитель як суб'єкт педагогічного процесу є головною діючою особою

будь - яких перетворень у системі освіти[2]. Практика стверджує, що джерела саморозвитку школи й освіти в цілому знаходяться у творчості вчителів, їхній професійній компетентності, творчій майстерності, інноваційній діяльності. Відтак виникає потреба у вчителеві, який характеризується системним сприйняттям педагогічної реальності, володіє сучасними педагогічними технологіями [3]. Саме через діяльність педагогів реалізується державна політика, яка спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини. Успіх вчителя залежить від майстерності методиста, його особистісних якостей:організованості,

відповідальності, комунікабельності. Сучасний методист - це лідер професійного й особистісного зростання вчителя, своєрідна візитна картка методичного центру будь-якого рівня. Саме тому основні напрями та завдання роботи Хустського РМК спрямовані на зростання фахового рівня педагогів.

Аналіз головної стратегії педагогічної діяльності дає можливість виділити три типи педагогічної спрямованості - істинно педагогічної, формально педагогічної та псевдопедагогічної. Очевидно, що тільки перший тип спрямованості сприяє досягненню професійного «акме» вчителя і виявляється в стійкій мотивації на формування особистості учня засобами навчального предмету, на переструктурування предмета в розрахунку на формування первинної потреби школяра в знанні, носієм якого є педагог. Слід зазначити, що рівень продуктивності діяльності вчителя залежить від того, на отримання якого результату зорієнтований педагог: проміжного чи кінцевого. Сучасна школа як соціально - педагогічна система має забезпечити досягнення позитивних освітніх результатів, які б відповідали вимогам суспільства та створювали умови для розкриття потенціалу особистості як учня, так і вчителя.

Слід зазначити, що серед критеріїв професійної компетентності педагога є суспільна значущість результатів праці фахівця, його авторитет, соціальний статус у конкретному виді діяльності, а також професійна готовність до змін, соціально - педагогічна ерудиція, здатність оперувати інформацією, готовність до постійного самонавчання та саморозвитку, комунікабельність та емоційна стабільність, здатність до ухвалення рішень та організації діяльності, відкритість.[6,7]

Згідно визначених критеріїв сформовано пріоритетні напрями роботи методиста: зміна професійної позиції вчителя щодо здійснення інноваційної діяльності; формування практичного досвіду на основі філософії освіти ХХІ століття; опанування сучасних науково - педагогічних знань про психологічні особливості та методичного інструментарію в навчально - виховній роботі; удосконалення професійних умінь та навичок проектувально - продуктивного типу, застосування ефективних інноваційних технологій; створення умов для постійного вдосконалення професійної компетентності педагогів, заохочення і підтримки кращих із них.

Варто зазначити, що під час проведення заходів методист не лише віддає перевагу активним й інтерактивним методам роботи, а й наповнює їх творчим змістом, аналізує їх результативність. Отже, методист виконує роль

фасилітатора - надає допомогу в особистісному і професійному розвитку вчителів, створює умови для формування в них здатності набувати новий досвід, усвідомлення значущості нової педагогічної ідеї з метою вдосконалення освітньої практики Однією з ефективних форм у роботі РМК є проведення тренінгів педагогічної взаємодії, що в свою чергу сприяє активізації творчого потенціалу педагогів, допомагає подолати стереотипи й бар'єри, розвиває уміння керувати креативним процесом, допомагає учасникам усвідомити свій творчий потенціал. Для забезпечення надання якісних освітніх послуг та формування інформаційного середовища системи загальної середньої освіти в районі Хустський РМК через систему методичної роботи сприяє підвищенню рівня оволодіння ІКТ педагогічними працівниками, розробляє шляхи модернізації й використання навчальних та методичних матеріалів на основі ІКТ. Оскільки здійснювати ефективне навчання сьогодні лише за допомогою підручника - це означає стримувати доступ до надання якісних освітніх послуг. Адже епоха глобалізації, стрімкого технічного прогресу вимагає систематичного поєднання традиційних методів, прийомів та форм роботи з інформаційними технологіями.

Професійна компетентність вчителя - поняття динамічне, багатогранне й багатоаспектне, його зміст змінюється у відповідності із процесами, що відбуваються в суспільстві й освіті. Структура професійної компетентності також повинна періодично видозмінюватися, коригуватися в зв'язку зі стрімким розвитком науки й практики. Питання визначення змісту, форм, рівнів, механізмів та структури „професійної компетентності” учителя загальноосвітнього навчального закладу потребують подальшої розробки, систематизації, аналізу й узагальнення.

Список використаних джерел

1. Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / Красноярский Гос. университет / В.А. Адольф. - Красноярск: КрГУ, 1998. - 286 с.

2. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала : Пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин. - М.: Юрист, 1998. - 96 с.

3. Діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи: Рекомендації для заступників директорів школи з навчально-виховної та методичної роботи / Сост. Кучерова Г. М. - Житомир, 2008.

4. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. - М.: Высшая школа, 1990. - 119 с.

5. Методична робота в школі. - К. : Шкільний світ, 2007. 7. Старченко К.М. Технологія управлінської діяльності / Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. - К., 2002.

6. Митина Л.М. Психология труда и профессионального развития учителя: Учеб. пособие для студ. выс. пед. учеб. заведений / Л.М. Митина. - М.: Издат. Центр «Академия», 2004. - 320 с.

7. Психологія професійної діяльності і спілкування / За ред. Л.Е. Орбан, Д.М. Триджука. - К.:Преса України, 1997. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru