Функції культури: міждисциплінарний підхід у діяльності продюсера і арт-менеджера

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Функції культури: міждисциплінарний підхід у діяльності продюсера і арт-менеджера

Черватюк Людмила Дмитрівна (ChervatyukLyudmila),

арт-менеджер, автор і куратор проектів «Артвізитівка України»,

«Артвізитівка Києва»,«Студентська красуня»,

президент ГО «Жінки майбутнього»

м. Київ, Україна

Основна частина

Є багато визначень культури, але мені найбільш до вподоби: «культура - це сума всіх знань, накопичених людством». Складний і багатоплановий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед розмаїтих функцій, які виконує культура у суспільному житті, дослідники виділяють кілька найбільш суттєвих.

1. Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу. Через культуру, яка об'єднує в органічну цілісність природничі, технічні й гуманітарні знання, людина пізнає світ і саму себе. Кожний етап пізнання, в процесі якого людина оволодіває різноманітними формами знань про навколишню дійсність, є сходинкою до храму культури.

2. Світоглядна функція культури проявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи - пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. Світогляд забезпечує органічну цілісність елементів свідомості через сприйняття і розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі.

3. Суть комунікативної функції культури зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Цю функцію культура виконує з допомогою складної знакової (символічної) системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігії, засобах виробництва, предметах споживання. При цьому одні символічні форми мають яскраво виражений загальнолюдський зміст, інші - національний, регіональний, релігійний.

4. Оцінно-нормативна функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства.

Якщо, скажімо, для епохи Ренесансу цінністю була універсалізація особи, то для індустріальної доби-її вузька спеціалізація. Однак є цінності, не обмежені історичними рамками, наділені статусом вічності.

5. Інтегративна функція культури виражається в здатності об'єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи - в світову цивілізацію.

Особливо велика потреба в інтеграційній функції культури відчувається в сучасних умовах, коли в одних регіонах зростає соціальна напруга, а в інших відбувається бурхливий процес інтеграції (Західна Європа). Сьогодні культурний прогрес спрямований, з одного боку, на інтеграцію народів, соціальних і культурних систем, з другого - на здобуття національного суверенітету і збереження культурної самобутності [1].

Треба відмітити, що в умовах постіндустріального суспільства, змінились підходи до створення і реалізації культурного продукту. Люди, які мають відношення до культури, повинні пам'ятати, що ми живемо в епоху конкуренції за наш вільний час, в епоху емоцій, вражень і переживань. В першу чергу про це повинні пам'ятати арт-менеджери і продюсери цих культурних проектів. Якщо аналізувати діяльність продюсера і арт-менеджера, то у них є багато спільного , але їх діяльність і суттєво відрізняється.

Продюсування - це діяльність, яка безпосередньо пов'язана з фінансуванням, виробництвом та розповсюдженням продукції. Метою продюсерської діяльності є успішна презентація проекту (виконавця, продукції) на ринку. Таким чином, головним бажанням продюсера стає популярність проекту (виконавця, продукції) серед населення та його прибутковість. До складових продюсерської діяльності відносять взаємовідносини між артистом (митцем) і продюсером та між проектом і продюсером, а також іншими сторонами, що регулюються юридичними угодами. У сучасному світі продюсер є не лише основною фігурою, яка веде всі справи артиста (проекту) й вирішує всі проблеми, а ще й інвестором проекту (продукції). Продюсер повинен орієнтуватися в сучасному суспільному просторі потреб, оцінювати й складати бізнес- плани, стратегічні плани, застосовуючи при цьому професійний досвід і критерії світового й сучасного шоу бізнесу. Продюсер - це «дипломат» з боку суспільства, який знає, що сьогодні потрібно аудиторії. Саме продюсер шукає нові йдеї та засоби їх втілення. Він створює виконавця (проект, продукцію) від витоків до фіналу. До його зобов'язаності входить формування майбутнього бюджету проекту, підбирання й наймання творчих кадрів, забезпечення графіку роботи працівникам в рамках встановленого бюджету. Продюсер розробляє рекламну стратегію, шукає зацікавлених інвесторів, здійснює контроль над процесом, вирішує творчі завдання. Продюсер має чітко продумати стиль спілкування артиста з пресою, зміст бесіди, створити ауру загадковості довкола артиста, а також інтриги та чутки. Це ж саме стосується і будь-якого медіа-проекту.

Продюсер - людина, яка відповідає за фінансування, виробництво, розповсюдження продукції, а це надзвичайно складний процес, у якому найважливішу роль відіграє людський фактор. Тож продюсерська діяльність передбачає підбір кадрів, координацію та активізацію дій усіх учасників творення і просування проекту чи продукції, дослідження і передбачення можливих наслідків. Продюсер знаходить спонсорські, інвестиційні кошти для просування проекту, також є організатором різнорівневих творчих, управлінських, правових та економічних подій, процесів і явищ. Багатогранність продюсерської діяльності пов'язана з розкруткою проекту, яка охоплює не тільки традиційні методи творення і просування, а і специфічні - мерчандайзинг, участь у різноманітних PR-акціях, створення промо-кампаній в Інтернеті. Завдання продюсера - створення колективними зусиллями продукту, який матиме комерційний потенціал. Крім вирішення поточних питань та координації, завдання продюсера - натхнення колективу на максимально ефективне виконання роботи за проектом. Продюсер, насамперед, - організатор команди фахівців, які й роблять проект,тому так важливі навички комунікаційної діяльності.

Продюсер виконує свої обов'язки за допомогою декількох методів підходу. Основні функціональні завдання та методи продюсерської діяльності:

- стратегічний метод полягає у вивченні, проведенні, аналізуванні ситуацій, розробці прогнозів, на основі яких вибудовуються цілі продюсерської діяльності, а також складається бізнес-план

- адміністративний метод полягає в контролі та оцінці результатів, здійсненні колективної діяльності, заохоченнях та покараннях, здійсненні нової стратегії співпраці з партнерами

- експертно-інноваційний метод випливає з адміністративного й вимагає від продюсера постійного цілеспрямованого знайомства з новинками ринку, їх кваліфікованої оцінки, створення умов невідкладного впровадження на практиці

- соціально-психологічний метод передбачає створення у колективі сприятливої морально-психологічної атмосфери, створення і підтримка традицій колективу, запобігання й вирішення суперечок, формування стандартів поведінки. Ця функція також відображає такі здібності продюсера, як мотивування, активізація, стимулювання.

- лідируючий метод полягає в тому, що продюсер-менеджер є інтегратором і контролером, стежить за тим, щоб конкретні дії його команди не суперечили загальній стратегії.

Шляхи продюсування:

- створення унікальних та креативних рекламних та PR-кампаній

- успішна презентація артиста (проекту, продукції) серед аудиторії

- аналіз реклами в Інтернеті, а також контекстної реклами

- долучення до проекту зацікавлених інвесторів та партнерів

- спонсорство благодійних та інших заходів

- створення певного іміджу артиста (проекту, продукції)

Всі ці функції, а також деякі інші продюсер виконує для досягнення своєї цілі.

Серед особистих якостей у продюсерській діяльності знадобляться зв'язки з впливовими та успішними людьми, комунікабельність, вміння вести переговори, презентувати себе, так як і свій проект, відповідальність, креативність, працьовитість та організованість [2].

Арт-менеджери - це спеціалісти, якій організовують арт-ринок. Арт- менеджером можна назвати і галериста також. Арт-менеджер - це людина, яка продумує та осмислює, а потім вже організовує все, що пов'язано з мистецтвом,з культурним продуктом.

Арт-менеджер, в першу чергу, повинен володіти знаннями, пов'язаними з економікою, бізнесом, психологією, а також вміти ці знання використовувати. Професійні менеджерські знання важливіші, ніж знання мистецтва. По-перше, тому що грамотний арт-менеджер або галерист завжди зможе долучити мистецтвознавців, які стануть його помічниками. По-друге, він і сам має змогу отримати достатньо великий об'єм знань через самоосвіту і освіту через усе життя.

Арт-менеджеру важливо бути добре організованою людиною, все ж таки мати базові знання з історії мистецтва, знати і розуміти устрій культурних інституцій і принципи їх роботи, розуміти, що наразі відбувається в арт-середовищі, тобто, це великий і складний комплекс знань. Вміння знаходити спільну мову з усіма учасниками творчого процесу - це основна вимога до арт-менеджера, бо в цьому світі нема чітких правил, тому майже все будується на особистих взаємовідносинах.

Базові якості арт-менеджера:

- розуміння мистецтва, уявлення того, що буде відбуватись з мистецтвом завтра, в яких напрямках тощо;

- організованість і універсальність: здатність робити все правильно і вчасно, а також розуміти як відбуваються різні процеси в мистецтві;

- вміння працювати з інформацією: розповсюджувати інформацію навколо себе і користуватися тією, яка є в обігу в арт-товаристві, а також постійно віднаходжувати нові канали комунікації;

- вміння спілкуватися з людьми;

- гарна реакція і готовність до змін: арт-менеджмент - це середовище, що швидко змінюється і росте, в якому середній термін зміни реальності складає півроку. Тому важливо вміти швидко пристосовуватись до ситуації;

- загальна культура: не можна робити якісні проекти в арті, не розуміючи загальних тенденцій в театрі, літературі, соціальному і політичному, економічному житті тощо;

- проектне мислення: у мистецтві ніколи не буває безкінечного континуума, люба виставка чи клієнт-це завжди проекти, а любий проект має свій цикл;

- повинен і любити те, що він робить, і розуміти людську природу, і бути фанатиком і подвижником, і вміти приймати креативні рішення, і комунікувати.

«Арт-менеджер - це продюсер і стратег, який бачить роботу всіх і може їх об'єднати і зробити із цього готовий продукт. Потрібно мислити великими категоріями, вибудовувати відносини і шукати підходи не на один раз» - рекомендує Марина Лошак, мистецтвознавець, директор ГМІІ ім. О. С. Пушкіна.

Арт-менеджери повинні бути допитливими і нічого не боятися. Потрібно багато читати, постійно розвиватися, бути скрізь і всюди, відвідувати виставки, презентації, ходити на лекції і зустрічі. Так формується професійне коло.

Головна складність в роботі арт-менеджера - це поєднувати порядок з творчістю. Зазвичай людей прийнято поділяти на творчих та організованих, але в арт-менеджері повинно бути поєднання і того й другого.

Яким же повинен бути творчий менеджер? Передусім, феноменально спокійним при ненормованому і неформальному графіку роботи. Що стосується саморозвитку і додаткової освіти, то не завадять курси тайм- менеджменту, якщо у людини нема внутрішнього самовідчуття. Так, Марія Комарцова (© Мария Комарцова, RJob) впевнена, що «професія арт- менеджера направлена на те, щоб змінити світ на краще, радувати і надихати. Їй подобається змінювати світ в кращий бік, бути в центрі подій. А найбільше задоволення бачити, як до тебе приходять втомлені і змучені працею люди, а потім на їх обличчі з'являється перша посмішка, потім - спокій, як вони жартують і голосно сміються... Ми допомагаємо людям набратися сил, в цьому і є глобальна місія творчої професії арт-менеджера».

Арт-менеджер - організатор заходів, що відбуваються на арт-ринку, а саме: забезпечує реалізацію творчих задумок і проектів шляхом створення необхідних умов і забезпечення організаційної, ресурсної і фінансової підтримки творчих та художніх проектів (виставки, фестивалі, спеціальні покази та заходи тощо).

Арт-менеджер повинен мати навички думати, робити (продукувати нові ідеї) і діяти.

Щоб думати, в нього повинні бути теоретичні знання широкого профілю з:

- історії мистецтва, основних напрямків, естетичних традицій;

- сучасної соціально-економічної моделі арт-індустрії;

- форм, процесів і практики в сучасному мистецтві, фотографії і нових медіа;

- теорії мистецтва, технік, стилів, видів і різноманітних жанрів мистецтва;

- законів колористики, композиції, перспектив;

- принципів психології сприйняття візуальної інформації;

- авторського права, суміжних прав та інтелектуальної власності;

- основ менеджменту, маркетингу та комунікацій;

- принципів освітлення та оформлення виставкових просторів.

Щоб продукувати нові ідеї, в нього повинні бути професійні навички з:

- художнього аналізу і художньої оцінки творів;

- створення презентацій і комерційних пропозицій;

- маркетингових і рекламних активностей;

- просуванні подій/персон/арт-брендів;

- оформленні виставкових просторів;

- продюсуванні і проведенні культурних заходів;

- роботи з бюджетами та кошторисами арт-проектів;

- складання договорів та інших юридичних документів.

Щоб діяти, арт-менеджер повинен мати особистісні якості, направлені на:

- клієнтоорієнтованість, роботу із замовником;

- вміння проводити перемовини та презентації;

- професійну комунікацію;

- тайм-менеджмент, раціональну організацію робочого процесу;

- багатозадачність, вміння вести декілька проектів паралельно;

- особисту відповідальність за результат;

- розробку і прийняття управлінських рішень;

- лідерство: постановка задач, делегування, контроль виконання;

- створення команди, мотивацію і розвиток співробітників;

- нетворкінг, наявність широких контактів в індустрії;

- саморозвиток, підвищення свого професійного рівня тощо.

Висновки

ІІІ тисячоліття оголошено тисячоліттям творчості, тому кожна людина на планеті Земля може відчути себе Творцем і змінювати на краще навколишнє середовище. І саме тому професії продюсера і арт-менеджера стануть найближчим часом найбільш затребуваними суспільством, а їх функції потребуватимуть постійних змін в сторону збільшення знань, вмінь та навичок. Все більше і більше уваги приділятиметься навчанню широких мас населення основам креативної економіки і сучасному мистецтву - одному із самих творчих напрямків в креативній індустрії, що має найбільші перспективи інтеграції і розвитку в художньому світі.

В Україні вже починає формуватися кластер креативних індустрій - це індустрії, що походять з індивідуальної творчості, навичок і талантів, та мають потенціал до формування добробуту і створення робочих місць через генерування та економічну реалізацію об'єктів інтелектуальної власності. Розвиток креативної економіки полягає у здатності провести певну лінію, яка поєднає технології, інженерію, науку, освіту, культуру, ідентичність, спадщину, суспільні проблеми. Креативний підхід, який базується на капіталізації таланту людини та її інтелектуального потенціалу разом з прискореною розбудовою сервісної економіки на базі ІКТ, спроможні прискорити створення стратегічних потужностей національної економіки і постати каталізатором її модернізації та створення нової високотехнологічної економіки [3]. Розробка механізму створення ланцюгів доданої вартості через сучасні кластери в Україні здатна закріпити якісні зміни у структурі національної економіки і роль провідників у цьому процесі можуть взяти на себе продюсери і арт- менеджери, в яких вже є базові знання та навички.

менеджер продюсер креативний культура

Використані джерела