Корпоративна культура викладачів закладу вищої освіти як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

культура корпоративний викладач освіта

Качур Борис Михайлович,

кандидат педагогічних наук,

Закарпатський інститут

післядипломної педагогічної освіти, м.Ужгород

Качур Мирослава Михайлівна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Мукачівський державний університет, мМукачево

У статті обґрунтовано педагогічні основи корпоративної культури викладачів закладу вищої освіти. Корпоративна культура розглядається як своєрідна ідеологія управління, яка націлена на підвищення ділової активності підприємства. Представлено характеристику феномену «корпоративна культура» та її провідних функцій. Авторами доведена доцільність формування корпоративної культури викладачів закладу вищої освіти, проаналізовано її особливості та критерії сформованості. Зазначено, що ефективна діяльність викладача, з позицій корпоративної культури, реалізується на основі усвідомлення, прийняття і реалізації цілей роботи закладу вищої освіти, встановлених цінностей, норм, правил і традицій, що забезпечують створення і підтримку його іміджу.

Ключові слова: корпоративна культура, корпоративні цінності, викладачі закладу вищої освіти, імідж, професійна діяльність.

В статье обоснованы педагогические основы корпоративной культуры преподавателей ВУЗа. Корпоративная культура рассматривается как своеобразная идеология управления, которая нацелена на повышение деловой активности предприятия. Представлена характеристика феномена «корпоративная культура» и ее ведущих функций. Авторами доказана целесообразность формирования корпоративной культуры преподавателей ВУЗа, проанализированы ее особенности и критерии сформированности. Отмечено, что эффективная деятельность преподавателя, с позиций корпоративной культуры, реализуется на основе осознания, принятия и реализации целей работы ВУЗа, установленных ценностей, норм, правил и традиций, обеспечивающих создание и поддержание его имиджа.

Ключевые слова: корпоративная культура, корпоративные ценности, преподаватели ВУЗа, имидж, профессиональная деятельность.

The pedagogical bases of corporate culture ofteachers of higher educational establishment have been substantiated in the article. On the basis of scientific researches, we have presented the characteristics of the phenomenon of "corporate culture" and its leading functions; it has been noted that there are no common criteria for assessing corporate culture, and scientists have expressed different points ofview on the sence of this conception. The studies of corporate culture have showed that it is often described by its individual elements, such as following traditions, holding corporate events, etc.; self-diagnosis of corporate culture is carried out according to the methods used in management. The value-emotional, cognitive, activity, personalityproductive and subjective criteria of the corporate culture of the higher educational establishment, as well as their corresponding indicators, have been characterized. The authors have analyzed the peculiarities of the corporate culture of teachers and the criteria of its formation. It has been proved that the expediency of forming a corporate culture is due to its effectiveness, which is manifested in mobility, competitiveness, adaptability of higher educational establishments to new conditions, in the abilities of teachers and staff to self-realization through collogues. It has been noted that the atmosphere in the staff of the higher educational establishment provides the solution of the problems of spiritual, moral development of students receiving education and the formation of appropriate personality traits offuture professionals who need them and the society for inclusion in social reality. The effectiveness of the teacher's activity, from the standpoint of corporate culture, has been realized on the basis ofawareness, acceptance and realization of the goals of work of the higher educational establishment, established values, norms, rules and traditions that ensure the creation and maintenance of its image. We believe that the corporate culture of a teacher of a particular educational institution with a corresponding mission, traditions, values and norms should ensure the development of those personality traits that contribute to effective involvement in professional activity, to form the mentality and image ofthe graduate, to ensure the harmonization of collective and individual interests.

Key words: corporate culture, corporate values, teachers of higher educational establishment, image, professional activity.

Постановка проблеми. В сучасних умовах реформування вітчизняної освітньої системи основними показниками успішної діяльності закладів вищої освіти (ЗВО), поряд з конкурентоспроможністю і рентабельністю, є такі показники, як гнучкість, адаптивність системи до постійного розвитку, незважаючи на її традиційну інертність. Сучасна корпоративна культура є невід'ємною характеристикою будь-якої організації, одним з ключових понять в концепціях інноваційного розвитку та стратегічного менеджменту організацій. Викладачі закладу вищої освіти повинні не тільки усвідомлювати його ідеали, чітко дотримуватися загальноприйнятих правил і норм поведінки, а й внутрішньо приймати загальні для закладу корпоративні цінності.

Тільки в цьому випадку культурні цінності закладу стають індивідуальними цінностями викладачів та займають місце в мотиваційній структурі їхньої поведінки. Корпоративна культура є стратегічним інструментом, що дозволяє орієнтувати заклади вищої освіти та їхні колективи на єдині цілі, стимулювати їх ініціативу, створювати умови для комфортного ділового спілкування та партнерства.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій показав зростання інтересу науковців до проблеми корпоративної культури закладів вищої освіти і формування корпоративної культури викладачів. Вивченню корпоративної культури присвячені праці зарубіжних вчених (Р. Аккоф, М. Буке, Б. Карлофф, Дж. Лорш, Г. Мінцберг, Т. Пітерс, Р. Уотермен та ін.), що розглядають корпоративну культуру організацій в соціологічному та управлінському аспектах. Корпоративна культури є предметом дослідження й українських вчених, а саме: В. Кубко, О. Грішнової, Г. Дмитренка, Л. Панченка, В. Скуратівського, Г. Хаєта та ін. Дослідження (О. Субетто, В.Сухінін, Ю.Чернова та ін.) свідчать про те, що в даний час у закладах вищої освіти активно впроваджуються системи менеджменту якості, які дозволяють коригувати освітній процес і діяльність викладачів для задоволення запитів споживачів, що сприяє стійкій позиції на ринку освітніх послуг.

Метастатті:обґрунтування педагогічних основ корпоративної культури викладачів закладу вищої освіти.

Результати дослідження. Вища освіта не стоїть осторонь економічних, політичних, суспільних зміни, що відбуваються в сучасному світі. Перетворення стосуються і діяльності викладачів, яка зумовлена певними традиціями, командним духом колективу, корпоративною культурою тощо. Адже подібно до того, як характер впливає на поведінку людини, корпоративна культура впливає на поведінку, думки і дії людей у колективі.

Корпоративну культуру можна розглядати як своєрідну ідеологію управління, націлену на підвищення ділової активності підприємства. Ідеологія управління проявляється в місії та цілях організації і впливає на взаємовідносини працівників із організацією; основні принципи діяльності працівників та організації загалом; відносини організації до ділових партнерів, конкурентів, споживачів; позиціонування щодо суспільства; загальні світоглядні позиції. Корпоративна культура тісно взаємопов'язана із діловою етикою, філософією бізнесу, організаційною поведінкою [3, с.18].

Наукові дослідження і практичні рекомендації, присвячені корпоративній культурі, свідчать про те, що дана проблема для педагогіки є відносно новою, в той же час, в менеджменті вона досить вивчена, що зумовлює включення у педагогічний тезаурус термінів і понять з менеджменту. Зазначимо, що відсутні єдині критерії оцінки корпоративної культури, а вченими висловлюються різні точки зору на суть поняття «корпоративна культура». Дослідження корпоративної культури показують, що вона описується окремими її елементами, такими як дотримання традицій, проведення корпоративних заходів тощо; самодіагностика корпоративної культури проводиться за методиками, що застосовуються у менеджменті.

За існуючими визначеннями корпоративна культура - це: набір базових припущень, цінностей, пріоритетів і норм, які визначають трудову поведінку співробітників, забезпечують конструктивну взаємодію в колективі і сприяють успішному функціонуванню організації в зовнішньому контурі; комплекс цінностей, понять і переконань, які поділяють усі члени організації, а також поведінкових норм і артефактів, які створює організація по мірі подолання перешкод внутрішнього і зовнішнього характеру на шляху до успіху і процвітання; сукупність норм, цінностей, традицій, поглядів, які часто не підлягають формулюванню й апріорі приймаються й поділяються усіма членами колективу; система керівних переконань, принципів і технологій у діяльності підприємства; це набір найбільш важливих припущень, що приймаються членами організації і виражені в декларованих організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій [3, с.9-10].

Корпоративна культура належить до складних матеріально- духовних феноменів, системних за своєю суттю. Тому, як зауважує Г. Захарчин, розглядати її треба всесторонньо, із позицій різних сфер знання. Як і будь-яка культура, корпоративна культура формується і сприймається людською свідомістю, впливає на поведінку людини й спосіб її почувань та думання. Через це, обмежуватися організаційно-економічними чи технічно- функціональними підходами замало. Феномен корпоративної культури, на думку науковця, вимагає усвідомлення і прийняття відповідної позиції з низки проблем, однією із яких є проблема змісту, який вкладається в це поняття. З позиції методологічної точності, як уже зазначалося, наукове тлумачення даного поняття відрізняється складністю і різноманітністю теоретичних підходів. Ця обставина пояснюється існуванням різноманітних світоглядних і методологічних позицій дослідників феномену культури, а також задачами тих дисциплін, у рамках яких проводяться дослідження [3, с.12-13].

На основі аналізу наукових досліджень, К. Гнезділова визначає наступні функції корпоративної культури: охоронна (виховна), яка полягає у створенні певного «бар'єру» або перешкоди, що захищає організацію від небажаних і загрозливих зовнішніх впливів; виховання співробітників у дусі відданості організації; інтегруюча або компенсаторна, яка формує відчуття належності до організації, гордість за неї, забезпечує відчуття єдності; спонукає інших людей, які не є співробітниками організації, стати її повноправними членами; регулююча або нормативно- регулююча, яка підтримує (контролює) встановлені норми і правила поведінки членів організації, їх взаємовідносини між собою, з представниками інших організацій і взагалі із зовнішнім світом; все це є умовою збереження стабільності організації, зменшує можливість виникнення конфліктів; орієнтуюча або функція цілепокладання, яка виявляється у спрямуванні співробітників і організації на досягнення поставлених цілей і завдань; мотиваційна, яка полягає у створенні стимулів для орієнтації співробітників у правильному напрямі; пізнавальна та інформаційна, що забезпечують процес формування системи знань організації; ігрова і символічна, які сприяють формуванню системи внутрішніх комунікацій в організації; адаптаційна, яка полегшує процес пристосування співробітників один до одного і до організації через встановлені норми і правила поведінки, традиції, участь у спільних заходах; сприяє соціалізації нових співробітників; функція формування іміджу організації, яка полягає у створенні певного образу організації в соціальному оточенні. До зазначених функцій корпоративної культури додають такі як: креативна (створення і збереження духовних цінностей); оціночно-нормативна (на основі порівняння реальної поведінки людини з прийнятими нормами дається оцінка працівникові, визначаються його позитивні та негативні дії, прогресивне або консервативне ставлення до організаційного розвитку); регламентуюча і регулююча (на основі попередньої оцінки й аналізу створення корпоративних норм і включення їх до внутрішніх нормативних положень, а також моніторинг дотримання цих положень працівниками); пізнавальна (отримання працівниками нових знань, пізнання нових відчуттів, участь у нових формах навчання і громадської роботи, здобуття духовного і соціального досвіду); змістова (участь культури у визначенні людиною і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії); комунікаційна (через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія); функція суспільної пам'яті (збереження і нагромадження досвіду людських відносин в організації і людства у цілому [1, с.12-13].

Викладач закладу вищої освіти є тим орієнтиром і зразком для особистості майбутнього фахівця, який формує його світогляд, професійні та особистісні якості. Педагог повинен бути не тільки професійним науковцем, висококультурним вихователем молоді, а й основним виразником корпоративної культури для студента. Як і будь-яка культура, корпоративна культура викладачів ЗВО включає в себе різні регулятивні елементи: ідеали, норми, традиції, звичаї тощо, і саме вони формують унікальний спосіб соціальної поведінки представників конкретної субкультуры.

Під корпоративною культурою викладача закладу вищої освіти К.Гнезділова розуміє усвідомлене застосування у власній професійній діяльності сукупності корпоративних цілей вищого навчального закладу, корпоративних цінностей і норм професійної групи, які приймає і поділяє викладач, які регулюють його взаємини з представниками інших соціальних груп, що задіяні в роботі вищого навчального закладу, та прагнення сприяти розвитку позитивного іміджу вищого навчального закладу [1, с.49].

Погоджуємося з Є.Харченко, який визначає корпоративну культуру професіоналів (у нашому контексті - викладачів ЗВО) як культуру, що формується фахівцями будь якої сфери діяльності протягом тривалого часу і передається разом із специфічними знаннями [4, с.209].

У рамках нашого дослідження послуговуємося критеріями сформованості корпоративної культури колективу ЗВО, визначеними Є. Чижиковою [5, с.12]. Дослідниця визначає ціннісно- емоційний, когнітивний, діяльніший, особистісно-результативний та суб'єктний критерії, а також відповідні їм показники. Ціннісно- емоційний критерій пов'язаний із ціннісною орієнтацією членів колективу щодо корпоративної культури, визнання її необхідності. Показниками цього критерію є рівень емоційно-психологічного клімату в суспільстві; рівень ціннісно-орієнтаційної єдності спільноти; усвідомлення і прийняття місії, призначення і основних цілей діяльності спільноти; прийняття цінностей, історії, традицій, звичаїв спільноти. Когнітивний критерій включає такі показники, як засвоєння основних понять теорії корпоративної культури (її сутності, змісту, структури і т.д.); наявність знань про формальні та неформальні правила і норми діяльності, звичаї і традиції, цінності, обряди і символіку, зразки поведінки, що регулюють діяльність товариства; знання теорії корпоративної етики. Діяльнісний критерій визначають такі показники, як наявність навичок і умінь міжособистісної, внутрішньо групової та командної взаємодії, заснованої на принципах корпоративної етики; здатність діяти в різних сферах життєдіяльності відповідно до норм етикету і правила співтовариства; ініціативність та активність студентів в організації та проведенні корпоративних заходів, ритуалів. Особистісно- результативний критерій зумовлює зв'язок корпоративної культури з певними особистісними якостями членів спільноти (культура спілкування, культура поведінки тощо), які повинні розглядатися як елемент корпоративної культури. Суб'єктний критерій ідентифікує різні рівні прояву корпоративної культури членами університетської спільноти.

Вважаємо, що доцільність формування корпоративної культури обумовлена її результативністю, що виявляється у мобільності, конкурентоспроможності, адаптивності ЗВО до нових умов, у здібностях викладачів і співробітників до самореалізації в трудовому колективі. В цьому сенсі погоджуємося з думкою Е. Дегаєва, який розглядає корпоративну ідентичність як один із проявів корпоративної культури (об'єднувальної ланки), яка в закладі освіти є результатом когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, тобто певним ступенем ототожнення себе з нею [2, с. 90]. Слід також зауважити, що атмосфера у колективі закладу значною мірою забезпечує вирішення завдань духовного, морального розвитку студентів, які здобувають освіту, й формування відповідних властивостей особистості майбутніх фахівців, які потрібні їм і суспільству для включення в соціальну дійсність та професійну діяльність. Окрім цього, корпоративна культура сприяє формуванню іміджу випускника, забезпечує гармонізацію колективних та індивідуальних інтересів, формує менталітет студентів.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Професійна діяльність викладача ЗВО передбачає його участь в роботі колективу, взаємодію з колегами, адміністрацією, студентами, обслуговуючим персоналом. Ефективність діяльності викладача, з позицій корпоративної культури, реалізується на основі усвідомлення, прийняття і реалізації цілей роботи закладу вищої освіти, встановлених цінностей, норм, правил і традицій, що забезпечують створення і підтримку його іміджу. Вважаємо, що корпоративна культура викладача конкретного ЗВО з відповідною місією, традиціями, цінностями і нормами повинна, в свою чергу, забезпечити розвиток тих властивостей особистості студента, які сприяють ефективному включенню у професійну діяльність. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні методів і прийомів формування корпоративної культури викладачів закладів вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Гнезділова К. М. Корпоративна культура викладача вищої школи: навч.-метод. посібник / К. М. Гнезділова. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. - 124 с.

2. Дегаев Е. Имидж вуза и корпоративная идентичность / Е. Дегаев // Высшее образование в России. - 2008. - № 11. - С. 89 - 93.

3. Корпоративна культура: Навчальний посібник / [Г. М. Захарчин, Н. П. Любомудрова, Р. О. Винничук, Н.В. Смолінська] / Під загальною редакцією Г. М. Захарчин. - Львів. - 2011. - 345 с.

4. Харченко Е. В. Корпоративная культура профессионалов: попытка описания /Е.В.Харченко // Вопр. психолингвистики. - 2009. - № 9. - С. 209 - 216.

5. Чижикова Е. С. Формирование корпоративной культуры студенческого сообщества: автореф. дцс. ... канд. пед. наук. 13.00.08 /Е.С.Чижикова. - Москва, 2010. - 23 с.

References

1. Hnezdilova K. M., 2013. Korporatyvna kultura vykladacha vyshchoi shkoly: navch.-metod. posibnyk [Corporate culture of the teacher of the high school: a training manual]. Cherkasy: ChNU named after Bohdan Khmelnytsky, 124 р.

2. Degaev E., 2008. Imidzh vuza i korporativnaya identichnost [University image and corporate identity]. Higher education in Russia. № 11, рр. 89 - 93.

3. Zakharchyn H. M., Liubomudrova N. P., Vynnychuk R. O., Smolinska N.V., 2011. Korporatyvna kultura: Navchalnyi posibnyk [Corporate culture: Tutorial]. Lviv, 345 р.

4. Harchenko E. V., 2009. Korporativnaya kultura professionalov: popyitka opisaniya [Corporate culture of professionals: an attempt to describe]. Psycholinguistics Issues. № 9, рр. 209 - 216.

5. Chizhikova E. S., 2010. Formirovanie korporativnoy kulturyi studencheskogo soobschestva [Formation of the corporate culture of the student community]. Candidate of pedagogical sciences. Moscow, 23 р.

Размещено на Allbest.ru