Менеджмент релігійного туризму: перспективи розвитку в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Кафедра арт-менеджменту та івент-технологій

Менеджмент релігійного туризму: перспективи розвитку в Україні

Панченко С.А., доцент,

кандидат культурології



Анотація

Предмет дослідження - менеджмент релігійного туризму. Мета дослідження - шляхи удосконалення сфери релігійного туризму за допомогою основних функцій менеджменту. Методологія дослідження полягає у застосуванні методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, прогнозування, а також у використанні системного, діяльнісного, історичного та культурологічного підходів. Результати роботи - представлені пропозиції щодо вирішення проблем релігійного туризму із урахуванням специфіки цієї сфери. Висвітлені проблемні питання в сфері релігійного туризму з точки основних функцій менеджменту. Висновки -- у результаті дослідження встановлено, що релігійний туризм має великий недосліджений потенціал із точки зору менеджменту та маркетингових досліджень у сфері туризму.

Ключові слова: менеджмент, управління, релігійний туризм, потенціал, функції менеджменту.

Панченко С.А. Менеджмент религиозного туризма: перспективы развития в Украине

Предмет исследования - менеджмент религиозного туризма. Цель исследования - пути совершенствования сферы религиозного туризма с помощью основных функций менеджмента. Методология исследования заключается в применении методов анализа, синтеза, сравнения, обобщения, прогнозирования, а также в использовании системного, деятельностного, исторического и культурологического подходов. Результаты работы - представлены предложения по решению проблем религиозного туризма с учетом специфики этой сферы. Освещены проблемные вопросы в сфере религиозного туризма с точки зрения основных функций менеджмента. Выводы - в результате исследования установлено, что религиозный туризм имеет большой неисследованный потенциал с точки зрения менеджмента и маркетинговых исследований в сфере туризма.

Ключевые слова: менеджмент, управление, религиозный туризм, потенциал, функции менеджмента.

Panchenko S. Religious tourism management: Prospects for development in Ukraine

The subject of the study is the management of religious tourism. The purpose of the study are ways to improve the sphere of religious tourism with the help of the main management functions. The research methodology consists in the application of methods of analysis, synthesis, comparison, generalization, forecasting, as well as in the use of systemic, activity, historical and cultural approaches. The results of the work - proposals are presented for solving the problems of religious tourism, taking into account the specifics of this sphere. The problematic issues in the field of religious tourism from the point of main management functions are highlighted. conclusions - the study found that religious tourism has great potential in terms of management and marketing research in the field of tourism.

Keywords: management, management sphere, religious tourism, potential, management functions.



Актуальність теми дослідження

Дослідники релігійного туризму зазначають, що для багатьох пілігримів сама подорож у гурті однодумців важливіша, ніж безпосереднє відправлення ритуальних обрядів уже по прибуттю до бажаного місця чи проповідь про праведне життя. Безперечно, духовна очищувальна сила паломництва до святих місць загальновизнана. Але не менш важливо, що під час прощі в її учасників виникає особливе відчуття своєї спільності. Соціально-духовні настанови певної віри нерідко закарбовуються у свідомості й поведінці людей поза межами церковних інституцій і конфесій загалом.

Аналіз досліджень і публікацій

Вивченням соціальних аспектів туристичної діяльності, осмислення її ціннісного значення висвітлені в працях сучасних філософів, науковців, мислителів: В. Пазенка, М. Поповича, А. Єрмоленка, В. Ляха, Я. Любивого, С. Горського, В. Малахова, В. Табачковського, М. Кисельова, В. Федорченка, С. Соляник, О. Кручека, І. Зоріна, В. Квартальнова. Загальні питання територіальної організації туризму розглядали вітчизняні вчені: М. Крачило, О. Бейдик, В. Бабарицька, О. Любіцева, О. Ігнатенко, І. Твердохлєбов, М. Багров, Л. Багрова, В. Шумський, І. Карташевська, І. Яковенко. Фахівці, в дослідженнях яких аналізуються конфесійні вияви паломництва, а також розглядається релігійний туризм як феномен: Є. Бойцова, В. Генкевич, В. Григор'янц, С. Житєньов, М. Кирюшко, В. Лебедєв, В. Пащенко, О. Турій, М. Якубович, М. Альфакі, А. Атік, Г. Грабар, В. Жолдоков, С. Копилов, Н. Крюкова, Е. Слободенюк, В. Фуркало, П. Яроцький, С. Панченко, І. Хроненко.

Мета дослідження полягає в удосконаленні сфери релігійного туризму на сучасному туристському ринку, акцентуванні уваги на менеджменті у туристичному бізнесі. Менеджмент є процесом застосування управлінських концепцій та інструментів із урахуванням соціально-економічних, демографічних, соціокультурних чинників, що дозволяє отримувати конкурентні переваги та додаткові фінансові ресурси. Основними завданнями менеджменту в туристичному бізнесі є розробка та впровадження новітніх стратегій просування продукту на туристський ринок із використанням нових технологій та вдосконалення існуючих за допомогою основних функцій менеджменту.



Виклад основного матеріалу

Функції менеджменту відображають суть та зміст управлінської діяльності в сфері туризму. До основних функцій менеджменту туристичного бізнесу належать: планування, організація, регулювання, мотивація, контроль. Кожна з цих функцій менеджменту є важливою для організації туристичної діяльності, зокрема в сфері релігійного туризму.

Менеджмент туристичного бізнесу поєднує також координацію питань організації, планування і прогнозування з фінансовою діяльністю, правовим забезпеченням, психологією спілкування та обслуговування клієнтів, соціологією праці та іншими аспектами туризму.

Принципи менеджменту туризму можна поділити на загальні та індивідуальні. До загальних віднесено:

- принцип системності (взаємозалежність системи від інших, взаємозв'язок усіх ланок системи, врахування дії внутрішніх та зовнішніх чинників на функціонування системи);

- принцип інтеграції;

- принцип багатофункціональності (врахування усіх аспектів діяльності, тобто не лише продажу туристичного продукту);

- принцип об'єктивності;

- принцип орієнтації на цінності.

До індивідуальних принципів належать:

- принцип наукової обґрунтованості;

- принцип оптимального співвідношення централізації та децентралізації при прийнятті управлінських рішень;

- принцип плановості;

- принцип мотивації;

- принцип дотримання прав та забезпечення відповідальності працівників [5].

Менеджмент релігійного туризму зумовлює необхідність співпраці з релігійними лідерами, знання культурних відмінностей цільової аудиторії, релігійної практики та духовної складової паломництва або релігійного відпочинку, що необхідно не лише в процесі підготовки загальної програми туру, але й під час розроблення сувенірної продукції, системи харчування, одягу, залучення обслуговуючого персоналу.

Україна багата на релігійно-паломницькі об'єкти, які приваблюють значні потоки віруючих паломників. На її території зосереджено значну концентрацію паломницьких об'єктів в усіх регіонах. Найбільшими паломницькими центрами на території країни є м. Київ (Свята Софія, Києво-Печерська лавра, Фролівський, Покровський, Десятинний монастирі, Афонське подвір'я при храмі святителя Михаїла й ін. святині); м. Почаїв (Свято-Успенська лавра) Кременецького району на Тернопільщині; м. Святогірськ (Святогірська Успенська лавра) Донецької обл.; м. Чернігів (Троїцький і Преображенський собори, Єлецький монастир, Антонієві печери тощо); Золотоноський жіночий монастир Черкаської обл.; Мгарський монастир Полтавської обл.; Глинська пустинь Сумської обл.; Покровський і Борисо-Глібський монастирі у Харківській обл.; монастирі в урочищі Кип'яче Житомирської обл.; Браїловський, Барський і Лядівський скельний монастирі на Вінничині; Корецький, Дерман- ський, Білівський, Городоцький монастирі на Рівненщині; Покровський храм м. Луцька та Успенський собор м. Володимира-Волинського, Зимненський, Успенський, Чарторийський, Хрестовоздви- женський, Низкиницький, Успенський та інші монастирі на території Волинської обл.; собор Святого Юра й Крехівський монастир на Львівщині; Гошівський монастир і Манявський скит (Івано- Франківська обл.); Зарваницький монастир, що на Тернопільщині; Банченський, Хрещатицький, Кулівецький монастирі та чоловічий монастир Гореча на території Чернівецької області; численні монастирі й храми Автономної Республіки Крим (Успенський, Бахчисарайський, Кліментовський, Інкерманський, Георгієвський на мисі Феолент та ін.); Успенський, Іллінський, Михайлівський, Пантелеймонівський монастирі й чудотворні ікони храму в с. Кулевча Одеської обл.; численні монастирі та храми Закарпаття, а також велика кількість чудотворних ікон, мощей святих угодників Божих, чудотворних джерел та інші християнські святині України [2].

У цілому на території України нараховується приблизно 130 паломницьких відділів, служб, фірм та агентств. Географія пропонованих ними маршрутів охоплює всю територію України та усі країни Європи і Близького Сходу. У середньому одна така служба пропонує за рік приблизно 50 поїздок. управлінський культурологічний релігійний туризм

Визначити кількість внутрішніх релігійних туристів не є можливим. Якщо припустити, що усі активні віруючі здійснюють туристичні поїздки тільки з релігійними цілями, то їх частка у загальному туристичному потоці займає від 8,5% до 20%. Тоді на релігійний туризм припадає від 160 до 360 тисяч організованих поїздок і екскурсій, з яких 120-300 тис. - зарубіжні і лише 25-60 тисяч - внутрішні.

Виходить, що в Україні частка релігійного туризму в загальному туристичному потоці навряд перевищує 8-10%, але швидше за все - вона нижча. Тобто, рівень розвитку релігійного туризму в Україні як мінімум у два рази нижчий, ніж у середньому в світі.

Іноземних паломників в Україні перебуває в середньому 60-70 тисяч, релігійно-пізнавальних іноземних туристів - приблизно стільки ж. З них дві третини складають ізраїльтяни, російських паломників не більше 15% (8-10 тисяч паломників) [9].

Релігійний світогляд впливає на соціум неоднозначно, а подекуди й суперечливо: він здатен як об'єднувати людей, так і роз'єднувати, протиставляти. Звідси й численні війни й конфлікти, що виникають на релігійному ґрунті. Він може сприяти формуванню найкращих моральних цінностей, гуманного світогляду й громадянської активності, а може насаджувати непримиренність, ненависть до інакомислячих, навіть загалом зневагу до людини як такої. Звідси й фанатизм, мізантропія, асоціальність і релігійний екстремізм.

Таким чином, всі ці та інші заходи, на мою думку, сприятимуть динамічному становленню туристичної України з подальшими перспективами щодо розвитку міжнародного туризму взагалі і пізнавального туризму зокрема.

Порівняно з європейськими країнами, Україна не використовує той потенціал, який для її економічного зростання та вирішення існуючих проблем охорони історичної спадщини могли б надати різні види туризму.

На сучасному етапі свого розвитку в українській спільноті - в силу економічних негараздів та кризового стану - переважає суто меркантильне ставлення до дійсності, а потужний духовний компонент відходить, так би мовити, на другорядні ролі. Наразі, саме історичні пам'ятки дають можливість органічно поєднати в українському культурному просторі матеріальне і духовне, як це вдається зробити, наприклад, в Італії чи у Франції.

Сакральні місця України мають бути розглянуті з точки зору:

- визначних релігійних історичних місць, об'єктів України, аналогічних місцевостей;

- конфесійних об'єктів: православних, іудейських, католицьких, мусульманських, хасидських, язичницьких;

- опису конкретних святих, релігійно-історичних місць по регіонах (церкви, монастирі, Лаври, могили, скити, ікони, місця проживання визначних діячів різних конфесій).

Основні завдання щодо розвитку релігійного туризму в Україні:

- повномасштабна реставрація давніх релігійних архітектурних об'єктів;

- відновлення дерев'яної релігійної архітектури;

- реставрація і відновлення давніх живописних, писемних і скульптурних культових об'єктів, надання приміщень для їх оприлюднення (створення музеїв);

- реставрація палацових комплексів та облаштування їх територій;

- видання популярної літератури іноземними мовами, в яких у доступній і захопливій формі системно інформувати про релігійну історію України, розвиток окремих релігійних і духовних центрів, про її видатних діячів, чимало з яких проживали і на території Західної Європи, про існування в країні сакральних і святих місць;

- формування системи пільг тим туристичним організаціям, які активно просуватимуть у своєму пакеті послуг релігійний туризм;

- формування системи пільг для інвесторів із метою залучення інвестицій у відновлення історичних пам'яток України;

- розроблення оптимальних маршрутів для релігійних туристів, при цьому із залученням до маршруту принагідних інших історичних місць України;

- організація філіалів туристичних агенцій за кордоном, створення реклами, рекламної та інформаційної літератури для зарубіжного читача; створення і подача в ефір телепрограм про визначні релігійні пам'ятки та діячів;

- формування загального реєстру важливих з туристичного погляду релігійних об'єктів і сакральних місць;

- організація логістичних систем та інфраструктури в Україні для забезпечення маршрутів релігійним туристам і паломникам (транспортне забезпечення; готелі, заклади харчування, екскурсійні бюро для супроводу туристів на місцях, забезпечення сувенірною продукцією тощо).

З метою подальшого розвитку пізнавального туризму необхідно:

- створити базу туристичних ресурсів, до якої увійдуть всі історичні, культурні пам'ятки туризму;

- розробити довгострокові програми та стратегії щодо відродження пам'яток культури;

- виховувати, формувати у туристів почуття особистої відповідальності за збереження пам'яток культури і відповідного ставлення до об'єктів пізнавального туризму;

- розробити тури наукових і тематичних екскурсій до історичних та культурних пам'яток з пізнавальною метою;

- здійснювати консолідовану політику щодо підвищення ролі пізнавального туризму в соціумі.

Попри те, що кожен із нас повсякчас переймається клопотами, житейськими ситуаціями, різноманітними планами, успіхами й утратами, ми всі потребуємо насамперед духовного наповнення і водночас очищення від суєти й скороминущих турбот. Як і над тілом, над душею та духовною складовою свого життя теж потрібно плідно й натхненно працювати. Лише в наполегливій духовній праці, яка гармонійно поєднується з фізичною, народжується нова, реалізована в духовному сенсі особистість.

Повсякденний світ наповнений переважно пересічними ситуаціями, типовими емоціями й узвичаєними подіями. Натомість паломництво - це дивовижний стимул до духовно незвіданого, який повертає людину до її чуттєвих витоків, не забруднених негараздами й повсякденним негативом. Наче життєдайне джерело, вони наповнюють життя новими емоціями й неповторними враженнями. Із паломницької мандрівки прочанин ніколи не повертається таким, яким він туди вирушив. Світ довкола змінюється, розкриваються нові духовні обрії, формується інша система цінностей, переосмислюється сенс буття.

Наша держава повинна приваблювати своєю історичною спадщиною міжнародних і внутрішніх туристів, всі пам'ятки згідно відповідних програм і законів мають реставровуватись і завдяки коштам туристів самі себе утримувати, розвивати і зберігати. Ми завжди повинні пам'ятати, що все починається з нашої культури і нашого ставлення до пам'яток культури, зокрема. Ми повинні з шаною ставитись до пізнавальних, культурних надбань нашої країни.

Список використаних джерел

1. Яроцький П.Л. Релігієзнавство: навч. посіб. Київ: Кондор, 2004. 308 с.

2. Панченко С.А. Релігійний туризм в Україні: стан, потенціал, перспективи. Монографія. Київ: Автограф, 2019. С. 22-24.

3. Якунин В.Н. Развитие религиозного туризма как составляющей части историко-культурного наследия на современном этапе. Вестник Саратовского государственного технического университета. 2011. №4 (60), вып. 2. С. 282.

4. Житенев С.Ю. Религиозное паломничество в христианстве, буддизме и мусульманстве: социокультурные, коммуникационные и цивилизационные аспекты. Москва: Индрик, 2012. С. 100.

5. Panchenko s. Effectiveness Analysis of Entrepreneurship Model of Development Qualities of Future Managers / Dobina T., Haidukevych K., Petrova I., Sabadash J. // Journal of Entrepreneurship Education (JEE). 2019, Volume 22, Issue 3.

6. Новиков В.С. Тенденции развития религиозного туризма в мире. // Научные исследования в сфере туризма. Труды Международной Туристской Академии. Вып. 6. - М., 2010.

7. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: навч. посіб. К.: ТОВ УВПК «Ексоб», 2010. 512 с.

8. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: навч. посіб. К.: КНЕУ, 2012. 351 с.

9. Панченко С.А. До питання збереження об'єктів пізнавального туризму в Україні. Новітні концепції туризму та сучасна туристична практика: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 17 берез. 2015 р. Київ, 2015. С. 94-97.

10. Шморгун Л.Г. Менеджмент організацій: навч. посіб. / Л.Г. Шморгун.- Житомир: Полісся, 2008. 452 с.

11. Stefko, Alzbeta Kirвl'ovвb, Martin Mudrika (International Conference on Strategic Innovative Marketing, IC-SIM 2014, September 1-4, 2014, Madrid, Spain Strategic Marketing Communication in Pilgrimage Tourism. Rуbert Stefko, Alzbeta Kiral'ovab, Martin Mudrika (2015), Procedia - Social and Behavioral Sciences 175, p. 423-430.

12. uNWTo. (2013). Global Code of Eethics for tourism.

13. Lickorish & Jenkins, Lickorish, L.J. & Jenkins, C.L. (2013). Introduction to Tourism. Oxford: Reed Educational and Professional Publishing Ltd.

References

1. Yarotsky p. (2004). Religious Studies: Teach. manual Kyiv: Condor. 308 p. [in Ukrainian].

2. Panchenko s. (2019). Religious tourism in Ukraine: state, potential, perspectives. Monograph. Kyiv: Autograph. [in Ukrainian].

3. Yakunin V. (2011). Development of religious tourism as an integral part of historical and cultural heritage at the present stage. Saratov State Technical University Bulletin. №4 (60), no. 2. S. 282. [in Russian].

4. Zhitenev, S.Yu. (2012). Religious pilgrimage in Christianity, Buddhism and Islam: socio-cultural, communication and civilizational aspects. Moskva: Indrik [in Russian].

5. Panchenko S. Effectiveness Analysis of Entrepreneurship Model of Development Qualities of Future Managers / Dobina T., Haidukevych K., Petrova I., Sabadash J. // Journal of Entrepreneurship Education (JEE). 2019, Volume 22, Issue 3

6. Novikov V. (2010). Trends in the development of religious tourism in the world. // Scientific research in the sphere of tourism. Proceedings of the International Tourist Academy. [in Russian].

7. Loznytsya V. (2010). Psykholohiya menedzhmentu: navch. posib. K.: TOV UVPK «Eksob» [in Ukrainian].

8. Savchenko V. (2012). Upravlinnya rozvytkom personalu: navch. posib. K.: KNEU. [in Ukrainian].

9. Panchenko S. (2015). Do pytannya zberezhennya ob'yektiv piznaval'noho turyzmu v Ukrayini. Novitni kontseptsiyi turyzmu ta suchasna turystychna praktyka: materialy VII Mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Kyyiv, 17 berez. 2015 r. Kyiv, S. 94-97. [in Ukrainian].

10. Shmorgun L. (2008). Management of organizations: teaching. manual / L.G. Shmorgun.- Zhytomyr: Polissya, 2008. [in Ukrainian].

11. Stefko, Alzbeta Kirвl'ovвb, Martin Mudrika (International Conference on Strategic Innovative Marketing, IC-SIM 2014, September 1-4, 2014, Madrid, Spain Strategic Marketing Communication in Pilgrimage Tourism. Rybert Stefko, Alzbeta Kiral'ovab, Martin Mudrika (2015), Procedia - Social and Behavioral Sciences 175, p. 423-430.

12. NWTO. (2013). Global Code of Eethics for tourism

13. lickorish & Jenkins, lickorish, L.J. & Jenkins, C.L. (2013). Introduction to Tourism. Oxford: Reed Educational and Professional Publishing Ltd.

Размещено на allbest.ru

...