Ризики комерціалізації інтелектуальної власності та інструменти управління ними

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ризики комерціалізації інтелектуальної власності та інструменти управління ними

Вірченко Володимир Віталійович

канд. екон. наук, доц.,

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ризиків, що супроводжують господарський оборот та комерціалізацію об'єктів інтелектуальної власності. Визначено сутність та специфічні характеристики об'єктів інтелектуальної власності. Розглянуто основні види ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності та значення ризик-менеджменту в управлінні господарським оборотом результатів інтелектуальної діяльності. Проаналізовано основні джерела ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Досліджено статистичні дані щодо порушення прав інтелектуальної власності в Україні. Охарактеризовано вплив систематичних порушень прав інтелектуальної власності на розвиток комерціалізації інтелектуальної власності в Україні. Визначено переваги та недоліки різних інструментів ризик-менеджменту в системі комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Розглянуто особливості страхування інтелектуальної власності як найбільш прогресивного інструмента ризик-менеджменту. Досліджено основні методи управління ризиками, що супроводжують господарський оборот результатів інтелектуальної діяльності. Надано порівняльну характеристику різних видів страхування інтелектуальної власності. Проаналізовано рівень розвитку страхування інтелектуальної власності в межах вітчизняної економіки. Розглянуто основні шляхи стимулювання розвитку страхування інтелектуальної власності в Україні. комерціалізація інтелектуальний ризик

Ключові слова: ризики, інтелектуальна власність, комерціалізація, страхування, ризик-менеджмент, диверсифікація, порушення прав інтелектуальної власності.

РИСКИ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ И ИНСТРУМЕНТЫ УПРАВЛЕНИЯ ИМИ

ВИРЧЕНКО Владимир Витальевич

канд. экон. наук, доц.,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Аннотация. Статья посвящена исследованию рисков, сопровождающих хозяйственный оборот и коммерциализацию объектов интеллектуальной собственности. Определена сущность и специфические характеристики объектов интеллектуальной собственности. Рассмотрены основные виды рисков коммерциализации объектов интеллектуальной собственности и значение риск-менеджмента в управлении хозяйственным оборотом результатов интеллектуальной деятельности. Проанализированы основные источники рисков коммерциализации объектов интеллектуальной собственности. Исследованы статистические данные, касающиеся нарушений прав интеллектуальной собственности в Украине. Охарактеризовано влияние систематических нарушений прав интеллектуальной собственности на развитие коммерциализации интеллектуальной собственности в Украине. Определены преимущества и недостатки разных инструментов риск-менеджмента в системе коммерциализации объектов интеллектуальной собственности. Рассмотрены особенности страхования интеллектуальной собственности как наиболее прогрессивного инструмента риск-менеджмента. Исследованы основные методы управления рисками, которые сопровождают хозяйственный оборот результатов интеллектуальной деятельности. Предоставлена сравнительная характеристика разных видов страхования интеллектуальной собственности. Проанализирован уровень развития страхования интеллектуальной собственности в рамках отечественной экономики. Рассмотрены основные пути стимулирования развития страхования интеллектуальной собственности в Украине.

Ключевые слова: риски, интеллектуальная собственность, страхование, риск-менеджмент, коммерциализация, диверсификация, нарушение прав интеллектуальной собственности.

RISK MANAGEMENT OF THE COMMERCIALIZATION OF INTELLECTUAL PROPERTY

VIRCHENKO Volodymyr

PhD in Economics,Associate Professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

Abstract. Article is devoted to analysis of the risks associated with economic overturn and commercialization of intellectual property objects. Economic nature and special features of intellectual property objects are defined. Generaltypes of risksthat typically surround the commercialization of intellectual property objectsare considered, as well as role of the risk management in organization of economic overturn of intellectual activity's results. Common sources of risks of commercialization of intellectual property objects are analyzed. Statistical data, concerning infringements of intellectual property rights in Ukraine is investigated.Impact of systematic infringements of intellectual property rights on development of commercialisation of intellectual activity's results in Ukraine is outlined.Advantages and shortcomings of different tools of riskmanagement within the scope of commercialization of intellectual property objects are defined. Peculiarities of intellectual property insurance as most progressive tool of riskmanagement are considered. General methods of risk management that are associated witheconomic overturn of intellectual property objectsare examined. Comparative analysis of different forms of intellectual property insurance is carried out. Development of intellectual property insurance within the Ukrainian economyis analyzed. Ways to foster development of intellectual property insurance in Ukraine are considered.

Keywords: risks, intellectual property, commercialization, risk management, insurance, diversification,infringements of intellectual property rights.

Вступ

Динаміка національного ринку інтелектуальної власності, а також показники інноваційної діяльності вітчизняних підприємств переконливо засвідчують, що на противагу США та країнам ЄС, де інтелектуальна власність перетворилася на потужний драйвер соціально-економічного розвитку, в Україні результати інтелектуальної діяльності практично не залучаються до сфери суспільного виробництва та не беруть активної участі у господарському обороті. Високий рівень ризиків комерціалізації інтелектуальної власності поряд із відсутністю ефективних інструментів ризик-менеджментуякі мають полегшувати та прискорювати трансформацію об'єктів інтелектуальної власності у інтелектуальний капітал, знижує для підприємств комерційну привабливість інвестицій у подібні нематеріальні активи.

Економічна природа інтелектуальної власності, специфічні властивості її об'єктів, а також значна кількість порушень прав інтелектуальної власності в Україні обумовлюють високу ризикованість інвестицій у інтелектуальний капітал, що у свою чергу негативно впливає на розвиток ринку інтелектуальної власності та ефективність комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності. У цих умовах, дослідження ризиків, що супроводжують господарський оборот об'єктів інтелектуальної власності, та основних інструментів ризик-менеджменту комерціалізації інтелектуальної власності перетворюється не лише на актуальну проблему вітчизняної економічної науки, а й на важливе питання господарської практики.

Огляд літератури

Сутність, механізм та особливості страхування майнових прав та інтересів суб'єктів інтелектуальної власності були висвітлені як у вітчизняній, так і в зарубіжній економічній літературі. Належне місце в розробці даної наукової тематики займають праці Базилевича В.Д., Жилінської О.І.,Пічко Р.С., Циганова О.А., Глезіера Д.Г.та інших.

Базилевич В.Д. дослідив зміст, особливості та роль страхування на сучасному ринку інтелектуальної власності України, а також охарактеризував види несприятливих подій у сфері господарського обороту інтелектуальної власності, що можуть виступати об'єктом страхування^, с.76-78]. Жилінська О.І. проаналізувала сучасну практику страхування інтелектуальної власності у розвинених країнах світу, продемонструвала взаємозв'язок майнового інтересу, ризик-менеджменту та страхування у сфері інтелектуальної власності та визначила основні проблеми запровадження страхування інтелектуальної власності в Україні[2, с.21-24].

Пічко Р.С. дослідив правові аспекти страхування інтелектуальної власності, а також визначив основні функції страхового захисту у системі цивільного та господарського обороту об'єктів інтелектуальної власності[4, с.47-50]. Циганов О.А. Грунтовно дослідив економічну сутність та специфіку страхування інтелектуальної власності, проаналізував основні види страхового захисту майнових прав та інтересів суб'єктів інтелектуальної діяльності, а також охарактеризував механізм страхування інтелектуальної власності [6, с.28-73].

Глазіер Д. проаналізував найбільш поширені у США страхові продукти на ринку інтелектуальної власності, дослідив основні стратегії ризик-менеджменту господарського обороту об'єктів інтелектуальної власності, а також розглянув актуальні проблеми визначення розміру покриття у випадку страхування майнових інтересів суб'єктів інтелектуальної власності [7, р.55-58].

Водночас, питання, пов'язані із комплексним аналізом сутності, особливостей та джерел ризиків комерціалізації інтелектуальної власності, а також переваг та недоліків різних інструментів ризик-менеджменту господарського обороту об'єктів інтелектуальної власності, на наш погляд, так і не отримали належного висвітлення у науковій літературі.

Мета та завдання статті

Мета статті полягає у комплексному дослідженні ризиків, що супроводжують господарський оборот та комерціалізацію об'єктів інтелектуальної власності, а також основних методів та інструментів управління ними. Завдання дослідження підпорядковані досягненню поставленої мети і спрямовані на: визначення сутності, джерел та основних видів ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності; аналіз статистичних даних щодо порушення прав інтелектуальної власності в Україні; дослідження переваг і недоліків різних інструментів ризик-менеджменту в системі комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності; аналіз змісту та видів страхування інтелектуальної власності як найбільш прогресивного інструмента ризик-менеджменту; визначення шляхів розвитку страхування інтелектуальної власності в Україні.

Дослідження ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності передбачає використання загальнонаукових прийомів і методів. З використанням методу наукової абстракції та методу діалектики у статті досліджено специфіку результатів інтелектуальної діяльності як об'єкту ризик-менеджменту, на основі методів функціонального і системного аналізу проаналізовано основні методи та інструменти управління ризиками комерціалізації інтелектуальної власності. З використанням методів статистичного аналізу та дедукції проаналізовано дані щодо порушення прав інтелектуальної власності в Україні. З допомогою методів діалектики та системного аналізу визначено шляхи розвитку страхування інтелектуальної власності в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Комерціалізація інтелектуальної власності, як і будь-яка інша економічна діяльність щодо інвестування коштів у фінансові інструменти, основні засоби та нематеріальні активи, супроводжується різноманітними фінансовими ризиками, які обумовлені невизначеністю щодо настання несприятливих подій, виникнення непередбачуваних збитків у процесі фінансово-господарської діяльності, а також скорочення фінансового результату від господарського обороту інтелектуального капіталу. До основних видів фінансових ризиків, які пов'язані із господарським оборотом об'єктів інтелектуальної власності належать: кредитний, процентний, валютний ризик, ризик ліквідності, ризик структури капіталу та операційний ризик (ризик невиконання угод контрагентами).

Таким чином, структура фінансових ризиків, які супроводжують процес комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, практично не відрізняється від тієї, що є характерною для підприємств, задіяних в інших сферах економічної діяльності. Водночас, рівень ризиків комерціалізації інтелектуальної власності є принципово іншим, порівняно із традиційними сферами діяльності, що поряд із іншими факторами обумовлюється суттєвою і постійно зростаючою кількістю порушень прав інтелектуальної власності в Україні.

Поряд із фінансовими ризиками, комерціалізація інтелектуальної власності пов'язується із специфічними ризиками, що зумовлюються особливостями результатів інтелектуальної діяльності, як об'єкта цивільного і господарського обороту [2, с.22]. Усі об'єкти інтелектуальної власності характеризуються особливими властивостями: вони є нематеріальними за своєю природою; внаслідок нематеріального характеру вони є невідчужуваними, тому в рамках розпорядження відчужується не об'єкт, а права на нього; точно визначити ринкову вартість даних об'єктів практично неможливо; один і той же об'єкт інтелектуальної власності може одночасно використовуватися різними і територіально розосередженими суб'єктами; дані об'єкти характеризуються нижчою ліквідністю у порівнянні з іншими видами активів, а їх цінність зазвичай носить відносно суб'єктивний характер.

Завдяки цьому, результати інтелектуальної діяльності перетворюються на доволі ризикований і специфічний об'єкт господарського обороту, комерціалізація якого може бути пов'язана високою ймовірністю виникнення несприятливих подій. На нашу думку, серед специфічних ризиків комерціалізації інтелектуальної власності варто виокремити:

Ризики, пов'язані зі втратою або зменшенням прав інтелектуальної власності: ризики втрати або зменшення обсягу охорони майнових прав інтелектуальної власності у результаті їх оспорювання; ризики розголошення комерційної інформації, пов'язаної з об'єктами інтелектуальної власності.

Ризики, пов'язані з недоотриманням прибутку у сфері комерціалізації інтелектуальної власності: ризики, пов'язані з контрафактним виробництвом, у тому числі недоотриманий прибуток і витрати на судове переслідування порушників; ризики піддатися судовому переслідуванню у разі порушення прав інтелектуальної власності, які належать третім особам; ризики, пов'язані з появою аналогічної продукції, при виробництві якої конкурентами використовуються інші об'єкти інтелектуальної власності.

Також до даної групи варто віднести ризики, пов'язані з необхідністю укладення ліцензійних угод, якщо при виробництві використовуються об'єкти інтелектуальної власності, які належать третім особам; ризики, пов'язані з можливими додатковими витратами на охорону інтелектуальної власності; ризики зупинки господарської діяльності, пов'язаної з використанням інтелектуальної власності, внаслідок початку судового провадження у справі про порушення прав інтелектуальної власності [6, с.38].

Ризики професійної відповідальності учасників ринку інтелектуальної власності: ризики професійної відповідальності експертів, які проводять формальну і кваліфіковану експертизу об'єктів інтелектуальної власності; ризики професійної відповідальності патентних повірених, які формують і подають від імені довірителя документи на реєстрацію прав інтелектуальної власності; ризики відповідальності оцінювачів прав інтелектуальної власності.

Джерелами як загальних фінансових, так і специфічних ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності є: стрімке зростання кількості порушень прав інтелектуальної власності не лише в Україні, а й у всьому світі; активізація конкуренції на міжнародних ринках у зв'язку з глобалізацією господарських зв'язків, яка стимулює підприємців використовувати агресивні стратегії захисту прав інтелектуальної власності в якості основного інструмента конкурентної боротьби; специфічні характеристики об'єктів інтелектуальної власності, які підвищують ризикованість їх господарського використання; виключний характер права інтелектуальної власності, який зумовлює його обмеженість в просторі, завдяки чому право на подібні результати інтелектуальної діяльності в різних країнах можуть належати різним суб'єктам [1, с.77].

На наш погляд, серед зазначених джерел саме зростання кількості порушень прав інтелектуальної власності в Україні здійснює найбільш негативний вплив на ризикованість комерціалізації інтелектуальної власності.

Свідченням систематичних порушень прав інтелектуальної власності в Україні є постійне згадування нашої країни в

Спеціальному звіті ЗОЇ Офісу торгового представника США. Зазначений звіт розробляється щорічно починаючи з 1989 р. у відповідності до положень розділу ЗОЇ Закону США «Про торгівлю» (1974 р.) з метою визначення переліку країн, в яких існують торговельні бар'єри для американських компаній та їх продукції, зумовлені низькою ефективністю охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Аналіз змісту Спеціальних звітів ЗОЇ за 1989-2017 рр. дозволив встановити, що Україна вперше була включена до списку країн, в яких систематично порушуються права інтелектуальної власності в 1998 р. і з цього часу постійно перебувала в ньому

Протягом усього періоду перебування України у списках Спеціального звіту ЗОЇ, лише 5 років наша країна була включена до звичайного списку нагляду, куди відносяться країни, які допускають незначні порушення прав інтелектуальної власності. Протягом 9 років Україна перебувала в списку пріоритетного нагляду, куди Офісу торгового представника США включають країни, в яких спостерігаються значні порушення прав суб'єктів інтелектуальної діяльності. Нарешті, протягом 7 років Україна перебувала у списку пріоритетних іноземних країн, куди відносяться держави, які відзначаються надзвичайно низьким рівнем охорони прав інтелектуальної власності та уникають співпраці з урядом США щодо вирішення зазначених проблем, що створює тяжкі негативні наслідки для експорту американських компаній.

Крім того, протягом 2001-2005 рр. та 2013-2014 рр. Україна взагалі була єдиною державою, віднесеною урядом США до категорії пріоритетних іноземних країн. Унаслідок численних порушень прав інтелектуальної власності протягом 2002-2005 рр. урядом США до України було застосовано торговельні санкції, що зумовили щорічну втрату національною економікою надходжень від експорту до США у розмірі 75 млн. дол. США. Коли у 2013 р. Україна знову єдиною з усіх держав світу потрапила до категорії пріоритетних іноземних країн, уряд США не запровадив торговельні санкції проти України лише беручи до уваги нестабільну політичну ситуацію, спад національної економіки, анексію Криму та розгортання військового конфлікту на Сході України. Зважаючи на політичні міркування, а також подальшу дестабілізацію вітчизняної економіки та відсутність прогресу у вирішенні військового конфлікту на Сході країни, США в 2015 р. прийняли рішення надати Україні статус країни пріоритетного нагляду, що автоматично відтермінувало для нашої держави питання санкцій.

На жаль, після того, як Україна протягом 2015-2018 рр. продемонструвала відсутність прогресу у вирішенні актуальних проблем у сфері охорони прав інтелектуальної власності, зокрема так і не завершила реформування системи органів державного регулювання відносин інтелектуальної власності, Офіс торговельного представника США 26 квітня 2018 р. запровадив сан

Размещено на http://www.allbest.ru/

кції проти України і призупинив дію Генералізованої системи преференцій для 155 позицій українського експорту.

Низька ефективність захисту майнових прав інтелектуальної власності в Україні підтверджується даними Генеральної прокуратури України, яка з 2013 р. оприлюднює щорічні відомості стосовно обсягу та структури зареєстрованих кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Аналіз зазначеної інформації засвідчує доволі значну кількість порушень як у сфері авторських і суміжних прав, так і в галузі промислової власності (див. табл. 2.).

Аналіз динаміки та структури кримінальних правопорушень за період з 2013 р. по 2018 р. демонструє поступове зростання кримінальної активності у сфері інтелектуальної власності. Не зважаючи на деяке скорочення кількості порушень протягом 2014-2015 рр. у порівнянні з 2013 р., тенденція до зростання кількості злочинів у сфері незаконного використання прав на об'єкти інтелектуальної власності відновилася у 2016-2017 рр. і розпочалася аномальним сплеском кримінальної активності у 2016 р.

При цьому, навіть беручи до уваги скорочення у 2017 р. кількості порушень авторського права і суміжних прав, а також незаконного використання товарних знаків, фірмових найменувань та географічних зазначень, кількість порушень прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографії інтегральних мікросхем та сорти рослин зросла зі 110 до 113, а кількість порушень у сфері незаконного використання або збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, зросла зі 182 до 571. Ще більш вражаючими виглядають зміни обсягу кримінальних правопорушень у 2017 р. порівняно з 2013 р., адже по деяким категоріям правопорушень відбулося багаторазове зростання кількості злочинів.

Таким чином, як засвідчують результати проведеного нами аналізу, протягом багатьох років поспіль в Україні відбувається стійке зростання кількості порушень у галузі інтелектуальної власності, що здійснюють як прямий негативний вплив на розвиток національного ринку інтелектуальної власності, так і опосередковано позначаються на соціально-економічному зростанні, скорочуючи обсяг інвестицій в інтелектуальний капітал.

При цьому, високий рівень ризиків порушення прав інтелектуальної власності в Україні обумовлюється як об'єктивними факторами, а саме нематеріальною природою результатів інтелектуальної діяльності, що полегшує незаконне відтворення, використання та розповсюдження об'єктів інтелектуальної власності, так і суб'єктивними чинниками, зокрема низькою ефективністю інституційного регулювання та державної охорони прав інтелектуальної власності, що викликає особливе занепокоєння у європейських та американських партнерів України.

Крім того, ризик порушення прав інтелектуальної власності, хоча і належить до правових ризиків, має систематичний характер і є галузевим для ринку інтелектуальної власності, тобто супроводжує усі стадії процесу комерціалізації інтелектуальної власності, опосередковано впливаючи на усі види фінансових ризиків (ризик ліквідності, процентний ризик, операційний ризик), суттєво їх підвищуючи. Завдяки цьому, ризики комерціалізації інтелектуальної власності в Україні є настільки високими, що без створення відповідної підсистеми ризик-менеджменту, вони знижуватимуть до нуля комерційну привабливість інвестицій в інтелектуальний капітал для суб'єктів господарювання та створюватимуть негативні стимули для учасників ринку щодо здійснення тран- закцій з правами інтелектуальної власності та їх наступної комерціалізації.

У цих умова, лише застосування учасниками господарського обороту інтелектуальної власності, дієвого інструментарію сучасного ризик-менеджменту може гарантувати отримання позитивного фінансового результату у процесі комерціалізації інтелектуального продукту та його трансформації в інтелектуальний капітал. Таким чином, формування підсистеми ризик- менеджменту в Україні відіграє вирішальну роль у створенні передумов для розвитку сфери інтелектуальної власності за рахунок зниження рівня трансакційних витрат на ринку інтелектуальної власності, а також зниження ризикованості та підвищення комерційної привабливості операцій з об'єктами інтелектуальної власності для суб'єктів господарювання та спеціалізованих фінансових інститутів, що інвестують кошти у інноваційні проекти та фінансують капіталовкладення в інтелектуальні активи.

Підсистема ризик-менеджменту являє собою комплекс інструментів управління ризиками у сфері цивільного та господарського обороту результатів інтелектуальної діяльності, що спрямований на захист майнових інтересів суб'єктів інтелектуальної власності шляхом мінімізації негативного впливу несприятливих подій на фінансові результати комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності.

Методи та інструментарій ризик-менеджменту включають в себе:

* ухилення від ризиків, що передбачає ретельний аналіз факторів, що можуть негативно позначитися на фінансових результатах діяльності підприємства та свідому відмову від здійснення ризикових фінансово-господарських операцій та пов'язаних з ними потенційних доходів;

зниження ризиків, що передбачає їх диверсифікацію, тобто зниження їх концентрації за певними напрямками діяльності шляхом перерозподілу ризиків за обсягами, часом та ймовірністю між різними фінансово-господарськими операціями; або нормування, тобто визначення та чітке дотримання відповідних фінансових нормативів, що дозволяє знизити ймовірність настання несприятливих подій та виникнення значних неперед- бачуваних збитків;

поглинання ризиків, коли суб'єкт господарювання свідомо бере на себе відповідальність щодо запобігання та ліквідації негативних наслідків ризиків шляхом повного або часткового покриття непередбачуваних витрат, зумовлених настанням несприятливих подій, коштами спеціально створеного за рахунок власних ресурсів резервного фонду;

трансфер ризиків, що передбачає їх передачу на договірній основі контрагенту у формі хеджування, тобто здійснення операцій з деривативами з метою нейтралізації цінових ризиків на певному ринку (товарному, валютному, кредитному); або страхування, тобто захисту майнових інтересів суб'єкта від дії негативних наслідків, зумовлених настанням несприятливих страхових подій, за рахунок грошових фондів, що формуються страховими компаніями зі сплачених страхових премій.

Слід зазначити, що не усі методи та інструменти ризик- менеджменту можуть бути ефективно застосовані у галузі комерціалізації інтелектуальної власності. Зокрема, поглинання ризиків доцільне лише у випадках, коли підприємство має значний запас ліквідних фінансових ресурсів, ризики є низькими, а обсяг потенційних втрат незначним. Диверсифікація ризику може застосовуватися лише для нейтралізації негативних наслідків несистематичних ризиків.

Крім того, суб'єкти господарювання, задіяні у процесах комерціалізації інтелектуальної власності, доволі часто відчувають проблеми з ліквідністю і зазвичай не володіють достатніми обсягами фінансових ресурсів для створення резервних фондів, а застосування такого методу ризик-менеджменту як ухилення від ризиків, взагалі унеможливлює або дуже ускладнює інноваційну діяльність. Таким чином, на наш погляд, єдиним ефективним інструментом ризик-менеджменту є страхування інтелектуальної власності.

Страхування інтелектуальної власності - це система економічних відносин, які виникають з приводу захисту майнових інтересів суб'єктів інтелектуальної власності у разі виникнення передбачених договором страхових подій за рахунок грошових фондів, що формуються страховиками із сплачених страхових премій.

Серед основних видів страхування інтелектуальної власності, які отримали розвиток в країнах ЄС та США, варто виокремити: майнове страхування на випадок втрати або зменшення прав інтелектуальної власності; страхування витрат щодо відновлення порушених або визнання оспорюваних прав інтелектуальної власності; страхування відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, які належать третім особам; страхування професійної відповідальності учасників ринку інтелектуальної власності, а саме фахівців, які здійснюють експертизу об'єктів інтелектуальної власності, патентних повірених, які формують і подають від імені довірителя документи на реєстрацію прав інтелектуальної власності, а також оцінювачів майнових прав інтелектуальної власності [7, с. 57].

На жаль, зазначені послуги зі страхування інтелектуальної власності отримали надзвичайно мале розповсюдження на вітчизняному страховому ринку. Аналіз переліку страхових послуг 15 найбільших страхових компаній України за вартістю активів, обсягом валових страхових премій та страхових виплат: «Альянс», «Арсенал Страхування», «АХА Страхування», «АСКА», «ІНГО Україна», «Княжа», «Кремінь», «Оранта», «Омега», «Провідна», «PZU Україна», «Страхова Група ТАС», «Універсальна», «УНІКА», «Українська страхова група», - дозволив встановити, що лише дві з них надають послуги зі страхового захисту суб'єктів інтелектуальної власності. Цими страховими компаніями є «PZU Україна» та «Українська страхова група», які входять до потужних міжнародних страхових груп.

При цьому, обидві компанії декларують виключно послуги зі страхування майнових прав інтелектуальної власності, а саме «PZU Україна» надає послуги зі страхування інвестицій суб'єктів підприємницької діяльності у нематеріальні активи, а «Українська страхова група» здійснює страхування майнових прав інтелектуальної власності, що належать фізичним та юридичним особам.

На нашу думку, розвиток страхування інтелектуальної власності в Україні стримується рядом чинників. По-перше, низька ефективність захисту прав інтелектуальної власності в Україні разом зі значною кількістю злочинів у сфері інтелектуальної власності значно підвищують ризикованість операцій з результатами інтелектуальної діяльності. Як наслідок, страховик не може належним чином компенсувати витрати, пов'язані з наданням страхових послуг за рахунок використання права регресу або суброгування. Крім того, це збільшує вартість страхових послуг і скорочує попит на подібні послуги.

По-друге, вітчизняна економіка має чітко виражений індустріальний характер, унаслідок чого вітчизняні підприємства не схильні інвестувати кошти в інтелектуальний капітал, що у свою чергу значно зменшує попит на послуги страхування інтелектуальної власності.

По-третє, вітчизняні страхові компанії не мають належного досвіду у сфері страхування інтелектуальної власності, характеризуються недостатньою капіталізацією і в умовах високої во- латильності та нестабільності економіки не схильні збільшувати ризикованість власного страхового портфелю, надаючи послуги страхування інтелектуальної власності.

На наш погляд, в зазначених умовах з метою стимулювання комерціалізації інтелектуальної власності в Україні мають бути запроваджені фіскальні преференції для страхових компаній, що здійснюють страхування інтелектуальної власності. В Україні діє змішана система оподаткування страховиків, оскільки, згідно з положеннями Ст. 141 Податкового кодексу України, страхові компанії сплачують податок на прибуток, отриманий від здійснення страхової і нестрахової діяльності за базовою ставкою 18%, а також податок на дохід у формі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування за ставкою 3% [5]. При цьому, відповідно до норм Ст. 136 Податкового кодексу України, доходи страховиків, отримані у формі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, оподатковуються за ставкою 0% [5].

З метою стимулюванню розвитку страхування інтелектуальної власності в Україні, необхідно запровадити обов'язкове страхування професійної відповідальності фахівців, які здійснюють експертизу об'єктів інтелектуальної власності, та професійних оцінювачів майнових прав інтелектуальної власності, а також, шляхом внесення змін до Ст.136 Податкового кодексу України, визначити ставку податку з доходів страховиків, отриманих у формі страхових платежів, страхових внесків і страхових премій, нарахованих за договорами страхування інтелектуальної власності на рівні 0%, як це вже зроблено для довгострокового страхування життя та добровільного медичного страхування.

Таким чином, лише створення в Україні умов для формування ефективних механізмів ризик-менеджменту комерціалізації інтелектуальної власності дозволить стимулювати зростання ринку інтелектуальної власності та модернізацію вітчизняної економіки на засадах інноваційного розвитку.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведений аналіз ризиків комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності засвідчив, що цивільний та господарський оборот результатів інтелектуальної діяльності пов'язаний із високою ймовірністю настання несприятливих подій, виникнення непередбачуваних збитків, а також скорочення фінансового результату від використання у комерційній діяльності інтелектуального капіталу.

Ризикованість комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності зумовлюється як економічною природою і специфічними характеристиками результатів інтелектуальної діяльності, так і зростаючою кількістю порушень прав інтелектуальної власності не лише в Україні, а й у всьому світі. У цих умовах, стабільний розвиток ринку інтелектуальної власності та ефективна комерціалізація її об'єктів можливі лише за наявності дієвої системи ризик-менеджменту, яка здатна забезпечити захист майнових інтересів суб'єктів інтелектуальної діяльності шляхом мінімізації негативного впливу несприятливих подій на фінансові результати комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. При цьому, найбільш ефективним інструментом ризик-менеджменту комерціалізації інтелектуальної власності є страхування, яке на жаль практично не отримало розповсюдження в Україні.

Актуальність і гострота проблеми стимулювання інтелектуальної діяльності та розширення сфери господарського обороту об'єктів інтелектуальної власності в Україні свідчить про об'єктивну необхідність подальшого дослідження механізму комерціалізації інтелектуальної власності. Комплексного аналізу потребує питання фінансового забезпечення відтворення інтелектуального капіталу, методології вартісної оцінки об'єктів інтелектуальної власності, а також обгрунтування шляхів забезпечення інтелектуальної безпеки суб'єктів господарювання. На наше переконання, лише формування ефективної системи організаційного, фінансового та інституційного забезпечення комерціалізації інтелектуальної власності дозволить трансформувати наявний в Україні інтелектуальний потенціал у інтелектуальний капітал підприємств реального сектору економіки та перетворити ринок інтелектуальної власності в ключову конкурентну перевагу нашої країни у глобальному ринковому середовищі.

Список літератури

Базилевич В.Д. Страхові послуги на сучасному ринку інтелектуальної власності / В.Д. Базилевич // Інтелектуальна економіка: глобальні тенденції та національні перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15 травня 2015 р. - Житомир: ЖНАЕУ, 2015. - С.74-79.

Жилінська О.І. Страхування інтелектуальної власності: світові тенденції та перспективи для України / О.І. Жилінська, А.О. Вікулова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2014. -Вип.

- С.19-25.

Статистичні дані про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування[Електронний ресурс] // Генеральна прокуратура України. - Режим доступу: https://www.gp.gov.ua/ua/stat.html. - Назва з екрана.

Пічко Р.С. Правові аспекти страхування права інтелектуальної власності в Україні / Р.С. Пічко, Є.А. Булат // Право і суспільство. - 2016. - № 5(2). - С.45-51.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-УІ[Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 - Назва з екрана.

Цыганов А.А. Основы страхования интеллектуальной собственности / А.А. Цыганов. - М.: Анкил, 2006. - 136 с.

Glazier D. (2016).Risk management and intellectual property insurance coverage. Willamette management associates Insights Journal,Vol. 2, pp. 56-59.

Special 301 Reports / Office of the United States Trade Representative. URL: https://ustr.gov/issue-areas/intellectual-property/ Special-301 (дата звернення: 27.07.2018)

References

Bazylevych V.D. (2015). Insurance services on the modern in- tellectualproperty market. Intellectual economy: global trends and national perspectives: proceedings of the International scientific & practical conference, ZNAEU,Zhytomyr, pp. 74-79.

Zhylinska O.I., Vikulova A.O. (2014).Intellectual property insurance: global trends and prospects for Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics,Vol. 3, pp. 19-25.

Statisticsonthereported criminal offences and results of its pretrial investigation / Prosecutor General's Officeof Ukraine. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stat.html(flaTa звернення: 27.07.2018)

Pichko R.S.,Bulat Y.A. (2016). Legal aspects of insurance of intellectual property rights in Ukraine.Journal of Law and SocietyVol. 5, pp. 45-51.

InternalRevenueCode of Ukraine №2755-VI of 02.12.2010. / VerkhovnaRadaofUkraine. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17 (дата звернення: 27.07.2018)

Tsyganov A.A. (2006). Lundamentalsofintellectualpropertyin surance. Ankil, Moscow.

Glazier D. (2016).Risk management and intellectual property insurance coverage. Willamette management associates Insights Journal,Vol. 2, pp. 56-59.

Special 301 Reports / Office of the United States Trade Representative. URL: https://ustr.gov/issue-areas/intellectual-property/ Special-301 (дата звернення: 27.07.2018)

Размещено на Allbest.ru