Управління розвитком персоналу в контексті формування позитивного іміджу роботодавця в умовах діджиталізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Управління розвитком персоналу в контексті формування позитивного іміджу роботодавця в умовах діджиталізації

Богоявленська Ю.В. кандидат економічних наук, доцент

Черниш А.О. студентка 2 р.н. магістратури, спеціальність 051 «Економіка»

Пінчукова В.О. студентка 2 р.н. магістратури, спеціальність 051 «Економіка»

Анотація

У статті розкрито змістові характеристики розвитку персоналу. Визначено роль управління розвитком персоналу у формуванні позитивного іміджу роботодавця. Встановлено зв'язок між силою іміджу підприємства та діловими якостями працівників.

Ключові слова: розвиток персоналу, професійне навчання, управління розвитком персоналу, позитивний імідж роботодавця, діджиталізація.

The article describes the substantive characteristics of staff development. The role of personnel development management in forming the positive image of the employer is defined. The relationship between the strength of the company image and the business qualities of employees has been established.

Key words: personnel development, professional education, personnel development management, positive image of the employer, digitalization.

Постійне зростання вимог до професійної підготовки працівників, їх професійно-кваліфікаційного рівня, рівня прояву їх професійних компетенцій та загальної компетентності все більше привертає увагу керівників підприємств до побудови ефективної системи розвитку персоналу. Пов'язано це з тим, що якісні й кількісні характеристики персоналу визначають можливість реалізації стратегії розвитку, структурної перебудови, розширення виробництва, підвищення якості продукції і послуг та продуктивності праці. Усе це можливе за умови розробки й реалізації заходів, що дозволяють збільшити трудовий потенціал підприємства. Важливу роль у цьому контексті відіграє професійна підготовка працівників, здатних на практиці формувати та реалізовувати заходи, спрямовані на забезпечення безперервного розвитку працівників підприємства (що цілком відповідає концепції навчання протягом життя).

Тематика управління персоналом і побудови ефективної системи розвитку працівників підприємства привернула увагу таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як: В.Я. Брич, О.Я. Гугул, А.О. Грішнова, Т.П. Збрицька, А.Я. Кібанов, В.А. Савченко, М.С. Татаревська, П.В. Журавльов, Г. Беккер, В. Вебер, В.І. Крамаренко та ін. В їх працях розкриваються питання умов формування і розвитку персоналу, окремі економічні та психологічні аспекти розвитку персоналу, проблеми раціонального розвитку персоналу та їх зв'язок із зростанням конкурентоспроможності підприємства, питання оцінювання рівня розвитку персоналу, методи, форми та види розвитку персоналу. Разом із тим, на чому акцентується увага, залишаються малодослідженими питання управління розвитком персоналу підприємства з позиції збереження і розвитку його іміджу в умовах діджиталізації.

Метою проведеного дослідження є розкриття теоретичних і прикладних аспектів управління розвитком персоналу в контексті формування позитивного іміджу роботодавця в умовах діджиталізації.

В сучасних умовах швидкий розвиток науки й техніки штовхає новітні підприємства розвиватися більш стрімкими темпами. Це стосується не тільки технологічного обладнання, а й розвитку персоналу, щоб зробити його більш конкурентоздатним в сучасних ринкових умовах.

Економічна література налічує багато визначень поняття «розвиток персоналу». Так, на думку В.М. Данюка, під розвитком персоналу потрібно розуміти, насамперед, системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників і вдосконалення соціальної структури персоналу. Розвиток персоналу забезпечується заходами з виробничої адаптації персоналу, оцінювання працівників з метою здійснення атестації персоналу, планування професійної кар'єри робітників і фахівців, стимулювання розвитку персоналу тощо [3].

Підвищення ролі і значення розвитку персоналу в забезпеченості конкурентоспроможності підприємства, що наразі є ключовим фактором формування успішного бренду підприємства на ринку, призвело до того, що передові компанії світу, в тому числі й підприємства України, взяли на себе функції щодо здійснення постійного професійного розвитку та навчання персоналу, його виробничої адаптації, планування трудової кар'єри працівників і підготовки кадрового резерву для подальшого їх висунення на вакантні керівні посади.

На великих корпораціях, таких як Google, Apple, Samsung та ін., існують окремі відділи, що займаються безпосередньо питаннями розвитку персоналу. Головна місія цих відділів - постійно розвивати й вдосконалювати навички своїх працівників (колег), щоб вони ставали більш конкурентоспроможними та відповідали новим, більш сучасним вимогам ринку. Високий індивідуальний та загальний рівень розвитку працівників свідчить про значну пророблену роботу в напрямі позиціонування підприємства. Так, сильний імідж підприємства і його товарів є підтвердженням того, що підприємство володіє персоналом з унікальними діловими здібностями (спеціальними навичками, уміннями), що дозволяють підвищувати пропоновану споживачам сприйману ними цінність товарів і послуг. Крім того, сформований імідж підприємства поліпшує морально-психологічний клімат у трудовому колективі та підсилює мотивацію працівників. Люди краще працюють на тих підприємствах, успіх яких для них очевидний і де працювати тому престижно. На підприємствах з гарною репутацією люди працюють довше, сюди значно легше залучити нових працівників.

Разом із тим маємо відзначити, що не всі керівники підприємств усвідомлюють необхідність мати гарний імідж підприємства і вважають корисним витрачати гроші на рекламу підприємства, в т.ч. за рахунок висококваліфікованого персоналу. Відношення до іміджу неоднакове в різних країнах. Так, у США 130 з 150 найбільших підприємств турбуються про власний імідж, у Великобританії 50 з 150, в Україні - ще менше підприємств піклується про створення свого іміджу.

Часто на вітчизняних підприємствах функції розвитку персоналу знаходяться у зоні відповідальності відділів кадрів (чи одного працівника, на якого покладено такі функції) та інших структурних підрозділів, що не є ефективним, тому що для збору й прийняття рішень щодо розвитку персоналу витрачається занадто багато грошей і часу, а час - це найцінніший ресурс підприємства.

Низький рівень якості робіт з розвитку персоналу на середніх підприємствах обумовлюється, окрім іншого, відсутністю відділів для проведення технічного навчання. Ця функція часто також покладається на одного з працівників служби персоналу підприємства - інженера по підготовці кадрів.

Різні науковці розглядають розвиток персоналу по-різному. Для прикладу, Ю.А. Плугіна стверджує, що розвиток персоналу може здійснюватися на 2-х рівнях: перший - це рівень підприємства, другий - рівень особистості. Існує ще національний рівень, що стосується розвитку людських ресурсів держави взагалі.

На рівні підприємства управління розвитком персоналу передбачає виконання наступних заходів:

оцінювання наявного трудового потенціалу, зокрема рівня професійних знань, умінь, практичних навичок і досвіду учасників трудових процесів;

оцінювання потреб підприємства в кадрах відповідно до обраних цілей, завдань, визначеної стратегії розвитку;

порівняння фактичного трудового потенціалу підприємства з його потребами.

На основі одержаних даних підприємство має можливість визначити наступні показники:

чисельність працівників, які відповідають обраній стратегії і які не потребують перенавчання чи підвищення кваліфікації;

чисельність працівників, які мають пройти професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації або професійно-кваліфікаційне просування у зв'язку із зміною стратегії розвитку підприємства;

чисельність працівників, яких доведеться найняти та підготувати або ж звільнити для ефективної реалізації обраної стратегії [6].

На нашу думку, розвиток персоналу на підприємстві необхідно розглядати в цілісному вигляді як систему. Система розвитку персоналу - це сукупність організаційних структур, методик, процесів та економічних ресурсів, що необхідні для ефективного виконання завдань у сфері розвитку працівників, а також оптимального задоволення запитів працівників, пов'язаних із самореалізацією, професійною підготовкою і трудовою кар'єрою. Вона повинна відповідати потребам працівників в отриманні та підвищенні професійної підготовки протягом усієї їхньої трудової діяльності [10].

Суб'єктом у системі розвитку персоналу підприємства, на думку М.С. Татаревської, є працівники підприємства, а об'єктом - професійно- кваліфікаційні, особистісні та інші важливі для підприємства характеристики персоналу [7, с. 120].

Загалом система розвитку персоналу підприємства для ефективного функціонування має включати до свого складу елементи, що представлені на рис. 1: імідж роботодавець діловий

Рис. 1. Взаємозв'язок елементів системи розвитку персоналу підприємства

В умовах діджиталізації є запит на розробки окремих алгоритмів, механізмів, інструментів, трансформації систем розвитку персоналу підприємств. Розроблена схема апробована в колективах сервісних ^- компаній, що довело свою актуальність і необхідність.

Очевидним фактом є те, що працівники стають ключовим елементом системи розвитку персоналу, що забезпечує ефективність функціонування підприємства. Тому розвиток професійних навичків працівників має бути невід'ємною складовою загальної стратегії конкурентоспроможного підприємства. Подальші дослідження планується проводити у напрямі поглиблення розуміння причинно-наслідкових зв'язків між рівнем розвитку працівників та іміджем підприємства на ринку товарів і послуг.

Список використаних джерел

1. Брич В.Я. Теоретичні аспекти розвитку персоналу / В.Я. Брич, О.Я. Гугул / Вісник Хмельницького національного університету. - №5. - 2009. - Т. 2. - С. 13-16.

2. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин. - М.: Юристъ, 2001. - 496 с.

3. Розвиток персоналу підприємства: підходи, сутність, моделі

4. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: навч. посібн. / В.А. Савченко. - К.: КНЕУ, 2002. - 351 с.

5. Татаревська М.С. Управління розвитком персоналу: навч. посібн. / Т.П. Збрицька, Г.О. Савченко, М.С. Татаревська. - Одеса: Атлант, 2013. - 427 с.

6. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / науч. ред. Р. Марра, Г. Шмидта. - М.: Изд. МГУ, 1997. - 415 с.

7. Управление персоналом организации: учебн. / под ред. А.Я. Кибанова. - 3-е изд., доп. и перераб. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 638 с.

Размещено на Allbest.ru