Особливості трудових відносин працюючих студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості трудових відносин працюючих студентів

Peculiarities of labor relations of working students

Парінова А.О., здобувачка кафедри правознавства

Стаття присвячена висвітленню питання правового регулювання трудових відносин осіб, які навчаються в закладах вищої освіти. Автор досліджує поняття конкурентоспроможності працівника. Вказується, що існує дисбаланс між попитом на робочу силу на ринку праці та пропозицією з боку вищої школи, яка ще не зорієнтована на ринок праці і практично не враховує його потреб при формуванні контингенту студентів. Крім того, наявні суттєві недоліки в самій підготовці студентів до професійної діяльності.

Аналізується питання зайнятості студентів. Наголошується на тому, що скасування обов'язкового розподілу випускників університетів і формування ринкових відносин у сфері зайнятості сприяла поширенню трудової діяльності серед студентів. Автор вказує, що трансформація мотиваційного ядра трудової поведінки молоді призвела до того, що молодь орієнтується під час вибору майбутньої професії на високооплачувані спеціальності, такі як юрист, економіст, менеджер. Дана установка молоді на певні престижні спеціальності підштовхувала професіоналів до висновку, що на ринку праці утворився надлишок даних фахівців за наявності дефіциту робочих спеціальностей.

Акцентується увага на тому, що в Україні не ведеться моніторинг зайнятості студентів. Це дуже негативно позначається на наявних проблемах зайнятості студентської молоді.

Автор проаналізував ситуацію із зайнятістю студентів в зарубіжних країнах. Досвід США, Великобританії та Австралії показує, що часткова зайнятість під час навчання, збільшуючи дохід і формуючи певні соціальні навички, в середньому завдає шкоди студентській успішності.

Зроблено висновок, що для західних роботодавців працівник-студент є вигідним співробітником, адже наймач отримує дешеву робочу силу, готову працювати і підлаштовуватися під гнучкий графік, а студент набуває досвід трудової діяльності і одержує заробітну плату. Тобто в зарубіжних країнах роботодавцям потрібен не фахівець, що володіє тільки теоретичними знаннями, а молодий працівник, що володіє компетенціями, які включають в себе не тільки володіння щонайменшою кваліфікацією, але і соціальною поведінкою, здатністю працювати в команді, ініціативністю. Держава має стимулювати підприємства до працевлаштування студентів. Наголошується на тому, що необхідна реформа освітньої системи, яка дозволить університетам адаптуватися до зростання студентської трудової активності, зберігаючи при цьому студентську освіту як основну мету.

Ключові слова: конкурентоспроможність працівника, зайнятість студентів, безробіття, трудові відносини, працевлаштування.

The article is dedicated to the provision of legal regulation of the work of the business community, as well as to the mortgages of the sanctuary. The author explores the concept of employee competitiveness. It seems that there is a real imbalance between working on the side of the school and not on the side of the school, but not on the side of the student when they're ready to go to school.

Analyze nutrition of students. To bother with it, what about the need for a comprehensive distribution of education in the field of employment in the field of employment has led to an increase in labor activity among students. The author of the case, the transformation of the motivational core of the labor behavior of young people, called before the young people took part in high-paying professions for higher education, such as a lawyer, economist, manager. The installation of young people at the prestigious specialty is given for professional staff, an extra charge for these faculties is placed on the market, with the appearance of a deficiency of working specialties.

The emphasis is on respect, but in Ukraine there is no monitoring of students' employment. All this negatively reflects on the other problems of employment of student youth.

The author has analyzed the situation and is taking out students in foreign countries. More USA, UK and Australian shows, most of which will take you half an hour to start, more and more social and social skills, in the middle of the year of school student achievement.

The gadget is open, for the most robotic teachers, the student is a student, so I can take out a cheap job, I'm ready to work and get a free schedule, and the student has to pay for work. But in foreign countries, robotic teachers are not required to have more knowledge, but are young people with theoretical knowledge, but a young man, who has competencies, is not inclined to be fully qualified, but Power to stimulate students to students. To bother about the need for reform of the system of education, to allow university students to adapt to the growth of student labor activity, I'll mainly emphasize schoolchildren's activities.

Key words: competitiveness of the practitioner, employment of students, unemployment, labor of business, practical training.

Постановка проблеми

Аналізуючи сьогоднішній ринок праці, ми, на жаль, можемо констатувати, що студенту дуже важко знайти гідне місце роботи. Ринок праці формує нові взаємозв'язки між освітою і ставить перед нею нові завдання. Справа в тому, що в умовах утвердження інноваційно спрямованої моделі господарювання та загострення конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках особливого значення набуває проблема підвищення якості людського капіталу, оскільки невід'ємною умовою існування та успішного функціонування економіки будь-якої країни є наявність високоякісної й конкурентоспроможної робочої сили.

Дослідницький інтерес до проблеми зайнятості студентства пояснюється багато в чому її практичною актуальністю, зайнятість стає однією з ключових суспільних проблем, а також одним із завдань соціальної політики держави.

Стан дослідження

Саме в 90-і з'явилися перші публікації, які розглядали даний феномен. Цією проблемою зацікавилися такі вчені, як В.І. Герчиков, Т.П. Меркулова, Т.Е. Петрова, В.В. Радаєв, Ф.Е. Шерегі, В.Г Харчева. У 2000 роках було продовжено вивчення проблем трудової зайнятості молоді такими дослідниками, як В.Н. Герчиков, Д.Л. Костянтинівський, С.В. Творогова, Ф.Е. Шерегі. Згідно з їхніми дослідженнями за останні 20 років відбулися зміни, що стосуються зайнятості студентів.

Мета статті - дослідити особливості трудових відносин студентів, що працюють.

Виклад основного матеріалу

На думку Д.П. Богині, конкурентоспроможність робочої сили - це сукупність якісних і вартісних характеристик специфічного товару «робоча сила», які забезпечують задоволення потреб роботодавців у працівниках певної кваліфікації. Така сукупність характеризує споживчі властивості робочої сили до ефективної праці [2]. Він розмежовує її кількісні і якісні характеристики. Зокрема, якісні ознаки конкурентоспроможності відображають сукупність властивостей робочої сили до ефективної праці (фах, стаж, вікові дані тощо). Кількісні характеристики категорії «конкурентоспроможність працівника» можуть визначатися такими показниками, як продуктивність та ефективність праці, витрати робочого часу на виконання певних робіт, якість виробленої продукції, витрати ресурсів тощо [2, с. 11].

Ми погоджуємося з більш ширшим трактуванням конкурентоспроможності робочої сили М. Семикіна, розглядаючи її з 3-х позицій: 1) як сукупність якісних і вартісних характеристик робочої сили, що характеризуються попитом на ринку праці; 2) як здатність працівника в умовах певної ринкової кон'юнктури відповідати попиту роботодавця, критеріям та мінливим вимогам ринку праці порівняно з характеристиками інших працівників чи осіб, які шукають роботу; 3) як співвідношення корисного ефекту від споживання трудових послуг робочої сили та їх ціни, адекватної загальній сумі витрат на підготовку, придбання, використання, відтворення та розвиток робочої сили [3, с. 100].

У формуванні державної політики в галузі освіти на перше місце має виходи підготовка закладами вищої освіти конкурентоспроможних фахівців, які в умовах певної ринкової кон'юнктури будуть відповідати попиту роботодавців, оскільки сьогодні суспільство не може гарантувати повної зайнятості всього працездатного населення, в тому числі й такої його соціальної групи, як молоді спеціалісти. На можливість їхнього працевлаштування впливає, з одного боку, дисбаланс між попитом на робочу силу на ринку праці та пропозицією з боку вищої школи, яка ще не зорієнтована на цей ринок і практично не враховує його потреб під час формування контингенту студентів. З іншого боку, на можливості на ринку праці впливають суттєві недоліки в самій підготовці студентів до професійної діяльності.

В умовах все більшої глобалізації ринку, зростання темпів оновлення технологій і значних зрушень в економічній структурі змінюється звична модель зайнятості, скорочується сектор матеріального виробництва, змінюються типові механізми працевлаштування. Впровадження нових інформаційних технологій сприяє суттєвому скороченню чисельності працівників через невідповідність їх кількості і кваліфікації.

З погляду стабільності робочих місць зайнятість ділиться на постійну і нетипову. Перший тип зайнятості характеризується такими факторами: робота у одного роботодавця, процес праці організований у виробничому приміщенні роботодавця, трудова діяльність обмежена стандартним навантаженням протягом дня, тижня, року.

Другий тип зайнятості відрізняється широким спектром видів зайнятості. Це може бути робота вдома, часткова зайнятість або тимчасова робота. Нетипова зайнятість характеризується тим, що відносини між працівником і роботодавцем укладаються на певний термін. Існують дві такі найбільш поширені форми нетипової зайнятості: часткова і тимчасова. Часткова зайнятість характеризується тим, що вона наближена до стандартної форми працевлаштування, проте відрізняється неповним трудовим навантаженням. Тимчасова зайнятість характеризується тим, що вона використовується за певних обставин, таких як подолання збоїв у виробничих процесах, забезпечення плавного переходу від ручних методів праці до автоматизації виробництва, виконання робіт між змінами і разових робіт, додаткові зміни у разі переміщення підприємства на нове місце, а також у разі збільшення обсягу понаднормових робіт.

В. Гімпельсон дає таке визначення тимчасової зайнятості: «Будь-яка зайнятість в рамках трудових відносин, тривалість яких заздалегідь визначена в трудовому договорі (письмовому або усному) і в часі, є тимчасовою» [4].

Вітчизняні соціологи й економісти в своїх роботах використовують безліч термінів для позначення тимчасової зайнятості (непостійна зайнятість, з фіксованим терміном закінчення, зайнятість за часом з певними умовами, випадкова, нестійка тощо).

Тимчасова зайнятість є однією з форм нетипової зайнятості. Тимчасова зайнятість може тривати як один день, так і мати певний встановлений термін. Здебільшого на тимчасових роботах зайнята і зацікавлена ними студентська молодь. Існування даної форми зайнятості допомагає не тільки вирішити матеріальні проблеми, а й залучити студентську молодь до трудового процесу.

Чинна соціальна політика щодо студентства не може гарантувати задоволення матеріальних потреб молоді. З огляду на це студентство зацікавлене в різних видах нетипової зайнятості, що дозволяє поєднувати навчання з роботою.

Визначення зайнятості з позиції економічної та юридичної науки можна знайти в роботах таких дослідників, як А.Е. Котляр, З.А. Котляр, В.Г Костаков.

Так, у своїй роботі про працю та зайнятість А.Е. Котляр визначає зайнятість як «<...> економічну категорію, що характеризує відносини з приводу включення індивіда в суспільну діяльність, одним з найважливіших проявів якої є трудова діяльність. Зайнятість є однією з загальноекономічних категорій, яка притаманна різним способам виробництва в тій мірі, в якій вона пов'язана з рухом населення і громадським поділом праці» [5].

Отже, сфера зайнятості може бути представлена як місце зіткнення інтересів і дій наймачів і людей, які наймаються. Визначення, дане В.В. Радаєвим, є неповним, адже він випустив з уваги мотивацію, а А.Е. Котляр як економіст випустив з уваги людський фактор, на що потім ми звернемо увагу.

Відповідно до теорії зайнятості її структура певною мірою відображає структуру робочих місць і змінюється під впливом останньої, але зайняте населення є лише частиною структури всього населення, його працездатною й економічно активною частиною.

Таким чином, можна дійти висновку, що зайнятість - це економічно активна діяльність, спрямована на отримання матеріальної винагороди для задоволення матеріальних і нематеріальних потреб індивіда.

Скасування обов'язкового розподілу випускників вузів і формування ринкових відносин в сфері зайнятості сприяло поширенню трудової діяльності серед студентів.

Трансформація мотиваційного ядра трудової поведінки молоді призвела до того, що молодь орієнтується під час вибору майбутньої професії на високооплачувані спеціальності, такі як юрист, економіст, менеджер. Така установка молоді на певні престижні спеціальності підштовхнула професіоналів до висновку, що на ринку праці утворився надлишок даних фахівців за наявності дефіциту робочих спеціальностей. Принцип гарантованої зайнятості змінився таким економічним явищем, як безробіття.

Це пов'язано з економічними реформами, що відбувалися в країні. У зв'язку з цим багато студентів починає свою трудову діяльність задовго до закінчення навчання, тому що ринок праці висуває нові вимоги до фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад. Однією з основних вимог ринку праці є досвід роботи і стаж, тому студенти під час навчального процесу цілком прагнуть бути залученими в усі види і форми нетипової зайнятості.

Ми маємо констатувати те, що в Україні практично не ведеться моніторинг зайнятості студентів, відсутня статистика студентів, які працюють. Без знання конкретних цифр важко прогнозувати та вибудовувати освітньо-економічну реформу в аспекті удосконалення регулювання трудових відносин осіб, які навчаються в закладах вищої освіти. Це дуже негативно позначається на наявних проблемах зайнятості студентської молоді. Однак сусідні країни ведуть такий моніторинг.

Ми пропонуємо Міністерству освіти і науки України разом з Міністерством соціальної політики України та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства поєднати інформацію з Єдиної державної бази з питань освіти з інформаційними базами щодо зайнятості для отримання статистичних даних, які дадуть можливість ґрунтовно розуміти проблеми, що існують у сфері регулювання трудових відносин здобувачів вищої освіти.

Можна виділити дві групи поведінкових стратегій серед студентів. Перша стратегія - це «робота - гроші». Таку роботу вибирають студенти, які живуть в гуртожитку на стипендію і невеликі суми, переважно вони працюють промоутерами, кур'єрами, різноробочими тощо. Друга - «робота - досвід». У цій групі оплата праці стоїть на другому місці, на перший же план виходить досвід роботи, який розширює можливості виходу студента на ринок праці. Яку б стратегію не вибрав студент, набуті навички роботи дозволять йому отримати можливість гідно вийти на ринок праці з певним багажем навичок, досвіду і знань. Це дозволить легко адаптуватися до постійної зайнятості і швидше включитися в процес становлення фахівця. Однією з особливостей є взаємодія майбутнього молодого фахівця і підприємства ще з періоду навчання у вузі в формі проходження виробничих і переддипломних практик, а також у вигляді курсового проєктування з використанням матеріалів підприємства. Саме так під час проходження практики та стажування студент чи випускник отримує всі необхідні практичні навички роботи на конкретному підприємстві за одержаною спеціальністю, вивчає всю специфіку своєї професії.

Отже, загальний висновок з вищезгаданого - це прагнення й ідея об'єднати два напрями - пошук підробітку під час навчання і роботи для випускників, щоб тимчасова робота стала стажуванням для майбутнього фахівця.

Такий задум є досить перспективним і особливо важливим для нинішніх випускників. Працевлаштування на місце свого стажування - це гарна можливість для новоспеченого фахівця. Від такого працевлаштування зможуть виграти всі: і роботодавці, і вчорашні студенти.

По-перше, проходячи стажування в тій чи іншій кампанії, студент ще під час навчання починає застосовувати на практиці отримані теоретичні знання.

По-друге, він має можливість зануритися в безпосередній робочий процес і тим самим усвідомити принципи своєї майбутньої спеціальності, що є досить проблематичним за допомогою лише викладу і вивчання навчальних дисциплін.

По-третє, у студента є шанс проявити себе. Відповідальний підхід до роботи, творче мислення, комунікабельність та багато інших якостей - це незаперечні докази до того, що саме такий молодий фахівець після одержання диплома отримає запрошення і прийде до тієї кампанії або організації, в якій себе зарекомендував.

Що ж стосується самих роботодавців, то вони, безумовно, будуть мати вигоду від даного проєкту. Надаючи в своїх кампаніях або організаціях можливість стажувань, роботодавці зможуть відбирати собі заздалегідь майбутніх працівників. Крім того, під час стажування роботодавець, навчаючи студента, показує, які вимоги саме його організації, теоретичні навички та якості більшою мірою потрібні йому. Тобто роботодавець готує собі працівника, вже пристосованого до його вимог.

Водночас згідно з численними закордонними дослідженнями [6] трудова зайнятість студентів очної форми навчання негативно впливає на академічну успішність. Так, дослідження, проведене в Манчестері [6], показало, що трудова зайнятість студентів денної форми навчання має негативні і позитивні наслідки. Пропуск занять, зниження успішності автори дослідження відносять до негативних наслідків, а придбання навичок, комерційних знань, зростання впевненості в собі автори виділяють як позитивні наслідки.

Можна дійти висновку, що для західних роботодавців працівник-студент є вигідним співробітником, адже наймач отримує дешеву робочу силу, готову працювати і підлаштовуватися під гнучкий графік, а студент набуває досвід трудової діяльності і одержує заробітну плату. Аналіз ринків праці США, Великобританії та Австралії показує, що часткова зайнятість під час навчання, збільшуючи дохід і формуючи певні соціальні навички, в середньому завдає шкоди студентській успішності, тому необхідна реформа освітньої системи, яка дозволить університетам адаптуватися до зростання студентської трудової активності, зберігаючи при цьому студентську освіту як основну мету.

трудовий працюючий студент

Висновки

Ми вважаємо, що заклад вищої освіти має бути орієнтований на випуск молодого фахівця, що володіє компетенціями. Заклади вищої освіти повинні здійснювати не тільки моніторинг ринку праці, а й змістовно його вивчати. ЗВО повинні знати, конкретно кого роботодавці готові прийняти на роботу, аж до переліку необхідних конкретних компетенцій майбутнього працівника.

Список використаних джерел

1. Грішнова О.А. Конкурентоспроможність персоналу підприємства. Україна: аспекти праці. 2005. №3. С. 3-9.

2. Богиня Д.П. Конкурентоспроможність робочої сили в системі управління трудовими ресурсами. Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Київ: КНЕУ, 2001.628 с.

3. Семикіна М.В. Конкуренція і конкурентоспроможність на ринку праці: методологія визначення. Демографія та соціальна економіка. 2008. № 2. С. 94-103.

4. Гимпельсон В.Е. Временная занятость в России: данные, уровень, динамика, распространенность. Экономический журнал ВШЭ. 2004. № 2. С. 228.

5. Котляр А.Э. О понятиях «труд», «занятость» и «рынок труда». Российские реформы: социальные аспекты: материалы науч.- практ. конф., посвящ. памяти Г.В. Мильнера. Москва, 1998. С. 196.

6. Curtis S. Shani N.The Effect of Taking Paid Employment During Term-time on Students' Academic Studies. Journal of Further and Higher Education. 2002. Vol. 26 No 2.

7. Mclnnis C. New realities of the student experience: How should universities respond?: A report at the 25th Annual Conference European Association for Institutional Research. Limerick, 24-27 Aug 2003.

8. Hunt A., Lincoln I., Walker A. Term-time employment and academic attainment: evidence from a large scale survey of undergraduates at North Umbria University. Journal of Further and Higher Education. 2004. Vol. 28. No 1.

Размещено на Allbest.ru