Організаційно-правові засади корпоративного управління (інформаційна складова)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет телекомунікацій

Кафедра Підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Організаційно-правові засади корпоративного управління (інформаційна складова)

Дименко Руслан Анатолійович

к.е.н., завідувач кафедри

Лобань Ольга Олександрівна

здобувач, ст. викладач

Organizational and legal basis of corporate governance (information component)

Dymenko Ruslan

Associate professor without tenure, Head of the Department, PhD in Economic sciences, Department of Enterprise, Trade and Exchange Activities;

State University of Telecommunications

Loban Olga

Lecturer, Department of Enterprise, Trade and Exchange Activities;

State University of Telecommunications

Summary

The organizational and legal principles of the information component of corporate governance are considered, which is an essential tool for the implementation and protection of corporate rights. The information component of corporate rights is the right to access information about the activities of a corporate organization, which by its nature is a strategic eco nomic and organizational factor. Depending on the purpose of its further use, it can be as an instrument of external negative influence on the economic organization, as a mechanism of sustainable positive economic development of economic organization, an instrument for the protection of its economic and legal interests. The use of information can be a powerful catalyst for progress and development for the enterprise or its destructive power.

Key words: corporate rights, corporate rights protection, information component, corporate non-management, corporate governance efficiency.

Анотація

корпоративний управління інформаційний

Розглядаються організаційно-правові засади інформаційної складової корпоративного управління, що є суттєвим інструментом реалізації та захисту корпоративних прав. Інформаційна складова корпоративних прав полягає у праві доступу до інформації про діяльність корпоративної організації, яка за своєю природою є стратегічним економічним та організаційним фактором. Залежно від мети її подальшого використання може бути як інструментом зовнішнього негативного впливу на господарську організацію, так механізмом сталого позитивного економічного розвитку господарської організації, інструментом захисту її економіко-правових інтересів. Використання інформації може стати потужним каталізатором прогресу та розвитку для підприємства або його руйнівною силою.

Ключові слова: корпоративні права, захист корпоративних прав, інформаційна складова, корпоративне управління, ефективність корпоративного управління.

Постановка проблеми

Поняття корпоративних прав класично розкривається через майновий зв'язок власника частки у статутному капіталі корпоративної організації та зводиться лише до майнового аспекту. Проте, поза увагою залишаються інші складові корпоративних прав суб'єктів, зокрема інформаційна, яка має істотне значення для прийняття управлінських рішень, спрямованих на збільшення економічного результату господарської діяльності, розвитку підприємства і захист прав та законних інтересів власників.

Інституційні процеси, що мають місце сьогодні у національній економіці України багато в чому пов'язані з формування механізму управління інформаційними змінами у сфері здійснення підприємницької діяльності з урахуванням сучасного типу економічних відносин, а саме: корпоративних взаємовідносин. Вплив інформації проявляється через всі напрями здійснення підприємницької діяльності, і в першу чергу пов'язаний з механізмом управлінням корпоративним капіталом. Такі процеси як: процеси приватизації, роздержавлення, створення нових організаційно-правових форм підприємств і т.д. завжди включає інформаційну складову, що має вирішальне значення з точки зору соціально-економічної результативності функціонування підприємства. Так, наприклад, незважаючи на більш ніж двадцять п'ять років реформ в Україні все ще триває процес формування механізму управління корпоративним капіталом, що є одним з основних показників ефективності функціонування сучасної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як відомо, проблематикою корпоративного управління підприємствами в економічній теорії займалися такі провідні зарубіжні вчені-економісти, як: Берлі і Г. Мінз, Ойкен В., Чемберлін Е. та інші.

У вітчизняній економічній науці питаннями корпоративного управління займалися багато вчених, питанням впровадження механізму управління корпоративним капіталом та корпоративної власності присвячено роботи Бєлікової О.Ю., Боковець В.В., Гудзь О.Е., Маркіної І.А., Смеричевського С.Ф., Сьомкіна Т.В. та інші. З точки зору місця інформації в корпоративному управлінні, найбільший інтерес, на нашу думку, представляють роботи таких вчених, як Боковець В.В., Циганенко Г.В., Шашина М.В.

Всебічне вивчення праць зарубіжних і вітчизняних вчених показало, що практично всі вони зосереджені на проблемах створення та розвитку корпоративних відносин. Питання ж формування критеріїв адекватної оцінки соціально-економічної ефективності механізму управління корпоративним капіталом відійшли на другий план порівняно з аналізом проблем управління фінансами корпорацій. Отже, актуальним є дослідження управління корпоративним капіталом з точки зору формування механізму взаємодії між власниками підприємницької структури, управлінською ланкою та найманими працівниками з урахуванням інформаційної складової даного процесу.

Невирішена раніше частина загальної проблеми. Недослідженою і такою, що потребує особливої уваги та вивчення є інформаційна складова корпоративних прав, вона полягає у праві доступу до інформації про внутрішньо-організаційну та господарсько-фінансову діяльність корпоративної організації, яка за своєю природою є стратегічним економічним та організаційним фактором, бо в залежності від мети її подальшого використання може бути як суттєвим інструментом зовнішнього негативного впливу на господарську організацію, так дієвим механізмом сталого позитивного економічного розвитку господарської організації, інструментом захисту її економіко-правових інтересів.

Метою дослідження є визначення змісту інформаційної складової корпоративних прав через виділення певних юридичних можливостей - правомочностей власників таких прав щодо доступу до інформації про корпоративну організацію.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інформація як явище є особливим універсальним нематеріальним благом, яке в залежності від її змісту, форми, мети і сфери застосування здатна перетворюватись в дієвий інструмент впливу на діяльність господарюючої організації. З одного боку вдало використана інформація може стати потужним каталізатором прогресу та розвитку для підприємства, в іншому - руйнівною силою. В обох випадках інформація виступає засобом досягнення певної мети в руках зацікавлених осіб, тому так важливо усвідомлювати значення та роль інформації в діяльності господарюючих організацій.

І корпоративні організації не виключення. Особливістю корпоративних організації є те, що їх статутний капітал поділений на частки між власниками, кількість яких може бути дуже значною (залежно від організаційно-правової форми товариства). Кожен із власників корпоративних прав має рівні права та може їх реалізовувати на власний розсуд. Природно виникає ситуація, коли кожен власник бажає реалізувати та захистити свій майновий інтерес - отримання найбільшого доходу від своєї власності. Кожен учасник розуміє, що стабільність діяльності та розвитку корпоративної організації - це шлях до отримання прибутку та збільшення вартості його частки в статутному капіталі в цілому.

На жаль, не всі особи є порядними і, інколи, бажають задовольнити всій майновий інтерес за рахунок інших власників зовсім неправомірними діями, наприклад: шляхом перерозподілу часток у статутному капіталі на користь однієї або групи осіб усунути інших власників від управління організацією, зловживання управлінськими повноваженнями на свою користь, використання майна корпоративної організації у власних інтересах.

Право доступу до інформації про корпоративну організацію може стати як дієвим механізмом управління корпоративними правами з метою ефективного управління, спрямованого на отримання максимального доходу від своєї власності, так і механізмом своєчасного та дієвого захисту від протиправних посягань на неї.

Інформація - це є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [9].

Щоб інформація відігравала стратегічне значення, вона повинна мати наступні ознаки: достовірність; повнота; надійність; своєчасність; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту.

Щоб інформація про корпоративну організацію мала усі зазначені ознаки та була засобом досягнення поставлених цілей законодавець надає власникам корпоративних прав відповідні правомочності - юридичні можливості щодо отримання відповідних відомостей про товариство. Зазначені правомочності випливають із змісту законодавства та обумовлені відносинами, що виникають між господарською організацією та власником корпоративних прав щодо неї. Саме ці юридичні можливості і складають інформаційну складову корпоративних прав.

Умовно їх можна поділити на групи за сферою виникнення:

у сфері здійснення управління справами господарської організації;

у сфері фінансово-господарської діяльності господарської організації;

у сфері перерозподілу майнових часток між власниками у статутному капіталі господарської організації.

Інформаційні правомочності у сфері здійснення управління справами товариства випливають із змісту відомостей, що виникають у сфері здійснення управління справами господарської організації (Таблиця 1).

Таблиця 1. Відомості, що виникають у сфері здійснення управління справами господарської організації

Законодавство України встановлює право учасника товариства брати участь в управлінні товариством як шляхом прямої особистої участі в діяльності органів управління товариством - загальних зборах, наглядовій раді, правлінні, ревізійній комісії, тощо, так і опосередковано - через формування зазначених органів управління шляхом обрання їх членів або призначення своїх представників, що від імені та в інтересах власника здійснюють управління його корпоративними правами.

Слід зазначити, що і в першому, і в другому випадках у учасника товариства виникає право на отримання інформації як щодо безпосередньої діяльності органів управління товариства, так і інформації особистого та професійного характеру щодо потенційних кандидатів на посади та вже обраних посадових осіб товариства.

Інформацією про безпосередню діяльність органів управління товариства є:

структура органів управління товариства, перелік їх посадових осіб, склад і порядок їх обрання (призначення);

управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Зміст нормативно-правових документів, на підставі яких вони здійснюють свою діяльність, це, як правило, локальні документи товариства матеріально-процесуального характеру, що приймаються товариством на підставі норм законодавства та визначають правовий статус органу управління, деталізують його повноваження, визначають порядок організації його діяльності, порядок та форму прийняття рішень і т. ін. До таких документів відносять статут, положення про загальні збори , положення про наглядову раду, дати, місця, порядку денного засідань; результатів їх безпосередньої діяльності та прийнятих рішень.

Зміст інформації особистого та професійного характеру щодо потенційних кандидатів на посади та вже обраних посадових осіб товариства складає: інформація про особу із зазначенням прізвища, імені та по батькові, паспортних даних, повної назви посади, на яку претендує або призначено особу; розмір пакета акцій (у відсотках) або частка, якою володіє така особа в статутному капіталі корпоративної організації (у відсотках); інформація про інші посади, які обіймала ця особа протягом останніх п'яти років; інформація про наявність/відсутність у осіб непогашеної судимості за корисливі та посадові злочини; найменування уповноваженого органу емітента, який прийняв рішення про призначення/обрання посадової особи, дата прийняття рішення, зміст такого рішення; інформація про строк, на який призначено (обрано) особу.

Зміст цієї інформації випливає із обмежень, встановлених законодавством України, а саме:

посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства.

особи, яким суд заборонив займатися пев- ною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності.

особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, одержання неправомірної вигоди та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Інформаційні правомочності у сфері фінансово-господарської діяльності товариства випливають із змісту відомостей, що виникають у сфері фінансово-господарської діяльності корпоративної організації (Таблиця 2).

Таблиця 2. Відомості, що виникають у сфері фінансово-господарської діяльності корпоративної організації

Так, Цивільний та Господарський кодекси України, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про акціонерні товариства» закріплюють за учасником товариства право одержувати інформацію про фінансово-господарську діяльність товариства.

На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, тощо.

Листом Міністерства юстиції від 24.01.2005 № 19-45-1626/19-45-1628 було надано роз'яснення ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" та п. 5 ч.1 ст.116 Цивільного кодексу України, за яким учасники господарського товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово - господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

У роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2002 р. N 5 "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства" зазначається: «Надання акціонерам інформації про діяльність товариства є обов'язком виконавчого органу акціонерного товариства».

Для отримання можливості акціонеру ознайомитись з офіційними документами товариства йому необхідно направити до виконавчого органу товариства інформаційний запит. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається в письмовій формі.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення акціонера (акціонерів) з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність товариства. У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові акціонера, документ та письмова або усна інформація, яка його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Термін вивчення та задоволення запиту щодо надання виконавчим органом товариства інформації визначається Законом України "Про інформацію".

Акціонери при ознайомленні з документами про діяльність товариства у відповідності до мають право робити виписки з наданих їм для ознайомлення документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.

Інформаційні правомочності у сфері перерозподілу часток у статутному капіталі товариства випливають із змісту відомостей що виникають у сфері перерозподілу часток у статутному капіталі товариства (Таблиця 3).

Таблиця 3. Відомості, що виникають у сфері перерозподілу часток у статутному капіталі товариства

Так ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»: передбачає, що відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Так, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному, кільком учасникам цього товариства або третім особам [7].

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до вимог законодавства. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Це положення законодавства опосередковано розкриває першочергове право власника корпоративних прав на отримання інформації про наміри учасника товариства здійснити відчуження своєї частки, її вартості та терміни вчинення зазначених дій.

Крім того, особлива група інформаційних прав виникає у учасників товариства у разі зміни розміру статутного капіталу товариства шляхом його збільшення або зменшення, бо акціонери мають переважне право на придбання акцій що додатково приватно розміщуються і право на викуп товариством акцій, якщо акціонер голосував проти збільшення або зменшення статутного капіталу. У цьому випадку у учасника товариства виникає права щодо отримання інформації про підстави прийняття такого рішення, про порядок та строки цієї процедури та правові наслідки для конкретного учасника товариства зазначеної подій.

Для акціонерного товариства зміст такої інформації складають:

- дата прийняття рішення про збільшення /зменшення статутного капіталу та назва уповноваженого органу емітента, що його прийняв, а також причини, які обумовили прийняття такого рішення;

інформація про розмір статутного капіталу на дату прийняття рішення про його збільшення/зменшення, розмір статутного капіталу після збільшення /зменшення;

сума, на яку збільшення/ зменшується статутний капітал, та частка (у відсотках), на яку збільшується/зменшується статутний капітал, спосіб зменшення статутного капіталу;

кількість голосуючих акцій та їх частка у загальній кількості голосуючих акцій (у відсотках), щодо кожного з членів наглядової ради товариства, виконавчого органу, яким належать акції емітента, та акціонерів, які володіють 10 і більше відсотками голосуючих акцій станом на день прийняття рішення про збільшення/зменшення статутного капіталу.

Слід зазначити, що на противагу інформаційним юридичним можливостям щодо доступу до інформації про організацію у власника корпоративних прав виникає обов'язок не розголошувати інформацію, що стала відома особі у зв'язку з реалізацією своїх прав і яка є комерційною таємницю та конфіденційною інформацію.

Висновки

Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що інформаційний аспект корпоративного управління охоплює усі складові функціонування механізму корпоративного управління і покликаний забезпечити власнику необхідні можливості більш ефективного управління та контролю за економічною діяльністю господарської організації, щодо якої він має корпоративні права, і таким чином, виступає дієвим механізмом захисту прав та законних інтересів їх власника.

Література

1. Сьомкіна Т.В. Концептуальні основи формування конкурентних переваг сучасної корпоративної структури/ Т.В. Сьомкіна // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2017. - № 1. - С. 32 -36.

2. Сьомкіна Т.В. Теоретичні підходи до аналізу функціонування суб'єкта підприємницької діяльності/ Т.В. Сьомкіна // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2017. - № 4 (22). - С. 28-34.

3. Лобань О.О. Державне регулювання корпоративних відносин в Україні (історичний аспект) / О.О. Лобань // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2017. - № 4 (22). - С. 153-159.

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-^ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356.

6. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-^ // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 2682.

7. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682.

8. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № 514-УІ//Відомості Верховної Ради України - 2008 - N 50-51 - ст. 384.

9. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ// Відомості Верховної Ради України - 1992- N 48- ст. 650.

Размещено на Allbest.ru