Розвиток ключових компетенцій публічних службовців в умовах цифрової трансформації суспільства

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія державного управління

при Президентові України

Розвиток ключових компетенцій публічних службовців в умовах цифрової трансформації суспільства

Фірсова Оксана Дмитрівна кандидат наук з державного управління,

докторант кафедри регіонального управління,

місцевого самоврядування та управління містом



Анотація

Сучасне суспільство перебуває на етапі глибоких структурних змін, коли внаслідок стрімкого поширення цифрових технологій цифрові навички стають визначальними серед інших професійних компетенцій громадян. У статті розглянуто сутність цифрової компетентності як однієї з ключових компетенцій людини для повноцінного життя та діяльності в умовах сьогодення.

Проаналізовано цифрові компетенції публічних службовців, які дозволяли б їм ефективно здійснювати свою професійну діяльність в нових умовах.

Досліджено модель компетенцій публічного службовця у сфері цифрової трансформації, охарактеризовано її компоненти (базові цифрові компетенції; професійні компетенції у сфері цифрового розвитку; особистісні компетенції; цифрова культура).

Встановлено, що в Україні розроблено нормативно-правові засади підвищення рівня цифрових компетенцій населення, однак проблематика формування цифрових компетенцій не є в пріоритеті ні для публічних службовців як споживачів освітніх послуг, ні для суб'єктів надання освітніх послуг у сфері професійного навчання.

Проаналізовано закордонний досвід навчання публічних службовців в цифрову добу, зокрема, досвід Канадської школи публічної служби. З урахуванням кращих практик, визначено, що стратегічним завданням системи освіти у сфері публічного управління має бути підготовка фахівців, які компетентні в управлінні даними і формують нову управлінську культуру.

Обґрунтовано необхідність наступних кроків: розробити перелік цифрових компетенцій для цільових аудиторій на базі рамки цифрових компетенцій Digital Competence 2.1; сприяти розвитку культури впровадження цифрових технологій в публічному управлінні на всіх рівнях шляхом адаптації передового міжнародного досвіду формування цифрових компетенцій у публічних службовців; сприяти розвитку співпраці між державним сектором, бізнесом та науково-освітньою спільнотою щодо створення навчальних програм з цифрової трансформації для різних цільових груп.

Ключові слова: публічне управління, публічні службовці, ключові компетенції, цифрові компетенції, цифрова трансформація.



Abstract

Developing key competencies of public servants in the context of digital transformation of society

Firsova Oksana Dmytrivna Ph.D in Public Administration, Doctoral Student, Regional Government, Local Government, and Urban Management Department, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

Society is currently undergoing profound structural changes. Due to the rapid spread of digital technologies, digital skills become central among the generally required professional competencies. In Ukraine, the development of digital competencies is especially relevant, as the recent poll from the Ministry of Digital Transformation of Ukraine shows that 53% of the population has a lower than average digital skill-set as measured using the European Commission methodology.

The article positions digital competence as one of the key human competencies necessary for a fulfilling life and activity in the modern world. It analyzes digital competencies that render public servants more efficient in carrying out professional duties. The competency model for public servants in the field of digital transformation is studied.

Ukraine has developed a legal framework for raising the level of digital competencies of the population, but there is no formed and balanced policy on digital transformation.

There is neither a vision nor any government initiative, program, or strategic document aimed at creating a comprehensive national system for digital literacy. Furthermore, there is a lack of tools for monitoring and evaluation of digital skills at the national level. Nowadays, neither public servants, who are the final consumers of education services, nor training institutions that provide these services prioritize the development of digital competencies.

The author analyzes foreign experience in digital skills training for public servants, in particular, the experience of the Canada School of Public Service. Through the study of best practices, the author concludes that the strategic task for the education system for public servants should be to train professionals who are competent in data management and are ready for the new culture of digital governance.

The results of this research justify the need to develop a list of digital competencies for target audiences based on the framework “Digital Competence 2.1”; to promote the culture of digital technology integration in public administration, adapting best practices on development of digital competencies for public servants; to support the cooperation between the public sector, businesses, and the scientific community to develop training programs in digital transformation for public servants.

Keywords: public administration; public servants; key competencies; digital competencies; digital transformation.



Постановка проблеми

Суспільство перебуває на етапі глибоких структурних змін, коли відбувається цифрова трансформація усіх сфер життєдіяльності, в тому числі - надання публічних послуг.

Унаслідок стрімкого поширення цифрових технологій цифрові навички стають визначальними серед інших професійних компетенцій громадян [1].

Для України, де 53% опитаних мають цифрові навички нижче середнього рівня за методологією оцінки Європейської Комісії, розвиток цифрової компетентності набуває актуальності у сфері освіти населення [2].

Саме «недостатні знання та навички в нових технологіях» є однією з головних перешкод на шляху цифровізації [3].

В Україні нормативно-правовою основою підвищення рівня цифрових компетенцій населення є:

· Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 січня 2018 р. № 67 -р, в якій зазначено, що створення та виконання національної програми навчання загальним і професійним цифровим компетенціям та знанням є пріоритетним завданням на шляху до прискореного розвитку цифрової економіки [4];

· постанова КМУ від 30 січня 2019 року №56 «Деякі питання цифрового розвитку», відповідно до якої передбачена можливість утворення та забезпечення функціонування структурних підрозділів (спеціалістів) з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації [5].

Відповідно до постанови КМУ №471 від 12 червня 2020 р., цифрова грамотність є обов'язковою для державних службовців [6].

На часі прийняття Стратегії цифровізації публічного управління, яка повинна включати розвиток цифрових компетенцій держслужбовців [3].

Аналіз наукових досліджень. Проблему формування професійної та цифрової компетентності, ефективного використання інформаційних технологій у процесі підготовки публічних службовців до професійної діяльності засобами цифрових освітніх технологій досліджувало багато українських та зарубіжних науковців [7; 8; 3; 9].

Публічний службовець повинен відповідати певним вимогам: відповідність знань і навичок виконуваним посадовим завданням з рекомендаціями щодо переміщення та подальшого навчання, вміння розширювати свій потенціал розвитку та здатність до роботи в умовах динамічно змінюваної діяльності; готовність до змін; затребувані суспільством цінності та інтереси [7, с. 68].

Сьогодні професійна діяльність державних службовців ускладнюється цілою низкою факторів: докорінна зміна інформаційно-комунікаційних систем, що застосовуються в системі державного управління; паралельно діючі в указаній системі процеси оптимізації, інтеграції, модернізації, реформування, систематизації тощо; домінантність кризових явищ не лише в державному управлінні, а й у соціальному розвитку (глобальна екологічна криза, геополітична, економічна та ін.) тощо [8, с. 13].

В умовах несформованого українського інформаційного суспільства, забезпечення ефективного публічного управління неможливо без належної кваліфікації публічнних службовців у галузі ІКТ (ІКТ - компетентності, комп'ютерної грамотності, інформаційної культури) [7].

Дослідження свідчать, що у сфері цифрової трансформації публічного управління фахівцям потрібно набагато менше технічних компетенцій, натомість акцент робиться на інших компетенціях службовців - формувати цифрове мислення, щоб переосмислити всі процеси в цифровій формі; розуміти цифрову етику; розуміти технологічні тенденції, щоб зменшити свою залежність від зовнішніх ІТ-провайдерів; мати навички самоорганізації, особливо у випадку цифрового робочого місця; комунікативні навички [9].

Цифрова трансформація публічного управління все більше зміщує фокус з процесів та завдань на компетенції публічних службовців [9].

Мета статті - аналіз цифрових компетенцій публічних службовців, які дозволяли б їм ефективно здійснювати свою професійну діяльність в нових умовах, а також вивчення міжнародного досвіду формування цифрових компетенцій у публічних службовців.



Виклад основного матеріалу

Компетенцію розглядають як одиницю виміру і оцінки здатності спеціаліста ефективно і оперативно виконувати конкретну діяльність, вирішувати професійні задачі, приймати та впроваджувати управлінські рішення [7].

У «Рекомендації ЄС про основні компетенції для навчання протягом усього життя» (2006) компетенцію визначають як набір знань, умінь, навичок і сформованої позитивної налаштованості для досягнення певних цілей. Компетенції, які необхідні всім громадянам для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування, називають ключовими [10].

Цифрова компетентність визнана однією з восьми ключових компетентностей для повноцінного життя та діяльності людини в умовах сьогодення [11]. Досить повний перелік компетенцій, необхідних для життя і роботи в умовах цифрової економіки, представлений в європейській моделі цифрових навичок для громадян (О^Сотр 2.0), що структурована за п'ятьма сферами і включає 21 цифрову компетенцію (табл. 1) [12].

Таблиця 1

Рамка цифрової компетентності DigComp 2.0 [1]

№	Назва блоку компетенцій	Компетенції
1	Інформаційна грамотність та грамотність щодо роботи з даними	1.1 Вміння шукати, фільтрувати дані, інформацію та цифровий контент. 1.2 Вміння оцінювати дані, інформацію та цифровий контент. 1.3 Вміння використовувати та управляти даними, інформацією та цифровим контентом.
2	Комунікація та взаємодія	2.1 Вміння спілкуватися через використання цифрових технологій. 2.2 Вміння ділитися інформацією завдяки використанню цифрових технологій. 2.3 Вміння контактувати із суспільством, користуватися державними та приватними послугами завдяки використанню цифрових технологій. 2.4 Вміння взаємодіяти завдяки використанню цифрових технологій. 2.5 Знання «нетикету» (від англ. network та etiquette), тобто володіння правилами поведінки та етикету в цифровому середовищу. 2.6 Управління цифровою ідентичністю, тобто вміння створювати та управляти аккаунтами.
3	Цифровий контент	3.1 Створення цифрового контенту. 3.2 Вміння змінювати, покращувати, використовувати цифровий контент задля створення нового контенту. 3.3 Обізнаність щодо авторських прав та політики ліцензування відносно даних, інформації та цифрового контенту. 3.4 Програмування, тобто вміння писати програмний код.
4	Безпека.	4.1 Вміння захистити пристрої та контент, знання заходів безпеки, розуміння ризиків та загроз. 4.2 Захист персональних даних. 4.3 Охорона здоров'я, тобто знання та навички для збереження свого здоров'я та інших з точки зору як екології використання цифрових технологій, так і ризиків, загроз безпеці громадян. 4.4 Захист навколишнього середовища, тобто розуміння впливу цифрових технологій на екологію, навколишнє середовище, з точки зору їх утилізації, а також їх використання, що може нанести шкоду, наприклад, об'єктам критичної інфраструктури.
5	Вирішення проблем	5.1 Вміння вирішувати технічні проблеми, що виникають із комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, мережами. 5.2 Вміння визначати потреби та знаходити відповідні технічні рішення, або відбирати цифрові технології до власних потреб. 5.3 Креативне користування, або вміння завдяки цифровим технологіям створювати знання, процеси та продукти, індивідуально або колективно, з метою вирішення повсякденних життєвих та професійних проблем. 5.4 Вміння самостійно визначати потребу в отриманні додаткових нових цифрових навичок.



В оновленій Рамці ключових компетентностей (2018) розуміння сутності цифрової компетентності модифіковано для реагування на швидкозмінний цифровий контекст, збагачено реаліями медіаграмотності та критичного мислення, передусім, у контексті використання соціальних медіа [13].

Таким чином, цифрова компетентність охоплює інформаційну грамотність, здатність спілкування та співпрацю, медіаграмотність, створення цифрового контенту (включаючи програмування), безпеку (включаючи цифрове благополуччя та компетенції, пов'язані з кібербезпекою), інтелектуальну власність, що стосується вирішення проблем та критичного мислення [13, с. 26].

Фахівці зауважують, що внаслідок цифрової трансформації суспільства зростає роль поведінкових компетенцій, оскільки вони більш затребувані в інформаційному суспільстві і найменше піддаються автоматизації і роботизації [14].

Тому компетенція у сфері цифрових технологій повинна сприйматися не лише як знання, що мають відношення до технічних навичок, а і як знання, більшою мірою зосереджені на когнітивних, соціальних та емоційних аспектах роботи і життя в цифровому середовищі [3].

В Україні назріла потреба в суспільному дискурсі стосовно розробки національної стратегії з розвитку цифрових навичок [15, с. 10]. Відповідно до рекомендацій ОЕСР (2019), розвиток навичок роботи з цифровими даними і технологіями в публічному секторі є однією з необхідних умов для успішного впровадження цифрового порядку в країні [16].

Публічні службовці мають бути готовими до професійної діяльності, яка зумовлена сучасним впливом навколишнього середовища, тобто потрібні відповідні якісні зміни у їх професійній свідомості, професійному мисленні та професійній поведінці [8].

Розглянемо модель компетенцій публічного службовця у сфері цифрової трансформації (рис.1) [17]. Під поняттям «модель компетенцій» розуміємо певний набір компетенцій та їх характеристик, сформований відповідно до виду професійної діяльності.

Рис. 1. Модель компетенцій публічного службовця у сфері цифрової Трансформації

I. Базові цифрові компетенції - це мінімально необхідний рівень знань і навичок використання ІКТ у повсякденній і професійної діяльності, а саме: загальні навички роботи на комп'ютері, в інтернеті, навички роботи з електронними документами.

Базові цифрові навички: уміти увімкнути пристрій; використовувати доступні елементи керування на пристрої (комп'ютері, смартфоні); уміти підключити пристрій до Інтернету та відкрити браузер для пошуку інформації; уміти підключити пристрій до безпечної мережі Wi-Fi; уміти встановити та змінити пароль, створити резервні копії.

Під терміном «цифрова безпека» розуміють поєднання інструментів, запобіжних заходів і звичок, які необхідні користувачу для гарантування його безпеки в цифровому світі (захист персональних даних, надійний пароль, легальний контент, культура поведінки, етика, зберігання інформації та ін.).

Цифрова грамотність - це здатність безпечно і належним чином управляти, розуміти, інтегрувати, обмінюватися, оцінювати, створювати інформацію і отримувати доступ до неї за допомогою цифрових пристроїв і мережевих технологій для участі в економічному і соціальному житті [18].

II. Професійні компетенції (hard skills) в сфері цифрового розвитку - група компетенцій, пов'язаних з функціональним використанням методів та інструментів управління процесами, проєктами, продуктами цифрової трансформації і регулярним вирішенням складних професійних завдань в цифровому середовищі. До цієї групи належать компетенції [17, с. 26]:

1) управління цифровим розвитком - знання методів стратегічного менеджменту, цифрової економіки та цифрового публічного управління, а також інструментів оцінки цифрової зрілості системи публічного управління.

Характеристиками цієї компетенції є знання, вміння та навички застосування:

- інструментів, методів і підходів стратегічного менеджменту в управлінні цифровим розвитком (політичні, економічні, технологічні тренди в країні і світі; рівні управління: стратегічний, тактичний, операційний);

- основ цифрової економіки (організація і управління економічною діяльністю в процесі цифрової трансформації; система публічного управління, сфокусована на цифрових і електронних технологіях);

- технологій цифрового урядування (стратегія цифрової трансформації і інтегрована дорожня карта цифрової трансформації; етика цифрового світу, міжнародне та вітчизняне законодавство);

- інструментів оцінки цифрової зрілості системи публічного управління (критерії зрілості; контроль, аналіз і прогнозування прогресу цифрової трансформації).

2) розвиток організаційної культури - знання і застосування технологій формування та розвитку організаційної культури, управління складними організаційними змінами, а також формування цифрової кадрової екосистеми в органах публічного управління.

Ключовими характеристиками даної компетенції є знання, вміння та навички застосування [17, с. 27]:

- інструментів і методів формування і трансляції організаційної культури (типи організаційних культур; принципи спіральної динаміки; інструменти та методи формування правил і норм, цілей і цінностей цифрової трансформації);

- механізмів управління організаційними змінами (цільовий стан і дорожня карта організаційних змін; методи роботи з опором змінам; інструменти управління організаційними змінами (робота із зацікавленими сторонами, комунікації, забезпечення організаційної готовності);

- технологій побудови і розвитку кадрової екосистеми (організаційні структури; команда цифрової трансформації; теорія і практика формування і розвитку команд, інтеграція з HR-циклом організації; практики операційного менеджменту (постановка цілей і завдань, планування, делегування, контроль і моніторинг, мотивування, зворотній зв'язок).

3) інструменти управління - застосування професійних методів управління процесами, проєктами, продуктами в процесі цифрової трансформації в системі публічного управління.

Ключовими характеристиками даної компетенції є знання, вміння та навички застосування [17, с. 28]:

- методів та інструментів процесного підходу (основи процесного управління; моделювання бізнес-процесів; види втрат в процесах, рольова модель управління процесами; каталогізація та документування процесів, метрики і KPI процесів);

- методів та інструментів підходу «управління продуктом» (виділення продуктів і основні фази продуктового циклу; планування розвитку продуктів, споживачі продукту (їх очікування, потреби і методи роботи з ними - кількісні та якісні дослідження); рольова модель управління продуктом; продуктова команда; класичні (предикативні), гнучкі (Agile) та гібридні методи створення продукту; збір і аналіз продуктових метрик);

- методів та інструментів проєктного підходу (основи проєктного управління; система управління проєктною діяльністю на рівні держави і організації; проєкти, програми проєктів); сфери знання (концепція і цілі, зміст, терміни, фінанси, якість, ресурси, закупівлі, ризики та можливості, зацікавлені сторони, комунікація, інтеграція проєкту); процеси управління життєвим циклом проєкту (ініціювання, планування, розробка, реалізація, моніторинг та контроль, завершення), інструменти та методи управління проєктом; рольова модель управління проєктом; проєктна команда; особливості міжвідомчих, територіально розподілених і різнорівневих проєктних команд; метрики і КРІ проєктів).

4) управління та використання даних - знання і застосування методів і технологій збору, структурування, аналізу даних для побудови нових організаційних і управлінських моделей, продуктів і сервісів в системі публічного управління.

Характеристиками даної компетенції є знання, вміння та навички застосування:

- технологій прийняття рішень, заснованих на даних (культура і етика прийняття рішень на основі даних; вбудовування процесу прийняття рішень на основі даних в бізнес-процеси організації; системи автоматичного прийняття рішень (включно з системами штучного інтелекту); забезпечення безпеки даних);

- методів управління життєвим циклом даних (проєктування моделей даних; етапи життєвого циклу даних; принципи і правила збору і зберігання даних; інструменти бізнес-аналітики ^!) і візуалізації;

- методів та інструментів управління структурою даних (структуровані і неструктуровані дані, логічні і фізичні моделі даних, теорія СУБД: реляційна модель даних, нереляційні моделі даних, запити, транзакції).

5) застосування цифрових технологій - знання і використання методів проєктування, побудови і управління корпоративною архітектурою, управління ІТ-системами, застосування «наскрізних технологій» (роботизація, блокчейн, нейромережі, штучний інтелект, квантові технології, віртуальна і доповнена реальність) а також засобів і методів кібербезпеки в системі публічного управління.

Ключовими характеристиками даної компетенції є знання, вміння та навички застосування:

- стандартів і методології проєктування і побудови корпоративної архітектури та управління нею (архітектура платформ; хмарні і змішані ІТ - архітектури; інструменти автоматизації проєктування архітектур; процеси проєктування і підтримки в актуальному стані документації);

- наскрізних технологій (нові виробничі технології; нейротехнології і штучний інтелект; технології бездротового зв'язку; компоненти робототехніки і сенсорика; квантові технології; системи розподіленого реєстру; технології віртуальної і доповненої реальності);

- методів та інструментів управління ІТ-системами (виробничий процес створення ІТ-систем; операційні процеси ІТ; інтеграція процесів розробки і супроводу; системи автоматизації виробничого процесу розробки ІТ-систем і операційних процесів ІТ, метрики і KPI ІТ-систем і ІТ-процесів);

- засобів і методів кібербезпеки (цілі і завдання захисту інформації, модель загроз, процеси інформаційної безпеки, зовнішні і внутрішні джерела загроз; засоби і методи захисту інформації; ІТ-системи, що забезпечують кібербезпеку; заходи протидії цілеспрямованим зовнішнім впливам).

6) розвиток ІТ-інфраструктури - знання і застосування технічної документації, застосування інфраструктурних технологій і розвиток систем зберігання даних в органах публічного управління.

Ключовими характеристиками даної компетенції є знання, вміння та навички застосування [17, с. 31]:

- технічних знань і документації (вітчизняні та міжнародні стандарти і нормативні документи, що регулюють життєвий цикл інформаційних систем і ІТ - продуктів; призначена для користувача технічна документація);

- технологічних стеків (структура і основні області застосування; технологічні стеки платформних рішень; життєвий цикл технологічних стеків; рішення з відкритим вихідним кодом);

- інфраструктурних технологій (технічна архітектура обчислювальних систем, систем зберігання даних, каналів зв'язку і мереж (бездротових, дротових, оптичних); інфраструктурне та базове програмне забезпечення; хмарні рішення;

- системи зберігання даних (типи систем зберігання даних; технології зберігання; проєктування, створення і експлуатація системи зберігання даних).

ІІІ. Особистісні компетенції (soft skills) в сфері цифрового розвитку - група компетенцій, які відображають індивідуальні особливості особистості, забезпечуючи її успішну участь в реалізації проєктів цифрового розвитку.

До групи «м'які навички» належать компетенції [17, с. 22]:

- спрямованість на результат - сукупність стійких особливостей особистості, що забезпечує максимізацію власних можливостей при виконанні взятих зобов'язань, вирішення нестандартних, складних завдань, для повного і своєчасного отримання результатів і досягнення цілей цифрового розвитку найбільш продуктивним способом. Досягати результату допомагають: дисциплінованість і акуратність; навички організації власного часу; стресостійкість; здатність до саморозвитку, постійної актуалізації знань і рефлексії; вміння ставити і розподіляти завдання для себе і підлеглих;

- кліентоцентричність - сукупність стійких особливостей особистості, що забезпечують свідому спрямованість на максимальне задоволення потреб усіх вигодоотримувачів від цифрової трансформації;

- комунікативність - сукупність стійких особливостей особистості, що забезпечують вибір найкращої стратегії і тактики спілкування, ефективну ділову комунікацію, відкритість і взаємоповага з метою побудови співпраці в процесі реалізації проєктів цифрового розвитку;

- емоційний інтелект - сукупність стійких особливостей особистості, що забезпечують можливість управляти власними емоціями та емоціями інших людей для вирішення практичних завдань, правильно оцінювати наміри, мотивацію і бажання (власні і чужі), створювати і підтримувати робочу атмосферу під час командної роботи;

- креативність - сукупність стійких особливостей особистості, що забезпечують здатність формулювати нестандартні ідеї, відходити від традиційних схем мислення, швидко знаходити вихід зі складних ситуацій, використовуючи нешаблонні підходи;

- критичність - сукупність стійких особливостей особистості, що дозволяють обдумано і виважено здійснювати оцінку подій, процесів, результатів діяльності, спрямовану на всебічну перевірку і виправлення можливих помилок; здатність усвідомлювати свої помилкові рішення і наводити аргументи «за» і «проти», мислити в довгостроковій перспективі.

IV. Цифрова культура - це єдині ідеологічні, організаційні, технологічні цінності, що забезпечують цифрову інтеграцію і розвиток людини в умовах цифрової трансформації [17, с. 23]. Пріоритетним є: орієнтація на клієнта, делегування, співпраця і швидкість впровадження технологічних інновацій (гнучкість і прийняття ризиків). Культура прийняття рішень, заснованих на даних, з інтеграцією аналітичних звітів в процеси управління - важлива частина цифрової культури. Співпраця органів публічного управління, бізнес -структур, громадських організацій сприяє залученню в систему публічного управління висококваліфікованих кадрів, реалізації кращих ідей, швидкому створенню цифрових сервісів.

Процес підготовки публічних службовців у сфері використання новітніх технологій включає такі основні етапи: 1) впровадження уніфікованих процедур оцінки кваліфікаційних навичок співробітників у сфері застосування сучасних інформаційних технологій; 2) створення і розвиток інфраструктури регіональних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів влади у сфері ІКТ; 3) розробка і фінансування програм навчання для різних категорій працівників; 4) професійне навчання і сертифікація співробітників служб інформатизації; 5) поліпшення матеріально -технічного забезпечення державної служби, включно з впровадженням технологій дистанційного навчання; 6) інформування публічних службовців про передовий досвід та інновації у сфері ІТ; 7) створення системи мотивації, заохочення і регламентації процесів використання публічними службовцями інформаційних технологій; 8) упровадження заходів, направлених на просування технологій електронного урядування, підвищення кваліфікації громадян і організацій, що використовують ІТ для взаємодії з органами публічної влади [7, с. 44].

Як відомо, система професійного навчання публічних службовців має відповідати вимогам освіти для суспільства, побудованого на знаннях і інформації, а саме: освіта протягом усього життя; освіта без кордонів, що ґрунтується на ІКТ і доповнює традиційні методи і технології новими можливостями; освіта за креативними моделями навчання та індивідуальними освітніми траєкторіями; освіта, що розвивається на основі фундаментальних знань [7, с. 24]. За минулі роки вже накопичено позитивний досвід навчання фахівців у напрямку цифрового розвитку.

Певною тенденцією в інших країнах можна вважати створення державної (публічної) цифрової академії, де спільними зусиллями науковці із залученими експертами розробляють навчальні курси для публічних службовців. Так, наприклад, інтенсивні програми з цифрової тематики пропонують Урядова академія цифрової служби Великобританії (GDS Academy), департамент цифрових послуг Канадської школи публічної служби. У Німеччині заохочується і неформальне навчання публічних службовців із залученням ІТ -фахівців із суміжних сфер за допомогою програм Tech4Germany або Work4Germany [9]. Канадська школа публічної служби заснувала у 2018 році Цифрову академію (CSPS Digital Academy) [19]. Завдяки активній співпраці партнерів з уряду, наукових кіл та приватного сектору розроблено 44 курси з цифрової тематики для публічних службовців за напрямами:

- «Дізнайся про Digital» - державні пріоритети в цифрову еру, вплив масштабних технологічних змін на діяльність уряду, цифрові технології, цифрові стандарти; підходи до створення цифрового робочого середовища у власних організаціях; кращі практики цифрової трансформації;

- «Дізнайся про Великі дані» - інтерпретація великих даних, основи науки про дані; моделювання даних; роль великих даних у цифровому врядуванні;

- «Дізнайся про Agile» - курси про те, як створювати гнучку Agile-культуру в організації; формування Agile-мислення; інструменти та практики Agile- менеджменту в роботі уряду Канади;

- «Дізнайся про Cloud» - ця серія курсів пропонує основи знань про «хмарні» технології; огляд можливостей, програм та обмежень хмарних обчислень; «хмарну» архітектуру та інфраструктуру;

- «Дізнайся про кібербезпеку» - ця серія спрямована на забезпечення базового навчання про безпеку в цифровому світі, захист чутливої інформації для всіх державних службовців; мережеві загрози, хакерство; найкращі практики та поради щодо безпеки в Інтернеті;

- «Дізнайся про актуальні технологічні теми» - курси про те, як інтернет речей, віртуальна та доповнена реальність, машинне навчання, блокчейн, штучний інтелект змінюють організації, бізнес -моделі, урядування;

- «Цифрове лідерство» - цей набір курсів знайомить керівників із культурою, практикою та цифровими технологіями, які змінили всі сфери суспільства, включаючи публічне управління.

У Цифровій академії є три рівні навчання :

1. «Цифрові основи» - для усіх публічних службовців; навчання забезпечує фундаментальне розуміння цифрових тенденцій, інструментів та підходів;

2. Digital Premium - для практиків, передбачає більш детальне вивчення даних, штучного інтелекту та машинного навчання, проєктування та DevOps (розробки програмного забезпечення та ІТ-операцій). Інтенсивне навчання зосереджене на усуненні прогалин у цифрових навичках та формуванні нового мислення: як спілкуватися з користувачем, розуміти досвід користування (UX) та бути «гнучким» (agile).

3. «Цифрове лідерство» - для лідерів та управлінців вищої ланки, навчання сфокусоване на змінах в навколишньому мінливому середовищі.

Таким чином, Канадська школа публічної служби, як структурний підрозділ федерального уряду, прагне формувати у публічних службовців світогляд та навички, необхідні у цифрову добу.

В сучасних умовах освіти дорослих поширеною практикою є використання MOOC (масових відкритих онлайн курсів) для формування нових компетенцій. Всесвітньо відомі онлайн платформи пропонують велику багато курсів, щоб покращити цифрові навички: Coursera - 340 курсів, edX - 69 курсів, FutureLearn - 86, на Udemy є 10000 курсів для розвитку digital skills у різних цільових груп. Враховуючи накопичений досвід онлайн навчання, в 2020 році десять провідних освітніх установ з шести країн, зокрема, Школа управління ім. Кеннеді Гарвардського університету, Канадська школа публічної служби і Кембриджський університет, розпочали міжнародний проєкт «Навчання публічних службовців в цифрову еру», який має на меті створення нової навчальної програми відкритого доступу [20].

Навчальний матеріал мультидисциплінарного характеру розробляють науковці і практики з різних сфер, таких як публічне управління, інновації, технології, дизайн послуг та ін. Відтак кожен науково-педагогічний працівник (з будь-якого університету будь-де), який викладає в рамках магістерської програми з публічного адміністрування або публічної політики (MPA/ MPP), матиме вільний доступ до навчальних матеріалів про вісім компетенцій цифрової ери.

У розрізі досліджуваної тематики вважаємо корисним досвід міжнародного проєкту «Академія розумного урядування Bodensee», в рамках якого у 2019 році дев'ять міст та муніципалітетів з Німеччини, Австрії та Швейцарії об'єднали зусилля з чотирма університетами для створення Академії розумного урядування [21]. Навколо Боденського озера, розташованого в передгір'ї Альп на кордоні трьох країн, розпочались ініціативи під назвою «Розумне місто» з використанням цифрових технологій, таких як Інтернет речей, сенсорні системи, великі дані та штучний інтелект.

Проєктна діяльність відбувається за напрямками:

1) розумне урядування;

2) цифрові компетенції;

3) використання інноваційного потенціалу smart технологій;

4) міський простір даних.

Кожен університету співпрацює з певною кількістю міст над науково-дослідними проєктами з метою їх реалізації в обраному місті і перспективою подальшої реплікації результатів [21].

На думку експертів, цифрова трансформація публічного управління вимагає як цифрових навичок, так і цифрової спритності (digital agility), при цьому важливішими є не ІТ-навички, а цифрова готовність та зрілість. Для досягнення цієї цифрової готовності та зрілості у публічному секторі повинні бути розроблені навчальні програми з акцентом на процесах змін у рамках організаційної культури та на конкретних заходах управління змінами [9].

В Україні публічні службовці мають можливість отримати нові навички під час навчання на курсах підвищення кваліфікації, обов'язковість проходження цих курсів передбачена постановою КМУ про систему професійного навчання (від 06 лютого 2019 р. № 106). У 2019 році Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) включило до переліку пріоритетних напрямів підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування за загальними професійними (сертифікатними) та короткостроковими програмами теми «електронне врядування та електронна демократія», «інформаційна безпека», для голів місцевих адміністрацій - «впровадження інструментів діджиталізації, інформаційна безпека» [22]. За інформацією НАДС, у 2019 році найбільш затребуваними для учасників професійного навчання виявилися напрямки [23]:

- за загальними професійними (сертифікатними) програмами: підвищення кваліфікації з питань запобігання корупції та управління фінансами; підвищення рівня володіння іноземними мовами;

- за загальними короткостроковими програмами підвищення кваліфікації: запобігання корупції (21,8%), підвищення рівня володіння державною мовою (14,3%), комунікація та взаємодія (8,9%), управління змінами (8,3%).

У реєстрі програм підвищення кваліфікації, погоджених НАДС на 2020 рік, провайдерами освітніх послуг запропоновано менше 2 % програм за напрямами «державна політика цифрового розвитку», «електронне врядування», «інформаційна безпека», в межах яких розвиваються компетентності «технічні вміння, знання технологій та інструментів електронного врядування» [22].

Таким чином, відзначаємо, що на сьогодні формування цифрових компетенцій не є в пріоритеті ні для публічних службовців - споживачів освітніх послуг, ні для суб'єктів надання освітніх послуг у сфері професійного навчання. публічний цифровий компетенція службовець

Останнім потрібно зайняти проактивну позицію, застосовувати кращі практики підготовки державних і муніципальних службовців, що враховують сучасні вимоги до публічного управління [3].



Висновки

В сучасних умовах цифрової трансформації потрібно активно формувати цифрові компетенції публічних службовців, які стають ключовими серед інших професійних компетенцій. У світлі канадського досвіду доцільно розробляти навчальний контент з питань цифрового розвитку для різних категорій службовців.

Першочергові завдання для влади, наукового і експертного середовища:

- розробити комплексну національну стратегію в області цифрових навичок і компетенцій в Україні;

- розробити перелік цифрових навичок і компетенцій для цільових аудиторій окремих галузей в Україні на основі Digital Competence 2.1;

- сприяти розвитку культури впровадження цифрових технологій в публічному управлінні на всіх рівнях шляхом адаптації передового міжнародного досвіду формування цифрових компетенцій у публічних службовців;

- сприяти розвитку співпраці між державним сектором, приватним сектором та науково-освітньою спільнотою щодо створення навчальних програм з цифрової трансформації для різних цільових груп.



Література

1. Цифрова адженда України - 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

2. Мінцифра запускає соціальну рекламу про проєкт Дія. Цифрова освіта. Міністерство цифрової трансформації України, 17 лютого 2020р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-zapuskae-sotsialnu-reklamu-pro-proekt-diya-tsifrova-osvita

3. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу: аналіт. зап. [ В. С. Куйбіда, О. М. Петроє, Л. І. Федулова, Г. О. Андрощук]. Київ: НАДУ, 2019. 28 с.

4. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text

5. Деякі питання цифрового розвитку: постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №56 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019%D0%BF#Text

6. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №471 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020-%D0%BF#Text

7. Клименко І. В., Акімов О. О., Афонін Е. А. Сучасні моделі компетенцій державних службовців: монографія. Київ, Центр учбової літератури, 2016.176 с.

8. Професіоналізація у сфері публічного управління: стан, проблеми, перспективи вирішення: монографія. [С. К. Хаджирадєва, Н. О. Алюшина, Л. О. Воронько та ін.]; за заг. ред. С. К. Хаджирадєвої. Київ: НАДУ, 2017. 256 с.

9. Mergel I. Competencies For The Digital Transformation Of Public Administrations [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.co-val.eu/blog/2020/04/08/digital-transformation-of-public-administrations/

10. Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» від 18 грудня 2006 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text

11. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= uriserv%3AOJ.C_. 2018.189.01.0001.01.ENG&toc=OJ%3AC%3A2018%3A18 9%3ATOC

12. European Commission. The Digital Competence Framework 2.0. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomp/digital-competence-framework .

13. Локшина О. Європейська довідкова рамка ключових компетентностей для навчання впродовж життя: оновлене бачення 2018 року [Електронний ресурс] / О. Локшина // Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 21-30. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2019_3_5

14. Руководство по оценке цифровых навыков. ITU, 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://academy.itu.int/sites/default/files/media2/file/20-00227_1f_Digital_Skills_ assessment_Guidebook_R.pdf

15. Проблеми та перспективи гармонізації цифрового ринку України з ринками ЄС та країн СхП: аналітичний звіт. [Електронний ресурс]. Режим доступу:- https://www.dvic- synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Problemy-ta-perspektyvygarmonizatsiyi-t

16. Strengthening Digital Government. - OECD, March 2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.oecd.org/going-digital/strengtheningdigital-government.pdf.

17. Модель компетенций команды цифровой трансформации в системе государственного управления /под ред. Шклярук М.С., Гаркуши Н.С. Москва: РАНХиГС, 2020. 84 с.

18. Global Framework of Reference on Digital Literacy Skills for Indicator 4.4.2.- United Nations, UNESCO Institute for statistics, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/ip51-global-framework-reference-digital-literacy- skills-2018-en.pdf .

19. Canada School of Public Service. Digital Academy [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.csps-efpc.gc.ca/digital-academy/index-eng.aspx

20. Teaching Public Service in the Digital Age. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.teachingpublicservice.digital

21. Smart Government Akademie Bodensee. Smart government. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.smartgov.eu/smart-goverment

22. Національне агентство України з питань державної служби. Професійне навчання [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nads.gov.ua/diyalnist/profesijne-navchannya.

23. Звіт про результати визначення загальних потреб у професійному навчанні державних службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування на 2020 - 2022 роки. Національне агентство України з питань державної служби, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/DIYALNIST/PROFF%20NAVCHANJA/zvit%20pro%20rezultati%20viznach%20potreb/zvit-pro-rezultati-viznsch-potreb.pdf

24. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1. The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://publicationsjrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf.



References

1. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 [Digital Agenda of Ukraine - 2020]. (2016). ucci.org.ua. Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf [in Ukrainian].

2. Mintsyfra zapuskaie sotsialnu reklamu pro proiekt Diia. Tsyfrova osvita [The Ministry of Culture launches social advertising about the Action project. Digital educatio]. (2020). thedigital.gov.ua. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-zapuskae-sotsialnu-reklamu- pro-proekt-diya-tsifrova-osvita [in Ukrainian].

3. Kuibida, V.S., Petroie, O.M., Fedulova, L.I., Androshchuk, H.O. (2019). Tsyfrovi kompetentsii yak umova formuvannia yakosti liudskoho kapitalu [Digital competencies as a condition for the formation of the quality of human capital]. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

4. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii” : vid 17 sichnia 2018 r., № 67-r [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 20182020 and approval of the action plan for its implementation” from January 17 2018, № 67-r]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text [in Ukrainian].

5. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Deiaki pytannia tsyfrovoho rozvytku” : vid 30 sichnia 2019 roku, № 56 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Some issues of digital development” from January 30 2019, №56]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Prohramy diialnosti Kabinetu Ministriv Ukrainy” : vid 12 chervnia 2020 r., № 471 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the Program of activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine” from June 12 2020, № 471]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020- %D0%BF#Text [in Ukrainian].

7. Klymenko, I.V., Akimov, O.O., Afonin, E.A. (2016). Suchasni modeli kompetentsii derzhavnykh sluzhbovtsiv [Modern models of competencies of civil servants]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

8. Khadzhyradieva, S.K., Aliushyna, N.O., Voronko, L.O., et al. (2017). Profesionalizatsiia u sferi publichnoho upravlinnia: stan, problemy, perspektyvy vyrishennia [Professionalization in the field of public administration: status, problems, prospects]. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

9. Mergel, I. (2020). Competencies For The Digital Transformation Of Public Administrations. www.co-val.eu. Retrieved from https://www.co-val.eu/blog/2020/04/08/digital- transformation-of-public-administrations/ [in English].

10. Rekomendatsiia 2006/962/YeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (YeS) «Pro osnovni kompetentsii dlia navchannia protiahom usoho zhyttia» : vid 18 hrudnia 2006 roku [Recommendation 2006/962 / EC of the European Parliament and of the Council (EU) on core competences for lifelong learning of 18 December 2006]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_975#Text [in Ukrainian].

11. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. eur- lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv% 3AOJ.C _. 2018.189.01.0001.01.ENG&toc= OJ%3AC%3A2018%3A189%3ATOC [in English].

12. European Commission. The Digital Competence Framework 2.0. (2019). ec.europa.eu. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomp/digital-competence-framework [in English].

13. Lokshyna, O. (2019). Yevropeiska dovidkova ramka kliuchovykh kompetentnostei dlia navchannia vprodovzh zhyttia: onovlene bachennia 2018 roku [European reference framework of key competencies for lifelong learning: an updated vision of 2018]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 3, 21-30. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2019_3_5 [in Ukrainian].

14. Rukovodstvo po otsenke tsifrovykh navykov [Digital Skills Assessment Guide]. (2020). ITU. Retrieved from https://academy.itu.int/sites/default/files/media2/file/20-00227_1f_Digital_ Skills_assessment_Guidebook_R.pdf [in Russian].

15. Nochvai, V., et al. (2018). Problemy ta perspektyvy harmonizatsii tsyfrovoho rynku Ukrainy z rynkamy YeS ta krain SkhP: analitychnyi zvit [Problems and prospects of harmonization of the digital market of Ukraine with the markets of the EU and Eastern countries: analytical report]. www.civic-synergy.org.ua. Retrieved from https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Problemy-ta-perspektyvygarmonizatsiyi-tsyfrovogo-rynku-Ukrayinyz- rynkamy-YES-ta-krayin-ShP.pdf [in Ukrainian].

16. Strengthening Digital Government. (2019). OECD. www.oecd.org. Retrieved from https://www.oecd.org/going-digital/strengthening-digital-government.pdf [in English].

17. Shklyaruk, M.S., Garkusha, N.S. (Eds.). (2020). Model kompetentsiy komandy tsifrovoy transformatsii v sisteme gosudarstvennogo upravleniya [Model of competencies of the digital transformation team in the system of public administration]. Moscow: RANKhyHS [in Russian].

18. Global Framework of Reference on Digital Literacy Skills for Indicator 4.4.2. (2018). United Nations, UNESCO Institute for statistics. Retrieved from http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/ip51-global-framework-reference-digital-literacy- skills-2018-en.pdf [in English].

19. Canada School of Public Service. www.csps-efpc.gc.ca. Retrieved from

https://www.csps-efpc.gc.ca/digital-academy/index-eng.aspx [in English].

20. Site of Teaching Public Service in the Digital Age. www.teachingpublicservice.digital. Retrieved from https://www.teachingpublicservice.digital [in English].

21. Smart Government Akademie Bodensee. Smart government. www.smartgov.eu. Retrieved from https://www.smartgov.eu/smart-goverment [in English].

22. Profesiine navchannia [Vocational training]. (n.d.). nads.gov.ua. Retrieved from https://nads.gov.ua/diyalnist/profesijne-navchannya [in Ukrainian].

23. Zvit pro rezultaty vyznachennia zahalnykh potreb u profesiinomu navchanni derzhavnykh sluzhbovtsiv, holiv mistsevykh derzhadministratsii, yikh pershykh zastupnykiv ta zastupnykiv, posadovykh osib mistsevoho samovriaduvannia na 2020-2022 roky [Report on the results of determining the general needs for professional training of civil servants, heads of local state administrations, their first deputies and deputies, local government officials for 2020-2022]. (2020). nads.gov.ua. Retrieved from https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/DIYALNIST/PROFF%20NAVCHANJA/zvit%20pro%20 rezultati%20viznach%20potreb/zvit-pro-rezultati-viznsch-potreb.pdf [in Ukrainian].

24. Carretero, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1. The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(onlme).pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru

...