Самомотивація як невід’ємний складник ефективності особистості

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

Самомотивація як невід'ємний складник ефективності особистості

Сазонова T. О. кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри менеджменту

АНОТАЦІЯ

У статті проведена сутнісна характеристика поняття «са- момотивація» як явища та процесу. Наведений перелік характерних ознак самомотивації. Визначений зв'язок між розвитком та успішністю людини і рівнем її самомотивації, самоменедж- менту. Проведене соціологічне дослідження серед менеджерів сучасних підприємств.

За результатами аналізу виявлена необхідність розвитку у менеджерів компетентності із само- менеджменту та самомотивації. Також встановлені чинники сприяння та перешкоджання самомотивації менеджера. Вони поділені на особистісні та професійні. їх необхідно знати та усвідомлювати як самому менеджеру, так і топ-менеджменту організації. Визначений зв'язок між рівнем самомотивації менеджера та його ефективністю, результативністю, що в подальшому приво-дить до загальноорганізаційної ефективності.

Ключові слова: менеджер, самомотивація, самоменедже- мент, особистий успіх, ефективність, організація.

Аннотация

В статье проведена сущностная характеристика понятия «самомотивация», как явления и процесса. Приведен перечень характерных признаков самомотивации. Определена связь между развитием и успешностью человека и уровнем его самомотивации, самоменеджмента.

Проведено социологическое исследование среди менеджеров современных предприятий. По результатам анализа выявлена необходимость развития у менеджеров компетентности самоменеджмента и самомотивации. Также установлены факторы содействия и препятствования самомотивации менеджера. Они разделены на личностные и профессиональные. Их необходимо знать и понимать как самому менеджеру, так и топ-менеджменту организации. Определена связь между уровнем самомотивации менеджера и его эффективностью, результативностью, что в дальнейшем приводит к общеорганизационной эффективности.

Ключевые слова: менеджер, самомотивация, самоме- неджемент, личный успех, эффективность, организация.

Annotation

Self-motivation as an integral component of personality efficiency

Sazonova Tetiana, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Management Department Poltava State Agrarian Academy

Self-motivation is the impulse to fulfill goals. If a person can motivate himself, he increases the chance of success in a professional environment.

Management appreciates such employees for their determination and effectiveness. Self-motivation - personal actions aimed at increasing the desire for the desired activity. Self-motivation is the ability to do without external stimuli and control for a long time, including in difficult and responsible situations.

These skills are often possessed by people who are motivated by the desire to maximize their talents and abilities. That is why self-motivation can be called a life position rather than a managerial characteristic. In business, this position is inherent in middle and senior managers, as well as specialists with a high professional level. Achieving harmony between a person and his work, and due to this, increasing the effectiveness of the organization's activity, is closely connected with the mechanism of self-motivation.

This mechanism can be activated both “outside” - through changes in the organization itself, and “from the inside”, with the help of psychological techniques, coaching. When a team has at least a few key specialists who are not only loyal, but also capable of self-motivation, the organization receives an additional competitive advantage.

Management needs not only to provide talented employees with the opportunity for professional self-realization, but also not to forget about external incentives: moral and material, corresponding to the results of their work. We conducted a case study among managers of five enterprises in various industries. We set the following tasks: to identify the level of awareness of managers regarding the concept of «self-motivation»; level of development of the ability to self-motivation and self-organization; factors of influence on the formation and implementation of this process; the relationship between the level of self-motivation of leadership and organizational effectiveness. Thus, in the article we tried to formulate not only the author's view on the definition of the content and elements of self-motivation, but also specified the factors of its activation as the driving force of the manager's individual successful activity.

Key words: manager, self-motivation, self-management, personal success, efficiency, organization.

Постановка проблеми

Самомотивація особистості є важливою складовою частиною її успішного життя. У межах діяльності організації вона є актуальною як для менеджера, так і для підлеглого. Важливо чітко розуміти те, яким чином можливо себе мотивувати на досягнення успіху. Особливо актуальною самомотивація стає в період кризи, нестабільності в житті людини, організації, країни. Самомотивація дає можливість досягати не лише тих цілей, які ставить перед індивідом зовнішнє середовище, але й тих, які ставить для власного розвитку, зміни власного життя сама людина. Самомотивація створює умови для руху вперед.

Потреба розвитку власного персоналу визнана менеджерами всіх рівнів, щоправда, вітчизняна практика функціонування низки підприємств демонструє небажання керівництва спрямовувати фінансові ресурси на покриття цієї статті витрат. Максимум -- розвиток задля виробничої необхідності (введення інновацій у виробництво, управління). Щодо інших елементів особистісно- го розвитку персоналу, то це завдання покладене на ініціативу самих працівників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий доробок учених присвячений питанням мотивації праці: поняттю, особливостям застосування різних методів, інструментів до різних категорій персоналу, що відрізняються, зокрема, за статевою, віковою, кваліфікаційною ознаками тощо. Ці дослідження та відомі теорії мотивації дають можливість зрозуміти природу людських потреб, мотивації як цілісного поняття. Але окремо питанням самомотивації особистості в сучасних нестабільних умовах приділено, на наш погляд, не досить уваги. Зокрема, Н.А. Бєлкіна пропонує оригінальну концепцію перманентного самостимулювання важелів осо- бистісного зростання [1], які співвідносяться із концепцією ефективності особистості С.Р. Кові [2]. Н.М. Мирончук розглядає самомотивацію та самоорганізацію як два взаємопов'язаних та взаємозалежних елементи, визначає сутність, способи самоактуалізації тощо [3]. М.С. Мочалова визначає алгоритм реалізації самомотивації [4, с. 117]. Але цілісні дослідження, присвячені вивченню процесу і чинників успішного підвищення самомотивації особистості, залишаються під питанням.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає в обґрунтуванні сутності процесу самомотивації як складової частини ефективної діяльності менеджера сучасного підприємства, а також в описі низки факторів впливу на самомотивацію з метою формування індивідами власного бачення цієї проблематики, позитивної мотиваційної установки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Охарактеризуємо підходи до визначення поняття «самомотивація» (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до визначення поняття «самомотивація»

На наш погляд, самомотивація -- власна мотивація та особисте стимулювання задля постановки нових цілей, досягнення вже поставлених цілей (власних та зовнішніх), активізації власної енергії та формування особистісного «коридору» успіху. Специфіку поняття «самомотивація» як комплексної системи життєво необхідних для особистості вмінь та навичок можна навести за допомогою даних табл. 2.

Отже, рівень самомотивації особистості визначає якість її життя, причому охоплює різні сфери: особистісну, професійну, міжособистіс- них відносин; фізичного здоров'я та розвитку; суспільну.

Таблиця 2

Характеристика специфіки самомотивації

Важливість та особливості самомотивації як явища та процесу ми загалом з'ясували. Пропонуємо аналіз результатів проведеного нами соціологічного дослідження на предмет визначення рівня обізнаності управлінського персоналу підприємств із питань самомотивації, визначення ролі цього процесу в системі ефективності особистості та організації через призму сприйняття менеджерів. Респондентна група охоплювала управлінців різних рівнів (50 осіб) п'яти підприємств різних галузей Полтавської області. Вибрані для аналізу менеджери, тому що, на наш погляд, саме приклад керівника та його усвідомлення необхідності оволодіння техніками саморозвитку та самомотивації, обізнаність щодо них допоможе в удосконаленні особистості кожного працівника, підлеглого. Тобто відбуватиметься дифузія знань, досвіду, вмінь та навичок самоменеджменту та самомотивації.

Наше дослідження було розбите на 3 блоки:

I- й блок -- аналіз обізнаності з питань само- мотивації.

II- й блок -- аналіз наявного рівня самомотивації, чинників, що сприяли чи перешкоджали формуванню цього рівня.

III- й блок -- аналіз впливу рівня самомотивації менеджера на загальноорганізаційну ефективність.

Отже, результати досліджень І-го блоку (табл. 3).

Таблиця 3

Результати аналізу обізнаності менеджерів із питань самомотивації

Отже, можемо констатувати такі позитивні тенденції: загалом менеджери мають уявлення щодо поняття та процесу самомотивації; серед опитаних є особи, що володіють техніками самомотивації (але вони становлять лише 40,0%), відповідно, лише ці особи із впевненістю заявили, що поширюють власні знання щодо самомотивації, самоменеджменту серед колег; більшість (70,0%) заявили, що мають прагнення до саморозвитку, а 90,0% займаються самоосвітою. Варто зазначити, що всі опитані одностайно виявили бажання розширити власні знання щодо самомотивації, щоправда, лише 70,0% виявили готовність робити це самостійно, проте 100,0%-во погодилися пройти тематичні тренінги (за рахунок організації). Таким чином, проблеми є: неповна обізнаність менеджерів щодо механізму самомотивації, її методів та інструментів; недостатня готовність до самостійного розвитку, що якраз і вказує на проблеми у сфері самомотивування цих осіб. На наш погляд, ця ситуація не є прийнятною, адже здатність до самомотивації та самоменеджменту є фаховими компетенціями менеджера.

ІІ-й блок: респонденти також були оцінені за допомогою методики визначення самоорганізації діяльності [7]. Аналіз відповідей виявив у 80,0% опитаних здатність поєднувати структу- рований підхід до організації власного часу зі спонтанністю і гнучкістю, вміння засвоювати цінний досвід із багатоплановості власного життя, що відображає спроможність до ефективного самоаналізу та саморозвитку. Але 20,0% продемонстрували схильність до спонтанного життя, що свідчить про відсутність чіткого зв'язку між діяльністю та жорсткою структурою, цілями. У них спостерігаються проблеми зі щоденним плануванням, доведенням до кінця справ, але вони швидко «перемикаються» на нові види активності. Таким чином, опитаним доцільно продовжувати розширювати знання та вміння із самоменеджменту та самомотивації.

Також респондентам було запропоновано визначити чинники, що сприяють самомотивації менеджера, і ті, що заважають (табл. 4).

Таблиця 4

Сприятливі та несприятливі чинники самомотивації менеджера (результати опитування)

ІІІ-й блок: опитувані одностайно заявили про те, що існує прямий зв'язок між рівнем самомотивації менеджера та його ефективністю, що в подальшому приводить до загально- організаційної ефективності. Адже, крім усього іншого, менеджер має чітко розуміти, хто із співробітників найбільше здатний до самомотивації -- це допоможе створити в майбутньому ефективну команду, а також кадровий резерв. Крім того, застосування методів, інструментів самомотивації дає можливість менеджерам та підлеглим виконувати більше роботи з меншими зусиллями та за оптимальні проміжки часу (тайм-менеджмент), як наслідок -- підвищується рівень організації та координації праці, зменшується рівень завантаженості, а отже, підвищуються результати діяльності; зростає мотивація персоналу та задоволеність працею. самомотивація самоменеджмент компетентність

Це стимулює індивіда розвиватися -- зростає його кваліфікація, зокрема. Ефективний самоменеджмент та розвинені навички із самомотивації створюють сприятливі професійні та психологічні умови, наприклад, знижується стресовість трудової діяльності. Все це підвищує якість життя людини.

Висновки

Самомотивація -- це запорука успіху особистості, передумова ефективної постановки, досягнення цілей із найменшими витратами ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових, часових, а також психологічного ресурсу). Людина прагне за своєю природою психологічного та фізичного комфорту, але особливість у тому, що цього можливо досягти, відшукавши в собі сили та мотиви до саморозвитку, самовдосконалення. Самомотивація та самоменеджмент -- дві невід'ємні та обов'язкові компетентності сучасного менеджера. Наше дослідження, зокрема, виявило прогалини в оволодінні менеджерами описаними soft skills.

На самомотивацію менеджера впливає низка особистісних та професійних факторів. їх необхідно знати та усвідомлювати як самому менеджеру, так і топ-менеджменту організації. Також важливим є стимулювання прагнення до розвитку не лише через створення для цього умов (організація навчання, його фінансування, створення внутрішньоорганізаційної бібліотеки тощо), налагодження прямого зв'язку між результатами розвитку працівника, його результатами праці та винагородою (матеріальною та моральною), але й включаючи його як провідний елемент у корпоративну культуру організації.

На наш погляд, є певні особливості застосування прийомів, методів та ін-струментів на вітчизняних підприємствах, особливо в сучасних кризових реаліях, і це може стати темою подальших досліджень.

Бібліографічний список

1. Белкина Н.А. Самомотивация человека. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/samomotivatsiya-cheloveka/viewer (дата звернення: 18.05.2020).

2. Кові С.Р 7 звичок надзвичайно ефективних людей / Пер. з англ. О. Любенко. 5-те вид. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 384 с.

3. Мирончук Н.М. Самомотивація як складова самоорганізації викладача у професійній діяльності. Проблеми освіти: зб. наук. праць. Вип. 88 (частина 2). Вінниця : ТОВ «Нілан- ЛТД», 2018. С. 65-74.

4. Мочалова М.С. Самоорганизация, мотивация и самомотивация как основа успешной учебно-профессиональной деятельности студентов физкультурных вузов. Ученые записик университета имени П.Ф. Лесгафта. 2012. № 9(91). С. 115-118.

5. Золотарьова О.В. Самомотивація як важливий чинник індивідуальної діяльністної мобільності. Проблеми економіки та політичної економії. 2016, № 1. С. 85-98.

6. Даниленко-Кульчицька В.А. Особливості використання самоменеджменту у діяльності сучасних вітчизняних менеджерів. Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 694-695. Економіка. 2014. С. 128-131.

7. Методика оценки самоорганизации деятельности. Психодиагностика управления временем. URL: https:// hr-portal.ru/tool/metodika-ocenki-samoorganizacii-deyatel- nosti-psihodiagnostika-upravleniya-vremenem (дата звернення: 25.03.2020).

References

1. Belkrna, N.A. (2009) Samomotіvacіa cheloveka [Self motivation]. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/samo- motivatsiya-cheloveka/viewer (in Russian)

2. Kovi, S.R. (2019) 7 zvychok nadzvychaino efektyvnykh liudei [7 habits of highly effective people]. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dozvillia», 384 р. (in Ukrainian)

3. Myronchuk, N.M. (2018) Samomotyvatsiia yak skladova samoorhanizatsii vykladacha u profesiinii diialnosti [Self-motivation as a component of teacher self-organization in professional activity]. Problemy osvity: zb. nauk. prats. Vyp. 88 (chastyna 2). Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD», р. 65-74. (in Ukrainian)

4. Mochalova, M.S. (2012) Samoorhanyzatsyia, motyvatsyia y samomotyvatsyia kak osnova uspeshnoi uchebno-professyo- nalnoi deiatelnosty studentov fyzkulturnikh vuzov [Self-organization, motivation and self-motivation as a basis for successful educational and professional activities of students of physical education universities]. Uchenye zapysyk unyversyteta ymeny PF. Leshafta, № 9(91), р. 115-118. (in Russian)

5. Zolotarova, O.V (2016) Samomotyvatsiia yak vazhlyvyi chynnyk indyvidualnoi diialnistnoi mobilnosti [Self-motivation as an important factor of individual activity mobility]. Problemy ekono- miky ta politychnoi ekonomii, № 1, р. 85-98. (in Ukrainian)

6. Danylenko-Kulchytska, V. A. (2014) Osoblyvosti vykorystannia samomenedzhmentu u diialnosti suchasnykh vitchyznianykh menedzheriv [Features of the use of self-management in the activities of modern domestic managers]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Vypusk 694-695. Ekonomika. P. 128-131. (in Ukrainian)

7. Metodyka otsenky samoorhanyzatsyy deiatelnosty. Psyk- hodyahnostyka upravlenyia vremenem [Methods for assessing the self-organization of activities. Psychodiagnostics of time management]. (2016) Retrieved from: https://hr-portal.ru/ tool/metodika-ocenki-samoorganizacii-deyatelnosti-psihodiag- nostika-upravleniya-vremenem (in Russian)

Размещено на Allbest.ru