Використання антикризових стратегій як спосіб покращення ефективності діяльності вітчизняних промислових підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Запорізький національний університет

Використання антикризових стратегій як спосіб покращення ефективності діяльності вітчизняних промислових підприємств

Швець Ю.О., к.е.н., ст. викладач кафедри фінансів,

банківської справи та страхування

м. Запоріжжя

Анотація

В даній статті основну увагу приділено дослідженню сучасного стану промисловості України. Для виходу з кризового стану на промислових підприємствах визначено доцільність здійснення профілактики кризи, використання антикризового інструментарію та антикризових стратегій. Для покращення фінансового стану промислових підприємств доцільним є аналіз факторів, що вплинули на показники діяльності. Розглянуто передумови ефективного функціонування промислових підприємств та вдалого застосування антикризового механізму. З'ясовано, що можлива санація промислових підприємств та покращення їх фінансового стану за умови аналізу ризиків на початку кризової ситуації та використання антикризової стратегії.

Ключові слова: стратегія, антикризова стратегія, антикризове управління, діяльність промислових підприємств, антикризовий механізм, криза.

Abstract

Use of anti-crisis strategies as a way for improving the efficiency of the activity of domestic industrial enterprises

Shvets Y. O., Candidate of Economic Sciences, senior lecturer of the Department of Finance, banking and insurance, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia

In this paper, the main attention is paid to the study of the current state of industry in Ukraine. To overcome the crisis in industrial enterprises, the feasibility of crisis prevention, the use of anti-crisis tools and anti-crisis strategies was determined. To improve the financial position of industrial enterprises, it is expedient to analyze the factors that influenced the performance indicators. The preconditions of efficient functioning of industrial enterprises and successful application of the anti-crisis mechanism are considered. It is revealed that possible sanation of industrial enterprises and improvement of their financial condition, provided the analysis of risks at the beginning of a crisis situation and the use of anti-crisis strategy.

Key words: strategy, anti-crisis strategy, anti-crisis management, activity of industrial enterprises, anti-crisis mechanism, crisis.

Вступ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день велика кількість промислових підприємств перебуває в кризовому стані і є фактично банкрутами. Однією з головних причин сучасного стану підприємств є несвоєчасне реагування керівництва на загрози та не ефективна система антикризового управління. Крім того, причиною погіршення діяльності промислових підприємств є нестабільність політичної системи, погіршення економічного стану країни, нестача інвестиційних ресурсів, скорочення частки споживачів, зростання податкового тиску, неефективність законодавчої системи та відсутність підтримки з боку органів державної влади. В результаті виникає необхідність впроваджувати екстрені заходи, які спрямовані на недопущення чи ліквідацію кризи. Тому, реалізація ефективного антикризового механізму та впровадження стратегії антикризового управління засвідчує неможливість виживання підприємств в умовах сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізували антикризову діяльність промислових підприємств чимало вчених: Бараннікова Н. [1]; Дробишева О.О. [2]; Єпіфанова І.Ю., Оран- ська Н.О. [3]; Коваленко В.В., Суганяка М.В., Фучеджи В.І. [4]; Коваленко О.В. [5]; Ладунка І.С., Андрюшина О.І. [6]; Погребняк А.Ю. [8; 9]; Тимошенко О.В., Буцька О.Ю., Сафарі Ф.Х. [10]. Проте, питання використання стратегії антикризового управління та її впровадження в діяльність промислових підприємств є дослідженими не повністю та заслуговують на увагу.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Неплатоспроможність підприємств, зниження рівня фінансової стійкості, втрата конкурентних позицій на ринку, скорочення обсягів збуту продукції та втрата споживачів, низький рівень економічного розвитку є причиною відсутності ефективної стратегії реагування на мінливість внутрішнього та зовнішнього середовища. Тому існує нагальна потреба у впровадженні на промислових підприємствах антикризової стратегії для досягнення економічної ефективності, стабілізації фінансово-господарської діяльності. На даний момент проблема використання стратегії антикризового управління на промислових підприємствах потребує ґрунтовного дослідження.

Мета статті. Головною метою є аналіз сучасного стану промисловості України та визначення основних факторів, що вплинули на сформовану ситуацію; дослідження розробки антикризової стратегії та застосування інструментарію; аналіз передумов ефективного функціонування підприємств та застосування заходів антикризового управління.

Виклад основного матеріалу

Сучасний стан промислових підприємств в Україні характеризується не найкращими показниками. Оскільки країна перебуває в кризовому стані, що зумовлено негативними тенденціями в економічному та політичному житті, підприємства зазнають змін в своєму функціонуванні. Зацікавленість у збереженні та відновленні діяльності підприємств і зумовило розвиток антикризового управління. Антикризове управляння пов'язане з ліквідацією банкрутства підприємства та застосуванням відповідних заходів щодо стабілізації фінансового стану підприємства. В Україні на більшості підприємствах використовують такі антикризові стратегії як реструктуризація, санація та ліквідація. Для дослідження ефективності використання антикризового управління та відповідних стратегій на промислових підприємствах доцільним є аналіз фінансового стану, тенденцій розвитку та основних причин виникнення криз.

Якщо розглядати промисловість по окремим галузям в 2016 р., то найбільшу часту займають переробна промисловість та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (рис. 1).

Якщо аналізувати окремі галузі промисловості за 2014-2016 рр., то найбільшу частку в загальному виробництві становить переробна промисловість, а саме: 2014 р. - 63,3%; 2015 р. - 64,1%; 2016 р. - 60,8% [7]. Вагому частину складає постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, що в 2014 р. складає 24,6%; у 2015 р. - 23,9%; у 2016 р. - 26,9% [7]. Харчова промисловість характеризується також значною часткою, а саме: 2014 р. - 21,2%; 2015 р. - 22,4%; 2016 р. - 21,4% [7]. Якщо аналізувати машинобудування, то в 2014 р. складає 7,1%, що на 1% більше, ніж в 2016 р.

Рис. 1. Частки окремих галузей промисловості у загальному промисловому виробництві за 2015-2016 рр.

Примітка: сформовано автором на основі [7]

Аналізуючи індекси промислової продукції за видами діяльності протягом 2014-2017 рр. можемо спостерігати не значні покращення (табл. 1).

Таблиця 1

Індекси промислової продукції за видами діяльності протягом 2014-2017 рр.

Примітка: сформовано автором на основі [7]

Проаналізувавши вихідні дані, можемо стверджувати, що динаміка промисловості бажає бути кращою. В цілому, промисловість в 2017 р. зросла порівняно з 2014 р. на 10,5%. Якщо порівнювати з 2016 р., то відбулося зменшення до 2,4%. Добувна промисловість має негативну тенденцію змін індексу промислової продукції, шо спричинено втратою Донецької області, яка забезпечувала постійне збільшення обсягів добувної промисловості. Переробна промисловість у 2016-2017 рр. має стабільні показники. Щодо постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря також спостерігаємо негативні значення, окрім 2016 р. (102,5%).

Таким чином, промисловим підприємствам необхідним є проведення антикризових заходів щодо поліпшення стану галузі, відновлення показників та зміцнення позицій. Спочатку необхідно розробити та раціонально використати антикризову стратегію на підприємствах, що буде включати необхідний інструментарій. Для реалізації антикризової стратегії та здійснення всіх необхідних етапів необхідно вирішувати такі аспекти як фінансова стабілізація та профілактика кризи. Для цього на підприємствах застосовують необхідний антикризовий інструментарій (рис. 2). Превентивні та стабілізаційні заходи дозволяють виявити загрози на ранньому етапі занепаду та зміцнити економічну безпеку діяльності підприємства. Для цього необхідно створити спеціальну групу фахівців, які будуть здійснювати заходи щодо виведення підприємства з кризового стану та покращення його функціонування. Процес розробки стратегії антикризового управління складається з таких основних етапів, як: аналіз стану підприємства та оцінка перспективності його розвитку; формування стратегії; розробка локальних стратегій; створення організаційної структури, що забезпечить здійснення стратегії; реалізація та контроль за виконанням стратегії.

Рис. 2. Інструментарій антикризового управління підприємством

Примітка: систематизовано автором на основі [1; 2; 3; 4; 5; 8; 9; 10]

Одним із популярних інструментів антикризового управління є бенчмаркінг, який підходить саме для розвитку української промисловості. Особливість бенчмаркінгу полягає в порівнянні аналізу успішної роботи одного підприємства з іншим, менш результативним. Для розвитку вітчизняних промислових підприємств необхідно здійснювати аналіз іноземних конкурентів та переймати основні аспекти роботи. Було б доречним також застосовувати аудит, який є ключовим фактором в питанні оцінки банкрутства підприємства та його оздоровлення. Це стосується як і внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Ефективний контролінг спонукає інвесторів до інвестування, оскільки вони є більш впевненими в тому, що підприємство є стабільним і їх кошти носять цільовий характер. Характерною ознакою для служби контролінгу є спрямування діяльності на пошук шляхів уникнення банкрутства, що проявляється через: створення системи раннього попередження та реагування, яка дає сигнал управлінським органам про виникнення ризиків на ранній стадії; створення системи точного прогнозування.

Таким чином, для уникнення кризових ситуацій та, насамперед, банкрутства, необхідно розробити антикризову стратегію підприємства. Відповідно до стратегії треба використати інструментарій, який підходить для промислових підприємств. Основними ефективними інструментами є бенчмаркінг, аудит та контролінг. Підводячи підсумки, слід зазначити ключові фактори, що вплинули на сьогоднішній стан промислових підприємств: промисловість бенчмаркінг антикризовий стратегія

- падіння платоспроможності підприємств за рахунок неможливості отримання інвестиційних ресурсів в необхідному обсязі як від держави, так і від іноземних інвесторів;

- зниження добробуту населення через збільшення цін та зменшення реальних доходів населення, в результаті чого відбулося зниження попиту на продукцію вітчизняної промисловості;

- посилення фіскального тиску через постійний дефіцит в бюджеті держави;

- порушення функціонування платіжно-розрахункової системи через ліквідацію багатьох банків, в яких мали змогу обслуговуватись підприємства;

- недостатній досвід керівництва підприємства в антикризовому управління, відсутність стратегічного підходу та відсутність механізму передбачення кризи;

- допущення помилок, прорахунків при виявленні ризиків, відсутність планування та ефективної антикризової стратегії;

- зростання податкового тиску та відсутність пільг.

Для ефективного функціонування промислових підприємств та вдалого застосування антикризового механізму, необхідно:

- зниження зовнішньої вразливості підприємств до таких факторів як погрози з боку держави, конкурентів, що призводять до повного руйнування підприємства;

- створення резервної організаційної форми управління і при необхідності використати її тими ж працівниками та фінансовими ресурсами;

- створення дочірніх підприємств для підвищення гнучкості підприємства всередині;

- зацікавлення працівників в зростанні прибутковості діяльності та виходу з кризового стану;

- створення планів кризових ситуацій, страхових фондів, стратегічних резервів;

- регулярна діагностика ресурсних можливостей підприємства для підтримки антикризової програми;

- на етапі зародження кризового стану підприємства формувати пропозиції щодо ліквідації ризиків.

Таким чином, аналізуючи ризики на початку кризової ситуації та застосовуючи доцільний інструментарій за допомогою антикризової програми, використовуючи антикризову стратегію, можлива санація промислових підприємств та покращення їх фінансового стану.

Висновки

Антикризове управління є необхідною складовою в ефективній діяльності промислового підприємства. Проаналізувавши стан промисловості України та причини виникнення кризових ситуацій підприємств, можна стверджувати, що основною причиною є недостатня досвідченість керівництва в антикризовому механізмі, небажання підвищити рівень дохідності та конкурентоспроможності. Для кожного промислового підприємства необхідно розробити індивідуальну антикризову стратегію та застосувати відповідний інструментарій, що забезпечить успішне функціонування в довгостроковому періоді та досягнення цілей, подолання кризи. Саме для промислових підприємств України доречним було б застосування бенчмаркінгу, як методу порівняння більш успішних підприємств з недосить розвинутими. Доцільно використовувати в антикризовій діяльності аудит та контролінг для точного передбачення та усунення загроз. Варто зазначити, що ефективність діяльності підприємств залежить від подолання існуючих загроз, що визначається використанням антикризових стратегій та прийнятими рішеннями керівництва.

Перспективою подальших досліджень є покращення результатів діяльності промислових підприємств, подолання кризових ситуацій, аналіз сильних та слабких сторін шляхом вдосконалення та використання існуючих антикризових стратегій.

Список використаних джерел

1. Бараннікова Н. Актуальні проблеми антик- ризового управління підприємством в сучасних умовах. Природничі та гуманітарні науки. Актуальні питання: Матеріали К Всеукраїнської студентської наук.-техн. конф., м. Тернопіль, 20-21 квіт. 2016 р. Тернопіль: ТНТУ, 2016. Том 2. С. 5-6.

2. Дробишева О.О. Антикризове управління як інструмент запобігання банкрутства промислових підприємств в сучасних умовах: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». Кременчук, 2015. 23 с.

3. Єпіфанова І.Ю., Оранська Н.О. Сутність антикризового управління підприємства. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 2. С. 265-269. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal-2/9- articles-2/75-epifanova-i-yu-oranska-n-o (дата звернення: 23.11.2018).

4. Коваленко В.В., Суганяка М.В., Фучеджи В.І. Антикризове фінансове управління в системі суб'єктів економічної діяльності: методи та інструменти оцінювання: монографія. Одеса, 2013. 381 с.

5. Коваленко О.В. Деякі аспекти сучасного ан- тикризового управління промисловими підприємствами. Экономика и управление. 2013. № 4. С. 4146.

6. Ладунка І.С., Андрюшина О.І. Антикризове управління підприємством. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 8. С. 278-281. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal-8/15- stati-8/709-ladunka-i-s-andryushina-o-i (дата звернення: 23.11.2018).

7. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 23.11.2018).

8. Погребняк А.Ю. Порівняльний аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства в системі анти- кризового управління на підприємстві. Бізнес Ін- форм. 2014. № 7. С. 344-352.

9. Погребняк А.Ю. Сутність складових елементів механізму антикризового управління на промисловому підприємстві. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2015. № 12. С. 300310.

10. Тимошенко О.В., Буцька О.Ю., Са- фарі Ф.Х. Антикризове управління як передумова підвищення ефективності діяльності підприємства. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопіль, 2016. Том 23. № 2. С. 187-192.

Размещено на Allbest.ru