Підвищення рівня управлінських компетентностей магістрів управління навчальним закладом із використанням електронного освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення рівня управлінських компетентностей магістрів управління навчальним закладом із використанням електронного освітнього середовища

Ольга Єрьоменко

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями

дистанційний курс школа управлінця освіта

Управління закладом освіти вимагає від майбутнього керівника високих професійних якостей, ґрунтовної підготовки з теорії управління соціально-педагогічними системами, педагогіки, філософії та економіки; уміння розглядати заклад освіти як відкриту соціально-педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом і задовольняє освітні запити держави, суспільства, батьків, учнів, забезпечує розвиток освітньої установи в конкурентному середовищі. Переосмислення теорії управління закладом освіти, поява нових управлінських функцій зумовлює нові вимоги до підготовки керівних кадрів. Однією з умов посилення конкурентоспроможності фахівців освіти є розвиток їхніх цифрових компетентностей. Так, вимушений карантин в українських закладах освіти прискорив дії керівників та працівників закладів освіти щодо опанування сучасними електронними технологіями та підходами дистанційного навчання.

Упровадження інформаційних інновацій в освітню систему кидають виклик традиційній системі освіти (Закон України, 2007). Електронна (дистанційна) освіта стає ключовим інструментом в адаптаційному навчанні у будь- якому закладі освіти, а особливо у адаптивній системі підготовки магістрів-управлінців. Дистанційна система освіти індивідуалізує процес підготовки магістрів, дозволяє розширити можливості передачі та засвоєння знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій із проблеми

Вивчення наукових праць щодо активізації дистанційної освіти у процесі підготовки магістрів показало, що дана проблема висвітлювалася у дослідженні О. Коркішко та

І.Балєнкової (Коркішко, Балєнкова, 2020), які займалися включенням елементів дистанційного навчання (змішаного навчання) у процес підготовки магістрів педагогіки вищої школи. На думку авторів, використання дистанційного навчання в освітньому процесі закладу вищої освіти сприяє: підвищенню мотивації студентів до навчання; інтенсифікації процесу навчання; розвитку особистості майбутнього викладача; формуванню навичок самостійної роботи; підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації, а отже, сприяє професійній підготовці магістрів.

Група дослідників І. Бацуровька, Н. Доценко, О. М. Самойленко та О. О. Самойленко (Самойленко, Бацуровька, Доценко& Самойленко, 2018) працювали над моделлю підготовки магістрів до освітньо-наукової діяльності в умовах масових відкритих дистанційних курсів. Авторами висвітлено перелік адаптованих масових відкритих дистанційних курсів, у яких покладено основи технологій навчання, що пропонує авторська модель. Дослідники підкреслюють, що важливим є підбір таких курсів, які органічно інтегруються в освітній процес. Інтеграція передбачає визначення відповідного ступеня, що забезпечує їх імплементацію в освітньо-наукову підготовку магістрів. Згідно моделі авторів, магістрантам пропонувалось вивчити методики підбору масових відкритих дистанційних курсів за фахом, основи опанування відеолекцій, он-лайн тестів, вікторин, масовий обмін повідомленнями у форумі тощо. Для поєднання окремих модулів масового відкритого дистанційного курсу й аудиторної навчальної програми використовувалися методики змішаного завчання. Такі курси дозволили авторам підвищити можливість самостійно контролювати магістрами стан власної навченості з дисципліни й моніторити свої досягнення з метою покращення здобутих компетентностей (Самойленко, Бацуровька, Доценко, Самойленко, 2018, с. 202).

Дослідженням впровадження дистанційної освіти для магістрів інтелектуальної власності займалися І. Василенко та Н. Неткал (Неткал, Василенко, 2016), які стверджують, що дистанційне навчання це спосіб освіти магістрів, які не можуть бути присутніми фізично на території закладу освіти, а програма дистанційного навчання нічим не поступається традиційним аудиторним програмам. Автори підкреслюють, що дистанційне навчання забезпечує організаційну гнучкість навчання магістрантів (наприклад, гнучкий графік занять, доступ до занять у зручний для магістранта час тощо), прозорість - полегшує доступ до освітніх програм, охоплює більшу кількість здобувачів освіти.

Безпосередньо інформатизацією освітнього середовища магістрів управління навчальним закладом (УНЗ) присвячено дослідження Ю. Атаманчука (Атаманчук, 2018, с. 3), в якому підкреслено, що дистанційне навчання - це академічна мобільність закладу вищої освіти і використання технології віддаленого доступу є абсолютно необхідним у підготовці магістрів УНЗ. Автором запропоновано використовувати особистісно-зорієнтовані технології, інформаційно-комунікаційні, проектні, технології управління освітнім процесом, технології обробки інформації для забезпечення ефективної підготовки магістрів УНЗ до інформатизації управлінської діяльності.

Важливим для нашого дослідження є зарубіжний досвід використання дистанційної освіти у підготовці магістрів, оскільки більшість закладів вищої освіти (ЗВО) Європи та США ввели таку зручну для студентів форму освіти набагато раніше, ніж Україна. Так, наприклад, Д. Будаш і М. Шоу (Budash, Shaw, 2017) досліджували феномен наполегливості в он-лайн-магістерській програмі. Авторами зазначено, що наполегливість у дистанційному навчанні може бути досягнута за допомогою структурованої політики, наповненої гнучкістю, відкритим спілкуванням в он-лайн-класі та залученням навчальної спільноти. Цього можна досягти за допомогою тем, у яких зацікавлені студенти, практикою роботи викладачів в Інтернеті, технологіями та методами проектування он-лайн-курсів та стратегіями підтримки студентів на рівні магістерської он-лайн-програми.

На необхідності створення змішаного синхронного освітнього середовища (BSLE) для студенів магістратури, в якому он-лайн-навчання включає певні особливості аудиторного спілкування обличчям до обличчя (F2F) зосередилися дослідники Національного інституту освіти, Наньянського технологічного університету в Сінгапурі Ц. Ван, Ч. Хуан, Ч. Л. Квек (Wang, Huang, Quek, 2018). Авторами визначено, що BSLE було створено для більшості студентів, що відвідують очні курси, і, у той же час, дозволяло решті студентів приєднуватися до таких сесій, використовуючи відео-конференції з різних локацій. Магістрантами було позитивно оцінена гнучкість та зручність відвідування занять за допомогою двосторонньої відео-конференції на віддалених сайтах. Завдяки такому підходу відбувалося гладка комунікація між студентами в Інтернеті, викладачем та студентами, що знаходяться на занятті в аудиторії; залучення студентів в Інтернет середовище та перероблення певних навчальних заходів; балансування уваги з боку викладача до студентів. Отже, за допомогою відео-конференцій з'являється можливість слухачам в Інтернеті брати участь у заняттях у режимі реального часу.

Аналіз останніх публікацій з теми дослідження дає підставу стверджувати, що дистанційне навчання є ключовим інструментом у підготовці магістрів. Воно розширює можливості викладачів у формуванні курсів, підвищує ефективність навчання за рахунок індивідуалізації, полегшує доступ до освітніх програм, мотивує самостійну діяльність студентів, надає магістрантам можливість самостійно контролювати стан власної освіченості, моніторити власні досягнення тощо.

Виділення невирішених частин проблеми

Сучасний керівник закладу освіти сьогодні має бути готовий до організації он-лайн-навчання. Тому з метою підготовки управлінців з актуальними професійними компетентностями, спроможних вирішувати проблеми модернізації освіти на підставі сучасної науки та передових технологій, виникає необхідність розроблення універсального дистанційного курсу підготовки управлінців закладами освіти, який можна адаптувати під суто дистанційне та/або змішане навчання, або для підвищення кваліфікації менеджерів закладу освіти та/або для підготовки школи резерву управлінських кадрів у закладах освіти.

Метою статті є розкриття та обґрунтування елементів дистанційного курсу «Школа управлінця» в умовах підготовки магістрів управління закладом освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів.

Дистанційний курс будується на суб'єкт-суб'єктній основі, перетворюючи магістранта в повноправного учасника власного

ISSN: Print 2075 - 146X, Online 2616-6623. Витоки педагогічної майстерності. 2020. Випуск 25 розвитку, носія інноваційних ідей, які володіють сучасними технологіями управління, використовують активні методи та прийоми навчання.

Головне завдання у процесі навчання на дистанційному курсі - надати можливість магістранту самостійно, за власним темпом та індивідуальним планом опанувати управлінські компетентності, що необхідні для його самореалізації як керівника.

Програма дистанційного курсу будується за логічною схемою (рис. 1).

Рис. 1. Структурна схема дистанційного курсу «Школа управлінця»

Науково-методичний супровід дистанційного курсу: відео-лекції; електронні підручники, майстер-класи з використанням мультимедіа; відео-конференції; блоги; індивідуальні он-лайн та оф-лайн консультації; обмін інформацією та досвідом на форумі, аналіз ситуацій у чаті, кейси тощо.

Функції дистанційного курсу «Школа управлінця»:

1. Навчальна (навчальна програма створена на підставі стандартів освіти у системі додаткової освіти та охоплює зміни в процесі діяльності особистості та професійних установок).

2. Інформаційна (слухачі вивчають сучасні наукові досягнення в методології, педагогіці, менеджменті, інформатиці тощо).

3. Дослідницька (робота над проектами).

4. Консультативна (отримання консультацій від викладачів та діючих менеджерів закладів освіти різних рівнів).

5. Упроваджувальна (упровадження у професійну діяльність слухачів інновацій (наприклад, можливості впровадження дистанційного навчання у закладах освіти), створення програми розвитку освітньої установи).

6. Експертна (проведення експертизи власної професійної компетентності, документів і матеріалів різного рівня).

Етапи організації дистанційного курсу «Школа управлінця»:

I. Аналітичний: вивчення інформації про слухачів дистанційного курсу; збір інформації щодо рівня професійної компетентностей кожного члена курсу та їх індивідуальних особливостей; формування груп дистанційного курсу (змішані або різнорівневі).

II. Організаційний: розроблення індивідуального плану роботи з учасниками курсу; затвердження графіків індивідуальних та групових он-лайн-консультацій упродовж навчання на курсі; визначення орієнтовного списку літератури для самостійного опрацювання.

III. Оціночний: проведення індивідуальної оцінки інтелектуальних і особистісних відмінностей учасників дистанційного курсу за такими методиками:

1) особистісний опитувальник Кеттелла (призначений для виміру 16 факторів особистості, таких як: товариськість, емоційна усталеність, домінантність, гнучкість, самостійність, самоконтроль, поводження тощо). На підставі отриманих результатів будується «профіль особистості», при інтерпретації якого керуються ступенем виразності кожного чинника, особливостями їхньої взаємодії, а також нормативними даними (Чудакова, 2015).

2) опитувальник РСК (рівень суб'єктивного контролю) - особистісний опитувальник передбачає визначення інтернальності/екстернальності особистості (Кокун, Пішко, Лозінська, Копаниця, Малхазов, 2011, c. 128).

3) методика Люшера - проективна методика дослідження особистості, заснована на суб'єктивній перевазі колірних стимулів, що дозволяє виміряти психофізіологічний стан людини, його стресостійкість, активність і комунікативні здібності (Кольоровий тест Люшера, 2020).

4) тест Равена - призначений для виміру загальних властивостей інтелекту, таких як логічність, рівень узагальнення тощо (Кокун, Пішко, Лозінська, Копаниця, Малхазов, 2011, c. 207).

Результати тестів обробляються психологами та на їх основі готуються рекомендації для викладачів по складанню індивідуального адаптивного сценарію магістранта.

IV. Навчальний: складання програми навчання, розрахованої на 1 рік із включенням 5-ти змістових блоків: 1 блок - Психологічний; 2 блок - Економічний; 3 блок - Юридичний; 4 блок - Методичний; 5 блок - Комп'ютерний (цифрова гігієна).

V. Проектний: розроблення соціально-освітніх проектів магістрантами за будь-якою дисципліною з вище поданих блоків, організація та проведення підсумкової web-конференції (представлення та захист проектів).

VI.

Отже, система індивідуальної підготовки у дистанційному курсі включає: розроблення індивідуального плану самоосвіти; самостійний вибір складності та кількості виконуваних практичних завдань відповідно до індивідуальних можливостей магістранта; підготовку та участь у науково-практичній web-конференції з проблем управління в освіті; систему індивідуальних консультацій; підготовку та захист власноруч розроблених соціально- освітніх проектів.

Кожен блок має свою внутрішню програму, що розробляє викладач-тьютор застосовуючи цифровізацію. Під цифровізацією ми будемо розуміти насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними (Розпорядження, 2018). Це уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір - інтерактивне інформаційне середовище, яке функціонує за допомогою комп'ютерних систем. Так, наприклад, це можуть бути гарно наповнені текстовим та відео контентами сайти викладачів, блоги або влоги, чати, форуми тощо.

Алгоритм роботи на дистанційному курсі такий (див. рис. 2):

Ключовим у наповненні дистанційного курсу залишається текстовий контент, так званий навчально-методичний комплекс, що має включати: відео-лекції, презентації лекцій, електронні підручники, додаткову літературу, електронні методичні рекомендації до вивчення курсу, загальні рекомендації з організації роботи магістрантів у дистанційному курсі, перелік консультаційних форумів тощо.

Після вивчення теоретичного контенту, магістрант переходить на другий крок алгоритму роботи - самостійне виконання практичних завдань. Набір практичних завдань, диференційований за складністю та профілем професійної діяльності магістрантів, тому магістрант потрапляє у ситуацію вільного вибору та самоконтролю власної діяльності. Для виконання завдань виділяється декілька днів, упродовж яких магістрант може отримати консультацію від викладача курсу, або обмінятися досвідом із іншими магістрантами на форумі. Після самостійної обробки та підготовки аргументації рішень, магістрант переходить на третій крок алгоритму - опрацювання та обговорення виконаних практичних завдань на спільному web-занятті. Час заняття не обмежений. Магістранти можуть винести на спільне обговорення будь-які професійні питання, працювати у режимі взаємоперевірки виконаних завдань. Викладач на цьому занятті присутній, але виконує роль фасилітатора. Головна ідея такого заняття - надати можливість магістрантам створити самоорганізований освітній простір.

Рис. 2. Алгоритм роботи на дистанційному курсі «Школа управлінця».

Останнім кроком алгоритму буде організація он-лайн-зустрічі з експертами (наприклад, це можуть бути директор школи, представник районного відділу освіти, юрист-консультант, освітній коуч, бухгалтер, громадський експерт з освітніх питань тощо), яким магістранти мають представити та аргументувати варіанти власних рішень поставлених перед ними проблем у практичних завданнях. Важливим є те, що магістранти самі обирають (запрошують на он-лайн-зустріч) тих експертів, які їм потрібні або цікаві у спілкуванні. Завдяки організації такої он- лайн-зустрічі майбутні керівники отримують необхідний багатосторонній практичний досвід.

Наведемо приклад психологічного блоку, який передбачає підвищення психологічної компетентності учасників курсу.

Метою психологічної підготовки є навчання грамотно виявляти і адекватно оцінювати психологічні явища, що мають місце в керованому колективі, правильно їх аналізувати, узагальнювати, а також враховувати їх у реальному керівництві людьми і, що найскладніше, управляти психологічними явищами.

Завдання психологічної підготовки: формування внутрішньої готовності до пошуку і розв'язання психологічних питань у колективі. Психологічна готовність має регулюючий вплив на поведінку та діяльність майбутнього керівника.

При організації роботи дистанційного курсу «Школа управлінця» використовуються різні методи он-лайн- навчання серед яких чільне місце належить відео-чатам, відео-конференціям та web-заняттям. У якості прикладу організації роботи магістрантів за наведеним вище алгоритмом пропонуємо розглянути соціально-психологічний п 'ятиденний web-тренінг «Аналіз і розв'язання конфліктних ситуацій», що спрямований на розвиток особистісного і професійного потенціалу; навчання прийомам ефективного спілкування в конфліктній ситуації; розширення репертуару поведінки у значущих ситуаціях; усвідомлення психологічних закономірностей, що визначають причини руйнування й шляхи відновлення спілкування та взаєморозуміння в конфлікті. Web-тренінг проводиться у групах чисельністю 10-12 осіб.

Мета web-тренінгу - засвоєння магістрантами-управлінцями навичок посередництва.

Завдання: 1) розуміння переваг і недоліків конфлікту як засобу розв'язання проблем, як методу управління; 2) набуття навичок управління конфліктом; 3) знайомство з основними принципами роботи посередника; 4) оволодіння технікою роботи посередника.

Магістранти отримують завдання заздалегідь самостійно опанувати наступні теми:

Тема для самостійного вивчення 1. Позиції психолога в конфліктній ситуації: психотерапевт (може приймати рішення); консультант (захищає інтереси клієнта); посередник (створює ситуацію регулювання відносин). Позиція посередника (нейтральної людини) як організатора процесу.

Тема для самостійного вивчення 2. Основні принципи роботи посередника: добровільність (для учасників конфлікту); нейтральність посередника; конфіденційність; знаходження «поза змістом»; збалансоване ставлення до обох сторін; організація одних і тих же запитань по черзі; витрачення однакового часу на бесіду з конфліктуючими.

Тема для самостійного вивчення 3. Техніка роботи посередника: встановлення угоди про принципи; констатування згоди; рух від малого до великого; реакція на будь-яку пропозицію, кроки, ініціативи сторін тощо.

Після самостійного вивчення теоретичного матеріалу, магістранти переходять до виконання практичних завдань (кейсів), сутність яких полягає у моделюванні реальних конфліктних ситуацій у професійній діяльності. При цьому, практичні завдання диференціюються за складністю. Можна розділити завдання за сферою діяльності (вирішення проблемної ситуації у закладі середньої освіти або у закладі професійно-технічної освіти тощо).

Наступним кроком після спільного обговорення кейсів та взаємоперевірки є організація он-лайн-зустрічі з експертами. До обговорення залучаються психолог, конфліктолог, менеджер закладу освіти тощо. У ході зустрічі відбувається спільне знаходження найбільш доречного вирішення кейсу, з професійними коментарями, аргументами та доказами. Отже, он-лайн-заняття дають можливість магістрантам дістати оперативний зворотний зв'язок від консультантів, експертів, тьютерів для розбору поведінки і способів міжособистісної взаємодії, програваючи у реальному часі рольові ігри; виділити типові помилки у різноманітних ситуаціях; зіставити сильні та слабкі сторони кожного.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок із напряму

Таким чином, описаний дистанційний курс має значні переваги. Так, перш за все забезпечується адаптивність процесу навчання: з'являється можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки та здібностей магістрантів, одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, збільшується ефективність самостійного навчання. У магістрантів з'являється свобода вибору навчання в зручний для них час, у певному місці, зникають обмеження у часі та темпі засвоєння матеріалу. Відбувається активне спілкування викладача та магістранта за допомогою сучасних технологій і медіа-контентів, що значно посилює мотивацію до навчання. Важливим є той факт, що отримавши якісний досвід дистанційного навчання, майбутній керівник з легкістю зможе упровадити його у закладі освіти, в якому він працюватиме. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у пошуку нових підходів до оцінювання дистанційного навчання.

Список використаних джерел

1Атаманчук, Ю. М. (2018). Впровадження інтерактивних технологій у процес підготовки магістрів з управління навчальним закладом до інформатизації управлінської діяльності. 2BulletinoftheCherkasyBohdanKhmelnytskyNationalUniversity.

Series" PedagogicalSciences", 12, 7-15. DOI: 10.31651/2524-2660-2018-12-7-15

3Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., Малхазов, О. Р. (2011). Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: метод. посіб. Київ: НДЦ ГП ЗСУ.

4Кольоровий тест Люшера. Психологічна лабораторія. PSYLAB.COM.UA, 2011-2020. Взято з

https://psylab.com.ua/tools_%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D 0%B5%D1%81%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D1%88%D0%B5%D1%80%D0%B0

5Коркішко, О., Балєнкова, І. (2020). Використання елементів дистанційного навчання в процесі професійної підготовки магістрів педагогіки вищої школи (на прикладі курсу «педагогічний контроль у системі освіти»). Гуманізація навчально-виховного процесу, 1 (99), 188-203. DOI: https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198157

6Неткал, Н. В., Василенко, І. А. (2016). Дистанційна освіта для магістрів. Інтелектуальна власність. Проблеми і перспективи розвитку освіти. Організація дистанційної освіти у загальноосвітній та вищий школі: збірник статей (С. 82-90). Дніпропетровськ.

7Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.2007 р.

8Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 537-V. Взято з http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-16 (дата звернення: 13.07.2020).

9Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. Розпорядження кабінету міністрів України. Документ 67-2018-р. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80

10Самойленко, О. М., Бацуровька, І. В., Самойленко, О. О., Доценко, Н. А. (2018) Упровадження моделі підготовки магістрів до освітньо-наукової діяльності в умовах масових відкритих дистанційних курсів. Інформаційні технології і засоби навчання, 64 (2), 197-220.

11Чудакова, В. П. (2015). Опитувальника Р. Кеттелла у дослідженні «індивідуально-психологічних особливостей особистості» - критерія сформованості психологічної готовності до інноваційної діяльності й конкурентоздатності особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 2 (45), 40-47. Взято з http://otr.iod.gov.Ua/images/pdf/2016/2/10.pdf

12Budash, D., &Shaw, M. (2017). PersistenceinanOnlineMaster'sDegreeProgram: PerceptionsofStudentsandFaculty. OnlineJournalofDistanceLearningAdministration, 20 (3). Retrievedfrom https://www.learntechlib.org/p/188480/

13Wang, Q., Huang, C., &Quek, C. L. (2018). Students'perspectivesonthedesignandimplementationof a blendedsynchronouslearningenvironment. AustralasianJournalofEducationalTechnology, 34 (1). Retrievedfrom

https://doi.org/10.14742/ajet.3404

References

1Atamanchuk, Yu. M. (2018). Vprovadzhenniainteraktyvnykhtekhnolohii u protsespidhotovkymahistriv z upravlinnianavchalnymzakladomdoinformatyzatsiiupravlinskoidiialnosti [Introductionofinteractivetechnologiesintheprocessofpreparingmastersinschoolmanagementtoinformatizemanagement]. BulletinoftheCherkasyBohdanKhmelnytskyNationalUniversity. Series: PedagogicalSciences, 12, 7-15. DOI: 10.31651 / 2524-2660-2018-12-7-15 [inUkrainian].

2Budash, D., &Shaw, M. (2017). PersistenceinanOnlineMaster'sDegreeProgram: PerceptionsofStudentsandFaculty. OnlineJournalofDistanceLearningAdministration, 20 (3). Retrievedfrom https://www.learntechlib.org/p/188480/ [inEnglish].

3Chudakova, V. P. (2015). Opytuvalnyka R. Kettella u doslidzhenni «indyvidualno-psykholohichnykh osoblyvosteiosobystosti» - kryteriiasformovanostipsykholohichnoihotovnostidoinnovatsiinoidiialnosti y konkurentozdatnostiosobystosti [Questionnaire R. Cattellinthestudyof "individualpsychologicalcharacteristicsoftheindividual" - a criterionfortheformationofpsychologicalreadinessforinnovationandcompetitivenessoftheindividual]. Osvitatarozvytokobdarovanoiosobystosti [Educationanddevelopmentof a giftedpersonality], 2 (45), 40-47. Retrievedfrom

http://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2016/2/10.pdf [inUkrainian].

4Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Kopanytsia, O. V., &Malkhazov, O. R. (2011). Zbirnykmetodykdliadiahnostykypsykholohichnoihotovnostiviiskovosluzhbovtsivviiskovoisluzhbyzakontraktomdodiialnosti u skladimyrotvorchykhpidrozdiliv [Collectionofmethodsfordiagnosingthepsychologicalreadinessofmilitaryservicemenundercontracttoworkaspartofpeacekeepingunits]:methodicalmanual. Kyiv: NDC GP ZSU [inUkrainian].

5KolorovyitestLiushera [Luschercolortest]:psychologicallaboratory. PSYLAB.COM.UA, 2011-2020. Retrievedfrom https://psylab.com.ua/tools_%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D 0%B5%D1%81%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D1%88%D0%B5%D1%80%D0%B0 [inRussian].

6Korkishko, O., &Balienkova, I. (2020). Vykorystanniaelementivdystantsiinohonavchannia v protsesiprofesiinoipidhotovkymahistrivpedahohikyvyshchoishkoly (naprykladikursu «pedahohichnyikontrol u systemiosvity») [Theuseofelementsofdistancelearningintheprocessofprofessionaltrainingofmastersofhigherschoolpedagogy (ontheexampleofthecourse "pedagogicalcontrolintheeducationsystem")]. Humanizationoftheeducationalprocess [Humanizationoftheeducationalprocess], 1 (99), 188-203. DOI: https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198157 [inUkrainian].

7Netkal, N. V., &Vasylenko, I. A. (2016). Dystantsiinaosvitadliamahistriv. Intelektualnavlasnist. Vseukrainskanaukovakonferentsiia «Problemy i perspektyvyrozvytkuosvity [Distanceeducationformasters. IntellectualProperty]. InProblemyiperspektyvyrozvytkuosvity. Orhanizatsiiadystantsiinoiosvity u zahalnoosvitniitavyshchyishkoli [Problemsandprospectsofeducationdevelopment. Organizationofdistanceeducationinsecondaryandhigherschool]:zbirnykstatei (pp. 82-90). Dnipropetrovsk [inUkrainian].

8Proosnovnizasadyrozvytkuinformatsiinohosuspilstva v Ukrainina 2007-2015 roky [OntheBasicPrinciplesofInformationSocietyDevelopmentinUkrainefor 2007-2015]:LawofUkraineofJanuary 9, 2007. InformationoftheVerkhovnaRada (VVR), 2007, № 537-V. Retrievedfrom http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-16 [inUkrainian].

9ProskhvalenniaKontseptsiirozvytkutsyfrovoiekonomikytasuspilstvaUkrainyna 2018-2020 rokytazatverdzhenniaplanuzakhodivshchodoyiirealizatsii [OnapprovaloftheConceptofdevelopmentofthedigitaleconomyandsocietyofUkrainefor 20182020 andapprovaloftheactionplanforitsimplementation].OrderoftheCabinetofMinistersofUkraine. Document 67- 2018-r. Retrievedfrom https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 [inUkrainian].

10Samoilenko, O. M., Batsurovka, I. V., Samoilenko, O. O., &Dotsenko, N. A. (2018) Uprovadzhenniamodelipidhotovkymahistrivdo osvitno-naukovoi diialnosti v umovakhmasovykhvidkrytykhdystantsiinykhkursiv [Introductionofthemodelofpreparationofmastersforeducationalandscientificactivityintheconditionsofmassopendistancecourses]. Informatsiinitekhnolohii i zasobynavchannia [Informationtechnologiesandteachingaids], 64 (2), 197-220 [inUkrainian].

11Wang, Q., Huang, C., &Quek, C. L. (2018). Students'perspectivesonthedesignandimplementationof a blendedsynchronouslearningenvironment. AustralasianJournalofEducationalTechnology, 34 (1). Retrievedfrom

https://doi.org/10.14742/ajet.3404 [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru