Застосування моделювання у менеджменті при ідентифікації навчальних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru

ДДПУ

Застосування моделювання у менеджменті при ідентифікації навчальних процесів

Решетова І.А., к.пед.н., доцент кафедри менеджменту

Кулієв Р.В., студент 1 курсу спеціальності 073 «Менеджмент»

В статті розглянуто забезпечення дієвості реалізації цілей управління освітньою організацію шляхом ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освіти та обґрунтування вибору мови їх моделювання. Автором зроблено наголос на тому, що підхід до ідентифікації бізнес -процесів системи управління якістю освітньої організації повинен ґрунтуватись не на видах, а на результатах діяльності організації у вищій освіті. В роботі визначено, що результативний підхід до ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації повинен бути заснований на життєвому циклі освітньої послуги (петлі якості), вимогах стандарту ISO 9001:2015 щодо побудови процесів системи управління якістю та стандартизованому переліку бізнес-процесів International Benchmarking Clearinghouse.

Рекомендації щодо ідентифікації та моделювання бізнес -процесів системи управління якістю сприятимуть дієвій імплементації таких систем у діяльність освітніх організацій, що дозволить у подальшому забезпечити задоволеність вимог замовників і реалізацію цілей управління

Ключові слова: основна професійна освітня програма, моделювання, модель, управління, професійна освіта.

1. Постановка проблеми

У світовому освітньому співтоваристві головним критерієм відбору освітніх установ в умовах глобальної конкуренції є якість отриманої освіти. За конкурентоспроможності установ, вона тісно пов'язана з комплексом цілого ряду завдань щодо консолідації зусиль з боку держави, освітніх організацій і роботодавців. Прагнення держави по запуску сучасної економіки знань та пошуку нових механізмів управління якістю освіти направлено на створення нових компетентнісних моделей з підготовки випускників, затребуваних в сучасних соціально-економічних умовах [4].

Нові орієнтації професійної освіти вимагають не просто зміни тих чи інших компонентів освітнього процесу та освітньої діяльності, а комплексної системної модернізації освітнього простору, системоутворюючим фактором котрого є життєвий цикл навчання професії, інтегрований в основну професійну освітню програму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання ідентифікації та моделювання (віртуалізації) бізнеспроцесів всебічно висвітлено такими зарубіжними та вітчизняними авторами, як Буч Г., Всякіх Е., Джекобсон А., Калянов Г., Кулябов Д., Королькова А., Маклаков С., Новіков Ф., Рамбо Дж., Рєпін В.В., Сидоренко Е., Шеєр А., Шмуллер Дж. [2-10], детальний огляд яких наведено нами у роботах [11-13]. Автори Картузов А., Крюков В., Матвєєв В., Рудікова Л., Савченко С., Струпінский Д., Тітарєнко Д., Шахгельдян К. [14-18] та інші висвітлюють особливості створення інформаційного середовища в закладах освіти та моделювання бізнес-процесів в установах.

Незважаючи на ряд вирішених питань у цій сфері, в умовах зростаючих вимог щодо якості освітніх послуг та якості діяльності освітніх установ питання ідентифікації та моделювання бізнес-процесів продовжують залишатися актуальними. Особливо з огляду того, що як в освітньому, так і науковому середовищі існує безліч різноманітних підходів до ідентифікації та моделювання (віртуалізації) бізнес-процесів систем управління якістю (надалі - СУЯ), але всі вони носять розрізнений характер, що свідчить про відсутність єдності поглядів на перелік бізнес-процесів СУЯ, а що стосується їх моделювання, то зазвичай процес наочно демонструється за допомогою простого графічного алгоритму його реалізації, а мова, за допомогою якої бізнес -процес має бути віртуалізований, практично не регламентується.

Метою статті є забезпечення дієвості реалізації цілей управління освітньою організацію шляхом ідентифікації бізнес -процесів системи управління якістю освітньої організації та обґрунтування мови їх моделювання.

2. Основні результати дослідження

Об'єктивний характер тенденцій до вироблення нових управлінських підходів як факторів інноваційного розвитку вузів вимагає здійснення переходу:

- від пасивного вивчення освітніх програм до навчання з метою формування діяльнісних знань і компетентностей учнів, що забезпечують рішення нестандартних професійних завдань;

- від стандартизованого навчання студентів до персоніфікованого;

- від реалізації навчального процесу до управління навчальним процесом: від постановки це чи до отримання прогнозованого результату.

В умовах практичної реалізації управління освітніми об'єктами і процес самі пріоритет залишається за системними принципами, в основі яких об'єкт управління рас розглядати як система, тобто володіє такими характеристиками, як: мета, цілісність, ієрархічність структури, складність, множинність, зворотний зв'язок. Будь-який об'єкт системи при такому підході має вхід, вихід і механізм управління, а внутрішня структура об'єкта перед ставлять собою набір взаємопов'язаних елементів.

Аналіз науково-педагогічних джерел з досліджуваної проблеми показує, що з точки зору відтворюваних сторін оригіналу виділяються різні види моделей, основ ні з яких: структурна, функціональна і змішана моделі.

Структурні моделі імітують внутрішню організацію оригіналу. Під функціональною моделлю розуміється така модель, яка імітує спосіб поведінки оригіналу. Змішані моделі орієнтовані на складно організовані, багатокомпонентні і багаторівневі об'єкти, де неможливо використовувати одну підставу моделювання.

У загальновживаному сенсі структура - це будова і внутрішня форма організує будь-яку систему, яка виступає як єдність стійких взаємозв'язків між її елементами, а також законів даних взаємозв'язків [1]. Вивчення сутності об'єкта направлено на визначенні ня його структури, що й обумовлює значущість і застосування даного виду моделей.

В рамках нашого аналізу інтерес викликають структурні моделі процесів, обумовлені освітньою діяльністю у ВНЗ. Педагогічне моделювання полягає у визначенні компонентів системи управління освітньою програмою як загальної проективної ідеї освітнього менеджменту.

Процедура моделювання включає кілька етапів:

а) актуалізація вже накопичених знань про об'єкт дослідження;

б) вибір з числа існуючих моделей тієї, яка найбільш адекватно відображає сутність досліджуваного об'єкта і відповідає цілям дослідження;

в) безпосереднє дослідження моделі, яке завершується отриманням нових знань про дослідний об'єкті.

Під системою управління будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних керованих і керуючих підсистем, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем і що беруть участь в процесі функціонування щодо досягнення встановлених цілей.

Розглядаючи процес управління освітніми програмами як систему, яка перебуває у взаємозв'язку з усіма елементами, ми отримуємо, що кожен елемент системи має свою мету, тобто процес управління - багатоцільовий. Тому формування цільових функцій і його компонентів - необхідна умова, без якого реалізувати сучасну систему управління практично неможливо.

До завдань управління освітніми системами як сфери компетенції освітнього менеджменту входить ціла сукупність різних систем, спрямованих на забезпечення ефективного та сталого функціонування освітнього процесу в умовах функціонування освітніх установ.

Таким чином, управління освітньою програмою є сукупність змістовних, процесуальних, ресурсних, суб'єктно-діяльнісних, результативно-оціночних компонентів, цілісність яких забезпечується інтеграційними процесами на всіх рівнях освіти.

Забезпечення стійкості і розвитку в управлінні освітніх програм досягається шляхом визначення і закріплення соціальних норм, статусів за інститутом керівників освітніх програм, що гарантують досягнення сучасної якості освіти.

Основними компонентами системи управління можна виділити наступні:

- управління змістом - забезпечує актуальність освітнього контенту в відповідності до вимоги державних освітніх і професійних стандартів;

- управління процесом - забезпечує організацію раціонального розподілу процесуальних потоків;

- управління ресурсами - забезпечує оптимальність розподілу кадрового, інформаційно-методичного, матеріально-технічного оснащення освітньої програми;

- управління контингентом - забезпечує суб'єктно-діяльнісної взаємодію учасників освітнього процесу;

- управління фінансами - забезпечує ефективне формування процесу розподілу (перерозподілу) фінансових ресурсів освітньої програми;

- управління якістю - забезпечує якість надаваних освітніх послуг.

Побудова структурної моделі управління освітніми програмами дозволяє розкрити цілісність досліджуваної освітньої системи з урахуванням складності її компонентів, виявити механізми та чинники, що забезпечують цю цілісність, знайти різноманітні типи зв'язків і звести їх в єдину теоретичну картину.

Управління змістом являє собою психологічний простір освітньої програми, що вимагає постійної актуалізації та оновлення контенту відповідно тимчасовим тенденціям і вимогою державних стандартів вищої освіти.

Управління процесом відповідно до стратегічних завдань включає в себе освітній процес, в рамках якого здійснюється професійної підготовка здобувачів, вироблення механізмів і методичного забезпечення побудови індивідуальних траєкторій навчання професії; використання сучасних освітніх технологій для досягнення освітніх результатів; формування мереж освітньої установи для спільної реалізації навчальних програм.

Управління ресурсами являє собою сукупність кадрового, інформаційно - методичного, матеріально-технічного оснащення освітньої програми; а також умов і факторів, які задають певний характер освітнього процесу. Управління контингентом включать в себе три рівні взаємодії зі здобувачами.

Перший спрямований на координацію роботи з потенційними абітурієнтами даної освітньої програми, другий являє собою безпосередньо весь етап навчання професії і включає в себе:

- аналіз поточної та проміжної атестації здобувачів, включаючи участь в незалежній оцінці якості освіти (Інтернет -тренажери, Інтернет-екзамен в сфері професійної освіти);

- анкетування студентів з питань організації освітнього процесу т а задоволеністю якістю наданих освітніх послуг;

- аналіз результатів підсумкової атестації здобувачів, включаючи аналіз звітів голів атестаційних екзаменаційних комісій, відгуків роботодавців і випускників, результатів незалежної оцінки якості освіти;

Третій рівень спрямований на взаємодію з випускниками освітньої програм ми для уточнення вимог до компетенцій випускника і оцінки обраних технологій реалізації освітньої програми і якості підготовки випускників.

Показниками ефективності управління контингентів в рамках освітньої програмою є успішність студентів (рейтинг, перемога в олімпіадах); професійне визнання студентів (перемога в професійних конкурсах, випереджаюче працевлаштування); затребуваність випускників роботодавцями (працевлаштування).

Управління фінансами забезпечує ефективне формування процесу розподілу (перерозподілу) фінансових ресурсів освітньої програми. Даний компонент спрямований на реалізацію комплексу заходів щодо комерціалізації освітніх, інтелектуальних продуктів, ініціації грантової, госпдоговірної діяльності.

Управління якістю являє собою систему планування, забезпечення якості наданих освітніх послуг; підготовку освітньої програми до багатьох процедур зовнішньої і внутрішньої оцінки якості: акредитацію, сертифікацію, експертизу, організацію проведення самообстеження освітньої програми, контроль якості роботи викладачів освітньої програми.

Всі ці компоненти так чи інакше присутні в освіті, проте, як показує практика, без спеціальних, цілеспрямованих зусиль вони і безліч їх складових існують дискретно, розірвано або за законами стихійного взаємодії.

Що стосується поділу бізнес-процесів за результатами діяльності, то розрізняють такі види:

• стосовно клієнтів процесів - зовнішні та внутрішні;

• щодо отримання додаткової цінності - основні (ті, що додають цінність) і допоміжні (ті, що додають вартість);

• за ступенем детальності розгляду - верхнього рівня, детальні й елементарні (операції, які не потребують більш детального опису) [13; 20, с. 182-185].

Але слід зазначити, що такий поділ є доволі умовним. На сучасному етапі розвитку економіки в основі ідентифікації бізнес -процесів СУЯ лежать вимоги стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 [19], які демонструють реалізацію процесного підходу до управління, зосереджуючи увагу на досягненні кінцевих результатів щодо задоволення вимог замовників та інших зацікавлених сторін у якості діяльності організації.

Відповідно [19] процеси СУЯ повинні охоплювати процеси, пов'язані з управлінням системою (лідерство та планування), підтриманням системи управління (управління ресурсами, управління компетентністю, обізнаністю, управління інформацією), процеси виробництва та процеси оцінювання дієвості та поліпшування.

Отже, для ідентифікації бізнес-процесів СУЯ за результатами діяльності з урахуванням виконання вимог ДСТУ ISO 9001:2015 організація повинна чітко визначитись із особливостями виробництва власної продукції та, відповідно, етапами її життєвого циклу.

Одним із найпоширеніших підходів до ідентифікації процесів за життєвим циклом продукту (послуги) є підхід, запропонований Міжнародною бенчмаркінговою палатою (International Benchmarking Clearinghouse) [20, с. 190- 191]. Через свою універсальність підхід IBC застосовний до будь -яких підприємств та організацій за розміром та складністю, зокрема освітніх.

IBC пропонує класифікувати бізнес-процеси організації за 13 основними етапами:

• маркетинг ринку та побажання замовників;

• розробка стратегії; розробка продукції (послуг); організація продажу;

• виробництво та постачання продукції;

• організація сервісу (для сервісно-орієнтованих організацій);

• обслуговування замовника та оформлення рахунку-фактури;

• управління людськими ресурсами;

• управління інформаційними ресурсами;

• управління фінансовими та матеріальними ресурсами;

• управління екологією;

• управління зовнішніми зв'язками;

• управління поліпшеннями та змінами [20, с. 190-191].

Відповідно до джерел [19; 22] та підходу IBC етапами життєвого циклу освітньої послуги є етапи, що утворюють так звану петлю якості освітньої послуги. Подальша процедура ідентифікації та створення мережі бізнес-процесів передбачає складання контекстної діаграми процесів, яка описує СУЯ в узагальненому вигляді крізь призму процесного підходу.

В єдину систему управління освітніми програмами вони перетворюються лише в тому випадку, якщо їх зв'язку і взаємодії набувають інтеграційний характер, якщо цілеспрямовано досягається безперервність і спадкоємність всіх процесів і організаційних параметрів під єдиним керівництвом інституту керівників освітніх програм.

Таким чином, сучасні тенденції в галузі освіти, спрямовані на забезпечення гарантії якості професійної освіти і створення нового освітнього ландшафту, змушують по-новому поглянути на систему управління освітнім процесом.

Пропонована структурна модель управління освітніми програмами відображає ідею модернізації вищої освіти в частині формування ефективного механізму мобільного реагування науково-освітньої інфраструктури вузу на динамічні зміни соціально-економічного середовища з метою підвищення якості освіти.

Висновки з цього дослідження та перспективи подальших розробок

Під час проведених досліджень в роботі було обґрунтовано, що визначати перелік бізнес-процесів СУЯ слід не за видами, а за результатами діяльності установи у вищій освіті. В роботі автором закладено основи ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації, що, на відміну від наявних, засновані на стандартизованому переліку бізнес-процесів IBC, інтеграції життєвого циклу освітньої послуги (петлі якості) та вимогах стандарту ISO 9001:2015. До переліку бізнес-процесів входять процеси рівня «0»: процеси управління «Планування та лідерство», основні процеси «Управління освітньої та науково-дослідницькою діяльністю», допоміжні процеси «Підтримання системи управління» та процеси моніторингу, аналізу, оцінювання та поліпшування системи «Оцінювання дієвості та поліпшування», які в роботі деталізовано до процесів рівня «1».

Ці процеси відповідають базовим вимогам процесного підходу, сформульованим у ДСТУ ISO 9001:2015, а також дозволяють у подальшому виділити якісні та кількісні показники, що забезпечать як моніторинг процесів, так і можливість прийняття своєчасних та об'єктивних управлінських рішень, спрямованих на реалізацію цілей і забезпечення дієвості та сталого розвитку освітньої організації.

управління освітній ідентифікація бізнес

Список використаних джерел

1. Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів (ISO 9000:2005, IDT): ДСТУ ISO 9000: 2007 [На заміну ДСТУ ISO 9000:2001; чинний від 2008-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 34 с.

2. Калянов Г. Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2006. 240 с.

3. Кулябов Д. С., Королькова А. В. Введение в формальные методы описания бизнес-проце^ов: учеб. пособие. М.: РУДН, 2008. 173 с.

4. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с BPwin 4.0. М.: Диалог МИФИ, 2002. 224 с.

5. Новиков Ф. А. Анализ и проектирование на UML: учеб. -метод. пособие. СПб.: ИТМО, 2007. 286 с.

6. Всяких Е. И., Сидоренко Е. В., Носков Б. В., Киселев С. П., Зуева А. Г. Практика и проблематика моделирования бизнес -процессов. М.: ДМК «Пресс»; Компания ИТ-Экономика, 2008. 246 с.

7. Репин В. В., Елиферов В. Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. М.: Стандарты и качество, 2004. 408 с.

8. Booch G., Rumbaugh J., Jacobson I. The Unified Modeling Language User Guide. Second Edition, Addison-Wesley, 2005.

9. Schmuller J. Sams Teach Yourself UML in 24 Hours. 3rd Edition. Sams Publishing, 2004. 504 p.

10. Sheer A. ARIS-Business Process Modelling. Berlin: Springer-Verlag, 1998.

11. Станкевич І. В., Тігарєва В. А. Переваги та недоліки застосування уніфікованої мови UML при моделюванні бізнес -процесів складних організацій. Наука й економіка. 2014. Вип. 4 (36). С. 207-216.

12. Станкевич І. В., Тігарєва В. А. Моделювання бізнес -процесів підприємств сфери зв'язку та інформатизації за допомогою Unified Modeling Language - діаграм. Глобальні та національні проблеми економіки: електронне наукове фахове видання. 2014. № 2. С. 713-719.

13. Станкевич И. В. Основные подходы к выделению бизнес -процессов в образовательных организациях: маІегіаИ of the X International scientific and practical conference [«Conduct of modern science», (30.11 - 07.12.2014, Sheffield)]. Vol. 5. Economic science. Science and education. P. 46-50.

14. Крюков В. В., Шахгельдян К. И. Корпоративная информационная среда как основа управления бизнес-процессами вуза // Информационные технологии в образовании (ИТО-2006): сб. тр. XVI Междунар. конф. М., 2006. № 2. С. 19-21.

Размещено на Allbest.ru